CC BY
9
УДК 81.11Г42
М. О. Зозуля
ВИКОРИСТАННЯ МЕТАФОРИ-ПЕРСОН1Ф1КАЩ1 ЯК ОСОБЛИВ1СТЬ 1Д1ОСТИЛЮ У. ГОЛД1НГА
Стаття присвячена розгляду особливостей 1д1остилю художшх твор1в У. Голдтга. Вказано, що одною з характерних рис його твор1в е широке використання метафори-персотфтаци. Визначено найбшьш частоты метафоричн модель Припускаеться, що поява концептуальног метафори-персотфтаци у творчост1 У. Голдтга, яка на мовному р1вн1 проявляеться у великт к1лькост1 метафоричних вираз1в в текстах, пояснюеться активтстю несв1домого, що забезпечуе специфгчне бачення, особливий стиль письменника
Ключовi слова: метафора, метафора-персотфтащя, 1д1остиль, поетичний Iдеостиль, несв1доме
Художнш текст протягом тривалого часу е об'ектом дослщження рiзних галузей лшгвютики. Одшею з головних причин вивчення художшх л^ературних творiв е бажання зрозум^и, як працюе людське мислення, що вщображаеться також i в характерних рисах щюстилю того чи шшого автора. Це виступае також одним з головних чинниюв вивчення дослщниками художшх л^ературних творiв рiзних письменникiв [2; 3; 7; 8; 9].
На думку М. Тернера, вивчення особливостей мислення людини потрiбно проводити саме на матерiалi л^ературних творiв [22, с. 7; 23, с. 15]. При цьому матерiалом може служити як окремий твiр, так i сукупнiсть творiв одного автора [8, с. 9]. Зауважують, що сьогодш рiдко зустрiчаються роботи, присвячеш аналiзу iндивiдуального, особистiсного, ушкального свiтоглядного й концептуального свiту, вираженого в авторському текст! З шшого боку, «тшьки його можна ощнити з бiльш-менш об'ективних, адекватних позицш. Тому що тiльки вiн мае конкретне, оформлене й обмежене (а виходить, належне до опису) вираження у виглядi персонального тексту зi своГм автором» [6, с. 33]. Поетичний щюстиль, штерпретований з позицш когштивно'Г парадигми, являе собою сукупшсть ментальних й мовних структур художнього св^у письменника. Особливостi iдiостилю виявляються в системностi вибору автором мовних засобiв.
Слiдом за Н. А. Фатеевою [12] припускаемо, що достовiрнi результати дослiдження можна отримати тшьки проаналiзувавши всi художнi твори письменника. Тому в якост джерела матерiалу виступають дванадцять романiв У. Голдшга, одного з найбiльш значних прозатв Великобританп [13, с. 5], який був визнаний гтдним Нобелiвськоi премп в галузi лiтератури [11].
Пщ час аналiзу метафоричних виразiв у романах У. Голдшга встановлено, що в процес метафоричного переосмислення як об'ектсв та явищ природи, так i багатьох концептiв, пов'язаних з людиною, значну роль вiдiграе метафора-персонiфiкацiя. Можливо, саме завдяки цьому творчий доробок письменника наповнюеться незвичайними образами й приваблюе своею чарiвною атмосферою.
Людинi притаманна властивiсть надшяти життям природу, Г! об'екти та явища. Сонце, мiсяць, рiчки та водоспади, земля, небо, рiзнi рослини, дощ, грiм, вiтер тощо з давшх давен набували в очах людей рис живих iстот. У романах У. Голдшга також бачимо втшення зазначених поглядiв на природу. ГГ об'екти та явища так чи шакше
оживають на CTopiHKax ромашв - отримують певну зовнiшнiсть та частини тша (The golden hands of the sun stroked him warmly and he was conscious of sunlight like waves as if someone were stirring it with a paddle. 'Золот1 руки сонця тепло гладили його, й BiH вщчував, що сонячне св^ло було хвилями, яю начебто хтось ворушив веслом' [14, p. 263]; ... an arm of water... '... рука води ...' [18, p. 204]), волод^ть голосом (This cave more or less squeezed the water flat, which was why it only had that top voice. 'Ця печера бшьш-менш стиснула воду, i саме тому вона мала тшьки такий високий голос' [17, p. 135]), перебувають у фiзичнoму сташ, який е звичним для живих ютот (Have you never seen a fire, apparently dead, brought to life again and flare up? 'Чи бачили ви коли-небудь вогонь, що був безсумшвно мертвим, знову повернувся до життя та яскраво спалахуе?' [15, р. 24]; The water was not awake like the river or the fall but asleep... 'Вода, на вщмшу вщ piчки та водоспаду, спала.' [16, p. 12]) активно д^ть (The sun woke me, as it crawled on to my face... 'Сонце розбудило мене, коли повзло по моему обличчю... ' [19, р. 21]; Will you not give the fire more to eat? 'Чи не дасте вогню бшьше попоУсти?' [16, р. 39]). 1м також притаманш таю суто людсью риси, як наявнють piзнoгo роду почутпв (The sea in fact was as savagely indifferent to us as the ice. 'Море, фактично, було також невблаганно байдуже до нас, як i лщ' [15, p. 239]; As long as he went forward the wind was satisfied... 'Поки вш йшов уперед, вггер був задоволений ...' [18, p. 42]) та психолопчних процеав.
Явище персошфшацп не являе собою поодиноких окремих пpиклaдiв, але навпаки, створюе цшсний та яскравий образ piзних природних об'ект1в як живо'1 iстoти.
Також деяю i3 кoнцептiв, що пов'язаш i3 людиною та позначають piзнoмaнiтнi сoцiaльнi та духoвнi поняття, pi3rn артефакти завдяки метафоричному визначенню постають перед нами у виглядi живо'1 iстoти (The model was like a man lying on his back. The nave was his legs placed together, the transepts on either side were his arms outspread. The choir was his body; and the Lady Chapel where now the services would be held, was his head. '(модель собору) Модель була наче людина, що лежить на спиш. Неф був й ногами, покладеними разом, трансепти з обох боюв - п розпростертими руками. Хор був 11 тшом, а капела Свято'1 Богородищ, де тепер будуть проводитися служби, була п головою.' [21, p. 8]; The ogival windows clasped their hands and sang; «We are prayer». 'Стршчасп вжна стискали руки й ствали: «Ми - молитва».' [21, p. 192]; Amphitrite (ship) ... made a loud wooden remark as though she had crunched one of her own timbers with metal teeth. ' Амфггрита (корабель) ... зробила гучне дерев'яне зауваження, наче вона гризнула один 3i своУх шпангоут1в металевими зубами.' [20, p. 143]).
Зпдно з результатами aнaлiзу основними (частотними) моделями метафори-персошфшацп, що використовуються в романах У. Голдшга, е:
«ОБ'еКТИ ПРИРОДИ е ЖИВА 1СТОТА» (506 метафоричних виpaзiв);
«ЯВИЩА ПРИРоДи е ЖИВА 1СТОТА» (342 метaфopичнi вирази);
«АРТЕФАКТИ е ЖИВА 1СТОТА» (257 метафоричних виpaзiв);
«СВ1ДОМ1СТЬ е ЖИВА 1СТ0ТА» (128 метафоричних виpaзiв);
«ЧАСТИНИ Т1ЛА е ЖИВА 1СТОТА» (97 метафоричних виpaзiв).
Окpiм наведених вище нaйбiльш уживаних моделей у романах У. Голдшга, aнaлiз текстiв ромашв дозволив виокремити також нaступнi мoделi метaфop-пеpсoнiфiкaцiй, якi пpезентoвaнi поодинокими випадками i не е типовими для автора (не частотш):
«ЗВУКИ, ЩО ВИДАе ЛЮДИНА, е ЖИВА 1СТ0ТА» (43 метафоричних вирази);
«Ф1З1ОЛОГ1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ е ЖИВА 1СТОТА» (38 метафоричних виpaзiв);
«СОЦ1АЛЬН1 ПОНЯТТЯ е ЖИВА 1СТОТА» (27 метафоричних виpaзiв);
«ДУХОВН1 ПОНЯТТЯ е ЖИВА 1СТОТА» (10 метафоричних виразiв);
«ПРИРОДА ЯК ФЕНОМЕН е ЖИВА 1СТОТА» (4 метафоричнi вирази).
Оказiональне використання наведених моделей тд час створення метафоричного образу природи або св^у людини як живот iстоти свiдчить про те, що фiзiологiчнi характеристики людини, поняття iз сощально1' та духовно! сфери, а також природа загалом не сприймаються автором як сутносп, яю потребують метафоричного переосмислення за допомогою персошфшацп.
Слщ вiдзначити, що концептуальна метафора-персошфшащя посiдае помiтне мiсце в романах У. Голдшга. Майже половина концепт1в-рефереш1в, а саме 42,4 % вщ загальноГ кiлькостi прикладiв, отримують визначення саме завдяки цьому виду метафори. Саме це е вщмшною ознакою щюстилю письменника.
Цiкавим е питання про те, що спричинило появу такоГ велико! кiлькостi метафори-персошфшацп в романах автора. Дослiдники зауважують, що структура художнього тексту слабко регламентована законами мови i значною мiрою визначаеться автором тексту. 1снуе також думка про те, що мистецтво пронизане актившстю несвщомого на вах своГх рiвнях - вщ найбiльш елементарних до найбiльш високих [5, с. 29].
За словами Ф. В. Басша, залежнiсть художнього твору вщ активностi несвiдомого школи сумнiвiв не викликала, оскiльки опора ршень митця, коли вiн обирае характер лггературних сюжетiв, персонаж1в i т.iн., на психологiчнi процеси й мотиви, яю залишаються художником «беззв^ними», i тому нечiтко, або навт зовсiм не усвiдомлюваними, - явище занадто часте й очевидне, щоб воно могло лишитися непомiченим [1, с. 59].
Питання про несвщоме, тобто про юнування й роль неусвщомлювано'Г психiчноi дiяльностi, про форми роботи мозку, що пов'язаш iз творчою дiяльнiстю, але лишаються при цьому неусвщомлюваними Гхшм суб'ектом, неодноразово опрацьовувався дослщниками гуманiтарних дисциплiн - л^ературознавцями, фiлологами тощо [10].
Несвщоме - дуже важливий фактор у душевному житп людини. Воно працюе в межах системи, яка створена стввщношенням симультанно юнуючих усвiдомлюваних i неусвiдомлюваних психологiчних установок. Сказане належить до проявiв несвiдомого в умовах будь-якоТ цшеспрямованох' дiяльностi. Але особливо це доводиться враховувати при спробах дослщження ролi й мiсця несвщомого в художнш творчостi. Тут ефекти несвщомого виступають майже завжди як вираження найвищою мiрою складного стввщношення неусвiдомлюваних психологiчних установок митця. Саме тому будь-який художнш акт, «пов'язаний навт iз якоюсь часткою, вузьким змютом, несе на собi звичайно вщбиток усiеi особистостi художника, що вщдзеркалюються в ньому часом ч^юше, нiж вона вiдбиваеться в конкретному вчинку або висловленш» [1, с. 67].
Створення твору мистецтва припускае творчу переробку абстрактних i почуттевих даних, сприйнятих ранiше автором, вiдбiр i змшу життевого матерiалу на основi попереднього досвщу, думок i почуттiв, смаюв i прагнень художника. Проявом цього е випадки розтзнання приналежностi певному авторовi або виконавцевi найрiзноманiтнiших предме^в мистецтва, художнiх виробiв, а також поетичних або прозшчних висловлень, не за якимись Гхшми конкретними ознаками, а за загальним «стилем», за «манерою», за «почерком» Гхшх творщв [1, с. 61-62]. Особливе, «прившейоване» мюце вiдведено, звичайно, художнiй творчосп.
Процес створення естетичного образу складаеться з безперервно'1' низки рiшень, яю художник повинен приймати, щоб матерiалiзувати свiй естетичний задум.
Ц рiшення, рiшення вибору естетично виправданих форм, pyxiB, слiв, завжди грунтуються на складному сполyченнi того, що художник yсвiдомлюe, i того, що ним як мотив рiшення усвщомлюеться погано або навiть не усвщомлюеться зовсiм [1, с. 62]. Художня творчють детермiнyeться в якiйсь сво!й частинi активнiстю несвiдомого. Це проявлясться в тiм, що мотиви вибору при «художшх ршеннях», якi безупинно приймае автор, не завжди доступш його свiдомостi. Тлумачення письменником того, що вш бачить, змiст, що вш вкладае у сво! роботи, визначаеться його особистютю. Специфiчнy ж гостроту бачення, особливий стиль письменника забезпечуе саме несвщоме [1, с. 63].
Вщзначивши незмшну присyтнiсть несвщомого в хyдожнiй творчостi, необхiдно пщкреслити, що за термiном «несвщоме» приховаш системнi, глобальнi ефекти, якi зумовлеш певним вiдношенням неyсвiдомлюваних психологiчних установок, виявленню яких i сприяе аналiз несвiдомого в мистецтвi. Результатом саме такого ефекту i стае поява концептуально! метафори-персошфшацп у творчостi У. Голдшга, яка на мовному рiвнi проявляеться у великiй кiлькостi метафоричних виразiв в текстах його ромашв та стае вiдмiнною ознакою щюстилю письменника.
Щодо метафоризацп, вiдмiнними ознаками щюстилю У. Голдшга е:
- часте використання метафори-персошфшацп (42,4 % вах випадюв метафоризацп);
- персошфшащя як об'ектiв та явищ природи, так i понять, пов'язаних iз людиною;
- превалювальне використання таких моделей концептуально! метафори-персонiфiкацii, як «ОБеКТИ ПРИРОДИ е ЖИВА 1СТОТА», «ЯВИЩА ПРИРОДИ е ЖИВА 1СТОТА», «АРТЕФАКТ е ЖИВА 1СТОТА», «ЧАСТИНИ Т1ЛА е ЖИВ1 1СТОТИ» та «СВ1ДОМ1СТЬ е ЖИВА 1СТОТА»;
- превалювання певних способiв вербалiзацii концептуально! персошфшаци (метафора в традицiйномy ii розyмiннi).
Отже, можна сказати, що несвщоме забезпечуе особливосп стилю письменника, спираючись на якi можна говорити про належшсть творiв певному автору.
Список використано1 л1тератури
1. Басин Ф. В. О проявлении активности бессознательного в художественном творчестве / Ф. В. Басин, А. С. Прангшвилли, А. Е. Шерозия // Вопросы философии. -1978. - № 2. - С. 61-73 ; Basin F. V. O proyavlenii aktivnosti bessoznatelnogo v khudozhestvennom tvorchestve / F. V. Basin, A. S. Prangshvilli, A. Ye. Sheroziya // Voprosy filosofii. - 1978. - № 2. - S. 61-73.
2. есипенко Н. Г. Лексико-семантичш компоненти авторського стилю i мовна картина св^у (на матерiалi англомовно! прози военно! та мирно! тематик) : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 / Надiя Григорiвна есипенко ; Чершвець. нац. ун-т iм. Ю. Федьковича. - Чершвщ, 2007. - 22 с. ; Yesypenko N. H. Leksyko-semantychni komponenty avtorskoho styliu i movna kartyna svitu (na materiali anhlomovnoi prozy voiennoi ta myrnoi tematyk) : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Nadiia Hryhorivna Yesypenko ; Chernivets. nats. un-t im. Yu. Fedkovycha. - Chernivtsi, 2007. -22 s.
3. 1коншкова М. В. Особливостi шдивщуального стилю в рiзних видах дискурсу (на матерiалi творiв Д. Оруела) / М. В. 1коншкова // Вюник Житомирського державного yнiверситетy iм. I. Франка. - 2006. - № 27. - С. 175-177 ; Ikonnikova M. V. Osoblyvosti indyvidualnoho styliu v riznykh vydakh dyskursu (na materiali tvoriv D. Oruela)
/ M. V. Ikonnikova // Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu im. I. Franka. -2006. - № 27. - S. 175-177.
4. Колесник Д. C. Концешуальний проспр авторсь^' метафори y творчосп Айрю Mердок ; дис. ... канд. фшол. наyк ; спец. 10.02.04 / Дарина Mh^r^^ Колесник ; Кшвський держ. лiнгв. ун-т. - Кшв, 1996. - 260 с. ; Kolesnyk D. S. Kontseptualnyi prostir avtorskoi metafory u tvorchosti Airis Merdok i dys. ... kand. filol. nauk i spets. 10.02.04 / Daryna Mykhailivna Kolesnyk ; Kyivskyi derzh. linhv. un-t. - Kyiv, 1996. - 260 s.
5. Короткова Л. В. Cемантико-когнитивный и фyнкциональный аспекты текстовых аномалий в современной англоязычной хyдожественной прозе i дис. ... канд. филол. наук i спец. 10.02.04 / Людмила Витальевна Короткова ; Киев. нац. лингвист. унт. - Киев, 2001. - 199 с. ; Korotkova L. V. Semantiko-kognitivnyy i funktsionalnyy aspekty tekstovykh anomaliy v sovremennoy angloyazychnoy khudozhestvennoy proze i dis. ... kand. filol. nauk i spets. 10.02.04 / Lyudmila Vitalevna Korotkova ; Kiev. nats. lingvist. un-t. — Kiev, 2001. - 199 s.
6. Крылов А. А. Концептуальный анализ текста i на материале «^лова о смерти» Игнатия Брянчанинова i дис. ... канд. филол. наук i спец. 10.02.19 / Артем Алексеевич Крылов ; Mоск. гос. ун-т им. M. В. Ломоносова. - Mосква, 2004. - 204 с. ; Krylov A. A. Kontseptualnyy analiz teksta i na materiale «Slova o smerti» Ignatiya Bryanchaninova i dis. ... kand. filol. nauk spets. 10.02.19 / Artem Alekseevich Krylov ; Mosk. gos. un-t im. M. V. Lomonosova. - Moskva, 2004. - 204 s.
7. Лисенко H. О. Mетафора i символ у поетичному щюсташ ^дося Осьмачки i автореф. дис. ... канд. фшол. наук i спец. 10.02.01 / Шталя Oлександрiвна Лисенко ; Харк. нац. ун-т iм. В. H. Каразша. - Харюв, 2003. - 20 с. ; Lysenko N. O. Metafora i symvol u poetychnomu idiostyli Todosia Osmachky i avtoref. dys. ... kand. filol. nauk i spets. 10.02.01 / Natalia Oleksandrivna Lysenko ; Khark. nats. un-t im. V. N. Karazina. - Kharkiv, 2003. - 20 s.
8. Mазепова О. В. Лшгвютичш особливосп щюстилю ^храба Cеперхi i автореф. дис. ... канд. фшол. наук i спец. 10.02.13 / Олена Вiкторiвна Mазепова ; !нститут сходознавства iм. А. Кримського HAH Украши. - Кшв, 2007. - 19 с. ; Mazepova O. V. Linhvistychni osoblyvosti idiostyliu Sokhraba Seperkhi i avtoref. dys. ... kand. filol. nauk i spets. 10.02.13 / Olena Viktorivna Mazepova ; Instytut skhodoznavstva im. A. Krymskoho NAN Ukrainy. - Kyiv, 2007. - 19 s.
9. Mакаренко Л. В. Полiфyнкцiональнiсть метафори в шдивщуальному сташ Юрiя Клена i автореф. дис. ... канд. филол. наук i спец. 10.01.01 / Лариса Вiкторiвна Mакаренко ; Житомирський держ. ун-т iм. I. Франка. - Житомир, 2007. - 19 с. ; Makarenko L. V. Polifunktsionalnist metafory v indyvidualnomu styli Yuriia Klena i avtoref. dys. ... kand. fylol. nauk i spets. 10.01.01 / Larysa Viktorivna Makarenko ; Zhytomyrskyi derzh. un-t im. I. Franka. - Zhytomyr, 2007. - 19 s.
10. Mенегетти А. Образ и бессознательное i учеб. пособ. по интерпретации образов и сновидени / А. Mенегетти. - Mосква i HHБФ «Онтопсихология», 2004. -454 с. ; Menegetti A. Obraz i bessoznatelnoe i ucheb. posob. po interpretatsii obrazov i snovideni / A. Menegetti. - Moskva i NNBF «Ontopsikhologiya», 2004. - 454 s.
11. Уоссон T. Лауреаты ^белевской премии. Энциклопедия i А-Л / T. Уоссон. -Mосква i Прогресс, 1992. - C. 361-364 ; Uosson T. Laureatyi Nobelevskoy premii. Entsiklopediya i A-L / T. Uosson. - Moskva i Progress, 1992. - S. 361-364.
12. Фатеева H. А. Контрапункт интертекстуальности, или Интертекст в мире текстов / H. А. Фатеева. - Mосква i Агар, 2000. - 280 с. ; Fateeva N. A. Kontrapunkt intertekstualnosti, ili Intertekst v mire tekstov / N. A. Fateeva. - Moskva i Agar, 2000. -280 s.
13. Чамеев А. Уильям Голдинг - сочинитель притч / А. Чамеев // Голдинг У. Бог-скорпион / У. Голдинг. - Санкт-Петербург : Азбука, 2001. - С. 5-24 ; Chameev A. Uilyam Golding - sochinitel pritch / A. Chameev // Golding U. Bog-skorpion / U. Golding. -Sankt-Peterburg : Azbuka, 2001. - S. 5-24.
14. Golding W. Darkness Visible / W. Golding. - London-Boston : Faber and Faber, 1983. - 265 p.
15. Golding W. Fire Down Below / W. Golding. - London : Faber and Faber, 1989. -
313 p.
16. Golding W. The Inheritors / W. Golding. - London : Faber and Faber, 1988. -
233 p.
17. Golding W. The Paper Men / W. Golding. - London : Faber and Faber, 1984. -
191 p.
18. Golding W. Pincher Martin / W. Golding. - London : Faber and Faber, 1962. -
208 p.
19. Golding W. The Pyramid / W. Golding. - London : Faber and Faber, 1988. - 217 p.
20. Golding W. The Scorpion God / W. Golding. - London : Faber and Faber, 1977. -178 p.
21. Golding W. The Spire / W. Golding. - London-Boston : Faber and Faber, 1988. -223 p.
22. Turner M. The Literary Mind / M. Turner. - Oxford : Oxford University Press, 1996. - 188 p.
23. Turner M. Death Is the Mother of Beauty : mind, metaphor, criticism / M. Turner. -Christchurch : Cybereditions, 2000. - 176 p.
Стаття надшшла до редакцп 28.10.2018.
M. Zozulia
THE USAGE OF PERSONIFICATION AS THE PECULIARITY OF W.GOLDING'S IDIOSTYLE
Literal text has been the subject of study of various areas of linguistics for a long time. One of the main reasons for studying literary works is the desire to understand how human thinking works, which is also reflected in the idiosyncrasies of a particular author.
According to M. Turner, the study of human thinking must be carried out precisely on the material of literary works. And, in this case, the material may be either a separate work, or the total sum of works of the author.
The assumption is made that reliable results of the study can be obtained only by analyzing all the works of the writer. Therefore, the twelve novels of W. Golding, one of the most significant prose writers in the UK, are used as a source of material for analysis.
In the study of metaphorical expressions in the novels of W. Golding, it has been established that metaphor-personification plays a significant role in the process of metaphorical rethinking of objects and phenomena of nature, as well as of many concepts related to a human being.
The personification as a phenomenon is not represented by a few isolated examples, but on the contrary, creates a holistic and vivid image of various natural objects and different things connected with a human as living beings.
It should be noted that the conceptual metaphor-personification occupies a prominent place in the novels of W. Golding. Almost half of the concepts of source domain, namely 42.4 % of the total number of examples, get the definition precisely because of this kind of metaphor. This appears to be a distinctive feature of the idiostyle of the writer and can be explained by the activity of the unconscious.
Noting the unchanging presence of the unconscious in the art works, it must be emphasized that the term 'unconscious' conceals the systemic, global effects that are conditioned by a certain attitude of unconscious psychological settings, whose identification is promoted by the analysis of the unconscious in art.
The result of this effect is the appearance of conceptual metaphor-personification in the novels by W. Golding, which at the linguistic level manifests itself in a great number of metaphorical expressions in the texts of his works and becomes a distinctive feature of the writer's idiostyle. Some more distinctive features of his works:
- frequent use of metaphor-personification;
- personification not only the objects and phenomena of nature, but also concepts related to human being;
- prevailing use of certain models of conceptual metaphor-personification;
- the uppermost use of certain ways of conceptual personification verbalization.
Key words: metaphor, personification metaphor, idiostyle, poetic idiostyle, unconscious.
УДК 821.161.2-14.09Стус
О. О. Калашник
ДИНАМ1КА ВВЮНЕРСЬКОГО ПЕРЕЖИВАНИЯ В ПОЕЗП В. СТУСА
Статтю присвячено до^дженню вiзiонерськог природи поези В. Стуса. Обхрунтовуеться теза про трансформацт взюнерськог поези в модерну добу, що виокремлюе ттравертивний тип постання вiзu, властивий В. Стусу. З 'ясовуеться джерело надчутливого стану психти, що здатна переживати осяяння i споЫб поетичного вираження глибинних переживань. На основi ттерпретаци вiрша «Гойдаеться вечора зламана вть» продемонстровано, як саме образно-символiчнi, ттонацтт, ритмiко-звуковi та iдейно-тематичнi плани поези вiдбивають й одночасно створюють динамту вiзiонерського переживання.
Ключовi слова: вiзiонерське переживання, вiзiонерський тип творчостi, змiнений стан свiдомостi, свiдоме, несвiдоме.
Вщомо, що в умовах в'язнищ та цшковито! несвободи, абсурдно! реальности тотал^арного устрою життя, укра'шський поет обрав для себе единий шлях порятунку -розбудовування свое! внутршньо! фортещ духу: «Бо жити - то не е долання меж, //А навикання i самособою // наповнення». Для В. Стуса поетична творчють була найперше шструментом саморозкриття i самовщнайдення на духовному рiвнi.
«Самособоюнаповнення» - е концептуальним словом-неолопзмом, яке дае читачу ключ до розумшня, що образи i мотиви ще! поезп виникають iз дослухання автора до свого внутршнього космосу душ^ iз потреби тзнавати, шлiфувати, змшювати себе з середини. Бшьшють текспв В. Стуса - е переживаннями глибинних сташв. Не просто образне висловлення поверхових i лопчних щей та почутпв, а «мютичне осягнення буття духу» [4, с. 17]. Це пщтверджують чимало л^ературознавщв, зокрема С. 1щенко, М. Коцюбинська, I. Маленький, Б. Рубчак, Д. Стус, Ю. Шевельов, описуючи присутшсть поетичних осяянь, мютичних прозршь, переживань трансцендентних плашв буття у його поезп. Очевидно, наявшсть таких переживань пов'язуе
