CC BY
37
Л1ТЕРАТУРА
1. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/ Д. Б. Богоявленская. -М.: Академия, 2002. -320 с.
2. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К: ЛибЦь, 1997. -374 с.
3. Деркач А. А. Акмеологическая культура личности: содержание, закономерности, механизмы развития/А. А. Деркач, Е. В. Селезнева. -М.: Изд-воМосков. Психол,-социал. ин.; Воронеж: Изд-тво НПО «МО ДЭК», 2006. - 496 с.
4. Зубра А. С. Культура умственного труда старшеклассника: пособие для педагогов / А. С. Зубра. -Ми.: Умверйтэцкае, 2000. - 224 с.
5. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. - СПб.: Питер, 2000. - 512 с.
6. Кириленко Т. С. Психолопя: емотцйна сфера oco6hctoctí: Навч. поабник / Т. С. Кириленко. - К.: Либщь, 2007. - 256 с.
7. Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. Кн. 1: Общие основы психологии: учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений. - 5-е изд. / Р. С. Немов. - М.: Гуманитар, изд. центр ВЛАДОС, 2006. -687 с.
8. Педагогика: Большая современная энциклопедия / [авт.-уклад. Рапацевич Е. С.]. - Ми.: Современное слово, 2005. - 720 с.
9. Психология человека от рождения до смерти: Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость/Под ред. А. А. Реана. - СПб. -М.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. -656 с.
10. Рассада С. А. Развитие интеллектуальных умений будущих учителей в структуре общепрофессиональной шдготовки: дис.... канд. пед. наук: 13.00.08. / С. А. Рассада. - Омск, 2005. -228 с.
11. Холодная М. А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования - 2-е изд., перераб. и доп. / М. А. Холодная. - СПб.: Питер, 2002. -272 с.
12. Чайка В. М. Шдготовка майбутнього вчителя до саморегуляцп педагопчно! д1яльносп: ионограф1я / за ред. Г. В. Терещука. - Тернопшь: ТНПУ, 2006. -275 с.
УДК 37.034
Олена ПАС1ЧНИК
КОМУН1КАТИВНА КОМПЕТЕНТШСТЬ I ПРОФЕС1ЙНЕ СП 1ЛКУВАННЯ ЯК СКААДОВ1 ПРОЦЕСУ ПР0ФЕС1ЙН01 ШДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х
СОЩАЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В
У cmammi розглядаються теоретична питания процесу професШноI подготовки майбуттх сощальних педагогов. Основний акцент зроблено на anaaiii cymnocmi наукових категорш «комушкативна компетентность» i «професшне спткування». Розглянуто основш nidxodu науковщв до зазначених дефгнщш, а також змгст комушкативноI компетентности естаноепено основы Ti функцп.
Б статье рассмотрено теоретические вопросы процесса профессиональной подготовки будущих, социальных педагогов. Акцентировано внимание на сути научных категорий «коммуникативная компетентность» и «профессиональное общение». Автор рассматривает основные подходы к этим научным категориям. Проанализировано содержание коммуникативной компетентности, установлены основные функции, которые она выполняет в будущей профессиональной деятельности социальных педагогов.
Theoretical questions of the process of the training future social teacher is considered in article. Accented attention on essences of the scientific category «communication competence» and «professional contact». The Author considers the main approaches to this scientific category. The Analyses contents communication competence as well as is installed main functions which she game of future professional activity social teacher.
За останш десятилптя в Укра1ш pi3K0 зросла необхщшсть у сощальних педагогах, яю здатш надати своечасну та еисокоье а.шф ¡ковану допомогу. Така потреба зумовлена об'ективними причинами, з о крема, р1зким збшьшенням сощального розшарування серед
населения, зростанням сощально незахшценнх вфств населения, втратою у дггей та молод 1 1деал1в попередньоК епохи I брак нових щнностей, послаблениям шституту ам'К тощо. У а щ та шип нсгативш змии позначаються на вах катсгоршх кл1ентш, з якими доводиться ирацювати майбутньому сощальному педагогов!. Звщси першочерговим завданням сощального педагога е надання квал1фжовано1 допомоги у вирпиенш складних життевих ситуащй.
Сощалып перетворення в суспшьному житп держави неминуче зумовлюкггь необхщшсть запровадження нових метод1в та гадход1в у процеа професшно1 пщготовки сощальних педагопв у ВНЗ. Сьогодш на порядку денному постало питания повно! вщмови вщ мехашчного передання знань на основ1 репродуктивного пщходу. Професшна гадготовка майбутшх сощальних педагопв у ВНЗ повинна бути спрямована на розвиток особистосп студента. Викладачам необхщно стимулювати саморозвиток, створювати сприятлив1 умови для саморозкриття, акпшзувати творчий потенщал кожного студента. Майбутшх сощальних педагопв потр1бно готувати так, щоб вони були здатш попфеджуватн та корегувати негативш сощалып прояви у сустльств1. Для цього доцшьно запроваджувати нов1 форми та методи навчання, яи б забезпечували високу шзнавальну актившсть студент та гадвишували IX комушкативну компетентшсть.
Професшне спшкування е вагомим чинником професшно! компетентно сп майбутшх сощальних педагопв. Зазначимо, що яисть професшного спшкування безпосередньо впливае на характер виконання службових завдань та виршення багатьох сощально-педагопчних проблем, створюе иеобхщш умови зв'язюв з р1зними категор1ями населения, дозволяе иослщовно й ефективно виршувати складш професшш ситуацп та надавати практичну допомогу юпенту.
На сьогодшшшй день чимало иауковщв присвятило сво1 доопдження сфер1 комун ¡катив но 1 компетентность Зокрема, А. Ьатаршев [3] вивчав зд1бносп до спшкування; А. Егщес [6] аналгзував основн1 труциогщ у процеа спшкування; педагопчне спшкування вивчав А.Леонтьев [9]; Б.Ломова [13] доопджувала сгаввщношення газнання 1 сгалкування. Однак фунтовного досшдження змкт та сутносп комушкативно[ компетентносп сощальних педагопв не було здшснено.
Мета статт1 полягае у теоретичному обГрунтуванш необхщносп формування та розвитку комун¡катив но 1 компетентносп майбутнього сощального педагога в процеа теоретично! гадготовки у ВНЗ. Завдання: дослщити змст' науково! категорп «комушкативна компетентшсть», визначити структуру комушкативно! компетентносп сощальних педагопв та и внди [ функцп.
Компетентшсть - це результат освгги, що виражаеться в готовиосп суб'екта ефективно оргашзовувати внутршга та зовгашш ресурси для досягнення поставлено! мети. Ми вважаемо, що компетентшсть е базового характеристикою особистосп, яка передбачае наявшстъ знань, ум1нь та навичок, пов'язаних з виконанням професшно1 д1яльносп на високому р1вш. Бона виражаеться в оволодшш студентами пев ним набором спосоГпв д1яльносп. Радою ввропи визначено 5 основних (ключових) компетенщй, якими повинен володгга фюавець. а саме: 1) полггична I сощальна (здатшсть приймати вщповщальшсть, приймати участь у групових ршеннях, вир1шувати конфл1кти ненасильницькнм методом); 2) життед1яльшсть у багатокультурному суспшьств1 (контроль за проявами расизму, ксенофобй); 3) оволодшня усною та письмовою комушкащею; 4) ¡нформацшна фамотшсть (оволодшня шформацшними технолопями); 5) здатшсть навчатися протягом усього життя.
Отже, на сьогодшшшй день комушкативна компетентшсп, е одшею з найбшып вагомих компетенщй, якими повинен оволодгги фахтець, який працюватиме у сощальгай сфер1. Процес комушкаци в нанп дш - це дпнашчний обм1н ¡деями, поглядами, знаниями й ¡нформащею, що проходить на ргзних р1внях: формальному, неформальному, штелектуальному, емоцшному. Незважаючи на ¡нновацшш техно.попчт досягнення в сфер! зв'язку, життя щодня виматае вщ сощального педагога квал1фжовано1 комушкативно1 д1яльносп. Тому, зрозумшо, що щ питания стають предметом наукового дослщження.
Терлин «комушкащя» е латин1зад1ю давньофецького в1дпов1дника, первинне значения якого - «сполучення», «зв'язок». За стол1ття свого ¡снування це слово застосовуеться у багатьох сферах людсько! д1яльностг 3 ус1х ¡снуючих умовно можна виокремити таи основш
його значения: техшчне, де комушкащя розглядаеться як спойб зв'язку об'екпв матер ¡ал и I ого та духовного свпу, бюлопчне, де цей термш вживаеться для опису сигнальних способ1в зв'язку у тварин, итах1в, комах; сощальне, що використовуеться для визначення мж особиспсно! взаемоди у людському суспшьстЕЬ
Няуков! тер мши «комушкащя» та «спшкування» Т1 сно пов'язаш \лж собою, адже манггь певи спшьш риси. О.О. Леонтьев [9] вбачае спшьною ознакою те, що щ категори е засобом особиспсно! взаемоди у процеа д1яльносп для виконання певного завдання. У пращ Г. М. Андреево! [1] спшкування та комушкащя характеризуются можлив1стю розширення та поповнення ¡нтелектуального потенщалу особистосп у процеа пннавального татворчогорозвитку.
У науковш л1тератур1 вщображеш також певш розб1жносп у трактуванш цих наукових категори. ЗокремаЕ. Руденський [14], розглядае спшкування як реальну взаемод1ю суб'ект, за яко1 вщбуваеться обмш досвщом, знаниями, навичками, вмшнями, рацюнальною та емоцшною ¡нформащею. Комушкащя, вщповщно, характфизуетъся як ¡нформащйний процес, що використовуеться для передання повщомлень будь-яюй динамчнш систем, котра здатна приймати, анал1зувати та збер1гати надану ¡нформащю.
Ми вважаемо, що за тако! ¡нтерпретацп поняття «спшкування» та «комушкацн» вщр1зняються певнимн особливостями. Так, спшкування мае суспшьно-практичний, матер1ально-практичний, духовний та ¡нформащйний характф, тод1 як комушкащя вщображае ¡нформащйний процес - передання певних повщомлень. Кр1м того, у спшкуванш немае вщправника й отримувача повщомлення (як у комушкацн), а е спшбесщники - р1вноправш учасники м1жособист1сно1 взаемоди. Також у комушкацн застосовуеться односпрямований процес руху ¡нформацшних потоив, коли ¡нформащя йде лише в один бж, а у спшкуванш ¡нформащя циркулюе м1ж партнерам! оскшьки вони р1вною лирою актавш. Анал1зуючи наукову лпературу та бфучи до уваги власш спостереження, ми можемо декларувати, що у навчально-виховному процес1 комушкащя та спшкування е ¡дентичними.
Для аналгзу переб1гу комушкативних процейв варто з'ясувати !х структурш компонента, до яких вщ носиться: предмет, потреба, мотиви, дн, завдання, засоби, продукта, учасники. Окремнм компонентом е зв'язок, який внннкае М1Ж учасннками сгалкування. Безумовно, ва структурш компонента сгалкування та комушкацн взаемопов'язаш та не ¡снують вщособлено, що свщчить про 1хню приналежшсть до едино! сфери людсько! взаемоди, в яюй вони е актавними ¡нструментами. 1снуе ще один компонент - середовшце, в якому реашзуеться взаемод1я г>иж учасниками спшкування.
А. В. Батаршев [3] та А. А. Бодалев [5] називають комушкащю мехашзмом, який забезиечуе ¡снування та розвиток людських вщносин. 3 ¡ншого боку, пщ цим понятгям розумшть обмн ¡нформащею мж складннми динам1чними системами, я и здатш приймати ¡нформащю, накопичувати и, та пфедавата. Науковщ трактують комушкащю як: сиойб д1яльност1. що полегшуе взаемне иристосування людей; як жт вщиравлення ¡нформацп В1Д мозку одше! людини до ¡нгао! [9]; специф1чний обмш ¡нформащею, процес переданням емоцшного та ¡нтелектуального зм1сту [10].
Вивчення та анал1з наукових джфел [2; 3; 6; 11; 13] дозволили нам визначити специф1ку комушкацн. По-перше, комушкащя пфедбачае наявшсть единого комушкатавного простору, в якому учасники е актавними. За умови наявносп взаеморозумшня мж: учасниками комун¡кативно 1 взаемоди досягаеться зворотшй зв'язок. Специф1чним для процесу комушкацн' е й те, що ¡нформащя, яка пройшла з одного кшця [ повфнулась назад, об'еднуе партнер1в в едине ¡нформащйне поле. Загальний змст вироб лястъся за умов чггкого визначення предмета I змкту комушкацн, розумшня та усвщомлення того, про що розмовляють комун ¡кант и шд час комун 1 катив но го акту.
По-друге, характф обмшу ¡нформащею визначаеться наявшстю взаемовпливу мж комун!кантами за допомогою системи знаив, а його ефектившсть можнавим1рята яистю цього впливу. В цьому випадку комушкатавний вплив можливий, коли комун1катор та рецнп1ент надшеш щентичною системою кодування 1 декодування (говорять одн1ею мовою та використовують одну знакову систему).
По-трете, у комушкант мае буги щентачне розумння ситуаци спшкування. Зазначимо, що навчально-виховний процес - це, передутам комун1 кативна взаемод¡я викладача та студента.
Лд час вивчення навчальних дисциплш вщбуваеться обмш шформащсю та досвщом, поширюються моральш засади суспшьава, формуеться певна система знань, умшь та навичок, що власие 1 е ироцесом комушкацн. Комушканти навчально-виховиого ироцесу активно взаемодноть та впливають один на одного, налагоджують спшьну д1яльшсть, вир1шують р!зн1 педагопчш завдання. Комушкативна взаемод1я викладача та студента мае суспшьний, ирактичний, духовний, виховний та ¡нформащйний характер, кожен з учасниив мжособист1сно1 комушкативно! д1яльносп е р1вноправним партнером.
Термш «комушкативна компетентшсть» запропонував Д. Хаймс у 1972 р.; вш ще вказав на вмшия використовувати мову у р1зних сощальних контекстах. С. Сав1гнон ¡нтфпретувала значения терм на «комушкативна компетентшсть» як «вишня сгалкуватись у реальному комушкативному оточенш» [15]. Зазначимо, що комушкативна компетентшсть належить до сфери знань людини. И можна розвивати, пщтримувати, оцшювати чфез мовлеиневу д1яльшсть. Науковщ М. Кузьмша [8], П. Пщкасистий 1 М. Портнов [12] та шип визначають комушкативну компстентн1сть як систему внутршшх ресурав, необхщних для побудови ефективно! комугакацн у иевному кол1 ситуацш. Отже, комушкативна компетентшсть е своерщною готовшстю до комушкативжн д1яльносп, можлив\стю та вмшням сгалкуватися.
Комушкативна компетентшсть полягае у досягненш трьох напрямив здшснення професшного спшкування: комушкативного, ¡нгерактивного та пфцептивного. Л. Е. Орбан-Лембрик виокремлюе таи р1зновиди професшного спшкування: представницьке, шзнавальне, пфеконувальне, експресивне, сугестивне, ритуальне [10]. Представницьке спшкування передОачае взаемод1ю учасниив як пред став нише иевних груп. що здшснюеться у форм переговор ¡в, нарад. Изнавальне спшкування спрямоване на розширення шформацшного фонду партнера. Пфеконувальне професшне спшкування зумэвлюе в учасниив спшкування певга почуття, формуе шншсш ор1ентаци й установки, пфеконуе в правомрносп тих чи ¡нгаих стратегш взаемоди. Особлив1стю ексиресивного професшного спшкування е формування у партнера психолопчного настрою, спонукання його до необхщних дш. Сугестивне професшне спшкування мае за мету вплинуги на партнфа дня змши його мотивацп та поведшки. Ритуальне спшкування закр1плюе й гадтримуе певш стосунки в профеайнш сфф1 та збф1гае ритуальш закони установи.
СВ. Руденський вказуе на багатофункщональшсть спшкування у сфер! професшних стосунюв [14]. Так, сфед основних функщй внзначено: ¡нструментальну, ¡нтефативну, функщю самовираження, трансляцшну, фунщю контролю, сощал1защ! та експресивну. 1нструментальна функщя харакгеризуе професшне спшкування як певний сощальний механизм, що надае можлив1сть учасникам професшно! д1яльносп отримати й пфедати ¡нфоршщю, необхщну для здшснення певноГ дн. Професшне спшкування здатне виконувати ¡нтефативну функщю, тобто швна взаемод1я е засобом об'еднання учасниив службового колективу для виконання професшних завдань. За умов здшснення функцп самовираження професшне сгалкування допомагае майблтнш сощальним педагогам самоутвфдитися, продемонструвати особиспсний ¡нтелект 1 психолого-педагопчний потенциал. Трансттяппша функщя характеризуй пфедачу конкретних способ ¡в д1яльносп, ощнок та думок. Експресивна функщя допомагае учасникам професшного спшкування виразши й зрозумгги емоцшш пфеживання один одного. Функщя сощащзацп сприяе розвитмш навичок куньтури професшного спшкування, а функщя контролю покликана регламентувати поведшку й мовш акцп учасниив профеайно! взаемоди. Дм того, щоб професшне сгалкування було позитивнимуа функцп повинш -псно взаемод1яти [ взаемодоповнювати одна одну.
Функцп спшкування породжують велику кшьюсть його вид ¡в. Анал1з науково! лггератури [4; 7] дозволяе виокремити пев га фупп спшкування. Так, до фупи, що класифжуеться за участю чи неучастю мови, в1дноснться вербальне (словесне) та невфбальне спшкування. За формою рсалгзацп засоб1в мовного коду сшлкування можна подшити на усне 1 письмове. Спшкування за своею темою бувае полггичним, науковим, побутовим, релгашним, фшософським тощо, а за метою - дшовим \ розважальним. Кятегор1я офпййносп под1ляе спшкування на оф1щйне та неоф1щйне. За м1рою контрольованосп спшкування подшяють на формальне 1 неформальне. За кшьистю стврозмовниив спшкування бувае: внутршшм, мжособиспсним, спшкуванням у межах мало! мовноГ фупи, пуСипчним, масовим та мжнародним (мжкультл'рним). За сощальними чинниками спшкування можна подшита на осо б исп с но-зор1 ентован е та на сощ ал ьн о-зор I ентов ане, а за своею формою - на закрите,
вщкрите, змшане. За свободою выбору партнера - ¡шщативне та вимушене; за тривал1стю -постшне, перюдичне. корсткотривале та довготривале; за типом зв'языв - д1алопчне та монолопчне; а за результатившстю спшьно! взаемодп та досягнутим ефектом - необхщне, бажане, нейтральне, небажане.
Ефектившсть спшкування залежить вщ наявносп познтивних умов, сгавпадання mothbIb учасннив комушкаци, значущосп для сшвбесщниюв предметно! сфери спшкування, вщсугносп 6ap'epiB спшкування, що можуть внннкати чфез сощалып, pemriftin, професшш, рангов!, BiKOBi, Гендфш вщмшносп й ¡н.
Отже, комушкативна компетентшсть е необхщною складовою профеййно! пщготовки майбутнього сощального педагога, системою внутршшх pecypciB, яи необхщш для побудови ефективно! комушкативно! д ii' у пев ному ко.ш ситуащй мжособиспсно! взаемодп з юиентами, синтезом теоретичних i практичних знань щодо реал1зацп функцш в процей коштпкатнвио! професшно! д1яльност1. В она - необхщний майбутньому сощальному педагогов! р!вень сформованост! досв!ду ьнжособисткно! взаемодп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреева Г. М. Социальная психология. / Г. М Андреева. -М.: Асток-Пресс, 1998. -376 с.
2. Бабич Н. Д. Лшгво-психолопчш основн навчання i вивчення мовн / Н. Д Бабич - Чершвщ: Рута, 2000.-176 с.
3. Батаршев А. В. Диагностика способности к общению / А. В. Батаршев. - СПб.: Питер, 2006. -176 с.
4. Б ацевич Ф. С. Основи комушкативно! .шнгвктики: гп дручник / Ф. С Бацевич. - К.: Акадешя, 2004.-344с.
5. Бодалев А. А. Психологическое общение / А. А Бодалев. - М.: Изд-во Пи-тута праетической психологии; Воронеж: Н.П.О. «Модек», 1996. -256 с.
6. Егидес А. П. Лабиринты общения / А. П Егндес. - М.: Филинъ, 2001. - 392 с.
7. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений /М. С. Каган. -М.: Политиздат, 1988.-319 с.
Б. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности педагога и мастера производственного обучения / Н. В. Кузьмина. -М.: Высшая школа, 1990. - 119 с.
9. Леонтьев А. А. Педагогическое общение. - 2-е изд., перераб. и доп. / А. А. Леонтьев. - М.Нальчик: Эль-Фа, 1996. -95 с.
10. Орбан-Лембрик Л. Е. Сощальна психслопя: гпдручник: У 2 кн. Кн. 1: Сощальна психспопя особистocii та спшкування. / Л. Е. Орбан-Лембрик. -К.: Либщь, 2004. -576 с.
11. Панфилова А. П. Тренинг педагогического общения: учеб. пособие для студ. Вузов обучающихся по спец. «Педагогика и психология». / А. П. Панфилова. - М.: Академия, 2006. - 336 с.
12. Пидкасистый П. П., Портнов М. Л. Искусство преподавания. / П. И. Пидкасистый., М. Л. Портнов. - М.: Народное образование. -1998. - 220 с.
13. Познание и общение / Под ред. Б. Ф. Ломова. - М.: Наука, 1988. - 208 с.
14. Руденский Е. В. Социальная психология: курс лекций / Е. В. Руденский. -М.: ИНФА -М, 2000. -224 с.
15.Savignon S.J. Communicative Competence: Theory and Classroom Practice. - Reading, MA: Addison-
Wesiey Publishing Company, 1983. -322 p.
УДК 378.14+373.31
Леошд БАЗИЛЬЧУК
СУТШСТЬ I СТРУКТУРА ПР0ФЕС1ЙН01 ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВАДО ОРГАН13АДП ПО 3AKAACHOI РОБОТ И В ШКОЛ1
У cmammi проанатзовано кватфжащйний, профеаограф1чний, акаологпний i системный тдходи до розум1ння cymnocmi поняття «професшна готоешсть» в контекстi тдготоеки фахгвщв-педагоггв. 1з позщш функционального й профес1йно-педагог!ч,ного nidxodie стосовно конкретного педагогичного фаху визначено суть i структуру професшноI lomoenocmi майбутнього ечителя до оргашзацй позакласноI роботи в школ1.
