CC BY
84
Мокляк Володимир Вшторович,
здобувач кафедри крим'тологи та крим1нально-виконавчого права, Нацональний юридичний ун1верситет ¡меш Ярослава Мудрого, Украша, м. Харк1в e-mail: [email protected] ORCID 0000-0003-1116-7167
doi: 10.21564/2414-990x.135.83524 УДК 343.9:343:326
СУЧАСНИЙ ТЕРОРИЗМ ЯК СОЦ1АЛЬНЕ ЯВИЩЕ: СУТН1СТЬ ТА ФОРМИ ПРОЯВУ
У cmammi розглядаеться тероризм як соцальне явище кргзь призму теори дшльност^ визна-чаеться його сутшсть та форми прояву. Встановлено причини неодномантного розумтня цього феномену, сучаст ознаки терористичног дшльность
Ключовi слова: тероризм; терористична дiяльнiсть; терористичний акт.
Мокляк В. В., соискатель кафедры криминологии и уголовно-исполнительного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0003-1116-7167
Современный терроризм как социальное явление: сущность и формы проявления
В статье рассматривается терроризм как социальное явление сквозь призму теории деятельности, определяются его сущность и формы проявления. Установлены причины неоднозначного понимания этого феномена, современные признаки террористической деятельности.
Ключевые слова: терроризм; террористическая деятельность; террористический акт.
Вступ. Тероризм як явище социально! дшсност ¡снуе не одне столггтя, але й дос у науковш доктрин! немае усталеного його визначення. Причин цього декшька. По-перше, тероризм як складний багатоаспектний феномен дослщжу-еться низкою сусшльних наук: ф1лософ1ею, сощолопею, полгголопею, конфлж-толопею, ютор1ею, психолопею, геополггикою, а також комплексом юридичних наук (кримшальним правом, м1жнародним правом, адм1шстративним правом, кримшолопею). Представники кожно! з цих наук, вивчаючи тероризм, розробля-ють його поняття виходячи з1 специфши та потреб конкретного дослщження. Так, у полггологп тероризм розглядаеться як метод полггично! опозицшно! насиль-ницько! боротьби; у сощологп - як найнебезпечшша сощальна дисфункщя,
вищий ступшь залякування або одна з крайшх форм девiантно! поведшки; iсторичнi науки дослiджують тероризм як рiзновид державного та опозицiйного терору тощо. У юридичних науках акцент робиться на конструкщях складiв злочишв, що передбачають кримiнальну вiдповiдальнiсть за терористичну дiяльнiсть, та загальних ознаках тероризму як кримшально-правового явища.
По-друге, рiзнi законодавчi пiдходи до поняття тероризму та ознак складiв терористичних злочишв у нащональних правових системах. Визначення тероризму в законодавчих актах низки кра!н суттево рiзняться мiж собою, до того ж вони не завжди вщповвдають мiжнародним актам щодо протидп тероризму [1, с. 8]. Через це аналопчш дп з ознаками тероризму за кримшальним законодав-ством рiзних держав можуть квалiфiкуватися або як терористичний акт, або як шший злочин (наприклад, диверсiя, бандитизм, посягання на життя державного чи громадського дiяча тощо) [2, с. 8-25].
По-трете, не сприяло розробщ однозначного тлумачення тероризму також пряме або непряме визнання справедливой боротьби народiв за свое визво-лення при наявност суперечних мiжнародно-правових принципiв: право нацш на самовизначення, з одного боку, та непорушшсть iснуючих кордонiв - з шшого [3, с. 621]. Як наслщок, примiром, терористи (бойовики), що дшть на територГ! 1раку, Афганiстану, Близького Сходу та в шших кра!нах i регiонах, далеко не завжди оцшюються як суб'екти тероризму у цих та й деяких шших державах. I навпаки, так зваш миротворчi акцп з демократизування авторитар-них кра!н окремими сусшльствами та державами можуть ощнюватися як агре-сiя або тероризм [4, с. 108]. Таким чином, запол^изовашсть i неоднозначшсть явища тероризму призводить до юнування подвiйних стандарта у керiвництва окремих кра!н, як залежно вiд власних полiтичних чи економiчних iнтересiв визнають тi чи iншi угруповання або терористичними, або нащонально-визволь-ними. Отже, слiд погодитися з К. Диаз-Пашагуа, що через значш розбiжностi на мiжнародному рiвнi з питання законностi застосування насильства в полЬ тичних цiлях державами або революцшними групами формулювання одного загальноприйнятного визначення тероризму сьогодш залишаеться неможливим [5, с. 47-48].
По-четверте, багатограншсть та iсторична «еволюцiйнiсть» тероризму. Це негативне сощальне явище мае безлiч форм проявiв, починаючи ввд вибухiв, пiдпалiв, захоплення заручникiв, небезпечного застосування вогнепально! збро! i закшчуючи погрозою використання збро! масового ураження. У науковш лiтературi навiть зазначаеться, що дати визначення тероризму шляхом перелшу певних дiянь, у яких вш виражаеться, або шляхом перелшу альтернативних ознак загального характеру неможливо [6, с. 7]. До того ж явище тероризму розвиваеться разом з науково-техшчним прогресом, останшм часом з'являються новi форми його прояву (наприклад, юбертероризм, екологiчний тероризм, бю-логiчний тероризм та деякi iншi види технологiчного тероризму).
Отже, саме через зазначеш та деякi iншi причини явище тероризму досi не отримало одностайного розумшня i визначення у науковому середовишд, на
вщмшу вщ шших сумiжних понять, таких як терор, агресiя, вшна, геноцид та ïh. Однак кримшолопчне дослiдження тероризму потребуе ч^кого визначення меж об'екта та предмета. У зв'язку з цим актуалiзуеться наукове завдання визначити сутшсть тероризму як явища сусшльно1 дiйсностi, з'ясувати його характерш ознаки та сощальш властивостi, охарактеризувати форми прояву, визначити мюце у структурi злочинностi.
ÂHanÏ3 л^ературних даних. Проблемою тероризму займалася низка в^чизняних та зарубiжних дослщнишв, серед яких: В. Ф. Антипенко, Ю. М. Антонян, Н. С. Беглова, В. О. Глушков, В. М. Дрьомш, В. П. бмелья-нов, М. Н. 1манти, I. I. Карпець, В. В. Крутова, В. А. Лшкан, В. Я. Настюк, В. В. Лунеев, I. Н. Рижов та ïh.
Мета щег cmammi - визначити сутшсть i форми прояву тероризму як сощального явища, а також встановити його сучасш ознаки.
Основна частина. Термш «тероризм» походить вщ лат. слова «terror» -великий страх, жах i за змютом е одним iз рiзновидiв екстремiзму як прихиль-ностi крайнiм поглядам, методам, дiям, заходам у полiтицi. У лiтературi та законодавчих актах чимало визначень поняття тероризму, як певним чином рiзняться мiж собою. Так, вiдомi американськi дослiдники Алекс Шмщт та Альберт Джонгмен, аналiзуючи 109 визначень тероризму зазначали, що бшьшють з них включають таю елементи, як: «використання насильства або сили» (83,5 % випадкiв), «полггична вмотивованiсть» (65 %), «створення обстановки страху та жаху» (51 %), «загроза» (47 %), «розрахований на психолопчний ефект або передбачувану реакщю» (41,5 %), «використання насильства стосовно одних осiб (невинних жертв) або майна з метою примусу до певно1 поведшки шших осiб (суб'екпв впливу)» (37,5 %), «цiлеспрямована, спланована, систематична, оргашзована дiяльнiсть» (32 %), «бойовий метод, стратегiя, тактика» (30,5 %), «з порушенням прийнятих правил, без гуманiтарних обмежень» (30 %), «примус, вимагання» (28 %), «публiчний характер» (21,5 %), «свавшля; безособовий, випадковий, нерозбiрливий характер» (21 %), «цившьш особи, мирнi суб'екти як жертви» (17,5 %), «залякування» (17 %), «невиннiсть жертв» (15,5 %), «група, рух, органiзацiя як злочинець» (14 %), «символiчний аспект, демонстращя iншим» (13,5 %), «непередбачешсть, несподiванiсть виникнення насильства» (9 %), «шдшльний, прихований характер» (9 %) тощо [7, с. 5-6]. Шдсумовуючи результати 1'хнього дослiдження, очевидно слiд погодитися з В. В. Лунеевим, що застосування крайнього насильства або загроза його застосування з метою заля-кування для досягнення публiчних або полмчних цiлей е найбшьш розповсю-дженим визначенням тероризму в свгговш та вiтчизнянiй лiтературi [3, с. 620].
В украшськш наущ кримiнального права доволi поширеним став шдхщ, запропонований В. П. бмельяновим, що передбачае розгляд тероризму у трьох значеннях: 1) у вузькому (власному) розумшш; 2) у широкому розумшш; 3) у найбшьш широкому розумшш [6, с. 7]. Так, тероризм у вузькому розумшш сшвпадае з поняттям «терористичний акт», кримшальна ввдповвдальшсть за вчинення якого передбачена ст. 258 КК Украши. Тероризм у широкому розу-
мшш охоплюе тероризм у вузькому сенс i всi iншi злочини терористично! спрямованостi. До категорГ! цих злочишв крiм терористичного акту належать також iншi злочини (наприклад, захоплення заручниюв, викрадення людини, захоплення будиныв, споруд, водного або повiтряного судна, залiзничного рухомого складу тощо), якщо цi дiяння вчиняються публiчно i спрямованi на залякування населення з метою впливу на прийняття якогось ршення або вщ-мови вщ нього [6, с. 10]. Таким чином, у широкому значенш шд тероризмом слiд розумiти вчинення або загрозу вчинення сусшльно небезпечних дiянь (вибухiв, пiдпалiв, знищення людей та речей), яы посягають на громадську безпеку i спрямованi на створення обстановки страху, неспокою, пригнiченостi з метою прямого чи непрямого впливу на прийняття певного ршення або вщмови вщ нього [8, с. 84].
Тероризм у найбшьш широкому розумшш включае в себе не тшьки злочини терористично! спрямованосп, а й iншi дiяння, що сприяють !м, i фактично вщповщае категорГ! «терористична дiяльшсть», яка використовуеться у Закош Укра!ни «Про боротьбу з тероризмом» № 638-1У вщ 20.03.2003 р. Вiдповiдно до ст. 1 зазначеного Закону, терористична дiяльнiсть - це дiяльнiсть, яка охоплюе: а) планування, оргашзащю, шдготовку та реалiзацiю терористичних актiв; б) шдбурювання до вчинення терористичних акив, насильства над фiзичними особами або оргашзащями, знищення матерiальних об'ектiв у терористичних щлях; в) органiзацiю незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних оргашзацш), оргашзованих злочинних груп для вчинення терористичних акпв, так само як i участь у таких актах; г) вербування, озброення, шдготовку та використання терориспв; д) пропаганду i поширення щеологп тероризму; е) фшансування тероризму; е) шше сприяння тероризму. Кримша-лiзована частина цих дiянь вiдповiдно до Конвенцп Ради бвропи про запоб^ гання тероризму, що була ратифжована Укра!ною 31 липня 2006 р., мае назву «терористичш злочини».
У межах нашого дослiдження явище тероризму ми будемо розглядати вщпо-вiдно до його найбшьш широкого розумiння, тобто як терористичну дiяльнiсть. Спробуемо проаналiзувати сутнiсть цього рiзновиду злочинно! дiяльностi та виокремити iманентнi йому ознаки.
Фiлософiя вчить, що будь-яка людська дiяльнiсть, у тому числi терористична, вписуеться у лопчний ланцюг зв'язюв за схемою: мета - засiб - результат [9, с. 16]. Категорiя «мета» характеризуеться як безпосереднш мотив, що направляе та регулюе дiяльнiсть людини. Виражаючи активний бж людсько! свiдомостi, вона повинна вщповщати об'ективним законам, реальним можливос-тям навколишнього свiту i самого суб'екта. Мета - це передбачення у свщомосп результату, на досягнення якого спрямоваш дп [10]. Саме категорiя «мета» дае вщповщь на питання, заради чого здшснюеться кримiнальна дiяльнiсть певного виду, i зумовлюе вибiр засобiв або програми поведiнки [9, с. 17].
Будь-яка терористична дiяльнiсть здiйснюеться цiлеспрямовано й завжди передбачае наявшсть певно! мети. Особливктю тероризму е те, що форму-
вання щлей здебГльшого не пов'язане з конкретними проявами насильства, тобто мiж жертвами та метою, на яку спрямовують сво! дп терористи, нема прямого зв'язку. Реально сам терористичний акт не призводить до досягнення декларованих щлей. Часто це лише привщ для демонстрацп терористами сво!х вимог i можливостей [11, с. 50]. Отже, слщ вирiзняти головну та промiжнi цГл терористично!' дiяльностi.
Головна (генеральна, стратепчна, кiнцева) мета тероризму полягае у досяг-неннi певних полiтичних, релiгiйних чи iнших соцiальних змiн. Вона фор-муеться iдеологiею терористiв, публiчно оголошуеться як конкретна вимога, визначае суб'ектГв впливу, а також контингент осiб, якi можуть бути залучеш до терористично! дiяльностi. Потрiбно вщзначити одну важливу особливiсть генерально! мети терористично! дiяльностi. Ця мета мае незаконний характер i у груповш свщомост терористiв е недосяжною шакшим шляхом, нiж через застосування небезпечного насильства для залякування населення та представ-никiв влади.
НайбГльш розповсюдженими цiлями тероризму в свт е, наприклад, змiна державного устрою, прихщ до влади певних полГтичних сил, вiддiлення частини територГ! держави з метою створення ново! самостшно! держави або переходу до складу шшо! держави, чи набуття статусу дуже широко! автономп, повалення свГтських режимiв в iсламських крашах, припинення вГйськових дГй, звiльнення певно! категорп осГ6, якГ вiдбувають покарання у мГсцях позбавлення волГ тощо. У деяких випадках мета терористично! дГяльностГ може залишатися прихова-ною, а терористи оголошують ГншГ «сумГжш» цГлГ, якГ розрахованГ на шдтримку певних верств населення, створення позитивного Гмщжу i сприяють досягненню реально! мети.
Що ж до промГжних (тактичних, локальних) щлей тероризму, то вони визначають конкретш його прояви. Так, вщповщно до ст. 258 КК Украши терористичний акт може бути вчинено з метою порушення громадсько! безпеки, залякування населення, провокацп военного конфлГкту, мГжнародного усклад-нення, або з метою впливу на прийняття рГшень чи вчинення або невчинення дш органами державно! влади чи органами мГсцевого самоврядування, службо-вими особами цих оргашв, об'еднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськостГ до певних полГтичних, релГгГйних чи Гнших поглядГв винного (терориста). Отже, якщо генеральна мета терористично! дГяльностГ визначае ïï спрямованГсть та промГжнГ цГлГ, то останш окреслюють засоби !"! досягнення.
Як вГдомо, визначення будь-якого об'екта як засобу можливе лише в кон-текстГ конкретно! мети. Тобто певний предмет можна визначити як засГб лише оскГльки вГн служить меть ЗасГб - це визначешсть об'екта через мету [12, с. 72-73]. З точки зору генерально! мети, тероризм як процес уже е крайшм насильницьким засобом вирГшення певного сощального конфлГкту, а окремГ його прояви виступають засобами досягнення тактичних щлей, визначаються ними та обумовлюються.
Повторимося, терористична дiяльнiсть являе собою застосування крайнього насильства або загрозу його застосування. Форми прояву такого насильства рiзноманiтнi та являють собою самостшш дiяння, за вчинення яких уже перед-бачена кримшальна вщповщальшсть. Але тероризм мае свою специфшу. Вщмш-ною його рисою е те, що при вчиненш терористичних акта загальнонебезпечне насильство застосовуеться стосовно одних осiб (невинних жертв) або майна, а психолопчний вплив з метою схилення до певно1 поведшки на фош створено!' в суспiльствi обстановки страху чиниться на шших осiб (фiзичних або юридич-них), вщ яких залежить прийняття випдних для терористiв рiшень [6, с. 10].
Така непряма стратепя впливу в англшськш мовi отримала назву «victim-target differentiation». I хоча вона може зустрiчатися у загальнокримшальнш злочиннш дiяльностi (наприклад, органiзована група пошкоджуе один магазин як попередження для шших власнишв, з метою змусити ix платити грошi), але дуже рщко, тому що прямий вплив на суб'екта, за можливосп, е набагато ефек-тивнiшим [13]. Отже, зазначена стратепя властива переважно терористичнш дiяльностi.
Специфiка «victim-target differentiation» визначае й iншi особливостi тероризму як засобу досягнення певних щлей. Так, терористичш акти мають ство-рювати обстановку страху, жаху, напруженосп, що спрямована на залякування населення або яко!'сь ÏT частини. Цей стан породжуеться, по-перше, загальноне-безпечшстю терористичних дiянь (чим жорстоюше насильство та його наслiдки, тим бшьший псиxологiчний ефект воно справить на трепх осiб), по-друге, випадковим i нерозбiрливим характером вибору жертв, по-трете, несподiванiстю та непередбачуванiстю насильства.
Важливе значення мае також публiчний характер терористичних акпв. Вони повинш викликати широкий суспiльний резонанс, у зв'язку з яким, власне, i створюеться стан страху. !снуе думка, що тероризм виник разом iз засобами масово1 шформацп й фактично неможливий без них. У публiчностi проявля-еться i ще одна ознака тероризму: за вчинеш акти насильства хтось завжди бере на себе вщповщальшсть, тому що вони е засобом досягнення мети, а не самощллю [11, с. 50].
Суттевою ознакою сучасного тероризму е його зближення з оргашзованою злочиншстю. Такий зв'язок виявляеться, по-перше, у переважнш оргашзованосп терористично1 дiяльностi. Учинення терористичних акпв потребуе ретельно1 шдготовки i планування, що можна зробити лише за наявносп певно1 оргаш-зацй'. Звiсно, терористичнi акти можуть вчинятися i терористами-одинаками, але таш акцп останнiм часом носять ситуативний характер. Отже, сьогодш терористична злочиншсть мае переважно органiзований характер.
По-друге, певний штерес до органiзованоï злочинносп з боку терористичних оргашзацш становлять ÏT фiнансовi можливостi та вмшня «робити грошi». Тероризм - це доволi дорогий спосiб злочинно1 дiяльностi. Вiн практично не може кнувати без значного фiнансування залучених найманщв, виконавцiв терористичних акцiй, ïx пiдготовки, озброення, забезпечення транспортом тощо
[14, с. 612]. В умовах зниження шдтримки тероризму деякими крашами терористичш оргашзацГ! вимушеш самГ займатися кримГнальним бГзнесом (торпвля наркотиками, зброею, вибухГвкою, сильнодГючими препаратами, людьми, люд-ськими органами тощо) [3, с. 644]. Таким чином, поряд з основним напрямом свое! дГяльностГ терористичш оргашзацГ! займаються кримГнальним бГзнесом. Останш дослГдження взагалГ виявили й транснащональш зв'язки терористично! злочинностГ [15].
Ще однГею ознакою терористично! дГяльностГ е ïï озброений та законсшро-ваний характер. Для терористичних злочишв, окрГм власне вчинення терорис-тичного акту, характерний значний рГвень латентностГ, що забезпечуе нормальне функщонування терористичних органГзацГй. СпецифГкою терористГв е також !х добра озброенГсть i техшчна оснащенГсть. У терористичнГй дГяльностГ можуть використовуватися останш досягнення науки i техшки, сучасш юбертехнологГ! (наприклад, коли вчиняеться юбертероризм).
Важливою рисою сучасного тероризму е широке застосування засобГв масово! шформацп. Терористи й надалГ продовжують використовувати легальнГ мас-медГа для поширення вГдомостей про терористичш акти, !х значення, вису-вати вимоги до суб'ектГв впливу тощо. Терористичш органГзацй' дуже часто створюють i власш засоби масово!' шформацп на шдконтрольних територГях (радГо, телебачення, газети), за допомогою яких розповсюджують свою Гдеоло-пю, втягують населення у терористичну дГяльшсть [16, с. 383]. Засоби масово!' шформацп також впливають на вибГр цГлей терористичних актГв i постачають терористам детальну шформащю [17, с. 10-11]. Широке застосування в терористичнГй дГяльностГ мають i 1нтернет-ресурси, зокрема, форуми, блоги, сощальш мережГ, де терористи шукають сшвучасниыв та найманцГв тощо.
Значний штерес для кримГнологГчного дослГдження мае вщнесення терористично! дГяльностГ до того чи шшого рГзновиду злочинностГ. У кримГнологГ! вирГзнення вщносно однорГдно! групи злочинГв, що утворюе новий рГзновид злочинностГ, традицГйно здшснюеться на пГдставГ таких критерй'в, як сфера функщонування i вГдтворення явища, цГлГсний механГзм заподГяння шкоди однорщним суспГльним вГдносинам, системнГсть детермГнант, типовГсть контингенту злочинцГв [18, с. 40]. Методолопчна функцГя кримГнологГчно! класифГкацГ! явищ i понять полягае у поглибленому шзнанш окремих !х аспектГв, встанов-леннГ закономГрних зв'язкГв мГж структурними елементами, визначеннГ мГсця кожного елемента у единш структурГ об'екта дослГдження, побудовГ логГчно упорядковано! системи явищ i понять, що вГдображають !х предметну сутнГсть та шляхи подальшого розвитку [19].
У кримшальному правГ та кримГнологГ! Гснуе кГлька поглядГв на видову належнГсть тероризму до шших рГзновидГв злочинностГ. Так, вщома думка, що терористична злочинностГ належить до полггично! мГжнародно! злочинностГ [20], мГжнародно! злочинностГ [4], насильницько! злочинностГ [21], а також е окремим рГзновидом злочинностГ [3]. Ми подГляемо останню точку зору i вва-жаемо тероризм окремим рГзновидом злочинностГ.
Кримшальш форми прояву терористично!" дiяльностi охоплюються як окре-мими складами терористичних злочишв, так i шшими складами злочишв, яю також шдпадають пiд ознаки терористичних злочинiв. Окремi склади терористичних злочинiв - це тшьки тi склади, яю передбаченi статтями 258 - 258-5 КК Украши, що встановлюють кримшальну вiдповiдальнiсть за терористичний акт (ст. 258 КК), втягнення у вчинення терористичного акту (ст. 258-1 КК), публiчнi заклики до вчинення терористичного акту (ст. 258-2 КК), створення терорис-тично1 групи чи терористично1 оргашзацп (ст. 258-3 КК), сприяння вчиненню терористичного акту (ст. 258-4), фшансування тероризму (ст. 258-5 КК). В шших випадках терористичш злочини, тобто злочини терористично1 спрямова-носи, та сприяння таким квалiфiкуватимуться за статтями КК, що передбачають вщповщальшсть за ri чи iншi конкретш суспiльно небезпечнi дiяння (посягання на життя державного чи громадського дiяча, захоплення заручнишв, погроза вчинити викрадення або використання радюактивних матерiалiв, посягання на життя представника шоземно'1 держави тощо), яю мiстяться у рiзниx роздiлаx Особливо!" частини КК Украши [6, с. 13].
Висновки. Шдсумовуючи вищенаведене, слщ зазначити, що сучасний тероризм i досi залишаеться одним iз найнебезпечнiшиx феноменiв, тож потребуе подальшого дослiдження.
Список л^ератури:
1. Овчинникова Г. В. Терроризм : монограф1я / Г. В. Овчинникова. - Санкт-Петербург : Б. и., 1998. - 36 с.
2. Уголовно-правовое противодействие терроризму : монограф1я / В. П. Емельянов, М. Н. Иманлы, И. Н. Рыжов. - Харьков : Право, 2014. - 88 с.
3. Лунеев В. В. Преступность ХХ века: мировые, региональные и российские тенденции / В. В. Лунеев. - Изд. 2-е, перераб.и доп. - Москва : Волтерс Клувер, 2005. - 912 с.
4. Антипенко В. Ф. М1жнародна кримшолопя: досввд дослвдження тероризму : монограф1я / В. Ф. Антипенко. - Одеса : Фешкс, 2011. - 320 с.
5. Diaz-Paniagua, C. Negotiation Terrorism: The Negotiation Dynamks of Four UN Counter-Terrorism Treaties, 1997-2005. - Vol. 1. - New York, 2008. - 727 p.
6. Проблеми систематизацп та комплексного розвитку антитерористичного законодавства Украши : монографiя / кол. авт. : В. С. Зеленецький, В. П. Емельянов, В. Я. Настюк та iH. ; за заг. ред. В. С. Зеленецького та В. П. Емельянова. - Харюв : Право, 2008. - 96 с.
7. Alex P. S^mid, Albert J. Jongman. Politfcal Terrorism: A New Guide to Artors, Authors, Conœpts, Data Bases, Theories, and Literature. New Brunswkk, Transartion Books, 1988. - 701 р.
8. Кальман А. Г. Словарь криминологических и статистических терминов : словарь /
A. Г. Кальман, И. А. Христич. - Харьков : Гимназия, 2001. - 96 с.
9. Головюн Б. Н. Корислива насильницька злочинтсть в Украшк феномен, детермшащя, запобйання : монографiя / Б. М. Головкш. - Харюв : Право, 2009. - 432 с.
10. Крат М. В. Концепт «цель» в философской и языковой картине мира [Электронный ресурс] / М. В. Крат. - Режим доступу : http://www.rusnauka.œm/29_NNM_2008/Philolo-gia/35239.dochtm.
11. Тероризм: теоретико-прикладш аспекти : навч. поаб. / кол. авт.; за заг. ред. проф.
B. К. Грищука. - Львiв : ЛьвДУВС, 2011. - 328 с.
12. Трубников Н. Н. О категориях «цель», «средство», «результат» : монографiя / Н. Н. Трубников. - Москва : Высшая шк., 1968. - 148 с.
13. M. Merrick Yamamoto. Terrorism - A Brief Explanation [Electronic resource]. - Access mode: http://www.cissm.umd.edu/sites/default/files/Policy%20Brief%20January%202015%20Terror-ism%20-%20A%20Brief%20Explanation.pdf.
14. Криминология : учеб. для вузов / под общ. ред. д. ю. н., проф. А. И. Долговой. - 3-е изд., перераб. и доп. - Москва : Норма, 2007. - 912 с.
15. Why Organized Crime and Terror Groups Are Converging [Electronic resource]. - Access mode: https://securityintelligence.com/why-organized-crime-and-terror-groups-are-converging.
16. The SAGE encyclopedia of terrorism: second edition / ed. by Gus Martin. - London, SAGE publications ltd, 2011. - 693 p.
17. Phill Seib, Dana M. Janbek. Global Terrorism and New Media: The post-Al Qaeda generation. - London and New York, 2011. - 138 p.
18. Злочиншсть у паливно-енергетичнш сферi Укра!ни: кримшолопчна характеристика та запобнання : монографiя / Б. М. Головюн, Г. Ю. Дарнопих, I. О. Христич та ш. ; за заг ред. Б. М. Головюна. - Харюв : Право, 2013. - 248 с.
19. Головюн Б. М. Види злочинносп [Електронний ресурс] / Б. М. Головюн // Журнал схщ-ноевропейського права. - 2015. - №. 18. - С. 14-21. - Режим доступу : http://easternlaw.com.ua/ wp-content/uploads/2015/08/golovkin_18.pdf.
20. Зелинская Н. А. Политические преступления в системе международной преступности: монографiя / Н. А. Зелинская. - Одесса: ФЕН1КС, 2003. - 400 с.
21. Храмцов О. М. Щодо видiв насильницьких злочишв [Електронний ресурс] / О. М. Храм-цов // Вкник Харювського нацюнального ушверситету внутрштх справ. - 2010. - № 3. -С. 86-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs_2010_3_13.
References:
1. Ovchinnikova, G.V. (1998). Terrorizm [Terrorism]. Sankt-Peterburg: B. i. [in Russian].
2. Emel'janov, V.P., Imanly, M.N., & Ryzhov, I.N. (2014). Ugolovno-pravovoe protivodejstvie terrorizmu [Criminal law in combating terrorism]. Kharkov: Pravo [in Russian].
3. Luneev, V.V. (2nd ed.) (2005). Prestupnost' XX veka: mirovye, regional'nye i rossijskie ten-dencii [Crime of the twentieth century: global, regional and Russian tendencies]. Moscow: Volters Kluver [in Russian].
4. Antypenko, V.F. (2011). Mizhnarodna kryminolohiia: dosvid doslidzhennia teroryzmu [International criminology: research experience of terrorism]. Odesa: Feniks [in Ukrainian].
5. Diaz-Paniagua, C. (2008). Negotiation Terrorism: The Negotiation Dynamics of Four UN Counter-Terrorism Treaties, 1997-2005. - Vol. 1. - New York [in English].
6. Zelenets'kyj, V.S., Yemel'ianov, V.P., & Nastiuk, V.Ya. (2008). Problemy systematyzatsii ta kompleksnoho rozvytku antyterorystychnoho zakonodavstva Ukrainy [The problems of systematiza-tion and comprehensive anti-terrorist legislation of Ukraine]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
7. Schmid, A.P., & Jongman, A.J. (1988). Political Terrorism: A New Guide to Actors, Authors, Concepts, Data Bases, Theories, and Literature. New Brunswick, Transaction Books [in English].
8. Kal'man, A.H., & Khrystych, Y.A. (2001). Slovar' krymynolohycheskykh y statystycheskykh termynov [Dictionary criminological and statistical terms]. Kharkov: Hymnazyia [in Ukrainian].
9. Holovkin, B.N. (2009). Koryslyva nasyl'nyts'ka zlochynnist' v Ukraini: fenomen, determinat-siia, zapobihannia [Violent acquisitive crime in Ukraine: the phenomenon, determination, prevention] Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Krat, M.V. (2008). Koncept «cel'» v filosofskoj i jazykovoj kartine mira [The concept of «goal» in the philosophical and linguistic picture of the world]. Retrieved from: http://www.rusnauka. com/29_NNM_2008/Philologia/35239.doc.htm [in Russian].
11. Hryschuk, V.K. (Eds.). (2011). Teroryzm: teoretyko-prykladni aspekty [Terrorism: theoretical and applied aspects]. L'viv: L'vDUVS [in Ukrainian].
12. Trubnikov, N.N. (1968). O kategorijah «cel'», «sredstvo», «rezul'tat» [About the categories: «purpose», «way», «result»]. Moscow: Vysshaja shkola [in Russian].
13. M. Merrick Yamamoto. Terrorism - A Brief Explanation. Retrieved from: http://www. cissm.umd.edu/sites/default/files/Policy%20Brief%20January%202015%20Terrorism%20-%20A%20 Brief%20Explanation.pdf.
14. Dolgova, A.I. (Eds). (3rd ed.). (2007). Kriminologija [Criminology]. Moscow: Norma [in Russian].
15. Why Organized Crime and Terror Groups Are Converging. Retrieved from https://security-intelligence.com/why-organized-crime-and-terror-groups-are-converging/.
16. Martin, G. (Eds.). (2nd ed.). (2011). The SAGE encyclopedia of terrorism. London, SAGE publications ltd.
17. Seib, P., & Janbek, D.M. Global Terrorism and New Media: The post-Al Qaeda generation. London and New York.
18. Holovkin, B.M., Darnopykh, H.Yu., & Khrystych., I.O. (2013). B.M. Holovkin (Ed.). Zlo-chynnist' u palyvno-enerhetychni sferi Ukrainy: kryminolohichna kharakterystyka ta zapobihannia [Crime in the energy sector of Ukraine: Criminological characteristics and prevention]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
19. Holovkin, B.M. (2015). Vydy zlochynnosti [Types of crime]. Zhurnal skhidnoievropejs'koho prava - Journal of East European law, 18, 14-21 [in Ukrainian].
20. Zelinskaja, N.A. (2003). Politicheskie prestuplenija v sisteme mezhdunarodnoj prestupnosti [Political crime in the system of international crime]. Odessa: FENIKS [in Russian].
21. Khramtsov, O.M. (2010). Schodo vydiv nasyl'nyts'kykh zlochyniv [As for the types of violent crime]. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu vnutrishnikh sprav - Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 3, 86-93.
Moklyak V. V., Postgraduate Student of Department of Criminology and Penitentiary Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-9166-3472
Modern terrorism as a social phenomenon: nature and forms
The article reveals the essence of terrorism as a phenomenon of social reality through the prism of the theory. The reasons of different understanding of this phenomenon are analysed. The article provides differentiation between primary and intermediate targets of terrorist activities. Thus, the main (general, strategic, ultimate) goal of terrorism is to achieve certain political, religious or other social changes, and intermediate (tactical, local) terrorism objectives and define the specific manifestations of it. It is noted that terrorist activity always involves the use of extreme violence or the threat of its use. Manifestations of the abovementioned violence are varied and are independent acts, the commission of which entails criminal liability. The peculiarity of violence caused by terrorism is the use of «victim-target differentiation» strategy. Thus, terrorism aim at creating atmosphere of fear, terror, tension and intimidating the population, or some part of it. This state is generated 1) by the terrorist acts (the brutal violence and its consequences, the greater the psychological affect it can have on third parties); 2) random and indiscriminate nature of the selection of victims; 3) unexpected and unpredictable violence. Other features of modern terrorism are determined: mainly organized nature; close ties with organized crime; armament and conspiration; widespread use of the media and others. The article gives grounds to interpret terrorism as a separate kind of crime. It is determined that criminal forms of terrorism are covered as separate components of terrorist offenses (Art. 258-258-5 of the Criminal Code of Ukraine), and other elements of crimes, which also comply characteristics of terrorist offenses (attempt on the life of the state or public figure, hostage-taking, threat to commit theft or use of radioactive materials, attempt on the life of a foreign state representative, etc.).
Keywords: terrorism; terrorist activities; terrorist act.
Hadiuwna do pedKomzii 17.11.2016 p.
