CC BY
30
УДК 372.8:378.147:811.111
В. В. ВОЛ1К
ПРОБЛЕМА ОЦ1НЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ У НАВЧАНН1 СТУДЕНТ1В-М1ЖНАРОДНИК1В ПРОФЕС1ЙНО-ОР1СНТОВАНОГО ЧИТАННЯ
Розглядаетъся проблема оцтювання ргвня володтня профестно оргентованим читанням у майбуттх etcoHOMicmie. ВисвШлено основы положения оцтювання та процедуры контролю ргвня сформованостi вмть та навичок читання в xodi проведения експерименталъного навчання. Визначено основы критери, типы та об 'екти контролю. Подано важливу тформацт щодо визначення ргвня умть i навичок читання фаховог перюдики.
K:no4oei слова: читання, моет навички, критерш оцтювання, розвгдувальний експеримент, публщистичний текст, валгдтсть.
В. В. волик
ПРОБЛЕМА ОЦЕНИВАНИИ И КОНТРОЛЯ В ОБУЧЕНИИ СТУДЕНТОВ-МЕЖДУНАРОДНИКОВ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ОРИЕНТИРОВАНОМУ
ЧТЕНИЮ
Рассматривается проблема оценивания уровня владения профессиалъно ориентированным чтением у будущих экономистов-международников. Освещены основные положения оценивания и процедуры контроля уровня сформированности умений и навыков чтения в ходе проведения экспериментального обучения. В статье определены основные критерии, типы и объекты контроля. Подаётся важная информация относительно определения уровня знаний и навыков чтения профессиональной периодики.
Ключевые слова: чтение, языковые навыки, речевые умения чтения, критерии оценивания, разведывательный эксперимент, публицистический текст, валидность.
V. V. VOLIK
THE PROBLEM OF EVALUATION IN ESP TEACHING READING
The article is devoted to the problem of evaluating students' proficiency in an ESP reading course. The author highlights the main points of evaluation and reading skills proficiency monitoring while conducting the experiment. The article deals with the main monitoring criteria, types and objectives. Referring to his previously conducted experiment, the author explains how to put the above mentioned ideas into practice. The article gives information on the criteria-referenced evaluation of students' proficiency in ESP reading.
Key words: reading, reading skills, evaluation criteria, preliminary experiment, publicistic texts, validity.
В умовах глобшпзацшних процсав у св1товш CKOHOviiui та розширення сшвпращ Украши з рпними крашами та \пжнародними оргашзащями постае питания про шдготовку фах1вщв, здатиих залучатпся до комушкацн та сшвпращ 3i свошп заруб1жнпмп партнерами. Особливо важливе значения для профсайнсн д1яльносп с коном i ст i в-м i ж наро д н и к i в мае читання, що зумовлено багатьма причинами: ознайомлення з закордонним досвщом у будь-якш галуз1 вщбуваеться з друкованих джерел або 1нтернету; вмшня працювати з л1тературою е складовою роботи фах1вця, котрий мае справу з пошуком i використанням важливо! шформаци; самоосв1тня робота спещалюта, спрямована на шдвищення свое! кватфшаци (а також р1вня володшня мовою), завжди пов'язана з читанням л1тератури; у професшнш д1яльност1 спещалюта сшлкування шоземною мовою мае ешзодичний характер, тод1 як читання сприяе збереженню набутих навичок та вмшь i допомагае дуже швидко вщновити ix. KpiM того, письмов1 тексти легко доступш завдяки 1нтернету, що дозволяе розвивати умшня читати
автентичну фахову перюдику i теля навчання у вуз1, незалежно вщ того, чи буде в нього можливють сшлк}'ватися на робот1 з шоземцями [1, с. 16].
Проблема навчання професшно ор1ентованого читання висв1тлювалась у працях дослщншав ще у 70-х роках минулого стол1ття. Але особливий штерес до не! зрю на початку 90-х у зв'язку з переор1ентащею сконо\пчного курсу пострадянського суспшьства та переглядом шдход1в до шдготовки фах1вщв. Анатз л1тератури у сфер1 навчання профссшно ор1ентованого читання виявив, що чимало вчених дослщжують шляхи шдвищення ефективност1 навчання читання: визначено роль i viicuc читання у професшно ор1ентованому навчанш шоземно! мови (С. К. Фоломкша): визначено вимоги до MarepianiB для читання за фахом i принципи 1хнього вщбору; створено рацюнальну систему вправ для формування навичок i вмшь читання (Г. В. Барабанова). Однак, незважаючи на значну увагу науковщв до питания навчання профссшно ор1ентованого читання, проблема навчання читання автентичних публщистичних тскст1 в на сконо\пчну тематику залишаеться недостатньо доел¡джсною.
Мета статт1 полягае у висв1тленш основних положень оцшювання та контролю р1вня сформованост1 умшь i навичок читання англомовно! фахово! перюдики, яю були реатзоваш у npoucci проведения експериментального навчання майбутшх с ко н о м i ст i в - м i ж нар о д н и к i в.
Проблема оцшювання та контролю р1вня сформованост1 вмшь читання поадае чшьне viicuc у дослщницькш aiTcpaTypi. Оцшювання е ширшим поняттям, шж контроль. Будь-який контроль е формою оцшювання [2, с. 178]. На думку Т. Xa4iHCOHa, оцшювання виконуе двi основш функцн: контролю та зворотного зв'язку [7, с. 151]. Останшй забезпечуе викладач1в шформащею щодо внесения можливих змш в оргашзащю процесу навчання з метою його полшшення. а також дае змогу студентам покращити !хш методи навчання.
Ощнювання реал1зуеться на двох р1внях: оцшювання р1вня знань студент ¡в та ощнка курсу навчання. Остання допомагае вияенити наскллькн ефективним е процес навчання, чи досягае вш поставлено! мети. Однак межл м1ж цими двома р1внями не завжди чта. Ощнювання р1вня знань студенев вщображае певною Mi рою валщнють курсу навчання. Дшсно, якщо студента у npoucci навчання не показують очшуваних результат!в. то це е тривожним сигналом, що курс навчання потребуе перегляду.
Контроль розумшня прочитаного е «найвщповщальшшим моментом у poooTi над текстом» [3, с. 90]. Будучи складовою оцшювання. контроль розумшня прочитаного виконуе насамперед 3 основш функцн, реатзащя яких призводить до формування рпних вид ¡в читання:
• ncpcBipKH розумшня конкретного тексту;
• управлшня (псрсв1рка розумшня прочитаного е опосередкованим способом створення р1зних тсхнологш читання);
• навчання (перев1рка розумшня конкретного тексту дозволяе виявити основш труднопц читання i навчити студенпв !х усувати).
У Загальноевропейсысих Рекомендащях вказаш р1зш типи контролю [2, с. 183], проанашзувавши яи ми визначили ii з них, яи е релевантними для нашого досл1джсння. а саме:
• контроль досягнснь/володшня - ncpcBipi<a того, чого навчили. В експериментальному навчанш ми перев1ряемо р1вень сформованост1 навичок i вмшь читання фахово! публщистики або р1вснь володшня профссшно ор1ентованим читанням за допомогою шсляекспериментального зр1зу;
• фнч'сований контроль - дае нам змогу оцшити р1вень володшня професшно ор1ентованим навикам через певш про\пжки часу, тобто перед початком курсу навчання та в кшщ, проводячи передекспериментальний та шсляекспериментальний зр1зи;
• непрямий контроль - використання тесту для ощнювання вмшь читання. Варто зауважити, що цей тип контролю корелюе з об'ективним шдходом до перев1рки р1вня знань. Ми застосовуемо об'ективний контроль, наприклад, перев1ряючи р1вень володшня ознайомлювальним читанням (опшюючи компетенщю, ми зв1ряемо Bi.moBi.ii студегспв з ключами). Однак ми не вщкидаемо можливють прямого (суб'ективного) контролю, оскшьки вш допомагае оцшити р1вень володшня вивчаючим читанням (у цьому випадку засобом псрсв1рки е письмовий переклад, що передбачае суб'ективний шдхщ до ощнювання);
• здшенюючи контроль, ми адаптуемо шдхщ «керованого судження», оскшьки керуемось виваженими судженнями зпдно з вщ1браними критер1ями ощнювання;
• самоконтроль (з боку студенпв) - судження про власне володшня мовою. Головний потеhuí ал самоконтролю полягае в його використанш як шструмента шдвищення cbuomoctí та мотивацп: допомогти студентам ощнити сво! сильш сторони, усвщомити сво! слабю сторони та бшып сфсктивно оргашзувати свое навчання.
Необхадно також зазначити, що юнують 3 фундаментальш критери контролю знань i bmíhk вашдшсть, надшшсть i достов1ршсть. Що означають щ терм i ни i насюлыси вони релевантш е для нашого досдщження? У Рекомендащях Ради Свропи вашдшсть е одним з основних положень процедури контролю, яка може вважатись вашдною за умови чтеого обгрунтування та адекватносп отриманих даних [2, с. 177]. Надшшсть корелюегься Í3 стабшьшстю результат! в. отриманих шд час проведения тестування, а достстаршсть - Í3 точним визначенням р1вня волод1ння професшно op i с нто ван и м навчанням. Визначення критерив ощнювання передбачае встановлення об'екпв
контролю р1вня володшня профеайно ор1ентованим читанням. Визначаючи об'екти контролю, ми проанашзували достижения. що висвшпоють проблему контролю шшомовного читання (С. К. Фоломюна, Г. В. Барабанова, Т. Хачшсон, А. Вотерс). С. К. Фоломюна, зокрема, до об'екпв контролю розумшня прочитаного вщносить визначення ¡дел тексту, комушкативного нам1ру його автора, а також його ощнку читачем [4, с. 91]. 1ншими словами, в ochobí контролю лежить розумшня прочитаного.
У нашому випадку контроль спрямований на визначення ступеня повноти i точност1 розумшня фахових tckctíb. Стушнь повноти вщображае клльклену \iipy ¿нформащ!, вилучено!' читачем з тексту. Точшсть розум1ння характеризуе яклену складову сприйняття ¿нформащ! тексту читачем. Щодо глибини розумшня. яка проявляеться в штсрпрстацн прочитаного, ця характеристика не е обов'язковим об'ектом контролю у нашому випадку, оскшьки вщповщно до Галузевого стандарту для сту дс нт i в - м i ж народ н и к i в головним е повне i точне розумшня шформацп [4, с. 50-51]. Саме повнота i точшсть розумшня сшввщносяться з основними умшнями читання фахово! л1тератури, якими повинш волод1ти студенти. Осюльки розум1ння досягаеться належним pi внем сформованих навичок i вмшня читання, об'ектами контролю будуть mobhí та мовленнев1 навички та вмшня.
ГПд мовними навичками ми розум1емо лексико-стишстичш та граматичш навички. До вщносяться розшзнавання форми слова, семантизащя, мовна здогадка про значения невщомих ел i в i терм1шв, прогнозування на píbhí слова, комб1нування, а до граматичних - розшзнавання граматичних структур та речень, розшзнавання смислових та синтаксичних звязклв mí ж речениями та частинами тексту, прогнозування на píbhí фрази та понадфразово! едносп. Пщ мовленневими вм1ннями ми розум1емо таю, що забезпечують розум1ння тексту на pÍBHÍ значения, а саме: 1) умшня вид1ляти у тексп необх1дну ¿нформащю; 2) ум1ння узагальнювати, синтезувати окрсм1 факти у cmhc.tobí групи (умшня KOMnpecii); 3) умшня сшввщносити отримаш факти. Стосовно розумшня на píbhí змюту, то, осюльки воно забезпечуе глибину розум1ння тексту i сшввщноситься Í3 ум1ннями ощнювання та штерпретаци ¿нформацй, ми не включаемо цей р1вень до об'екпв контролю.
В ochobí нашо! системи ощнювання лежать 3 ochobhí критери. Проведемо i'x уточнения. Перш1 2 критери спрямоваш на перев1рку точносп розум1ння англомовних публ1цистичних статей на cicohomíhhv тематику, що передбачае визначення р1вня сформованост1 мовних навичок, тобто лексико-стшпстичних i граматичних навичок. Трстш критер1й ор1ентований на перев1рку повноти розум1ння фахових tckctíb. тобто скерований на визначення сформованост1 мовленневих умшь. зд1йснюючи контроль розум1ння на píbhí значения. КритерЛ' ощнювання волод1ння професшно opicHTOBaHHM читанням майбутшми економ1стами-м1жнародниками представлеш у таблиц! 1.
U,i положения спочатку були усп1шно рсалповаш у розв1дувальному експеримент1, що проводився у березш-травш 2009 р. на 6a3Í Хмельницького нац1онального ушверситету. У ньому брали участь 2 експериментальш групи та 1 контрольна чисельшстю 30 студенев II курсу спещальност1 «М1жнародн1 ckohomíhhí в1дносини». Основний експеримент проводився у жовтш-ачш 2009-2010 и.р. на 6a3Í трьох в1тчизняних b\3Íb: Хмельницького нац1онального ун1верситету (ХНУ), Льв1вського нащонального ун1верситету ím. I. Франка (ЛНУ) та Волинського нащонального ушверситету ím. Лса Укра1нки (ВНУ). Учасниками експериментального навчання були 4 навчальш групи ХНУ, 2 групи ВНУ та 4 групи ЛНУ. Загальна клльклеть студенев у згаданих трупах становила 111 oci6, яю навчаються на II Kypci м1жнародного ckohomíмного в1дд1лення факультету м1жнародних в1дносин.
Таблщя 1
Критерп оцгнювання володтня майбутмми економгстами-мгжнародниками профестно
оргентовангш читанням
Точшсть розумшня тексту (сформовашсть мовних навичок) Повнота розумшня тексту
Сформованють лексико-стил!стичних навичок Сформован!сть граматичних навичок Сформовашсть мовленневих умшь
Перед початком експериментального навчання та теля нього ми провели передекспериментальний \ шсляекспериментальний зр1зи з метою визначити р1вень володшня озиайомлювальиим та вивчаючим читанням публщистичних статей за фахом, оскшьки саме щ види е домшатними у навчанш читання автентичних публщистичних статей майбутшх економюив м!жнародниив. Засобом перев1рки навичок та вмшь вивчаючого читання було обрано переклад як форму прямого (суб'ективного) контролю, оскшьки вш дае змогу встановити насильки точно студента зрозумши всю шформащю тексту [3, с. 95]. Кр1м того, така форма контролю дозволяе визначити р1вень сформованосп лексико-граматичних навичок читання.
Основним показником точносп розумшня тексту було осмислення 16 факпв, яи мютилися в ньому. Ц1 факти вважалися зрозумшими, якщо студент правильно передавав змют кожного речения. Той чи шший факт не вважався зрозумшим, якщо у переклад! було виявлено помилки, яи призвели до змши змюту речения. Анашзуючи неправильно зрозумш студентами факти, ми керувались прийнятою у перекладознавчш лпсратур1 типолопею перекладацысих помилок [5, с. 133], а саме: 1) пропуски шформацп (для вивчаючого читання стутнь повноти розумшня становить 100%) [3, с. 36]; 2) неправильна передача змютовних зв'язив м1ж фактами; 3) лексичш помилки; 4) граматичш помилки. Стосовно останшх, то ми враховували лише тк яи призводили до суттево! зм1ни змюту речения. На виконання всього завдання студентам вщводилося 30-40 хвилин. Таи часов! рамки були встановлеш з таких м1ркувань: прийнято вважати, що нормальний темп вивчаючого читання становить 50-60 ел ¡в за хвилину (300—400 друкованих знаив за хвилину), текст мютив 1700 друкованих знаив (270 ел ¡в), тому для його розум1ння потр1бно було затратити 5-6 хвилин. ще 20-30 хвилин додавалось для запису перекладу на украшську мову.
Для визначення р1вня сформованосп навичок \ вм1нь ознайомлювального читання студентам було запропоновано прочитати текст обсягом 4 900 друкованих знаив (819 ел ¡в) з метою розумшня основного змюту тексту \ шд1брати до запитань (1-8) правильш в1дпов1д1 (А-Б). Процедура контролю виконання цього тестового завдання мала об'ективний характер. Правильна вщповщь на кожне з 8 запитань оцшювалась одним балом.
Щоб визначити загальний коефщент навченосп за шкалою В. П. Безпалька зпдно з результатами ощнювання двох завдань передекспериментального зр1зу, нам необхщно було окремо вирахувати косфщюнт навченосп для визначення р1вня сформованосп ум1нь та навичок вивчаючого та ознайомлювального читання, який ми обчислили за формулою Q = N : М, де Q - коеф1щент навченосп, N - середня ильисть правильно зрозумших факт1 в/правильних вщповщей, М -максимальний бал (дор1внюе числу 16 за загальною ильистю факт1в та 8 за ильистю тестових запитань). Задовиьним вважаегься коеф1щент навченост1 не нижче за 0, 7 [6, с. 52].
Результата передекспериментального зрпу заевщчили низький вюадний р1вень володшня лексичними одиницями та граматичними структурами, вживання яких типове для публщистичних текст1в економ1чно! проблематики. Перев1рка виконання тестового завдання на переклад виявила певш помилки, серед яких здебшыпого були такл: нев1рна передача значень терм1шв та загальновживаних лексичних одиниць; неадекватний переклад фразеолопзм1в, а також фразових д1есл1в; пропуски ¿нформащ! (2-3 факти); порушення синтаксичних зв'язив, неточносп у передач! смислових зв'язив м!ж частинами складношдрядних речень, що вводяться сполучником ая; неясност! ! викривлення у переклад! !нф!штивних, д!еприкметникових конструкщй та герунд!я тощо. Стосовно недолтв у виконанш тестового завдання на виб1р правильно! вщповщ!-альтернативи, то переважно вони зумовлеш браком знань економ!чно! терм!нолоп! загального та вузько профшьного вжитку, невм!нням вид!ляти основш факти з загальному потоку фактично! ¿нформащ!, сшввщносити! синтезувати !х у смислов! групи.
У шсляекспериментальному 3pi3i учасники експериментального навчання досягли значно кращих результате пор1вняно з передекспериментальним зр1зом. Так, покращилась я клеть переклад}' (клльклеть правильно зрозумших факта в зросла в 1, 6 разу) та 3pic стушнь розушння основно! шформацп (у 1,7 разу). Загалом середшй коефщент навченоста 3pic у 1,7 разу. Доцшьно зазначити, що учасники основного експериментального навчання досягли дещо кращих результата пор1вняно з учасниками розвщувального експерименту (0,79 проти 0,73 за шкалою В. П. Безпалька).
Попри досягнул уешхи експериментального навчання загалом, анашз виконання студентами тестових завдань шсляекспериментального зр1зу виявив дсякл недолши в передекспериментальних роботах. На клнцсвш стадп експериментального навчання виявлено тенденщю до зменшення частки неясностей i неточностей, спричинених застосуванням неадекватних перекладацьких трансформащй (додаванням зайвих елементав до речения перекладу або опущениям значущих слсмстлв тексту оригшалу), порушень передач! смислових звязклв у текста перекладу. Порщшали випадки помилкового розумшня значень ключових терм1шв, а також невмшня визначити у текста основш факти та узагальнити шформащю.
Таким чином, результата нашого експериментального достижения продемонстрували ефектившеть запропоновано! системи навчання читання автентичних публщистичних статей ckohoviiмного характеру. Кшьюсний та яклений анал1з здобутих даних евщчить про прогрес в оволодшш студентами необхщними умшнями детального та глобального розумшня фахових текстав на основ! сформованих навичок. Це дае право рекомендувати розроблену нами методичну систему для навчання студентав факультетав м1жнародних вщносин профсслйно ор1ентованого читання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барабанова Г. В. Методика навчання профеййно ор1ентованого читання в немовному ВНЗ: монограф1я / Г. В. Барабанова - К.: <Крма «1нкос», 2005. - 315 с.
2. Загальноевропейсыа рекомендаци з мовно! оевпи: вивчення, викладання, ощнювання. - К.: Ленв1т, 2003.-273 с.
3. Фоломкина С. К. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе / С. К. Фоломкина. -М.: Высшая школа, 1987. - 207 с.
4. Галузев1 стандарта в ищем оевпи Украши за сиещальностями «М1жнародш економ1чш вадносини». -К., 2004.- 112 с.
5. Гашчева Т. В. Методика навчання майбутшх фшолопв уснош англомовнош двостороннього перекладу у гал\ >л прав людини: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02. /Т. В. Гашчева-Харюв, 2008. - 373 с.
6. Беспалько В. П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний / В. П. Беспалько // Советская педагогика. - 1968. - № 4. - С. 52-69.
7. Hutchinson Т., Waters A. English for Specific Purposes: A Learner-Centered: Approach. - Cambridge: Cambridge University Press, 1987. - 183 p.
УДК 378.147
I. Ф. ШИЛ1НСЫСА
КУЛЬТУРА ПРОФЕС1ЙНОГО МОВЛЕННЯ ЯК ЧИННИК ОСОБИСТ1СНОГО СТАНОВЛЕНИЯ МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ: ТЕОРЕТИКО-ПРИ1СЛАДНИЙ АСПЕКТ
Визначено концептуалът засади кулътури професшного моелення майбутшх фахгецге економгчного профтю, зокрема студентге спецгалъностг «Економгчна юбернетика». Проаналгзовано концещт смислу та значения Г. Фреге та концещт символгзацИ Ж. Лакана. ВисеШлено проблему розмежуеання значения / смислу слова у професшному мовлент студентгв економгчного профтю. Акцептовано увагу на адекватному використант мовних знаюв у професшному мовлент майбутшх фахгвцгв економгчного профтю на основ/ семантичног диференщацй професшног лексики.
Ключовг слова: культура, професшне моелення, породження моелення, значения, смысл, семантика.
