ВИКОРИСТАННЯ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА В КОНТЕКСТІ ПРЕДМЕТУ ДОКАЗУВАННЯ Текст научной статьи по специальности «Право»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022

КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС

УДК 343.98

Володимир Бараняк

Нащональний ушверситет "Львiвська полтехшка", кандидат хiмiчних наук, доцен, доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и

baranyakvm@gmail.com ОЯСГО : 0000-0001-6161-7862

ВИКОРИСТАННЯ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА В КОНТЕКСТ ПРЕДМЕТУ ДОКАЗУВАННЯ

http://doi.org/10.23939/law2022.35.313

© Бараняк В., 2022

Дослщжено використання висновку експерта в контекст предмету доказування, розглянуто дискусшш питання щодо змiсту висновку, зробленого на пiдставi проведе-ного дослщження, викладення встановлених факт1в та Тх професшноТ оц1нки i форми висновку як акту експертного дослщження, що, своею чергою, призвело до пропозицш замши поняття "висновок експерта" на поняття "акт експертизи" чи "акт експертного дослщження".

Наголошено на особливост висновку експерта як судового доказу, що полягае у повщомленш експертом як учасником кримшального судочинства слщству та суду в установленш законом формi результатiв свого дослщження, яке проводиться за Тх дору-ченням у визначеному процесуальному порядку, у контексл виникнення питань, вир^ шення яких вимагае застосування спещальних знань i мае суттеве значення для крим^ нального провадження. Змкт i форма висновку експерта е рiвнозначно важливими пiд час визначення його доказовоТ сили.

Зроблено висновок про те, що як единий процесуальний документ, який мктить опис дослщжень i висновки про факти, що встановлеш на основi спещальних знань, у процеа доказування за провадженням загалом висновок експерта е тшьки початковим засобом доказування. Стосовно прийнятого у теорп подiлу доказiв на початковi i похiднi висновок експерта слщ розглядати як початковий доказ, що замшюе у конкретнш спра-вi самого експерта. Висновок експерта за ознакою мехашзму формування фактичних даних належить до особистих доказ1в, оскiльки змiст його становить повщомлення у форм1 висновкчв, як отриманi експертом в результатi дослщження певних матерiалiв i об'ектiв на основi спецiальних знань.

Ключовi слова: висновок експерта, форма висновку експерта, змкт висновку експерта, предмет доказування, доказ.

Постановка проблеми. Особливють висновку експерта як судового доказу полягае в тому, що експерт як учасник кримшального судочинства повщомляе слщство та суд в установленш законом формi про результати свого дослщження, яке проводиться за 1х дорученням у визначеному

процесуальному порядку, у контекст! виникнення питань, виршення яких вимагае застосування спецiальних знань i мае суттеве значення для кримiнального провадження. У висновку експерта слiд розрiзняти змiст (зроблений на пiдставi проведеного дослiдження висновок, викладення вста-новлених факпв та !х професiйна оцшка) i форму (висновок як акт експертного дослщження). Обидва компоненти однаково важливi у визначеннi доказово! сили висновку експерта.

Форма судового доказу - акт проведення судово! експертизи, в якому експерт мае зробити висновки i описуе весь процес дослщження, який привiв його до цих висновюв. Складаеться до-сить дивна ситуащя. Слiдчий чи судовий орган, призначаючи експертизу, мае одержати документ, який би був джерелом доказiв. Унаслщок цього почали висловлюватись думки, якi стосуються замши поняття "висновок експерта" на поняття "акт експертизи" чи "акт експертного дослщження".

Аналiз дослiдження проблеми. Використання судових експертиз у контекстi предмету до-казування дослiджували такi вчеш, як: Ю. Орлов, А. Белкш, В. Шерстюк, Д. Бочаров, В. Щркаль, В. Гончаренко, I. Гора та шшь

Метою статтi е дослiдження особливостi висновку експерта як судового доказу у кримша-льному провадженш.

Виклад основного матерiалу. Роздш процесуально! науки, в межах якого здшснюеться дослiдження гносеологiчних, логiчних, правових та iнших основ та правил доказування, на думку Ю. Орлова, слщ iменувати "теорiею доказiв". Те, що в юриспруденци традицiйно iменуеться "тео-рiею доказiв", за твердженням А. Белкiна, е таким лише в незначнш частинi, де йдеться про поняття та види доказiв. Очевидно, що цi словосполучення е тотожними, адже означають по суп одне й те саме поняття: систему теоретичних положень, iдей та концепцш щодо розумiння сутностi юридич-ного доказування та його наявно! i належно! юрисдикцшно! специфiки [3, с. 42].

Досить поширеним е розумшня доказування як iнформацiйного процесу. Необхiднiсть зняття iнформацiйно! невизначеностi щодо обставин конкретно! ситуаци, яка потребуе офщшно! конста-тацi! або владного втручання, вимагае дiяльностi компетентних оргашв з отримання, фiксацi!, на-копичення, зберiгання, опрацювання, оцiнки та використання вщповщно! iнформацi!. Така тзнава-льна дiяльнiсть, що спрямована на встановлення обставин справи та нормативно регламентована, i е юридичним доказуванням з боку адеппв iнформацiйно! концепцi! доказування [2, с. 131].

Особливють висновку експерта як судового доказу полягае у тому, що експерт як учасник кримшального судочинства повщомляе слщство та суд в установленiй законом формi про резуль-тати свого дослщження, яке проводиться за !х дорученням у визначеному процесуальному порядку, у контекст виникнення питань, виршення яких мае суттеве значення для кримшального провадження. У висновку експерта слщ розрiзняти змют (зроблений на пiдставi проведеного дослщження висновок, викладення встановлених фактiв та !х професiйна оцiнка) i форму (висновок як акт експертного дослщження). Обидва компоненти однаково важливi тд час визначення до-казово! сили висновку експерта.

Форма судового доказу - акт проведення судово! експертизи, в якому експерт мае зробити висновки i описуе весь процес дослщження, який призвiв його до цих висновюв. Складаеться досить дивна ситуащя. Слщчий чи судовий орган, призначаючи експертизу, мае одержати документ, який би був джерелом доказiв.

Як вщомо, вичерпний перелш джерел доказiв мютиться в Кримiнальному процесуальному кодексi Укра!ни, i йдеться в ньому також i про висновок експерта. В Закош Укра!ни "Про судову експертизу" [1] та в 1нструкци про призначення та проведення судових експертиз [6] також мютиться термш "висновок експертизи".

Слщ вщзначити, що поява термша "акт експертизи" сягае радянських чашв. У трьох КПК колишшх радянських кра!н Казахстану, Естонп та Литви складався за результатами

Використання висновку експерта в контекстi предмету доказування

експертного дослщження "акт експертизи", а у Bcix решту крашах, зокрема, згiдно з КПК Украши, - "висновок експерта".

Унаслщок цього почали висловлюватись думки, яю стосуються замiни поняття "висновок експерта" на поняття "акт експертизи" чи "акт експертного дослщження". Зокрема, В. Шерстюк зазначае, що коли вдеться про "акт експертизи", то насамперед наголошують на тому, що це результат певного дослщження, призначеного уповноваженою особою чи органом [5, с. 52]. Суд при-значае своею ухвалою (постановою) провести саме експертизу. У раз^ коли проведення експертизи доручаеться експертнiй установi, суд взагат не призначае експертами певних осiб.

Водночас, загалом, висновок експерта як единий процесуальний документ, що мютить опис дослщжень i висновки про факти, що встановлеш на основi спецiальних знань, у процес доказування за провадженням е тшьки початковим засобом доказування. Це пояснюеться тим, що висновок, складений iз дотриманням вимог ст. ст. 101, 102 КПК, вщображае увесь процес встановлення експертом факпв, якi мають значення у провадженш. Експерт - единий носiй ушх фактичних да-них, якi отримаш пiд час дослiдження, та остаточних висновюв про встановленi факти. З точки зору прийнятого у теорп подiлу доказiв на початковi i похщш, висновок слiд розглядати як почат-ковий доказ, що замшюе у конкретнш справi самого експерта, вщ якого вiн виходить. За ознакою мехашзму формування фактичних даних висновок експерта належить до особистих доказiв, оскшьки змют його становить повщомлення у формi висновкiв, яю отриманi експертом у результатi дослщження певних матерiалiв i об'ектiв на основi спецiальних знань. Все вищевикладене належить до заключних висновюв, якi мiстять категоричнi висновки. Щодо висновкiв ймовiрних, то вони у слщчш та судовiй практищ можуть мати лише певне тактичне значення, насамперед тд час розслщування кримiнальних правопорушень, i не е засобом доказування у справi [4, с. 63].

Дискусшним е предмет доказування, тобто встановлення зв'язюв мiж певним явищем, фактом та шшими фактами i явищами, як його обгрунтовують. Безумовно, цi зв'язки е об'ективними: вони юнують незалежно вщ того, чи е вони шзнаними, чи нi, незалежно вщ волi особи, яка прова-дить доказування. Суттсть же доказування полягае у збирант, дослiдженнi та ощнщ доказiв [3, с. 83].

Висновки. Пщсумовуючи вищевикладене, слiд наголосити, що як единий процесуальний документ, що мютить опис дослщжень i висновки про факти, що встановлеш на основi спещальних знань, у процес доказування за провадженням загалом висновок експерта е тщьки початковим засобом доказування. Висновок з точки зору прийнятого у теорп подiлу доказiв на початковi i похщ-ш слщ розглядати як початковий доказ, що замшюе у конкретнш справi самого експерта, вщ якого вш виходить. Висновок експерта за ознакою мехашзму формування фактичних даних належить до особистих доказiв, оскщьки змют його складае повщомлення у формi висновюв, як отримаш експертом в результат дослiдження певних матерiалiв i об'ектiв на основi спецiальних знань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про судову експертизу : Закон Украши № 4711-VI вщ 25.02.1994 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4038-12#Text.

2. Щркаль В. В. (2005). Перев1рка та оцшка висновку експертизи на досудовому слщств1 i у судг Право Украти. № 8. С. 60-63.

3. Бочаров Д. О. (2002). Щодо потреби загальнотеоретичного дослщження проблем юридичного доказування. Право Украти. № 5. 131 с.

4. Науково-практичний коментар Кримшального процесуального кодексу Украши. (2016). Видання 12-те, доповн. i перероб. Кшв : Алерта. 810 с.

5. Шерстюк В. М. (2008). Внутршне переконання судового експерта. Кримталктичний вкник. № 1(9). С. 8-11.

6. 1нструкщя про призначення та проведення судових експертиз та експертних дослщжень, затверджена наказом Мшютерства юстицп Украши № 53/5 вщ 08.10.1998 р. (з1 змш, внесеними наказом Мшстерства юстицп Украши № 243/5 вщ 20.01.2021 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text.

REFERENCES

1. Pro sudovu ekspertyzu : Zakon Ukrainy (1994, February 25) No. 4711-VI [On forensic examination: Law of Ukraine].URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4038-12#Text.

2. Tsirkal, V. V. (2005). Perevirka ta otsinka vysnovku ekspertyzy na dosudovomu slidstvi i u sudi [Verification and evaluation of the expert opinion at the pre-trial investigation and in court]. Pravo Ukrainy. No. 8. Р. 60-63.

3. Bocharov, D. O. (2002). Shchodo potreby zahalnoteoretychnoho doslidzhennia problem yurydychnoho dokazuvannia [Regarding the need for a general theoretical study of the problems of legal proof]. Pravo Ukrainy. No. 5. 131 р.

4. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy (2016). [Scientific and practical commentary on the Criminal Procedure Code of Ukraine]. Vydannia 12-te dopovn. i pererob. Kyiv : Alerta. 810 р.

5. Sherstiuk, V. M. (2008). Vnutrishnie perekonannia sudovoho eksperta [The inner conviction of a forensic expert]. Kryminalistychnyi visnyk. No. 1(9). Р. 8-11.

6. Instruktsiia pro pryznachennia ta provedennia sudovykh ekspertyz ta ekspertnykh doslidzhen (1998, October 08) No. 53/5 [Instructions on the appointment and conduct of forensic examinations and expert research], zatverdzhenia nakazom Ministerstva yustytsii Ukrainy: (zi zmin., vnesenymy nakazom Ministerstva yustytsii Ukrainy vid 20 sichnia 2021 roku N 243/5). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text.

Дата надходження: 17.08.2022 р.

Baranyak Volodymyr

Lviv Polytechnic National University, Candidate of Chemical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Criminal Law and Procedure Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education

USE OF THE EXPERT'S CONCLUSION IN THE CONTEXT OF THE SUBJECT OF PROOF

The article examines the use of expert conclusion in the context of the subject of evidence, discusses the content of the conclusion made on the basis of the study, presentation of established facts and their professional assessment and form of conclusion as an act of expert research, which in turn led to proposals to replace the concept expert "on the concept of" act of examination or "act of expert research".

Emphasis is placed on the peculiarities of the expert's opinion as judicial evidence, which consists in informing the expert as a participant in criminal proceedings to the investigation and court in the form prescribed by law of the results of their research, which is conducted on their behalf application of special knowledge and is essential for criminal proceedings. The content and form of the expert's opinion are equally important in determining its probative value.

The article concludes that as the only procedural document containing a description of research and conclusions about the facts established on the basis of special knowledge, in the process of proving the proceedings as a whole, the expert opinion is only the initial means of proof. With regard to the accepted in theory division of evidence into initial and derivative expert opinion should be considered as initial evidence, which replaces in a particular case of the expert. The expert's opinion on the basis of the mechanism of formation of factual data belongs to personal evidence, as its content is a message in the form of conclusions obtained by the expert as a result of research of certain materials and objects on the basis of specialized knowledge.

Key words: expert conclusion, form of expert conclusion, content of expert conclusion, subject of proof, proof.