CC BY
50
3. Яciиcький A. M. Фopмyвaння ocиoв iифopмaцiйиoï кyльтypи шкoляpiв зacoбaми iитeгpoвaиих за-вдань з iифopмaтики.: Aвтopeф. диc...кaид.пeд.иayк: 13.00.02 / Нацюнальний пeдaгoгiчиий yиiвepcи-тст ¡м. М. Дpaгoмaиoвa. — К., 2000. — 18 c.
Ольга ШЕВЧУК
ПЕДAГОГIЧНИЙ ПОТЕНЦИЛЛ СОЦIAЛЬНИХ СЕРВ1С1В ПРИ HAB4AHHI IНФОРМAТИКИ
У cmammi розглядaemься dudaKmmm nepeearn вuкорuсmaння pecypcie Веб 2.0 при нaвчaннi тфор-MamuKu.
Постановка проблеми. Cьoгoднi тpaдицiйнe poзyмiння ocвiти як пpoцecy oвoлoдiння знаннями, умшнями, навичками i пiдгoтoвкoю дo життя зазнае кapдинaльнoгo пepeocмиcлeння. Cyчacнa ocвiтa — цe ocвiтa для людини, яка здiйcнюeтьcя зacoбaми iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйних тeхнoлoгiй. Ïï cтpижeнь — poзвивaльнa, кyльтypoтвopчa дoмiнaнтa, вихoвaння вiдпoвiдaльнoï oco6totoctí, яка здатна дo caмoocвiти та caмopoзвиткy, вмie викopиcтaти нaбyтi знання i вмiння для твopчoгo poзв'язyвaння пpoблeм, вoлoдie навичками poбoти в томанд^ здатна aнaлiзyвaти та oпpaцьoвyвaти iнфopмaцiю, вoлoдie життевими i rEpe^eram^ кoмпeтeнтнo-cтями задля активтого твopeння пpoдyктивнoгo дiaлoгy з oTOHyK^KW cвiтoм. У зв'язку з цим виникае нeoбхiднicть нe тiльки y пepeглядi змicтoвoï нaпoвнювaнocтi ocвiтнiх нaпpямiв та нав-чальних пpeдмeтiв, а й y мeтoдaх, зacoбaх та фopмaх opгaнiзaцiï нaвчaльнoï дiяльнocтi, тобто y фopмyвaннi нoвoï ocвiтньoï тeхнoлoгiï. Як cвiдчaть ocтaннi дocлiджeння, така тeхнoлoгiя буду-eтьcя на тому, щo навчання визнaчaeтьcя iнcтpyмeнтaми та oб'eктaми, якими кopиcтyeтьcя yчeнь, cepeдoвищeм, в якoмy вiдбyвaeтьcя oвoлoдiння ж>вими знаннями, здiйcнюeтьcя в npo^-ci oбмiнy знаннями та являе co6ok активний пpoцec [1]. Як зазначав Кaйepeн Еган (Kieran Egan), «... iнcтpyмeнти, якi ми викopиcтoвyeмo ^и нaвчaннi, в знaчнiй мipi визначають тс, чoгo i як ми мoжeмo нaвчaтиcя» [2], тoмy у зв'язку ¡з cтpiмким poзвиткoм тастуг Iнтepнeтy важли-вим е вибip вiдпoвiднoгo iнcтpyмeнтapiю для peaлiзaцiï тeхнoлoгiï навчання в iнфopмaцiйнoмy cycпiльcтвi. norayrn Iнтepнeтy, якi на cьoгoднiшнiй дснь викopиcтoвyютьcя, пiдтpимyютьcя та aктивнo poзвивaютьcя мoжнa пoдaти у виглядi cхeми на pиc. 1.
Рис. 1
На ввдмшу вiд пepшoгo пoкoлiння cepвiciв, якi дoзвoляли лишс «читати» в Iнтepнeтi, Вс6 2.0 дoзвoляe нс липю «читати», aлe й лeгкo «п^ати» дo Вeб-пpocтopy та cпiльнo дiяти — oбмi-иювaтиcя вiдoмocтями, збepiгaти пocилaння та мyльтимeдiйнi дoкyмeнти, cтвopювaти та peдa-гувати пyблiкaцiï, тoбтo зaбeзпeчyeтьcя нaлaгoджeння кoмп'ютepнoï взaeмoдiï кopиcтyвaчiв, яка кepyeтьcя тiльки ïх запитами i ш пoтpeбye cпeцiaльних нaвичoк з вeб-пpoгpaмyвaння. Тoмy
Hayкoвi запиоки. Cepiя: Шлагенка. — 200B. — №B
95
технологiï Веб 2.0 ще називають соцiальними сервiсами 1нтернету. За Tîmom О'Рейлi «Веб 2.0 — це не просто штегращя cepBiciB, це iдея використання колективного розуму» [3].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Якщо методика навчання першого поколiння основних послуг глобальноï мережi 1нтернет у курсi iнформатики старшоï школи мае своï тео-ретичш та практичнi напрацювання завдяки дослвдженням Н. Морзе [4], то сощальш сервiси i дiяльнiсть всерединi груп користувачiв, якi ïx спiльно використовують, тiльки стають предметом наукових дослiджень. ïx педагогiчний потенцiал розкривають С. Патаракiн, Н. Дементiевська, В. Климентьев, А. Письменний та шш1, зазначаючи ïx важливу роль як для учня в його становленш та розвитку як члена шформацшного суспiльства, так i для вчителя як оргашзатора процесу навчання та активного учасника свiтовоï педагогiчноï спшьноти, та окре-слюють, як правило, загальш рекомендацiï щодо можливостей ïx використання в навчальному процеи [5, 6, 7, 8]. Тому виникае потреба уточнення дидактичних можливостей сервiсiв 1нтер-нету, зокрема Веб 2.0, при навчанш конкретних дисциплiн. Метою дажи статтi е визначення можливостей сервiсiв 1нтернету другого поколiння при навчанш шформатики в 7-9 класах за-гальноосвiтнix навчальних закладiв, а саме забезпечення змiстовоï, дiяльнiсноï, мотивацшжи та органiзацiйноï сторiн новоï освiтньоï теxнологiï.
Як показуе практика, формальне перенесення методики викладання iнформатики 10-11 клаЫв в основну школу не приносить бажаного результату, оскшьки при цьому не враховують-ся вiковi та педагогiчнi особливостi пiдлiткового вшу: почуття дорослостi, прагнення до само-стiйного розв'язування складних завдань, наявшсть власноï лiнiï поведiнки, бажання отримати конкретний результат, критичне ставлення до навколишньоï дiйсностi, потреба спiвпрацi з ш-шими людьми. У зв'язку iз цим доцiльним у середшх класах е вивчення таких послуг 1нтерне-ту, як електронна пошта, чат, веб-сервiс, блог, сервiси розмщення даних, геосервiси, що най-бшьш повно забезпечують самореалiзацiю школярiв та створюють необxiднi передумови пода-льшого формування iнформацiйниx компетентностей у старшш школi.
Одним iз перших в кури шформатики 7-9 клаЫв ми пропонуемо вивчення сервку для створення карт знань (ïx ще називають картами пам'ята) — графiчниx шформацшних моделей, якi вiдображають структуру, взаемозв'язки та залежност певних iнформацiйниx одиниць. Серед програм, що забезпечують комп'ютерну побудову карт знань, доречним, на нашу думку, е використання середовища FreeMind, яке написане на мовi Java i поширюеться ввдповвдно з ль цензiею вiдкритого коду. Вибiр даного середовища пояснюеться цшим рядом причин, а саме: можливкть установлення на локальну машину без тдключення до 1нтернету, наявнiсть розши-рених можливостей експортування даних та здатшсть будувати карту-схему iз розгалуженою структурою i посиланнями на зовшшш джерела, використання графiчниx пiктограм задля ш-формацiйноï наповнюваностi гiлок схеми. Внаслвдок великоï сxожостi FreeMind з графiчним редактором Paint, вивчення прижав роботи з середовищем не складе вели^ труднощi та мо-же здшснюватися в комплексi вивчення теми «Засоби побудови графiчниx зображень».
Створеш заздалегiдь карти-схеми можна використовувати як шструменти для ранжуван-ня чи встановлення порядку дiй. Наприклад, на рисунку 2а зображена схема, яка встановлюе алгоритм котювання фрагменту тексту у текстовому редактор^ Учням пропонуеться встанови-ти порядок виконання дш у даному алгоритмi за допомогою об'еклв iз позначеннями цифр ( ïx е 7) iз панелi iнструментiв середовища (рис. 2б):
СШ1ШЯУ С|:;гчен-1 Шпар ОПЬЧН- в Cin-imis™ ™;iua.- е ff.^e; n'uh-
rJcflmaHHi (psriBmiBltT^r W * -.Кд^тит m «myj ВгпитиШтчигшщ ^»РИЬ
E^ ^HE ITI'J j^ k'tl-T-Ht:.-. :: J,'}m[i.| 0GHI>(? -«-!--Zll.--
' 7 V О bl ^lU^IHin1^ iHWJibiiaiPh (Ili^lWHIg V.W
= L I^Utl,ir P .PLUIJ t №IL14?BLIÏtl|h 41.'Il a IÎH IV
а) б)
Рис. 2. Карта-схема алгоритму котювання фрагмента тексту
1ншим завданням може бути уточнити зазначений алгоритм, доповнивши схему описом дiй, яю записанi в алгоритмi.
Викликають штерес в учнiв завдання на побудову асощативних кущiв для понять, що ви-вчаються. Прикладом може слугувати макет карти-схеми для виконання наступного завдання:
96 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
побудувати асоцiативний кущ поняття iнформацiя (рис. 3). На гшках схеми учнi можуть не тшьки робити сво1 записи, а й шюструвати 1х за допомогою вставки графiчних об'ектш, що пе-редбачено послугами середовища. Карти пам'ятi таким чином стають iнструментом для вiзуалi-заци знань, що не тшьки впливае на залучення рiзних механiзмiв для кращого запам'ятовування та розвивае асоцiативне мислення, а й сприяе бiльш Грунтовному засвоенню матерiалу, тдви-щенню мотивацп через внутрiшне усввдомлення, отримання результату, можливiсть самовира-зитися.
Рис. 3
Учитель може використовувати заздалепдь створенi карти, як опорнi схеми вивчення ро-здiлу чи теми, застосовуючи при цьому можливiсть будувати перехреснi зв'язки мiж гiлками та об'еднувати 1х у сукупностi i таким чином демонструвати логiку вивчення матерiалу, створю-вати програму дш, впливати на можливiсть учнями планувати свое навчання, пропонувати ви-моги щодо знань чи вмiнь за темою, як це показано на рисунку 4, який вчитель може запропо-нувати напередодш вивчення теми «Графiчний редактор».
Рис. 4
Побудова карт знань за темою може також служити шструментом для самоощнки учнем власних здобуткiв, рефлексп його власно1 дiяльностi. Такий пiдхiд легко реалiзуеться завдяки набору значкiв, якими учень може позначити створену схему. За домовлешстю таким значкам можна присво1ти вiдповiднi оцiночнi судження.
Наприклад, на карта дай ¿з структурою текстового документу (рис. 5) використаш таю по-
значення: 'КЙ' — вмпо та можу навчити шших, © — вмпо дуже добре, — вмпо добре, ^ — використаю ¿з допомогою, ^ — потр1бна додаткова консультащя, ^ — не вмпо,
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
97
— ми ще не вчили нiяких дiй. G зрозумшим, що смислове значення тктограм-позначок можна змiнювати, це залежить ввд наповнюваностi та призначення рефлексивноï карти.
uli.-^.jL: ihi"LS14I
Рис. 5
За допомогою карт, створених у середовищi FreeMind, учень може збертати cboï зобра-ження, гiперпосилання на файл чи текстове поле, створювати графiчнi зв'язки чи додавати вну-трiшнi гiперпосилання. Такi дiï тдтримуються послугами меню «Вставка» (рис. 6).
Irnag^(File Chooser or Link).,.
Рис. 6
Зазначет можливост можна використати для створення учшвського портфолiо — збiрки результатiв (шляху до ввдкриття створених файлiв) роботи учня над окремими завданнями, щ-лою темою, виконанням проекту. Одним iз недолiкiв розглянутого середовища для побудови карти пам'ят е неможлишсть органiзацiï спiльноï роботи, оскiльки створена карта може бути використана та ввдредагована тшьки на локальнiй машин пiсля завершення роботи над нею попередшм користувачем. Цей недолiк усувають iншi послуги розмiщення даних, яю вiдносять до сервiсiв Веб 2.0 (див. рис. 1). ïх використання можна продемонструвати на прикладi соща-льного сервiсу «Фламбер» (http://Flamber.ru), який призначений для збертання i подальшого спiльного використання цифрових фотографiй, що розмщеш в мережi i пом1чен1 ярличками для швидкого пошуку та доступу. Оскшьки на зображеннi можна видшити будь-який об'ект та додати до нього опис, то малюнок чи фотографiя може бути одночасно i картою, до я^ один чи декшька учнiв дають пояснення. Таке використання ресурсу дае змогу не тшьки отримати засiб вiзуалiзацiï знань, але й дозволяе отримати шструмент деталiзацiï при вивченнi шформа-тики. Використовуючи збереженi файли екранних копiй вiкон програм, учнi самостшно можуть проводити дослiдження окремих елемештв вiкон, визначати ïх призначення та вносити ввдповь днi пiдписи у формi коментарiв до малюнкiв, як, наприклад, на завдання вчителя скористав-шись пiдказками вiкна графiчного редактора, створити карту шструменлв PAINT (рис. 7). За-значимо, що до створежи карти можна додавати коментар у жш Залишити коментар, ум ко-ментарi вiдображатимуться списком тд вiкном зображення. Отже, застосування даного сервку перетворюе користувача ресурсiв 1нтернету iз пасивного користувача послуг Веб 1.0 в активного дописувача до Веб 2.0, в тому чи^ i в рамках колективжи дiяльностi, дае можливiсть роз-ширити також i ощночний iнструментарiй навчальжи дiяльностi за рахунок можливостi взае-мооцiнювання учнями результатiв виконання завдань та вмотивованого коментування наданоï ощнки.
98 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
ОГТИ'Ш «СНЧШТйГ+ft
Рис. 7
До складу Веб 2.0 входять сервюи, яю дають змогу розмщувати в мережi не тiльки малюнки та фотографи, а й файли iншого типу. На нашу думку в кури iнформатики 7-9 клаив слiд передба-чити вивчення сервюу «С^бд» (http://www.scribd.com). Крш описаних вище послуг, яю тдтри-муються у сервiсi Фламбер, даний сервiс дозволяе наочно продемонструвати приклад засобу для конвертування файшв одного формату в iнший. Вибравши послугу Завантажити файл, учень мае змогу вибрати формат документа, в якому буде збережений файл, вiдображений у вiкнi перегляду (рис. 8). На основi аналiзу збережених файлiв рiзних формата учень мае змогу зробити висновки про вплив формату збереження файлу на вибiр середовища, в якому його можна переглянути, на розмiр файлу, на рiзновид дш, яю можна виконати над його вмiстом. Таким чином, сервк «С^бд» не тальки е середовищем для вiдображення розмщених в мережi файшв рiзних формата, а й стае водночас шструментом для проведення учнями дослiдження.
Рис. 8
Послуги розмщення та спшьного використання документiв дають змогу розширити мо-жливостi та способи збереження документа та доступу до них: учш мають змогу не тшьки ро-змiщувати файли на власному комп'ютерi засобами операнiйноï системи, а й на серверах ввдпо-ввдних послуг, що потребуе заповнення реестращйжй форми, пiдтвердження реестрацп iз влас-ноï поштовоï скриньки, завантаження доступу до послуги тсля введення iменi користувача та пароля, використання рiзних iнформанiйних вiкон, роздiлiв меню, панелей шструмента, що е
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8 99
важливим для опанування дш в умовах постшно! змiни програмних та апаратних 3aco6iB а та-кож здшснюе вагомий вплив на формування компетентностей, якi пов'язат i3 захистом шфор-мацп, опануванням основ комп'ютерно! безпеки. За допомогою послуг сервк1в розмiщення та використання файлiв учень мае змогу також розширити дiапазон параметрiв пошуку файлiв, яю передбаченi послугами операцшно! системи (пошук за датою створення, за iм'ям та мюцезна-ходженням тощо), а саме — пошук файлiв за тегами — мгтками-описами, якi присвоен розмi-щеним файлам.
Розмiщенi у сервiсi «С^бд» файли можна надсилати на адресу електронно! скриньки. Таким чином вибудовуеться внутршньо-предметний ланцюг: електронна пошта — сервки Веб 2.0 — електронна пошта, тобто зареестрована електронна скринька дае змогу зарееструватися у сервюах 1нтернету, а результати роботи у зазначених сервiсах можна надiслати на адресу електронно! скриньки. Це сприяе формуванню технологи взаемодп тд час навчання iнформатики, пiдтримуе принципи наступностi та циклiчностi навчання, впливае на створення внутр^едме-тних зв'язкв.
Важливим з точки зору педагопчного потенцiалу при навчаннi iнформатики е використання блопв. Термiн «блог» — blog — походить ввд англiйського слова, яке означае
BLogger
FiWvljlk. II Д,|'|1И'П 1UI ыцип
sr & © ©
mfc^iwiiH йла » ГПЦЧ1НИ Lim
Lmopnii прост«* Q tMii Qrtumnt О htlF
О ^IIL" ■■ шаблон
H+»1ib ""J......
дiю — Web-logging або бло-гiнг — вхвд у веб-простiр, в якш людина веде колекцiю сво!х за-писiв, як1 в деякiй мiрi нагаду-ють щоденник. Блог запрошуе читачiв писати вiдгуки, тому вш схожий до 1нтернет-форуму, але мае додатковi переваги перед форумами: можливкть пубтку-вати в текстi поввдомлення му-льтимедiйнi та HTML-фрагменти, можливкть перех-ресних зв'язкiв мiж декiлькома гiлками дискусiй.
Для створення блогу уч-ням можна запропонувати ско-ристатися майстром створення блогу, який розмiщений на сер-вiсi веб-ресурсу «Блоггер» (https://www.blogger.com), а саме: створити профшь (зарееструватися), дати назву своему блогу та вибрати шаблон оформлення (рис. 9). Власне останнш крок створення блогу наближуе його до процесу створення презентацш, що дозволяе вчителевi проводити аналоги при вивченш даних тем.
Створення дописiв у блозi здiйснюеться засобами вбудованого редактора (рис.10), ш-струменти якого дублюють основш можливостi введення текстiв у текстовому редактор^ що впливае на змктовне розширення курсу iнформатики без збшьшення тематичного навантажен-ня.
Рис.9
100
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
Рис. 10
Створення блопв не тшьки дае змогу сформувати в учнiв навички використання шабло-шв, застосування вбудованих текстових редактс^в та публiкування текстiв у мереж^ а й дае можливiсть створювати електроннi зошити з предметiв, в тому чи^ i з шформатики (рис. 11). Адже учнi можуть публшувати вiдповiдi на поставленi на урощ завдання, при цьому отримува-ти до них коментарi як зi сторони вчителiв, так i учшв, або вказувати посилання на розмщет в Iнтернетi файли текстав, зображень, презентаций, електронних таблиць тощо, якщо вiдповiдь е розгорнутою або структурованою.
Рис. 11
Виходячи iз дослiджень пiдлiткових штересш, такий засiб викликае неабияку щкавкть учнiв та асонiюеться iз звичними для них sms-повiдомленнями, в доповнення до яких можна вказати URL-адресу поввдомлення, на яке спираешся. Ведення ж самими учнями власних блопв е дiевим засобом для встановлення рiвня мотиванiйноï сфери учшв, виявлення причин зни-ження штересу до навчання, рiвня результативностi навчальжй дiяльностi на основi результатiв рефлексп i тим самим побудови шдиввдуальних стратегiй навчання для кожного учня та удо-сконалення пронесу навчання в цшому.
Як показуе практика, навички, отримаш на уроках шформатики, стають дiевим засобом для вивчення шших шкiльних предметiв та виршення практичних завдань. Такi навички в зна-чнiй мiрi формують геосервки Веб 2.0, до яких ввдноситься сервiс Вiкiмапiя (http://wikimapiya.org). За допомогою послуг цього сервiсу учнi мають змогу вивчати фiзичнi карти мкцевоси, розглядати питання побудови плану та карти мкцевоси, визначати залежнос-т розмiрiв зображень вiд масштабу, встановлювати географiчнi координати об'ектiв. А послуги
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
101
Видiленi на KapTi об'екти можна описати, тобто опублiкувати коротку розповвдь про них, вiднести до одше! i3 вказаних кaтегоpiй (школа, пам'ятник, спорт тощо). 3a3Ha4eHi сервюи тд-силюють мiжпpедметнi зв'язки шформатики та iнших дисциплiн, зокрема дають iнстpументи для вивчення географи, математики, мови та кторп, що таким чином формуе в учнiв внутрш-ню мотивaцiю до навчання. Як зазначають школяpi-коpистувaчi зaсобiв Веб 2.0, за результатами дослвджень Learning Technologies Centre[2]:
• 60 % — покращилось мое вивчення предмета;
• 40 % — бшьша зайнятють, коли ЦЕ використовуеться;
• 73 % — бшьша кшьюсть швидкого зворотного зв'язку;
• 58 % — допомагае мет краще зв'язатися з однокласниками;
• 59 % — призводить до кращого упpaвлiння результатами дiяльностi.
Окр1м цього значно розширюеться коло сшвтворщв навчального процесу, змiнюеться роль не тшьки вчителя з позицiй «останньо! шстанци» до piвня спостеpiгaчa та фасишлятора, а й учня — ввд пасивного спостеpiгaчa та користувача готових завдань, правил, норм до активного перетворювача власних компетентностей.
Висновки з даного дослщження. Вивчення на уроках iнфоpмaтики серв^в 1нтернету веде до змiни оргашзацшних, змiстовних та дiяльнiсних вектоpiв у навчальному процеи, що вь дбуваеться за рахунок використання iнновaцiйних форм оргашзаци навчального процесу (елек-тронний зошит, побудова карт знань), розширення змютовно! нaповнювaностi тем, описаних вище, та використання iнстpументapiю для практичного застосування, дослiдження, ранжуван-ня, aнaлiзу та pеaлiзaцil навичок пошуку, збереження, обмiну та використання даних, що дае змогу стверджувати про формування ново1 педагопчно! технологи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Педагогика сетевых сообществ // http://letopisi.ru
2. George Siemens.Living, Learning, Communicating in an Immediate World // http://www.umanitoba.ca/learning_technologies_centre
3. Що таке Веб 2.0? Т1м О'Рейл1 // http://www.oreillynet.com/ pub/a/oreilly/tim /news/2005/09/30/what-is-web-20.html? page=5
4. Морзе Н. В. Методика навчання шформатики: Метод. Пойбник: У 3 ч. / За ред. акад. М. I. Жалда-ка. — К: Навчальна книга, 2004. — Ч. III: Методика навчання основних послуг глобально! мереж1 1нтернет. — 196 с.
102 Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
5. Характеристики социальных сервисов веб 2.0 Патаракин Е. Д. Информационные технологии в управлении образованием — IV Всероссийская конференция — Псков-2007. // http://conf2007.pskovedu.ru.
6. Один на один с Web 2.0 Андрей Письменний // http://computerra.ru/features/304538.
7. Социальные сети: от реальности к веб-сервису. Владимир Климентьев // http://tvoisoft.ru/sotsialnyie-seti-ot-realnosti-k-veb-servisu/
8. Патаракин Е. Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е. Д. Патаракин. — М.: Инту-ит.ру, 2006. — 64 с.
Ганна МЕЛЕШКО
МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ АН1МАЦ1Й ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ MACROMEDIA FLASH MX СТУДЕНТАМИ ГУМАН1ТАРНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ ВНЗ
У cmammi запропоновано методику створення атмацп руху у програм Macromedia Flash MX для cmydeHmie гумантарного профтю педагог1чних BH3ie, яка поширюе можливостi студентiв у ïx май-буттй профестнш дiяльносmi педагогiв гуматтарного профшю, що е дуже важливим в умовах все-6i4^ï комп 'ютеризацИ' та сприяерозвиненню просторового мислення гуманШарпв.
Постановка проблеми. Сучасш шформацшш технологи проникають у вс сфери профе-сшжй дiяльностi людини, зокрема в гумангтарну сферу. Усе бшьш широке розповсюдження електронних поЫбниюв, шдручниюв, систем проведення аналiзу експерименпв у галузi педа-гогiки, сощологп, психологiï тощо зумовлюють необхiднiсть у формуванш знань студентiв гу-маттарних факультетiв з iнформатики, зокрема з web-дизайну, перш за все, вмшь правильно структурувати i оформляти графiчнi, текстовi, мультимедiйнi данi для створення вщповвдних web-ресурсiв. Особливо актуальним цей напрям стае останшми роками з появою безлiчi спещ-алiзованих учбових i професiйних iнтернет-порталiв у сферах психологи, юторп, фiлософiï тощо. Знання основних принципiв структурного подання шформацп е необхiдною умовою ефективноï професiйноï дiяльностi гуманiтарiïв у сучасних умовах.
На I кури фiлологiчного та сощально-гумаштарного факультетiв Бердянського педаго-пчного унiверситету студенти вивчають курс «Сучасш шформацшш технологи». Ми пропонуемо вивчення окремого курсу «Web-дизайн» на I або II курсах навчання, коли у студенлв вже сформован деяю навички роботи, наприклад, у програмi MS Word, у мережi 1нтернет та е навички роботи з графiчними об'ектами. Окремим роздшом у курсi «Web-дизайн» нами передбачено засвоення програми Macromedia Flash MX (робота з графiчними об'ектами, створення ашмацш: анiмацiя рухiв, ашмащя обертання, анiмацiя форм, рух за траекторiею, Flash символи та бiблiотеки: кнопки, графiчнi об'екти, клiпи тощо).
Комп'ютерна графiка й анiмацiя перебувають на першому мiсцi серед засобiв творчого створення вiзуалiзацiï i е потужним шструментом вiзуального мислення. Сьогодш в зв'язку з впровадженням в осв^у комп'ютерiв з'являеться можливiсть навчання студенлв комп'ютернiй графiцi й ашмаци. Взагалi, вивчення програми Macromedia Flash MX студентами гуманитарного профшю мае наступш позитивнi особливостi. Студентам гуматтарного профшю надаеться, як правило, недостатньо вправ для формування алгорштшчного мислення, також за допомогою навчальних завдань зi створення анiмацiй у гумаштарпв формуеться просторове мислення, яке по-перше розвинене у студентiв техшчних спецiальностей. Також за-пропонований нами цикл завдань у програмi Macromedia Flash MX навчае студенлв моделю-ванню, що у свою чергу розвивае теоретичне мислення.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публжацш. У попереднiх статтях нами була наведена те-хнологiя створення найпростших web-сторiнок для студентiв гуманiтарного профшю педа-гогiчних ВНЗ за допомогою мови розмггки гiпертексту [3, 156-160], самостшна робота «Створення web-сторшки засобами MS Word» [4, 148-153].
Серед вгтчизняних науковцiв, якi розглядали технолопю створення анiмацiй у програмi Macromedia Flash MX, можна назвати О. Ю. Нiколаенко, Д. Ю. Тiторова, С. В. Шапошнiкову [6, 237-247; 7, 7-28]. Але ж, ввдмп'имо, що ïх розробки стосуються в основному лише середньоï школи.
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
103
