CC BY
95
Л1НГВОДИДАКТИКА
Галина Д1ДУК-СТУГТЯК
ПИТАНИЯ 1НТЕРАКЦП В КОГШТИВНО-КОМУН1КАТИВНОМУ
KOHTEKCTI
У cmammi даешься стислий анаттичнш огляд ноеих напряше моеознавчих та тнгводидатктних достджень у ctpepi когштологи та комушкативноI тнгеютики з проблеми iнтеракцй (езаемоди моеще) у процесс спткування; простежено генезу основных, достднщъких напряше за вказаним питаниям; з'ясовано типопогт штеракцш у npoifeci вивчення чотирьох eudie мовтннево'С д(япьност1 в зага/ibHoocsimmx закладах; схематично окреслено весь стратегйчний процес технологи iнтеракцй.
Сьогоденна освггня ситуащя в Укра!ш потребуе вчителя-фшолога, який би був в и со ко кв ал i (j)i ков аним фах1вцем, що волод1е фундаментальными знаниями, вмшнями й навичками з мовознавчих, л ¡тер атур озн авч их, психолопчних, педагопчних наук та використовував ефективш сучаон методики i технологи навчання йвиховання.
Bei Ц1 ще! иокладено в основу Державного стандарту украшсысо! мови та Програму для загальнооевггшх навчальних заклад1в для 5-12 KnaciB i виокремлено як основш 3MicroBi лши: мовленневу, мовну, сощокультурну i д1яльшсну.
Нагадаемо, що призначення мовленнево! imictoroi .ni нii' полягае в забезпеченш щлеспрямованого формування i вдосконалення в линь та навичок в yeix видах мовленнево! д1яльносп: ауд1юванш, читанш, roBopiHHi, письму тобто у процеа формування мовленнево! компетенцп школяр1в. Реал1зад1я i'i змкту здшснюеться не лише на спещальних уроках зв'язного мовлення, а й на уроках вивчення мовного матер1алу.
Призначення мовно! змстово! лши здшснюеться у процеа засвоення учнями системних знань про мову i формування на ix основ! вщиовщних умшь як засобу газнання, епшкування, самовираження людини (мовна компетенщя).
Роль д1яльш сно! 3Mi стово! лши виявляеться у вдосконаленш загальношзнавальних, оргашзацшних, контрольно-оцшних, творчих умшь, щншеннх opieHTauifi, в опануванш стратегш, що внзначають оитимальшеть мовленнево! д1яльноеп, спрямовано! на розв'язання навчальних завдань i життевих проблем (стратепчна компетенщя). Реалпащя nie! ivrictoro! лши вщбуваеться у процес1 робсти над опрацюванням навчального матер1алу мовно!, мовленнево! i сощокультурно! зм!стових лшш, а також використання засвоеного ¡нтелектуально-операщйного та щншеного зм1сту ¡нших навчальних предмепв. Окремо години на реал1защю д1яльшсно! 3MicTOBo! лши не видшноться.
Сощокультурна зм1стова лш1я е засобом оианування нащональних i загальнолюдських культурних i духовних щнностей, нормами, яи регулюють стосунки Mi ж иоколшнями, статями, нац1ями, сирияють естетичному i морально-етичному розвитков1 особистосп, оргашчиому входженню !! в сощум (сощокультурна компетенщя). Зм1стове наповнення ще! лши здшснюеться на основ! вщбору сощокультурних вщомостей ocBiTHix галузей «Мови i л1тератури», «Сусшльств ознавсгво», «Естетична культура» та ¡н. Реал1зуеться ця змилова лш1я на основ i Д1браних текспв вщповщно! тематики, що використовуються як дидактичный матер1ал мовно! i мовленнево! змстових лшш, а також за допомогою системи спещальних та ¡нтелектуально й емощйно ор1ентованих завдань, передбачають опрацювання цих текспв i, зокрема, вивчення деяких ¡з них налам'ять. Окремо години на решпзашю ще! з Mi стово! jiiHii не видшяються [12, 6].
Сучасна школа потребуе нових п огляд ¡в та авторських методик щодо ефективного засвоення учнями чотирьох вщцв мовленнево! д1яльносп, коректного, толфантного та дозованого застосування piiinix тигав гадход1в до навчання украшсько! мови як державно!. Для
цього вчителям-словесникам слщ бути обгзианими з ¡нноващйиими иапрямками та складовими мовозиавства.
Метою Hamoï craTTi е аналггичний огляд наукових засад ¡нтеракцп в когнггившй та комутп катив нш лшгв1стиках; з'ясування тип ¡в ¡нтфакци при вивченш читирьох вид1в мовленнево1 д1яльносп в загальноосвггшх навчальних закладах.
Дослщження вчен их-л i нгв ¡ста Ф.С.Бацевича, G. А.К ар ni лов с ько Ï, М.П.Кочфгана, Т.А. ван Дейка, Ш.Мацько, О.О.Сел1ваново1, G.B.Сидорова, Й.О. Стершна, Ноема Хомського та ¡нших; н ау ков щв - метод и сив А.М. Богуш, Л.О. Варзацьксн, О.М. Горошыжл, Т.К. Донченко, С.О. Карамана, M.I. Пентилюк, Е.Я. Палихати, Ю.В. Романенко, О.М. Семеног, Т.В. СимоненковоГ, Г.Т.Шелехово1 засвщчили тенденци формувания i розвитку високо культурно! мовно-мовленнево! особистосп на ос нов i нових досягнень когштологи, комушкативно1 лшшстики та ирагматично1 ко Myi i ¡катив ¡стики.
Найважливпш ifleï комушкатнвно1' лшшстики зародились у межах тнгегстши flpyroï половини XX ст. Саме в цей час стало зрозумшим, що уявлення дослщншав про мову як самодостатню систему знашв, яку потр1бно вивчати «саму в co6i й для себе», застарши. Л1нгв1сти почали говорите про мову як форму, cnoci6 життед1яльносп людини, вербашзяцп людського досвщу i його усвщомпення, вираження особистосп й оргашзаци Mi жос об и ctî сн ого спшкування у процеа спшыкн д1яльносп людей. Вщ об'екттшзованого, д ей ер сон an ¡зов анош. предметного представления мови вчеш поступово почали переходите до ïï особисткного, д1яльшсного розумшня [2, 14].
Як вказують науков1 джфела, у лшгв1стищ 60-70-х роив XX ст. вщбувся «прагматичний поворот», результатом якого став акцент на прагматичних (передуам сощально-исихолопчних та конситуативних) чинниках використання мови. Саме лшппстичиа прагматика вщ самого початку керуеться принципами динашчного гадходу до мови, роблячи щею д1яльиосп своею методолопчною основою. Лшгвктична прагматика цього перюду (та й наступних) охопила значну ыльюсть проблем, пов'язаних з динамчною теоркю тексту, зародженням дискурсивного анашзу i Teopiï дискурсу в цшому, комункативним синтаксисом, Teopiem й типолопею мовлення, Teopieio функцюнальних стил ¡в, соцю- i и сихо л ¡нгв i стикою та ¡ншими напрямами.
Паралельно з розвитком прагмалшгв ¡стики зароджуються ifleï когнггавного (лат. cognosco — шзнавати) шдходу до мови, який певною г.црою иочинае домшувати в наущ про мову на початку 80-х роюв XX ст.
У центр i уваги когнтшвног мнгастики иеребувають проблеми мови як загального газнавального мехашзму репрезеитацп та трансформування i тйр ni i OManiTi i i шо Ï шформацп з використанням сиециф1чних (мовних) знаюв. Функцюнування мови також розглядаеться як ргзновид когштивно1 д1яльност1. Як нова галузь дослщжень, когштивна лшгвктика Tic но пов'язаназ когштивною исихолопею, Teopieio штучного ¡нтелекту, породження й сирийняття мовлення, рпними типами семантик i фаматик, семютикою та ¡ншими науковими напрямами.
Ткний зв'язок комушкативно! лшгвктики з meopiao шформацп, або тформатикою, яка вивчае проблеми створення, пфедавання, приймання, зберкання, перетворення та обчислення шформацп. I власний об'ект - функщонування шформацп в системах «людина - людина» i «людина — машина - людина». Водночас одним з об'ект вивчення Teopiï шформацп е мова як 3aci6 i сффа створення, збфкання, пффобки i пфедавання шформацп. KpiM того, теор1я шформацп пов'язана з лшгастичним забезпечеиням ¡нформацшних систем. Зв'язок комушкативно1 лшшстики з щею наукою значною Mipoio виявляеться у використанш п поияттевого апарату. Зокрема, такими поняттями, як код (засоби передав ання шформацп). 6iT (однниця BHMipy шформацп'), надлишков1сть (ргзнивд Mi ж фаничною можлив1стю коду i середшм обсягом передавало! шформацп), ентрошя (Mipa невизначеноеп обсягу недостатньо1 шформацп, яка залежить вщ илькосп знаюв у код1 й ¡MOBipHocri ïx появи в тексп) та ¡ншими, стала послуговуватися комушкативна лшгв1стика.
На розвиток комушкативно! лшгвктики останшх десятшнть жтивно впливають ifleï комунгкатишстики.
К о муш катив ¡сгика (англ. communicology, communication science - наука про комушкащго) - наука, яка вивчае системи 3aco6iB i гумаштарних функцш масових
¡нформацшних зв'языв, що здшсшоються на р1зиих етапах цивктзацп за допомогою р1зних мов, а також вербальних i невербальних sacoOiE.
Як самостшна наукова галузь, комуш катив ¡стика сформувалась у середиш XX ст. у США та деяких ¡нших крашах. Предмет i'i дослщження — ргзномаштш форми i засоби, функци та можливосп i нф op ма щ й но - couj я л ьних зв'язюв — вщ наскельних малюнюв, ритуальних танщв i звуюв барабашв до комп'ютерного дизайну, вщеодисюв i телефаксов. Найбшыпа увага прид1ляеться новтпм засобам зв'язку. Комушкативктика завдяки свош ¡нтегративнш природ! об'еднуе досягнення Bcix напрялпв дослщжень ¡нформацшних систем.
К о муш катив на лшгв1стика спираеться на теоретичний иотенщал ко мун ¡катив ¡стики. зокрема добре опрацьоваш методики i ирийоми контент-анал1зу (тобто дослщження дискурав i текст за допомогою точних статистичних даних). Однак вона не е складовою кому-шкативктики, осюльки мае cboim предметом дослщження не просто рух ¡нформацшних потоыв, а засоби природно1 мовив ироцесах спшкування людей у ргзномаштних ситуащях.
Важливим для нашого дослщження е з'ясування дефтищ «iнтеракщя», яка е частотною в когштивнш i ко муш катив и i й лшге1стиках.
Вчений-мовознавець Ф.Т. Хмшь дае таке визначення ¡нтеракщк «1нтеракщя — процес оргашзованих вфбальних i невфбальных взаемодш, яи виникають пщ час спшкування» [15,10].
Свое трактування поняття штеракцн у процеи спшкування дае Ф.С. Бацевич: «¡нтеракщя мовленнева - це взаемод1я комушкан'пв у процесах спшкування з використанням засоСив мовного коду» [2, 326].
Отже, кожна людина пфед там як вступати у комушкативний акт з ¡ншою людиною спочатку робить своерщну исиходiагностику свого опонента, звфтаючи увагу на таю зовшшш ознаки, як стать, BiK, жести, MiMiKy, ф1гуру, позу, рухи очей, .руктощо. I лише шсля або пщ час вгзуального сприйняття настуиае комушкативний акт. «Акт комушкативний — найзагалыпше поняття комушкативно! лшгвктики; iнтеракщя - процес, який вщбуваеться в певиому Micui на переачеиш осей простору i часу mi ж адресантом i адресатом, результатом якого е дискурс (текст)» [2, 318]. Усшх комушкативного акту залежатиме вщ умшня мовия защкавити рецишента сказаним. Джон Остш називае це вмшня впливати на опонента пфлокущею. Перлокуц1я, вщповщно, - переконання, досягнення мети, реаыця подиву, страху, обман. На уроках мови при опрацюванш чотирьох вщщ мовленнево1 д1яльносп слщ використовувати таии ¡нтфжщй, иерлокущю через аф1рмацп та звукотерашю, вивчення адресата чфез етикетш формули певиого етносу та правила ¡'хньоГ мовленневоГ поведшки.
Проблема комушкативноГ лшгастики пов'язаиа з динам1чним розвитком мови в П антроиоцентричному вираженш в сучасному свт. За кордоном, а саме в Захщнш Сврот i США, ця наука розвиваеться досить стр1мко, що пов'язано ¡з прагматичним аспектом в лшгвофшософи. Учеш зазначають, що людина не може ¡снувати без едносп з мовою (Оспн, Серль, Вадервекен, Грайс). Тому в США було вщкрито Бостонську школу дискурс-аналгзу. яка здшенюе дос.тдження комушкаип в малих фупах для Д1тей i дороспих. KpiM того, в амфиканських школах ¡снукггь предмети, на яких дпи спещально вчаться розмовляти на pi3Hi теми в певних ситуащях. Вважаемо, що i в наших загальноосв1тшх навчальних закладах слщ зосфедити увагу на правильному, методично обфунтованому вивченш дфжавно! мови у прагматичному pyaii, тобто у взаемопов'язаних чотирьох формах мовленневош д1яльносп.
Отже, для yenixy сучаснш людиш потр1бно володгга мистецтвом ведения штеракцн. тобто мата вщповщну комушкативну компетентнкть i володгги комушкатавними стратепями i тактиками, yenix будь-яюи штфакцп залежить вщ умшня адресанта машпулювата рецишентом чфез засоби вфбального i невфбального виливу, тобто адресат повинен волод™ комушкатив ними вмшнями i навичками.
Проионуемо класиф1кащю амфиканського психоаналитика EpiKa Бфна. Психолог видшяе iTTi сть тишв ¡нтфакщй:
1) ритуальна взаемод1я;
2) розважальна взаемод1я;
3) сшльна цшенаправлена акшвшеть;
4) вщеутня взаемод1я;
5) взаемод1я у форм irop;
6) ¡нтимнавзаемод1я.
Таким чином, все попередньо зазначене дозволяе нам зробити так1 узагальнення. Попер ше, науковиями-психологами, мовознавцями виведено визначення комушкативно! компетенщ!. Нею е сукупшсть знань i умшь учасниыв ¡нтфакцн спшкування у р1зних ситуащях. По-друге, комушкатавна компетенция складаеться з:
- мовленнево! компетенщ! - умшня застосовувати знания мови на практищ, користування мовннмн одиницями;
- MOBHOi компетенщ! - знания одиниць мови та правил !х поеднання;
- предметно! компетенщ! - умшня на основ! активного володшня загальною лексикою вщтворювати в свщомосп картину свпу;
- прагматично! компетенщ! - здаппсть до здшснення мовленнево! д1яльносп, зумовлено! комушкативною метою, до вибору необхщних форм, тишв мовлення, урахування функщонально-стильових ргзноЕид1в мовлення.
На наш погляд, функщонашзм у мовознавств1 прнвш до того, що сучасна лшгводидактика велику увагу иридшяе комушкативному аспекту, тому в загальноосвтпх школах ведуться уроки зв'язного мовлення, у вищих навчальних закладах вивчаеться теор1я комун!катив но! лшгвктики, а !! пржтичне втшення можна прослщкувата гад час проведения студентами-практикантами вщкритих уроыв з украшсько! мови у школах.
Навчальна мовленнева д1яльшсгь детермшована тематикою те юл-¡в та ситуацш, що, як показуе досвщ, сприяе штеграцп Bcix навчальних лшш - мовленнево!, мовно!, сощокультурно!, стратепчно!, а вщтак - формуванню вщиовщно! компетенщ!. Робота з текстом чи в межах навчально! ситуацп закладае основи творчого пщходу до навчання i сшвпращ вчителя таучшв.
«Комушкативний пфеворот» став могутшм поштовхом до активного розвитку багатьох наук фшолопчного i нефшолопчного сирямування, яю вивчаючи у р1зних аспектах мовлення, комушкащю, текстотворення, ироионують власне тлумачення штеракцп, взаемодн людей гад час спшкування обгрунтоване спецификою проведених дослщжень. Вщлж сучасних наукових розвщок, присвячених ¡нтфакщ! та ко\тун i катив ним жтам, традицшно ведуть вщ праць Т.А. ван Дейка, визнаного авторитетаз проблем когштологи таTeopi! дискурсу.
У широкому значенш у роботах науковця подаються стратеги для кожно! конкретно! ¡нтфиретовано! сшуацп спшкування у роних формах мовленнево! д1яльносп: «стратепя - це BH6ip cnoco6iB досягнення мети» [6, 59]. Цшшсть цього зауваження для цього доопдження полягае в тому, що в ньому наголошуеться на застосуванш стратегий у npoueci взаемодн комун1каш1в на етапах текстосприймання i текстотворення. Тжож у тлумаченш штеракцп ван Дейком значна увага иридшяеться когштивиш основ! !х моделювання: «1нтеракщю слщ охаржтфизувати як власпшсть когштивних плашв» [6, 59], отже, вони мають меташзнавальний характер. Важливим е постулат вченого про гнучюсть та варттавшсть стратепй ¡нтфжцн: «На вщм1ну вщ загальних правил та принципш стратеп! штеракцп повинш бути гнучкими» [6, 59]. Ця особлирлсть, з одного боку, розкривае пфед учнем широкий в и ¡nip BapiamiB стратепй взаемодн' у процеа робота з текстами, проте ускладнюе роботу вчителя, який повинен навчити учшв розр1зняти щ стратеп! ¡нтфжцн у навчальнш д1яльносп та розробляти власн1 стратег!! спшкування з членами комушкативного жту.
На особливу увагу заслуговуе тжож засгосування д ¡я льш сно-opiентованого шдходу до тлумачення ¡нтфакцн: «Вона [штфакщя] становить загальну оргшнзащю деяко! послщовносп дш» [6, 59]. Ця теза пщтвфджуе висловлену гшотезу про те, що ¡нгеракщя мае сво! пев Hi стратеп! у npoueci мовленнево! д1яльносп. Розглядаючи структуру штфакщй комушкант у контексп апашу дискурсу, вчений видшяе таю стратепчш кроки [6, 92]: 1) комун:катиений контекст - актуатзащя досвщу, пошук тапових моделей ситуацн; 2) цш та ттереси - актив ¡защя фонових знань; 3) заголовок - ввщш тематнчш речения; 4) речення - зв'язки у тексп, !х види та сшввщ ношения з рпними видами ¡нформащ!, представлено! у тексп; 5) ynpaeniwa, - контроль за реагазащею стратепчних кроюв при комуш катив Hi й взаемодн; 6) оновлення - включения ново! ¡нформащ! та стратепчних прийохив у власний контекст, у власш стратеп!; 7) ощнка - анало отримано! та засвоено! ¡нформащ!,!! продуктивное^ та практично! придатносп.
Визначеш стратепчш кроки були иокладеш в основу штерпретацш структури ¡нтержцн у р1зних аспектах (вщ псих олшгв ¡стачного до методичного). Зокрема, Загальноевропейсьы
рекомендаци з mobhoi ocBini (3GPMO), розглядаючи CTpaTerii i тактики взаемоди учасниыв комушкативного акту у контексп ргзних видщ мовленневоГ д1яльносп, визначають «застосування стратепй штеракцп як рсалшцио когштивних принцип ¡в Планування, Виконання, Контролю та Корекци у ргзних видах мовленнево! д1яльносп» [8, 57].
Визначеш у 3GPMO копптивш принциии (планування, виконання, контроль та корекщя) штерпретуються у методичних дослщженнях [2; 3; 4; 5; 7; 13; 14] як етапи мовленнево! д1яльносп, в комушкативнш лшгв1стищ та психолшгв1стищ - як етапи реал1зацп комушкативного акту, у лшгвостшпстшц тексту - як стади текстотворення та текстосириймання.
Подшяючи пщхщ ван Дейка, ¡нший ф ах ¡ведь Teopii дискурс-анал1зу М. Л. Макаров квал1фжуе ¡нтфакщю як «когштивний процес, у якому мовець сгаввщиоситъ свою комушкативну мету з конкретним мовним вираженням». Наголошуючи на таких властивостях ¡нтфакци, як гнучюсть та динашчшсть. дослщник ироионуе розмежувати два погляди на взаемод1ю адресанта. Визначення штеракцп, запроионоване М. Л. Макаровим, вказуе на визначальну роль мети висловлювання для вибору Tie! чи ¡huioi комушкативно! стратеги при взаемоди' кому Hi кант в у npoueci спшкування..
Тлумачення поняття штеракщя у дослщженнях фах1вшв ¡з комушкативно1 лшгв1стики та Teopii дискурсу [2; 4; 5; 7; 12; 13] обмежуеться розглядом тшьки д1алопчного спшкування, в якому ¡нтеракщя знаходиться в межах компетенцп двосторонньо!, тобто мовно-мовленнево1. Адресатов! в щй ситуацп выводиться роль об'екта застосування стратепй взаемоди або, в кращому випадку, одного з чинниюв, що виливае на Bii6ip комушкативноГ стратеги для взаемоди 3i словесним партнером чи партнерам!. Проте найцшшшим надбанням комушкативноГ лшгв1стики в галуз1 дослщження ¡нтфакци можна вважати актуал1защю таких фундаментальних понять, як мовна й комушкативна компетенцп' мовщв у npoueci комун1 катив hoi взаемоди, комушкативна ¡нтенщя, максими та конвенцп спшкування, фактор адресата тощо, яи у pa3i адаптаци до сприйняття учнями середньоГ школи значно допоможуть фозум1ТИ суть поняття ттеракщя.
Визначаючи суть штеракцп сгалкування як «оптимальну реал1защю ¡нтенцш мовця щодо досягнення спшкування у чотирьох видах мовленнево1 д1яльносп щодо конкретно! мети спшкування» [2, 339], Ф. С.Бадевич розмежовуе поняття мети сгалкування («комунтатиена мета - стратепчний результат, на який скфоване конкретне спшкування, комушкативний акт» [2, 120]) та комушкативно1 штенцп («комунжатиена iнтенщя - осмислений чи штупшнпй нам1р адресанта, який визначае внутршню ирофаму мовлення i споаб п втшення» [2, 116]). Виходячиз анал1зу запропонованих науковцем визначень цих понять, можна зробити висиовок про сгаввщнесешсть понять мотиву у Teopii мовленнево! д1яльносп О. О. Леонтьева та комун 1 катнв но 1 ¡нтенцп. Осылыси штфакщя мае певну мету, вона також може бути квашфжована як pis нов ид д1яльносп.
Анал1з процесу взаемоди мовщв в результат! комушкативнорго акту на rpymi Teopii i практики процеав спшкування дае змогу авторов! в ид ¡лит и таи чинники ix вибору: р1вень знайомства комушкант; сощальга чинники; ор1ентаци у пашчнш, когштивнш та ¡нших сферах адресата.
Таким чином, стратепя i вибрана тактика ¡нтфакщ' за певиих обсгавин сппкуванния доюмэже авторов! повщомлення, спрямэваного виключно на адресата повщомлення здшснити певний вплив на нього: <ввфтаючись до адресата, мовець здшснюе вплив на його ращональну сффу так, щоб когштиеш процеси вщбувалися в бажаиому иапрямку й адресат добровшьно прийняв ршення, яке задовольняе мовця»; «Лише волюнтативш мотиви породжуютъ стратеги взаемоди мовщв»; «штеракцш - це когштивний процес, що е складовпм комушкативного впливу» [4,127].
З'ясовуючи типи штеракцш у npoueci моделювання мовно! комушкацп, вслщ за Ф. С. Бацевичем та Н. Г. Трошиною хочемо продемонструвати наше бачення ix зв'язку з елементами позамовно! дшсносп та мовними засобами, потр1бними для побудови висловлювання (дискурсу) (див. схему 1.).
■ШНГБОДИДАК ГНК А
ТИШ1 ЕНТЕРАКЦ1Й
Адресант ^-к Адресат
KiwvHitíaTHwi сгтуаитг
im : "-tti'i
Система MdB] г (МНЕНИЙ кол)
КаыутЕхпшва
СТрЯТйПЯ ЕГНМ'МОЛП
Моей! та
LTILIIL"! ] rijli HUpUIJ
МОЯШТШШ
двсхурс ПСВНОГО ct[ijh> blinobíuho до
типу inrepaEuii
С ï. -.-j ; CnipftlTu'.-.-íumi „f.ч>:»-:■ .'.'.'.'п,-í.v.'h .'и.' j QAHii
Внняткова im: ^ 11 мм.-i po ¡yn....... типу ¡нтеракцИ у пропса ......1куванш поля rat в тому.
шо вс....... 0езпосередн1м засо&ом поедиання докомун1мтиьнот1 пйтотоечого) етап} моалення
I ВЛЯСНе М0ВН1 IM впряжен HIM КОМужкаТИВНОГО МОТВу (¡НТСНЩТ) TI мети МОВЛСННЯ ВЩПОВЩНО учиг засшчвшм поияття rçpo тип h i ciparerif комун!кативно[ кжмодН здоАудуп, навички перетворения мети та теми впсловлюванпя у реал ь-м i mobhí t|tO|>Hi та граматичш шонетрукщГ
h опнишпк положень внплшас щи дореч нону внАору типу i ктеракщГ нмстить ояжпша pü-ль. у LTBtfieHHi так зеаних моделеп стлкуъання. Дослди^ючи проблем моделювання flianory в штучному ¡нтеле*тг B46HÍ M. Копт та X. IlfiM поставили за мету инаПтн осноьу для поАудови 1ф1ф[)Д№Г(| д ci логу ш мяла в в1довражатп pofltvry мекамздав нрк^вання прийняття piuieHb ¡3 добору ьшповднич моьнич jaco«¡B. V npoueci анал1:гу д!алог1В Оуло ьиявлено, що такою основою t саме етратеш виа£мод|[ [I I ]_
Внступаючи шщЬтором д1алогу. адресант пгаиомленнч переонду^ певну мету На шляху до реалиац^ поставлено^ u.mi мовещ. нитрапляс на множнну перешьод, подолання яки* внмагзд ялучення певшгс кнгмтнвннх (cnocotfiB ди1 п оперящй) комуннсатпвннк pecypciß
(мовннк sawtfiB ■ Тому «юиушкянт ^ розпочпнаючш.....позван m î рецнпгснтом Р. не tí лью i
ф-iк-с-нЧ; uLnt, алеп визнамае тэдюж реечки. яы b¡h мае для подолання монаньих перешкод (...к :i сп«1Й внкорпстпння цик ресурса 1накше кажучц b¡h впзначас певну стратепю
досягнення ni. .lu [У, 100]
Зазначена еяема моя® бути vtniuiHO застомваною нет1лыл в еитуапН д!алогу. атакой при стлгувянн1 людннн з текстом (чнганнГ перекагз^ванш. конспеюувя hhi -ix: i !-.-■ : peu.HnitwT не миже виступатн в poni пасшного об'скта впппву, bíh таьож повпнен озАроГти себе арсеналом комужкаттния cipaieriîl взя^модИ длч зд^снення ефектюноТ комуннсащТ пь- з
.....юю owöok>. пк i : текстом напрнклад, пцручннка, щр < дуже важливпм длч роАотн не
тъпьки на уроках моьи, а П при В1кченн1 ¡ншмл дц|сцинл1н uitÍALHoro typey.
Доондженнч iHTepaKLui утеорп комун1кацп дещп звужу€ тл^мачення цього понят Biaiflií ильки "i р13нов11дн cipaieriri. ik¡ можуи Оутн реашзешн! везпосереднюму контакт! ko^iKaHTib. канфл ¡k.th¡. Koon^arvibHi. машпуляц1пмп стратем[ вв1члпвост1
(Ф. С. Бацевич, О. Я. Гойхман, О. С. 1сфс) тощо. А це супфечить пщходу, зо крема ЗСРМО, в яких зазначено, що стратепчними е вс1 ргзновиди мовленнево! д1яльносп. а не тшьки ¡нтеракщя (взаемод1я).
До того ж у роботах згаданих дослщниюв запропонований подш стратеги' ¡нтфакцп на два основш типи: власне комушкатавну та зм1 стову. «Власне комушкатиена стратепя - це правила \ послщовшсть комушкатавних дш, яких дотримуеться адресат, а злёстоеа - це покрокове змстове планування мети з урахуванням наявного мовного матер ¡ату» [2,119]. Такий подш дослщниця Романенко Ю. О. вважае не зовс1м доцшьним, адже формування висловлювання вщбуваеться у едносп його змстових (тематичних) та формальних (мовних) вш.щМв [13, 9]. Отже, пщставою для класифакацп комушкатавних стратегш взаемодп мовщв мусять бути критерп, що мають водночас визначати змстоеий компонент мовлення, арсенап потр1бних мовних засоСнЕ та сиойб дш, якого слщ дотримуватися при робот! над висловлюванням.
Незапфечним е той факт, що об'ектавш правила та норми моделювання висловлювання залишаються актуальними при розробщ штеракцй: «Стратеги взаемодп мовщв ведения розмови 1 побудови дискурсу дають змогу досить ефективно використовувати правила ведения розмови, залишаючись водночас у межах прийнятих у вщповщному сощум1 конвенцш. Власне стратеги \ полягають у застосуванш того чи ¡ншого правила» [6, 335]. Тут йдеться про максими та конвенщ! (принципи) сгалкування - постулата Г. Грайса, яи засноваш на дотриманш принципу коопераци [ також е важливим формотворчим чинником моделювання взаемодп у д1алозк 1) принцип ылькосп, до якого належать постулата: «не говорит бшыне чи менше, шж потр1бно для впконання иоточних цшей д1алогу» [16, 222]; 2) принцип якоеп: «не говорнти того, що вважаеш хибиим або для чого не маеш достатшх пщстав» [16, 222]; 3) принцип вщношення: «не вщхиляйся вщ теми» [16, 222]; 4) принцип способу: «висловлюйся ясно», сюди ж належать илька додаткових постулат: «уиикай незрозумших вираз1в, уникай неоднозначности будь лакошчним, будь оргашзованим» [16, 222].
Фамвщ з ко муш катав но! лшгвктаки, працюючи над розробкою моделей ефективного д1алогу, не залишають поза увагою мехашзми створення мовленневих стратепй, яы по суп вщдзфкалюють структуру мовленнево! д ¡ял ь ноет] (О.П.Суворова, Н. М. Вешг, Т. К. Донченко), або когштивш принципи (ЗСРМО): оркшжцю, планування, реаизащю дп та контроль. Кр1м того, вони сирямовують анал1з тишв штфакцп у площину теорп мовленнево! д1яльносп.
Складовими мехашзму розробки стратепй взаемодп у процес1 комушкацп е щлепокладання, оцшка ситуацп, процес вербатпзацн, пфегляд та корегуваиия плану. Отже, кожен ¡з вщцв мовленнево! д1яльносп (рецептивний чи продуктпвнпй) може бути стратепчним, тому, ведучи мову про засвоення тишв штеракцй' та стратепй !х проведения на уроках рщно! мови, слщ звфтати увагу не тшьки на д1алог мж учасииками навчального процесу, а 1 на такт види робота, якчитання, слухання та письмо.
Л¡нгвопрагматика ниш виробила 1 закршила основш постулата вфбального спшкування для типових життевих ситуащй, вщомих у мовознавстш як постулата Г. Грайса, комушкативш акта Ф. С. Бацевича, О. Я. Гойхмана, О. О. Сел ¡ванов о!. Т.А.ван Дейка, мов.иеннев1 жанри М. М. Бахтша, яю в етнометодищ на етнопедагопщ живуть споконв1ку [ широко представлен! у мов1 украшсько! народно1 творчосп, фразеологп тощо.
Спод1ваемося, що напрацювання когштавно! та комушкативно! лшгвктаки допоможе вчителям-словесником та учням опанувата азами стратепй [ тактик штеракцй у про цеп мовленнево! д1яльност1 у чотарьох и формах, сприятаме формуванню у школяр1в основно! школи мовно1, дискурсно!, с оид о культурно! та комушкативно! комиетенщй 1 допоможе у !х культуромовному становленш справжшх фомадян Украшсько! держави.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бахтин М. М. Проблема речевых жанров //Поли. собр. соч.: В 7 т. -М., 1966. -Т.5. - С. 241.
2. Бацевич Ф. С. Основи комушкативно! лшгшстики: Шдруч. / Флорш Сергшович Бацевич. - К.:
Вид. центр «Акадеаня», 2004. - 344 с.
3. Вениг Н. М. Формирование речевой компетенции старшеклассников: Дисс. ... канд. пед. наук:
13.00.02 / Херсонский гос. пед. ун-т. - Херсон, 2001. -206 с.
4. Воробьёва О. П. Текстовые категории и фактор адресата. / О. П. Воробьёва. - К.: Вища школа, 1993.-200 с.
5. Горошгана О. М. Жанрово-комуншативний аспект навчання украшсько! мовн в старших класах природнич о- мате матичного профшю. / Олена Миколагвна Горошина // Вкник Черкаського ушверситету. -Вип. 54. -Черкаси: Вид-воЧеркась. ун-ту, 2004. -С. 58-63.
6. Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. / Т. А. ван Дейк. -М.: Прогресс, 1989. -312 с .
7. Донченко Т. К. Оргашзащя навчально! д1япьносп учшв на уроках pi дно! мови: Поабник для р,чи1 е. Iii в i студенпв. / Тамара Кучь viip.Ha Донченко. -К.: Фундатця ¡м. О. Ольжича, 1995. - 251 с.
8. Загальноевропейсьы рекомендацп з mobhoi ocBim: вивчення, викладання, оцшювання. - К.: JleHBiT, 2003. -273 с.
9. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии н тактики русской речи. / О.С.Иссерс. - М.: Едиторнал УРСС, 2002. -284 с.
Ю.Кочерган М. П. Мовознавство на сучасному етат. / Кочерган Мнхайло Петрович // Дивослово. -2003. -№ 3. - С. 24-29.
И.Койт М. Э., Ыйм X. Я. Понятие коммуникативной стратегии в модели общения // Учёные записки Тартуского университета. Психологические проблемы познания действительности. Труды по искусственному интеллекту. / М. Э. Койт, X. Я. Ыйм. - Выпуск 793. -Тарту, 1988. - С. 97-111.
12.Програми для загальноосвгтшх навчальних заклад1в. 5-12 класи. / Г. Т. Шапехова, В. I. Тихоша, А. М. Корольчук, В. I. Новоселова, Я. I. Остаф / За ред. Л. В. Скурапвського. - Ки5в - 1ргань, 2005. -176 с.-С. 6.
13.Романенко Ю. О. Лиашз функгцонапьно-смислових THnia мовлення у навчальному тексп на уроках украшсько1 мови як метод засвоення комун1кативних стратепй текстотворення. / Ю.шя Романенко//УМЛШ. -№ 6. -2005.-С. 8-11.
14. Суворова Е. П. Периоды речевого развития школьников (5-9 классы). / Е. П. Суворова. - СПб.: Изд-во РГПУ им. Герцена, 2000. - 104 с.
15.Хмшь Ф.1. Дшове сгилкування: Навч. пояб. для сгудент1в вищих навч. заклад1в. / Хмшь Фсдор 1ванович. -К.: Академвидав, 2004. -280 с.
16. Grace Н. Р. Logik and Conversation // Syntax and Semantics. -№ 4. - 1975. - Vol. 3.
Н1на ГОЛУБ
СОЦЮЛ1НГВ1СТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ РИТОРИКИ МАЙБУГН1Х УЧИТЕЛ1В
V cmammi розглядаютъся coijiomHzeicmiimi у моей, врахування якш важпиве для створення методики навчання риторики студента педагоггшиу, спещапьностей та устшного впровадження и в навчаяъний процес.
Риторика як .тнгв1стична наука розвиваеться у ткному взаемозв'язку з сощолопею. Навчання ораторського мистецтва значною шрою спрямоване навир1шення багатьох проблем суспшьного характеру, одна з яких - вдосконалення процесу сощально! детермнацй ocoöiicTocri. 3 огляду на це виникае потреба аиалпу важлпвпх для цього процесу складниыв сощол1и1е1стики.
До уваги беремо pi3Hi аспекта с ou,i о л i нгв i стич ню; дослщжень втшзняних учених (Л. Масенко, Н. Шумарово!, О. Сербенсько!, С. Караванського, О. Ткаченка, С. Срмолснко, В. Радчука, Я. Радевича-Винницького, I. Фф1он та ¡и.).
Актуальшсть проблеми спшкування пояснюють потребами р1зних сфер сучасного сустльства. OcBiry, разом з охороною здоров'я, наукою, мистецгвом, по л пи кою, засобами MacoBoi ¡нформапц' тощо, вважають найбшьш вщповщальною сферою мовленневого спшкування. У зв'язку з цим постае завдання систематизацй' й узагальнення ¡нформацй' з питань удосконалення професшноГ i водночас загальносусгальноГ культури спшкування, прогнозування потреб людей у нових його видах за умов и змщнення традищйних позитавних форм сощальноГ комунжацп.
Мета craTTi - проанапгзувати роль i стан сощолiнге¡стичних: чинниив, важливих для процесу комушкаци у сф> cpi про ф с айн о i д1яльност1 вчителя i в сусшльств1.
Визначають два аспекта сoniол1 нгвiстичного анашзу mobhoi i мовленнево! вар1атнвHOCTi -об'ективний i суб'ективний. Об'ективиа сторона представлена даними спостережень над
