CC BY
13«Ыноваци в стоматологп», № 4, 2015
8. Селезнева Т. Н. Состояние зубов у дошкольников, имеющих врожденную расщелину губы и неба / Т. Н. Селезнева, Б. Л. Булатовская, Т. Н. Калинина // Стоматология.- 1985.- № 6.- С. 21-23.
9. Профилактика заболеваний зубов и деформаций зу-бочелюстной системы у детей с врожденной расщелиной губы и неба : сб. науч. трудов / Л. Е. Фролова, А. Ф. Загиро-ва, З. М. Джумаева, П. В. Пыжов // Эпидемиология и профилактика стоматологических заболеваний : тр. ЦНИИС. -Москва, 1987. - С.133-136.
10. Рубежова И. С. Состояние зубов и тканей паро-донта у детей с ВРГН / И. С. Рубежова, Т. Ю. Соболева // Диагностика и лечение болезней зубов и челюстей. - Тарту, 1983.- С.81-83.
11. Простакова Т. Б. Интенсивность кариеса и состояние пародонта у детей с ЗЧА / Т. Б. Простакова, Н. В. Серегина // Ортодонтия. Методы профилактики, диагностики и лечения : тр. ЦНИИС.- М, 1990.- С.16-18.
12. Профилактика изменений со стороны органов полости рта у детей с врожденными пороками развития лица, страдающих дисбактериозом кишечника / Л. П. Назарова, С В. Чуйкип, Ф. И. Каюмов [и др.] // Актуальные проблемы стоматологии «Современные методы профилак-
тики и лечения заболеваний пародопта». - Уфа, 2004. - С. 262-264.
13. Приходько Т. А. Щшини губи i/або тднебшня: структура патологи серед новонароджених Чершвецько!, 1вано-Франк1всько1, Ки1всько1 областей та м. Киева : зб. наук. пр. / Т. А. Приходько, О. В. Линчак // Актуальт про-блеми акушерства i гшекологп, клшчно! iмунолоril та медично1 генетики. - Ки1в-Луганськ, 2006. - С. 234-238.
14. Bastos Lages E. M. Oral Health of Individuals With Cleft Lip, Cleft Palate or Both / E. M. Bastos Lages, B. Marocs, I. A. Pordeus // The Cleft Palate Craniofacial Journal. - 2004. -Vol. 41.- P. 59-63.
15. Besseling S. The Prevalence of Caries in Children With a Cleft Lip and/or Palate in Southern Vietnam / S. Besseling, L. Dubois // The Cleft Palate-Craniofacial Journal.-2003.- Vol. 41(6).- P. 629-632.
16. Paul Т. Oral and dental health status of children with cleft lip and/or palate / Т. Paul, R. S. Brandt // The Cleft Palate Craniofacial Journal.- 2005.- Vol. 35(4).-P. 329-332.
Поступила 09.11.15
УДК: 616.724-07-08
О. С. Воловар., д. мед. н.
Нацюнальний медичний утверситет 1мет О. О. Богомольця
ВИКОРИСТАННЯ ПОСТ1ЙНОГО МАГН1ТНОГО ПОЛЯ В Д1АГНОСТИЦ1 ТА Л1КУВАНН1 ЗАХВОРЮВАНЬ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБУ
Обстежено 222 пацгента (середнш в1к - 26,3±8,0 року) 1з дегенеративно-дистроф1чними захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Вивчили глибину проникнення постшного магнтного поля у тка-нини СНЩС, ефективтсть дгагностики, лгкування пацгентгв 1з захворюваннями СНЩС.
Ключовi слова: скронево-нижньощелепний суглоб, постшне магнгтне поле, дгагностика, лгкування.
О. С. Воловар
Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПОСТОЯННОГО МАГНИТНОГО ПОЛЯ В ДИАГНОСТИКЕ И ЛЕЧЕНИИ ЗАБОЛЕВАНИЙ ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА
Обследовано 222 пациента (средний возраст - 26,3±8,0 лет) с дегенеративно-дистрофическими заболеваниями височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС). Изучили глубину проникновения постоянного магнитного поля в ткани ВНЧС, эффективность диагностики, лечения пациентов с заболеваниями ВНЧС.
Ключевые слова: височно-нижнечелюстной сустав, магнитный аппликатор, диагностика, лечение.
О. С., 2015.
«iHHoemu e cm<>M<uno:u^ii», № 4, 2015
O. S. Volovar
Bohomolets National Medical University
THE USE OF PERMANENT MAGNETIC FIELD IN DIAGNOSTICS AND TREATMENT OF DISEASES OF TEMPORO-MANDIBULAR JOINT.
We observed 222 patients (mean age - 26,3 ± 8,0 years) with degenerative-dystrophic diseases of the temporomandibular joint (TMJ). We studied the depths of penetration of a constant magnetic field in the tissue of the TMJ, the effectiveness of diagnosis and treatment ofpatients with diseases of TMJ.
Key words: temporal-mandible joint, magnetic applicator, diagnostic, medical treatment.
Актуальшсть. Серед сучасних методiв ф> зютерапи одним iз найбшьш оптимальних i пер-спективних для застосування в практичнш медицин вважають магштотерашю. 1снуе багато спо-собiв магштотерапи, суть яких полягае у впливi магштного поля на пащента. При ди магнiтного поля на оргашзм людини вiдмiчаються змши електричних, магнiтних властивостей тканин, покращуеться !х мiкроциркуляцiя, стан нейрогу-морально! системи, в т.ч. i вегетативно! нервово!, посилюеться метаболiзм [1, 7, 8, 11].
На практищ використовують постiйнi, iмпу-льснi, перемiннi магштш поля, якi впливають на оргашзм людини, що призводить до виникнення бiохiмiчних процесiв, якi мають протинабряко-вий, знеболюючий, протизапальний, седативний ефект, ефект, який стимулюе регенеращю тканин та iншi [2, 10]. Серед лшувальних ефектiв магштотерапи найбiльш доказаними на сьогоднi вважають седативний, спазмол^ичний, ппотензив-ний, загально-змщнюючий, протинабряковий, протизапальний, знеболюючий та протипухлин-ний, а також стимулюючу дiю на регенерацiю травмованих тканин i кровотворення, позитив-ний (норматзуючий) вплив на обмiн речовин [5, 10, 11]. На молекулярному рiвнi низькоштенсив-нi магнiтнi поля змшюють активнiсть ряду фер-мешгв i збiльшують рiвень антиоксидантiв у кровi [1, 5, 11].
При певних умовах особливо при ди на ве-ликi судини, магштотерашя викликае гшокоагу-ляцiйний ефект, покращуе мiкроциркуляцiю та регiонарний кровообiг, добре впливае на iмуно-реактивнi, нейровегетативш процеси [5, 11]. Вплив магштного поля, як правило, не викликае утворення ендогенного тепла, збшьшення темпе-ратури тiла та подразнення шюри. Хворi лiтнього вiку, пацiенти, як мають захворювання серцево-судинно! системи добре сприймають магштотерашю, що дозволяе застосувати в багатьох випа-дках, коли вплив шшими фiзичними методами протипоказаний.
В магштотерапи вплив магштного поля е ло-кальним i загальним. Постiйне магнiтне поле (ПМП) не змшюеться в точцi прикладан-
ня/застосування нi за часом, ш за напрямком. Особливiсть магнiтного поля полягае в тому, що воно необмежене у простор^ хоча по мiрi вщда-лення вiд заряду, який рухаеться, поле слабне, але кшцевих меж немае [2, 11].
Пщ час магнiтотерапil та по закшченш курсу лiкування виникае прискорення капiлярного кровотоку, посилюеться скорочувальна здатшсть стiнок судин, збiльшення !х кровонаповнення та iн. Магнiтне поле стимулюе циркуляцiю кровi. Пiд впливом магштного поля кров поляризуеть-ся, полярнють передаеться мембранам клiтин, за рахунок чого 1хня пропускна здатшсть шдвищу-еться, особливо для юшв натрiю, калiю, реологiя кровi покращуеться. Крiм того, використання ма-гштного поля позитивно впливае на обмш речовин у кров'яних тшьцях, вже через 17 днiв шсля застосування магнiту еритроцити проявляють слабку тенденщю до агрегацil [4, 11].
Вiдмiчено, що магнiтнi поля невелико! iнду-кцi! стимулюють процеси тканинного дихання, посилюють обмiн нукле!нових кислот i синтез бiлкiв, що впливае на пластичш процеси. Вплив на пролiферацiю та регенерацiю визначаеться збшьшенням перекисного окислення лiпiдiв. Таким чином, магштш поля нетривало! експозици здiйснюють суттевий вплив на оргашзм [5, 9, 11].
Тому застосування магштотерапи у виглядi ПМП е патогенетично обгрунтованим i перспек-тивним не тшьки для мiсцевого лшування ряду захворювань [2, 5, 9, 11], а i захворювань скроне-во-нижньощелепного суглоба (СНЩС) [6].
Мета до^дження. Вивчити глибину про-никнення ПМП у тканини СНЩС, шдвищити ефективнiсть дiагностики та лiкування пащеипв iз захворюваннями СНЩС за допомогою постш-ного магнiтного поля.
Матерiали та методи до^дження. Об-стежено 222 пащента (ч-35, ж-183) iз дегенера-тивно-дистрофiчними захворюваннями СНЩС (середнш вiк - 26,3±8,0 року) за загальноприйня-тою методикою. Пацieнти скаржилися на ранко-ву скутiсть у СНЩС, перюдичний тупий ниючий бшь у СНЩС, що виникав шсля жування твердо! !ж1, на обмеження рухiв нижньо! щелепи, на хру-
«1нноваци в стоматологИ», № 4, 2015
сют у СНЩС Обстежеш подiленi на двi групи: 1-а група пацieнтiв (137 (61,7 %) оаб), якi отри-мали магнiтотерапiю iз застосуванням ПМП, 2-а група - порiвняльна (85 (38,3 %) хворих), яка не отримала фiзiотерапевтичного лшування. Обсте-женi пащенти за даними ортопантомограм, комп'ютерних i магнiто-резонансних томограм мали той чи шший ступiнь структурних змiн у СНЩС.
Для дiагностики, лiкування дегенеративно-дистрофiчних захворювань СНЩС застосували вплив ПМП на суглоб, локально використали ма-гштний та амагнiтний аплiкатори. Магнiтний ап-лiкатор - потужний постiйний магшт, який виго-товлений зi сплаву рщкоземельного елементу неодиму з залiзом i бором, мае форму рiвномiр-ного об'емного трикутника, розмiром 30х30х30 мм, мiстить деталi з нержавдачо! сталi, мае маг-нiтну шдукщю 240 мТл. До магнiту додаеться амагштний аплiкатор, який мае форму рiвномiр-ного трикутника, розмiром 30х30х30 мм, товщи-ною 1 мм, повторюе форму магшту та щшьно фiксуеться до останнього. Для дiагностики пато-логiчних змiн у СНЩС застосували як магшт-ний, так i амагнiтний аплiкатори, а для лшування - тiльки магнiтний.
Дiагностику патологiчного процесу пащен-там 1 -о! групи здшснювали так: дшянку шкiри попереду козелкiв вух обробляли 96 % розчином етилового спирту, магштний та амагштний апл> катори - розчином антисептика. Магшт фшсува-ли на шюру пацiента у проекци здорового СНЩС, у дшянщ ураженого суглоба - амагшт-ний аплшатор на 5-7 хвилин за допомогою лей-копластиря або головно! гумово! стрiчки., потiм !х мiняли мiсцями, дотримувавшись однакового часу фшсацл. Пацiенти вказували на дизестезiю в дшянщ ураженого суглоба, що проявлялося па-тологiчними змiнами у ньому та тдтверджува-лося скаргами, клшкою, даними рентгенограм СНЩС [3].
Аналiз дослiдницьких робiт iз медико-бюлопчно! ефективностi iснуючих пристро!в для проведення магнiтотерапi! з лiкувальною метою свщчить на користь пристро!в мiсцево! ди, якi генерують ПМП з iндукцiею не менше 50 мТл. Це необхщний мiнiмум для досягнення терапев-тичного ефекту [11]. Магнiтне поле з iндукцiею 1 мТл викликае пороговi змiни в тканинах, яю обумовлюють початкову терапевтичну дiю. В зв'язку з цим, вщстань вщ джерела до об'екта, на якому магштна iндукцiя падае до 1 мТл, прийня-то позначати як глибину проникаючо! дi! магшт-ного поля цього джерела [11].
При локальному застосуванш ПМП вплив чиниться на конкретну анатомiчну дiлянку i в
цьому випадку магнiти мюцево! дi! бiльш зручнi та ефективш. В лiтературi ми не зустрши даних про глибину проникнення ПМП у тканини ЩЛД i СНЩС. Деталiзацiя бiотропних параметрiв не-одимового магшту дае нам можливють обгрун-товано використовувати ПМП у лшування деге-неративно-дистрофiчних захворювань СНЩС.
Органи та системи оргашзму людини не од-наково реагують на дда магнiтного поля в силу сво!х рiзних електричних i магнiтних властивос-тей, вiдмiнностей мiкроциркуляцi!, метаболiзму, стану нейрогуморально! циркуляцi!.
Розташування на поверхш тiла магнiту з лi-кувальною метою мае певш обмеження, яю за-лежать вiд його типу i форми (кiльце, диск то-що), сили та форми його магштного поля, стану зовнiшньо! поверхш корпуса, в якому розташо-ваний магшт, а також стану уражено! дшянки поверхнi тiла, яка визначаеться можливiстю чи неможливiстю фiзичного контакту iз корпусом магнiту, або глибиною розташування патолопч-ного вогнища у тканинах. За допомогою мштес-ламетра ТПУ-02, дiапазон вимiрювання якого становить 0,01-1999 мТл (виробництво ЗАТ «НПЦентр», РФ), ми дослiдили величину магшт-но! iндукцi! неодимового магнiту через товщу шг-тьово! фаланги I пальця кистi людини, яка була 25-30 мТл, ослаблення магнiтно! iндукцi! - 70 %.
Враховували глибину ди ПМП для пояснен-ня ефекту лiкування захворювань СНЩС, зокре-ма неодимовим магнiтом, оцiнивши лшувальш (бiотропнi) параметри магнiту.
Магнiтотерапiя призначалася пiсля поперед-нього вимiрювання глибини ди ПМП для вияв-лення порогово! величини магнiтно! iндукцi! шс-ля проходження через анатомiчнi структури СНЩС.
Вимiрювання СНЩС проводили приклавши магшт до шюри СНЩС, вимiрювальний зонд м> лiтесламетра розмiщували у порожниш рота бiля внутрiшньо! поверхнi виросткового вщростка нижньо! щелпи ближче до головки, отримали значення магнiтно! iндукцi! - 4,2 мТл.
Таким чином, спошб лшування дегенератив-но-дистрофiчних захворювань СНЩС включало мюцеве застосування впливу ПМП на дшянку суглоба, який в^^зняеться тим, що попередньо проводили вимiрювання порогово! величини ма-гнiтно! шдукцп на сторонi, протилежнiй прикла-данню магшту, за умови величини магштно! ш-дукцi! не менше порогового рiвня. Тодi лiкува-льний ефект вважали досягнутим для дегенера-тивно-дистрофiчних захворювань СНЩС [3].
Лшування захворювань СНЩС включало розвантаження ураженого суглоба, кушрування болю, прискорення обмiнних процесiв у СНЩС i
«1нноваци в стоматологи», № 4, 2015
цшому в оргашзмь Медикаментозна терашя включала: ненаркотичнi анальгетики, нестеро!дш протизапальнi, структурно-модифiкуючi (хонд-ропротектори) препарати, препарати, що покра-щують мiкроциркуляцiю та iн.
Мiсцево фшсували магнiт з ПМП до 60 хви-лин протягом 10-14 дшв [2, 4, 6, 5, 11]. Повтор-ний курс магштотерапи призначали через 2-3 м> сяцi [1].
Перший сеанс магштотерапи проводився в умовах хiрургiчного кабiнету чи в кабшет лiкаря з фiксацieю магшту протягом 20 хвилин пiд контролем лшаря чи медичного персоналу кабшету.
ПМП широко використовують при лшуванш суглобiв i можуть бути використаш в домашнiх умовах за рекомендащею лiкаря [11]. Тому при неможливосп пройти курс магштотерапи амбу-латорно, пацiенту давали неодимовий магшт для самостiйного користування в домашшх умовах iз фiксацiею магнiту до 60 хвилин впродовж 10-14 див.
Результати та Их обговорення. Щд впли-вом ПМП шдвищуеться судинна та епiтелiальна проникностi, прямим наслщком чого е приско-рення розсмоктування набряку та е краща про-никнiсть у тканини введених лшв [11]. Локально на шюру в дiлянцi СНЩС, де фiксували магнiт, наносили мазь чи гель, як мають протизапальну нестеро!дну, хондропротекторну, хондростиму-люючу дп та iн.
Критерiями ефективностi лiкування були по-ступове повне зникнення болю у СНЩС у спо-кою, при жуванш !ж1, зокрема, твердо!, розмовi та шших (незвичних) рухах нижньо! щелепи, об'ем рухiв нижньо! щелепи, вщсутшсть ранково! ску-тостi у СНЩС.
Пюля одноразового використання магнiту пащенти вказували, що iнтенсивнiсть болю у д> лянцi СНЩС послаблювався, такий стан утриму-вався 2-3 год. Протягом перших 5-6 дiб бшь пос-тупово зникав, ранкова скупсть у СНЩС змен-шувалася за часом, по закшченню курсу процедур (10-14 сеаншв) пацiенти вказували на вщсутшсть болю, ранково! скутосп, вщновлювалися в повному об'емi рухи нижньо! щелепи та жування твердо! !жг
Пацiенти без застережень отримували курс магштотерапи вдома. Перед лшуванням пащен-там надавали пам'ятку, що мютила детальну ш-формащю про магнiт, який використовували для лшування, про його дiю та вплив на оргашзм людини.
Жодного прояву алергiчних реакцiй у пащенпв при використаннi цього магнiту не виявлено.
Слщ зазначити, що у пащенпв 2-о! групи бiль, ранкова скупсть, обмеженiсть рухiв ниж-
ньо! щелепи, утруднене жування !ж1 утримували-ся довше до 7 дш, тривалiсть прийому нестеро!д-них протизапальних препаратiв була 12-14 днiв, а у пащенпв 1-о! групи - 5-7 дшв.
Приведет даш свщчать про знеболюючий, протизапальний, стимулюючий ефект, покра-щення мiкроциркуляцi! [1, 8, 11] у дшянщ локального впливу ПМП у комплексному лшуванш пащенпв iз захворюваннями СНЩС, що шдтвер-джувалося даними катамнезу при повторному оглядi пацiентiв через 2-3 мюящв. Досягнення стабiльного лiкувального ефекту можливе тшьки при стiйкостi параметрiв магнiтного поля в дшянщ патологiчного процесу, але не менше мшма-льного порогового рiвня, який вважаеться лшу-вальним при терапи дегенеративно-дистрофiчних захворювань СНЩС.
Висновок. Комплексна консервативна терашя дистрофiчних захворювань СНЩС з викори-станням ПМП е найбшьш оптимальним у виборi методу фiзiотерапевтичного лiкування.
Розроблена методика дiагностики, лiкування пацieнтiв iз захворюваннями СНЩС мае переваги: а) нешвазивнють, безпечнiсть щодо виник-нення алергiйних реакцiй; б) пащент не вказуе на емоцiйне напруження, як перед акупунктурними втручаннями чи фiзичними методами лiкування, як електрофорез, фонофорез та ш.; в) можливють самостiйного використання магнiту ПМП для л> кування вдома.
Застосування магнiтну постiйноi ди е обгру-нтованим i перспективним у дiагностицi, лшу-ваннi патологи СНЩС, ^ зокрема, для потенщю-вання мiсцевоi медикаментозноi терапii дегене-ративно-дистрофiчних захворювань суглобiв.
Список лтератури
1. Боголюбов В. М. Общая физиотерапия: учебник / В. М. Боголюбов, Г. Н. Пономаренко. - Изд. 3-е, перераб. и доп. М.: Медицина, 1999. - 432 с.
2. Буренок Ю. А. Применение магнитных полей и ма-гнитолазерной терапии в неврологической практике / Ю. А. Буренок, И. Н. Карабань, М. Н. Матяш // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. - 2005. - №3. - С. 33-37.
3. Воловар О. С. Споаб д1агностики та лжування по-рушень функционального стану периартикулярних тканин при захворюваннях скронево-нижньощелепного суглоба / Воловар О. С., Т1мощенко Н. М. - Патент на корисну модель №32472 в!д 12.05.08. Бюл. №54.
4. Гилязетдинова Ю. А. Механизмы профилактического и лечебного действия постоянного магнитного поля и магнито-лазерных излучений / Ю. А. Гилязетдинова // Стоматология. - 2003. - №2. - С. 62-64.
5. Кирьянова В. В. Применение лазерного излучения и магнитных полей при лечении неврологических заболеваний (учебное пособие) / В.В. Кирьянова, Н.М. Жулев, П.И. Гузалов, С.Н. Жулев // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. - 2005. - №3. - С.38-50.
6. Мазалова Н. Н. Магнитотерапия в комплексном лечении заболеваний височно-нижнечелюстноых суставов /
«Ыноваци в стоматологш, № 4, 2015
Н. Н. Мазалова, Х. А. Агзамходжаева // Медицинский журнал Узбекистана. - 1983. - № 6. - С. 66-67.
7. Никитин В. В. Сравнительный анализ влияния магнитных полей различных интенсивностей в эксперименте / В. В. Никитин, А. А. Скоромец, Л. С. Онищенко // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2002. - №3. - С. 34-35.
8. Пономаренко Г. Н. Физические методы лечения / Пономаренко Г.Н. - СПб, 1999. - С. 128-135.
9. Самойлович В. А. Влияние магнитотерапии на иммунобиохимические показатели у лиц с заболеваниями тканей пародонта и суставов / В. А. Самойлович // Шкарсь-ка справа. - 1999. - № 1. - С. 97-100.
10. . Сравнительная оценка эффективности магнито- и лазеротерапии больных деформирующих остеоартрозом / В. Г. Селивоненко, В. Д. Сыволап, Л. В. Порада [и др.] // Ш-карська справа. - 1997. - №5. - С. 170-171.
11. Сучкова Ж. В. Аппараты для локальной магнитотерапии (методическое пособие) / Ж. В. Сучкова // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. - 2005. - №2. - С. 39-46.
Надшшла 13.11.15
