CC BY
36Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 310-317.
УДК 811.161.2'373.72
МЕТАФОРИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ СЕРЦЕ У ТВОРАХ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
Прудникова Т. I.
РВНЗ «Кримський iнженерно-педагогiчний у^верситет», м. &мферополь
У статп анатзуються концептуальш метафори й вщповщш когштивш моделi концепту СЕРЦЕ у авторськш картиш св^у Михайла Коцюбинського.
Ключов1 слова: концепт серце, концептуатзащя, когнiтивна модель, метафора, людина.
Постановка проблеми. Сучаснi студи мови характеризуются активiзацieю мiждисциплiнарних сценарив аналiзу, яким притаманне поеднання лiнгвiстичних i екстралiнгвiстичних факторiв, що помiтно впливають на способи вербалiзацп уяв-лень людини про довкiлля й саму себе як ношя етшчно! культури. Метафорi нале-жить чiльне мюце серед тих засобiв виразностi, що беруть участь у створенш обр^в, тому як мовне явище метафора здавна привертала до себе увагу дослщниюв. Семасiологiчний пiдхiд до вивчення метафори обгрунтовано в працях Н. Арутюново!, О. Балабан, В. Виноградова, I. 1льшсько1, О. Тараненка, О. Черкасово! та iн. В украшськш лiнгвiстицi до кiнця XX ст. метафору дослщжува-ли переважно в лексико-семантичному, лшгвостилютичному та граматичному аспектах (I. Бшодщ, Н. Бойко, В. Ващенко, С. Ермоленко, В. Калашник, В. Кононенко, Л. Мацько, А. Мойшенко, Л. Пустовiт, В. Русашвський, Л. Ставицька, Г. Сюта, Л. Тиха, О. Тищенко та ш.). Л. Кравець проаналiзувала метафоричний св^ поетич-них творiв вггчизняно! лiтератури XX ст. В останне десятилотя «почали застосову-вати теорда концептуально! метафори для виявлення особливостей формування но-вих образiв та специфши !х функцiонування в поези (Л. Белехова), для встановлення мотивацшно! основи метафоризацiй них процесiв (О. Селiванова), з метою аналiзу пол^ично! метафори (I. Фiлатенко, Х. Дацишин, О. Чадюк та ш.» [9, с. 4]. Н. Бойко слушно зауважуе, що «метафоричш назви ошб вiдображають нестандартну поведш-ку людини, нетиповi риси характеру. В основу емотивно маркованих оцiнних iмен-ниюв покладено специфiчнi зовнiшнi та внутршш ознаки людини, акумульованi попереднiм досвщом народу в серiю образiв, що всебiчно квалiфiкують й мiстять у собi стiйку (здебiльшого негативну) ощнку» [4, с. 294]. О. Цапок наголошуе на тому, що саме вщокремлення «зв'язку метафори з псиичними i мисленневими проце-сами вплинуло на формування когштивного шдходу до И визначення» [22, с. 43]. Зпдно з цим шдходом метафору витлумачують як винятково когштивне явище [14, с. 139; 20, с. 46; 21]. Деяю вчеш, зокрема М. Джонсон, Дж. Лакофф, В. Телiя, А. Ченкi, звертають увагу на «концептуальну функцiю метафори», тобто метафора юнуе для виникнення концептiв та !х мовно! репрезентаций
У процес розвитку метафоричного вираження концептов мае мюце «осмислен-ня та переживання явищ одного роду в термiнах явищ iншого роду» [10, с. 389]. На думку В. Телiя, метафора е «найпотужшшим засобом формування нових концептов», тобто виявлення в мовнш формi нового знання про свто - емпiричного, теоретичного або ж художнього засвоення дiйсностi [20, с. 81].
В основi концептуальних метафор знаходяться когштивш моделi. Вченi шд когнiтивною моделлю розумiють «деякий стереотипний образ, за допомогою якого оргашзуеться досвiд, знання про свiт [13, с. 8]. На думку М. Шменово!, «концептуальн метафори й вщповщш й вiдповiднi когнiтивнi моделi, як викори-стовують для опису внутршнього свiту людини, можна представити у виглядi типово! структури концептiв» [13, с. 9]. Соматизм серце виявляе рiзноплановi функщональш властивостi, що, як зауважуе В. Маслова, i зумовлюе складнiсть дослiдження його символiв, образiв, мiфологем [11, с. 138].
Наукова новизна пропонованого дослiдження зумовлена вщсутнютю аналiзу метафоричного вираження концепту СЕРЦЕ у творчост Михайла Коцюбинського.
Мета статп - визначити та проаналiзувати концептуальнi метафори й вiдповiднi когштивш моделi концепту СЕРЦЕ в авторськш картинi свiту Михайла Коцюбинського.
Дослщження концептосфер i 1хшх складниюв-концептов дозволяе визначити спiввiдношення унiверсального, нацюнального й iндивiдуально-авторського в кон-цептуальнш, мовнiй i художнiй картинi свтоу. Зауважимо, що питання визначення одинищ мовно-концептуально! картини свiту поета в сучаснш науцi остаточно не виршене. Дослiдження принципiв свiторозумiння художника слова й експлшаци концептуального змiсту лтоературних творiв зумовлюе подальшу розробку проблем щентифшаци одиниць iндивiдуально-авторськоl художньо! системи. У зв'язку з цим у фокус когштивних дослщжень семантики художнього тексту потрапили концепти, що «характеризують авторський вибiр концептуальних прiоритетiв i формують iндивiдуально-авторську картину свiту в художньому твор^ яка визначаеться есте-тичними домiнантами письменника» [12, с. 170]. Розглянемо якими когштивними моделями представлений концепт СЕРЦЕ в авторськш картин свтоу Михайла Коцюбинського.
Образ серця диференцiюеться на основi уявлень про живу й неживу природу в украшськш концептуальнiй картиш свтоу (див схему 1):
Схема 1
КОНЦЕПТ
речовина рослина жива iстота предмет
На думку дослщнищ Марини Именово!, концептуальнi метафори неживо! при-роди можна роздшити на двi групи: ознаки стихш i ознаки речовини [13, с. 252].
Концепт СЕРЦЕ у творах Михайла Коцюбинського продукуеться когштивними моделями на позначення назв стихш. Наприклад, когштивна модель серце - вода:
Ал1 здалося, що т1 оч1 прнулив його серце 1 в1н помс гх з собою [8, ^ 93]; характе-
311
ристика води : П'яти гг немов прикипали до землг; серце хололо, в головг була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без ктця-краю [7, с. 252]; Але зго-дом, поньокуючи на кош, що б1гали кружка на припош по снопах пшенищ, Йов скоса поглядав уже на Гашщу, на гг сильм, жилав1 руки, якими вона зручно трясла решето, в1ючи зерно та засипаючи половою, мов сшгом, увесь гурман, г чув, що в його серц тане завзят1сть [7, с. 255]. Фразеолопчна одиниця серце стигне (холоне) прохололо (охололо) [СФУМ, с. 639] вживаеться зi значенням 'кому-небудь дуже страшно, боязко'.
Серце характеризуеться ознаками кишння, що представлено у текстах фразеолопчними одиницями : Вже в нег [Олександри] накипло коло серця! [7, с. 34]; В серц у Гната накипала ненависть до нелюбог ж1нки, нех1ть до своег хати [с. 34]; яким обкипае серце в1д довгого пробування на чужат Я так г обомлта. В1дьма, се ж вона - в1дьма! Скитломое серце [ 7, с. 267]; Досада закипала в серщ Параскщи 7 пекучими сл1зьми спадала з арих, олив 'яних, отаких саме, як т1 олив 'ян ложки, що лежать в миснику, очей [7, с. 271].
У творах Михайла Коцюбинського, як засвщчуе матерiал, когштивна модель серце - земля (грунт) е непродуктивною. Уживаються тшьки поодиною випадки: А тим часом та брехня пекла гг, скопала гг серце нестерпучими болями, яких Параскща не могла втишити... [7, с. 277]; ... вкинутив серце зерно... бажань [7, с. 104].
Когштивна модель серце - вогонь е одшею з найпродуктившших у фразеолопчнш авторськш картиш св^у Михайла Коцюбинського: Бгла, з червоними цятками курточка гг, трохи заяложена на стол1 з правого боку, де лишили сл1д св1й запрацьоваш руки танцюристих кавалер1в, - краще сказати, заяложене м1сце на куртцг - викликали у Йона ргй солодких спогад1в, розпалили його серце [7, с. 239-240]; -Знаеш що, я так хочу пити, аж у мене серце горить... [7, с. 245]; №, Параскща не може згадати гг, бо гг щось пече коло серця, щось пгдступае до горла г душить [7, с. 272]; Якась шалена зл1сть засв1тила гй оч1 й запалила серце [7, с. 284]; - I прийшли ми до Мекки, до Ель-Хораму, - тягне-скрипить хадж1 Беюр, - г запалало мое серце великим вогнем радост1... [7, с. 292]; Тгльки хаджг Беюрове серце спалахнуло гнгвом праведним, г, мечучи блискавки з очей, в1н гримнув на Септара [7, с. 298]; Несправедлив1сть, оф1рою яког в1н почуваеться, бол1сно ятрить йому серце, тругть життя [7, с. 226]; В1н розпов1дае, як Гнат любить Настю, як в1н роз1йшовся з ж1нкою, як розпалився серцем, поба-чивши, що Олександра б 'е його кохану, як, заслгплений гнгвом та жалем, не тямля-чи, що робить, зарубав покгйницю... [7, с. 83]; «Домна!» - промайнуло в голов1 його, г вгн [Семен] почув, що якийсь промгнь згр^в його серце, осяяв пгтьму, що оповила долину, розв1яв густий туман .[7, с. 103]; Одно тыьки скрашало його життя не-веселе: над1я на краще, що жеврла в його серц [7, с. 110] та ш.
Концепт СЕРЦЕ у авторськш картиш св^у Михайла Коцюбинського найменше представлений когштивною моделлю серце - речовина. В основi речовинних метафор знаходиться когштивна модель серце - крижина. Наприклад: З того менту, як вона побачила !х разом, кров захолола в И жилах, серце стало крижиною г, хо-лодне, пекучо-холодне, б'еться в грудях, г болить, г ние, г не дае супокою [7, с. 272].
312
Когштивна модель серце - рослина представляе вегетативний код: Е, гетьте, думки суммг, не сушижурбо, завчасу серця [7, с. 187]. Рослини можна описати через рiзнi групи ознак. У творах Михайла Коцюбинського трапляються випадки, коли когштивна модель серце - рослина представлена видами рослин (наприклад, деревом, у якому завiвся шашшь): А дал1, як звик уже, оговтався, розглянувся нав-круги, г завелась у серц шаш/'ль [7, с. 146 ]; Гляну на людей - нг, не нашг люди -... / знов тая шашль у серц ворушиться [7, с. 146].
Втоальш ознаки подшяються на двi групи: 1) належать ушм живим ютотам; 2) належать тшьки людиш. Перша група формуе зооморфш ознаки, друга -антропоморфш (див. Схему 2) :
Ознаки тварин, птахiв i комах утворюють зооморфний код, який використову-ють для опису концеппв внутршнього свтоу людини. Концепт СЕРЦЕ у творах Михайла Коцюбинського продукуеться когштивними моделями: 1) серце - тварина (А я не кохав гг, нг... було, аж за серце мене ссе щось, як день не бачу [7, с. 145]); 2) серце - комаха (А тепер - хай рожев1ють... хай висисають кров серця... [8, с. 171]; 3) серце - птах (Серце в нег [Емене] тьохнуло: вона пгзнала Септара - красу кучуккойського парубоцтва, завзятого пров1дника, образ якого б1дна д1вчина довго носить у серцг, хоч не см1е й очей звести на св1й ¡деал, як се й пристало поряднт татарськгй «киз» [7, с. 290]; У Семена так 7 тьохнуло серце [7, с. 130]. Непрямою орштолопчною ознакою концепту СЕРЦЕ у творах Михайла Коцюбинського зафшсовано 'трепет': Серце мое - серце завзятого фотографа затрпалось в грудях [7, с. 259]; Вона поспшно випутала голову 7з спгдниць, 7 хоч лице гг горыо в1д сорому, серцерад1сно трпало в грудях... [7, с. 287]; Серце в грудях трпалось, як ри-ба в руцг, а оч1 пожадливо захоплювали клаптик дороги, що виднглась у шпарку [7, с. 290] та ш.
Концепт СЕРЦЕ в авторськш картиш свгту Михайла Коцюбинського представлений живою ютотою: рухаеться, б'еться; болить; росте тощо. «Живе серце -означае рухаеться» [13, с. 48]. Рух, биття - ознаки живого серця. Наприклад: Стояв на м1сц1, 7 серце билось у нього тривожно [8, с. 170]; А серце хоч б'еться в му-жицьких грудях, таки бажае щастя, таки рветься до кращого життя, живе над1ею! [7, с. 30]; I не рад1сно, а турботно забилось у мене серце [7, с. 148]; Уся кров зб1гаеться йому до серця, серце почина битина гвалт [7, с. 158]; С, зародив господь, рад1сно б'еться Замф1рове серце, а оч1 см1ються до здорових грон [7, с. 194] та ш. Як будь-яка жива ютота, серце смертне. Смерть серця, на думку М. Именово!, потрiбно розумгти як кшець життя [13, с. 78]. Смерть серця описуеться зупинкою його руху. Наприклад: Серце тодг переставало битись г, спинивши дух у грудях, Гнат весь обертавсь в увагу... [7, с. 32]; Серце перестало
Схема 2
ЖИВА 1СТОТА
-4-
Зооморфш ознаки
>
опоморфш ознаки
313
йому битисяу грудях [7, с. 245]; 1й [Насп] здалося, що то смерть И прийшла за нею, серце в нег перестало битись у грудях, голос наче вт1к глибоко-глибоко в груди, так що зв1дти несила добути його й крикнути [7, с. 78] та ш. Серце у творах М. Коцюбинського болить (як жива ютота): Харитя почула, що гг маленьке серце заболло, наче хто здавив його в жмеш [7, с. 23]; Може, й в його [тестя] серце болить за своею дитиною [7, с. 41]; Серце в нього [Гната] щемло, немов хто стискав його у жмем, однак в1н не м1г спинити бажання хоч раз в житт1 зазнати того щастя [7, с. 53]; Але в1н не зважуеться переступити пор1г, бо знае, то там стрте його не-притомний погляд мутних очей божевыьного з виразом тихог скарги 7 вставка ли-шився бль у серц [7, с. 231]; У нег [Гашщи] серце так наболло через нього [Йо-на], в нег голова така намучена в1д думок... [7, с. 250]; ...зачепить наболле серце [7, с. 250]; Аж тепер, тд св1жим враженням недавньог пригоди, я чув, як щемить мое серце, не маючи в1дпов1д1 на пекуч1 питання, як мучать мене т1 думки [7, с. 264]; . серце стало крижиною ¡, холодне, пекучо-холодне, б'еться в грудях, 7 болить, 7 ние, 7 не дае супокою [7, с. 272]; Тыьки ця вода давала життя всьому, що росло на камем, 7 коли одна половина села спускала гг на свог городчики, у другог болло серце дивитись, як сонце г камгнь в'ялять гм цибулю [8, с. 92]; ... болло серце дивитись [7, с. 108]; Ще мколи не було йому так важко, так г1рко, ще мколи не щемло так серце... [с. 132] та ш. Серце у творах М. Коцюбинського росте й мае вш: Харитя почула, що гг маленьке серце заболло, наче хто здавив його в жмеш [7, с. 23]; Але мало-помалу, коли нехть до Гашгци зростала в серцЙонов!м... [7, с. 249]; Стви, см1хи, весел1 поклики лунають по гаях, а в Емене росте серце г горять оч1 [7, с. 292]; ... дитячим чутливим серцем збагнув весь траг1зм сцени [7, с. 104105]; А серце Романа росте вгору ... [7, с. 112]; ... серце маленьке рветьсяз болю [7, с. 140]. Воно мае розмiр: Не раз стискалосяГнатове серце, не раз зсувалися тоню брови, коли безжурний Петро гнув встяш жарти, вигадки, весело, по-дитяч1 см1явсь [7, с. 31]; передчуття лиха стискалойому серце [7, с. 219]. Серце - це жива ютота, яку можна лоскотати: Водить смичком по нервам, лоскоче серце [8, с. 145]; Де коптьор лоскочучипарубкове серцепалкими поглядами [7, с. 239].
Дуже поширеною когштивною моделлю у творах Михайла Коцюбинського е серце - людина. Антропоморфш ознаки концепту СЕРЦЕ дуже рiзноманiтнi. Серце (як людина): 1) спочивае: З в1рою, з запалом неоф1та розгортав передо мною Солонина план своег дгяльностг на селг, дгливсь зг мною свогми спостереженнями, свогми радощами й смутком, а я слухав 7 чув, як спочивае мое серце, як мен хочеться разом з ним 7 в1рити, 7 над1ятись [7, с. 265]; 2) чуе: Емене тдгледта ту сцену 7 почула в серц образу [7, с. 291]; Незвикла до думок голова гг якось недобре працювала, за-те серце гг чуло, що тут щось не так, що справедлив1сть не на батьковому боц1, що Септар не мае за собою вини, не заробив презирства за свог вчинки [7, с. 291]; «Кепек! Кепек!» - ображено думае Емене, 7 чуе в серц жаль до батька, 7 чогось з1тхае, 7 знов шайтан нашттуе гй гршн думки, каламутить споюй! [7, с. 292]; Дмитрик чуе дитячим серцем... [7, с. 139]; 3) говорить: Стара заклякла, ув1рвавши думку, та мов прислухалася, що скаже серце, як погодиться з думкою [7, с. 100]; П1ти туди, куди серце кличей обов'язок [7, с. 163]; 4) бажае: Серце його знов за-
314
багло кохання, того тихого раю, про який ein [Гнат] так давно марив [7, с. 43]; 5) вщуе: Наче вiщувaло серцеякесь лихо несподiване [7, с. 114] та ш.
Як засвщчуе ан^зований фактичний MaTepiar, концепт СЕРЦЕ у фразеолопчнш авторськш картиш св^у Михайла Коцюбинського представлений когштивною моделлю серце - вмктилище (скринька): От якби мати вiрну дружину, тиху, сумирну, щоб перед нею можна було розкрити свое серце, показати, що там наболшо, запеклося, що труть чоловiка; щоб вона пожалувала i свот тихим, приязним словом, моврукою, зняла всю вагу з серця [7, с. 30]; Кожне слово гли-боко западало йому в серце, болiсно торкало чутливi струни його серця [7, с. 53]; ... вдкрив серце Аллаха [7, с. 296]; ...усе бачать, що в тебе заховано в серц [7, с. 143], який виражае концептуальну ознаку простору (внутршнш проспр). У серц щось живе, ворушиться: Усе частше nостерiгав вт, що в серц його ворушиться кохання, тихе, приязне кохання, що воно охоплюе цшу його ттоту [7, с. 31]; Сумно так стало в теке; блiдi обличчя немов застигли, а в серц щось неспокйне, там щось ворушиться [8, с. 143].
Як стверджуе О. Сeлiвaновa, «серце мае власну параметризащю, зокрема гли-бину, що аналопзуеться i3 найбшьш чутливим мюцем людського ества...» [15, с. 119]. Це спостерпаемо у фразеолопчнш авторськш картиш св^у Михайла Коцюбинського. Наприклад: Вона тремтша й плакала, а звiдкись з глибини, з самого споду серця, здтмався голос, потшаючи ïï... [7, с. 252]; Сктькираз заглядала вона Параскща в свое дзеркальце, сттьки раз з глибини ïï дiвочого серця зринав ревний жаль на власну бридоту, i руки мимохть здтмалися до обличчя та розгладжували дрiбненькi зморшки, що мов легкими павутиннями, заснували ïï твар [7, с. 270-271].
Михайло Коцюбинський аналопзуе серце з предметом: Живий жаль брав дiвчину за серце... [7, с. 276]; Скажена лють вхопила дiвчuну за серце, i вона iз звiрячuм риком кинулась на дтей [7, с. 277]; Легюсть, з якою пщбив вт серце дiвчuнu, без боротьби взяв вiд нег' все, що можна взяти в дiвчuнu, скоро згасила во-гонь першого кохання [7, с. 249]; По-людському глянув вт на мене - та так жалiбно, аж за серце вхопив [ с. 308]; Серце в неУ [Емене] упало, сльози закрутились в очах...[7, с. 295]; Лттми вечорами, такими тихими й свiжuмu, коли зорi висти над землею, а мiсяць над морем, A^i виймав свою зурну, привезену з-тд Смiрнu, примощувався тд кав 'ярнею або деiнде i розмовляв з рiднuм краем сумними, хапаючими за серце згуками [8, с. 93]; Побожт тст гойдали Aбiбулi серце, роз-кривали, як чашу, в яку мала сплинути ниш ласка Аллаха... [8, с. 134]; Семен почув, що серце його раптом обiрвалось, впало... [7, с. 129]. Проектуються властивосп предмета iз piзних вцщв людсько! дiяльностi. Наприклад, калатання дзвону: Серце закалатало Хaрuтi в грудях з переляку... [7, с. 26]; В його [Зaмфipa] запаморочетй головi роем ворушились тuсячi думок, серце калатало в грудях... [7, с. 220]; Тuховuчевi чогось голоснше закалатало в грудях серце [7, с. 225]; У вах закалатало серце, а Мемет стиха рикнув [8, с. 98]; I кожен раз, як i тепер, було йому страшно i серед тuшi калатало серце [8, с. 141]; ...Хома чув, як калатало його серце [7, с. 100]; Спершу вт ттьки чув, як калатало його серце [7, с. 105].
Концепт СЕРЦЕ у творах Михайла Коцюбинського продукуеться моделями, де можна видшити спeцифiчнi гендерш ознаки й чоловiчi): Сктьки раз загля-
315
дала вона Параскща в свое дзеркальце, стгльки раз з глибини гг Д1вочого серця зринав ревний жаль на власну бридоту, г руки мимох1ть здгймалися до обличчя та розгладжували др1бненьт зморшки, що мов легкими павутиннями, заснували гг твар [7, с. 270-271]; Пром1нь надИ блиснуву татов^м серц. ..[7, с. 83].
Висновки. Отже, в авторськш картиш св^у Михайла Коцюбинського концепт СЕРЦЕ продукуеться, в основному, традицшними когштивними моделями. Пщ час метафоризацп осмислення серця простежуються деяю закономiрностi. Найчастше серце у творах Михайла Коцюбинського аналопзуеться з людиною, вогнем, вмютилищем, предметом. Концепт СЕРЦЕ характеризуеться вщповщним змютом, постшною динамшою, особливостями об'ективацп та потребуе подальших дослiджень.
Перелж умовних скорочень
СФУМ - Словник фразеолопзм1в украшсько! мови / уклад.: В. М. Бшоноженко та ш - К. : Науко-ва думка, 2003. - 1104 с.
Список л1тератури
1. Арутюнова Н. Д. Синтаксические функции метафоры / Н.Д. Арутюнова // Известия АН СССР. Отд-ние литературы и языка. - Вып. 3. - Т. 37. - М., 1978. - С. 203-262.
2. Арутюнова Н. Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) / Н. Д. Арутюнова // Линвистика и поэтика. - М. : Наука, 1979. - С. 146-173.
3. Балабан О. О. Метафора як семантична ушверсал1я : автореф. дис. на здобуття наукового ступе-ня кандидата фшол. наук : спец.10.02.15 «Загальне мовознавство» / О. О. Балабан. - Донецьк, 2006. -20 с.
4. Бойко Н. I. Украшська експресивна лексика: семантичний, лексикограф1чний [ функцюнальний аспекти : [монографш] / Н. I. Бойко. - Шжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Полгграф», 2005. - 552 с.
5. Виноградов В. В. Основные типы лексических значений слова / В. В. Виноградов // Вопросы языкознания. - 1953. - № 5. - С. 3-29.
6. Ильинская И. С. О языковых и неязыковых стилистических средствах / И. С. Ильинская // Вопросы языкознания. - 1954. - № 5. - С. 84-89.
7. Коцюбинський М. М. Твори : в трьох томах / М. М. Коцюбинський. - Т. 1. - К. : Дтпро, 1979. -317 с.
8. Коцюбинський М. М. Твори : в трьох томах / М. М. Коцюбинський. - Т. 2. - К. : Дшпро, 1979. -287 с.
9. Кравець Л. Динамжа метафори в украшськш поезп XX ст. : [монографш] / Лариса Кравець. - К. ВЦ «Академ1я», 2012. - 416 с.
10. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон // Теория метафоры. -М. : Прогресс, 1990. - С. 387-415.
11. Маслова В. А. Лингвокультурология : [учеб. пособие] / В. А. Маслова. - М. : ИЦ «Академия», 2004. - 208 с.
12. Шконова В. Г. Трагедшна картина свггу в поетищ Шекстра : [монографш] / В. Г. Нжонова. -Д. : Вид-во ДУЕП, 2007. - 364 с.
13.Пименова М.В. Концепт сердце: Образ. Понятие. Символ : [монография] / Марина Владимировна Пименова. - Кемерово : КемГУ, 2007. - 500 с.
14. Шщикова К. В. Стратеги домшування в аргументативному дискурсг тендерний анал1з (на ма-тер1ал1 англшсько! мови) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата фшол. наук : спец. 10.02.04 «Германсью мови» / К. В. Пщикова. - Х., 2003. - 19 с.
15. Селшанова Олена. Нариси з украшсько! фразеологп (психокогштивний та етнокультурний аспекти) : [монографш] / Олена Селшанова. - К. - Черкаси : Брама, 2004. - 276 с.
16. Сукаленко Т. М. Метафоричне вираження концепту ШНКА в украшськш мов1 : [монографш] / Т. М. Сукаленко. - К. : Видавничий д1м Дмитра Бураго, 2010. - 240 с.
316
17. Тараненко О. О. Метафора / О. О. Тараненко // Украшська мова: Енциклопедш. - 3-е вид., 3i змш. i доп. - К. : Вид-во «Украшська eнциклопeдiя» iM. М. П. Бажана, 2007. - С. 306-309.
18. Тараненко О. О. Принцип андроцентризму в racTeMi мовних координат i сучасний тендерний рух / О. О. Тараненко // Мовознавство. - 2005. - № 1. - С. 3-26.
19. Тараненко А. А. Языковая семантика в ее динамических аспектах : [монография] / Александр Анисимович Тараненко. - К. : Наукова думка, 1989. - 256 с.
20. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц : [монография] / Вероника Николаевна Телия. - М. : Наука, 1986. - 143 с.
21. Телия В. Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция /
B. Н. Телия // Метафора в языке и тексте. - М. : Наука, 1988. - С. 26-52.
22. Цапок О. М. Мовш засоби репрезентацй концепту краса в поезй украшських шютдесятникш : дис. на здобуття наукового ступеня кандидата фшол. наук : спец. 10.02.01 «Украшська мова» / О. М. Цапок. - Черкаси, 2003. - 191 с.
23. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике / А. Ченки // Вопросы языкознания. - 1996. - № 2. - С. 68-78.
24. Черкасова Е. Т. Опыт лингвистической интерпретации тропов / Е. Т. Черкасова // Вопросы языкознания. - 1968. - № 2. - С. 28-38.
Прудникова Т. И. Метафорическое выражение концепта СЕРДЦЕ в произведениях Михаила Коцюбинского / Т. И. Прудникова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. -
C. 310-317.
В статье анализируются концептуальные метафоры и соответствующие когнитивные модели концепта СЕРДЦЕ в авторской картине мира Михаила Коцюбинского.
Ключевые слова: концепт сердце, концептуализация, когнитивная модель, метафора, человек.
Prudnikova T. I. Metaforical expression of the concept heart in the works of Michael Kotsjubinsky / T. I. Prudnikova // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 310-317.
The article analyzes the conceptual metaphors and relevant cognitive model of concept HEART in the author's Mykhailo's Kotsiubynsky picture of world.
Key words: concept heart, conceptualization, cognitive model, metaphor, man.
Поступила в редакцию 16.10.2012 г.
317
