CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (34), 2022
УДК 343.1
Михайло Гузела
Нацюнальний ушверситет "Львiвська полтехшка", кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права та процесу Навчально-наукового iнституту права та психологи ОЯСГО: 0000-0002-2254-6990
ПРОБЛЕМА ОРГАШЗАЦП СУДОВО-ЕКСПЕРТНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ПРОЦЕС1 ЗД1ЙСНЕННЯ КРИМ1НАЛЬНОГО ПЕРЕСЛ1ДУВАННЯ: СВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д У КОНТЕКСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ
http://doi.org/10.23939/law2022.34.140
© Гузела М., 2022
Проаналiзовано проблеми оргашзацп судово-експертноТ дiяльностi в процесi здшс-нення кримiнального переслiдування та, загалом, проблеми вдосконалення ваеТ проце-дури отримання доказовоТ шформацп в процеа здiйснення кримiнального провадження в краТнах Свропи. Такий зарубiжний досвiд може мати, зокрема, надзвичайно корисне значення як для оргашзацп судово-експертноТ дiяльностi в УкраТш, так i, загалом, для вдосконалення ваеТ процедури отримання доказовоТ шформацп в процесi здшснення кримiнального провадження в контекстi застосування процесуального примусу.
Дослiджено, що система оргашзацп судово-експертноТ дiяльностi в ТТ конкретному вираженнi, а також статус експерта регламентуються чинним законодавством та вщом-чими нормативними актами певноТ краТни. Правова регламентацiя судово-експертноТ дiяльностi у бiльшостi европейських краТн, як i в УкраТнi, базуеться на чинному кримь нально-процесуальному закош. Вiдомчi ж нормативнi положення здебiльшого визнача-ють сам порядок здiйснення внутршньосистемноТ дiяльностi. Тому на особливу увагу заслуговуе проблема оргашзацшноТ структури експертно-кримшалктичних пiдроздiлiв в окремих европейських державах, а також проблема визначення Тх компетентной i органiзацiТ дiяльностi.
На основi аналiзу вiтчизняноТ та зарубiжноТ науковоТ лiтератури дослiджено окремi питання оргашзацп судово-експертноТ дiяльностi в деяких державах Свропи, а також питання правового (процесуального) статусу судового експерта. Зроблено висновок про важливкть зарубiжного досвщу вир1шення зазначених проблем для вдосконалення кри-мiнального процесуального законодавства УкраТни.
Ключовi слова: кримiнальне процесуальне право, кримшальне провадження, екс-перт, експертна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. На сьогодш ми переживаемо епоху становлення законодавства Укра!ни про кримiнальне провадження. Тому серед основних проблем кримшально! процесуально! науки на сьогоднi на одне з чшьних мiсць висуваеться проблема оргашзацп судово-експертно! дiяльностi в Укра!ш та, загалом, проблема вдосконалення вше! процедури отримання доказово! шформацп в
процес здшснення кримшального провадження через призму застосування процесуального примусу. Тому вивчення зарубiжного досвiду оргашзацп судово-експертно! дiяльностi та дослщження пи-тання статусу експерта мають неабияке значення для вдосконалення кримiнального процесуального законодавства Укра!ни.
Аналiз дослiдження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблеми оргашзацп судово-експертно! дiяльностi, а також у дослщження статусу експерта в судочинствi внесли низка науковщв, зокрема В. Г. Гончаренко, М. В. Костицький, А. В. Биков, К. Е. Михайленко, Е. А. Зайцева, С. Я. Фурса та багато ш.
Мета статт полягае у визначенш основних форм оргашзацп судово-експертно! дiяльностi в окремих державах Свропи та дослщженш правового (процесуального) статусу експерта в процес кримiнального провадження.
Виклад основного матерiалу. Враховуючи важливiсть експертно! дiяльностi для процесуального доказування, слщ зазначити, що ефективнiсть експертно-кримiналiстично! дiяльностi залежить вiд стану !! оргашзацп, а також вiдповiдностi нагальним потребам практики боротьби зi злочиннiстю та сучасним науково-техшчним досягненням, якi повинш максимальною мiрою задовольнити цi потреби. Проблема стану оргашзацп судово-експертно! дiяльностi на сьогодш е актуальною в Укра'ш. Тому, не зайвим у такому випадку буде аналiз певних питань судово-експертно! дiяльностi пiд час проведення кримшального провадження в деяких зарубiжних державах. Такий зарубiжний досвщ може мати, зокрема, надзвичайно корисне значення як для оргашзацп судово-експертно! дiяльностi в Укра!ш, так i, загалом, для вдосконалення всiе! процедури отримання доказово! iнформацi! в про-цесi здiйснення кримiнального провадження [10, с. 129-135].
Вся система оргашзацп судово-експертно! дiяльностi в !! конкретному вираженш, а також статус експерта регламентуються чинним законодавством та вщомчими нормативними актами пев-но! кра!ни. Правова регламентацiя судово-експертно! дiяльностi у бшьшост европейських кра!н, як i в Укра!нi, базуеться на чинному кримшально-процесуальному законi. Вiдомчi ж нормативш по-ложення здебiльшого визначають сам порядок здшснення внутршньосистемно! дiяльностi [2, с. 41]. Тому на особливу увагу заслуговуе проблема оргашзацшно! структури експертно-кримшалютичних пiдроздiлiв в окремих европейських державах, а також проблема визначення !х компетентностi i органiзацi! дiяльностi.
Слiд зазначити, що органiзацiя експертно! дiяльностi - це iснуючi форми об'еднання експерив, система судово-експертних установ i порядок роботи, що встановився в цих судово-експертних закладах [1, с. 29].
Аналiзуючи оргашзацшш проблеми дiяльностi судово-експертних установ европейських кра-!н, слiд зазначити, що для об'еднання !х зусиль у сферi боротьби з транснацiональною злочиншстю, а також для пiдвищення якосп розкриття i розслiдування злочинiв потрiбна наявнiсть у европейських правоохоронних органiв схожих органiзацiйних принципiв i оперативно! практики. 1снують науковi позицп, що будь-яка модель правоохоронно! системи держави виникае i розвиваеться шд впливом велико! кiлькостi чинникiв у конкретних iсторичних умовах окремо взято! кра!ни, а отже, незважаючи на загальш закономiрностi i принципи оргашзацп та функцюнування, суто iндивi-дуальна i мае як переваги, так i недолiки [1, с. 107].
Якщо взяти для аналiзу законодавство ФРН, то в Шмеччиш в кожнш землi (Bundesland) створена своя незалежна судово-експертна лабораторiя (шдроздш das Landes kriminalamt). Своею чертою, федеральш полiцейськi формування мають власш вiддiли судових дослiджень для проведення спещальних експертиз i дослщжень, а також власнi бази даних кримiналiстично! значимо! iнформацi! (das Bundes kriminalamt). У Францп ж юнують декiлька регiональних судово-експертних лабо-раторш на чолi з центральною лабораторiею в Лiонi. У порiвняно невеликих европейських
державах, наприклад Нщерландах (приблизно 16 млн жителiв), е тшьки одна судово-експертна лабораторiя [10, с. 129-135].
Слщ зазначити, що у европейських державах здавна були вiдомi двi основнi органiзацiйнi форми судово! експертизи. Визначальним моментом для першо! з них е орiентацiя на спещаль-нi, зокрема експертнi, установи, для друго! - на конкретних фахiвцiв, включених у списки судо-вих експертiв. Остання органiзацiйно-процесуальна форма судово! експертизи в середиш ХХ ст. була вщома в сощалютичних европейських кра!нах як iнститут присяжних експерив. Суть iнституту присяжних експер^в полягала в тому, що проведення експертиз доручалося фахiв-цям, що прийняли присягу.
На сьогодш в кра!нах GC також залишаються закрiпленi двi основнi органiзацiйнi форми судово! експертизи. Перша - орiентацiя на спещальш (зокрема експертш) установи, друга - орiентацiя на конкретних фаивщв, якi включенi у списки судових експер^в або отримали лiцензiю на право проведення судово! експертизи.
Водночас залишаються окремi проблеми i недолiки вирiшення органiзацiйно-процесуальних питань судово! експертизи за допомогою створення спецiалiзованих судово-експертних установ, серед яких посилення чинника адмшютрування у сферi судово-експертно! дiяльностi, питання в> домчо! приналежностi цих установ, а також змют !х централiзацi!' i децентралiзацi!'. Так, централiза-цiею вважаемо об'еднання усiх експертних установ в единий шститут судових експертиз пiд единим керiвництвом в одному з вщомств, а децентралiзацiею - розосередження !х у вiдповiдних вi-домствах [10, с. 129-135].
Практика свщчить, що у бiльшостi европейських держав експертно-кримшалютична служба разом iз iншими полiцейськими органiзацiями знаходиться тд юрисдикцiею Мiнiстерства внут-рiшнiх справ. Загалом ця структура не викликае сумнiвiв в контекстi дотримання законност та, своею чергою, виправдана в контекст ефективностi застосування кримiналiстичних засобiв i мето-дiв розкриття i розслiдування злочинiв [10, с. 129-135].
Як зразок, вважаемо за необхщне проаналiзувати органiзацiйну структуру експертно-крим> налютично! служби Великобританi! (The Forensic Science Service - FSS) - виконавчо! установи МВС Великобритании яка е важливою ланкою у роботi британсько! полiцi! щодо розкриття, розсл> дування i попередження злочинiв [3, с. 125]. Основними завданнями FSS (The Forensic Science Service) е надання професшно! допомоги в процесi розкриття i розслiдування злочинiв. Однак зако-нодавством Великобританi! передбачена можливiсть залучення до роботи фахiвцiв приватних кри-мiналiстичних лабораторiй, якi, як правило, надають сво! послуги з деяких специфiчних видiв експертиз (наприклад, кримшалютичне дослiдження документiв).
Не зайвим буде наголосити, що сшвроб^ники експертно-кримiналiстично! служби Вели-кобританi! беруть участь в оперативно-розшукових i слiдчих заходах, виконують експертизи i дослiдження для 43 репональних полiцейських пiдроздiлiв Англi! i Уельсу, а також для Королiвсько! прокуратури, митно! i акцизно! служби i низки iнших правоохоронних оргашв. FSS надае послуги приватним компашям як усерединi кра!ни, так i за кордоном; активно взаемодiе з правоохоронними органами бiльш нiж 35 зарубiжних держав.
На пiдставi аналiзу законодавства окремих держав можна констатувати, що у деяких державах експертно-кримшалютична служба е частиною Мшютерства юстицп (наприклад, у Португали i Нщерландах) або Мiнiстерства оборони, належачи до складу озброених полiцейських формувань (наприклад, у Франци).
Зокрема, у Франци юторично склалося так, що два окремих полщейських формування залу-чеш в судово-експертну дiяльнiсть: Нацiональна жандармерiя i Нацiональна полiцiя. Обов'язки Нащонально! полiцi! - забезпечення громадського порядку в мютах iз населенням бшьше 20 тис. чоловiк, тодi як Нащональна жандармерiя вiдповiдальна за громадський порядок на територi! кра!ни, що залишилася. Обидва полiцейськi формування мають право розслщувати злочини. До складу Нащонально! жандармери належить унiкальний експертно-кримшалютичний iнститут (IRCGN),
який тюно сшвпрацюе з полщейськими слiдчими, прокурорами i суддями. Службовщ, дiяльнiсть яких пов'язана з кримшальним розслiдуванням, належать до спецiалiзованих пiдроздiлiв. Цi шд-роздши розташованi на територй усieï краши, щоб забезпечувати ефективнiсть роботи щодо розсл> дування i розкриття злочишв. 1снують два рiвнi спецiалiзацiï: 20 шдроздшв займаються розслщу-ванням небезпечних злочинiв на регiональному рiвнi i 90 шдроздшв, що залишилися, - на мюце-вому. Фахiвцi з огляду мюця подiï знаходяться в кожному тдроздш (i в регюнальному, i в мiсцевому) [4, с. 173]. Однак у деяких европейських державах бувае iнша структура i тдпорядкова-нiсть. Так, у деяких крашах судово-експертнi лабораторiï пiдпорядкованi Мшютерству юстицiï на додаток до судово-експертних лабораторш, пiдлеглих Мiнiстерству внутрiшнiх справ (наприклад, в 1спанй i ПольщГ) [10, с. 129-135].
Наприклад, в 1спанй два окремi вiдомства мають судово-експертш лабораторй i залученi в су-дово-експертну дiяльнiсть - Мшютерство внутрiшнiх справ i Мiнiстерство юстицй. Самостiйнi експертно-кримiналiстичнi пiдроздiли е в Нацюнальнш полiцiï i в Цившьнш гвардй, а також в авто-номних полiцiях Краши Баскiв i Каталонй. На сьогоднi у рамках загальнодержавно1' полiтики поглиблення координацй дiяльностi правоохоронних органiв ведеться робота зi змiцнення взаемодй кримiналiстичних служб Нащонально1' полiцiï i Цивiльноï гвардй. За 2005-2008 рр. в юпанських експертно-кримшалютичних шдроздшах вiдбулися такi перетворення: посилено i модершзовано лабораторй ДНК-аналiзу i хiмiчних дослiджень у Мадридi, Барселош i Севiльï; створено двi новi лабораторй ДНК-аналiзу у Валенсй i Ла-Корунье, вщкрито хiмiко-токсикологiчну лабораторiю в м. Малага; почала функцюнувати загальнонацюнальна база цiеï ДНК, едина для Нащонально1' пол> цй, Цивiльноï гвардй, автономних полiцiй Краши Баскiв i Каталонй; введено в дiю загальну для усiх полiцейських органiв краши автоматичну систему iдентифiкацiï вiдбиткiв пальщв; розпочато формування бази вiдбиткiв взуття; створено групу почеркознавчоï експертизи арабського листа; створено тдроздш кримiналiстичноï шфографй, яка вiдтворюе тривимiрнi комп'ютернi зображення мiсць злочинiв; введено в дда автоматичну систему порiвняльного аналiзу акустичних сигналiв тощо [5, с. 168].
В 1спанй у 2008 р. розпочав свою дiяльнiсть новий лабораторно-дослщницький центр Головного комiсарiату науковоï полiцiï (ГКНТТ) Корпусу Нацiональноï полщй 1спанй. Новiтне устатку-вання, яким оснащений центр, дае змогу робити найскладнiшi балютичш, антропологiчнi i хiмiчнi експертизи, а також рiзноманiтнi види ДНК-аналiзу [10, с. 129-135].
У деяких державах (наприклад, у Словаччиш та в Туреччиш) судовi лабораторй, що займаються бiомедичними дослщженнями, належать, як правило, до складу ушверсите^в як ix науково-дослщницью пiдроздiли.
Важливе значення в контекст аналiзованоï проблематики мае проблема правового (процесуального) статусу судового експерта. Доцшьно зазначити, що питання статусу судового експерта потре-буе вдосконалення в обох основних правових системах. Як правило, експерт у бшьшосп зако-нодавств европейських держав по суп розглядаеться як незалежна особа, яка на основi наукового дослщження повщомляе про його результати або науковi теорп. Зокрема, в державах романо-германського права (наприклад, у Нщерландах) бiльшiсть експертiв проводять експертизи i дослщження за зверненням полщй, а не суду. I в повсякденнш практищ усе це не робить впливу на судову ощнку висновюв експерпв. Своею чергою, в державах англо-саксонського права (наприклад, у Великобританй) експерта зазвичай запрошуе одна зi сторiн процесу для проведення експертиз або до^джень та розглядае, вщповщно, як експерта з боку звинувачення або захисту [10, с. 129-135]. У Великобританй сшвроб^ники експертно-кримiналiстичноï служби також можуть бути запрошеш полiцiею для виконання незалежних експертиз i дослщжень з метою отримання доказiв. Проте, на вiдмiну вщ краïн континентальноï Свропи, де полщейська система склалася на основi жорсткоï централiзацiï, у Великобританй полiцейський апарат розвивався в тюному взаемозв'язку та шд без-посереднiм керiвництвом мюцевих органiв самоврядування, але зi збереженням шструмештв контролю за кiнцевим результатом дiяльностi полiцiï зi сторони Мшютерства внутрiшнix справ
Об'еднаного Королiвства. Рада Свропи надзвичайно велику увагу придшяе оргашзацп дiяль-ност експертiв, а також приналежност ïx до певного вщомства, оскiльки саме вiд останнього залежить, чи буде це експерт з боку захисту, чи з боку обвинувачення в процес кримшально-го переслщування [6, с. 11].
Слщ зазначити, що у бшьшост европейських держав судовi експерти одночасно е i офiцерами полiцiï. Проте дiяльнiсть таких "полщейських" судових експертiв шддаеться певним обмеженням. Так, у випадку, якщо експерт безпосередньо брав участь у процес досудового розслiдування зло-чину у складi слiдчо-оперативноï групи, то вважаеться, що судово-експертна робота, яка виконуеть-ся ним тд час кримiнального провадження з метою отримання об'ективних i достовiрниx доказiв, може бути односторонньою та вплинути на об'ективнiсть дослiджень. Саме з таких причин у ФРН був ухвалений закон, який регламентуе, що полщейському, який брав участь у кримшальному розслщуванш як кримшалют, а згодом був залучений до кримшального процесу як судовий експерт, можна виразити недовiру. Це також поширюеться на судових експерив Федерального в> домства у кримiнальниx справах (БКА), якщо вони були залученi в процес кримшального розслщу-вання. Якщо експерт належить до служби, яка повнютю вiдокремлена вiд пiдроздiлiв кримшального розслщування (наприклад, до техшчних пiдроздiлiв полiцiï), то вважаеться, що вш не е суб'ектом цього спещального регулювання, а тому мае право проводити незалежш експертизи i дослщження [8, с. 272]. У деяких крашах офiцери полiцiï можуть бути судовими експертами, виконуючи тшьки певш види експертиз i дослщжень. Наприклад, на Мальтi полiцейськi судовi експерти роблять експертизи i дослщження дактилоскопiï, балiстики i фотодокументiв. Проте експерти полщп обме-женi в наданш висновкiв щодо слiдiв, залишених на мiсцi злочину. Верховний суд краши обмежив можливостi полiцейськиx працювати експертами, оскiльки деякi об'еднання представниюв захисту в кримiнальному процесi ставлять тд сумнiв об'ективнiсть експерта з полщейсько1' лабораторiï [10, с. 129-135].
Окремо слщ наголосити на проблемi застосування процесуального примусу в процес провадження експертно1' дiяльностi (наприклад, примусове отримання зразкiв для експертизи). Незважаючи на повноваження полiцейського, практично у вшх державах Свропи експерти-полщейсью можуть отримати зразки для експертизи винятково на пiдставi рiшення слщчого суддi (суду), попередньо подавши вщповщне клопотання. I вже на пiдставi отриманого судового рiшення вони мають право (чи зобов'язанi) самостiйно примусово отримати зразки для експертизи. До-цшьно констатувати, що приблизно така ж процедура закршлена i в чинному Кримшальному про-цесуальному кодекс Украши (ст. 245) [1].
У Франци полщейським дозволено проведення експертиз i дослщжень тiльки в певних сферах дiяльностi (таких, як дактилоскошчна i автотеxнiчна експертизи). В шших европейських державах полiцейськi офiцери можуть працювати як судовi експерти, якщо вони отримали вiдповiдне при-значення (наприклад, в Австрп, Словаччинi i Португали). Проте, працюючи судовими експертами, вони бшьше не виконують функцш оперативних полiцейськиx. Навчання полiцейськиx i отримання ними сертифшатв вiдповiдностi стають усе важливiшими в оцiнцi того, чи володдать вони профе-сшними знаннями в галузi судово1' експертизи i кримшалютики. У бiльшостi европейських краш питання про визначення можливостей претенденпв бути судовими експертами належить до компе-тенцiï суду.
Висновки. Можна констатувати, що у бшьшосп европейських держав судово-експертна служба е рiзновидом державно1' служби i оргашзацшно пiдпорядкована державним правоохоронним вiдомствам (МВС, Мш'юст, Мiноборони). Проте все ще залишаються окремi проблеми i недолши вирiшення органiзацiйно-процесуальниx питань судово1' експертизи за допомогою створення спе-цiалiзованиx судово-експертних установ, серед яких посилення чинника адмшютрування у сферi судово1' експертизи, питання вiдомчоï приналежностi цих установ i суть ïx централiзацiï i децентра-лiзацiï [7, с. 91]. О^м цього, в бшьшосп европейських кра1'н судовi експерти одночасно е офщера-
ми полщй. Проте дiяльнiсть полщейських судових експерпв шддаеться обмеженням. Так, щодо застосування заходiв примусу в процесi провадження експертно! дiяльностi (наприклад, примусове отримання зразюв для експертизи) вони змушенi звертатися до слщчого суддi (суду) за вщповщним рiшенням. Слiд констатувати, що приблизно така ж процедура закршлена i в чинному Кримшаль-ному процесуальному кодексi Укра!ни (ст. 245) [1].
На думку багатьох науковщв, "вщомча шдлеглють" судових експертiв не мае вагомого значення тд час !х призначення для проведення судово! експертизи або дослiдження, якщо вiдомства забезпечують судовим експертам реальний статус незалежностi та безсторонностi i не чинять шяко-го впливу на проведення ними експертиз i дослщжень. Нинi саме судово-експертш установи полiцii европейських кра!н е реальною i ефективною основою оргашзацп судово! експертизи. Тому важли-вим е вдосконалення правового регулювання експертно! дiяльностi, подальший розвиток !! оргаш-зацiйниx форм у процесi кримшального провадження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кримшальний процесуальний кодекс Укра!ни. URL: http://www.rada/lny.com.
2. Быков А. В. (2008). Теоретические и прикладные проблемы функционирования национальных полицейских систем : дис. ... докт. юрид. наук. М. 459 с.
3. Михайленко К. Е. (2003). Межгосударственное регулирование оказания правовой помощи по гражданским, семейным и уголовным делам (на примере стран СНГ) : дис. ... канд. юрид. наук. М. 197 с.
4. Зайцева Е. А. (1994). Совершенствование правового института судебной экспертизы в стадии расследования : дис. ... канд. юрид. наук. Волгоград. 208 с.
5. Фурса С. Я., Цюра Т. В. (2005). Докази i доказування у цившьному процес : наук.-практ. поаб. К. : Видавець Фурса С. Я., КНТ, 256 с.
6. Забродский М. А. (2009). Организационно-правовые аспекты совершенствования регистрационной деятельности в системе Международной организации уголовной полиции - Интерпола в процессе раскрытия и расследования преступлений : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Краснодар. 24 с.
7. European Journal of Crime, Criminal Justice and Criminal Law. (1996).
8. Wallace W. (2005). Policy-Making in the European Union. 4 ed. Oxford : Oxford University Press. 272 р.
10. Гузела М., Канщр В. (2018). Зарубiжний досвщ оргашзацп судово-експертно! дiяльностi в процеа
здшснення кримшального переслщування. В1сник Нацгонального утверситету "Львгвська полтехтка". Сер1я: Юридичш науки. Львiв : Видавництво Львiвськоi полггехшки. № 906 (20). С. 129-135.
REFERENCES
1. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine]. URL: http://www.rada/lny.com.
2. Bykov A. V. (2008). Teoretycheskye y prykladnye problemy funktsyonyrovanyia natsyonalnykh polytseiskykh system [Theoretical and applied problems of functioning of national police systems]: Dys. ... dokt. yuryd. Nauk. M. 459 p.
3. Mykhailenko K. E. (2003). Mezhhosudarstvennoe rehulyrovanye okazanyia pravovoi pomoshchy po hrazhdanskym, semeinem y uholovnem delam (na prymere stran SNH) [Interstate regulation of legal aid in civil, family and criminal cases]: Dys. ... kand. yuryd. Nauk. M. 197 p.
4. Zaitseva E. A. (1994). Sovershenstvovanye pravovoho ynstytuta sudebnoi ekspertyzy v stadyy rassledovanyia [Improving the legal institute of forensic science in the investigation stage]: Dys. ... kand. yuryd. Nauk. Volhohrad. 208 p.
5. Fursa S. Ia., Tsiura T. V. (2005). Dokazy i dokazuvannia u tsyvilnomuprotsesi [Evidence and proof in civil proceedings] : Naukovo-praktychnyi posibnyk. K.: Vydavets Fursa S.Ia., KNT, 256 p.
6. Zabrodskyi M. A. (2009). Orhanyzatsyonno-pravovye aspekty sovershenstvovanyia rehystratsyonnoi deiatelnosty v systeme Mezhdunarodnoi orhanyzatsyy uholovnoi polytsyy - Ynterpola v protsesse raskrytyia y rassledovanyia prestuplenyi [Organizational and legal aspects of improving registration activities in the system of the International Criminal Police Organization - Interpol in the process of detecting and investigating crimes]: Avtoref. dys. ... kand. yuryd. Nauk. Krasnodar. 24 p.
7. European Journal of Crime, Criminal Justice and Criminal Law. (1996).
8. Wallace W. (2005). Policy-Making in the European Union. 4 ed. Oxford [Policy-Making in the European Union. 4 ed. Oxford]: Oxford University Press. 272 p.
10. Huzela M., Kantsir V. (2018). Zarubizhnyi dosvid orhanizatsii sudovo-ekspertnoi diialnosti v protsesi zdiisnennia kryminalnoho peresliduvannia [Foreign experience in the organization of forensic activities in the process of criminal prosecution]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Seriia: Yurydychni nauky. Lviv : Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, No 906 (20). P. 129-135.
Дата надходження: 14.02.2022р.
Mykhailo Huzela
Lviv Polytechnic National University, Ph. D., Assoc. Prof.
Department of Criminal Law and Procedure Institute of Jurisprudence and Psychology ORCID: 0000-0002-2254-6990
THE PROBLEM OF ORGANIZING FORENSIC ACTIVITIES IN THE PROCESS OF PROSECUTION: EUROPEAN EXPERIENCE IN THE CONTEXT OF COERCION
The article is devoted to the problem of organization of forensic activity in the process of criminal prosecution and, in general, to the problem of improving the whole procedure of obtaining evidentiary information in the process of criminal proceedings in European countries. Such foreign experience can be, in particular, extremely useful both for the organization of forensic activities in Ukraine and, in general, for improving the whole procedure of obtaining evidentiary information in the course of criminal proceedings in the context of procedural coercion.
The article investigates that the system of organization of forensic activity in its specific expression, as well as the status of an expert are regulated by current legislation and departmental regulations of a particular country. Legal regulation of forensic activity in most European countries, as well as in Ukraine, is based on the current criminal procedure law. Departmental regulations mostly determine the procedure for carrying out internal system activities. Therefore, the problem of the organizational structure of forensic units in some European countries, as well as the problem of determining their competence and organization of activities deserves special attention.
Based on the analysis of domestic and foreign scientific literature, some issues of organization of forensic expertise in some European countries, as well as issues of legal (procedural) status of forensic expert were studied. It is concluded that the importance of foreign experience in solving these problems to improve the criminal procedure legislation of Ukraine.
Key words: criminal procedural law, criminal proceedings, expert, expert activity.
