CC BY
14
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-20-24 УДК 616.12-008.331.1
Бульда В. I., Богомаз В. М., Бердник I. О.
ВИКОРИСТАННЯ ТЕЛЕМЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У МЕНЕДЖМЕНТ! АРТЕР1АЛЬНО'' ППЕРТЕНЗП Нацюнальний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця (м. КиТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом НДР «Розробка нових алгоритмiв ранньоТ дiагностики, прогнозування перебiгу i комплексного лтування за-хворювань внутрiшнiх оргашв в умовах полiморбiд-носп», № державноТ реестрацп 0119и100685.
Вступ. Зпдно з даними ВООЗ, пiдвищений артери альний тиск (АТ) мають бтьше 1,3 мiльярда людей у всьому свт, серед яких на населення УкраТни при-падае близько 12 млн [1,2]. Наразi артерiальна ппер-тензiя (АГ) залишаеться найпоширенiшим чинником ризику серцево-судинних подш та хрошчноТ хвороби нирок, незважаючи на досягнення у дiагностицi та сучаснi можливост медикаментозноТ корекцп [3]. У глобальному масштабi кiлькiсть пацiентiв, якi мають тдвищений АТ суттево зросла за останш 25 рокiв, так само як i пов'язанi з цим показники смертност та iнвалiдностi. У нещодавно опублiкованому мета-ана-лiзi, щоб був проведений на основi 844 дослщжень з 154 краТн св^у, в якому було опрацьовано шформа-цiю про 8,69 млн учаснимв за перiод 1985-2015 роки, зазначаеться, що кiлькiсть людей iз сиах^чним ар-терiальним тиском вище 140 мм.рт.ст. зросла з 442 млн у 1990 роц до 874 млн у 2015 роцк Поширешсть артерiальноТ ппертензи зросла з 17307 на 100 000 населення у 1990 роц до 20255 у 2015 рощ, що в свою чергу мае прямий кореляцшний зв'язок з частотою серцево-судинних подш [4]. Одшею з глобальних цшей, визначених Всесвп"ньою асамблеею охорони здоров'я, е зниження поширеност АГ на 25% до 2025 року у порiвняннi з рiвнем 2010 року [5].
Витрати систем охорони здоров'я на лтування АГ та ТТ ускладнень величезш. Зокрема, сумарнi витрати на супровщ хворих iз серцево-судинними захворю-ваннями (ССЗ) та шсультом у Сполучених Штатах пе-ревищують 350 мiльярдiв доларiв на рт, i ця цифра до 2030 року зросте майже до 1 трлн. [6].
Полтшення менеджменту пащетчв з синдромом АГ уже десятки рошв залишаеться важливим питання систем охорони здоров'я як УкраТни, так i усього св^у [7,8]. Сучасш тенденцп модершзаци медичноТ допо-моги, зокрема менеджмент АГ i полтшення контролю АТ, та невпинний розвиток сучасних шженерних та шформацшних технологш мають розвиватись па-ралельно [9]. Враховуючи потребу оптимiзацiТ витрат медичного призначення, пацiент-орiентованiсть до-помоги та збшьшення прихильностi до самоконтролю здоров'я - телемошторинг (ТМ) як метод дiагнос-тики може з^рати ключову роль у майбутньому [10].
Мета дослщження: визначення можливостей ви-користання телемедичних технологiй для вдоскона-лення менеджменту АГ.
Об'ект i методи дослiдження. Для пошуку ш-формацп були використанi метод системного й порiвняльного аналiзу, контент-аналiз, бiблiосе-мантичний метод вивчення актуальних наукових дослщжень щодо ролi телемедицини у менеджмен-тi артерiальноí ппертензи. Було опрацьовано дан1 науковоТ лп"ератури в наступних базах даних: Web of Science, Scopus, MEDLINE, Medscape, PubMed, irbis-nbuv, Google Scholar, BASE, за перюд 20112018 рр. з використанням таких ключових с^в, як «Aртерiальна гiпертензiя», «Телемедицина», «Мо-нiторинг артерiального тиску», «Поширенiсть ар-терiальноí ппертензи», «Телемедичнi технологи» (англ. Arterial hypertension, telemedicine, monitoring of blood pressure, prevalence of arterial hypertension, telemedicine technologies). Усього проаналiзовано 52 джерела англiйською та украТнською мовами. Вобрано тi, в яких висв^лено питання телемонiторингу артерiального тиску. З метою розробки власного ш-струментар^ подальших дослiджень були опрацьо-ван мiжнароднi та вiтчизнянi опитувальники якост життя такi як Medical Outcomes Study 36-Item Short-Form Health Status (SF-36), EuroQoL-5D, General Health Rating Index. Критерiями виключення були публтаци iншими iноземними мовами, дослщження телемош-торингу, що стосуються шших нозологiчних одиниць та статистичнi дан поширеностi захворювання до 2015 року.
Результати дослщження та Тх обговорення.
Серед вiтчизняних пацieнтiв з АГ, обiзнанi про свою хворобу лише 63% громадян, отримують лтування 38%, а досягають цтьового рiвня АТ лише 14% хворих [11]. Так, вщповщно мiжнародного багато центрового нешвазивного перехресного дослiдження ESPER, в УкраТш спостерiгаeться найнижчий контроль АТ серед пащенлв, у порiвняннi з шшими краТнами-учасницями. Виявлено, що втизняш пацieнти мають важчий перебiг АГ з бтьшою кiлькiстю чинникiв ризику, вищою частотою уражень оргашв-мшеней та кiлькiстю супутнiх серцево-судинних захворювань (ССЗ). Зпдно з дослщженнями, що були проведет в европейських краТнах, можна розглянути кiлька по-яснень недосягнення цтьових цифр АТ. Зокрема, часта коморбщшсть АГ з ожиршням та надлишковою масою тiла (НМТ) може зменшити ефективнiсть анти-ппертензивних препаратiв, некоректна схема терапи або ж низька прихильшсть пацiента до лтування [12,13,14]. Загалом, поширенiсть АГ е бтьшою в европейських краТнах, проте ефектившсть контролю та лтування нижча порiвняно зi Сполученими Штатами [15]. Фактична кшьшсть пащенлв з контрольованою АГ у 2-3 рази нижча, шж за прогнозами лiкарiв, що
може бути обумовлено недоцшьним вибором анти-ппертензивно''' терапи, недостатшм контролем за по-казниками АТ та низьким комплаенсом мiж лтарем I пацieнтом [16,17].
Згiдно з дослщженнями, опублiкованими в жур-налi Американсько' асощацп серця у 2018 рощ, що-рiчнi медичнi витрати на доросле населення з АГ складали на 1 920 доларiв/особу бшьше, в порiвнянi з тими, у кого АТ утримувався у межах норми. На тд-а^ поширеностi АГ у США, дослщниками була пд рахована вартiсть медичного забезпечення пащен-тiв, яка складае в масштабах кражи додаткових 131 млрд доларiв на рт. Так пацiенти пiдвищують в 2,5 рази варлсть витрат при госпiталiзацií, майже вдвiчi вартiсть амбулаторно' допомоги та втричi - витрати на фармакотерашю [18].
На думку дослiдникiв, хоча так витрати залиша-ються стабтьними протягом останнiх рокiв, проте зростаюча поширенiсть АГ стае все бшьшим тягарем для населення Сполучених Шталв. Саме тому рання дiагностика та сучасний менеджмент ппертензи да-дуть змогу знизити це фшансове навантаження.
Впровадження телемедицини i використання те-лемонiторингу (ТМ) е вiдносно новим та швидко про-гресуючим напрямком розвитку сучасно' медицини як в кра'нах бвропи загалом, так i в Укра'ш зокрема. ТМ - це концепщя управлiння АГ, що включае в себе використання електронних технологш для дистан-цiйного контролю життевих показникiв пацiентiв, зокрема, АТ, частоти пульсу та ш., та вщдалено' взаемо-дп з лтарем [19].
Процедура вимiрювання АТ е ключовим моментом для адекватно!' дiагностики i подальшого контролю ефективност терапи АГ. Методика вимiрювання АТ видозмiнювалась за останш 130 рокiв, i багатора-зово шддавалась удосконаленню згiдно з досягнен-нями iнформацiйних технологiй свого часу. Застосу-вання ТМ у вимiрюваннi АТ за допомогою дротових та/або бездротових технологш може стати тим методом, який зменшуе вiрогiднiсть похибок як при амбулаторному, так i при домашньому монiторингу. Ця перевага може дозволити технолопям телекому-нiкацiй покращити спiвробiтництво мiж патентом та лiкарем у менеджментi ппертонп. Тому оцiнка ефек-тивностi технологш та сприйняття !'х пацiентами стае важливим елементом в управлiннi здоров'ям [20].
Зокрема, Те^еа№ можна визначити як надання медичних послуг на вщсташ за допомогою телекому-шкацш [21]. На вiдмiну вiд фокусу на лтуванш, телемедицина намагаеться охопити бтьш цiлiсний пiдхiд до охорони здоров'я, вдосконалюючи технологiю мошторингу результатiв, передачi отримано!' шфор-маци та ТГ обробку. Переваги телемедицини вклю-чають в себе оцшку даних у режимi реального часу, зручний доступ до шформацп, ^ вiдповiдно, швидке реагування при необхщносл, що разом складають стратеги прийняття рiшень в кожному конкретному випадку [20].
Найчаслше контроль АТ здшснюеться у домашнiх умовах. Вiдома низка дослщжень кл^чно' ефектив-ностi ТМ домашнього АТ. 1х нелегко пор!внювати, оскiльки в них використовувались рiзнi методики ви-мiрювання, варiацií технологи передачi даних, вими рювальних приладiв, частоти монiторингу, взаемоди з рiзними категорiями медичних працiвникiв для ре-
агування на шформацш, частоти контакту «пащент-лтар», мети та тривалост спостереження.
Застосування в щоденнiй практик нових при-ладiв та технологш потребуе ч^кого дотримання ш-струкцш, легко! та швидко! роботи з телемедичними пристроями та програмами. Передбачаючи апроба-цiю нового устаткування та використавши опублто-ванi ранiше анкети оцшки якостi життя, зокрема SF-36, EuroQoL-5D, General Health Rating Index, нами був розроблений орипнальний опитувальник пащенлв для оцiнки зручност i задоволеностi портативними «домашшми» приладами вимiру АТ (рис.). Анкета мiстить десять питань щодо досвiду користування та суб'ективно! оцiнки точностi приладу. Кожне з питан-ня оцшюеться по 10-бальнiй шкалi.
Зокрема, в мета-аналiзi 23 рандомiзованих досли джень домашнього ТМ АТ, в яких взяли участь 7077 пащетчв, було знайдено статистично значне покра-щення показникiв контролю систолiчного АТ (САТ) та дiастолiчного АТ (ДАТ) у порiвняннi iз звичайним методом вимiрювання. САТ знижувався на 4,71 мм рт.ст. (95% Д1 6,18-3,24, Р <0,001) та ДАТ на 2,45 мм рт.ст. (95% Д| 3,33-1,57, Р <0,001). Бтьша прихиль-шсть до лiкування спостерiгалась у грут ДАТ (+0,40; 95% Д1 0,17-0,62; P <0,001), причому бiльшiсть цих пащетчв досягали бажаного цiльового рiвня АТ (вщ-носний ризик 1,16, 95% Д1 1,04-1,29; P <0,001) [20].
Дослщження Green B. та сшвав. [22] вивчали ТМ АТ та рiзнi типи пiдходiв до менеджменту АГ. У це до-слщження були включенi 778 хворих, як вимiрювали АТ у домашшх умовах двiчi на тиждень за допомогою портативних приладiв. Одна група працювала самостiйно, iнша використовувала додатковi веб-ресурси для покращення контролю АТ, а третя використовувала веб-треншг у поеднаннi з допомогою лтаря. Лiкар у телефонному режимi консультував за потреби та проводились веб-спшкування за допомогою планових телекомушкацш. В кiнцi дослщжен-ня частка пацiентiв, якi досягли контрольованого АТ (<140/90 мм рт.ст.), була подiбною у тих, хто отриму-вав лише веб-треншг у порiвняннi самоконтролем (36% [95% Д1 30% -42%] проти 31% [95% Д1 25% -37%], Р = 0,21). Проте у грут, яку консультував лтар, зна-чно вищим був вщсоток пацiентiв з контрольованим АТ (56%, 95% Д1 49% -62%) порiвняно самоконтролем (P <0,001) (25). У цш популяцй' додаткова взаемодiя з медичним закладом покращила результати контролю АТ, особливо у груш з вищими АТ та шдвищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Це досли дження дае шдстави вважати, що лiкарi залишаються ключовою ланкою мiж пацiентом та новими техноло-гiями вимiрювання АТ.
Американська асощащя кардiологiв (AAK) опубли кувала шформацш про роль ТМ в покращенш лту-вання ССЗ та шсульту, можливi перешкоди на шляху впровадження ТМ та новп"ш стратегй' подолання !х [6]. Telehealth, який охоплюе цифровi телекомушка-цй' та шформацшш технологи, такi як телемедицина та еHealth, можуть допомогти виршити проблему шляхом полiпшення якостi обслуговування при од-ночасному зниженнi витрат. Забезпечуючи кл^чн1 послуги дистанцiйно або поза мережею, ТМ може покращити доступ до медично! допомоги патентам, як мають перешкоди для отримання спещально! до-
1. Чи цржбжшя Вам зовнишш в иг ляд 1ф кладу?
1 бал © 2бали Збали 4 бали S балш 6 6ал1в 7бал1в 8бал1в 9 балш 10 балш©
2. Чи влашговують Вас розмрипр кладу?
1 бал © 2 бали Збали 4 бали 5 балш 6 бал1в 7бал1в 8 бал1б 9 балш 10бал1в©
З.Чи влашговус Вас форма i розмф показ ник ¡в ар тонального тиску i пульсу на екрam прнладу?
1 бал © 2 бали Збали 4 бали 5 бал1в 6 бал1в 7бал1в 8 бал1б 9 бал1в 10бал1в©
4. Чи зручно брати пр клад з собою нароботу/вщгачинок?
1 бал © 2 бали Збали 4 бали 5 балш б балш 7 бал1в 8 балш 9 балш 10бал1в©
5. Чи гфостий 1филад у використанш?
1 бал © 2 бали Збали 4 бали 5 балш б бал1в 7бал1В 8бал1в 9 бал1в 10бал1в©
б.Чи сприяс використання прнладу по крашению якосп i ефективносп в лжуванш?
1 бал ® 2 бали 3 бали 4 бали 5 башв б башв 7 башв 8 башв 9 бал1в 10 башв ©
7. Чи доводилось Вам пер емф яти ар тер галький тиск мехаючшмЛкшнм тонометром?
1 бал © 2 бали 3 бали 4 бали 5 б алев б балш 7 бал1в 8 бал1в 9 бал1в 10бал1в©
8. Чи порекомендувалиб Ви використання прнладу свош знайомим/близьким?
1 бал © 2 бали 3 бали 4 бали 5 б алев 6 бал1в 7 бал1в 8 балш 9 6ал1в 10бал1вй
9. Чи придбалиб Ви приладзавласшкошги дляособнстого користування?
1 бал © 2 бали 3 бали 4 бали 5 бал1в 6 балш 7 бал1в 8 балш 9 бал1в 10бал1в©
10. Чи викликас довфу отримашпоказнюсиартер1ального тиску i пуску?
1 бал © 2 бали 3 бали 4 бали 5 б алев б балш 7 бал1в 8 бал1в 9 бал1в 10Сал1в©
Рис. Анкета для оцiнки використання портативних приладiв ви^ру АТ.
помоги через вщдалешсть проживання або фiзичних обмежень [23].
ААК встановив, що рiвень задоволеностi пащен-тiв обслуговуванням за допомогою дистанцiйних послуг е досить високим, хоча переваги продемон-стрували лише деякi медичнi програми. Наприклад, дистанцiйний монiторинг пацiентiв iз iмплaнтовaни-ми серцевими апаратами призвiв до своечасноУ дiа-гностики та лтування аритмiй та симптомiв серцевоУ недостатностi, що призвело до кращого клiнiчного результату [24].
Члени ААК вiдмiчали занепокоення тим, що подо-лання перешкод на шляху впровадження телекому-нiкацiй та ТМ призведе до збтьшення короткостро-кових витрат. Потрiбнi додатковi дослiдження для встановлення кл^чноУ ефективностi нових дистан-цмних моделей медичноУ допомоги та для виршен-ня проблем щодо вщшкодування витрат на цi заходи для запоб^ання надмiрного використання медичних ресурав.
В якостi мехaнiзму покращення контролю за хворобами та збереження економiчних ресурав домаш-нiй ТМ АТ стае все бтьш привабливим мехашзмом спостереження та упрaвлiння за рiвнем АГ. Його використання може заохочувати до ретельншого контролю АТ, швидшого досягнення цiльових рiвнiв,
зменшуючи потребу недоцiльних зверненнях за медичною допомогою, в той час Ыщюючи потребу у консультaцiях лтаря.
Роль ТМ у менеджментi захво-рювань все ще активно обговорю-еться. £ певнi труднощi, пов'язан з сприйняттям iнновaцiй, формами стосуншв мiж пaцiентом i лiкaрем та можливим впливом технолопй на прихильшсть до лiкувaння [20]. Так, використання телемедицини пов'язано з покращенням контр -олю за показниками АТ та збть-шенням зaдоволеностi пащен^в. У дослiдженнях застосування ТМ найчаспше оцiнюють зручнiсть використання технологiй для патента, можливостi модифтацп способу життя та/або контролю при-йому лiкaрських зaсобiв [23].
Однак докази щодо прихиль-ностi ТМ е обмеженими, не в останню чергу тому, що питання стосуеться до широкого спектру технологш, деяк з яких можуть включати в себе складне, ви-соковарткне устаткування або дуже специфiчне обладнання для контролю за станом рiзних оргаыв i систем [24]. Висновки
1. Телемошторинг aртерiaль-ного тиску е одыею з сучасних тенденцш розвитку охорони здоров'я, яка забезпечуе персо-нiфiковaну допомогу та потребуе подальшого вивчення стосовно сприйняття пащен-тами та впливу на медичн витрати та якiсть життя хворих.
2. Телемонггоринг aртерiaльного тиску може до-помогти пaцiентaм досягти оптимального контролю АТ в домашых умовах та тдвищити прихильнiсть па-цiентiв до самоконтролю.
Перспективи подальших дослiджень. Новi циф-ровi Ыструменти та мобiльнi додатки, що викорис-товуються для упрaвлiння станом здоров'ям, мають багато аспект i вимагають уважного дослщження та подальшого aнaлiзу, зокрема, стосовно Ух ефектив-носп у порiвняннi з трaдицiйними методами, оцшки можливих медико-соцiaльних та фтансово-еконо-мiчних переваг. Враховуючи, що серцево-судинн захворювання загалом та aртерiaльнa гiпертензiя зокрема займають провiднi мкця у структурi захворю-вaностi i смертностi населення УкраУни, покращення менеджменту цих хвороб матиме вагоме значення для системи охорони здоров'я. Розробка орипналь-ноУ анкети дозволить оцшити зручшсть та задоволе-нiсть використання телемедичних технологш патентами, що необхщно для подальшого вдосконалення менеджменту АГ.
Лггература
1. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal. 2018;00:1-98.
2. Sirenko YuM. Pro novi yevropeys'ki rekomendatsiyi z arterial'noyi hipertenziyi pislya yikh pershoyi prezentatsiyi. Arterial'na hipertenziya. [Internet]. 2018;3(59). Dostupno: http://www.mif-ua.com/archive/article/46277 [in Ukrainian].
3. Hypertension Canada's 2017 Guidelines for Diagnosis, Risk Assessment, Prevention, and Treatment of Hypertension in Adults. Can J Cardiol. 2017 May;33(5):557-76.
4. Forouzanfar MH, Liu P, Roth GA, Ng M, Biryukov S, Marczak L, et al. Global Burden of Hypertension and Systolic Blood Pressure of at Least 110 to 115 mm Hg, 1990-2015. JAMA. 2017 Jan 10;317(2):165-82.
5. WHO. Global action plan for the prevention and control of noncommunicable diseases 2013-2020. [Internet]. 2013. Accessed Aug 14, 2015. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/94384/9789241506236_eng.pdf;jsessionid=E276142AC49614A3959CBF0 8A9E3FC5D?sequence=1
6. Crystal Wong. AHA Recommendations for Telehealth in Cardiovascular and Stroke Care. Cardiology Advisor. [Internet]. January 20, 2017. Available from: https://www.thecardiologyadvisor.com/home/topics/stroke/aha-recommendations-for-telehealth-in-cardiovascular-and-stroke-care/
7. Dyachuk DD, Moroz GZ, Gidzynska IM, Lasycya TS. Poshyrenist faktoriv ryzyku sercevo-sudynnykh zakhvoryuvan v Ukrayini: suchasnyj poglyad na problemu. Ukrayinskyj kardiologichnyj zhurnal. 2018;1:91-101. [in Ukrainian].
8. Guo F, He D, Zhang W, Walton RG. Trends in prevalence, awareness, management, and control of hypertension among United States adults, 1999 to 2010. J Am Coll Cardiol. 2012 Aug 14;60(7):599-606.
9. Allison A. Vanderbilt, Reginald F. Baugh, Patricia A. Hogue, Julie A. Brennan, Imran I. Ali. Curricular integration of social medicine: a prospective for medical educators. Med Educ Online. 2016;21. Published online 2016 Jan 14. DOI: 10.3402/meo.v21.30586
10. Wood PW, Boulanger P, Padwal RS. Home Blood Pressure Telemonitoring: Rationale for Use, Required Elements, and Barriers to Implementation in Canada. Can J Cardiol. 2017 May;33(5):619-25.
11. Sirenko YuM, Lutaj MI, Nesukaj OG. Kontrol' arterial'noyi hipertenziyi v Ukrayini: vysnovky ekspertiv. Medychna gazeta «Zdorovya Ukrayiny 21 storichchya». 2017 Grud;24(421):5-7. [in Ukrainian].
12. Shu-Zhong Jiang, Wen Lu, Xue-Feng Zong, Hong-Yun Ruan, Yi Liu. Obesity and hypertension. Exp Ther Med. 2016 Oct;12(4):2395-9.
13. O'Connor DW. The impact of obesity on national and homeland security. Naval Postgraduate School; Monterey, CA; 2013.
14. Sabrina Kochli, Katharina Endes, Ramona Steiner, Luca Engler, Denis Infanger, Arno Schmidt-Trucksass, et al. Obesity, High Blood Pressure, and Physical Activity Determine Vascular Phenotype in Young Children. Hypertension. 2018;73:153-61.
15. Michel Joffres, Emanuela Falaschetti, Cathleen Gillespie, Cynthia Robitaille, Fleetwood Loustalot, Neil Poulter, et al. Hypertension prevalence, awareness, treatment and control in national surveys from England, the USA and Canada, and correlation with stroke and ischaemic heart disease mortality: a cross-sectional study. BMJ Open. 2013;3:1-9.
16. Sexton DJ, Kenny RM, O'Seaghdha CM. Cost-Effectiveness of Intensive versus Standard Blood-Pressure Control. N Engl J Med. 2017 Nov 30;377(22):2199-200.
17. Carlos J, Carolyn H, Katelyn R, Lynne Wagenknecht, Suzanne White, Jeffrey T. Baseline blood pressure control in Hispanics: characteristics of Hispanics in the Systolic Blood Pressure Intervention Trial. J Clin Hypertens. 2017;19:116-25.
18. Jai Singh, Javier Valero-Elizondo, Joseph A. Salami, Haider J. Warraich, Oluseye Ogunmoroti, Erica S. Spatz, et al. Favorable Modifiable Cardiovascular Risk Profile Is Associated With Lower Healthcare Costs Among Cancer Patients: the 2012-2013 Medical Expenditure Panel Survey. [Internet]. JAHA. 2018 May;9. Available from: https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/JAHA.117.007806 DOI: 10.1161/JAHA.117.007874
19. Harrison CE, Wild K. Using telehealth in the management of hypertension. Nurs Stand. 2017 Jul 26;31(48):44-9.
20. Darshi Sivakumaran, Kenneth Anthony Earle. Telemonitoring: use in the management of hypertension. Vasc Health Risk Manag. 2014;10:217-24.
21. Omboni S, Gazzola T, Carabelli G, Parati G. Clinical usefulness and cost effectiveness of home blood pressure telemonitoring: meta-analysis of randomized controlled studies. J Hypertens. 2013;31:455-67.
22. Green BB, Cook AJ, Ralston JD, Fishman PA, Catz SL, Carlson J, et al. Effectiveness of home blood pressure monitoring, Web communication, and pharmacist care on hypertension control: a randomized controlled trial. JAMA. 2008 Jun 25;299(24):2857-67.
23. Van Dalem J, Krass I, Aslani P. Interventions promoting adherence to cardiovascular medicines. Int J Clin Pharm. 2012 Apr;34(2):295-311.
24. Patterson L. Making our health and care systems fit for an ageing population: David Oliver, Catherine Foot, Richard Humphries. King's Fund March 2014. Age Ageing. 2014 Sep;43(5):731.
ВИКОРИСТАННЯ ТЕЛЕМЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У МЕНЕДЖМЕНТ АРТЕР1АЛЬНО1 ППЕРТЕНЗП Бульда В. I., Богомаз В. М., Бердник I. О.
Резюме. У статт наведено огляд сучасно! лп"ератури щодо поширеност артерiально! ппертензи, свп"ов1 пщходи та матерiали власного дослщження алгоритму дш щодо менеджменту артерiального тиску з допо-могою телемошторингу. Встановлено, що телемошторинг забезпечуе персошфтовану медичну допомогу, може сприяти досягненню оптимального контролю артерiального тиску в домашшх умовах та шдвищити прихильшсть пащенлв до самоконтролю. Технолопя потребуе подальшого вивчення стосовно сприйняття и патентами, впливу на загальш медичш витрати та яшсть життя хворих.
^K>40Bi слова: артерiальна riпертензiя, телемедицина, контроль артерiального тиску.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕЛЕМЕДИЦИНСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ В МЕНЕДЖМЕНТЕ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ Бульда В. И., Богомаз В. М., Бердник И. А.
Резюме. В статье приведен обзор современной литературы по распространенности артериальной гипер-тензии, мировые подходы и материалы собственного исследования алгоритма действий по менеджменту артериального давления с помощью телемониторинга. Установлено, что телемониторинг обеспечивает персонифицированную медицинскую помощь, может способствовать достижению оптимального контроля артериального давления в домашних условиях и повысить приверженность пациентов к самоконтролю. Технология требует дальнейшего изучения относительно восприятия ее пациентами, влияния на общие медицинские расходы и качество жизни больных.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, телемедицина, контроль артериального давления.
THE USE OF TELEMEDICAL TECHNOLOGIES IN MANAGEMENT OF HYPERTENSION Bulda V., Bogomaz V., Berdnyk I.
Abstract. The article gives an overview of modern literature on the prevalence of arterial hypertension, global approaches and materials of its own research on the algorithm for the management of blood pressure through telemonitoring.
According to WHO, high blood pressure has more than 1.3 billion people worldwide, of which about 12 million are in the population of Ukraine. Currently, arterial hypertension remains the most common risk factor for cardiovascular events and chronic kidney disease, despite the advancement in diagnosis and the current capacity for drug correction. On a global scale, the number of patients with elevated blood pressure significantly increased over the past 25 years, as well as associated mortality and disability rates. The prevalence of arterial hypertension has increased from 17,307 per 100,000 population in 1990 to 20,255 in 2015, which in turn has a direct correlation with the incidence of cardiovascular events. One of the global goals set by the World Health Assembly is to reduce the prevalence of hypertension by 25% by 2025 compared with 2010. Expenditures of health care systems for the treatment of hypertension and its complications are enormous. Improvement in the management of patients with hypertension syndrome for decades remains an important issue for health care systems in Ukraine and around the world. Modern trends in the modernization of medical care, in particular hypertension management and improved control of blood pressure, and the unceasing development of modern engineering and information technologies, must be developed in parallel. It has been established that telemonitoring provides personalized medical assistance, can help achieve optimal control of blood pressure at home and increase patient self-control. New digital tools and mobile applications used to manage health have many aspects and require careful research and further analysis, in particular regarding their effectiveness compared to traditional methods, assessment of possible health and social and financial and economic benefits. Taking into account that cardiovascular diseases in general and hypertension in particular, occupy leading positions in the structure of morbidity and mortality of the population of Ukraine, improvement of management of these diseases will be of great importance for the health care system. The development of the original questionnaire will allow us to assess the convenience and satisfaction of the use of telemedicine technologies by patients, which is necessary for further improvement of hypertension management.
Technology needs further study on the perception of its patients, the impact on general medical expenses and quality of life of patients.
Key words: arterial hypertension, telemedicine, control of blood pressure.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття надшшла 04.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-24-29 УДК 611.12-076:611.013:616-092.9:669.018.674
Гальперн О. I., Руденко К. О., Придиус I. О., Каплуненко А. М., Фролова Г. М.
ЗНАЧЕННЯ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В ЦЕР1Ю ТА ГЕРМАН1Ю ДЛЯ П1ДТРИМКИ МОРФО-ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАТУСУ ОРГАН1ЗМУ ДЗ «Дншропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни» (м. Дншро)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ- зовшшнього середовища токсичними речовинами, ними роботами. Робота виконана вщповщно до теми тому сучасш дослщники-медики все бшьше уваги кафедрально! науково! роботи кафедри клЫчно! ана- придшяють мтроелементам i мтроелементозам. томи, анатоми та оперативно! хiрургi! «Морфофунк- Майже в ydx кра!нах проводяться штенсивш до-цюнальний стан оргашв i тканин експериментальних слщження з нанонауки, а отримаш результати впро-тварин та людини в онтогенезi в нормi та шд впливом ваджуються у практичну дiяльнiсть. Безперечно, зовшшшх i внутршшх чинниюв», № державно! рее- найбшьшим досягненням нанотехнологи е створен-страци 0117U003181. ня наноматерiалiв, як широко використовуються в
Вступ. В останш роки штерес до вивчення впливу медицин та народному господарств^ вщкриваючи якост середовища проживання на зростання так зва- перед людством новi можливост Об'екти нанороз-них хвороб цившзаци або нешфекцшно! патологи зна- мiрiв надзвичайно реакцшно активы, оскшьки мають чно зрк у всьому свт, перш за все в державах з бурх- велику питому поверхневу енерпю, тому наночастки ливо розвинутою економтою. Зростання урбашзаци легко можуть агрегувати одна з одною та з мембра-неминуче призводить до ускладнення еколопчно! об- нами клп"ин, взаемодiяти з бшками, впливати на бю-становки на площах, зайнятих промисловими шдпри- хiмiчнi реакци оргашзму. З розвитком нанотехнологи емствами, транспортними мапстралями, а також на стало можливим створення мтроелеменлв у нових прилеглих до них територiях. Досить перспективними формах, як мають ширший спектр ди та новi власе бютехнолопчш препарати, до складу яких включа- тивосп, що не притаманш солям мтроелемен^в. 3i ють мтроелементи, котрi за результатами сучасних стрiмким розвитком науки нанотехнологи стало мож-дослщжень учених, виконують низку життево важ- ливим використання мшеральних речовини в формi ливих функцш в оргашзмк Серед розроблюваних в нанокарбоксила^в [1,2]. В Укра!ш нанокарбоксилати сучаснш морфологи проблем фундаментального i були отримаш не так давно, дослщження !х бюлопч-прикладного характеру пильну увагу дослщнитв при- ного впливу на оргашзм тварин (як дослщних так i вертае вивчення закономiрностей проттання базових сшьськогосподарських) проводяться досить активно i процеав морфогенезу та органогенезу шд впливом тривають до цього часу [3,4].
мтроелеменлв. Дiяльнiсть людини призвела до пере- Проте, актуальним напрямом дослщження за-розподшу мтроелеменлв, шдвищення забрудненосп лишаеться пошук та розробка нових препаралв, я^
