CC BY
37
9. Молонов Г. Ц. Формирование познавательной активности школьников в процессе обучения и воспитания. — Улан-Удэ, 1986. — 426 с.
10. Половникова Н. А. Исследования процесса формирования познавательной активности школьников в обучении. — Казань, 1976. — 198 с.
11. Шамова Т. И. Активизация учения школьников. — М.: Педагогика, 1982. — 208 с.
12. Шульман Н. Общие методы школьной работы // Пед. энциклопедия / Под. ред. Калашникова, в 2-х томах. — М., 1927.
Надя БАЛИК
ВИКОРИСТАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ СЕРВ1С1В WEB 2.0 В ГАЛУЗ1 ВУЗ1ВСБКО1 ТА П1СЛЯВУЗ1ВСБКО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ З 1НФОРМАТИКИ
У cmammi розглядаються основт поняття, що стосуються технологи Web 2.0 та аналЬзуються MO^:Mmocmi ii застосування у вищих nедагогiчних навчальних закладах nid час вивчення тформатики. KpiM того, висвiтлюeться досвiд використання популярних сощальних сервтв — Bíkí, карт знань при вивчент курЫв «1нтелектуальт системи» та «Методика навчання тформатики».
Комп'ютерт комушкацп сьогодт формують шфраструктуру сучасного суспшьства. Ме-режi утворюють i robi сощальш структури суспшьства. Поширення мережно! «лопки» значною мiрою позначаеться на ходi i результатах процеив, пов'язаних з повсякденним життям, вироб-ництвом, наукою та освгтою.
Постановка проблеми. Перед освггою стопъ багато завдань, у тому чи^ формування особистостi, устшно! i конкурентоздатно! в електронному iнформацiйному середовищ^ Одна з основних тенденцiй розвитку освгга у зв'язку з цим полягае в тому, що переглядаеться концеп-цiя оргашзацп навчально! дiяльностi. У практицi навчання майбутнiх учителiв iнформатики процеси формування мережних моделей навчання сьогодш ще мало помгтш, але мережнi технологи готують грунт для них i важливо розв'язати проблему — як зробити це найефективш-ше.
Концепцiя Web 2.0 стала одшею з основних щеологш розвитку 1нтернету початку 21 сто-лiття. Термiн Web 2.0 використовують ж^вняно давно, але в сучасному його розумiннi вiн ви-ник на конференци, присвяченiй Web 2.0, що була оргашзована у 2005 рощ. У матерiалах ще! конференци Тiм О'Рейлi опублiкував статтю [6], в якiй було вперше пояснено значення цього термiну, а також охарактеризовав вiдмiнностi мiж мережею першого та другого поколiнь.
Метою статл е розглянути педагогiчну доцшьшсть використання соцiальних сервiсiв Web 2.0 в галузi вузiвськоl та пiслявузiвськоl педагопчно! освiти з iнформатики.
Web 2.0 — це поняття, яким користуються для позначення нових штерактивних техноло-гiй та послуг 1нтернету, точнiше його частини — Всесвгшьо! павутини, ввдомо! також як Web [2]. Ця технолопя пiдтримуе груповi взаемоди, що включають:
• персональш ди учасникiв i комуткаци учасниюв мiж собою;
• записи думок, замгтки i анотування чужих текств;
• розмiщення посилань на 1нтернет-ресурси та !х рейтингування;
• розмщення фотографiй;
• розмiщення книг;
• ввдео-сервки;
• компiляцiя на однш сторiнцi даних з рiзних Iнтернет-сервiсiв;
• географiчнi сервiси;
• обмш повiдомленнями [3].
Усi соцiальнi сервюи дозволяють публiкувати у Web сво! матерiали, у тому числi i муль-тимедiйнi, а також привертати до них увагу за допомогою рiзних прийомiв, таких як оргашзащя даних за темами, створення ствтовариств за iнтересами або проведення конкурс1в серед корис-тувачiв.
Як правило, система публжаци у соцiальних сервюах досить жорстка i оптимiзована тд данi конкретного типу: короткi замгтки, фотографи, звуковi або вiдеозаписи. Таке спрощення
88
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
дозволяе користуватися ними без знання програмування або умiння складати html-документа. У результатi Í3 сервками можуть працювати не лише квалфжоваш фахiвцi, але i звичайнi кори-стувачi, що i послужило приводом для значного розширення користувацько1 аудиторп. Доступ-нiсть сервiсiв вiдрiзняе 1х вiд складних систем публжацп у Web 1.0.
Ще однiею ктотною вiдмiннiстю Web 2.0 е активне використання сервiсiв присутностi, що дозволяють визначити, де знаходиться користувач i як йому краще доставити необхвдш да-нi. Соцiальнi сервiси дають можливють вести дiалог практично в реальному чам, що збiльшуе штенсившсть спiлкування користувачiв. Простота використання i статус присутност е якiсною характеристикою Web 2.0 у порiвняннi з технолопями, що використовувалися ранiше.
За аналопею з класичним визначенням Web 2.0 ^ма О'Рейлi, «Освггу 2.0» можна визначити як освггу, що базуеться на платформi Web 2.0 i використовуе усi ll переваги. «Освгга 2.0» — сукупшсть електронних способiв доступу, аналiзу, опрацювання i вiдгуку на шдиввдуа-льно або колективно опрацьованi мережним ствтовариством данi, що представляють iнтерес для рiзних груп користувачiв [4].
Мережне сшвтовариство — це група людей, що тдтримують спiлкування i ведуть спшь-ну дiяльнiсть за допомогою комп'ютерних мережних засобiв. Комп'ютерна мережа 1нтернет, мережа документiв (Всесвiтня Павутина) i програмне забезпечення (соцiальнi сервки) зв'язують мiж собою не лише комп'ютери i документа, але i людей, яю користуються цими комп'ютерами, документами i сервюами. Завдяки мережним зв'язкам формуються новi соща-льш об'еднання.
Такi ствтовариства не можуть бути специально спроектованi, органiзованi або створеш у наказовому порядку. Можна лише створити умови, яю б полегшували формування таких сп1в-товариств. Завдяки мережнш пiдтримцi перед ствтовариствами обмiну знаннями ввдкривають-ся новi можливостi з представлення сво1х цифрових архiвiв i залучення нових члешв.
Аналiз останшх дослiджень та публжацш [1; 4; 5] свiдчить, що сощальш сервiси i дiя-льшсть усерединi мережних сЩвтовариств вiдкривають перед педагопчною спiльнотою широкi можливостi:
1. Використання ввдкритих, безкоштовних i вшьних електронних ресурсiв. У результатi поширення соцiальних сервiсiв в мережному доступ опиняеться величезна кiлькiсть матерiа-лiв, якi можуть бути використанi у навчальних цшях. Мережнi ствтовариства обм^ знаннями можуть подiлитися сво1ми колекцшми цифрових об'ектiв, програмними агентами тощо.
2. Самостiйне створення мережного навчального змкту. Новi сервiси радикально спрос-тили процес створення матерiалiв i публжацп 1х у мережi. Тепер кожен може не лише дктати доступ до цифрових колекцш, але i взяти участь у формуванш власного мережного контенту. Сьогодт новий контент створюють мшьйонами людей.
3. Освоення iнформацiйних концепцiй, знань i навичок. Середовище Web 2.0 вщкривае принципово новi можливостi для дiяльностi, до яко1 надзвичайно легко залучаються люди, що не володiють спещальними знаннями в галузi iнформатики. Новi форми дiяльностi пов'язанi як з пошуком в мережi потрiбних даних, так i зi створенням i редагуванням власних цифрових об'ектiв. Участь у нових формах дiяльностi дозволяе освоювати важливi iнформацiйнi навички.
4. Спостереження за дiяльнiстю учасникiв сЩвтовариства практикiв. Мережа 1нтернет вi-дкривае новi можливостi для участi студенлв та вчителiв у професiйних наукових спiвтоварис-твах. Цифрова пам'ять, агенти i мережа розширюють не лише розумовi здiбностi, але i поле для спшьно! дiяльностi i ствпращ з iншими людьми.
5. Створення навчальних ситуацш, в яких можна спостерпати i вивчати недоступнi рань ше феномени. З розвитком сощального забезпечення мережна дiяльнiсть або мережна поведш-ка iнших людей стае все доступшшою. Спiльнi дil учасниюв сучасних мережних об'еднань но-сять децентралiзований характер. Складна поведiнка мережного ствтовариства формуеться у результатi шдивщуально! поведiнки окремих учасник1в, дiями яких шхто не керуе.
У Тернопшьському нацiональному педагогiчному унiверситетi розпочато вивчення Web 2.0 у навчальному процем з метою з'ясування педагогiчноl доцшьносп та можливих форм застосування. В основному використовуються рiзнi вiкi-платформи та карти знань при вивченш таких курив як «1нтелектуальш системи», «Методика викладання iнформатики».
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2008. — №7
89
При вивченш основних понять курсу «1нтелектуальт системи» студенти пишуть та реда-гують статтi для роздшу «Штучний iнтелект» укра1нсько1 Втпедп. Робота зi створення статей енциклопедичного характеру потребуе певних навичок. 1деальна стаття Втпедп е збалансова-ною, нейтральною та енциклопедичного, вир1зняеться верифжованими джерелами. Найкрапц стати Втпедп називаються вибраними (позначаються маленькою бронзового з1ркою — . ■..' у правому верхньому кутку статп), крапц статп наступного р1вня називаються добрими (позначаються блакитним значком плюс — у правому верхньому кутку статп). Однак створення добро1 чи вибрано! статтi — це процес, i вiн може тривати мтсящ або й роки до завершення, по-ки кожен користувач не зробить вiдповiдного внеску. Очевидно, щоб написати вибрану або добру енциклопедичну статтю, потрiбно не просто формальне читання пiдручника чи матерiалу лекци студентом.
У курсi «Методика навчання iнформатики» вивчаються соцiальнi сервюи Web 2.0 та ви-користовуеться вт-платформа, на якiй створене вдарите мережне методичне об'еднання вчи-телiв iнформатики. Воно було створено тд час проведення курсiв пiдвищення квалiфiкацil учи-телiв iнформатики у Тернотльському обласному комунальному iнститутi тслядипломно! пе-дагопчно! освiти.
Учителi та студенти мають можливкть обмiнюватись досвiдом роботи, публжувати сво! кращi конспекти та iншi методичнi матерiали. Важливо, що будь-хто защкавлений може дода-вати коментар та спшкуватись з приводу теми, що його щкавить. Можна проводити мережт семiнари (у тому числГ методичт) для вчителiв регюну. Для студентiв важливо вивчати досввд роботи у професiйному спiвтовариствi учителiв iнформатики. З'являеться реальна можливiсть для стльно! дiяльностi i спiвпрацi з шшими фахiвцями.
Ще один сервк, який активно використовуеться — карти знань. Знайомство студенлв з рiзними програмами дае можливiсть з'ясувати призначення i переваги вiзуальних iнструментiв мислення; набути досвiду !х використання для оргашзацп навчально! дiяльностi учнiв, зокрема i проектно! дiяльностi.
Висновки. Застосування iдей Web 2.0 у галузi вузiвськоl та пiслявузiвськоl педагогiчноl осв^и з iнформатики впливае на академiчнi i професiйнi результати викладачiв, студенлв, вчи-телiв, проте одного окремого сервку для цього, як правило, недостатньо. Перш шж починати навчання у формата Web 2.0, викладачевi жт^бно зiбрати всi необхiднi дат на рiзних сервiсах i зв'язати !х мережею перехресних посилань.
Освгга 2.0 — це, безперечно, виклик системi унiверситетськоl освiти. Мережа 1нтернет стае ресурсом, що дозволяе розв'язувати новГ педагогiчнi завдання, реалiзовувати навчальну дГяльшсть, що е не мислимою поза мережею.
Л1ТЕРАТУРА
1. Патаракин Е. Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю. — М.: Интуит.ру, 2007. — 64 с.
2. Вiкiпедiя - http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%B 1_2.0
3. Класифiкацiя соц1альних сервгав — http://letopisi.ru/index.php/
4. Осв1та 2.0 — http://www.googleconference.ru/
5. Сименс Дж. Коннективизм — взгляд на учебу сквозь призму сегодняшнего дня. — http://www.slideshare.net/patarakin/connectionism-translation-to-russian/
6. Тим О'Рейли. Что такое Web 2.0 — http://www.computerra.ru/think/234100
90
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №7
