CC BY
17
У шсляекспериментальному 3pi3i учасники експериментального навчання досягли значно кращих результате пор1вняно з передекспериментальним зр1зом. Так, покращилась я клеть переклад}' (илыасть правильно зрозумших факта в зросла в 1, 6 разу) та зрю стушнь розушння основно! шформацп (у 1,7 разу). Загалом середшй коефщент навченоста 3pic у 1,7 разу. Доцшьно зазначити, що учасники основного експериментального навчання досягли дещо кращих результата пор1вняно з учасниками розвщувального експерименту (0,79 проти 0,73 за шкалою В. П. Безпалька).
Попри досягнул уешхи експериментального навчання загалом, анал1з виконання студентами тестових завдань шсляекспериментального зр1зу виявив деяю недолши в передекспериментальних роботах. На кшцевш стадп експериментального навчання виявлено тенденщю до зменшення частки неясностей i неточностей, спричинених застосуванням неадекватних перекладацьких трансформащй (додаванням зайвих елементав до речения перекладу або опущениям значущих елементав тексту оригшалу), порушень передач! смислових зв'язюв у текста перекладу. Порщшали випадки помилкового розумшня значень ключових терм1шв, а також невмшня визначити у текста основш факти та узагальнити шформащю.
Таким чином, результата нашого експериментального дослщження продемонстрували ефектившеть запропоновано! системи навчання читання автентичних публщистичних статей CKOHOviiмного характеру. Кшьюсний та яклений анал1з здобутих даних евщчить про прогрес в оволодшш студентами необхщними умшнями детального та глобального розумшня фахових текстав на 0CH0Bi сформованих навичок. Це дае право рекомендувати розроблену нами методичну систему для навчання студентав факультетав м1жнародних в1дносин профсслйно ор1ентованого читання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барабанова Г. В. Методика навчання профеййно ор1ентованого читання в немовному ВНЗ: монограф1я / Г. В. Барабанова - К.: <Крма «1нкос», 2005. - 315 с.
2. Загальноевропейсыа рекомендаци з мовно! освии: вивчення, викладання, ощнювання. - К.: Ленви, 2003.-273 с.
3. Фоломкина С. К. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе / С. К. Фоломкина. -М.: Высшая школа, 1987. - 207 с.
4. Галузев1 стандарта вищо! освии Украши за спещальностями «М1жнародш економ1чш вадносини». -К., 2004.- 112 с.
5. Гашчева Т. В. Методика навчання майбутшх фшолопв уснош англомовнош двостороннього перекладу у r;Li\ ii прав людини: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02. /Т. В. Гашчева-Харюв, 2008. - 373 с.
6. Беспалько В. П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний / В. П. Беспалько // Советская педагогика. - 1968. - № 4. - С. 52-69.
7. Hutchinson Т., Waters A. English for Specific Purposes: A Learner-Centered: Approach. - Cambridge: Cambridge University Press, 1987. - 183 p.
УДК 378.147
I. Ф. ШИЛ1НСЫСА
КУЛЬТУРА ПРОФЕС1ЙНОГО МОВЛЕННЯ ЯК ЧИННИК ОСОБИСТ1СНОГО СТАНОВЛЕНИЯ МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ: ТЕОРЕТИКО-ПРИ1СЛАДНИЙ АСПЕКТ
Визначено концептуалът засади культуры професшного моелення майбуттх фахгецге економгчного профтю, зокрема студентге спецгалъностг «Економгчна юбернетика». Проаналгзовано концещт смыслу та значения Г. Фреге та концещт символгзацИ Ж. Лакана. ВисеШлено проблему розмежуеання значения / смыслу слова у професшному мовлент студентгв економгчного профтю. Акцептовано увагу на адекватному выкорыстант мовных знаюв у професшному мовлент маыбуттх фахгвцгв економгчного профтю на основ/ семантычног дыференщацй професшног лексыкы.
Ключовг слова: культура, професшне моелення, породження моелення, значения, смысл, семантика.
КУЛЬТУРА ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБЩЕНИЯ КАК ФАКТОР ЛИЧНОСТНОГО ОТНОШЕНИЯ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ЕКОНОМИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДЕНОЙ АСПЕКТ
Раскрыты концептуальные основы культуры профессиональной речи будущих специалистов экономического профиля, а именно студентов специальности «Экономическая кибернетика». Проанализирована концепция смысла и значения Г. Фреге и концепция символизации Ж. Лакана. Рассмотрена проблема разграничения значения и смысла слова в профессиональной речи студентов экономического профиля. Акцентировано внимание на адекватном использовании лексических единиц в профессиональной речи будущих специалистов экономического профиля на основе семантической дифференциации профессиональной речи.
Ключевые слова: культура, профессиональная речь, продуцирование речи, значение, смысл, семантика.
I. PH. SHYLINSKA
PROFESSIONAL COMMUNICATION CULTUREAS PERSONALITY ESTABLISHMENTFACTOR OF FUTURE ECONOMIC BRANCH PROFESSIONALS: THEORETICAL AND APPLICATION ASPECT
Conception of the professional-oriented speech culture of the future specialists in Economic Cybernetics is presented in this article. The problem of the difference between the word meaning and the sense of the word according to the semantic triangle of G. Frege and psychological Lakan conception of symbolization is analyzed. The importance of the difference between the word meaning and the sense of the word of the professional-oriented speech of the future specialists in Economic Cybernetics and the correct word usage is highlighted.
Key words: culture, professional-oriented speech, speech production, meaning, sense, semantics, semantic components.
Ниш впровадження шформацшних технологш в yci сфери сконо\пки краши, вибухове зростання шформаци, використання всесв1тньо1 мерою 1нтернет вимагають вщ сучасного фах1вця, зокрема сконо\пчного профшю, вмшня ор1ентуватись у лавинних потоках шформаци, вщбирати з не! найбшып суттеву та необхщну з погляду не лише фахового, а й особистюного становления. Проте гпд час «полювання» в лаб1ринтах 1нтернету молодi люди, на жаль, забувають про те, що ще в 1930 р. у cboix «Стад1ях життя» К.-Г. Юнг зазначав: сусшльство нагороджуе за yenix i досягнення, а не за людяшеть [25, с.433-450].
Слушшсть цього зауваженого ниш шдтверджуе англшсысий фшософ Р. Барнетт, анагизуючи можливост1 компетентшено! осв1ти з II установкою на результатившеть, шдприемливють, сощальну мобшьшеть. Вш, зокрема, вщзначае, що вона значно обмежуе здатшеть майбутнього фа.\1вця в розумшш сутнюних смис.пв. закодованих у знаках культурних текспв [3, с. 46-47]. Однак, як справедливо стверджуе М. Фуко [23, с. 105] i представники сучасно! когштивютики, саме знак, мова (як явлена прикмета означуваного) е визначальним компонентом у конфшураци наукового знания (у межах будь-яко! ешетеми) i без ще! ланки шзнання неможливе. Очевидшсть вказано! тези шдтверджуе ¡сторична роль знаково! комушкац11 в освоенш категор1ально! матриц! штелектуально! гри людства i зумовлена цим перспектива дослщження психол1нгв1стично1 проблематики юнування мови «в людиш» i людини «в мов1» у контексп профсслйно!' осв1ти сучасного фах1вця.
Це означае, що перед студентом постае проблема вибору слова i його щншене осмислення. Важливим аспектом у щй сощокультуршй ситуащ! е завдання формування культури профсс1 иного мовлення (КПМ) майбутшх фах1вщв с ко но vii много профшю (передуам студенев спещальност1 «Економ1чна кибернетика»), яка би забезпечувала розвиток 1х творчого потенщалу, зокрема, здатшеть до творчо! ¿нноващйно! д1яльносп в npoucci осмислення концептуально! сфери економ1чних знань та й адекватного застосування у професшшй мовленневш д1яльност1.
Вщповщно до ще! тези усшшшсть профса йно! д!яльноста фаивця сконо\пчного профшю визначаеться не лише його умшням аналгзувати та контролювати хвд 1 результата економ1чно! д!яльноста, а й р1внем шдготовки до профса йного спшкування в умовах сучасного ¡нформащ йного середовища. Идеться про те, що фах1вцев1 економ1чного профшю дуже часто доводиться чути специф1чш для його сфери д!яльноста термши 1 профссюналгзми (дефлящя, ревальващя, ергономша, телеобробка, прототипування, маршрутизащя даних тощо), а нерщко й профса йний жаргон (платажка, кредиторка, утшпта, глюк й ¡н.). який представники професшно! сшльноти сприймають як оргашчну частину 1х мовлення, але який не вщповщае л1тературним нормам мови. I, навпаки, дотримання останшх без жодних винятклв. на жаль, не забезпечуе виршення проблем у рпномаштних ситуащях профса йно! д!яльноста.
Враховуючи сказане, вважаемо за необхвдне дати визначення профса йного мовлення фах1вщв з сконо\пчно!' клбсрнстики (надал1 ЕК-фах!вщв - Авт.) вщповщно до специфши 1х сфери д!яльноста. Отже, профса йнс мовлення ЕК-фах!вщв розглядаеться нами як вид 1х профса йно! мовленнево! д!яльноста, в пропса яко! вщбуваеться не лише висловлювання думки фах1вцем, а 1 II творения, що передбачае знания засоб1в системи мови та II оргашзацн у профса йно-значимих ситуащях, а також фахового лексикону, невщ'емною складовою якого е термши. и р о ф с с 1 о нал ¡з м и [ профса йний жаргон.
Сказаним зумовлена актуальшсть розробки нових методолопчних засад досл1джсння культури пpoфeciйнoгo мовлення майбутшх фaxiвцiв eкoнoмiчнoгo пpoфiлю, зокрема студентав спсшальноста «Економ1чна клбсрнстика». як чинника 1х особистасного становления. Розкриття цього теоретико-прикладного аспекту е метою нашо! статта.
Методолопчна основа дослщження - принципи науково! тсорй' шзнання про взаемозв'язок мови, мовлення 1 мислення; теоретичш положения психологи [ психолшгвютики про мовленневу д1яльшсть, породження 1 сприйняття мовлення (Л. Виготський, I. 31мняя, С. Рубшштейн, Т. Ушакова та ш.) [7; 11; 174 21]; семютичний шдхвд до розгляду мовних явищ (Р. Барт, Ч. Ире, Ф. де Соссюр Г. Фреге.) [4; 15; 19; 22]; ще! та концепцн сучасно! науки про культуру мовлення, зокрема профса йного. як важливий заело цЫсного формування особистоста (Н. Бабич, Б. Голов ш. Т. Гороховська, Л. Мацько та ш.) [2; 8; 9; 14].
Важливим компонентом КПМ як складово! професшно! шдготовки майбутшх ЕК-фах1вщв е щншсно-смислове ставлення до профса йного лексикону, що забезпечуе самовдосконалення студентав. У цьому твердженш спираемось на ¿де! лшгвоестетичних концепцш психолшгвютично! природи мови О. Потебш, В. фон Гумбольдта та генеративно! лшгвютики Н. Хомського [16; 10; 24] щодо мови як чинника мислеутворення. Це дае шдстави розглядати культуру профса йного мовлення фах1вщв сконо\пчного профшю як штегративну особистасну яклеть. що проявляешься у цшшсно-смисловому ставленш до спещально! лексики як засобу не лише профса йного. а й духовного вдосконалення. Таке становления передбачае вмшня семантично диференщювати профса йну лексику на основ! осягнення II антрополоп много смислу та використовувати II у м \ жо со б и ст 1 с н о м у епшкуванш.
Процес профса йно! шдготовки, зокрема формування КПМ, майбутшх ЕК-фах1вщв починаеться у вищш школ! 1 зумовлюеться тими цшностями, якл визначають життед!яльшсть людини впродовж певного перюду II особистасного становления та пов'язаш з цшями й завданнями обрано! профссп. Терм ¡ни [ слова профса йного мовлення постають результатом розвитку не лише наукового мислення, а й виникають шд впливом певного со шаль но го середовища з вщповщною системою цшностей та св1тоглядних ор1ентир1в. У процес! профса йного становления майбутш фах!вщ засвоюють 1 використовують та слова 1 термши. котр1 е ев ¡то гл яд ни ми ор1ентарами в 1х життед!яльноста. Таким чином, профса йна шновацшна д1яльшсть людини спричиняе появу нових ел ¡в [ термшв, якл репрезентують нов! цшшеш ор1ентири. що, звюно, вимагае вщповщних креативних зусиль.
Це положения нашо! концепцн спираеться на лшгвютичну теор!ю американського вченого Н. Хомського, котрий, визначаючи сутшсть творчого аспекту мови, зазначав, що мова мае здатшеть створювати (породжувати) безмежну клльклеть висловлювань (текстав), якл виникають у найр!зномаштшших ситуащях [24, с. 51]. Породження мовлення, на думку прсдставниклв комушкативно! л!нгв!стики, характеризуемся певними особливостями, а саме:
це - 1) мисленнево-мовленнева д1яльшсть людини; 2) один ¡з вид ¡в когштивно! д1яльност1; 3) процес ословлення думки, задуму [5, с. 87].
Досвщ показуе, що реагизащя повноти мовлення починаеться з символ1чно1 штерпретаци. Адже мовлення ¡снуе титьки там, де е дво- або трим1рна семантична структура взаемовщношення значения та його матер1ального нос ¡я (знака). «Знак - матер1альний, чуттево сприйманий предмет, який виступае в npoucci шзнання i сшлкування в po.ii замшника (представника) ¡ншого предмета i використовуеться для одержання, збер1гання, перетворення i передач! шформаци» [12, с. 169]. Знак вказуе на конкретне значения, яке позначаеться чи виражаеться за його допомогою.
Людина мислить логосами i виражае предметш та смислов1 значения лексеми. Як вщомо, значения i смисл - не одне й теж [5, с. 154]. Значения слова традищйно розглядаеться як об ективно складена в npoucci icTopii' система зв'язюв i вщношень, однакова для Bcix носив мови. На вщм1ну вщ значения, смисл - це ¿ндивщуальне значения слова, видшене з uid об'ективно! системи зв'язюв, якл стосуються певного моменту i ситуацп [1, с. 8-9]. Тому значения виступае об'ективним воображениям системи зв'язюв i вщношень, а смисл е привласненням суб'ективних аспекпв значения вщповщно до певного моменту i ситуацп Причому, значения слова може залишатися незмшним, а смисл слова завжди передбачае незавершешеть i залежить вщ контексту, ситуацп сшлкування, енергетики. Таким чином, слово - це не лише двостороння одиниця, едшеть двох вщмшних комбшаторних середовищ (на piBHi фонетики i на piBHi семантики). Иому притаманш Bci символ1чш функцп. Саме тому кожне слово, яке вимовляе людина, мютить у co6i i передае певну енергетику, наповнюеться вщповщними смислами, оволод1ваючи енерпями шзнаваного св1ту i того, хто шзнае.
Сказане дае шдстави стверджувати, що специфша мовлеиневого процесу i його основиа функщя полягають у створенш вербального продукту, що передбачае неупереджений зв'язок його iHTepio- та екстерюризаци. Тому в психолшгвютищ вих1дним моментом породження мовлення вважають емощйне переживания, а в1дтак штелектуально-афективне осягнення.
У npoucci реал1защ! професшно! мовленнево! д1яльност1 ЕК-фах1вець використовуе слова, яю вже е в його лексикош, щодо ¡нших. нових об'екпв. В1дбуваеться процес актуального найменування, тобто серед багатьох ел ¡в людина вибирае у своему лексикош саме те, яке буде адекватним для вираження II штенци. Процес актуального найменування складаеться з двох компоненпв: ментального (психолопчний зм!ст, що виникае у результат! певних oncpauiii) та iидив1 дуального лексикону людини.
Отже, диференщально-семантичн! ознаки слсмснт1в лексикону ирофссл иного мовлення ЕК-фах1вця виражають смоц1йно-ц1нн1снс ставлення фах1вця та е посередниками м1ж ев ¡том i мовою. Смислове наповнення мовно! картини евпу студента, символ1чн1 моде л i природних i соц1альних об'ект1в, норми i щнност1 мають прямий зв'язок 3i структурами людсько! псих1ки i беруть початок у глибинах со шаль но го життя, в практичнш та профес1йшй д1яльност1 людей.
Ут1м, семантична характеристика ел ¡в i динам1ка ном1нативних npoucci в у мовленш фах1вц1в CKOHOviiмного проф1лю, зокрема ЕК-фах1вщв, зумовлена не лише мовними, а й позамовними чинниками. До екстралшгвютичних словотв1рних чинниклв в1дносимо вплив культури ¿ншого народу, захоплення студент ¡в шшомовною культурою, стан розвитку термшосистеми в1дпов1дно1 галуз1 у \iOBi ¿ншого народу i стан культури радио! мови. Так, якщо у npoucci професшно1 д1яльност1 шзнаеться новий об'ект, який важко вербалпувати. а можливо його позначення ще не юнуе в р1дшй MOBi у зв'язку 3i швидким розвитком CKOHOviiки та нов1тшх технолопй, дуже часто у результат! переробки отримано! ¿нформащ! i 3i ставлсння властивостей двох об'ект1в (професшно1 та побутово! сфери) вщбуваеться «м1гращя» слова ¡з загальнонародно!' мови в наукову та професшну («гаряча клавша» - (англ. hot key) - клавша, натискання яко! забезпечуе швидке виконання функцп в nporpaMi; «пов1тря» - (англ. air) -кшьюсть 6inoro простору в макет1 сторшки). У профес1йшй д1яльност1 слова з побутово! мови шдпорядковуються ¡ншим зв'язкам, i'x значения зазнае суттевого уточнения, наповнюеться вщповщними смислами. Нов1 лексичш одинищ вводяться до профсслиного мовлення ЕК-фах1вц1в унасл1док семантичного переосмислення вже ¡снуючих в украшсьюй MOBi ел ¡в (шпалера - фонове зображення), шляхом запозичення з ¿нших мов (гешування (англ. hashing) -клас алгоритм!в. яю забезпечують швидкий доступ до даних). У pa3i, якщо значения певного
слова починае прогресувати, вимагае трансформацп його ноая. з'являються похщш вщ цього слова з новим самостшним значениям, яке ¡нтегруе на новом}' piBHi. Таю розширення значень i ел ¡в можуть призводити до виникнення нових значень i нав1ть жаргонних утворень.
У зазначеному npoucci дощльно вщзначити, що специф1чне смислове навантаження п р о ф с с i о нал ¡з м i в i профса йного жаргону визначаеться субкультурою - в нашому випадку професшно! групи майбутшх економютав. ЕК-фах1вець, котрий волод1е мовним чуттям та естетичним смаком, здатний виокремити з потоку жаргонних ел ¡в i вислов1в лише ri, яю можна вжити з певним стшпстичним забарвленням й у л1тературнш мовг Як зазначае Л. Ставицька, жаргонна субкультура мае свш ви\пр культурност1 - некультурное^, оцшити який можуть опозици, наприклад: смак - несмак, слпшно - неемшно, банально - екстраординарно, дотепно - при\птивно й вульгарно та ¿и. [18, с. 170]. У npoucci оволодшня мовою в студента формуеться чуття мови, що е основою мовного смаку, який називають «системою щейно-естетичних i психолшгвютичних ор1ентащй сусшльно! групи мовщв (чи окремого мовця) щодо мови i II використання» [14, с. 24]. Мовний смак вщображае сформованють у студента доевщу означувати (символпувати) мовш одинищ та i'x поеднання у текста. Схема цього процесу вщтворена у семантичному трикутнику Г. Фреге [22, с. 190], вершинами якого е: денотат - предмет, уявлення, под ¡я тобто те, що штерпретують; десигнат - смисл, те, що po3y\iie та уявляе суб'ект i знак - слово або шше позначення денотата. У цьому трикутнику демонструегься залежшеть знака як вщ об'ективно ¡снуючо!' реальносп (денотат), так i вiд суб'ективних уявлень про цю реальнють (десигнат). Отже, знак вказуе на значения через смисл, що е бшып рухливим, шж значения, i перебувае в ochobI неоднакового тлумачення рпними людьми одного i того ж тексту.
Денотатами сл1в профса йного мовлення фах1вщв з економ1чно! кибернетики е матер1альш предмета (прилади, пристро!) i переважио процеси, яю помшують науково-тсорстичш поняття i потребують обов'язкового визначення: байт, модулящя, ¡нтсрфсйс. ¡\птащя. економетрика та ¿и. Так, наприклад, слово «затзо» (англ. hardware - затзш вироби) запозичене з загально! мови i е поширеним п р о ф с ci о нал ¡з м о м. що функц1онуе у мовленш фах1вц1в, сфера д1яльносп яких пов'язана з використанням комп'ютерних технолог1й. Якщо фах1вець ще! галуз1 стикаеться 3i словом «зал1зо», що е одним з символ1чних знаклв профсслиного мовлення, то вщповщно до денотативного значения знаку, який вказуе на загальну сукупшсть фпичних пристро1в комп'ютера або окремих його частин, зокрема периферй'. та р1вня ocooncTicHoro профсслиного розвитку, в1н реагизуе його смисл як апаратш засоби, апаратура, обладнання. KpiM того, Bci ni смислов1 значения в1дносяться ним до комп'ютерних засоб1в, апаратури чи обладнання. Якщо ж слово використовуе користувач-початклвець. то в1н може i не знати, що kpivi слова «зал1зо» смисл цього знака можна передати ¡ншими визначеними словами. Поза контекстом профсаиного мовлення ЕК-фах1вц1в слово «зал1зо» наповнюеться ¿ншими смисловими конотащями в1дпов1дно до його використання у загальшй \iobi. Наведеш дат евщчать про семантичне розма1ття лексичних одиниць профса иного мовлення цих фах1вщв. Зрозум1ло, що «зал1зо» - слово з повсякденного o6iry користувач1в та початювщв у npoucci м1жособист1сно1 комушкаци, яю часто у звичайних мовленневих ситуац1ях говорять стандартними фразами, мовними шпше, -використовують як ирофес1йний жаргон, часто не замислюючись над змютом вимовлених сл1в та ситуащею i'x використання. «Апаратш засоби», «апаратура», «обладнання» вживатиме людина, котра намагаеться зютавити cbin внутр1шшй св1т з модельним, тобто з там, що створюеться на ochobI почутого, осягнути нове слово за його щншеним смислом з точки зору i фах1вця, i людини. Результат цього сшвставлення opieHTye майбутнього ЕК-фах1вця як у мовленш, так i в шших д1ях.
Зважаючи на предмет нашого досл1джсння. ми спробували сшввщнести концепщю смислу i значения Г. Фреге з концепщею символ1защ1 французького естетика i психоаналгеика Ж. Лакана [13]. Вш розробив, як в ¡до мо. свою багатогранну схему переходу суб'екта (¡нтсрпрстанта тексту) вщ знака до його значения i смислу. Ця схема вщображае структуру людсько! псих1ки, що визначаеться як сфера взаемодй трьох складових: уявного («Я»), символ1чного («над Я»), реального («Воно»). Зпдно з щею концепщею обмеження адресата - адресанта предметним i уявним значениями об'екта, що шдпорядковуегься суб'ектившй лопщ ¡люз1й. постае проявом його невшпаства. Обмеження предметним i символ¡чним значениям об'екта е ознакою «видання» суб'ектом «свого» вщносного бачення сутносп об'екта за абсолютну i тому е ознакою його гордовигосп (в Ж. Лакана - ненависп). I
лише вихщ ¡нтсрирстанта на уявно-симвсшчний BHviip. тобто усвщомлення ¡нт\Ттивно-сов1спвного метод}', осягнення сутносп засвичуе його особисту смиренном\ д р i ст ь (за Ж. Лаканом - любов як найвшцу форму шзнання).
Ця концепщя утверджуе нас у переконаш, що осмислення означуваного може рсалгзуватися не лише тод1, коли предмет постане перед суб'ектом cboïm ¡дсальним виявом [5, с. 32], а коли вш «виявиться достойним» зустр1ч1 з сутшстю. Таким чином, слова, якл вимовляе ЕК-фах1вець, е опосередкованим виявом його особистостг У npoucci мовленнево! д1яльност1 вш моделюе cbîй лексикон i разом з тим здшснюеться та моделювання його як людини, а також партнера кому ткани на ochobî ¡дснтифичаци.
Отже, усшшшсть ирофсайно! мовленнево! д1яльносп майбутшх ЕК-фах1вщв визначаеться творчим, вмотивованим ставленням до ni e i д1яльностг Идеться не лише про р1вень ïx мовного смаку, усвщомлення велико! кллькосп мовних та позамовних фактор1в. а й про готовшсть до «д1алогу з двшником» (за О. Ухтомсысим). В1ропдшсть адекватного використання мовних знаклв. а вщповщно i досягнення мети та реал1зацп Haviipiß ирофсайно! мовленнево! д1яльносп бшыпою м¡рою залежить вщ готовносп ЕК-фах1вця до д1алогу з заслуженим сшврозмовником, тобто шклування про те, як його висловлювання буде сприйняте ближшм.
ГПдсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що концепщя КПМ майбутшх фах1вщв ckohoviiмного профшю базуеться на психолого-педагопчних положениях про фактори розвитку людяного в людиш, людину в CHCTeMi духовних вiднoшeнь i цшностей культури, сучасних психолого-педагопчних теор1ях гуман1стичного розвитку особистостк для яких ¡стинною е ¡дся О. Потебш про те, що слово (мова) формуе i спрямовуе рух думки, а через ïï посередництво впливае на душу (розум, волю, емощйну сферу) людини.
3 урахуванням цього ми розглядаемо КПМ як чинник людиностановлення, показник загальнокультурно1 вихованостк 3aci6 ирофсслйного та особистюного розвитку фах1вця ckohoviiмного проф1лю. КПМ - це не лише певний комплекс знань, умшь i навичок, а й вираження духовно! сутносп людини: ïï штерес1в, потреб, щншсних смисл1в, особистасних та ирофсслйних якостей. Це псрсдуам я клеть мовлення, я клеть думки, що характеризуе людину як особистють. Здатшсть до сфсктивно! ссмантично! диференщацй' ирофсслйно! лексики та створення власних естетичних висловлювань на ochobî осягнення ïx антрополопмного смислу становить сутн1сть КПМ майбутн1х фах1вщв ckohomîмного проф1лю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аникина А. Б. Значение и смысл художественного слова: художественная речь, публицистика / Под ред. Д. Э. Розенталя / А. Б. Аникина. - М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1987. - 200 с.
2. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення: Навч. поабник для студ. ун-пв / Над1я Денис ¡в на Бабич. -Льв1в: Св1т, 1990.-232 с.
3. Барнетт Р. Осмысление университета / Роналльд Барнетт // Aima mater. - 2008. - № 6. - С. 46-57.
4. Барт Р. Миф сегодня // Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Ронал Барт. - М.: Прогресс; Универс, 1994. - С. 72-130.
5. Бацевич Ф. С. Основи комушкатившн лшгвютики: Шдручник / Флорш Серпйович Бацевич. - К.: Академ1я, 2004. - 344 с.
6. Бацевич Ф. С. Фиосск|ня мови: IcTopi« л1нгвоф1лософських учень: Шдручник / Флорш Серпйович Бацевич. - К: Акадс\пя. 2008. - 240 с.
7. Выготский Л. С. Мышление и речь // Собр. соч.: В 6-и т. / Лев Семенович Выготский. - М.: Педагогика, 1982. - Т. 2. - 361 с.
8. Головин Б. Н. Основы культуры речи: Учеб. пособие / Борис Николаевич Головин. - М.: Высшая школа, 1980. - 335 с.
9. Гороховська Т. В. Формування культури професшного мовлення майбутшх пращвнишв оргашв BHyTpiiHHix справ у юридичному ВНЗ / Тетяна Володимир1вна Гороховська // Радна школа. -2006.-№ 12.-С. 9-12.
10. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт. - М.: Прогресс, 1984.-398 с.
11. Зимняя И. А. Психология обучения иностранным языкам в школе / Ирина Александровна Зимняя. -М.: Просвещение, 1991. - 222 с.
12. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: Щдручник. - 3-е вид. / Михайло Петрович Кочерган. - К.: Академ1я, 2008. - 464 с.
13. Лакан Ж. Функция и поле речи и языка в психоанализе / Жак Лакан. - М.: ГНОЗИС, 1995. - 192 с.
14. Мацько Л. I. Культура украшсько! фахово! мови: Навч. поабник / Любов 1вашвна Мацько, Лариса Впстор1вна Кравець. - К.: Акадс\пя. 2007. - 360 с.
15. Пирс Ч. Логические основания теории знаков / Пер. с англ. В. В. Кирюшенко, М. В. Колопортина; послесл. В. Ю. Сухачева / Чарльз Пирс. - СПб.: Лаборатория метафиз. исслед. филос. факультета СПбГУ; Алетейя, 2000. - 352 с.
16. Потебня А. А. Мысль и язык / Александр Афанасьевич Потебня. - К.: СИНТО, 1993. - 240 с.
17. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2-х т. / Сергей Леонидович Рубинштейн - М.: Педагогика, 1989. - Т. 1. - 488 с.
18. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Сощяльна дифсрснщящя украшсько! мови / Леся Ставицька. -К: Критика, 2005. - 464 с.
19. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию / Фердинанд де Соссюр. - М.: Прогресс, 1977. - 695 с.
20. Ухтомский А. А. Интуиция совести: Письма. Записные книжки. Записки на полях / Отв. ред. А. С. Батуев; сост. Л. В. Соколова, Г. М. Цурикова, И. С. Кузьмичева; прим. Л. В. Соколовой / Алексей Алексеевич Ухтомский. - СПб.: Петербургский писатель, 1994. - 527 с.
21. Ушакова Т. Н. Семантика речи: имя, слово, высказывание / Татьяна Николаевна Ушакова // Психология: Журнал Высшей школы экономики. - 2005. - Т. 2. - № 1. - С. 4-26.
22.Фреге Г. Смысл и денотат / Готлоб Фреге // Семиотика и информатика - М.: Винити, 1977. -Вып. 8.-С. 181-210.
23. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / Мишель Фуко. - СПб.: А-сас1. 1994. - 407 с.
24.Хомский Н. Картезианская лингвистика. Глава из истории рационалистической мысли / Пер. з англ.; предисл. Б. П. Нарумова / Ноам Хомский. - М.: КомКнига, 2005. - 232 с.
25. Юнг К.-Г. Структура и динамика психического / Карл-Густав Юнг. - М.: Когито-Центр, 2008. - 420 с.
УДК 378Л 4
I. П. ДРОЗДОВА
ЗМ1СТ ТА ОСНОВШ ШДХОДИ ДО НАВЧАННЯ УКРАШСЬКО! МОВИ ЯК ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТ1В НЕФ1АОАОГ1ЧНОГО ПРОФ1АЮ ВИЩ01 ШКОАИ
Дослгджуються змгст еикладання та основы тдходи до навчання укратськоХ моей у вищш школг як основы формування професшног компетенцп студентгв нефшологгчного ВИЗ. Зазначено, що ргвень готоеност/ студентгв до засвоення знанъ 31 спецгальностг за допомогою необхгдних комунжативних умть досягаетъся застосуванням цШсно'1 системы крытерие вгдбору змгсту / технологи формування професшного мовлення украшською мовою. Вызначена логгчна послгдовнгсть вгдбору ы обтрунтування етате / методгв розвытку професшного мовлення фахгвцгв.
К:ш>чо(п слова: змгст выкладання укратсъкоХ мовы, професшна компетенттстъ, професшно-оргентованыы тдхгд, професшт якостг мовця.
И. П. ДРОЗДОВА
СОДЕРЖАНИЕ И ОСНОВНЫЕ ПОДХОДЫ К ОБУЧЕНИЮ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА КАК ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ НЕФИЛОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ
ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ
Исследуются содержание преподавания и основные подходы к обучению украинского языка в высшей школе как основы формирования профессиональной компетенции студентов нефилологического вуза. Отмечено, что уровень готовности студентов к усвоению знаний по специальности при помощи необходимых коммуникативных умений достигается применением целостной системы критериев отбора содержания и технологии формирования профессиональной речи на украинском языке. Определена логическая последовательность отбора и обоснования этапов и методов развития профессиональной речи специалистов.
