CC BY
11
УДК 616.832.21-002-085:615.21-053.66
В.Й. Мамчур, Н.Ю. Бабашка
ВИКОРИСТАННЯ АКТОВЕГ1НУ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 КОМБ1НОВАНО1 ТЕРАПП У ХВОРИХ РАННЬОГО В1КУ НА ДИТЯЧИЙ ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛ1Ч
Дтпропетровська державна медична академiя 5 дитяча мкька клШчна лкарня м. Днтропетровськ
Ключовi слова: дитячий церебральний паралiч, комбтована терапiя, нейроспецифiчнi бшки, актовегiн, трацетам Key words: children's cerebral palsy, combined therapy, neurospecific proteins, actovegyn, piracetam
Резюме. В структуре заболеваний детей -инвалидов с органическими поражениями ЦНС ДЦП занимает первое место, что обусловливает поиск и разработку новых подходов к терапии данного заболевания. В предлагаемом исследовании изучена роль некоторых нейроспеци-фических белков и антител к ним в возникновении ДЦП, обосновано использование препаратов разных фармакологических групп (ноотропов и нейрометаболитов) в комплексной терапии спастических форм у детей раннего возраста. Установлено, что использование комбинированной терапии актовегином и пирацетамом оказывает выраженный позитивный эффект как на двигательную, так и на психическую сферу больных. Улучшение показателей нейроспецифических белков в сыворотке крови отображает влияние актовегина и пирацетама на тканевой метаболизм. Благодаря использованию актовегина и пирацетама наблюдается иммуномодулирующий эффект, поэтому целью работы является отработка четких доз комбинированного использования этих препаратов для коррекции нейроиммунного ответа. Summary. In the structure of diseases of children-disabled with organic lesions of the CNS, children's cerebral paralysis (CCP) occupies the first place; this causes a search for and development of the new approaches to this disease therapy. In the researched proposed the role of some neurospecific proteins and antibodies to them in the development of CCP was studied; usage of drugs of various pharmacologic groups (nootrops and neu-rometabolites) in a complex therapy of spastic forms in early-aged children was justified. It was established, that use of a combined therapy with actovegyn and piracetam causes a more expressed positive effect both on motor and psychic sphere of the patients. Improvement of indices of neurospecific proteins in blood serum reflects impact of actovegyn and piracetam on tissue metabolism. Due to actovegyn and piracetam use there is observed immunomodulating effect. The purpose of the work was to select precise dosage of a combined administration of these drugs for correction of neuroimmune response.
Ураження нервово! системи у дтей раннього вшу е важливою проблемою дитячо! неврологи, тому що приводить до формування стшкого дефекту з боку ЦНС та зростання дитячо! шва-лщносп.
У дтей - шваладв з оргашчними ураженнями нервово! системи дитячий церебральний паратч (ДЦП) посдае перше мюце. Перинатальн ура-ження головного мозку, що зумовлюють наяв-нють невролопчного дефекту у дтей раннього вшу, становлять понад 70 % ушх захворювань нервово! системи у дггей [1].
ДЦП - це захворювання, при якому специ-фiчне лшування вщсутне, а iснуючi методики
лшування е недостатньо ефективними. При цьо-му для прогнозування хвороби важлива не форма церебрального паратчу, а час початку про-ведення у малюка регулярного систематичного лшування. Досвщ Укра!нського центру реабш-таци дтей з оргашчними ураженнями нервово! системи свщчить про це, що своечасна дiагнос-тика та надання квалiфiковано!' допомоги дггям з ураженнями нервово! системи у перший мюяць життя у 75 - 80 % випадюв запобпае виник-ненню стшкого невролопчного дефекту з боку ЦНС [2]. Вщновлення невролопчного стану най-ефектившше у першi роки життя, оскшьки у цей час здатшсть головного мозку до адаптаци е
08/ Том XIII/ 2
23
найбшьшою [4, 10]. Тому своечасна дiагностика уражень нервово! системи у дггей пiсля народ-ження та проведення адекватно! терапп з метою запобпання порушенням нервово - психiчного розвитку дитини е важливим напрямком сучасно! медицини. Для одержання оптимальних резуль-татiв при лшуванш рiзних нервових порушень необхiдно використовувати комплексне лшуван-ня у малююв [2, 6], що передбачае одночасний вплив на рiзнi функцiональнi рiвнi мозку та включае фармакотерапiю, фiзiотерапiю, ортопе-до - хiрургiчне лшування. Можливостi фарма-колопчно! корекци оргашчних уражень нервово! системи на сучасному етат е дуже широкими i включають величезну кiлькiсть препаратiв, що мають можливостi впливу на багато ланок патогенезу: постiшемiчних, постгшоксичних трав-матичних ушкоджень нервово! тканини. Ос-новним засобом активацi! вщбудовних процесiв у ЦНС е стимулящя усiх видiв нейрометаболiзму при шдтримщ адекватного кровотоку, стабь лiзацiя життедiяльностi та функцiонально! актив-ностi окремих нейроглiальних комплексiв i усiх церебральних структур, тдтримка гомеостазу органiзму в цшому [5].
При фармакотерапi! ДЦП перш за все ви-користовуються препарати, що полiпшують ме-таболiчнi процеси в головному мозку. До таких препара^в, насамперед, належить актовегш, який поеднуе в собi вазоактивний та метабо-лiчний ефекти. Актовегш - це депроте!шзований екстракт телячо! кровi, що мiстить низькомо-лекулярш пептиди i деривати нукле!нових кислот, мшроелементи, продукти вуглеводного та жирового обмшу. Шляхом збiльшення рiвня кисню, глюкози у клiтинах кори головного мозку актовегш полшшуе бюенергетику i кисневий ме-таболiзм, що приводить до активаци саногенних та репаративних процешв в ушкоджених тканинах. 1нтегративна дiяльнiсть мозку ста-бшзуеться актовегiном шляхом пiдтримки структурно! цшсносп мембран (активацiя синтезу ганглюзадв), а також за рахунок вщнов-лення адекватного рiвня кровообiгу. Актовегш дещо зменшуе тонус судин, полшшуе мшро-циркуляцiю за рахунок збшьшення дiаметру артерiол i щiльностi функцюнуючих капiлярiв, знижуе ступiнь агрегацi! тромбоципв. Пiдви-щення транспортування глюкози та кисню в клiтину i пiдсилення внутршньокттинно! ути-лiзацi! прискорюють метаболiзм АТФ, який, в свою чергу, шдвищуе енергетичш ресурси кль тини. Це е особливо важливим за умов гшоксп та при тдвищеному споживанш енергi!. Вплив актовегiну на утилiзацiю глюкози дуже великий,
оскшьки при периферiйно-артерiальних захворю-ваннях глюкоза е найважлившим субстратом для вироблення енергi!. Завдяки наявностi глшо-пептцщв актовегiн викликае пряму активацiю ношя глюкози, впливае на транспорт i вико-ристання глюкози, що вщбиваеться на полш-шеннi енергетичного стану кттини, пiдвищуе рiвень церебрально! глюкози та знижуе !! рiвень у кровь Актовегш стимулюе енергетичш процеси функцюнального метаболiзму та анабо-лiзму. Вторинним ефектом е шдсилення крово-постачання, при цьому феномен "обкрадання" не виникае.
На цей час е великий досвщ практичного використання актовегшу в рiзних галузях медицини. Внутршньовенш iнфузi! актовегiну найбшьш часто використовують у ранньому постреашмацшному перiодi у хворих у критичному сташ з тяжкими порушеннями церебрального метаболiзму (хворим, як перенесли затримку кровообiгу, тяжку асфшсда, пiсля травматичного та геморагiчного шоку, жшкам пiсля пологiв, якi перенесли тяжю форми прееклампсi!, еклампсiю, кровотечу та ш). Вве-дення актовегшу при рiзних критичних станах, як супроводжуються тяжкою гiпоксiею, веде до шдтримки адекватно! перфузi! та метаболiзму головного мозку та периферiйних тканин. Пози-тивний вплив актовегiну на порушену трофшу тканин визначив широке його використання у хворих на рiзнi ураження судин, при венознiй недостатносп, для прискорення загоення ран шсля опiкiв та хiрургiчних втручань. Актовегш мае захисну дiю при використанш радiохiмiо-терапi! в онкологiчно! практищ. Пiд час прийому актовегiну зменшуеться токсична дiя цито-статикiв на здоровi тканини. Широко використо-вуеться актовегш у гшеколопчнш практицi. Так, позитивний вплив актовегшу на метаболiчнi порушення при гшоксичних станах використо-вуеться у вагiтних жшок тд час плацентарно! недостатностi при загрозi гiпоксично! травми для плода. Прийом актовегшу у ваптних дозволяе протримати вагiтнiсть до оптимальних строкiв полопв та знизити ризик виникнення перинатально! патологи у новонародженого. Актовегш е ефективним препаратом при рiзних формах постгшоксичних енцефалопатш. Вш широко використовуеться у дитячш неврологи для змен-шення проявiв гiпоксi! та покращення метабо-лiчних процесiв у головному мозку дитини [7].
Становить штерес комбшоване використання актовегiну з препаратами шших фармако-логiчних груп для отримання позитивних ре-зультатiв пiд час проведення комплексно! терапи
у дтей раннього вшу, хворих на церебральш паралiчi, та зменшення традицшно тривалих строкiв лiкування ще! тяжко! хвороби.
Наше дослщження присвячене можливосп комбiнованого застосування нейрометаболiтного препарату актовегш i ноотропного препарату пiрацетам у комплексному лшуванш спастичних форм ДЦП у дiтей у вiцi вщ 1 мiсяця до 3 роюв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Пщ нашим спостереженням знаходилося 32 дггей у вiцi вiд 1 мюяця до 3 рокiв, що отри-мували лiкування у вiддiленнi неврологи ран-
нього вшу ДМКЛ № 5 м. Дншропетровська.
У 88% матерiв хворих, що спостерпалися, був обтяжений акушерський анамнез. Так, загроза переривання вагiтностi вiдзначена у 80% матерiв, анемiя вагiтних - у 58%, токсикоз першо! поло-вини ваптносп вiдзначений у 51%, токсикоз друго! половини - у 39% матерiв, ознаки нефро-патi! - 4%, набряки -7%, ознаки ХФПН - 5%, змши артерiального тиску -12%, гос^ рестра-торнi захворювання - 9%, хронiчнi захворювання у матерiв - 2%, нормальний перебп вагiтностi -у 12% матерiв (рис.1).
1
2
3
4
Рис.1. Перебп вагiтностi та полопв у матерiв дiтей раннього вжу, хворих на спастичнi форми ДЦП
1 - патолопчна ваптшсть; 2 - патолопчш пологи; 3 - ф1зюлопчна ваптшсть; 4 - ф1зюлопчш пологи.
Ускладнений хiд пологiв мав мюце у 87% матерiв (стимулящя пологово! дiяльностi, стрiмкi пологи, передчасш пологи, пологи шляхом ке-саревого розтину, туге обвиття та патолопя пуповини та iн.). Таким чином, майже ус дiти, що спостерпалися, перенесли гшоксда в пре-i перинатальному перюдг Оцiнка за шкалою Апгар у середньому становила 5-7 балiв. Раннш неонатальний перiод характеризувався наявшстю церебрального пригнiчення у 3% малююв, змiни м'язового тонусу - у 25%, тремор кшщвок та шдборщдя - у 8%, судоми у 2%, гшертензшно -гiдроцефальний синдром - у 18%, патолопя че-репно - мозкових нервiв - у 1% випадюв.
Серед хворих, що спостерпалися, було 17 дiвчинок та 15 хлопчиюв. У вщ вiд 1 мiсяця до 6 мюящв - 9, вiд 6 мюящв до 12 мiсяцiв - 11, вщ 1 року до 3 роюв - 12 дггей.
У всiх дiтей у невролопчному статусi мали мiсце спастичнi парези та паралiчi (спастичнi дiпарези - 16, спастичш гемiпарези - 12, под-
вiйна гемiплегiя - 4), субкомпенсована пдроце-фалiя - у 25 хворих, компенсована пдроцефатя
- у 7 хворих, затримка психомоторного розвитку
- у вшх хворих .
Для ощнки впливу комбшовано! терапи акто-вегiн + шрацетам у хворих ДЦП зi спастичними формами в сироватцi кровi визначали вмiст рiвня деяких нейропептидiв, тому що у виникненш рiзних невролопчних розладiв беруть участь нейроспецифiчнi бшки (НСБ) [3, 10].
Були обраш нейроспецифiчна енолаза (NSE), глiальний кислий фiбрилярний бiлок (GFAP), триплет бшюв нейрофiламентiв (NF) та антитiла до них, як одш з найбшьш специфiчних маркерiв нейронiв. Вмiст даних нейропептидiв й антитiл до них у сироватщ кровi дослiджувався методом iмуноферментного аналiзу, що поряд iз радю-iмунним аналiзом дуже широко використо-вуеться для кiлькiсного визначення НСБ у бю-логiчних рщинах з метою виявлення невролопчних дефектiв (дiагностика пухлин, прена-
08/ Том XIII/ 2
25
тальна дiагностика дефектов нервово! трубки, дiагностика нервових i психiчних захворювань) [8, 6].
Для дослщження формування корково! рит-мiки використовувалося електроенцефалографiч-не дослщження на 16 - канальному енцефало-графi до та пiсля проведено! терапп.
Усiм хворим проводилися клшчш обсте-ження кровi, сечi. У комплекс лшування були включенi фiзiотерапевтичнi методики (рiзнi види масажу, парафш - озокеритовi аплiкацi!, реф-лексотерашя, електролiкування, ЛФК), медика-ментозне лшування субкомпенсовано! гщроце-фалi! (дегiдратацiйнi препарати), антиспастичш препарати (сiрдалуд, мiдокалм) у вшових дозах.
Контрольна група хворих (28 дiтей у вiцi вщ 1 мiсяця до 3 роюв) з аналогiчними даними в нев-рологiчному статусi одержувала комплекс терапп без включення комбiновано! терапи актовегiн + пiрацетам.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Хворi одержували актовегш у дозi 40 мг/добу/через добу у виглядi внутршньом'язо-вих ш'екцш, чергуючи з пiрацетамом у дозi 400 мг/кг/добу/через добу також у виглядi внутр> шньом'язових iн'екцiй протягом 20 днiв. У 2 хворих малююв введення актовегiну в дозi 40 мг/добу/через добу викликало психомоторне збудження, порушення сну. При зниженш дози до 20 мг/добу/ через добу зазначеш явища при-пинилися, потiм внутрiшньом'язовi iн'екцi! акто-вегiну переносилися дiтьми добре.
На 6 - 7 добу намтоилася позитивна динамша в неврологiчному статус у всiх хворих, що спостериалися : зменшився ступiнь вираження парезiв, збiльшився обсяг активних рухiв у ин-цiвках, нормалiзувався сон, у передмовному роз-витку з'явилися гулшня i белькiт ( у груш хворих вщ 6 - 12 мю.), активiзувався мовний розвиток у груш хворих вщ 1 року до 3.
На 14-16 добу застосування актовепну i ш-рацетаму в 23 дтоей з'явилися новi руховi на-вички: 5 дтоей почали утримувати голову в положены на животi (у груш хворих вщ 1 мiсяця до 6 мюящв - 4, у груш хворих вщ 6 мюящв до 12 мiсяцiв - одна дитина), 9 - почали самостшно сщати (у групi вiд 6 до 12 мюящв), 4 дггей вставали на шжки i робили кроковi рухи (у групi дiтей вщ 6 до 12 мiсяцiв - 2 дитини, у груш хворих вщ 1 до 3 роюв - 2 дитини) 5 - стали самостшно ходити (у груш вщ 1 до 3 роюв). У вшх хворих, що спостерпалися, знизився м'язо-вий тонус у кшщвках, у 9 дiтей покращилася хода у груш вщ 1 до 3 роюв.
У дiтей, хворих на ДЦП, нейропептиди GFAP, NSE, NF та антитiла до них були виявлеш у 100 % випадюв. Але вiдомо, що рiвень вмiсту НСБ у малюкiв у сироватщ кровi знаходиться у вшовш залежностi [3, 8]. Так, у груш хворих iз ДЦП у вщ вiд 1 мiсяця до 12 мюящв вмют GFAP та NF у сироватцi кровi був найвищим, потом вмiст даних НСБ iз вiком знижувався. Вмiст NSE iз вiком майже не змшювався (рис.2).
■ Ряд1 а Ряд2 □ Ряд3
Рис. 2. Вмiст НСБ у сироватщ кров1 у дггей раннього вiку, хворих на спасгичш форми ДЦП, залежно
вщ вiку до початку лiкування
1 - дгш з ушкодженням ЦНС у вщ вщ 1 мкяця до 12 мюящв; 2 - д1ти з ушкодженням ЦНС у вщ вщ 1 року до 2 роюв; 3 - дгти з ушкодженням ЦНС у вщ вщ 2 до 3 роюв; ряд 1 - GFAP (дальний кислий ф1брилярний бшок); ряд 2 - ^Е (нейроспециф1чна енолаза); ряд 3 - ОТ (триплгт бшюв нейрофшаменпв).
PiBeHb вмюту антитiл до GFAP, NSE, NF у сироватщ KpoBi хворих на ДЦП був також най-вищим у rpyni малюкiв у вщ вiд 1 мiсяця до 12 мюящв, Î3 вiком вмют у сироватцi кровi дiтей антитш до GFAP, NSE, NF знижувався.
Пiсля проведення лiкyвання у хворих, яю отримували комбiнованy терапiю актовегш +
шрацетам, вмiст GFAP, NF та антитш до них у сироватщ кровi став значно нижче, вмют NSE та антитш до не! у сироватщ кровi хворих на ДЦП малююв став найвищим (табл.).
У контрольно! груш хворих показники рiвня НСБ не зазнали ютотних змш у процесi базового лшування.
Вм1ст нейроспециф1чни\ б1лк1в (GFAP, NSE, NF) та антитш до них (atGFAP, atNSE, atNF) у сироватщ кров1 у д1тей вщ 1 м1сяця до 3 рокчв 3i спастичними формами ДЦП
залежно вiд проведено!' терапн
Статистичт показники Вм1ст б1лк1в та антитш до них, г/л
Назва до початку л1кування тсля проведено!' терапй р
GFAP n 32 32
M ± m 0,0156±0,0010 0,0127±0,0009 0,0076
NSE M ± m 0,0081±0,0004 0,0087±0,0003 0,0299
NF M ± m 0,0103±0,0010 0,0094±0,0012 0,2135
GFAPat M ± m 0,0362±0,0032 0,0302±0,0036 0,0076
NSEat M ± m 0,0307±0,0004 0,0327±0,0006 0,0208
Nfat M ± m 0,0327±0,0011 0,0286±0,0014 0,0076
П р и м i т к и : GFAP - гшальний кислий ф1брилярний бшок; NSE - нейроспециф1чна енолаза; NF - триплет бшюв нейрофшаменпв
Анатз даних електроенцефалографiчного до-слiдження показав, що до проведення терапй iз застосуванням актовегiнy та пiрацетамy у вшх хворих, що спостерiгалися, мала мюце затримка формування корково! ритмши, помiрнi дифyзiйнi змiни бiоелектричноï активносп кори головного мозку, що свщчило про зниження функцюналь-ного стану, у 18 хворих спостерпалося iрита-тивне збудження кори, з перевагою в пм'яно -скроневих вщведеннях, у 10 дiтей на ЕЕГ вщзначалася пароксизмальна активнiсть, представлена бшатерально синхронними спалахами дельта i тета - хвиль, що вказуе на залучення у патологiчний процес стовбурних структур, i пе-реважала у пм'яно - потиличних вщведеннях.
Пiсля курсу лiкyвання актовегiном i шра-цетамом проводилося повторне електроенце-фалографiчне дослiдження. У 24 хворих малююв вiдзначалося полiпшення ЕЕГ картини: змен-шилася пароксизмальна активнють, виросла частота та амплiтyда альфа-ритму, знизилася повшьно- хвильова активнiсть.
У контрольноï групи хворих полiпшення ЕЕГ- картини не спостерпалося.
П1ДСУМОК
Застосування у дтей iз спастичними формами
ДЦП комбiнованоï терапiï актовегiн + шрацетам у виглядi внyтрiшньом'язових ш'екцш у дозах 40мг/ добу/через добу актовегшу i 400 мг/кг/добу/через добу шрацетаму чинить вира-жений позитивний вплив як на рухову, так i на психiчнy сферу хворих. На сьому добу вщ початку лшування у хворих вщзначаеться по-лiпшення в неврологiчномy статуск зменшуеться м'язовий тонус та збшьшуеться обсяг активних рух1в у кшщвках, нормалiзyеться сон, активь зуеться передмовний розвиток i мова. На 14-16 добу приблизно у 70% хворих з'являються новi рyховi навички.
Покращилися показники вмiстy деяких нейро-пептцщв у сироватцi кровi i антитш до них. Так, знижуеться рiвень GFAP та NF при одночасному збшьшенш NSE. У порiвнянi з контрольною групою було бiльш визначене полшшення в нев-рологiчномy статут з активацiею психiчних фyнкцiй.
Позитивна динамша на електроенцефалограмi вiдбивае активуючий вплив актовегiнy i шра-цетаму на кору i пiдкiрковi утворення, стовбурш структури.
08/ Том XIII/ 2
27
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. Бадалян Л.О., Журба Л.Т., Тимонина О.В. Детские церебральные параличи. - К.: Здоров'я, 1988.-328 с.
2. Барашев Ю.И. Прогресс перинатальной неврологи и пути снижения детской инвалидности // Педиатрия. - 1995. - № 4. - С.91-92.
3. Березин В.А., Белик Я.Б. Специфические белки нервной ткани.-К.:Наукова думка, 1990.-362 с.
4. Бондаренко Л.П. Иммунологический статус недоношенных и здоровых детей первого года жизни: Автореф. дис. ... канд.мед.наук.-М., 1982.-21с.
5. Коноплянко Т.В. Детские церебральные параличи // Журнал практичного лшаря. - 2002. - №1. - С. 34-37.
6. Age-related changes of neuron specific enolase, S-100 protein, and myelin basic protein concentrations in cerebrospinal fluid / Van Lamers G.M., Karel L.B. et al //Clin. chem. - 1992. - Vol 38, NG. - P. 813-816.
7. Aylward G.P. Perinatal asphyxia: effects of bio-
logic and environmental risks // Clinical in Perinatology. - 1993. - Vol. 20, N 2. - P. 433-449.
8. Cerebral palsy in children and its relationship with perinatal medical care]. [Japanese]. Himeji City Central for the Handicapped. No to Hattatsu / Okumura T., Miyata H., Uetani Y. Nakamura H. // Brain Development. - 1993. - Vol. 532, N 6. - P. 532-536.
9. Flett P.J. Therapy methods for cerebral palsy [letter] // J. Pediatrics Child Health. - 1995. - Vol. 31, N 4. - P. 366-367.
10. Kiessling L.S., Marcotte A.C., Culpepper L. Anti-neuronal antibodies in movement disorders. Branch, National Institute of Neurological Disorders and Stroke, Bethesda, MD, USA // New Engl. J. Medicine. - 1996. -Vol. 334, N 10. - P. 613-618.
11. Stanley F.J. The aetiology of cerebral palsy. Review Western Australian Research Institute for Child Health, Perth // Early Human Development. - 1994. -Vol. 36, N 2. - P. 81-88.
♦
УДК 61:378.6:371.212-054.6
Г.В. Дзяк, Л.Ю. Науменко, Т.В. Святенко
ДОСВ1Д ВИХОВНО1 РОБОТИ З1 СТУДЕНТАМИ-1НОЗЕМНИМИ ГРОМАДЯНАМИ У ДНШРОПЕТРОВСЬКШ ДЕРЖАВН1Й МЕДИЧН1Й АКАДЕМП
Дтпропетровська державна медична академiя
Ключовi слова: медична академ1я, студенти-тоземщ, навчальна та виховна робота Key words: medical academy, foreign students, educational work
Резюме. Большое количество иностранных студентов в украинских ВУЗах является свидетельством авторитета нашей страны и способом ее интеграции в мировое интеллектуальное сообщество. Поэтому проблема организации и усовершенствования воспитательной работы со студентами - иностранными гражданами приобретает все большую актуальность. Значимость этой работы еще раз подчеркивает Письмо МОН Украины о проведении в 2009 году первого Всеукраинского Форума выпускников-иностранцев. С этой точки зрения восемнадцати летний опыт работы с иностранными студентами Днепропетровской государственной медицинской академии имеет. Summary. A great number of foreign students in Ukrainian higher educational establishments is an evidence of authority of our country and a means of its integration in the world's intellectual community. That is why a problem of organization and improvement of educational work gains more and more actuality. Importance of this activity is outlined in the List of Ministry of Education and Science of Ukraine on carrying out of the first all -Ukrainian Forum of graduates-foreign students in the year 2009. From this point of view an experience of 18-year's work with foreign students in Dnipropetrovsk State Medical Academy is of great importance.
