CC BY
8
Результати. Випадки тютюнопалшня достодрно частiше зустрiчаються ттьки серед хлопчикiв найстар-шоТ вшово'Т групи. Iншi фактори, до яких вщносяться no6yTOBi умови, проживання дитини в неповнш ам'Т, не виявили статистично доа^рних вiдмiнностей мiж втовими групами. Аналiзуючи певнi статистичнi даш, можна вщзначити, що у вах пaцieнтiв з високим ступенем колошзацп H. pylori при проведеннi ендоскотчного дослiдження ерози, локалiзованi на слизовш шлунка, були виявленi практично у вах обстежуваних.
Висновок. Високий стушнь колошзаци H. pylori достовiрно корелюе з наявнiстю ерозивних уражень.
Ключовi слова: Helicobacter pylori, поширешсть, забруднешсть, ерозп.
НЕКОТОРЫЕ ИТОГИ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИЗУЧЕНИЯ HELICOBACTER PYLORI-ИНФЕКЦИИ
Асланова Х. Р.
Резюме. Цель. Изучение эпидемиологических особенностей и динамики превалентности хеликобактерной инфекции среди населения разных возрастных групп.
Методы. Проведены клинические наблюдения и обследования 100 детей и подростков в возрасте от 13 до 18 лет (51 мальчиков, 49 девочек) с верифицированным диагнозом хроническая гастродуоденальная патология, ассоциированная с H. pylori на базе Клиники Инфекционных болезней. Клинический анализ заключался в сборе анамнеза, жалоб пациента, данных объективного осмотра, а также инструментальных и лабораторных методов исследования.
Результаты. Случаи табакокурения достоверно чаще встречаются только среди мальчиков самой старшей возрастной группы. Прочие факторы, к которым относятся бытовые условия, проживание ребенка в неполной семье, не выявили статистически достоверных различий между возрастными группами. Анализируя определенные статистические данные, можно отметить, что у всех пациентов с высокой степенью колонизации H. pylori при проведении эндоскопического исследования эрозии, локализованные на слизистой желудка, были выявлены практически у всех обследуемых.
Вывод. Высокая степень колонизации H. pylori достоверно коррелирует с наличием эрозивных поражений.
Ключевые слова: Helicobacter pylori, распространенность, обсеменённость, эрозии.
SOME RESULTS AND PROSPECTS OF THE STUDY OF HELICOBACTER PYLORI INFECTION
Aslanova Kh. R.
Abstract. Today, Helicobacter pylori-associated diseases due to the high level of prevalence, side effects of drugs and the formation of antibiotic resistance are a serious and still unsolved medical and social problem.
Objective: to study the epidemiological features and dynamics of the prevalence of Helicobacter pylori infection among the population of different age groups.
Methods. Clinical observations and examinations of 100 children and adolescents aged 13 to 18 years (51 boys, 49 girls) with a verified diagnosis of chronic gastroduodenal pathology associated with H. pylori based on the Infectious Diseases Clinic were conducted. Clinical analysis consisted in collecting anamnesis, patient complaints, objective examination data, as well as instrumental and laboratory research methods.
Results. Cases of tobacco smoking are significantly more common only among boys of the oldest age group. Other factors, which include living conditions, the child's living in an incomplete family, did not reveal statistically significant differences between age groups. Analyzing certain statistical data, it can be noted that in all patients with a high degree of colonization of H. pylori during endoscopic examination, erosion, localized on the gastric mucosa, was identified in almost all the subjects.
Conclusion. The high degree of colonization of H. pylori significantly correlates with the presence of erosive lesions.
Key words: Helicobacter pylori, prevalence, contamination, erosion.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 13.03.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-114-119 УДК 612.111+616-072.5 +612.015.6+616.12 Барила Н. I.
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ АКВАВ1Т-Д3 НА МОРФО-ФУНКЦЮНАЛЬНУ ПЕРЕБУДОВУ ЕРИТРОЦИТ1В, ДОБОВИЙ РИТМ ТА ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТН1СТЬ ПРИ ДЕФ1ЦИТ1 В1ТАМ1НУ D 1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет (м. 1вано-Франк1вськ)
nadiya27@i.ua
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота виконана зпдно плану НДР 1вано-Франшвського нацюнального медичного уш-верситету на 2017-2020 рр. «Профшактика дефщиту в^амшу D у пащенлв груп високого ризику, як не мають розладiв його всмоктування» (№ державноТ реестраци 0105U004708).
Вступ. Стратепчною метою рiзних схем терапп при серцево-судинних захворюваннях е запобкан-ня розвитку хрошчноТ серцевоТ недостатност (ХСН) [1,2,3], при якш значно попршуеться коронарний кровообк i спостеркаеться нестабтьшсть АТ. За да-ними клЫчних дослщжень частота ппо-ппертензп I порушення варiабельностi серцевого ритму складае вщ 2,0 до 33,0 % [4,5]. Саме тому рiзноманiтнi комор-
бщш стани при ХСН е причиною грiзних ускладнень i смертност серед таких хворих [2,3]. Це стосуеться також хворих на ХСН, який асощюеться з дефщитом вгтамшу D WBD) [6].
Дослiдження окремих авторiв показали, що ХСН+ДВD вiдноситься до стрес-реакци органiзму, яка мае своТ закономiрностi розгортання окремих стадiй i характеризуеться сезонним характером [7]. Вщомо, що у вщповщь на дiю стрес-факторiв найбiльш гостро реагують клiтини з м^мальним запасом резистент-ностi, до яких вщносяться еритроцити периферичноТ кровi (ЕрПК). В рядi дослiджень показано, що ЕрПК е не тшьки ефекторами, але й служать надшним про-гностичним маркером при багатьох як фiзiологiчних, так i патолопчних станах органiзму [8,9]. Напруження функцюнальних систем у несприятливих умовах за-вжди торкаеться кисневотранспортноТ функцГГ кров^ до складу якоТ вiдносяться ЕрПК. Встановлення Тх кiлькiсних, морфологiчних i функцiональних показ-никiв викликае особливу зацтавлешсть дослiдникiв при вивченнi адаптацшного потенцiалу органiзму в цiлому, i локальних пристосувальних реакцiй окремих клп"ин, зокрема. Найбiльш стабiльнi генетич-но детермiнованi ознаки ЕрПК вважаються розмiр i вмiст гемоглобiну (Hb). Саме тому i, в першу чергу шд впливом несприятливих фамх^в, компенсаторно змiнюеться кiлькiсть ЕрПК, а шзшше, при зниженнi Тх регенераторних можливостей, можуть змiнюватись розмiр, форма i вмiст Hb [9,10].
Проте таких комплексних клЫко-морфолопчних дослiджень при ХСН на фош ДВD i прийомi препарату Аквавiт-Д3 в комплекс з iншими лiкaрськими за-собами включених до складу лтувальних схем для зaпобiгaння ХСН не проводилось.
Мета роботи - вивчити вплив препарату Аквавп"-Д3 на стан еритроцилв периферичноТ кровi i добовий ритм та вaрiaбельнiсть aртерiaльного тиску у хворих на хрошчну серцеву недостатшсть при дефи цитi вгтамшу D.
Об'ект i методи дослщження. Обстежено 100 (65 чоловiкiв та 35 жiнок) хворих на ХСН+ДВD у вiцi вiд 54 до 65 рошв (середнiй вiк становив 59,5 ± 5,5 рокiв). З них 75 чол. вщнесеш до дослщноТ групи (ДГ) i 25 чол. - до контрольно! групи (КГ). Дiaгноз ХСН+ДВ0 встановлювали на шда^ клiнiчних, бiохiмiчних та електрокaрдiогрaфiчних характеристик згiдно з кри-терiями кл^чноТ класифтаци, запропонованоТ Укра-Тнським товариством кaрдiологiв [1]. В уах пaцiентiв пiд час госпiтaлiзaцiТ вщзначеш клiнiчнi прояви ХСН II А стади за Василенком-Стражеско, II-III функцюналь-ного класу (ФК), яка розвинулася на фош iшемiчно! хвороби серця (у 62,3% пащетчв) i/або aртерiaльно! ппертензи (АГ) (37,7% пaцiентiв). Групи були вщпо-вiднi за статтю, вiком, iндексом маси тiлa, тривaлiстю ХСН, тривaлiстю та стaдiею АГ.
Препарат АКВАВ1Т-Д3 призначали пaцiентaм ДГ з першоТ доби у початковш дозi 12,5 мг 1 раз на добу. Спещальну терaпiю проводили вам патентам пiд ре-тельним мошторуванням покaзникiв системноТ та вну-тршньосерцевоТ гемодинaмiки. Усi хворi отримували стандартну терaпiю бета-адреноблокаторами, ста-тинами, асшрином, дiуретичну, антитромбоцитарну, aнтигiпертинзивну та метaболiчну терaпiю. Комплекс обстеження включав о^м зaгaльноклiнiчних методiв електрокaрдiогрaфiю, ехокардюграфш, визначення
бiохiмiчних мaркерiв ушкодження мюкарда. Добовий ритм АТ визначали методом добового мошторування АТ за допомогою моштору „Cardio Lab+" (Хaркiв, Укра-Тна). АТ вимiрювaли кожнi 15 хв вдень (0700 - 2300) та кожнi 30 хв вночi (2300 - 0700). Успiшними вважали до-слiдження з бiльш, шж 50 якiсними вимiрювaннями за добу. За допомогою комплексу програм, що супро-воджують прилад i вщповщають нормативним показ-никам [3,5], визначали та aнaлiзувaли максимальний, мiнiмaльний i середнiй систолiчний АТ (САТ) та дiaсто-лiчний АТ (ДАТ) вдень (САТ ен., ДАТ ен.) i вночi (cАТнiч., ДАТнiч.); добовий шдекс САТШ^Гта ДАТ (Д1даТ); Ни-
декс часу АТ вдень (1ЧСАТден., 14 ДАТден.) i BH0Чi (1ЧСАТ^ч., Ч ДАТИч.^ iHДеKC площини АТ вдень (|ПСАТден., 1ПДАТден.) i ^ (1ПСАТИч., IПДАТнiч); BaPiaбеЛЬHiCTЬ АТ вдень (^САТден.,
STD^J i BH0Чi ^AW ^ДАТО^ величину ранково" го шдвищення систолiчного (ВРПСАТ) i дiaстолiчного АТ
(ВРП ); швидкiсть ранкового пiдвищення системного (ШРПСАТ) i дiaстолiчного АТ (ШРПДАТ); пульсовий АТ (ПАТ) вдень (ПАТен) i вночi (ПAТнiч). АТ вважали шд-вищеним, коли його значення у середньому за добу перевищувало 130/85 мм рт. ст., в денний перюд -140/90 мм рт. ст., в шчний перюд - 120/80 мм рт. ст.; 1Ч вважали шдвищеним, коли цей показник перевищу-вав 25,0%, при значены 1Ч>50% - встановлювали дia-гноз АГ; ВРП АТ вважали шдвищеною, коли ТТ значення перевищувало 50 мм рт. ст.; ШРП АТ вважали шдвищеною, коли цей показник перевищував 10 мм рт. ст./ год; ПАТ вважали шдвищеним, коли його значення у середньому за добу перевищувало 45 мм рт. ст. Ва-рiaбельнiсть АТ вважали шдвищеною при STD^^^ мм рт. ст., STD т >15 мм рт. ст., STD„.T >14 мм. рт.
^ ' САТыч. ~ ' ДАТден. ^
ст., STD^.^^12 мм рт. ст. (за даними центру досл^ джень АмериканськоТ асощацп кaрдiологiв). Добовий ритм АТ розподтяли за наступними типами: "dipper" - пaцiенти з нормальним зниженням АТ в шчний час (Д1 10,0 - 21,0%), "nondipper" - пащенти з недостат-нiм зниженням АТ в шчний час (Д1 0 - 10,0%), "hyper-dipper" - пaцiенти з нaдмiрним зниженням АТ в шчний час (Д1 > 21,0%), "night-peaker" - пащенти з нiчною гiпертензiею, у яких рiвень АТ в шчний час перевищуе денний (Д1 < 0%) [1,5].
Вс пaцiенти дослщноТ групи (ДГ) були роздiленi за рiвнем ДВD згiдно центильного розподшу на групи ДГ-1 (LQ0-UQ25) з рiвнем ВD до 10,9 нг/мл, групу ДГ-2 (LQ25-UQ75) з рiвнем ВD 10,9-23,7 нг/мл i групу ДГ-3 (LQ75-UQ100) з рiвнем ВD 23,7 нг/мл i вище. Рiвень систолiчного aртерiaльного тиску (САТ) в груш ДГ-1 був вище, шж у груш ДГ-3, а в КГ - нижче, шж у вах пащенлв ДГ (р<0,05).
ЕрПК готували зпдно загальноприйнятоТ методики [11] i вивчали у скануючому електронному мтро-скопi "JEOL" (Япошя) з паралельним визначенням мiкроелементного складу в приставу "X-RЕDA". Визначення ктькосл Hb проводили колориметричним методом.
Ус обстеження проводили пiд час госпiтaлiзaцiТ та через 3 мiс. шсля лiкувaння. Результати дослщжен-ня обробляли на за допомогою пакету програм Excel 2008. Вiрогiдними вважались вщмшносл при зна-ченнi р<0,05 [12].
Результати дослщження та Тх обговорення. У хворих ДГ на ХСН при ДВD ранне використання препарату АКВАВ1Т+Д3 на фонi стандартно! терапп спри-яло нормaлiзaцi'! АТ. Aнaлiз покaзникiв добового мо-
нiторування АТ виявив сут^ вiдмiнностi до та тсля лiкування у всiх хворих (таблиця 1).
Лiкування препаратом АКВАВ1Т-Д3 сприяло ви рогiдному зниженню САТ (сер., ден., нiч.), ДАТ (сер., ден., нiч.) та ПАТ (сер., ден., шч.). Особливо важ-ливим з прогностичноТ точки зору треба вважати зниження САТн.ч. та ДАТн.ч, оскiльки результати до-
Таблиця 1.
Показники добового монiторингу артерiального тиску у хворих на ХСН +A8D, ускладнений ГЛШН до i тсля лшування
Показник Величина показника (M±m)
ДГ-1 (n=22) ДГ-2 (n=23) ДГ-3 (n=15)
До | Пкля До | П1сля До | П1сля
САТ, мм рт. ст.
Сер. 139,3±2,6 143,1±2,6 135,6±2,5 123,3±2,4* 127,4±2,5* 118,2±2,2*
Ден. 141,7± 2,7 144,1±2,7 138,5±2,7 124,2±2,5* 128,1±2,6* 119,3±2,1*
Hi4. 142,5±2,8 146,5±2,8 139,8±2,8 125,1±2,6* 129,1±2,7* 119,9±2,5*
ДАТ, мм рт. ст.
Сер. 90,3±1,4 93,3±1,4 86,8±1,3 76,2±1,2* 82,3±1,3* 70,8±1,1*
Ден. 91,5±1,4 94,2±1,4 87,3±1,3 76,9±1,2* 83,1±1,3* 71,1±1,2*
Hi4. 92,6±1,4 95,5±1,4 88,4±1,3 77,3±1,3* 83,9±1,3* 71,8±1,2*
Д1АТ, %
Д1сер. АТ,% 9,7±0,9 9,5±0,8 9,8±0,9 12,5±0,9* 12,3±0,9* 12,1±0,9*
Д1 САТ,% 5,6±0,4 5,5±0,3 5,7±0,5 8,7±0,7* 8,3±0,6* 8,1±0,7*
Д1 ДАТ,% -1,2±0,4 -1,5±0,5 -0,8±0,4 5,1±0,6* 5,3±0,7* 4,8±0,6*
1ЧСАТ, %
Сер. 48,3±3,1 44,1±3,1 52,6±3,1 26,2±2,1* 25,7± 2,1* 27,5±2,5*
Ден. 50,3±3,3 45,1±3,2 54,8±3,4 27,3±2,2* 26,1±2,5* 28,6±2,3*
Hi4. 52,4±3,3 46,1±3,3 56,7±3,4 28,3±2,3* 27,1±2,4* 29,2±2,6*
1ЧДАТ, %
Сер. 47,6±3,1 44,8±3,1 50,5±3,1 26,6± 2,3* 25,8±2,1* 27,7±2,3*
Ден. 48,8±3,2 45,7±3,1 52,6±3,2 27,6±2,1* 26,8±2,2* 28,5±2,3*
Hi4. 49,7±3,2 46,6±3,1 54,3±3,3 28,8±2,5* 27,4±2,3* 29,8±2,3*
1ПСАТ, мм рт. ст./год
Сер. 749,5±35,2 670,3±34,2 829,8±37,7 521,5±25,3* 460,4±24,1* 623,2±27,3*
Ден. 754,8±36,5 675,5±35,2 840,7±39,6 529,9±28,2* 472,3±24,2* 629,8±28,7*
Hi4. 760,6±36,8 680,6±37,3 848,8±39,9 538,5±29,4* 481,5±26,6* 637,8±30,7*
1ПДАТ, мм рт. ст./год
Сер. 186,4±17,1 185,6±17,4 188,5±18,8 125,2±10,1* 122,2±10,5* 127,5±10,8*
Ден. 191,5±18,5 187,1±19,5 194,6±20,1 128,4±10,4* 125,6±10,6* 130,5±10,8*
Hi4. 195,5±19,5 188,5±19,9 199,8±20,7 130,1±10,2* 128,7± 10,1* 132,4±10,3*
STDCAT, %
Сер. 14,5±1,2 13,6± 1,2 15,5±1,3 10,3±1,0* 9,4±1,1* 11,3±1,0*
Ден. 16,5±1,3 15,7± 1,3 18,8±1,4 11,2±1,2* 10,6±1,2* 11,9±1,3*
Hi4. 19,4±1,3 17,7± 1,3 21,8±1,7 13,2±1,3* 12,6±1,3* 13,8±1,4*
STDДАТ, %
Сер. 13,8±0,9 14,1±1,2 13,6±1,1 9,9±0,7* 10,8±0,8* 9,4±0,8*
Ден. 16,4±1,4 15,5±1,3 17,2±1,4 10,3±0,8* 11,5±0,9* 11,2±0,8*
Hi4. 18,9±1,5 17,8±1,4 19,3±1,6 12,0±1,0* 11,7±0,9* 12,2±1,1*
ВРП, мм рт. ст.
САТ 27,6±3,0 21,3±1,5 31,2±2,9* 25,3±2,5* 23,6±2,4 17,8±1,8
ДАТ 27,3± 2,6* 21,8±2,4* 18,6± 2,2 14,8±1,7 23,6±2,8* 18,8±2,2*
ШРП, мм рт. ст./год
САТ 13,6±1,6 9,5±0,8 8,8±1,2* 6,5±0,5* 16,7±1,6 11,5±0,9
ДАТ 9,6±1,3* 7,1±0,6* 18,7±1,7 13,6±1,6 10,3±1,5* 7,9±0,7*
ПАТ, мм рт. ст.
Сер. 49,1±1,7 48,8±1,7 49,4±1,8 36,5±1,3* 35,2±1,2* 37,3±1,4*
Ден. 49,8±1,7 49,7±1,8 50,2±1,8 37,1±1,6* 36,8±1,6* 38,4±1,5*
Hi4. 50,5±1,8 50,1±1,8 51,0±1,8 39,6±1,7* 39,4±1,7* 39,8±1,8*
САТ Ден.,
(сер., ден., н1ч.), 1ПСАТ (сер., 1ПДАТ (сер., ден., н1ч.)
Приметка: * - р1зниця показник1в до та шсля л1кування в1рог1дна (р<0,05).
слщження Syst-Eur study переконливо свiдчать, що piBeHb середньонiчного АТ е незалежним предиктором кардiальних та цереброваскулярних кризiв, тод1 як рiвень середньоденного АТ не в^грае суттевоТ ролi в цьому процесi. При цьому, вкрай важливими вважаються данi про зниження ПАТ, осктьки вiдомо, що чим вищi значення цього показника, тим прший прогноз [1,2,5].
Також комплексна тератя з препаратом АКВАВ1Т-Д3 призве-ла до вiрогiдного зниження зна-чень показникiв "навантаження тиском": 1ЧСАТ (сер., ден., нiч
1ЧДАТ
ден., нiч.) та
у хворих уах трьох клiнiчних груп. Це дуже важливо, оскiльки пщви-щення не тiльки абсолютних цифр АТ, але й показнишв "навантаження тиском" суттево впливае на прогресування ураження оргашв-мiшеней у хворих з порушеннями добового ритму АТ, що знаходить пщтвердження у роботах шших авторiв [3,6].
На тл загальноТ терапи з вклю-ченням препарату АКВАВ1Т-Д3 вщ-мiчено вiрогiдне зниження ШРПСАТ та ШРПДАТ, при цьому найбтьш виражене зниження цих показни-кiв вiдмiчено у хворих 3-Т кл^чноТ групи. Пiдвищення ВРПСАТ та ВРПДАТ (промiжного параметру, що е р!з-ницею мiж ранковим максималь-ним АТ та шчним мiнiмальним АТ) непрямим чином свщчить про покращення добового ритму АТ з1 зменшенням ступеня шчноТ ппер-тензп.
Отриманi результати е вкрай важливими i потребують подаль-ших дослiджень, оскiльки вiдомо, що бiльшiсть серцево-судинних кризiв виникае вранцi [1,3,5].
Аналiз STD довiв позитивний вплив терапи вiтамiн АКВАВ1Т-Д3: пiд впливом лтування спостери гаеться вiрогiдне зниження STD^ (сер., ден., нiч.) та STD^ (сер., ден., нiч.), при цьому найбтьш виражене зниження показни-мв варiабельностi АТ вiдмiчено у хворих 3-Т кл^чноТ групи. Факт зниження варiабельностi АТ вва-жаеться вкрай важливим, оскшь-ки кнують окремi данi прямого взаемозв'язку шдвищення вари абельностi АТ у хворих на ХСН + ДВD, до того ж кнують непрям! докази того, що збтьшення ва-рiабельностi АТ несприятливо впливае на частоту виникнення серцево-судинних ускладнень та смертшсть [2,4].
Цтавим виявився детальний аналiз взаемозв'язку рiзних титв добового ритму АТ у хворих на ХСН + ДВD та Тх динамiка пiд впливом терапи. 1з всiх хворих до лiкування по 42,0% пацieнтiв мали вщповщно тип "dipper" i "non-dipper" , а ще 16% - "night-peaker". Серед останшх не було жодного хворого з нормаль-ним типом добового ритму АТ "dipper". У хворих ДГ теля комплексного лтування виявили наступний розподiл за типами добового ритму АТ: 70% пащен-лв мали тип "dipper" i 15% - "nondipper" i тшьки у 5% спостерiгався найбiльш несприятливий тип добового ритму АТ "night-peaker". Таким чином, ступшь та тип порушень добового ритму АТ мають прямий взаемозв'язок з рiвнем ДВD. Пiд впливом комплек-сноТ терапи з АКВАВ1Т-Д3 спостерiгалося суттеве по-кращення добового ритму АТ у хворих уах трьох кли нiчних груп. Це виражалося у вiрогiдному збiльшеннi Д1САТта Д1ДАТ, при цьому найбтьш виражене збть-шення показникiв спостерiгалося у хворих 3-Т клЫч-ноТ групи. Отриманi результати можуть мати велике прогностичне значення, оскшьки кнуе багато пере-конливих даних численних дослщжень, якi довели, що наявнiсть патологiчних типiв добового ритму АТ ("non-dipper" та "night-peaker") супроводжуеться бтьшим ураженням оргашв-мшеней. Бшьше того, данi тривалих спостережень (понад 7 ромв) прове-дених шшими авторами свiдчать, що у хворих на ХСН при ДВD вiрогiдно вища частота серцево-судинних ускладнень [6].
Лшшш розмiри ЕрПК до лтування характеризують-ся малими, але системними зрушеннями. Зокрема, максимальнi розмiри ЕрПК розрiзняються у виглядi тенденцiй до зменшення дiаметра, а по коротким осях спостер^аються значно бiльшi i статистично вiрогiднi вiдмiнностi, що визначаеться за найвищим значенням iндексу форми (табл. 2).
Порiвняльний аналiз даних науковоТ лiтератури з даними власного дослщження показав, що у практично здорових людей об'ем розмiрних клаав в лiво-му крилi становить лише 20,0%, тодi як у пащетчв з ХСН при ДВD Тх близько 70,0%.
Нами встановлено, що у пацiентiв з ХСН при ДВР до лтування пстограма розподiлу ЕрПК за розмiром асиметрична i мультиполярна за рахунок збтьшення числа класiв малого розмiрного (лiвого) крила ^тин-них елемен^в (рис. 1).
Збiльшення кiлькостi ЕрПК лiвого крила пстогра-ми супроводжуеться вiрогiдним зменшенням зна-чень медiани (з 7,0 ± 0,3 мкм до 6,2 ± 0,2 мкм), i моди (з 6,8 ± 0,3 до 5,8 ± 0, 2 мкм), що становить вщповщно 12,9% i 17,2% (p <0,05). Зазначеш особливостi псто-грами означають, що у вiдповiдь на вплив комплексно'!' терапи реагують насамперед ЕрПК малих розми рiв, що характерно для короткострокових i швидких реакцiй, якi очевидно вiдбуваються внаслщок виве-дення клiтин «першого ешелону захисту» з резервного пулу загального кровотоку [10].
Розподш ЕрПК стае бшьш екстремальним: збшь-шуеться кiлькiсть метричних iнтервалiв, обсяги окре-мих класiв варiюють внаслiдок стрибюв, а досягнення значень центральних параметрiв вiдбуваеться хви-леподiбно. Хвилеподiбна форма пстограми, мабуть, вiдображае нестабiльно-коливальний стан ЕрПК, в по-чатковому пер^ лiкування та перебування в оргашз-мi токсичних продуктiв метаболiзму, як закономiрно
Таблиця 2.
Морфометричнi i 6ioxiMi4Hi показники еритроцитiв, M±m
Параметр Група
до пiсля
Дiаметр клп"ини, мкм 6,6±0,02 7,0±0,02
Висота клп"ини, мкм 0,37±0,001 0,79±0,004*
1ндекс форми 1,19±0,005 1,01±0,001*
Дiаметр пор, нм 181,5±11,23 100,9±3,03*
Hb, мкг/л 137,2±2,14 139,1±2,37
Са2+, ммоль/л ер. 0,96±0,02 0,77±0,02*
Na+, ммоль/л ер. 4,6±0,04 4,0±0,02*
K+, ммоль/л ер. 88,6±2,08 82,3±2,05*
Mg2+, ммоль/л ер. 2,7±0,02 2,8±0,02
Примггка: * - p<0,05.
Рис. 1. Розподш еритроцитiв пащетчв до (а) i пiсля (б) лiкування за максимальными диметрами в окремих параметричних трупах.
накопичуються при ХСН+ДВD супроводжуеться в бшь-шост випадкiв ппокаею високоТ' штенсивносп [6,7] та змшами електролiтного складу ЕрПК (табл. 2).
^сля лiкування центральнi ямки дисюв в ЕрПК поглиблюються, але при цьому на 50-75 нм зменшу-ються товщина дискiв, що обумовлено зменшенням товщини бiлково-глобулярного шару стшки Ер [13]. Це мае адаптивне значення, оскшьки розширюе пластич-ш можливостi Ер при проходженнi через кашлярний сегмент гемомiкроциркуляторного русла i сприяе на-сиченню тканин киснем. Даш таблиц 2 вказують на досить малi вiдхилення кожного з параметрiв (в межах 3-4%), але вони накопичуються i набувають системного характеру, що робить дат зрушення функцюнально значущими, особливо на фот суттевих змiн електрол^-ного складу [9,14].
При ствставленш часу розвитку реакци ССС та ЕрПК спостер^аеться деяке зрушення хронологи подш (рис. 2), який вiдображае певну i досить цта-ву залежшсть поеднаних реакцiй цiлого органiзму та його окремих кл^ин при розвитку адаптацшного процесу [8].
Висновки
1. Комплексна терашя з препаратом АКВАВ1Т-Д3 сприяе покращенню добового ритму та зниженню варiабельностi артерiального тиску у хворих на хро-нiчну серцеву недостатшсть ускладнену дефщитом вiтамiну D.
2. Така терашя вiтамiн безпечна, добре переноситься, не мае побiчних ефемчв та може бути рекомендована для корекцп добового ритму та ва-рiабельностi АТ у хворих на хрошчну серцеву недостатшсть при дефщит вiтамiну D.
3. Динамта адаптацiйних перетворень еритро-цитiв периферичноТ кровi може служити критерiем оцiнки рiвня функцiонального стану оргашзму в ци лому i спрямованостi адаптацiйного процесу з ура-хуванням хронологiчних особливостей розвитку хро-шчноТ серцевоТ недостатностi при дефщит вiтамiну D та комплексному люуванш з АКВАВ1Т-Д3.
4. Покращення основних гемодинамiчних показ-никiв у пащенлв на хронiчну серцеву недостатнiсть при дефщил вiтамiну D пiсля комплексного лту-вання супроводжуються структурною перебудовою еритроцитiв периферичноТ кровi, якi самi по собi е неспецифiчними, проте Тх сукупнiсть i хронологiчна послщовшсть е специфiчними ознаками при вщнов-леннi функцiонального стану серцево-судинноТ сис-теми у таких хворих.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють у вивченш iнших проблем впливу препарату АКВАВ1Т-Д3 у комплексi з шшими препаратами на би охiмiчнi показники еритроцилв периферичноТ кровi у хворих на ХСН.
Лггература
1. Voronkov LG, Amosova KM, Bagrij AE. Metodichni rekomendacii Ukrains'koi asociacii kardiologiv diagnostiki, likuvannja ta profilaktiki hronichnoi sercevoi nedostatnosti u doroslih (korotka versija). Shidnoavropejs'kij zhurnal vnutrishn'oi ta simejnoi medicinv. 2015;12(1):65-71. [in Ukrainian].
2. Fox KM. Efficacy of perindopril in reduction of cardiovascular events among patients with stable coronary artery disease: randomized, doubleblind, placebo-controlled, multicentre trial (the EUROPA study). Lancet. 2003;362(9386):782-8.
3. O'Brien E, Asmar R, Beilin L, Imai Y, Mallion JM. On behalf of the European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring. European Society of Hypertension recommendations for conventional, ambulatory and home blood pressure measurement. Journal Hypertension. 2003;21:821-48.
4. Steassen JA, Thijs L, Fagard R, O'Brien ET. For the Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) Trial Investigators. Predicting cardiovascular risk using conventional vs ambulatory blood pressure in older patients with systolic hypertension. Journal of the American Medical Association. 2009;282:539-46.
5. Syvolap VD, Kiselev SM, Kiseleva AV. Osobennosti kardiogemodinamiki, sutochnogo profilja arterial'nogo davlenija, sosudodvigatel'noj funkcii jendotelija u bol'nyh s arterial'noj gipertenziej. Krovoobig ta gemostaz. 2005;3(4):66-71. [in Russian].
6. Rai V, Agrawal DK. Role of vitamin D in cardiovascular diseases. Endocrinology and Metabolism Clinics of North America. 2017;46(4):1039-59.
7. Morgol' AS, Jankovskaja LV. Associacija urovnja vitamina D v organizme s morfofunkcional'nym sostojaniem miokarda u lic s hronicheskoj serdechnoj nedostatochnost'ju. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta. 2016;22(2):169-76. [in Russian].
8. Bajbekov IM, Strizhkov NA, Jerstekis AG. Forma jeritrocitov kak kriterij adaptacii formennyh jelementov krovi pri korrekcii ejo sdvigov vo vremja iskusstvennogo krovoobrashhenija. Morfologija. 2008;133(2):15-20. [in Russian].
9. Lucenko MT. Komp'juternyj analiz stroenija membran jeritrocitov razlichnyh form. Morfologija. 2009;136(6):82-4. [in Russian].
10. Popel' SL, Mytckan BM. Mechanism of changing adaptation potential and morpho-biochemical parameters of erythrocytes in students with different mode of day after physical load. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2017;8(2):66-70.
11. Hoppert M. Microscopic techniques in biotechnology. Weinheim: Wiley-VCH; 2003. 455 p.
12. Rebrova OJu. Statisticheskij analiz medicinskih dannyh. Primenenie paketa prikladnyh programm STATISTICA. Moskva: MediaSfera; 2006. 312 s. [in Russian].
13. Novickij VV, Rjazanceva NV, Stepovaja EA. Fiziologija i patofiziologija eritrocita. Tomsk: Izd-vo Tomskogo un-ta; 2004. 200 s. [in Russian].
14. Monastirs'ka OS. Klinichni laboratorni doslidzhennja. Vinnicja: Nova kniga; 2007. 143 s. [in Ukranian].
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ АКВАВ1Т-Д3 НА МОРФО-ФУНКЦЮНАЛЬНУ ПЕРЕБУДОВУ ЕРИТРОЦИТ1В, ДОБОВИЙ РИТМ ТА ВАР1АБЕЛЬН1СТЬ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТН1СТЬ ПРИ ДЕФ1ЦИТ1 В1ТАМ1НУ D Барила Н. I.
Резюме. Мета дослщження - вивчити вплив препарату АКВАВ1Т-Д3 на стан еритроцилв периферичноТ кровi i добовий ритм та варiабельнiсть артерiального тиску у хворих на хрошчну серцеву недостатшсть при
2 тижш
До лусування 1 2 3 4 тижш
еритроцити — ■ Шсат
Рис. 2. Залежшсть змши вщносноТ' кшькосп морфолопчно змшених форм еритроцит1в I функцюнальних показникш серцево-судинноТсистеми в|д тривалост л1кування пац|ент1в. Стршкою (~) показаний д|апазон тимчасового зсуву шкового приросту морфо-функцюнальних змш.
Вiн полягае у тимчасовiй затримцi шковоТ реак-цп систем цткного органiзму з бiльш високим рiв-нем оргашзаци (зокрема ССС) i клiтинних систем (в даному випадку реакци ЕрПК), якi розвиваються на бтьш раннiх етапах фiло- i онтогенезу. Рiзниця мiж пiком збтьшення вiдносноТ' кiлькостi змiнених форм ЕрПК i загальною реакцiею ССС становить 2 тижнi. Це пояснюеться метаболiчною доцiльнiстю та опти-мальним збереженням енергетичного балансу при впливi фармпрепаралв, коли в адаптацiйний процес на першому мiсцi включаються клiтини нижчоТ ланки захисту, i тiльки полм - вся система, яка знаходиться на бтьш високому рiвнi оргашзацп живого [9,10].
дефiцитi вггамшу D. Для проведення аналiзу ефективност використання препарату АКВАВ1Т-Д3 (в дозi 12,5 мг/ доб протягом 1 мк) у 75 хворих (середнш вiк яких становив 59,5 ± 5,5 рокiв) на хронiчну серцеву недостатшсть II А класу з дефщитом вiтамiну D проводили оцшку добового ритму та варiабельностi артерiального тиску за допомогою добового мошторування артерiального тиску. Спостерiгаeться позитивний вплив препарату АКВАВ1Т-Д3 на добовий ритм та варiабельнiсть артерiального тиску у хворих на хрошчну серцеву недостатшсть при дефщит вiтамiну D.
Ключовi слова: вiтамiн D, добовий ритм, варiабельнiсть, артерiальний тиск, хронiчна серцева недостатшсть.
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА АКВАВИТ-Д3 НА МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНУЮ ПЕРЕСТРОЙКУ ЭРИТРОЦИТОВ, СУТОЧНЫЙ РИТМ И ВАРИАБЕЛЬНОСТЬ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ ПРИ ДЕФИЦИТЕ ВИТАМИНА D
Барила Н. И.
Резюме. Цель исследования — изучить влияние препарата АКВАВИТ-Д3 на состояние эритроцитов периферической крови и суточный ритм и вариабельность артериального давления у больных хронической сердечной недостаточностью при дефиците витамина D. Для проведения анализа эффективности использования препарата АКВАВИТ-Д3 (в дозе 12,5 мг/сут в течение 1 мес.) у 75 больных (средний возраст которых составлял 59,5 ± 5,5 лет) с хронической сердечной недостаточностью II А класса с дефицитом витамина D проводили оценку суточного ритма и вариабельности артериального давления с помощью суточного монитори-рования артериального давления. Наблюдается положительное влияние препарата АКВАВИТ-Д3 на суточный ритм и вариабельность артериального давления у больных хронической сердечной недостаточностью при дефиците витамина D.
Ключевые слова: витамин D, суточный ритм, вариабельность, артериальное давление, хроническая сердечная недостаточность.
INFLUENCE OF DRUG AQUAVIT-D3 ON MORPHO-FUNCTIONAL RESHAPING OF ERYTHROCYTES, DAILY HEART RHYTHM AND CHANGES VARIABILITY IN ARTERIAL PRESSURE IN PATIENTS WITH CHRONIC HEART FAILURE WHEN THIS CONDITION IS ACCOMPANIED BY VITAMIN D DEFICIENCY
Baryla N. I.
Abstract. Purpose of the study is to study the effect of the drug AQUAVIT-D3 on the state of peripheral red blood cells and the circadian rhythm and blood pressure variability in patients with chronic heart failure with vitamin D deficiency.
Object and methods of the research. Surveyed 100 patients (mean age 59.5 ± 5.5 years) with chronic heart failure Class II A with vitamin D deficiency. 75 people constituted the main group who, in combination with basic therapy, used the drug AQUAVIT-D3 (at a dose of 12.5 mg/day for 1 month). According to the level of vitamin D deficiency, patients of the main group were divided into three subgroups: the first subgroup with a level of up to 10.9 ng/ml, the second subgroup with a level of 10.9-23.7 ng/ml and the third subgroup with a level of 23.7 ng/ml and niche. 25 patients were in the control group who used only basic therapy. In all patients, the daily rhythm and blood pressure variability were assessed using daily monitoring of this indicator. Erythrocyte preparations were prepared according to the standard technique and studied in a JEOL scanning microscope (Japan) with a parallel determination of the trace element composition in the X-REDA prefix.
Results and discussion. Complex therapy with the preparation AQUAVIT-D3 promotes improvement of daily rhythm and reduction of the variability of blood pressure in patients with chronic heart failure complicated by vitamin D deficiency. Such vitamin therapy is safe, well tolerated, has no side effects and can be recommended for the correction of daily rhythm and blood pressure variability in patients with chronic heart failure with vitamin D deficiency. Complex therapy with the preparation AQUAVIT-D3 has led to a significant decrease in the values of «pressure loading» values: the time index of mean and diastolic blood pressure, the index of the median and diastolic blood pressure (mean, day, night) of patients in all three clinical subgroups. Dynamics of adaptive transformations of peripheral blood red blood cells can serve as a criterion for assessing the level of functional state of the organism as a whole and the direction of the adaptation process, taking into account the chronological features of the development of chronic heart failure with vitamin D deficiency and the complex treatment of AQUAVIT-D3. Improvement of the basic hemodynamic parameters in patients with chronic heart failure with vitamin D deficiency after complex treatment is accompanied by structural rearrangement of peripheral blood red blood cells, which in themselves are nonspecific, but their combination and chronological sequence are specific features in restoring the functional state of the cardiovascular system in such patients.
Key words: vitamin D, daily rhythm, variability, blood pressure, chronic heart failure.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття наджшла 27.03.2019 року
