CC BY
16
УДК 371.8
1рина ЯРОЩУК
ОРГАН13АЦ1Я I 3MICT Д0СЛ1ДН0-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН01 РОБОТИ 3 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО EKOHOMICTA ДО ПРОФЕС1ЙНОГО
СП1ЛКУВАННЯ
V cmammi обтрунтовано доцтьшсть здШснення специально? подготовки майбутшх eKOHOMicmie до професШного спткування в процеа вивчення гумаштарних дисциплин. Назначено основш форма професШного мовного стлкування еконошста, в процеа здШснення якш в1дбуваеться його комушкативна взаемодёя 3i стврозмовником. Проанал1зовано зшст та методику проведения комплексу трешнгових завдань, що сприяють формуеанню комушкатизноI компетентностг майбутшх фахлвщв у сферi економгки.
В статье обоснована целесообразность осуществления специальной подготовки будугцих экономистов к профессиональному общению в процессе изучения гуманитарных дисциплин. Определены основные формы профессионального языкового общения экономиста, в процессе осуществления которых происходит его коммуникативное взаимодействие с собеседником. Осуществлен анализ содержания и методики проведения комплекса тренинговых заданий, которые способствуют формированию коммуникативной компетентности будущих специалистов в сфере экономики.
The necessity of realization of the special preparation of future economists for professional intercourse in the process of study of humanitarian disciplines is grounded in the article. Basic forms of professional intercourse of economist are determined. The analysis of content and procedure of execution of complex of training tasks is carried out.
На сучасному erani, коли Укра1на потребуе в исо коке ал i ф i кованих фах1в щв-екожмспв. яи могли б вивести ii ¡з кризового стану та забезиечити стабшьний еконоьпчний розвиток, висуваються жорсты вимоги до фах1вщв у сфер1 фшансовок виробничо1 та господарсько1 д1яльносп. Профеая екоиомста е ниш одшею ¡з найиопуляршших. С. Романова, зокрема, зазначае: «Ekohomict - це фах1вець, який займаеться анал1зом ф шансов о-r oc под аре ь ко i д1яльносп (гадприемства, галуз1 тощо) з метою и покращення» [1, с. 429].
Змктом Д1яльнссп сучасного ек он о Mi ста е здшенення економ1чного анашзу господарськоУ д1яльносп оргашзаип, розробка заход1в щодо забезпечення режиму ек о но mil гадвищення ефективносп po6iT, виявлення резерв1в, поиередження ябитк ip, i непродуктивних витрат, бшьш рацшнальне використання yeix вид ¡в pecypciB. Проте зазначити, що «майбутня уешшна економжа буде економжою домшування яюсно нового кашталу, безпосфедньо пов'язаного з яюстю людськоГ особистосп та ефектившетю со щ ал ь hoi оргашзацн» [2, с. 109]. Тому вщродження значения гумаштарних дисцигшн, я и слугують теоретичною базою реформи навчання та виховання, сприятиме формуванню духовного ев ¡ту фах1вця, opienroBaHoro на загальнолюдсью цпшосп.
«Цшшсну проблематику», що иобутуе у впчизнянш наущ, можна вважати домшантною в тематищ доешдницьких проект гумаштарних наук. Така ситуащя пояснюеться тим, що щнносп в природ1 та життедаяльносп людини е специф1чною проблемою, через яку вщображаються Ti чи mini сощально-психолопчш процеси. За системою ценностей i щншених ор1ентацш можна достатньо точно виявляти функцюнальну спрямовашсть i сощальну значупцеть будь-якого сусшльного процесу як елемента системи. Звщси лопчним е аксюлопчний пщхщ до вивчення педагопчних явищ i процеав, адже щнносп визначають змсг ocBini та виховання людини. Так, Е. Шпрангер стверджуе, що люди вщроняються один вщ одного насамперед духовними щнностями, духовною ор1ентащею, що створюе духов ну ¡ндивщуальшеть особистосп, ii духовну сутшсть, а не лише темифаментом, конститущею чи
поведшкою [3]. Тому саме щнносп та формування цшшсного ставлення до свпу в широкому сена е зм1стов им ядром 1 стратепчною спрямовашсгю виховання майбутшх економютв.
Метою стагп е обгрунтування змсту дослщно-експериментально1 робота з гадготовки майбутшх сконом1ст1в до професшного спшкування в процеа вивчення гумаштарних дпсцпплш.
У професшнш д1яльносп фах1вця еконошчного профшю важливу роль вщ1грае професшне спшкування, що безпосередньо пов'язане ¡з його умшням будувати м1жособиспсш стосунки та налагоджувати взаемини з учасниками комушкативного процесу. Питания гадготовки майбутшх фах1вщв до професшного сгалкування привфнуло увагу багатьох науковцш (Г.Андреева, Г.Бородша, О. Злобша, Л. Палюк, К. Саломатов, С. Шатшов та ¡и.). Професшне спшкування у своГх дисерташйних дослщженнях вивчали С. Коломець, О. Кушш. Л. Логутша, Л. Морська, Л. Савенкова. 1х пращ присвячега погреб1 розвитку визначальних у подалышй профеайно спрямованш пращ знань. Проте в умовах пошуку шигав оитимшцп навчального процесу висуваеться завдання сшорення ефективно1 методики шдготовки майбутшх скономсив до професшного спшкування, з-пошж основних завдань яко! виокремимо необхщгасть збагачення професшно-спрямованого словникового запасу, знания правил дшового спшкування, мовленнево1 поведшки та професшного мовленневого етикету, вдосконалення офщйно-дшового стилю висловлювання тощо.
Л. Буева зазначае, що неможливо уявити реальш економчн1 вщносини та закони 1х розвитку без IX своерщного прояву в р1зномаштних формах спшкування [4]. Отож, з метою одержання вагомих здобутюв у економ1чшй сфер1 майбутнш економст повинен досконало оволодтг вишнями та навичками професшного сгалкування, а також умшням адекватно 1х застосовувата увщповщшй комушкативгай ситуацп.
Професшне спшкування, як, 1 будь-яке ¡нше спшкування, подшяеться на мовне та немовне. В контекст! нагаого дослщження, зважаючи начасту взаемодш фах1вия-економ1ста з партнерами чи кл китами оргашзацп, де в ¡и ирацюе, особлива увага придшена мовному спшкуванню та його формам за способом взаемодп м1 ж комуш кантами. Ф. Бацевич називае таи форми сгалкування:
• монолопчну (говорить один учасник спшкування);
• д1алопчну (розмовляють, як правило, двое ос¡6);
• полшопчну (розмовляють трое I бшьгае учасниюв) [5, с. 69].
Однак зазначпмо, що полшог е Д1 а логом в яшму бфугь участь трое 1 бшьше учасниюв, тому вважатимемо його пщвидом д1алогу. З-пошж найбшьш поширених форм монологу варто виокремити доповщь, усний звп; публ1чний виступ, тод1 як дшова б еада, профеайна дискус1я, дики переговори, дшова нарада, службова телефонна розмова вважаються найбшьш поширеними формами д1алогу. Основи форми професшного мовного спшкування економста зображено на рис. 1.
Профеайне мовне сгалкування економгста
1 г 1'
-► монолог Д1ЯЛОГ
доповщь дшова бесща
-*■
усний зв1т професшна дискуая
Пуб.ТЛЧНИЙ виступ дшов1 пфеговори
-►
дшова нарада
службова телефонна розмова
прес-конффенщя
Рис. 1. Форми професшного мовного стлкування еконолиста.
Метою будь-яко1 з форм професшного сгалкування е ко но мета е економ1чний анатиз господарсько1 д1яльносп оргашзацп. пошук шлях1в мобшзацн прихованих резерв ¡в скономчного зростання, анашз та вир1шсння проф> сс 1 йно-кош 1 катив них завдань, обговорення скономчннх кризових ситуацш та пошуки шлях1в виходу ¡з них, досягнсння консенсусу у переговорах. Обрання вщповщно1 форми епшкування, що сприятиме ефективнш комушкативнш взаемодп сшврозмовниыв у тш чи ¡ншш професшнш ситуацп, допоможе досягнути щлей сгалкування, заощадити час, налагодити сшвпрацю, забезпечити розумшня щей комунжанпв, аргумешувати власний в ар ¡ант досягнення компромку у сшв прайд тощо.
Визначають чотири основга тенденцп щодо змши рол1 епшкування в дшовш взаемодп [6, с. 32-56]:
• Значне посилення ро.ш сгалкування (майже 80% робочого часу економ1сти проводять, спшкуючись ¡з юнентами, сшвроб1тниками, партнерами тощо).
• Значне послабления рол! безпосфеднього епшкування у зв'язку з розвитком електронних комугакацшних систем та в1ргуально1 оргашзацп прайд (електронна пошта, електронна торпвля, в1ртуальш переговори набули остангам часом велико! популярное!!, що дае змогу економити час, орендну плату, не потр1бно обладнувати робоч1 мкця тощо).
• Посилення ро.ш епшкування в процес1 аворення послуг (спостфшаеться тенденщя переходу дшового епшкування у ранг епшкування мш виробником та юпентом в ироцеа IX спшьно1 д1яльноет1 з метою створення послуг).
• Розшарування сусгальства (спостфкаеться тенденщя видшення нового оф1сного класу фах1вщв, яи працюкггь в техшчно оенащеному офга, мають можливкть сгавпрацювати з ¡ншими усгаганими компашями, проходите стажування закордономтощо).
• Правильна органпащя епшкування комугакаггпв у внробничих умовах та виб1р найефектившшо1 форми дшово1 взаемодп е заиорукою як ступеня IX иорозумшня ¡з колегами, партнерами чи тентами, так I високо1 результативносп дшльносп гадприемста чи оргашзацп.
3 метою формування у майбутшх сконошспе умшь професшного епшкування оргагазовано \ проведено формувальний експеримент. Результата пфшого етапу формувального експфпменту показали необхщгасть розробки треншгово1 профамп, що складаеться ¡з комплексу занять з шд готовки майбугнього економкта до професшного епшкування. Основними методолопчними засадами, яи покладено в основу вищеназвано! профами, е модульшеть, технолопчшеть, комплексгасть. Сфед основних засоб1в пщготовки були треганги: треншг професшних комушкацш М. Васильева [7], комунжацшний треншг В. Б1ркенбшь [8] та треншг комугакатавно! компетентносп О. Сидоренко [б].
В процеа експфиментально1 робота з'ясовано, що вмпшя професшного сгалкування майбутньому фахшию потр1бно набувата та тренувата гад час виконання певних завдань трегангу професшжн комушкацп, з умовами яких студент ознайомлюеться на практичних заняттях в процеа навчання у ВНЗ, моделюючи Т1 чи шип сторони професшжн комушкативно! д1яльносп. Основга етапи трегангу з формування умшь професшного епшкування в умовах осв 1 тиьо-розв ив ал ьно го сфедовища ВНЗ економ1чного профшю та IX характфистика вщображеш у таблищ 1.
Таблиця 1
Зшст, характеристика та посшдоетстъ етагнв треншгу формування влёнъ професшного спглкування у майбутн1х економошв в осштньо-розеиеальному середоеищ! еищог еконолично'!
школи
№__Назва етапу__Характфистика етапу
1. Початковий Педагог особисто чи за допомогою мультамедшних засоб1в демонструе студентам вз1рець чи модель умшня спшкуватась на приклад1 запропоновано1 ситуацп, в1рогщгасть яко! у професшнш д ¡ялы ю сп фах1вця екои о личного профшю е дуже високою. Особливктю цього етапу е те, що педагог ознайомлюе студента ¡з теоретачними засадами професшно-економ1чно1 комушкацп.
2. Оргагазацшно- Педагог мае можливкть визначитп 1 н д ив 1 дуа л ь но-и сихо л о п ч н 1
№ Назва етапу Характфистака етапу
корекцшний особлив осп студент, що необхщш для здшснення майбугньо! професшно! комушкативно! д1яльносп, зокрема, !х вербальш властивосп, комушкативш та оргашзаторсьы зд1бносп, р1вень самоощнки особистосп кожного ¡з них та наявного р1вня мотивацн афшацн. Студенти вщповщно мають можлив1сть виявити власний природ нш потенщал у процеа виконання заироионованих педагогом тестових завдань. Результатом цього етапу е оцшка педагогом результат тестових завдань, визначення проблемних иитань щодо диференщацп студента та пщб1р практичних завдань, виконання яких пщвищить ефектившсть оволодшня вмшнями та навичками професшного спшкування. На цьому еташ завдання майбутшх економ! спв полягае у тренуванш та закр1пленш зразюв комушкативних умшь в процеа виконання низки вправ, рольових та дшових ¡гор. Завдання педагога полягае у створенш позитивно! мотивацн майбутшх економ спв до самореал1зацн в процеа виконання того чи ¡ншого практичного завдання.
3. Практичиий Створення динам1чного професшно-комушкативного стфеотииу засобами навчання студент прийомам налагодження товариських стосунив, анал1зу та вир1шеиня конфлктних ситуацш, тсхшщ подолання афесивносп у стосунках та кфування емоцшною сффою, прийомам та способам досягнення сощального престижу. Завдання педагога на цьому еташ полягае у формуванш виробленню ¡ндивщуального стилю спшкування, розвитку й автоматизацн вмнь 11р оф ей й но-еко но мч н о! комушкацн.
Вищеназваш етапи спрямоваш на досягнення триедино! мети та забезпечують ефективне здшснення процесу формування професшних комушкативних умшь:
• сторення дешнстращйно1 основи для формування професшних комушкативних умшь;
• тренування та закр1плення професшних комушкативних умшь;
• удосконалення, комб1нування й автоматизация набутих умшь в нових комушкативних ситуащях, створення умов для 1х переносу в професшну д1яльшсть.
Основним завданням треншгу формування умшь професшного спшкування е поступова змша позицш студента: в процеи послщовного виконання завдань треншгу майбутнш економст ифетворюеться з ¡мггатора та вщтворювача комушкативних моделей в активного учасника комушкативжмвзаемодн.
Розробляючи програму треншгу з пщготовки майбутшх економ1спв до дшово! комушкацн, ми кфувалися ткю думкою, що навчання професшному сшлкуванню повинно здшснюватися на основ1 р1зних за ступеней складносп комушкативних ¡фових ситуацш як основи взаемодн «викладач - студент», «студент - студент», «студент - студента». Осюльки спшкування е частнною взаемодн, п засобом та способом, а взаемодн бшыиосп фахтщв економ1чного профшю 11 своГми партнерам!, юпентами чи сшвробггниками вщбуваеться у ф'Орм спшкування, то програма комплексу занять з пщготовки майбутшх економкта до професшного спшкування включае в себе вправи, рольов1 та дшов1 ¡фи, завданням яких е формування 1 вдосконалення комушкативних умшь, необхщних для шдвищення ефективносп дшово!взаемодн [6, с. 13-14]. Основш роздши профамитаГхзмштвщображено утаблищ 2.
Табдищ 2
Про грома третнгуз тдготоеки майбутшх еконошсгте до профеаыного спглкування
№ Роздш профами Зм1ст профами
1 2 3
1. Розвиток комушкативних та оргашзаторських умшь i навичок Тест «Дослщження комушкативних i оргашзаторських зд1бностей»; вправа «Детектив»; в прав а « Дискуа я»; дшова фа «Претендент».
2. Формування самоошнки особистосп Тест «Дослщження самоощнки особистосп»; вправа «Друге Я»; вправа «Я - це ти»; рольова фа«Гарячий стшець».
3. Формування мотивацн афшацн Тест «Методика «Мотиваидя афш1ацп» вправа «Паргнерсью стосунки»; вправа «Список загальних я костей»; дкттова фа Уолта Дкнея.
4. Навчання прийомам i способам досягнення сощального престижу Тест «Методика «МАС»; дшова фа «Додатковий вифаш»; дшова фа «Вщмова».
5. Навчання прийомам налагодження товариських стосуныв Тест «Оцшювання р1вня товарисысосп»; вправа «Вняв CHMnaTii та доброго ставлення»; вправа «Moi добр1 прояви».
6. Навчання способам анал1зу та виршення професшних конфлж'пв Тест «BiiOip стратеги в конфл1ктних ситуащях»; тест «Насильки Ви конф.пктш?»; вправа «Чи погоджустьсь Ви з там, що це Oi.ne?»; вправа «Принцип айсбергу»; вправа «Я-повщомлення».
7. Навчання техшщ подолання афесивносп у стосунках Тест «Оцшювання афесивносп у стосунках»; рольова фа «Розподш за ознакою»; дшова фа «В чому справа?»; дгпова фа «Реакщя на шум».
8. Навчання техшщ керування емощйною сффою Тест «Як Ви ставитесь до критики?»; вправа «Опфацюнал1защя висловлювань»; вправа «Модальш опфатори»; вправа «Вироблення навичок критичного висловлювання».
Зазначимо, що результативна партнерська взаемсдая не може обмежуватись лише наявшстю комушкативних здЮностей, адже «паргнерським або суб'ект-суб'ектним спшкуванням е таке спшкування, в процес1 якого враховуються ¡нтереси ¡нших учасниыв взаемодн, а також 1х иочуття, емоцн, переживания, визнаеться щншсть особистосп ¡ншо! людини» [6, с. 22]. Тому програму складено, щоб опановуючи роздш за роздшом, студент розвивав не лише сво! вфбальш властивосп, й тренував у линия долати афесившсть, налагоджувати товарисыа стосунки, знаходити вихщ ¡з професшних конфлжтних ситуацш тощо, яю еважливими складовими готовносп до профеайного спшкування.
Цшшсть профами визначае \ той факт, що, розпочинаючи опанування кожного ¡з роздшв, студенту пропонуеться тестове завдання для визначення його ¡ндивщуально-психолопчного р1вня та певш вправи, як допоможуть подолати трудногщ, виявлеш результатами тестування. Поеднання тестових та ¡фових методик сприяе гадвищенню р1вня готовносп майбутнього економ1ста до професшного спшкування, забезпечуе його належну шдготовку до активного застосування набутих умшь в реальних умовах професшно! комун ¡катив но 1 д1яльносп.
Наведемо приклади вправ, рольових та дшових ¡гор, включених до программ з метою вдосконалення тих чи ¡нших умшь та навичок, необхщних для здшснення ефективно1 дшовоК комушкацп. Наприклад, в бшьшосп випадюв, працюючи в тому чи ¡ншому колекпш, людина намагаеться поводити себе так, щоб и поведшка, в тому чиан мовленнева, була схвально ощнена колегами. 3-пом1ж мотнрпв таких дш виокремимо прагнення бути частиною колективу, гадтримувати позитивний емоцшний контакт з оточуючими, а найголовшше, вщчувати взаемну симпаню. «Причиною будь-якого мотиву е бажання задов ольнити власну потребу. Будь-яка поведшка, будь-яы , яи здшснюються гад впливом того чи ¡ншого мотиву, вщповщно спрямоваш надосягнення поставлено! щлЬ> [8, с. 78].
Проте, ¡нколи, чфез певш обставиии, особливо шсля здшснення певно1 помилки, людина може вщчути напружен!сть у стосунках з1 сгавробтшками, сумшви щодо 1х прихильного ставлення чи належно! ощнки п особистосп та иам1р1в. «Оцшка, яку дають нам оточукга, може бути об'ективною та справедливою або ж необ'ективною та несправедливою. И можуть висловити як вв1чливо, так I в грубш форм. Проте, в будь-якому випадку, ми отримуемо оцшку оточуючих нас людей в процес1 спшкування» [8, с. 18-19].
У процеа експерименту було апробовано ылька вправ, метою яких е навчити майбугшх економкта долати страх бути «неприйнятим» колективом чи отримати негативну оцшку його члешв, атакож навчити Гх сшвпрацювати з колегами, щоб вщчувати себе частиною колективу.
1. Вправа «Партнерсыа сгосунки» [6, с. 167-168]:
1нструкщя для проведения трави', илыасть учасниыв необмежена.
Правила. Один ¡з учасниыв отримуе м'яч вщ тренфа, який повинен пфедати ¡ншому учаснику фупи промовляючи: «На мою думку, Анатаню, нас ¡з тобою об'еднуе така яысть як ...» (вказуе яюсть). Учасник, якому передали м'яч, вщповщае щось на зразок «згщний!», «я подумаю над цим» тощо. У таких вщповщях проявляемся партнерське ставлення - повага до думки шшо1 люднни та готовшсть прийняти до уваги те, що було нею сказано, навггь за умови, що спочатку ви з цим не були згщга.
2. Вправа «Список чага ль них якостей» [6, с. 168-170]:
1нструкщя для проведения трави: илыасть учасниыв необмежена.
Правила'.
• учасник А повинен вказати т1 якосп, яи його об'еднують ¡з учасником Б, учасник Б напише те ж про учасника В 1 т.д., залежно вщ илькосп учасниыв;
• кожен учасник повинен письмово вказати на те, що його об'еднуе з колегою (не менше 10 ознак);
• письмовачастинавправитривае 10-15 хвилин;
• обговорення вщбуваеться в загальному ко.щ, проте вщповщ1 повинга бути позитивними (наприклад, «зпдний!», «я подумаю над цим» й ¡и.), що свщчитиме про повагудо твфджень шшо1 людини.
3. Длова гра Уолта Дснея [9, с. 80]:
1нспгрукщя для проведения вправи: илыасть учасниыв необмежена. В р1зних вар1антах щё1 фи можна вщпрацьовуватп взаемод1ю м1ж пщроздшами, виршувати оргашзацшга та м1жособиспсш конфл1кти.
Правила'.
• фа иодшяеться на чотири етапи;
• на першому еташ учасники виконують роль «мршниыв», тобто фупа пропоиуе якомога бпьше в ар ¡ант внрппення проблеми (перший етап тривае до ти поки не буде запропоновано 15-20 вар1ант виршення проблеми);
• на другому еташ учасники виконують роль «практиыв», тобто вир1шують, як практично можна реал1зувати рашше запропоноваш вар1анти;
• на третьому еташ учасники виконують роль «критиыв», тобто звертають увагу на недолжи кожного з вар1аит1в;
• на четвертому еташ недолги заиропонованих вар1ашчв як окрем1 проблеми знову направляють до «мршниив», а фа тривае допоки не буде створено ылька практично д1евих проекта.
Отже ¡мп~ацшно-1фов1 та проблемно-ситуацшш методы сприяють швидкому та яюсному опануванню майбутшми екожмстами норм I правил мовленнево1 поведшки, засвоенню профеайно1 тфмшолсксики, набуттю ум1нь та навичок поводження у тш чи ¡ншш комушкативнш ситуацн. Майбутшй сконошст ще в псрюд навчання у ВНЗ повинен усвщомити, що оргашзащя м1жособиспсно[ комушкативно! взаемодн з партнерами, кшентами, сшвроб1тника I нав1ть конкурентами шдприемсгва чи оргашзацн з метою налагодження результатов них професшних контакт входить до його безпосередшх обов'языв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Романова Е. С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы [Текст] / Е. С. Романова. - 2-е изд. - СПб.: Питер, 2004. -464 с.
2. Кубрякова Е. С. Комуникативная лингвистика и новые задачи теории словообразования [Текст] / Е. С. Кубрякова // Сброннк научных трудов МГПП иностранных языков нм. Мориса Тореза: Проблемы комуникативной лингвистики. -М., 1982. -С. 118-122.
3. Трофимов, Ю. Л. -Психолопя: Шдручник [Текст] /Ю. Л. Трофимов. - К.: Либщь, 2001. -560 с.
4. Буева Л. П. Человек: деятельность и общение [Текст] / Л. П. Буева. - М.: Мысль, 1978. -325 с.
5. Бацевич Ф. С. Основи комуккативно! лшгастики Шдручник.: [Текст] / Ф. С. Бацевич. - К.: Академ1я, 2004. - 344 с.
6. Сидоренко, Е. В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии [Текст] / Е. В. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2007. -208 с.
7. Васильев Н. Н. Тренинг профессиональных коммуникаций в психологической практике [Текст] / Н. Н. Васильев. - СПб.: Речь, 2007. - 283 с.
8. Бнркенбиль В. Ф. Коммуникационный тренинг: Наука общения для всех [Текст] / В. Ф. Биркенбиль 1 Пер. с нем. Н. Чупеева. -М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. - 352 с.
9. Мшютша К. Л. Теор1я та практика психолопчного треншгу: Навчальний поабник [Текст] / К. Л. Мшютша - К: МА"УП,2004. -192с.
УДК 316: 37.008:355(378)
Олександр Д1ДЕНКО
ТЕХНОЛОГИ ФОРМУВАННЯ ТВ0РЧ01 ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТН1Х ОФ1ЦЕР1В-ПРИКОРДОННИК1В В ПРОЦЕС1 IX ФАХ0В01 П1ДГОТОВКИ
Стаття присвячена обтрунтуванню педагог1чно1 технологи формування творчост1 майбуттх офщер1в-прикордонник1в nid час навчально-виховного процесу. Технолога передбачае поетапт педагог1чш впливи на структурш компонента meop40cmi як профеайно1 якост1 прикордонниюв. Зм1ст педагогi4H0'i технологи розглядаеться як зшст i структура навчальноI шформацй, що подаеться курсантам, комплекс завдань i вправ, що забезпечують формування навчальних i професшних ум!нь i навичок.
Статья посвящена обоснованию педагогической технологии формирования творчества будущих офицеров-пограничников во время учебно-воспитательного процессу. Технология предусматривает поэтапные педагогические влияния на структурные компоненты творчества как профессионального качества пограничников. Содержание педагогической технологии рассматривается как содержание и структура учебной информации, которая предоставляется курсантам, комплекс заданий и упражнений, что обеспечиает формирование учебных и профессиональных умений и навычек.
The article is dedicated to substantiation of pedagogical technology of formation of creativity of intending officers-border guards in the course of study process/ the technology involves several steps of pedagogical influencts on the structural components of creativity as professional quality of border guards. Contents educational technology is regarded as the content and structure of educational information provided cadets, set tasks and exercises that provide the formation of educational and professional skills.
