CC BY
33
УДК 343.131.2 I. М. Зубач
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка", доц. кафедри кримшального права i процесу,
канд. юрид. наук
СОЦ1АЛЬНО-ПРАВОВИЙ ФЕНОМЕН ТЕРОРИЗМУ ЯК ОБ'еКТ КРИМ1НАЛ1СТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ
© ЗЗубач I. М., 2015
Дослщжено теоретичш та npaBOBi засади кнування феномену тероризму. Дослiджуване явище аналiзуeться через етимологiчну, смислову, полiтологiчну, фшософську, кримiнально-правову та теоретично-правову призми. Представлено власне бачення автора змкту та ознак сучасного вггазняного тероризму.
Ключовi слова: тероризм, терор, екстремiзм, терористичний акт, терористична дiяльнiсть, злочини терористичноТ спрямованостi.
И. Н. Зубач
СОЦИАЛЬНО-ПРАВОВОЙ ФЕНОМЕН ТЕРРОРИЗМА КАК ОБЪЕКТ КРИМИНАЛИСТИЧЕСКОГО ИЗУЧЕНИЯ
Исследовано теоретические и правовые основы существования феномена терроризма. Исследуемое явление было поддано анализу через этимологическую, смысловую, политологическую, философскую, уголовно-правовую и теоретико-правовую призмы. Представлено собственное видение автора и подходы к определению содержания и признаков современного отечественного терроризма.
Ключевые слова: терроризм, террор, экстремизм, терроистический акт, терроистическая деятельность, преступления терроистического характера.
I. M. Zubach
SOCIAL PHENOMENON OF TERRORISM AS AN OBJECT OF SCIENTIFIC RESEARCH
The article explores the theoretical and legal basis for the existence of the phenomenon of terrorism. Phenomenon under investigation was filed by etymological analysis, semantic, political, philosophical, criminal law and legal theory of the prism. The author presents his own vision and approaches to defining the content and features of the modern domestic terrorism.
Key words: terrorism, terror, extremism, terrorist activities, terrorist crimes.
Постановка проблеми. Тероризм, терористи, терористична дiяльнiсть, антитерористична операщя... - щ слова майже щодня з'являються у засобах масово! шформацп, збуджують уяву наших громадян, породжують неспокш та стурбованють щодо свого тепершнього та майбутнього [1, с. 3]. На початку XXI ст. проблема насильства загалом та проблема розростання тероризму безпосередньо стала особливо актуальною для усього свггового ствтовариства. Обличчя сучасного тероризму змшюеться. Акти тероризму вже не вчиняються лише екстремютськими оргашзащями або злочинцями-одинаками, у деяких, навггь сусщшх кра!нах, подiбнi методи використовуються i
спецслужбами. Терористи мають високий стутнь оргашзацп та фiнансування, сучаснi технiчнi прилади та консультацшну пiдтримку професiоналiв-вибухотехникiв тощо.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Сьогоднi вивчення феномену тероризму активiзувалося як в крашах, що зазнали терористичних нападiв, так i в державах, що усвiдомлюють його потенцшну небезпеку. Серед найвiдомiших зарубiжних дослщниюв необхiдно назвати К. Добсона, Р. Пейна, С. Хоффмана, В. Дженкшса, М. Креншо, С. Сiгеллера, П. Ушкшсона, Й. Александера, У. Лакера, Ф. Аречагу, Дж. Поуста та ш.
Психологiчнi, свiтогляднi джерела тероризму, мотивацшш основи дiй терористiв дослщжено у працях М. Требiна, М. Афанасьева, О. Веселицького, С. Кожушка, Д. Ольшанського та ш. 1з соцiально-фiлософських позицiй тероризм розглядають В. Остроухов, В. Мандрагеля, С. Бшоконь та iн. Питанням iнформацiйних аспектов протидп ролi ЗМ1 у цьому процес розглядають дослiдження Г. Почепцова, В. Сiдака, М. Ожевана, О. Литвиненка та ш. Сферi культури, зокрема, такiй 11 складовiй, як галузь духовно-щннюно! орiентацil людини в контекст протиди тероризму присвяченi пращ О. Лановенка, В. Пироженка, А. Шевченка, О. Бардша, М. Поповича та ш. Зрештою, широке коло сощально-полтоичних проблем тероризму висвiтлюеться у працях О. Будницького, В. Втоюка, А. Грачова, О. Ефiрова, Ю. Авдеева, А. Дмитрiева, I. Залисша, Н. Лазарева, В. Волковинського, Е. Па1на, О.Бабкшо!, В. Горбатенка, В. Грехнева, В. Смолянюка, О. Половко, П. Копки, С. Телешуна та ш.
З кримiнально-правових i кримшолопчних позицiй тероризм та злочини терористично! спрямованостi розглядають В. Антипенко, В. Глушков, В. Смельянов, В. Канщр, В. Комiсаров, В. Крутов, В. Лшкан, В. Мальцев, Г. Мшьковський, С. Мохончук, Г. Овчинникова, В. Петрищев, В. Ревин, О. Шишов та iншi ученi.
Невирiшенi рашше проблеми. Незважаючи на доволi велику попередню дослiдженiсть проблем тероризму, зазначимо, що з позицш вивчення тероризму як об'екта кримшалютичного дослiдження, цей феномен фактично не розглядався, а тдходи до його розумшня i досi залишаються однiею з найдискусшшших та складних проблем сучасно! юридично! науки.
Мета роботи - назрша нагальна потреба у змiнi пiдходiв до процесу нейтралiзацil терористичних загроз, у процесi реалiзацil яко!, окреме мюце посiдае дослiдження сучасного тероризму як об'екта кримшалютичного вивчення. Саме питання розумшня тероризму, його сутносто та змюту, який буде тддаватись аналiзу через рiзноманiтнi призми, зокрема i кримiналiстичну, i буде розглядати ця робота.
Виклад основних положень. Сучасний тероризм - це складне соцiально-економiчне, полiтичне, протиправне явище, яке вже давно вийшло за межi нацiональних кордонiв та перетворилось у серйозну загрозу для усього людства.
На жаль, не обшшло це явище увагою i нашу вiтчизну - Украшу. Якщо подивитись статистику, то можна побачити, що за чашв незалежносто, а саме - за перюд 1991-2012 рр., злочинiв, якi квалiфiкували як терористичний акт, було нараховано всього 9, а вже починаючи з 2012-2014 рр. !х було скоено 22. Лише за останш кшька мюящв 2015 р. тшьки в однiй Одесi !х вщбулося близько 24. Тенденцil жахливi та загрозлив^
Безумовно, ми не можемо вщкидати полiтичну складову в переважно1 бiльшостi вищезгаданих випадкiв, коли певш полiтичнi сили в такий спошб привертають увагу до сво1х полггичних переконань, або досягають сво1х полггичних цiлей. Але, на наше переконання, це також зумовлено i певною неготовшстю правоохоронних органiв до нейтралiзацil та попередження терористичних загроз.
Це пояснюеться, на нашу думку (яка повнютю збтаеться iз думкою багатьох фахiвцiв [2, с. 4; 3, с. 10], тим, що сьогодш юнуе значний розрив у взаемодп спецiалiстiв-теоретикiв та фахiвцiв практикiв, яким належить виконувати конкретш завдання, пов'язанi з подоланням рiзних проявiв
терористично1' активности Враховуючи це, запобГгання терористичнш небезпецi видаеться складним i довготривалим процесом, який спонукае до перегляду стереотипних тдходГв в оцшщ цього явища, вимагае подолання конфронтацiйноï свщомосп, змiни засобiв, моделей протидiï тощо, що робить науковi дослiдження з ще1" проблематики актуальними та перспективними [4, с. 4].
Тероризм - це одне з найнебезпечшших i найскладшших явищ суспiльного життя та сучасного юторичного процесу. Може саме тому сьогодш i не мае навггь в масштабах свiтовоï правовоï науки единого прийнятного загального тдходу до розумшня його сутностГ У науковш та публщистичнш лггературГ робилися неодноразовГ спроби надати його визначення, здшснити класифшащю, розглянути його види та форми та пропустити його через фшософську, соцюлопчну, семантичну, психолопчну та правову призми. Однак констатуемо, що едносп в жодному Гз напрямюв досягнуто не було.
Немае ïï в мГжнародних актах. Так, незважаючи на те, що в багатьох з них мютяться визначення поняття "тероризм", останш не мають ушверсального мГжнародно-правового значення. Як зазначають деяю впчизняш та закордонш фахГвщ [3, с. 10; 5, с. 7; 1, с. 52-53. та ш], причиною цього е вщсутшсть единого всеохопного мГжнародного договору про боротьбу з тероризмом, що також не додае ясносп в означену проблематику.
Проте, на нашу думку, потрГбно звернутись до розумшня дефшщп "тероризм" у семантичному, смисловому планг Так, електронний словник украшсько1' мови подае "тероризм" як здшснення, застосовування терору; дГяльшсть i тактика терориспв [6, с. 94]. Словник С. I. Ожегова визначае "тероризм" як полгшку та практику терору, а вже сам "терор" як залякування сво1'х полГтичних супротивниюв, що виражаеться у фГзичному насильствГ, аж до знищення [7]. "Терор", як коршь тероризму у перекладГ з латиш у буквальному сенс означае жах. Вперше слово "терор", як зазначае дослщник В. Шестаков, з'явилося у полГтичному контекст за часи якобшсько1' революци у Францп XVIII ст. [8, с. 3.], i мав на увазГ масовГ страти полГтичних опонентГв, знищення 1'х майна тощо. У словнику шоземних мов поняття "терор" та "тероризм" ототожнюються та тд ними розумГеться [фр. terreur i лат. terror - жах, страх] полГтика залякування, придушення противниюв здшсненням акпв насилля (вбивств, вибухГв, шдпалГв тощо) [9, с. 972]. Однак ми переконаш, що поняття "терор" та "тероризм" треба чГтко розрГзняти.
За думкою багатьох вчених, яка нам видаеться правильною та доречною, терор потрГбно зарахувати до дГяльносп, яка впроваджуеться виключно полГтичними силами, що знаходяться у владГ та спираються на репресивний апарат (армда, полщю, службу безпеки краши тощо), яю, своею черго, е, за визначенням, сильшшими у конфлГкп. Поняття ж тероризм, за сво1'м змютом, все ж бшьше належить до сил опозицшних, або окремих груп громадян чи окремих громадян, що виступають проти конкретних релшйних уподобань, чи полгшчно1', економГчно1', правово1' тощо ситуацп у державГ [10, с. 38-39]. Ця точка зору подшяеться i визнаним фахГвцем тероризму в свт польським дослщником А. Бернгардом, який у свош книзГ "Стратепя тероризму" зазначав, що: "Терор - е насиллям та залякуванням, що використовуеться сильшшими щодо слабших; тероризм -це насилля та залякування, об'ективне щодо сильшшого та могутшшого противника [11, с. 23]. Про те саме говорить i бшоруський фахГвець С. П. Кожушко, який в свош авторськш монографп протиставляе поняття "терор" та "тероризм" i зазначае, що: "... терор - це полГтика репресш з боку держави, що спираеться на могутшсть сво1'х владних шститупв, а тероризм це насилля, що здшснюеться з боку полГтичних, етшчних та релшйних угруповань ... Знаряддя терору - репреси, а знаряддя тероризму - терористичний акт" [12, с. 10].
Сучасш фшософсью школи зазначають, що тероризм е закономГрним, цшсним феноменом епохи глобалГзацп, та визначають його, як однин Гз радикальних способГв виршення сощального конфлГкту [13, с. 21]. У такому контекст тероризм бачиться як рГзновид сощально1' протиди агресивних суб'екпв, котрГ не мають шшо1" можливосп вщстоювати сво1' штереси в умовах юнуючого розриву мГж рГвнями сощально-економГчного розвитку малорозвинених краш та найбагатших держав свпу. як рГзновиду сощально1' протиди агресивних суб'екпв, котрГ не мають шшо1' можливосп вщстоювати сво1' штереси в умовах юнуючого розриву мГж рГвнями сощально-економГчного розвитку малорозвинених краш та найбагатших держав свпу [14, с. 7].
З точки зору политологи, тероризм - це застосування крайнього насильства (або загроза його застосування) проти цившьного населення для впливу на органи державно1' влади та управлшня з певною суспшьно-полггичною метою [5, с. 42]. Багато фахiвцiв акцентують увагу на насильницькш сутi явища тероризму. Та визначають сучасний тероризм як модус щеолопчно вмотивованого насильства, що виникае в умовах дисбалансу мiж динамiкою iнформацiйно-технологiчноï могутностi цивiлiзацiï та станом ïï духовно-гуманiтарноï сфери як агресивний вщгук на цю кризову невщповщнють у розвитку людства [15, с. 174].
Тероризм - це застосування насилля або погроза такого застосування проти мирного населення для досягнення певно1' полггично1' мети iз розрахунком на психолопчний ефект страху. Акти тероризму е "символiчним", а не "шструментальним" впливом, в тому сенш, що, з огляду на досягнення певно1' полiтичноï мети, вiн нереалютичний, а з боку закону - нелегггимний. Напад на "цившьну" мшень використовуеться як символ, що мютить "послання" законному полiтичному керiвництву iз вимогою прийняти рiшення про задоволення вимог терориспв. У такому контекст тероризм можна сприймати як нелегггимну форму полiтичноï боротьби [16, с. 149].
Цшавий пiдхiд до розумшня тероризму запропонував росшський фахiвець, вщомий кримiнолог, професор В. G. Петрищев, який визначае тероризм, як "систематичне, сощально i полiтично вмотивоване, щеолопчно зумовлене використання насильства або погроз застосування такого, за допомогою якого через залякування фiзичних осiб здшснюеться управлiння 1'х поведiнкою у вигщному для терористiв напрямку, i досягаеться визначена терористами мета" [17, с. 11].
Одш кримшологи та фахiвцi вiд кримiнального права визначають сощально-правову сутнiсть тероризму, як явища, яке охоплюе iдеологiю, органiзацiйну структуру i суспшьно небезпечну дiяльнiсть, що полягае у вчиненш чи погрозi вчинення терористичних злочишв, спрямованих на залякування населення i вчинених з метою здшснення впливу на прийняття ршень органами державно1' влади або мiжнародними органiзацiями [18, с. 37].
Iншi розглядають тероризм на кiлькох рiвнях: 1) тероризм у вузькому розумшш, яким охоплюються вчинення чи погроза вчинення вибуху, пiдпалу чи шших загальнонебезпечних дiй, якi можуть спричинити загибель людей чи iншi тяжю наслiдки, та спрямованi на залякування населення з метою спонукання держави, мiжнародноï оргашзацп, фiзичноï чи юридично1' особи прийняти будь-яке рiшення або утриматися вщ нього; 2) тероризм у широкому розумшш, яким охоплюеться тероризм у вузькому розумшш й уи iншi злочини терористично1' спрямованосп, тобто суспiльно небезпечнi дiяння, як спрямованi на залякування населення з метою спонукання держави, мiжнародноï оргашзацп, фiзичноï чи юридично1' особи прийняти будь-яке ршення або утриматися вщ нього; 3) тероризм у найширшому розумiннi, це створення органiзованоï терористично1' групи чи терористично1' органiзацiï, керiвництво такою групою чи органiзацiею або участь у нш, а так само матерiальне, органiзацiйне чи шше сприяння створенню або дiяльностi оргашзовано1' терористично1' групи чи терористично1' оргашзацп тощо [19, с. 32-33].
Огляд науково1' лiтератури з цього питання виявив бшьше сотнi дефiнiцiй "тероризму" у полгголопчних, фiлософських, iсторичних та галузевих юридичних дослщженнях. Зауважимо, що будь-яке з них охоплюе лише частину цього багатоаспектного явища, внаслщок або галузево1' специфши дослiдження, або особливостей позици автора. Тероризм - це багатопланове явище, яка мае широкий спектр проявiв та форм. Враховуючи це, можна стверджувати, що сприйняття та розумшня дослщжуваного явища буде в^^знятися внаслщок специфши суб'екта сприйняття об'екта дослщником. При цьому стае зрозумшо, що характеристику зовшшшх проявiв тероризму неможливо помiстити у рамки одного визначення, неможливо ушфшувати й казуальш характеристики явища. Саме з ще1' причини закономiрною е вщсутшсть унiверсального визначення поняття "тероризм" [20, с. 45-46].
Однак це не е завданням нашого дослщження. Ми маемо на мет дослщити тероризм як об'ект кримiналiстичного розгляду, при цьому не можемо вщкинути i визначення його шших складових (фшософсько!', полгголопчно!', кримiнально-правовоï тощо).
Отже, проведений аналiз дав змогу видшити загальш ознаки тероризму як суспшьно-полiтичного явища, якi пiдтримують усГ дослiдники:
- усi дослiдники ототожнюють тероризм iз насиллям або його погрозою;
- кшцева мета тероризму - це задоволення полггично або релтйно марковано1' вимоги;
- тероризм спричиняе певний психолопчний ефект створення обстановки остраху, жаху у сусшльсга, тобто стрижнем тероризму е процес залякування.
Розглядаючи тероризм з точки зору вггчизняного права, ми бачимо, що законодавство мае лише одне офщшне визначення тероризму. Воно мютиться у закош Украши "Про боротьбу з тероризмом" [21] i визначае тероризм як суспшьно небезпечну дiяльнiсть, яка полягае у свщомому, цшеспрямованому застосуванш насильства шляхом захоплення заручниюв, пiдпалiв, убивств, тортур, залякування населення та оргашв влади або вчинення шших посягань на життя чи здоров'я ш в чому не винних людей, або погрози вчинення злочинних дш з метою досягнення злочинних цшей. Законодавець, з одного боку, розглядае тероризм не як явище, а як суспшьно-небезпечну дiяльнiсть, що, на нашу думку, е бшьш правильним в сенс змютовно1' складово1' тероризму, але з шшого, - зовсiм випускае головну його мету - досягнення полггичних (щеолопчних) або релiгiйних цiлей. Тим самим прирГвнюючи, наприклад, "мафiознi розбГрки", яю можуть проявлятися у вказаних формах до тероризму, на нашу думку, е не зовсГм виправданим.
У впчизняному кримшальному правi шд тероризмом розумдать низку злочишв проти громадсько1' безпеки, що полягають у здшсненш вибуху, шдпалу або шших дш, що створюють небезпеку загибелГ людей, заподГяння значних втрат майну або настанню шших суспшьно небезпечних наслщюв, якщо таю ди вчинеш з метою порушення громадсько1' безпеки, залякування населення або справляння впливу на прийняття ршення органами влади, а також погроза вчинення таких дш [2, с. 16]. Проте з таким спрощеним шдходом до розумшня тероризму ми погодитись не можемо, хоча б Гз тих причин, що стрижень тероризму становить протиправна дГяльнють, яка може виражатись у будь-яких формах та дГях, яю за загально-кримшальним розумшням можуть зараховуватись до злочишв проти безпеки руху та експлуатацп транспорту, злочини проти основ нацюнально1' безпеки Украши тощо. Тут виникае нагальна потреба у формуванш наступно1' складово1' тероризму, як об'екта кримшалютичного дослщження - злочишв терористично1' спрямованостГ.
Як бачимо, мета означених суспшьно небезпечних протиправних дш i е тим "лакмусовим пашрцем", який виявляе вГдношення об'ективно1' сторони дГяння до злочинного дГяння терористичного характеру. Причому унГкальнГсть феномену тероризму як кримшально-правового явища полягае у тому, що означеш ди мають мету тактичну та мету стратепчну. Тактична визначаеться успГшнГстю виконання дш терористичного характеру (пГдпал, вибух, захоплення заручникГв тощо), а стратепчна полягае у досягненнГ результатГв щодо змши конкретно!' ситуацП' у полГтичному, релГгГйному та Гншому планГ.
Причому важливим, з точки зору кримшалютичного шдходу до вивчення тероризму, е його види, i в цьому випадку необхщно виходити саме Гз "забарвленосп" мети терористичних дш: полiтичноï (ГдеологГчно1) або релГгГйно1\ Визначення конкретноï мети означених дГй дае змогу правоохоронним органам: визначити початковГ робочГ версП, звузити коло пГдозрюваних осГб, дослГдити процедуру пГдготовки та канали фшансування терористГв, визначити можливГ мюця зберГгання предметГв та засобГв терористичноï дГяльностГ тощо.
Наступна ознака мае визначальне значення для побудови моделГ протидп тероризму, загалом, i окремим його проявам. Феномен тероризму полягае також i в тому, що вш поеднуе в собГ двГ сторони своеï дГяльностГ: закриту, законсшровану та вГдкриту, гласну. Так, на першому еташ пГдготовки та вчинення акту тероризму злочинцям вкрай необхщш аношмнють та конспГрацГя. Результати ж терористи намагаються виставити напоказ, в чому не останню роль вдаграють засоби масовоï шформацп. Терористам необхщне Гнформування населення про терористичнГ акти, що ними вчиняються. Сучасний терористичний акт, по свош сутГ, е плодом засобГв масовоï ГнформацП. Вони його виростили, вигодували та довели до абсурдного, але видовищного та трапчного шоу, яке
викликае неадекватний штерес у сучасного обивательського суспшьства споживачГв. На жаль, велик можливосп активного впливу ЗМ1 на свщомють та поведшку населення як раз i свщчать про велике зростання 1'х ролГ у сучасному суспшьствг
Деяю дослщники намагались оспорити означену ознаку, вказуючи на те, що певш терористичш оргашзацп (1РА, СТА тощо) заздалепдь повщомляють про теракт. Однак надання шформацп про акт тероризму - це в певний спосГб шар-компашя тако1' акци, i не мае шчого спшьного Гз турботою про людей або вщмову терориспв вщ ïï скоення. Мета залишаеться одна -створити атмосферу жаху та невпевненосп, а також пропагувати свою уявну миролюбнють [22, с. 105].
Сучасний внчизняний тероризм, а нам, на жаль, доводиться констатувати його наявнють, вщрГзняеться полничною заангажованютю та серйозною фшансовою шдтримкою. Тому нам хотшося б звернути увагу на ще одну кримшалютично значущу ознаку, яка вдаграе важливу роль тд час розкриття та розслщування групи злочишв терористично1' спрямованосп (яю становлять, по суп, змют тероризму) - фшансування тероризму.
Експерти Групи розроблення фшансових заходГв з боротьби з вщмиванням злочинних доходГв (вГдома, як FATF), зосереджують увагу на типолопзаци дГй щодо приховування i тдтримки сво1'х фондГв терористами. В основГ дослГдження лежить щентифГкащя методГв фГнансування, що використовують терористи, i як вони вщрГзняються вщ методГв, застосовуваних Гншими злочинними групами. Завдання також передбачало визначити розбГжносп мГж легальними i злочинними джерелами фшансування i можливостГ використання досГ Гснуючо1' системи протидП' „вщмиванню" злочинних доходГв з метою виявлення i судового переслщування терористГв через 1'х фГнансову дГяльнГсть. ЗдГйснюючи типолопзащю, було доведено, що фактично методи використання фшансово! системи терористичними групами не дуже вщрГзнялися вГд методГв, використовуваних Гншими проявами злочинностГ, але все ж вони мали свою специфГку. Визначення ще! специфГки на внчизняних теренах зробить крок вперед для устшно! протидП тероризму та водночас визначить ïï як окрему ознаку сучасного внчизняного тероризму загалом. Ми розумГемо, що така ознака, як фшансування тероризму, е факультативною, для тероризму в рафшованому, теоретичному виглядГ, але за умов розгляду тероризму на теренах Украши, нам видаеться вона обов'язковою [23, с. 81].
Висновки. Отже, визначимо загальш кримшалютично значущГ ознаки тероризму:
- тероризм - це протиправна суспшьно небезпечна дГяльнють;
- змют такоï дГяльносп мае ознаки рГзноманнних складГв злочину, якГ належать до злочишв терористичноï спрямованостГ;
- важливою ознакою тероризму е застосування насильства фГзичного, майнового, морально-психологГчного або погроза його застосування;
- стрижнем тероризму е процес залякування;
- тероризм як правовий феномен мае тактичну та стратепчну мету, яю полягають у: тактичнш - досягнення устху в проведеш конкретного акту тероризму, а стратепчна мета направлена на виконання завдань у полничнш або релшйнш сферах;
- об'ектом тероризму виступають найважлившГ сегменти у житп суспшьства - його безпека, а також безпека держав(и) в особГ ï^ представниюв тощо;
- кримшалютично значущою ознакою е дуальнють шформацшного стану тероризму: з одного боку, його аношмнють та конспГрацГя тд час пГдготовки та вчинення, а з шшого, - надання максимального розголосу його результата;
- серйозне фшансове пГдГрунтя тероризму е окремою ознакою сучасного внчизняного тероризму.
До того ж проведений аналГз дае змогу визначити тероризм як об'ект кримшалютичного вивчення. Так, тероризм потрГбно розумни як сукупнють умисних систематичних протиправних та
суспшьно небезпечних дш, що мають ознаки злочишв терористичноï спрямованосп, яю характеризуються застосуванням фГзичного, майнового, морально-психолопчного насильства або погрозою його застосування, що спрямоваш на залякування населення, для досягнення полГтичних або релшйних цшей.
1. Емельянов В. П. Злочини терористичног спрямованост1 / В. П. Емельянов. - Х., 1997. -160 с. 2. Канщр В. С. Тероризм у сучасному глобал^зацтному просторi: фшософсько-правовий вим1р : монографiя /В. С. Канщр. - 2011. - 554 с. 3. Кубальський В. Н. Кримiнально-правовi проблеми протидИ' тероризму в Украш. автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. /
B. Н. Кубальський; 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украгни, К., 2007 - 20 с. 4. ГуцалоМ. Г. Оргатзащя протидИ' сучасному тероризму: полiтологiчний аналiз. дис. ... канд. полт. наук: 23.00.02 / М. Г. Гуцало; 1нститут держави i права iменi В. М. Корецького НАН Украгни. - К., 2008. - 178 с. 5. Половко О. О. Особливостi полтичного тероризму в сучасному суспiльствi: автореф. дис. ... канд. полт. наук: 23.00.02. / О. О. Половко; Кигвський нащональний утверситет iменi Т. Шевченка. - К., 2005. - 19 с. 6. Словник украгнськог мови: в 11 т. / АН УРСР. 1нститут мовознавства; за ред. I. К. Бiлодiда. - К. : Наук. думка, 1970-1980. - Т. 10. - С. 94. -Режим доступу. - [Електронний ресурс]: http://ukrlit.org/slovnyk/%D1 %82%D0%B5%D1%80% D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC (дата обращения: 07.04.2015). 7. Толковый словарь
C. И. Ожегова: он-лайн. - Режим доступу. - [Електронний ресурс]: http://slovarozhegova.ru/word.php?wordid=31699 (дата обращения: 07.04.2015). 8. Шестаков В. Террор - мировая война / В. Шестаков - М., 2003. - 320 с. 9. Новый словарь иностранных слов /гл. ред. В. В. Адамчик. - М., 2007. - 1152 с. 10. Магомедов М. Д. Современное развитие понятия терроризма / М. Д. Магомедов / Теория и практика общественного развития // 2005. -№ 1. - С. 38-42. 11. Бернгард А. Стратегия терроризма / А. Бернгард. - Варшава, 1978. - 323 с. 12. Кожушко Е. П. Современный терроризм: анализ основных направлений / Е. П. Кожушко. -Минск, 2000. - 448 с. 13. Тероризм: теоретико-правовi проблеми : наук.-практ. поаб. / за заг. ред. проф. В. К. Грищука. - Львiв, 2010. - 375 с. 14. Завiруха Г. В. Феномен тероризму в контекстi глобалiзацiйних процеав (сощально-фшософський аналiз): автореф. дис. ... канд. фтос. наук 09.00.03. / Г. В. Завiруха; Донецький нацюнальний утверситет. - Донецьк, 2008. - 21 с. 15. Гуцало М. Проблеми полiтологiчноï ттерпретацп поняття "тероризм" / М. Гуцало / Науковi пращ Миколагвського державного гумантарного утверситету iм. Петра Могили // Полтичт науки. -Вип. 66. - Т. 79. - Миколагв, 2008. - С. 173-177. 16. Кокорин С. А. Природа и понятие терроризма как социального явления / С. А. Кокорин / Бизнес в законе. - 2010. - № 5. - С. 149-150. - Режим доступу. - [Електронний ресурс]: http://cyberleninka.ru/article/n/10-2-priroda-i-ponyatie-terrorizma-kak-sotsialnogo-yavleniya (дата обращения: 08.04.2015). 17. Петрищев В. Е. Что такое терроризм, или Введение в террорологию: монография /В. Е. Петрищев. - М., 2013. - 462 с. 18. Кубальський В. Н. Кримiнально-правовi проблеми протидИ' тероризму в Украш: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. /
B. Н. Кубальський, 1нститут держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украгни. - К., 2007. -199 с. 19. Семикт М. В. Кримтальна вiдповiдальнiсть за створення терористичног групи чи терористичног оргашзацп: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. /М. В. Семикт, ХНУВС. - Харюв, 2004. - 167 с. 20. Гапон А. А. Некоторые проблемы определения понятия "терроризм" /А. А. Гапон / Вестник ЮУрГУ // Серия: Право. - 2006. - № 13 (68). - С. 45-46. 21. Закон Украгни "Про боротьбу з тероризмом" Вiдомостi Верховног Ради Украгни (ВВР). - 2003. - № 25. - Ст. 180. - Режим доступу. - [Електронний ресурс]: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/638-15. 22. Кириченко А. А. К вопросу о понятии терроризма / А. А. Кириченко / Вестник Томск. гос. ун-та. - 2010. - № 332. -
C. 103-106. 23. Драний В. В. Фтансування тероризму та вiдмивання коштiв / В. В. Драний /. Юридичний вiсник. - 2011. - № 4(21). - С. 81-83.
