CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 24 (63). № 1. 2011 г. С. 156-162.
УДК 342.92
ВИКОРИСТАННЯ В АДМ1Н1СТРАТИВНОМУ ПРАВ1 КАТЕГОР1АЛЬНОГО АПАРАТУ В СФЕР1 ПРОТИДП ТЕРОРИЗМУ
Трофiмов С. А.
Кримський юридичний тститут Нащональног юридичног академи Украгни 1мет Ярослава Мудрого, м. Симферополь, Украгна.
У статп анал1зуеться основний категор1альний апарат в сферi протидй тероризму, а саме: поняття тероризму, його ствв1дношення з терором, терористичним актом, злочинами терористичного спрямування, терористичною дiяльнiстю з метою встановлення дефшщп «тероризм», яку можна використовувати в адмiнiстративному ирав1.
Ключов1 слова протидiя тероризму, терор, тероризм, терористичний акт, акт тероризму, злочини терористично1 спрямованостi, терористична дшльшсть.
Проблема терору та тероризму не нова для будь-яко! держави, в тому чи^ й для кра!н колишнього СРСР. Окремi iсторичнi перюди були побудованi на використаннi цих негативних явищ. Так, Тарновський В. стверджував, що в Росп наприкшщ 19-го сторiччя фактично будь-яка подiя в сферi внутршньо! полiтики мала вщношення до т1е1 чи шшо! форми прояву тероризму [1, с. 3]. З часом це яви-ще iстотно змiнилося й сучасш дослiдники категорiю «тероризм» фактично не ви-користовують в якостi вщображення дiяльностi органiв публiчноl влади певно! держави.
Останнiм часом проблемi боротьби з тероризмом придiляeться значна увага. Окремими аспектами протидп тероризму займалися таю вчеш, як: Емельянов В. П., Зеленецький В. С., Парамузова О. Г., Антонян Ю. М., Салимов К. Н., Сав'юк О. В., Трунов I. Л., Горбунов Ю. С., Дшаев С. У., Лшкан В. А., Майоров В. В. та ш., проте цший комплекс питань адмшютративно-правового забезпечення протиди тероризму все ще залишаеться поза увагою науковцiв й практиюв. Тероризм це складне, багаторiвневе, суспшьно небезпечне явище. Ефективно протистояти його проявам можливо лише з використанням одночасно широкого комплексу адмшютративно-правових, кримiнальних, фiнансових та iнших засобiв.
Протягом десятирiч склалася думка про можливють використання виключно кримiнально-правових заходiв тако! боротьби, однак набувае все бшьшого поши-рення позицiя про необхвдшсть комплексного пiдходу iз застосуванням вшх наявних засобiв, у тому чи^ адмiнiстративних, фiнансових тощо.
Тероризму та його рiзноманiтним проявам традицшно придiлялася увага з боку науковщв - спецiалiстiв у галузi кримшального права. Саме вони розробили основний категорiальний апарат у цiй сферь Але не всi напрацювання фах1вщв-кримiналiстiв можливо використовувати у галузi адмiнiстративного чи фiнансового права, адже вони дослiджувалися з орiентуванням на кримшально-правову специфiку. Тому, нами поставлено завдання - на базi юнуючих, переважно у кримiнально-правовiй науцi, визначень тероризму й сумiжних з ним понять, знайти
ВИКОРИСТАННЯ В АДМ1ШСТРА ТИВНОМУ ПРАВ1КАТЕГОР1АЛЬНОГО АПАРАТУ.
дефшщю тероризму, яка буде, з одного боку - вщображати головш сутнюш ознаки цього негативного явища, а з шшого - надасть можливють органам влади вшм наявним комплексом заходiв ефективно протидiяти цьому явищу.
Такий пiдхiд вщповщае принципам загально! теори боротьби зi злочиннiстю, вiдповiдно до положень яко!, 11 понятiйний апарат не може замшити вiдповiднi поняття т1е! чи шшо! спещально! теори боротьби зi злочиннiстю, рiвно як i категорiальний апарат спецiальних теорiй не може замшити понять, що входять в структуру загально! теори боротьби зi злочиннiстю [2, с. 11; 3, с. 117-118]. Постае висновок про необхщшсть й доцiльнiсть як для науки так i для практики симбюзу загально! й спецiальних теорш, якi в едностi створюють мехашзм ефективно! протидi! злочинностi. Для сустльства, на нашу думку, бiльш важливо не допустити проявiв тероризму, ашж суворо карати осiб, що !х вчиняють. До того ж нерщко пiд час вчинення вiдповiдних акпв тероризму гинуть безпосереднi виконавцi, як б дозволили встановити суб'ектiв !х органiзацi! та вчинення, отже карати, виходить, шкого.
Слiд зазначити, що для ефективно! протиди тероризму необхщно чiтко визначити що маеться на увазi пiд цим негативним явищем, яке все глибше укорiнюеться у сучасному житп. Без напрацювання загального поняття тероризму неможлива буде розробка й запровадження унiверсальних нормативних докумешгв. Отже, у цiй статтi ми окреслимо сощально-правову характеристику тероризму, з'ясуемо його сшввщношення з терором, терористичним актом, злочинами терористичного спрямування та терористичною дiяльнiстю з метою встановлення дефiнiцi! «тероризм», яку можна використовувати в адмшстративному правi.
Необидно зазначити, що незважаючи на поширене використання цих термiнiв у науковому й повсякденному життi досi немае одностайного погляду на !х сутнiсть й обов'язковi ознаки. Це призводить до певно! полемiки щодо засобiв протиди чи боротьби з тероризмом й сумiжними явищами. Як справедливо вказують Зеленець-кий В. С. та Емельянов В. П. [2, с.7-8], на цьому фош в юридичнш лiтературi вини-кають певнi перетримування i термiнологiчнi манiпуляцi!, тому одш дослiдники не вбачають рiзницi мiж тероризмом i пiратством [4], iншi - мiж тероризмом i оргашзованою злочиннiстю (i в якостi доказiв щодо розмаху тероризму наводять статистичш данi вiдносно використання вогнепально! збро!, що незаконно зберiгалась у населення) [5], треп - мiж тероризмом i агресiею [6], четвертi - мiж тероризмом i терором [7].
У багатьох тлумачних словниках надаеться майже однакове визначення терору та тероризму, а саме:
а) терор - 1) залякування сво!х полггичних супротивниюв, яке виражаеться у фiзичному насиллi аж до знищення [8, с.796]; 2) фiзична розправа або залякування iз погрозою розправи по вщношенню до полiтичних ворогiв або якими-небудь шшими дiями [9, с. 1044]; 3) погроза фiзично! розправи з ким-небудь з пол^ичних або шших мотивiв, а також сама розправа [10, с. 772].
б) тероризм - полггика i практика терору [8, с. 796; 9, с. 1044; 10, с. 772].
Вказаш поняття фактично не дають ч^кого уявлення стосовно сутi терору й тероризму, отже, з огляду на це, постае потреба у розмежуванш цих категорш.
З точки зору Нштша А. В. терор являе собою сощально-пол^ичне явище державного або мiждержавного характеру, яке полягае у здшсненш суб'ектами, яю ма-ють владнi повноваження, заходiв полггичного державного характеру шляхом заля-кування населення окремо! держави, групи держав, сощальних груп населення, якi видшяються за нацiональними, расовими, релiгiйними, щеолопчними чи iншими ознаками, застосуванням рiзних форм насилля (фiзичного, соцiального, тощо) [11, с. 8].
Необхiдно погодитися з позищею Замкового В. I. та 1льчикова М. З., що терор можна вiднести до дiяльностi полiтичних сил, якi знаходяться при влад^ спирають-ся у сво!й дiяльностi на вiдповiднi владнi структури й репресивний апарат пригнiчення опору (армда, спецслужби, тощо). Терор вчиняють пол^ичш сили, що об'ективно мають вщношення до влади й виступають сильною стороною конфлшту. Категорiю «тероризм», як правило, необхiдно вiдносити до дш опозицiйних владi сил [12, с. 9].
Антонян Ю. М. пропонуе свое бачення спiввiдношення терору та тероризму. Тероризм може виражатися через будь-яю явища, а також конкретш терористичнi акти. Терор являе собою реалiзацiю тероризму протягом достатньо тривалого часу, на значнiй територи та стосовно велико! кiлькостi людей [13, с. 11].
Зеленецький В. С. та Емельянов В. П. пропонують в^^зняти терор вщ теро-ризму за наступними ознаками:
по-перше, тероризм - це одноразово здшснюваний акт або серiя подiбних актiв, тодi як терор мае тотальний, масовий, безперервний характер;
по-друге, суб'екти тероризму, на вiдмiну вщ суб'ектiв терору, не мають шяко! офiцiйно встановлено! влади над населенням пе! мiсцевостi, де розгортаються !х дЦ;
по-трете, суб'ектами терору виступають суспiльно-полiтичнi структури, а суб'ектами тероризму - фiзичнi осуднi особи, яю досягли вiку кримшально! вiдповiдальностi;
по-четверте, терор являе собою сощально-пол^ичний фактор дшсносп, тодi як тероризм - явище кримшально-правово! властивостi i насильство при тероризмi мае не загальне, а локальне застосування [2, с. 51-52].
З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок, що терор та тероризм не е щентичними категорiями. Фактично, терор можна пов'язувати лише з дiяльнiстю держави або певних пол^ичних дiячiв, якi в сво!х руках зосереджують публiчну владу. На вщмшу вiд терору, тероризм мае опосередковане вщношення до влади. Особи, яю е провщниками тероризму, при вчиненш конкретного прояву тероризму, мають за мету вплинути на владу за допомогою суспшьства. Цiлком зрозумшо, що представники суспiльства пiсля вчинення терористичного акту будуть вимагати вщ влади перш за все захисту й суворого покарання ошб, яю органiзували вчинення такого акту. В демократичних кра!нах, де населення набувае ознак громадянського суспiльства й безпосередньо впливае на владу, перш за все шляхом використання таких шститу^в, як вибори та референдум, вчинення терористичного акту може слугувати ефективним шструментом впливу на полггику держави. В окремих регюнах саме це е безпосередньою метою ошб, яю фшансують дiяльнiсть провiдникiв тероризму.
ВИКОРИСTAННЯ В A^irnCTPA ТИВНОМУ nPABI КЛТЕГОРМЛЬНОГО AnAPATY.
У вщповщност зi ст. 1 Закону "Про 6ороть6у з тероризмом" [14] тероризм - це суспшьно небезпечна дiяльнiсть, яка полягае y свщомому, цiлеспрямовaномy зaстосyвaннi насильства шляхом захоплення зaрyчникiв, пiдпaлiв, убивств, тортур, залякування населення та оргашв влади або вчинення iнших посягань на життя чи здоров'я ш в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дш з метою досягнення злочинних цшей. В даному випадку фактично мова йде про терористичний акт. З огляду на переважний aдмiнiстрaтивно-прaвовий аспект спрямування цього закону вказана дефшщя е недостатньою за обсягом для ефективно1' протидiï тероризму.
Зеленецький В. С. та Емельянов В. П. пропонують розум^и кaтегорiю тероризм в трьох сенсах, а саме y:
1) Вузькому - як загальнонебезпечш дiяння, спрямовaнi на залякування населення з метою спонукання держави, мiжнaродноï оргaнiзaцiï, фiзичноï або юридично1' особи чи групи ошб до вчинення або вщмови вiд вчинення якихось дiй
[2, с. 14].
2) Широкому - як суспшьно небезпечш дiяння, спрямовaнi на залякування населення з метою спонукання держави, мiжнaродноï оргашзаци, фiзичноï або юридично1' особи чи групи осiб до вчинення або вщмови вщ вчинення якихось дш [2, с. 2З].
3) Самому широкому - як суспшьно небезпечш дiяння, спрямоваш на залякування населення з метою спонукання держави, мiжнaродноï оргашзаци, фiзичноï або юридично1' особи чи групи ошб до вчинення або вiдмови вщ вчинення якихось дiй, а також сприяння таким дiям [2, с. З1]. В даному сенс фактично йдеться про таку кaтегорiю, як «терористична дiяльнiсть».
В першому випадку автори фактично мають на yвaзi терористичний акт, тобто дiяння, яке шдпадае пiд тaкi зaгaльнi ознаки: а) вчинення загальнонебезпечних дiянь або погроза такими, що породжуе загальну небезпеку; б) пyблiчний характер виконання з претензieю на широкий резонанс; в) навмисне створення стану страху, напруженосп на соцiaльномy рiвнi, спрямоване на залякування населення або якоюь його частини; г) застосування насильства вщносно одних ошб (невинних жертв) або майна з метою спонукання до певно1' поведшки iнших ошб [15, с. 10].
На думку Магомедова Д. Д. терористичний акт мае бшьш чггю ознаки ашж тероризм, що дозволяе розглядати його як окремий випадок залякування обмеженого кола ошб, якi пiдпaдaють тд певнi ознаки [1б, с. З1].
Окремим питанням нашого дослiдження е розмежування категорш «терористичний акт» та «акт тероризму».
Необидно погодитися з думкою Емельянова В. П., що хоча в науковш лiтерaтyрi й законодавсга терористичний акт i акт тероризму часто вживаються як щентичш поняття або спiввiдносяться як цше й частина, однак е й вщмшносп мiж ними, зокрема:
по-перше, акт тероризму може виражатися не тiльки в насильницьких дiях, що потягли реальш нaслiдки, але й у погрозi здiйснення дiï та нaвiть бездiяльностi, тодi як змiстом поняття «терористичний акт» охоплюються дп, що реально вщбулися;
по-друге, насильницью дп або погрози такими при здшсненш акту тероризму спрямованi проти невизначених невинних жертв, тодi як жертва насильства при здшсненш терористичного акту суворо персошфшована;
по-трете, акт тероризму завжди вiдбуваеться загальнонебезпечним способом (вибухи, шдпали й т.п.) i спричиняе не тшьки невиннi жертви, але й матерiальну шкоду, а терористичний акт - способом, як правило, небезпечним лише для конкретно! особи.
В той же час терористичний акт i акт тероризму за певних умов можуть збiгатися за обсягом, зокрема, у випадку здшснення терористичного акту загальнонебезпечним способом, у результат чого терористичний акт знаходить також i риси акту тероризму [17, с. 46].
Зеленецький В. С. та Емельянов В. П. розглядаючи тероризм у широкому розумшш аргументовано доводять, що в даному випадку маеться на увазi така категорiя, як «злочини терористично! спрямованостЬ». Фактично дана категорiя охоплюе терористичний акт (акт тероризму), а також й iншi злочини (захоплення заручниюв, викрадення людини, захоплення будинкiв, споруджень, водного чи пов^ряного судна, залiзничного рухомого складу тощо), з умовою, що щ дiяння вчиняються публiчно та спрямоваш на залякування населення з метою впливу на прийняття якогось ршення або вiдмови вiд нього [2, с. 22].
Антонян Ю. М. сто!ть на позици, що доцшьно об'еднати в одну кримшалютичну групу ряд терористичних злочинiв, яю будуть поеднанi з огляду на наявшсть тако! ознаки, як залякування. Така ознака буде впливати не на квалiфiкацiю дiяння, а на оцшку ступеня суспiльно! небезпеки злочину й характеристику винувато! особи [13, с. 12].
Останшм елементом в розглядi нами спiввiдношення тероризму й сумiжних понять е категорiя «терористична дiяльнiсть».
Вiдповiдно до ст. 1 Закону «Про боротьбу з тероризмом» вщ 20.03.2003р. [14] терористична дiяльнiсть - це дiяльнiсть, яка охоплюе:
- планування, органiзацiю, тдготовку та реалiзацiю терористичних актiв;
- тдбурювання до вчинення терористичних акпв, насильства над фiзичними особами або оргашзащями, знищення матерiальних об'ектiв у терористичних цшях;
- органiзацiю незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочин-них органiзацiй), органiзованих злочинних груп для вчинення терористичних акпв, так само як i участь у таких актах;
- вербування, озброення, пiдготовку та використання терористiв;
- пропаганду i поширення iдеологi! тероризму;
- фшансування та iнше сприяння тероризму.
Пiдсумовуючи викладене, необхiдно вщмггити, що сучасна юридична наука оперуе багатьма ознаками тероризму, яю були достатньо детально вивченш. Як правильно вважае Емельянов В.П., основне завдання наукових пошуюв в цш сферi повинно полягати в аналiзi ознак з метою вироблення загальних характеристик, що дозволять визначити максимально ч^ку дефiнiцiю тероризму, яка дозволить в^^зняти тероризм вiд зовшшньо схожих явищ [18].
ВИКОРИСТАННЯ В АДМ1ШСТРА ТИВНОМУ ПРАВ1КАТЕГОР1АЛЬНОГО АПАРАТУ.
Тероризм слщ розглядати як проблему, яка не пов'язана з певними релшшними чи етшчними групами людей. Фактично це явище набуло поширення у св^ових масштабах i слугуе стратепею досягнення певних штереив рiзноманiтними суб'ектами. Це наштовхуе на думку, що саме з цих причин тероризм дос немае чггкого, единого нормативного формулювання, а вс намагання окремих кра!н щодо прискорення вироблення едино! конвенцi! з протиди тероризму (примiром, така пропозицiя висувалася Росiйською Федерацiею [19]) саботуються шшими учасниками мiжнародних вiдносин, адже вш залишаеться дiевим iнструментом полiтично! боротьби та впливу на населення окремих кра!н, що дозволяе !х владним структурам обгрунтовувати жорсткий контроль та значну кшьюсть витрачених фiнансiв на боротьбу з тероризмом та його провщниками.
Виходячи з аналiзу вищевикладеного, можна дiйти висновку, що в рамках адмшютративного права доцiльно використовувати максимально широке поняття тероризму, яке фактично охоплюе будь-яю дiяння, яю пiдпадають пiд ознаки терористично! дiяльностi. Цей пiдхiд обумовлений завданням адмшютративного права у цш сферi, а саме - створити максимально широю та ефективш бар'ери на шляху ошб, якi пропагують iде! тероризму, з метою недопущення здшснення будь-яко! форми прояву терористично! дiяльностi. В подальшому використаннi категорi! «тероризм» в сферi адмiнiстративного права, на нашу думку, стд застосовувати поняття тероризму в максимально широкому сенш, який запропонували Зеленецький В. С. та Емельянов В. П. [2, с. 31], маючи на увазi змютове навантаження категорi! «терористична дiяльнiсть».
Список лiтератури
1. Романенко Г. Г. Терроризм и рутина : (По поводу полемики г. Драгоманова с "Голосом") / [Соч.] В. Тарновского [псевд.] / Г. Г. Романенко. - Лондон : Русская типография, 1880. - 24 с.
2. Зеленецький В. С. Концептуальш основи визначення категор1ально-понятшного апарату у сфер1 боротьби з тероризмом. Науково-практичний поабник / Зеленецький В. С., Емельянов В. П. -Х. : вид-во "Кроссроуд", 2006. - 80с.
3. Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью. Концептуальные основы / В. С. Зеленецький. - Х. : Основа, 1994. - 321 с.
4. Моджорян Л. А. Терроризм на море. Борьба государств за безопасность морского судоходства / Л. А. Моджорян. - М. : Международные отношения, 1991. - 168с.
5. Дремин В. Н. Террористическая деятельность организованных преступных групп /
B. Н. Дремин // Весы Фемиды. - 1998. - № 2. - С. 11-14.
6. Ляхов Е. Г. Политика терроризма - политика насилия и агрессии / Е. Г. Ляхов. - М. : Международные отношения, 1987. - 181с.
7. Салимов К. Н. Современные проблемы терроризма / К. Н. Салимов. - М. : Щит-М, 1999. - 215
с.
8. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 80 000 слов и фразеологических выражений / Российская академия наук. Институт русского языка им. В.В. Виноградова. - 4-е изд., дополненное /
C. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. - М. : ООО «ИТИ Технологии», 2006. - 944с.
9. Ушаков Д. Н. Большой толковый словарь современного русского языка / Д. Н. Ушаков. - М. : «Альта-Принт», 2007. - 1239с.
10. Крысин Л. П. Толковый словарь иноязычных слов / Л. П. Крысин. - М. : Изд-во «Эксмо», 2006. - 944с.
11. Никитин А. В. Терроризм как форма девиантного поведения: криминологический аспект : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / А. В. Никитин. - С-Пб., 2003. - 155 с.
12. Замковой В. И. Терроризм - глобальная проблема современности / В. И. Замковой, М. З. Ильчиков. - М. : Институт международного права и экономики, 1996. - 80с.
13. Антонян Ю.М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование / Ю. М. Антонян. - М. : Щит-М, 1998. - 306с.
14. Про боротьбу з тероризмом : Закон Украши вщ 20.03.2003 р., № 638-IV // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2003. - № 25. - Ст. 180.
15. Емельянов В. П. Терористичш злочини: кримшально-правова характеристика та питання вдо-сконалення антитерористичного законодавства: [Монографш] / [Емельянов В. П., Новжова Л. В., Семикш М. В. / [За заг. ред. В. П. Емельянова]. - Х. : вид-во "Кроссроуд", 2007. - 216с.
16. Магомедов Д. Д. Противодействие финансированию терроризма: значение зарубежного опыта для Российского законотворчества : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Д. Д. Магомедов. - С-Пб., 2005. - 230 с.
17. Емельянов В. Террористический акт и акт терроризма: понятие, соотношение и разграничение / В. Емельянов //Законность. - 2002. - № 7. - С. 44-46.
18. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования. Уголовно-правовое исследование / В. П. Емельянов. - М. : Nota Bene, 2000. - 320с.
19. Россия предлагает ускорить разработку и принятие Всеобъемлющей конвенции о борьбе с терроризмом и Международной конвенции о борьбе с ядерным терроризмом : РИА "Новости", Вашингтон, 14 ноября 2001г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа:
http://www.rian.ru/politics/20011114/14559.html
Трофимов С. А. Использование в административном праве категориального аппарата в сфере противодействия терроризму / С. А. Трофимов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 24 (63). № 1. 2011. -С. 156-162.
В статье анализируется основной категориальный аппарат в сфере противодействия терроризму, а именно: понятие терроризма, его соотношение с террором, террористическим актом, преступлениями террористической направленности, террористической деятельностью с целью определения дефиниции «терроризм», которую возможно использовать в административном праве.
Ключевые слова: противодействие терроризму, террор, терроризм, террористический акт, акт терроризма, преступления террористической направленности, террористическая деятельность.
Trofimov S. Use in administrative law of the categorial device in sphere of counteraction to terrorism / S. Trofimov // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2011. - Vol. 24 (63). № 1. 2011. - Р. 156-162.
In article the basic categorial device in sphere of counteraction to terrorism is analyzed, namely: concept of terrorism, its parity with terror, an act of terrorism, crimes of a terrorist orientation, terrorist activity for the purpose of definition of a definition "terrorism" which probably to use in administrative law.
Keywords: counteraction to terrorism, terror, terrorism, an act of terrorism, the certificate of terrorism, a crime of a terrorist orientation, terrorist activity.
Поступила в редакцию 22.04.2011 г.
