Прогностичне значення кишкових колік у дітей першого року життя, народжених від матерів з ускладненим перебігом вагітності Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Вейн А.М. Вегетативные расстройства, клиника, диагностика, лечение.-М.: Медицина,1998.-740с.

2. Заболевания вегетативной системы: Прктичес-кое руководство для врачей / Вейн А.М., Вознесенская Т.Г., Голубев В.Л. и др.; Под ред. А.М.Вейна. -М.: Медицина, 1991.-624 с.

3. Маевский А.А. Дисфункция диффузной нейро-эндокринной системы как один из возможных патогенетических механизмов бронхиальной астмы // Вра-чеб.дело.- 1992.- №>5.-С.9-11.

4. Охапшна О.В. Особливосл вегетативно! регуля-ци у дней : Автореф. дис. ... канд.мед.наук.- Харкав, 2001 .- 21с.

5. Охапкина О.В. Характеристика функционального состояния вегетативной нервной системы и цир-кадных ритмов при рецидивирующем бронхите у детей // Медицина сегодня и завтра. - 2000. -№3 -С.75-77.

6. Поляков И.В. Практическое пособие по медицинской статистике.-Л.:Медицина,1975.-152с.

7. Тлапшеков М.Х.Изменения нервной системы при неспецифических заболеваниях легких: Автореф. дис. ... д-ра мед.наук.-М., 1984.-32с.

8. Черпнець В.1. Ктшко-функцюнальна характеристика неспециф1чно! бронх1ально! гшерчутливосп у дггей, хворих на бронх1альну астму: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук.- К., 2001. - 36с.

9. Югов В.К. Променева д1агностика: Пос1б. з пра-ктичних занять. - Полтава: 2000.- 45 с.

10. Barnes P.J. Neural control of human airways in health and disease // Am.Rev.Res.Dis.-1986.-Vol. 134.-Р.1289.

11. Influences of the parasympathetic and sympathetic nervous system on nocturnal bronchial obstruction / Postma D.S. et. al. // Clin. Sci.- 1995. - Vol.69.-P.251.

УДК: 616.34-009.74-053.36:618.3-06]-036

А.В. Яловчук

ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КИШКОВИХ КОЛ1К У Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ, НАРОДЖЕНИХ В1Д МАТЕР1В З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБ1ГОМ ВАГ1ТНОСТ1

Харювська медична академя тслядипломно'1' oceimu кафедра полiклiнiчноi nediampii (зав. - д. мед. н., доц. О.1. CipeHKo) м. Харюв

Ключовi слова: dimu раннього вгку, ускладнення вагiтностi, xumKoei колжи

Key words: infants, pregnancy complications, intestinal colics

Резюме. В статье приведены результаты наблюдения за развитием 60 детей раннего возраста с кишечными коликами в течение первых месяцев жизни, рожденных от матерей с осложненным течением беременности (гестозы, угроза прерывания беременности, фетоплацентар-ная недостаточность) и физиологическими родами. Группы сравнения составили 63 ребенка соответствующего возраста, у которых на первых месяцах жизни отмечались кишечные колики: 46 детей от матерей с физиологическим течением беременности и осложненными родами (стимулированные роды, кесарево сечение) и 17 детей от матерей, у которых беременность и роды протекали без осложнений. Дети из всех групп обследовались в возрасте 1 и 6 месяцев, 3 лет жизни. Установлено, что тяжесть течения кишечных колик у детей, рожденных от матерей с осложненным течением беременности, обусловлена нарушениями у них со стороны центральной нервной системы. Кишечные колики у этих детей отмечаются до 6 месяцев жизни, сопровождаясь значительным ухудшением их общего состояния, и могут являться негативным прогностическим фактором для риска развития у них хронических заболеваний пищеварительной системы уже в раннем возрасте.

Summary. The results of observation over 60 early aged children with intestinal colics during first months of life, born to mothers with complicated

pregnancy (gestoses, threats of pregnancy interruption, fetoplacental insufficiency) and physiological labor are presented. A group of comparison - 63 infants of the same age with intestinal colics: 46 born to mothers with physiological pregnancy and complicated labor (labor stimulation, cesarian section) and 17 - born to mothers with favourable course of pregnancy and labor. Children of all groups were examined at the age of 1 and 6 months, 3 years. It was determined that intestinal colics severity in children born to mothers with complicated pregnancy is due to disorders of their CNS. Intestinal colics were noted to occur up to 6 month age, accompanying with significant deterioration of their general health.They present a negative prognostic factor for risk of development of chronic intestinal diseases already at early age.

Одним i3 негативних факторiв, що можуть спричинювати припинення грудного вигодо-вування немовлят, 3Mi^ сумшей та попршення загального стану дтей першого року життя вза-гал^ е виникнення у них кишкових колш [2]. Ки-шковi колши ^rn^i колши), за даними лтера-тури, досить розповсюджеш у дтей перших м> сящв життя та належать до функщональних гас-троштестинальних порушень [1, 2].

З вищезазначеною проблемою практично що-дня зус^чаються батьки та педiатри, але досить ефективних i "швидких" алгоритмiв корекци цих негараздiв, як i прогностичного значення ступеня тяжкостi кишкових колiк у дггей на подальший розвиток у них травно! системи, особливо у немовлят iз груп ризику (щти з екологiчно неспри-ятливих регюшв, дiти вiд матерiв з ускладненим перебiгом вагiтностi та полопв), на наш погляд, у лiтературi ще повнiстю не визначено.

Мета дослщження - вивчити прогностичну роль кишкових колш в особливостях постна-тального розвитку дiтей першого року життя, на-роджених вiд матерiв з ускладненим перебiгом вагiтностi.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

У грудному та невролопчному вiддiленнях ОДКЛ м. Харкова було обстежено 123 дитини раннього вшу, в яких протягом першого мюяця життя спостер^алися кишковi колiки. 60 дiтей, що народилися вщ матерiв з ускладненим переб> гом вагiтностi (фетоплацентарна недостатнiсть, гестози, загроза переривання вагiтностi) та фiзiо-логiчними пологами, склали 1-у групу. У 2-у трупу увшшли 46 дтей вiдповiдного вiку, як народилися вiд матерiв iз фiзiологiчним перебiгом вагiтностi та з ускладненими пологами (стиму-льованi пологи, кесарiв розтин). Групу порiвнян-ня (3-я група) склали 17 дтей вiд матерiв, у яких ваптшсть та пологи перебiгали без ускладнень. Обстеження дiтей в усiх групах проводили в динамщ у вщ 1 та 6 мiсяцiв, у 3 роки життя. Вс дгги знаходилися на штучному вигодовуваннi (сумiшi "Нан" та "Нутрилон"), страви шдгоду-вання в рацiон вводилися зпдно з рекоменда-цiями В.Д. Отт [3].

KpiM загальноклiнiчного обстеження, проводили нейросонографда на anapaTi Sigma 21 "Kontron inst.", у 3^чних дтей застосовували ехо-енцефалографда на aпapaтi ЕЕС-12. Для ощнки ступеня тяжкостi порушень з боку центрально! нервово! системи у дтей визначали вмiст моно-aмiнiв у сироватщ кpовi (aдpенaлiн, норадре-налш, сеpотонiн) за допомогою унiфiковaних ме-тодiв [4].

Батьки заповнювали анкету, яка включала за-питання щодо характеру, ступеня тяжкостi та термшв iснувaння кишкових колiк у !х дiтей протягом часу дослiдження.

При обстеженнi на першому мiсяцi життя вшм дiтям з 1-! та 2-! груп був поставлений дiaгноз постппоксичного перинатального ураження ЦНС зпдно з рекомендащями В.Ю. Мартинюка (2001 р.). На пiдстaвi останнього щ пaцieнти про-тягом першого року життя отримали З курси pеaбiлiтaцii' тpивaлiстю в 1 мюяць кожний: ноо-тропш та полiвiтaмiннi препарати, кaвiнтон, л> кувальний масаж. Повторний курс терапп приз-начався пiсля тpимiсячноi перерви.

Математичне обчислення i статистичний ана-лiз отриманих pезультaтiв проводили з викори-станням програм "Statgraphics".

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

При первинному обстеженш в 1 мiсяць за-гальний стан дiтей з 1-i та 2-i груп був серед-нього ступеня тяжкостi, переважно завдяки тяж-костi пaтологiчних пpоявiв з боку ушкоджено! нервово! системи: визначалися симптоми шдви-щено! збудженостi (у 86,7% - в 1-й груш, у 69,6% - в 2-й) та прояви внутршньочерепно! гшертензи (у 31,7% дггей - в 1-й груш, у 10,8% - в 2-й). При проведенш нейросонографи у цих дггей реестру-валися переважно розширення бокових шлуноч-юв (у 63,3% пащенпв - в 1-й груш, у 13,1% - в 2-й), нaбpяково-iшемiчнa pеaкцiя шдюркових ядер (у 93,3% - в 1-й, у 8,7% - в 2-й) та шдюрковий глюз внаслщок периваскулярних крововиливГв (у 8,3% дггей - в 1-й груш, у 10,8% - в 2-й).

КишковГ колши у дтей з 1-! та 2-! груп протягом першого мюяця життя спостеpiгaлися май-же щодня, переважно в paнковi та деннi години,

05/ Том X / 2

55

та досить часто (у 36,7% дтей в 1-й груш, у 43,5% - в 2-й) визначалися як трив^ (бшьше го-дини) навт на фош колисання та пiсля стиму-ляцн випорожнень. У 23,3% дггей з 1-1 групи та у 8,6% з 2-1 кишковi колiки спостерiгалися на фош вщсутносн самостiйних випорожнень, проявiв метеоризму (у 46,7% - в 1-й груш, у 19,6% - в 2-й) i супроводжувалися тривалим плачем та не-спокоем.

При лабораторному дослiдженнi у мюячних дiтей з перинатальним ураженням ЦНС визнача-лося пiдвищення в сироватщ кровi рiвня серото-нiну та норадреналшу (таблиця), що свiдчило про тривалi термiни у цих пащенпв вiдновних процесiв у скомпрометованiй нервовш системi. У копрограмi рееструвалися стеаторея (у 41,6% па-цiентiв в 1-й груш, у 10,9% - в 2-й) та амшорея (у 26,7% - в 1-й, у 13,1% - в 2-й).

Показники вмкту моноам1шв у сироватщ кров1 обстежених дггей

В1к д1тей

Показ- 1-й м1сяць 6-й м1сяць 3-й р1к

ники 1-а група (п=60) 2-а група (п=46) 3-я група (п=17) 1-а група (п=60) 2-а група (п=46) 3-я група (п=17) 1-а група (п=60) 2-а група (п=46) 3-я група (п=17)

адрена- 6,8±0,47 6,8±0,52 5,9±0,67 6,2±0,47 6,2±0,47 5,9±0,62 5,9±0.43 5,8±0.45 5,8±0,55

Л1Н,

нм/л

норад- 38,6±2,42* 41,5±2,46* 30,5±3,14 31,5±2,40 30,2±2,46 29,7±3,10 29,2±2,51 28,4±2,45 29,1±2,54

реиа.и н нм/л

серо- 262,5±13,8* 269,8±13,4* 225,4±11,7 248,1±12,7 241,2±12,6 230,5±10,2 215,61±12,3 210,25±12,1 212,5±12,8

тонш,

нм/л

Прим1тка: * - достов1рш розб1жност1 (р<0,05) з показниками в 3-й груш.

На фош в щлому задовшьного загального стану дггей з 3-1 групи кишковi колiки в них у мюячному вiцi спостерiгалися не кожен день та мали нетривалий характер (вщухали через 5-15 хвилин шсля початку колисання чи стимуляцн випорожнень), рееструвалися також переважно у ранковi години. Кишковi колiки у цих дiтей досить рщко визначалися у сполученнi з шшими гастроiнтестинальними порушеннями (вщсут-шсть самостiйних випорожнень - у 11,8% немов-лят, прояви метеоризму - у 29,4%) та зрушен-нями у копролопчному дослщженш (амiлорея -у 23,5% дггей, стеаторея - у 17,6%).

У динамщ спостереження у вщ 6 мюящв у дiтей з 3-1 групи при копрологiчному дослщжен-нi у порiвняннi з результатами попереднього обстеження визначалося збiльшення амшоре! (у 58,8% дiтей, р<0,05), що пояснювалося введен-ням нових страв шдгодовування. Але при цьому в обстежених дтей з ще! групи кишковi колiки вже не рееструвалися.

У 6-мюячних дiтей з перинатальним ураженням ЦНС з 2-1 групи шд час повторного обстеження кишковi колiки, як i iншi гастроштести-нальнi симптоми, вже не спостериалися (батьки визначали кiнцевi термiни iснування кишкових колiк у цих дтей, у середньому, до 4 мюящв життя). При копролопчному дослщженш амшо-рея рееструвалася у 45,7% дтей з ще! групи,

стеаторея - у 6,5%.

У 1х однолiткiв з 1-1 групи також у цьому вщ спостерiгалося зменшення розповсюдженостi га-строiнтестинальних порушень (вiдсутнiсть само-снйних випорожнень - у 11,7% дггей, р>0,05; прояви метеоризму - у 8,3%, р>0,05) та збшь-шення у копрограмi вмiсту амшоре1 (у 73,3%, р<0,05) у порiвняннi з попередшми даними в 1 мюяць, стеаторея визначалася у 18,3% обстежених. Кишковi колiки продовжували рееструва-тися у цих дiтей i в 6 мiсяцiв життя, хоч штен-сивнiсть 1х вираженостi, час та загальна питома вага (визначалися у 33,3% пащенпв) значно зме-ншилися в динамiцi (р>0,05).

Разом iз цим, у 6-мiсячних дтей з 1-1 та 2-1 груп на фонi помiрного полiпшення 1х загального стану та зниження середшх показникiв вмiсту моноамiнiв у кровi (таблиця) при обстеженнi за-лишалися домiнуючими патологiчнi прояви уш-коджено! нервово! системи внаслiдок перинатального ураження ЦНС: симптоми шдвищено! збудженосн (у 61,7% дiтей в 1-й груш, у 15,2% -в 2-й), тонусш та руховi порушення (у 38,3% - в 1-й, у 4,3% - в 2-й). Останне тдтверджувалося даними 1х нейросонографн: визначалися розши-рення бокових шлуночюв мозку (у 68,3% дiтей в 1-й груш, у 6,5% - в 2-й) та глюз шдюркових ядер (ильки у 6,7% пащенпв з 1-1 групи).

Вищезазначене може тдтверджувати той

факт, що ускладнення пiд час ваптносп можуть призводити не тiльки до ушкодження нервово! системи, але i до порушень травного тракту (б> льша питома вага патологiчних зрушень у копро-грамi в дтей з 1-1 групи, нiж в 3-й i навiть в 2-й групах) [2]. Причому постнатальний розвиток ушкоджено! ЦНС у цих дтей та несприятливi зовнiшнi чинники (порушення батьками реко-мендацiй щодо разового та добового об'ему су-мш^ введення нових страв пiдгодовування), у свою чергу, обтяжують процеси подальшого ста-новлення в них травно! системи. Останне може зумовлювати у дтей вiд матерiв з ускладненим перебиюм вагiтностi, в яких тривалий час спо-стерiгаються кишковi колши, ризик раннього формування хронiчних захворювань травно! системи.

Так, при подальшому спостереженнi у вiцi 3 роюв на фонi незначних проявiв пiдвищено! нер-вово-рефлекторно! збудженостi внаслщок перинатального ураження ЦНС (у 16,7% обстеже-них), що шдтверджувалося вiдповiдними результатами при проведенш ехоенцефалографi! (по-мiрне розширення бокових шлуночкiв мозку ре-еструвалося у 23,3% обстежених), у загальнiй клшчнш картинi дiтей з 1-! групи вже бшьш вагомими були порушення з боку травно! сис-теми: прояви диспанкреатизму (у 18,3% дтей), хронiчного кол^у (у 8,3%) та кетоацетоне-мiчного синдрому (у 28,3%), що супроводжував перебiг респiраторних захворювань чи погрш-ностi у харчуваннi.

На вщмшу вiд цього, у !х однолггюв з 2-! та 3! груп порушення в травнiй системi у вiцi 3 рокiв були менш вираженими (прояви диспанкреа-тизму - у 7,9% дней, кетоацетонемiчний синдром - у 12,7%), а порушень з боку ЦНС у них вщзначено не було.

Результати проведених дослщжень свiдчать, що у дтей, народжених вiд матерiв з ускладненим перебiгом ваптносп, кишковi колiки ма-ють дещо бiльше чинникiв, нiж у !х однолiткiв з 3-! групи (виражешсть лiкворно-гiпертензiйного синдрому внаслiдок перинатального ураження ЦНС, функщональна незрiлiсть травного тракту), що вимагае проведення своечасно! корекци (тер-мiнами в 1 мюяць) у загальному об'емi !х диспансерного спостереження: повшьш змiни в дiе-тi, ферменти, ентеросорбенти чи препарати лак-тулози, седативнi ф™збори [2]. З метою проф> лактики розвитку хрошчних захворювань травно! системи зазначеш лiкувальнi заходи повинш при необхiдностi повторюватися з урахуванням динамши загального стану цих дтей, наявностi та тривалостi кишкових колш, даних копроло-гiчного дослiдження.

ВИСНОВКИ

1. У дггей раннього вшу вщ матерiв з ускладненим переб^ом вагiтностi кишковi колiки можуть спостер^атися тривалий час (до 6 мюящв життя) та супроводжуватися вираженим погiр-шенням загального стану немовляти.

2. Наявнiсть тривалих кишкових колiк у дiтей, народжених вщ матерiв з ускладненим перебиюм вагiтностi, е негативним прогностичним фактором для ризику виникнення в них хрошчних захворювань травно! системи вже у ранньому вшд.

Перспективи подальших дослщжень. Таким чином, необхщшсть бшьш уважно! оцiнки сту-пеня тяжкостi кишкових колiк у дггей перших мiсяцiв життя, народжених вщ матерiв з ускладненим переб^ом вагiтностi, та !х своечасно! корекци надае пiдстави для удосконалення юну-ючих заходiв терапi!, що стане предметом нашо-го подальшого дослщження.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / Под ред. А.М. Вейна.- М.: Мед. ин-форм. агентство, 1998.-752 с.

2. Избранные лекции по гастроэнтерологии / Под ред. В.Т. Ивашкина, А.А. Шептулина.- М.:Медпрес, 2001.-88 с.

3. Отт В.Д. Современная концепция здорового пи-

тания детей раннего возраста // Журн. практ. лжаря.-1998.-№3.-С.25-28.

4. A fluorometric micromethod for the simultaneous determination of serotonin, noradrenalin and dopamin in mg amounts of brain tissue / M. Schlumpf, W. Lichten-steiger, H. Langemann et al. // Biochem. Pharmacology.-1974.- Vol. 23, N17.-P. 2337-2446.

05/ Том X / 2

57