CC BY
20
його треба свщомо розвивати та водночас вчитися. Тому необхвдшсть створення спещальних умов, що стимулюють викладача до осв1тнього д1алогу ¡з студентами, коли студент в1дчувае свою усшшшсть, ¡нтслсктуальну спроможнють, у ход1 якого вщбуваеться р1вноправний обмш навчальною шформащею, поглядами, позищями та освоения сощального досвщу, 1 лежить в основ1 гумашстично ор1ентовано1 концепцп навчання.
Активне навчання передбачае взаемод1ю студенев м1ж собою 1 викладачем (безпосередньо або опосередковано), яка дозволяе реал1зовувати в навчальному процесс спшкування «на р1вних», де вел учасники защкавлеш в ньому й готов1 обмшюватися ¡нформащею. висловлювати сво! ¿де! й ршення, обговорювати проблеми й вщетоювати свою точку зору. Навчання повинно бути основане на реальних проблемах 1 ситуащях навколишньо! дшсностг 1накше таке навчання не стане щкавим (неактуальним, незатребуваним), а навчальне завдання школи не викличе взаемний особистюний вщгук для активного спшкування й вщповщно зростання особистого доевщу кожного суб'екта навчання.
Гумашстична модель професшно! осв1ти спрямована на розвиток особистюного, ев ¡то гл яд но го. технолопчного й культурного потенщалу майбутн1х фах1вщв. Чим ширшим е соцюкультурний прост1р, в якому людина визначае свое мюце, тим краще вона уевщомлюе власн1 роль 1 мюце у глобальних загальнолюдських процесах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: [метод, пособие] / А. А. Вербицкий. - М.: Высшая школа, 1991. - 207 с.
2. Выготский Л. С. Педагогическая психология, под ред. В.В Давыдова. / Л. С. Выготский -М.: Педагогика, 1991. - 480 с.
3. Вища оевгга Украши I Болонський процес: навч. поабник / За ред. В. Г. Кременя. - К.: Ос в ¡та. 2004. - 384 с.
4. Кравець В. Заруб1жна школа 1 педагопка XX столитя: навч. поабник / В. Кравець. - Тернопшь, 1996.-290 с.
5. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения /Н. В. Кузьмина. -М., 1990. - 117 с.
6. Педагогика: Учеб. пособие для студентов пед. вузов и колледжей / Под ред. П. И. Пидкасистого. -М.: Пед. общество России, 1998. - 640 с.
7. Педагогика: Учеб. пособие для студентов пед. учеб. заведений // В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. - М.: Школьная пресса, 2002. - 512 с.
8. Тлумачний словник сучасно1 украшсько1 мови: Близько 50 000 сл.; авт.-уклад. 1. М. Зaбiякa. -К.: Арш, 2007.-512 с.
9. Тряпицина А. П. Организация творческой учебно-познавательной деятельности школьников / А. П. Тряпицина. - Л: ЛГПИ 1989. - 91 с.
УДК 371.15+33.001
I. Д. ЯРОЩУК
СТРУКТУРА ТА Р1ВН1 ГОТОВНОСТИ МАЙБУТН1Х ЕКОНОМ1СТ1В ДО ПРОФЕС1ЙНОГО СШЛКУВАННЯ
Обтрунтоеано доцтътстъ формуеання высокого ргвня готовностг майбутнъого економюта до професшного стлкуеання в контекст/ професшно/ тдготоеки. Розглянуто р1зт трактуеання готоеност/ до стлкуеання. Визначено суть / структуру готовностг майбутнъого економюта до професшного стлкуеання. З'ясовано, що готовтеть до професшного стлкуеання, яка складаеться 1з мотиеацшного, змгетового та операцшно-процесуалъного компонентгв, е складовою загальног готоеност/ майбутнъого економюта до професшно/ дгяльностг.
К:ш>чо(п слова: готоетстъ до професшного стлкуеання, професшна тдготоека, компоненты, показныкы, критерп та ргвнг готоеност/.
И. Д. ЯРО ЩУК
СТРУКТУРА И УРОВНИ РАЗВИТИЯ БУДУЩИХ ЕКОНОМИСТОВ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОМУ ОБЩЕНИЮ
Ообоснованно целесообразность формирования высокого уровня готовности будущего экономиста к профессиональному общению в контексте профессиональной тдготовки. Рассмотрены разные трактовки готовности к общению. Определенно суть и структуру готовности будущего экономиста к профессиональному общению. Установлено, что готовность к профессиональному общению, которая состоит из мотивационного, смыслового и операционно-процессуального компонентов, является составляющей общей готовности будущего экономиста к профессиональной деятельности.
Ключевые слова: готовность к профессиональному общению, профессиональная подготовка, компоненты, показатели, критерии и уровни готовности.
I. D. YAROSHCHUK
FORMING OF READINESS OF FUTURE ECONOMISTS TO PROFESSIONAL INTERCOURSE AS PURPOSE AND RESULT OF THEIR PROFESSIONAL
PREPARATION
Expedience offorming of high level of readiness offuture economist to professional intercourse in the context of professional preparation has been grounded in the article, different interpretations of readiness to intercourse have been considered. Essence and structure of readiness offuture economists to professional intercourse have been determined. It is found out that readiness to professional intercourse which consists of motivational, semantic and operation-process components is the constituent of general readiness of future economists to professional activity.
Keywords: readiness to professional intercourse, professional preparation, components, indexes, criteria and levels of readiness.
Кардинальш змши со ui ал ь но-с ко но м i ч н их ор1ентир1в розвитку Украши зумовили необхщшсть модершзаци змюту, форм i метод ¡в тдготовки фах1вщв CKOHOvii много профшю, яю волод1ють вщповщними професшними вмшнями. Особливе важливе значения мають комушкативш вмшня, оскшыси професшна комушкативна компетентшеть е основним шетрументом технологи професшно! д1яльносп сконо\пст1в.
На сучасному еташ спостер1гаеться тенденщя до розширення мгжнародних зв'язюв у р1зних сферах науки i виробництва, штеграци Украши 3i св1товою епшьнотою, що, безперечно, вимагае тдготовки фах1вщв CKOHOvii много профшю, здатних вступати в дшов1 та мгжособиспст контакта.
Зпдно з вимогами Боло не ь ко!' конвенцп i Загальноевроиейських рекомендащй з гумаштарно! осв1ти науково-педагопчний колсктив ВНЗ CKOHOvii много профшю повинен розробити та вдосконалити штегроваш навчальн1 плани та програми так, щоб шдготувати фах1вця, який був би спроможний застосовувати знания nepe6iry економ1чних процсслв. обгрунтовувати результата анаттичних дослщжень, формулювати рекомендащ! щодо вдосконалення ф1нансового мехашзму и1дириемства i держави тощо.
Особлива роль у профсайнш д1яльност1 економюта належить усному слову, що е важливим засобом взаемоиорозушння, иереконання, шетрументом позитивного впливу на особистють. Фах1вець такого профшю часто е посередником у npoucci виршення сшрних питань, вступае в полемшу тощо. Отже, високий р1вень профес1йних комушкативних ум1нь. реал1защя яких зумовить розвиток ко н ку рс нтос п ро можност i та профес1йно! майстерносп майбутнього фах1вця, забезпечить ефектившеть nepe6iry д1лових ncpcroBopiß. дискус1й чи нарад, може стати визначальним фактором у систем! мгжособиспсно!' взаемоди п замовниками чи партнерами шдприемства.
У досл1дженш проблеми комушкативно! тдготовки важливими е робота Г. Андреево! [2], Г. Борозд ¡но!' [4], О. Злоб ¡но! [8] щодо сутност1 профссл иного сшлкування та особливостей його формування в умовах пев но! д1яльностг методолог1чш досл1дження
Ш. АмонашвЫ [1], Jl. Гапоненко [5], Я. Коломинського [9], Б. Ломова [13], науков1 пращ В. Бондаренка [3], Ю. Жукова [7], Н. Крилово! [12], в яких обгрунтовано шляхи шдвищення piвня TOTOBHOCTi майбутшх фах1вщв р1зиих галузей до професшного сшлкування. U,i роботи створили вагоме шдгрунтя для розгляду готовносп до сшлкування як психолопчного феномена
Вщгак анашз науково! л i тс рагу р и та стану шдготовки майбутшх економют1в свщчать про вщсутшсть перспективно! концепцп формування готовносп майбутшх економют1в до профса иного сшлкування. KpiM цього, необхщнють достижения проблеми зумовлена певними суперечностями у npoucci профссшного становления економюта: м1ж вимогами профеайно! д1яльносп майбутнього фах1вця та наявним р1внем сформованосп умшь професшного сшлкування, м1ж потенщйними можливостями гумаштарно! шдготовки фах1вщв в сконо\пчних ВНЗ та !х недостатньою реашзащею, Mi ж необхщнютю шдвшцення pi вня сформованосп комушкативних умшь майбутшх с ко но Mien в i вщеутшетю вщповщного навчально-методичного забезпечення цього процесу тощо.
Метою статт1 е обгрунтування сутност1, критерпв та р1вшв готовност1 майбутшх економ1ст1в до профса иного сшлкування.
Необхадшсть шдготовки майбутнього економюта до профса иного сшлкування зумовлена тим фактом, що молодий фах1вець, навпъ володдачи достатшм pi вне м професшного словникового запасу та граматичними конструкщями, вщчувае певну проблематичшеть у продукуванш профеайно спрямованого мовлення, допускаючи сутта помилки [16]. Студент ще у npoucci навчання у ВНЗ eK0H0Mi4H0ro пpoфiлю повинен oвoлoдiти певними комушкативними вмшнями: формулювати тему та проблему сшлкування, демонструвати сво! знания у певшй галуз1, граматично та стишстично !х оформивши, реагувати на сказане сшврозмовником, вживаючи правильш штонащйш моде л i висловлювань, виражати власну думку та ставлення до предмета розмови тощо. Науковщ Ш. Амонашвш, Л. Гапоненко, Я. Коломинський, Б. Ломов та mini довели, що готовнють до сшлкування е важливою умовою розвитку людини, II сощалпацп та ¿ндивщуатзацн. Зокрема, Б. Ломов, розглядаючи проблему шдготовки до сшлкування. вказуе, що у кожно! людини зд1бност1 до сшлкування проявляються по-р1зному [13]. Ш. АмонашвЫ. наголошував на важливосп взаемодп учителя та учшв, трактуючи II як «процес, що визначаеться здатшетю учителя встановлювати контакт i знаходити взаеморозумшня з учнями. Цей процес залежить вщ ¿ндивщуального стилю роботи вчителя, вщ його особистосп» [1, с. 111]. Я. Коломинський трактуе готовнють до педагопчного сшлкування як особливий стан учителя, що характеризуются позитивним ставленням до профссп. спрямованютю його вольових почутпв та штелектуальних якостей на особист1сть учня [9]. Л. Гапоненко, визначаючи готовнють до шшомовного сшлкування, стверджуе, що це «складне особистюне утворення, яке мютить у co6i усв1домлснс використання студентами шшомовного сшлкування як способу професшно! взаемодп й засобу обмшу профса иною шформащею, практичш вмшня реатзацп комушкативно! взаемодп шоземною мовою. Воно спрямоване на шдвищення pi вня професюнатзму майбутнього вчителя» [5, с. 27-28].
Проведений аналп готовносп людини до виконання певного виду д1яльностк що, як стверджують науковщ [6; 11], необхщно досл1джувати за II компонентним складом, дае змогу визначити структуру готовносп майбутшх економ1ст1в до профссшного сшлкування та розглядати II як систему взаемозалежних i взаемозумовлених мотивацшного. змютового й опсрацшно-процссуального компонстлв (рис. 1). Ефективнють процесу формування готовносп майбутшх економют1в до профссшного сшлкування забезпечуеться постапшстю i взаемозв'язком основних структурних слсмснт1в досл1джуваного феномена.
Мотивацшний компонент передбачае уевщомлення мотив1в навчально! та професшно! д1яльностк ор1ентащю на формування професшно! та комушкативно! компетентности уевщомлення мотив1в профссшно! комушкативно! д1яльносп та прийняття !х як стимул!в: спонукае майбутнього с ко но Mi ста до формування та розвитку його профса йних та комушкативних якостей, з-помгж яких ретельшеть та системшсть в po6oii, посидк>псть. вщповщальшеть, дисциплшованють, щлеспрямовашсть, оператившеть (швидке реагування на р1зномаштш ситуаци), дшова завзятють i наполегливють, педантичшеть, ерудовашеть, впевнешеть у co6i та прийнятих ршеннях, вр1вноважешсть, прагнення до поспйного (особистюного зростання, прагнення опановувати нов1 форми комушкативно! взаемодй, освоювати с ко но Mi ч ну термшологш та вдосконалювати форми сшлкування. Наявшсть ycix псрсл1чсних якостей у майбутнього фах1вця
с коном ¡много профшю свщчить про зршсть його особистост1 та характеризуе його шдготовлешсть до виконання певних вщцв профеайно! д1яльносп, спроможшсть здшснення ко нстру кти в но го професшного д1алогу вщповщно до сощокультурних умов i комушкативно! ситуацп.
Змютовий компонент структури готовност! майбутнього с ко ном ¡ста до професшного спшкування передбачае наявшсть концептуальних знань про сутшсть, специфшу та роль спшкування у сфер! екожмчно! д1яльност1; про комушкативш методи та прийоми, !хш дп. можливосп й обмеження, про систему гумаштарних та економ1чних знань, необхвдних для ефективного здшснення навчально! i професшно! д!яльностг BiH визначаеться навчальною програмою, тематикою курсив гумаштарних i фахових дисциплш, шдручниками, пособниками тощо i е основою теоретично! подготовки студенев економ1чних спещальностей до здшснення професшно! д!яльностг Змютовий компонент обумовлений двома взаемопов'язаними шдсистемами: знания, що були попередньо засвоеш майбутшм економютом, та нов1 знания, вивчення яких грунтуеться на уже засвоених знаниях [10, с. 41].
Операцшно-процесуальний компонент мютить систему знань, отриманих у nponcci вивчення блоков фахових i гумаштарних дисциплш, необхщних економюту для з'ясування взаемозв'язку навчально-виховно! i профссшно! д1яльностг BiH визначае мовний професшний базис, що конкретизуеться вимогами до професшно! шдготовки економюпв. Цей компонент характеризуемся майстершстю використання майбутшми економютами набутих професшних знань, мовних 3aco6iB спшкування, базових професшно-мовленневих умшь у nponcci вивчення гумаштарних та фахових дисциплш, самостшшстю i самоконтролем у сшлкуванш шд час проходження виробничо! практики та безпосереднього здшснення професшно! д1яльностг Тому майбутнш CKOHOviicT повинен оволод1ти необхщним для результативного профссшного спшкування з дшовим партнером обсягом умшь та навичок, яю е важливим елементом професшно-психолопчно! подготовки, що забезпечуе можливють розум1ти та правильно ор1ентуватися в р1зних комушкативних ситуащях.
Дослщження проблеми пщготовки майбутнього с ко ном ¡ста до професшного спшкування у nponcci вивчення гумаштарних дисциплш зумовило необхвдшсть розробки критсрпв та показниклв визначення р1вшв готовност! до профссшного спшкування, яю забезпечують можливють oniнити стушнь и сформованост1.
На основ1 результат ¡в вивчення психолого-педагопчно! л1тератури [14; 15] конкретизовано компоненти, критерп та показники готовност! майбутнього економюта до професшного спшкування, що воображено у табл. 1.
Готовшсть майбутнього с ко ном ¡ста до професшного спшкування передбачае наявшсть трьох основних компонент!в - мотиващйного, змютового й операцшно-процесуального, на основ1 яких визначено критерп сфсктивносп комушкативно! шдготовки:
• професшно-екожмчна спрямовашсть особистост! студента та прагнення до реал1защ! власних можливостей у епшкуванш;
• шформацшна об1знашсть i стушнь засвоення системи комушкативних знань у контекст1 вивчення гумаштарних i фахових дисциплш;
• практична шдготовлешсть i планування власних комушкативних дш з метою виршення завдань майбутньо! профссшно! д!яльностг
Показники та критерп розглядатимемо як м1рило сформованост! компонент!в «готовностЬ), що слугують для визначення р1вня и розвитку. На ochobI визначених показниклв виокремлено три piBHi сформованост! готовност! майбутшх економюпв до профссшного спшкування, з-пом1ж яких низький, середнш i високий.
ПР0ФЕС1ЙНА ОСВГГА
ПР0ФЕС1ЙНА 0СВ1ТА_
Таблиця 1
Основт критерп та показники для оцгнки ргвня готовностг майбуттх економгстге до
профестного спшкування
№ Компоненти Критерп Показники
1 2 3 4
1. Мотив ацшний Професшно-сконо\пчна спрямовашсть особистосп студента та прагнення до реатзацп власних можливостей у сшлкуванш 1. Усвщомлення мотив1в навчально! д1яльносп, яке супроводжуеться защкавлешетю 1 бажанням досягнути уешху, що у результата спричинить иозитивне ставлення до не1, доиоможе у визначенш життевих прюритста в. спричинить актив1защю 1 розвиток особиспсного потенщалу майбутнього економюта. 2. Ор1ентащя на формування профеайно! 1 комушкативно! компетентностей як здатносп та готовносп встановлювати та шдтримувати контакт, програмувати процес спшкування, враховуючи особливосп екожмчно! д1яльносп. 3. Усвщомлення мотив1в комушкативно! д1яльност1 та прийняття !х як стимул!в. оскшьки вони спонукають майбутнього економюта до розвитку умшь 1 навичок спшкування як одше! ¡з основних форм професшно! взаемодп.
2. Змютовий 1нформацшна об1знашсть \ стушнь засвоення системи комушкативних знань в контсксп вивчення гумаштарних 1 фахових дисциплш 1. Концептуальш знания про сутнють 1 роль спшкування у сфер1 економ1чно! д1яльносп е основою вивчення специфики комушкативно! взаемодп суб'екпв господарювання,!! причин, мехашзм1в 1 наслщгав. 2. Знания комушкативних метод ¡в [ прийом1в, !х дй, можливостей та обмежень з метою подальшого подолання комушкативних бар'ер1в 1 налагодження ефективно! взаемодп м сшврозмовниками у процеа професшно! д1яльносп. 3. Система гумаштарних 1 фахових знань, необхщних для ефективного здшенення навчально! 1 професшно! д1яльностк як основа духовно-естетичного та со ш ал ь но-с ко но м \ ч но го розвитку майбутнього фах1вця.
Продовження таблицг 1
1 2 3 4
3. Опсрацшно- процесуальний Практична шдготовлешеть 1 планування власних комушкативних дш з метою виршення завдань майбутньо! профссшно! д1яльносп 1. Майстернють застосовування набутих комушкативних умшь на практищ у пропса виршення профссшних комушкативних завдань, дотримуючись загальноприйнятих мовних норм. 2. Умшня здшенювати ефективну комушкативну взаемод1ю, що передбачае наявшеть необхщних знань для подолання конфлп<тних ситуацш. 3. Умшня самоконтролю у сшлкуванш, яке е одним ¿з визначальних чинниклв ефективносп профссшно! комушкативно! взаемодп'.
Низький р1вень готовност! майбутнього с ко ном ¡ста до професшного сшлкування характеризуемся ¡ндифсрснтним ставленням, ешзодичним ¡нтсрссом та слаборозвинутою мотиващею до опанування основ профса йно! комушкацн, недостатньо усвщомленим прагненням до здшснення комушкативно! д!яльносп, нсчтсим розумшням сут1 та змюту комушкативних пропса в. безшщативнютю майбутнього с ко ном ¡ста в навчальшй робота Для цього р1вня властив1: сформовашсть елементарних умшь основних вид ¡в мовленнево! д1яльност1, обмеженють, несистемнють та формальнють знань 1 навичок здшснення комушкативно! взаемодн, стереотипний шдхщ до виконання навчальних дш за шаблоном.
Середшй р1вень готовност! майбутнього с ко ном ¡ста до профса иного сшлкування визначаеться усвщомленням студентами значения профса иного сшлкування для майбутньо! професшно! д1яльност1 та необхщшстю засвоення базових знань, володшням базових комушкативних умшь, наявшстю позитивно! мотивацн до опанування основ професшного сп!лкування та профес!йно! терм!нолексики, потр!бно! для усп!шно! профес!йно! взаемод!! та сшлкування. Для цього р!вня характерним е те, що студента володдать адекватною самоощнкою, можлив!стю вир!шення типового комушкативного завдання, спроможшстю передбачити ймов!рш р!шення ! способи виходу з типових комушкативних ситуащй, достатн!ми вмшнями та навичками, що необх1дш для здшснення результативно! комушкативно! взаемодн. Проте вони недостатньо активно беруть участь у комушкативнш д!яльност!, в них нестшка позитивна мотивац!я.
Специф!кою високого р!вня готовност! майбутнього економ!ста до професшного сшлкування е усвщомлення необхщност! вм!нь та навичок профес!йного сшлкування для майбутньо! професшно! д!яльносп, стшка позитивна мотивац!я ! щнн1сш ор!ентири, усв!домлення щлей навчально! ! професшно! д!яльност!, ст!йк! ¡птсрсси до вивчення досв!ду шдготовки майбутн!х фах!вщв до професшно! комушкативно! д!яльносп, волод!ння як програмним, так ! додатковим навчальним матер!алом, намагання застосувати набут! знания у нетипових комушкативних ситуащях, творчий шдхщ до вир!шення комун!кативних завдань. Для цього р!вня характерш наполегливють, ¿шщатившсть, креатившсть, щлеспрямовашсть навчальних дш студенев, глибокл знания комушкативних явищ, процеав та спроможшсть !х теоретичного осмислення, самосийний пошук р!шень.
У процеа визначення р!вшв готовност!, беручи до уваги результата анатзу теоретичних джерел, ми керувалися такими положениями:
- низький р!вень готовност! передбачае недостатню мотиващю та недостатне усвщомлення необхщносп опанування основ профес!йного сшлкування; безшщатившсть майбутнього економ!ста в навчальнш робот!; поверхневють профес!йних комушкативних знань та невмшня !х застосувати; призводить до виконання окремих комушкативних дш у хаотичшй послщовност!; елементарний р!вень профес!йно! комун!кативно! взаемод!!; неможлив!сть самоспиного вир!шення комушкативного завдання;
- середшй р!вень готовност! передбачае достатню мотиващю та усв!домлення значения профес!йного сшлкування для майбутньо! професшно! д!яльносп; стереотипшсть шдходу до виконання навчальних дш; наявн!сть базових профес!йних комун!кативних знань та вмшня !х застосувати; здшснення професшно! комушкативно! взаемодн, недостатньо послщовно та усвщомлено; певну можлив!сть виршення того чи ¡ншого комун!кативного завдання;
-високий р!вень готовност! передбачае стшку мотивац!ю та усв!домлення значения професшного сшлкування для майбутньо! професшно! д!яльносп; наполегливють, ¿шщативнють та щлеспрямован!сть навчальних дш студенев; наявшсть високого р!вня профес!йних комушкативних знань у межах програми, позапрограмних матер!ал!в та умшня !х застосувати; автоматизм комун!кативних умшь та навичок; можлив!сть вир!шення нетипових комушкативних ситуащй.
Таким чином, готовшсть майбутнього економюта до професшного сшлкування - це властивють особистост!, що визначае спроможшсть! забезпечуе усшшне виконання ус!х профес!йних функщй фах1вця економ!чного проф!лю у процес! його профеайно! комушкативно! взаемод!! з! сшврозмовниками з метою створення продукту, послуги чи !х обм!ну. Водночас шдготовлешсть слугуе засобом шдвшцення ефективносп профеайно! д!яльносп. Готовшсть до профес!йного сшлкування, що складаегься ¡з мотиващйного, змютового та операщйно-процесуального
компонента в, e складовою загально! готовноста майбутнього економюта до професшно! д1яльноста та набувасться шд час навчальних занять у ВНЗ.
Необхщшсть формування totobhoctí майбутшх ckohomíctíb до профсаиного сшлкування зумовлена об'ективними потребами у конкурентоспроможних кадрах, яю вщповщають cbítobhm стандартам.
Л1ТЕРАТУРА
1. АмонашвилиШ. А. Психологические основы педагогики сотрудничества / Ш. А. Амонашвили. -К: OcBÍTa, 1991. - 111 с.
2. Андреева Г. М. Общение и межличностные отношение / Г. М. Андреева // Хрестоматия по психологии / сост. Л. Я. Аверьянов; под ред. Л. Я. Аверьянова. -М: Аспект Пресс, 2003. -Гл. 3. - С. 75-109.
3. Бондаренко В. В. Сучасш шформацшш технологи й мовленнева шдготовка кер1внишв виробництва у вищих навчальних закладах / В. В. Бондаренко // Teopia i практика управлшня сощальними системами. - 2002. - № 1. - С. 97-101.
4. Бороздина Г. В. Психология делового общения / Г. В. Бороздина. - 2-е изд. - М.: Инфра-М, 2008. - 294 с.
5. Гапоненко Л. П. 1\птацШнсыгровий шдхвд у формуванш totobhoctí студенпв до шшомовного сшлкування / Л. П. Гапоненко // Науковий bíchhk Швденноукра1нського державного педагопчного ушверситету ím. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2002. - Вип. 4-5. - С. 53-56.
6. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. - Минск: БГУ, 1976. - 173 с.
7. Жуков Ю. М. Диагностика и развитие компетентности в общении: Спецпрактикум по социальной психологии / Ю. М. Жуков. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 104 с.
8. Злобина Е. Г. Общение как фактор развития личности / Е. Г. Злобина. - К: Наук, думка, 1981. - 115 с.
9. Коломинский Я. Л. Изучение педагогического взаимодействия / Я. Л. Коломинский // Советская педагогика. - 1991. -№ 10. - С. 36-42.
10. Компетентнюний шдхщ у сучасшй ocbítí: свихэвий досвад та у кра!нс ыа перспективи. Б1блютека з оевггньо! политики / шд заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: K.I.C., 2004. - 112 с.
11. Кондрашова Л. В. Морально-психолопчна готовшеть студента до вчительсько! д1яльност1 / Л. В. Кондрашова. - К.: Вища школа, 1987. - 56 с.
12. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н.Б.Крылова. - М.: Высшая школа, 1990. - 142 с.
13. Ломов Б. Ф. Категории деятельности и общения в психологии / Б.Ф.Ломов // Вопросы философии. - 1979. - № 8. - С. 34-47.
14. Повщайчик О. С. Формування шформацшно! культури майбутнього сощального пращвника в npoucci професшно! шдготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Оксана Степашвна Повщайчик. - Ужгород, 2007. - 278 с.
15. Полонский В. М. Словарь по образованию и педагогике / В. М. Полонский. - М.: Высшая школа, 2004.-512 с.
16. Самойлюкевич I. В. Назустр1ч шформацшному сусшльству: шляхи формування i нтс р ку л ьту р но го доеввду в npoucci професшно! шдготовки bhutctíb шоземних мов: европейський Buoip / I. В. Самойлюкевич // 1ноземш мови в навчальних закладах. - 2008. - № 1. - С. 51-55.
УДК 378.147:796.011.3
Л. В. ЗУБЧЕНКО
ФОРМУВАННЯ ПЕДАГ0Г1ЧН01 ТВОРЧОСТ1 МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В Ф13ИЧНОГО ВИХОВАННЯ : РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОПЧНОГО
ЕКСПЕРИМЕНТУ
Обтрунтоеано необхгдтсть формування педагог1чно1 творчостг майбуттх учителгв фгзичного виховання. Розглянуто комплекс педагоггчних умов, ix змгет i специф1чтстъ. Встановлено критери i показники сформованостi nedazozinnoi творчостг майбуттх учителгв фгзичного виховання. Доведено резулътативтетъ запропонованого комплексу педагоггчних умов формування педагог1чно1 творчостг спецгалгстгв з фгзичного виховання в npoifeci ix фаховог тдготовки.
Ключов1 слова: учитель, творчкть, умови, критери, показники. HayKOBi записки. Сер1я: Педагопка. — 2010. —№ 2.
