CC BY
238
Галина ДУМАНСЬКА
ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНЫХ РОБ1Т 3 ГЕОГРАФ 1ЧНИМИ ТА КОНТУРНИМИ КАРТАМИ ЯК УМОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗД1БНОСТЕЙ УЧН1В
V статт( розкрито особаиеостг виконання программах практичных робгт шклльних курсив ф1зично1 географа (6, 7 та 8 гласи) з використанням географ1чних ¡' контурних карт як умову розеитку творчш, зд1бностей учшв.
Актуальною проблемою сучасно! географ1чно1 осрпти е формування активно! особистосп, здатно! шзнавати себе й навколишне сфедовище, створювати реальш продукта свое! життетворчосп. Практична спрямовашсть шюльних курпв географ!! - це значний потенщал для створення умов розвитку творчих зд1бностей учшв. Разом з тим географ1чш карта, яю лежать в основ! переважно! бшыпосп практичных робгг, розглядаються як джерело творчого газнання геофаф1чно1 картини свггу. Робота з навчальними геофафачними картами сприяе формуванню картофаф!чно! грамотносп та шформацшно! компетенцп.
1снуе объективна необхщшсть реал1защ1 зм1сту творчо! [ практично! складових навчально! д1я.пьносп. Основна мета системи осв1ти полягае в забезпеченш можливостей поспйного творчого розвитку та удосконалення особистосп; неоОхщносп вироблення в учшв застосовувати геофаф!чш знания, користуватися джерелами геофаф1чно! шформацп, самостшно шукати, анал1зувати й передаватп !х: обов'язковому переход! рпд ¡нформащйно-репродуктивного навчання до особиспсно-ор1ентованого.
Проблема психологи зд1бностей завжди пфебувае в центр 1 уваги вггчизняних \ заруб1жних фанвщв, е предметом р1зних ппотез (А. Маслоу, Д. Богоявленська, А. Олох, Д. Гшфорд, К. Тейлор, Е. Торренс, Д. Векслф, Р. Стфнбфг, Л. Термф, Б. Блум, I. Бех, С. Рубшштейн, В. Дружинша, Б. Теплов, В. Роменець, О. Власова, Н. Зубалш, П. М'ясощ, Г. Костюк та ш.). Науковщ ствфджують, що творчий р1вень зд1бностей забезпечуе створення нового, орипнального продукту.
Практична спрямовашсть шюльно! геофаф1чно! осв1ти розглядаеться в достпдженнях багатьох учених 1 вчнташЕ-практиюв (А. Сиротенко, В. Корнеев, П. Масляк, О. Скуратович, Т. Назаренко, О. Стадник, С. КоОсршк, Л. Круглик, Т. Гшьбфг, В. Сиротш, Р. Коваленко,
I. Рлтенко. О. Топузов, Й. Плецький, Г. Довгань, М. Пугач, I. Душина, Г. Понурова, I. Блинова, О. Криловата ¡н).
Мета статт1 - обгрунтувати прийоми робота з навчальними геофаф1чними 1 контурними китами при виконанш ирофамних практичних роб1т, що ефектавно виливають на розвиток творчих зд1бностей учшв.
Шюльна геофаф1я вол од ¡е значним потенщал ом гцодо розвитку творчих зд10ностей учшв засобами виконання практичних роб1т. Як ствфджував шмецький фшософ I. Кант, «шщо не розвивае так розум людський, як геофаф1я».
Ми вважаемо, що при виконанн1 практичних роб1т з фгзично! геофафп створюються сприятлив! умови для застосування творчих методш 1 прийом1в розвитку зд1бностей учшв. Попер ше - це в1ков1 особливосп становления компонент навчально! д1яльносп для сфеднього шильного В1ку (11-14 роюв), яю характеризуются опануванням самостшною постановкою навчальних задач, усвщомленням власно! д1яльносп. У цьому в1щ активно розвивасться творча уява учшв, що сприяе розвитку креативности формуванню !х умшь, шдвищенню р1вня сприйняття р1зних видш газнавально! д1яльносп. По-друге - це змкт навчального матер ¡ян у цих курав (6, 7 та 8 класи), який охоплюе знания як про цшсш природы! системи, так [ про особливосп природи Укра!'ни. I по-трете - це потенщал творчосп. закладений у зм1сп практичних робп1 кожного курсу за умови ефективно! орган ¡зацн !х виконання.
Практична робота з геофафп - це форма навчально! д1яльносп школяр1в, спрямована на застосування, поглиблення I закршлення в них теоретичних знань, здобуття нов их у поеднанш з формуванням, розвитком I закр!пленням необхщних для цього вшнь [ навичок. Це зааб
формування вмшь \ навичок учшв у виконапш завдань з картам! атлас1в, контур ними картами, статистичними матер1алами, довщниками.
Ус1 практичш робота виконуються з використанням навчальних геофаф1чних карт. Значна кшьысть практичних роб1т присвячена позначенню й шдписуванню на контурних картах геогряф1чних об'екпв. Отже, геофаф1чна карта як друга мова геофафи, як цшне джерело геофаф1чних знань завжди е в центр 1 уваги вчителя-геофафа, котрий мае досконало вол од пи картофаф1чним методом викладання геофафи, мати достатнш наб1р прийомв роботи з геофаф1чними та контурними китами, щоб вщтворити в процеа роботи мехашзм творчосп.
Геофаф1чна карта вщ1фае особливу роль у формуванш в свщомосп учшв цшсно! науково! картин и ев ¡ту. В она сприяе розвитку геопросторового мислення та вмшня лопчно викладати сво! думки, що сшввщносяться з реально газнаваними геофаф1чними об'ектами. Розумшия образно-знаково! мови геофаф1чно! карта ифедбачае осмислення територ1ально1 взаемозумовленосп природних 1 сусшльних явищ. И можна розглядати як унаочнення нафомаджених знань 1 як зааб для здобуття ново! ¡нформацп про иросторову неоднорщшеть земно! поверхш. Геофаф1чне мислення, зауважуе М. Баранський, - це мислення, що формуеться на о снов 1 газнання карти 1 не обмежуеться ¡нформащею про один природний елемент чи одну галузь господарства, а охоплюе 1х у взаемозв'язку.
Геофаф1чну карту як джфело творчого геофаф1чного мислення учшв розглядае О. Топузов. Вш ствфджуе, що вс1 завдання з картофаф1чними даними иовинш мати проблемний змкт. В умовах проблемного викладу географ1чних знань карта творчо розвивае самостшне мислення, иам'ять, увагу, лопчне мислення, а також умшня аналгзувати. пор1внювати й робити висновки. Карта - це найбшыи доступний зааб актсшзаци навчального процесу, осюльки вона виробляе в учи ¡в само стан петь I збуджуе щкавкпъ до предмета [9, 245]. Саме тому особливе значения у використанш картограф ¡чню: матер1алш мають завдання, що спрямован1 на навчання учшв не лише читата геофафшш карти, а й ставити запитання р1зного р1вня складносп [ передбачати використання картофаф1чних матср1алт для одержання ново1 ¡нформацп та вир1шення проблемних запитань 1 завдань.
У кожнш конкретнш ситуаци учш оволод1вають такими прийомами роботи з картами, яю забезпечують д1яльнкний гадхщ вивчення ф1зично! географп, впливають нарозвиток творчих здабностей. Одгаею з головних умов ефективносп застосування творчих метод1в 1 прийомв розвитку зд1бностей школяр1в е створення тако! атмосффи, що позитивно впливае на появу нових щей.
Р1вень розвитку зд1бностей залежить насампфед вщ якосп знань I умшь, вщ \цри !х об'еднання в едине цше. Тому й результатившеть виконання кожно! практично! роботи залежить вщ яюсного набору практичних завдань, яю мають бути не хаотично набраш, а ч1тко й лопчно структуроваш.
Ми проионуемо д ос.щ д ницько - по шуков ий, Д1яльн1сний гадхщ до виконання практичних роб ¡т. який фунтуеться на основних принципах навчання та вщображае багатор1вневу сфуктуру розумово! д!яльносп учшв (за Б. Блумом). Тобто завдання практичних робгг сплановага так, що !х виконання спрямоване на змши в р1внях розумовоГ д1яльносп за схемою: знания - розушння - використання - аншпз - синтез - оцшювання факпв та ¡нформацп', !х застосування для створення власного продукту д1яльносп, виршення проблемних ситуацш, яю пропонуе вчитель у навчальнш д!яльносп, тим самим готуючись I до виршення проблем реального житгя. Таке практичне учшня мае структуру, що зумовлена закономрностями газнання I лопкою навчального процесу, м1ж основними етапами якого чггко вщстежуеться взаемозв'язок. Отже, процес виконання практичних робгг е багатоетапним 1 фунтуеться на сп¡впращ вчителя й учня з ргзним ступеней самостшносп останнього.
Кожна иржтична робота складаеться з мети, визначеного псрс.тку обладнання та трьох основних етагав практичних завдань.
Мета практично! роботи - це запланований результат, який мае бути вщображений у висновках, своерщний поштовх в орган1защ! процесу газнання. Правильно сформульована й у зрозумшй форлп доведена до кожного учня мета сприяе мотиващ! газнавально! Д1яльнисп, що виявляеться передус1м у позитивному ставленш до не!, нащлюе на усгагагасть I результатавгасть уч1ння, народжуе творчу атмосферу в клас1.
На першому erani, початковому, акцентуеться увага на конкретних знаниях i вмшнях, необхщних для подальшого виконання практично! робота, яю е джерелом подалыио! защкавленосп виконання ¡нших завдань, фундаментом творчосп. Розвиток зд1бностей на цьому етага пов'язаний з виникненням у дитани ¡нтфесу. Це форма газнавально! потреби, спонукувана вщповщними !й предметами та явищами, що допомагае усвщомленню як щлей д1яльносп, так i cnoco6iB ii ефективного виконання [6, 431].
Головне завдання на цьому еташ - навчитася читата геофаф1чну карту, вмло користуватися нею, щоб устшно виконати практичну роботу. Це завдання нелегке, його розв'язують поступово, протягом усього навчання геофафп в шко.ш. Важливо навчити учшв уявляти картини природи, геофаф1чш об'екти за даними карта, пфеводити у сффу уявлення зорове сприйняття карти [1, 55].
3MicT завдань формулюемо вщповщно до теми практично! робота. Наприклад, у практичнш робо-п № 3 (6 клас), перш Н1Ж розв'язати задач! на пфеведення числового масштабу в ¡менований, знайомимося з р!зними видами масштаб ¡в, але не абстрактно, а на конкретних картах атласу, виконуючи таи завдання:
1.1 - наведпъ приклади р1зних масштаб1в геофаф1чних карт атласу (учш заповнюють таблицю, яка мстить колонки: назва карти, сторшка атласу, числовий масштаб, ¡менований масштаб);
1.2- пор1вняйте два масштаби карт i вкажпъ, який ¡з них бшьший, а який др1бшший (наводимо приклади двох ргзних масштаб ¡в) [2,10].
Пфшим етапом пржтачно! робота № 5 «Визначення геофаф1чних координат та вщстаней за геофаф1чною картою» (6 клас) езнайомство з зображенням паралелей i мфид!ан!в на геофаф1чних картах. Для цього внконусмо таке завдання: На фазичшй Kapri швкуль прослщкуйте за розм!щенням паралелей i мерид1ашв. Вщшукайте геофаф1чш об'екти, через яю проходить:
а) 20-а паралель Лвшчно! швку.ш; 1) швострови Арав!йський, 1ндостан, Юкатан;
б) 50-а пар ал ель ГИвденно! niBKyni; 2) низовини Амазонська, Ла-Платська;
в) 30-й мфщцан Cxi дно! швкулг 3) острови Кфгелен, Фолклендсыа;
г) 60-й мерщцан Захщно! niBKyni; 4) моря Середземне, Чорне, Баренцове.
Ввдповщь: а - 1, б - 3, в -4, г - 2 [2, 14].
Отже, виконання завдання допомагае учням уявита геофаф!чш об'екти на фадуснш ciTij,i планети, встановита зв'язок Mi ж понятгями «napa.ne.rii» й «мфщцани» та конкретними територ1ями. Такий прийом робота з картою робить вшзнаними геофаф1чш об'екти, сприяе формуванню картофаф1чно! фамотносп школяр1в.
Практична робота № 7 «Позначення i пщписування на контуршй KapTi найбшьших лггосферних плит, сеГга.пчних пояйв, вулкан ¡в, rip, piBHHH» (6 клас) на пфшому eTani виконання, у рубрищ «Знайомимось ¡з зображенням об'екпв л1тосфсри на геофаф!чних картах», Mi стать бшыне завдань i значно рпноманпнттих. Мета ще! робота полягае не лише в тому, щоб вивчити геопросторове розташування об'екттв лпосфери, а й навчитася наносита !х на контурну карту. Таким чином, учш креслять умов Hi знаки, якими зображено на вщповщних картах ме>ы лггосферних плит, сейсм1чш пояси, згаип та Д1ЮЧ1 вулкани, позначки висот вщ piBra моря, записують noTpiOHUM шрифтом назву .штосферно! плити Наска. У xofli тако! роботи легенда карти стае начебто своерщним «алфавпом», вивчивши який, учш шзнають карту як головну мову геофафн.
Наступш завдання спрямоваш навивчення правил щодо нанесения геофаф1чних об'екттв на контурну карту. Вони виконуються поетапно: дослщження зразка - виконання завдання. У ынщ рубрики гадсумовано основш вимоги робота на контуршй Kapri для виконання ще! практично! роботи, запропоновано вивчити !х для подальшого користування при виконанш ¡нших завдань [2, 18]. У наступних практичних роботах цього ж курсу ми доповнюемо правила роботи з контурними картами, наприклад: у практичнш робот! № 10 - пдролопчш об'екти, у практичнш po6ori № 14 - елемента полггично! карта CBiiy та адшшстративно! карти Украши [2, 29^11]. Таке поетапне вивчення правил сприяе м1цшшому засвоенню практичних умшь. встановлюе взаемозв'язки Mi ж теоретичними знаниями про геофаф1чш об'екти i явища та
розумшням о брал I о-з паков 01 мови геофаф1чно! карта, що передбачае осмислення територ1ально! взаемозумовленосп природных явищ.
Вивчення курсу «Геофафи матсриыв 1 океашв» у 7 клаа, згщно з вимогами профами, передбачае впконання практичных роб1т, яи проводяться з обов'язковим використанням р1зних карт атласу та нанесениям значно! ылькосп геофаф1чних об'егпв 1 явищ на контур ну карту. Частина практичних робгг своею метою мае закр1плення набугих у попередньому клан практичних навичок щодо, наприклад, нанесения на контурну карту геофаф1чно! номенклатури Св ново го океану 1 материюв. Разом з там зли ст значно! кшькосп практичних роб1т ускладнюеться: проанал1зувати тематичш карги з метою виявлення основних геофаф1чних законсФпрностей; скласта комплексш пор1вняльш характфистики океашв, природних зон, р1чок тощо. Тому й завдання пфшого етапу не тшькн аналопчш курсу 6 класу, а складеш вщповщно до вищеназваних вимог курсу 7 класу. У ход1 !х виконання здшснюеться пфше знайомство з легендою карта або пригадуетъся рашше вивчена карта, пояснюються умовш знаки, вивчаються способи зображення геофаф1чних об'екпв 1 явищ на картах з урахуванням р1вня теоретичних знань курсу 7 класу. Усе це допомагае вибудувати ч1ткий порядок миспительних опфащй для виконання складшших завдань на наступних етапах практично! роботи [3].
Практичш робота 8 класу пфедбачають вмшня користуватася сформованими практичними навичками в попфедшх класах з метою !х поглиблення й удосконалення. Переважно репродуктивна практична д1яльшсть на цьому еташ мае бшыне елемент творчосп, шж у 6-7 класах. Складною е практична робота з топофаф1чними картами, що потребуе окремо! теми дослщження. На нашу думку, чинш практикуми [4] сирияють досягненню визначено! мета ще! робота: вчать описувати мсцев1ств за умовними знаками, визначата прямокутш координата об'етв, вщсташ, напрямки, висота, крупсть схишв тощо.
Другий етап практичних робгг - це завдання фенувального характеру, з алгоритмом !х виконання, з шдказками правильних вщповщей пщ рубрикою «Псрсв1ртс себе») [2; 3; 4]. Вщомо, що сфед основних компонент зд1бностей первинними е узагальнеш знания, яю входять до складу умшь людини д1яти, оперувати ними при розв'язанш нових задач. Але вм1е той, хто не тшьки знае, а й може застосовувати сво! знания на практищ, користуватася ними у змшюваних С1пуац1ях. Можна сказата, що вмшня - це знания людини в дп. Вмшсть людини в тш чи ¡ншш галуз1 д1яльносп характфизуетъея передута м там, як !! знания скфовують !! дп, забезиечують !х досконал1сть [ продуктившеть. Якщо ди повторюються, тод1 у людини виробляються навички !х виконання, що теж е елементами !! вмшня д1яти, !! майстфносп в усякш робот! [5, 354].
Виршення наступних завдань вимагае газнання учнями не тшьки зовшшшх властивостей об'екпв, а й внутршшх !х зв'язюв I вщношень. Воно потребуе творчого мислення, що е важливою складовою мехашзму творчосп.. Миелита або думати - це Д1яти розумово, тобто оперувати наявними знаниями \ щ знания розширювати й поглиблювати, пор1внювати об'екти, ан?ишувати й синтезувати !х, абефагувата ¡стотне в них вщ не1стотного, узагальнювати, робити висновки 1 таким шляхом доходити потр1бно! ¡стини [5, 360]. Тренувальш завдання якраз 1 виконують функщю навчита учшв миелита, допомогти !м подолати цей складний шлях. У тому, як вони переборюють таю фудногщ, виявляються ¡ндивщуальш особливосп адбностей.
Важливу роль при цьому ввдфають системи узагальнених мислительних операщй, що застосовуються при виршенш наступних завдань, ! зв'язаш з ними якосп мислення. Осташп виявляються в тому, як той чи ¡нший учень уевщомлюе питания, проблему, яку самостшшсть виявляе вш в знаходженш способ1в !х розв'язання, думае вш ясно, иослщовно, доказово, критично, строго перевфяе сво! здогади чи вдовольняеться туманними щеями, приймае нав1ру сво! припущення. Завдання вчителя на цьому еташ полягае в тому, щоб навчити учшв миспити. Мислення учшв розвиваеться там, де вони поступово пфеходять вщ проепших до складшших питань I оволод1вають способами самостийного !х з'ясування.
Формулюючи змст фенувальних завдань, маемо на мел стимулювати пошукову д1яльшсть учшв, вчити встановлювата взаемозв'язки мж тематичними картами, творчо використовувата теоретичш знания. Наприклад, шестикласники, виконуючи ирактичну роботу
№12 «Визначення за картою географ1чиого положения, напряму течп та найбшьших приток одше! з pin ков их систем св1ту», викоиують завдання 1.2 на визначення географ1чного положения piKH Miccicini щодо сусщшх географ 1ЧН1Г\ об'екпв за допомогою ф1зичноГ та по.штично! карт [2, 36]. Потр1бно уважно прочитати текст i вставити пропущен! слова: «Витж ржи, як i частина и верхньо! Te4ii, розташований на pi р, ни Hi. недалеко вщ Великих озф. У середнш i нижнш течи повноводна piKa тече широкими MiccicincbKoro i Примексиканською низовинами, яю в она угворила сво1ми вщкладами за довгий геолопчний час. И npasi притоки починаються з високих Скелястих rip та Великих piuHUH. На .швому 6epe3i бшышеть приток бфе початок ¡з невисоких давшх rip Аппалач1в. Це найбшьша piKa амфикансько! краши -США».
Отже, учш шукають необхщну ¡нформащю на картах, вчаться визначати й описувати геофаф1чне положения piKH. Для бшыпо! впевненостт у правильное^ виконання учнями цього завдания можна виконати його спочатку усно, з yciM класом, з використанням стшно! карта, на якш OKpeMi учш покажуть вщповщш геофаф1чш об'екти, а для закршлення тренувальних навичок дата мoжливicть !м самостшно записати пропущеш слова, там самим повторита й закршита вивчене. За аналопчним принципом, але з бшьшою долею самостшносп i складносп, пропонуються тренувальш завдання в курсах 7 i 8 клаав [3; 4]. Доступшсть i зрозумшеть практачних тренувальних завдань надае впевненост1 учнев1 у власних силах, е стимулом для продукування орипнальних i правильних щей на наступному erani виконання практично! роботи.
Творче мислення стимулюе пошукову актив Hi сть, спрямовану на виршення проблемних ситуацш. Тобто учень не задовольняеться використанням звичного або запропонованого способу дн, йому замало лише репродуктавно засвоювата знания, оволод1вата практичною д1яльшстю. Пошукова актив Hi сть породжуе дослщницьку поведшку. Остання, будучи ушверсальним ¡нструментом роз1фиття та самореал1зацп творчого потенщалу особистосп, е пфеконливим проявом !! творчого розвитку, допомагае учням оволодгги загальними прийомами мислення застосування алгоритму дпг що вщображае порядок мислительних опфащй. Таким чином, пфеходимо до виконання третьего етапу практачних po6iT, yenix якого прямо залежить вщ якосп засвоення практачних навичок на пфшому та другому етапах робота.
Tperift етап передбачае здшенення ношу ков о-доипдно! роботи з риними джфелами геофаф1чних знань, ¡ндивщуальний шдхщ кожного до виконання завдань, актавне використання метод ¡в навчання за pie нем самоспйно! розумово! д1яльносп: проблемний виклад, частково-пошуковий, дослщницький та обмежене втручання вчителя у творчий пошук учи ¡в. У таких умовах максимально працюе мехашзм творчосп, склад овими якого е мислення, почуття та уява.
Процес учшня продовжуеться: набуваючи HOBi знания, оволод1ваючи навичками, вмшнямн. школярi вдосконалюють операщ! анал1зу й синтезу матер 1алу. що е об'ектом !х практично! д1я.гтьносп. 3 удосконаленням д1яльносп ускладнюються i !! onepanii. При цьому, що дуже важливо, вдосконалюсться також процес !х застосування. BiH виходитъ з-гад контролю свщомосп, узагальнюеться i, зрештою, визначае уешшшеть д1яльносп. Як вщзначав С. Рубшштейн, «зд1бносп - це закрншена в ¡ндивщов1 система узагальнених пошчних д1яльностей. На вщмшу вщ навичок зд!бносп - результата закр1плення не cnoco6iB дш, а пагачних процеав («д1яльностей»), засобами яких дi i i д1яльносп регулюються» [8, 125].
На думку Г. Костюка, здШносп людини виявляються не тшьки в тому, як вона засвоюе й вщтворюе Ha6yri людьми знания i вмншя, а й як BHpiniye на !х основ! HOBi завдання, творить щось нове. Д1яльшсть людини потребуе не лише вщтворення того, що було в и доеввд, а й його перетворення, створення з слсмснтш попереднього доевщу образ1в таких об'ект, що !х вона безпосфедньо не сприймала. При цьому уява або фантаз1я е необхщною в ycix сферах i пращ, i навчання [5, 321].
Кращими способами кер1вницгва розвитком мислення в учшв е таш, за яких !м випадае доступна для них самоспйшсть не тшьки в застосуванш, а й у вщшуканш cnoco6iB виконання нов их завдань. Вдаючись до ргзних здогадок i пошукових дш, школяр i вчаться аншпзувати i синтезувата умови завдань, знаходять шляхи виконання i пфев!ряють !х правильшеть. При
цьому не обходиться без помилок, але останш мають i позитивне значения, бо усвщомлення ïx учнями теж сприяе розвитку мислення [5, 364].
3míct завдань третьего етапу вииливае ¡з теми практично! роботи: визначення масштаб1в плашв карт при розв'язанш задач, визначення географ1чних координат i вщстаней за географ!чними картами, нанесения географ]чних об'екпв на контур ну карту, скпадання опиав географ1чних об'екпв i явищ за reo граф ¡чними картами, встановлення i пояснения основних геофаф1чних закономрностей, аналп тематичних карт тощо. Значна юльюсть завдань завфшуеться висновками, яы сформульоваш ¡нод1 з пщказками, а ¡нод1 й без них. Таким чином, учн1 вчаться осмислювати офимаш результата робота, узагальнювати й систематизувата ïx, вщстежувати лопчну сфуктуру в систем! конкретних геофаф1чних знань [2; 3; 4].
OniKyBaHi результата творчо виконаних практичних po6ÍT з геофаф1чними китами е реально ддшснюваними. У них вщображаеться вмшия поеднувата теоретичш i практачш знания, майстфне застосування всього того, що знаеш, творче самовнраження ¡ндивщуальносп учня, створення орипнальних щей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гребенник А. С., Олександров В. I., Ъкевський А. I., Чнбишев В. С. - К.: Рад. шкала, 1973. - БЕ с.
2. Думанська Г. В., Назаренко Т. Г. Пракгнчш робота з географп: Практикум для 6 класу. -
Кам'янець-Подшьськнй: Акиома, 2007. -52 с.
3. Думанська Г. В., Назаренко Т. Г. Пракгнчш робота з географп: Практикум для 7 класу. -
Кам'янець-Подшьськнй: Акс1ома, 2007. -56 с.
4. Думанська Г. В., Назаренко Т. Г. Пракгнчш робота з географп: Практикум для 8 класу. -
Кам'янець-Подшьськнй: Акиома, 2007. -44 с.
5. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес i исггачний розвиток особистосп / Шд ред.
Л. М. Прокшпенко. - К: Рад. школа, 1989. -609 с.
6. М'ясощ П. А. Загальна психшопя: Навч. поабник. - К.: Вища шкапа, 2000. - 479 с.
7. Роменець В. А. Психолопятворчосп: Навч. noció ник. -2-гевид., доп. - К.: Либщь, 2001. -288 с.
8. Рубинштейн С. Л. Принципы и пути развитая псих ал о тин. -М.: Изд-во АН СССР, 1959.
9. Тогтузов О. М. Проблемне навчання географп в шко.ш: теория i пржтика: Монограф1я. - К.:
Фешкс, 2007. -304 с.
Мары ГАЙДУК, Олена МИСЬКО
ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБ1В МУЛБТИМЕД1А ПРИ ВИВЧЕНН1 МАТЕМАТИКИ СТУДЕНТАМИ
V cmammi розгпянуто використання sacoôie мультимедиа при формуватг математичних понять та забезпечення найбтьшсприятпшихумов для саморозвитку ocoôucmocmi cmydeHmie коледжу.
Глибои 3míhh в 3míctí пращ, пов'язаш 3Í змшами в економ1чних вщносинах, де вщбуваеться пфехщ до ринков ого регулювання, ставлять hobí, бшып bhcokí вимоги до загальноосв1тньо1 i професшно! пщготовки bcíx спещалкт, зокрема молодших.
Одшею з характер них ирикмет сучасного пфюду розвитку суспшылва е сф1мкий розвиток комп'ютфно! тсхшки i ïï pÍ3H0MaHÍTH0ro профамного забезпечення. Технологи, основним компонентом яких е комп'кггф, проникають практично в yci сффи людсько! д1яльност1. Вони nomítho впливають на ocbíthio сферу i визначають напрямок ïï руху в 6ík штенсифкацп та технолопзаци навчального процесу.
У cbítoí нов их вимог особливо! гостроти набуло навчання з дисцишин природничого циклу, зокрема математики. Математачш методи дослщження стали важливою складовою частаною п¡знания, а математика - потужним апаратом виробництва.
В умов ах шформатизаци навчального процесу педагоги вищо! школи дктають hobí мо лет ив о ctí управлшня навчально-газнавальною д1ялыпстю студен™. Нова роль компьютера в педагопчнп! д1яльност1 як банку ирофесшно сфуктуровано! ¡нформацн i поршня на простота доступу до не! змшюють мету навчання вщ заиам'ятовування великого обсягу ¡нформацн на вишня здшснювати ïï иошук i осмислення, на прагнення до поctíиного самовдосконалення.
