CC BY
52
свщомого виконання вправ. Дуже важливою ланкою е вироблення певно1 стратеги' Його проведения, а саме:
- спрямування тих, хто навчаеться, на осмислене виконання дш;
- забезпечення розвитку в учшв навички самостшно1 д1яльносп; -розкриття мжпредметних i внутршньопредметних зв'язюв;
- дотримання HacTynHocri i технолопчноГ послщовносп у виконанш трудових процеав. Поточний iнструктаж здiйснюеться майстром виробничого навчання в процеа виконання
вправ тими, хто навчаеться, завдяки якому забезпечуеться контроль за виконанням навчально-виробничого завдання. На даному erani метод ¡нструктування доцшьний у вигляд1 ¡ндивщуально1 допомоги учнямв pa3i необхщносп.
В npoijeci заключного ¡нструктування здшснюеться анашз виконаних вправ, звертаеться увага на типов i недолжи та ïx усунення, а тому цей вид ¡нструктування передбачити важко.
Навщмшу вщ визначених шструктаж1в, у практищ виробничого навчання застосовуеться i письмове ¡нструктування учшв. Вщомо, що виробничо-техшчна i виробничо-технолопчна документащя, до яко1 вщносяться 1феслення, шструкци, алгоритми дш, опсращйш, ¡нструктивш i технолопчш карти, е важливим джерелом техшчно1 та технолопчно1 шформацп для здшснення самостшного виконання технолопчних процейв. Дослщження в цш ranyjii показали, що лише текстов! ¡нструктаж1 негативно вплпвають на усшшне формування уявлень в учшв про правильну послщовшсть дш. Тому обсяг шформацп у вказанш документацп повинен буги приведении у вщповщшсть з р1внемзнань учшв та ïx практичним досвщом.
Отже, 3MÎCT i особлив1сть метод iE виробничого навчання залежать вщ змсту навчального матер1алу, форм оргашзацп навчально-виробничого процесу, етагав формування професшно-практичних умшь i навичок, досввду майстра виробничого навчання, а також врахування bîkobhx та ¡ндивщуальних особливостей тих, хто навчаеться.
Л1ТЕРАТУРА
1. Батышев С. Я. Профессиональная педагогика. - М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1999. - 904 с.
2. Жиделев М. А. Методы обучения трудовым действиям. -М.: Высшая школа, 1972. - 208 с.
3. Никитина H. Н., Жшезнякова О. М., Пегухов М. А. Основы профессионально-педагогической деятельности: Учеб. пособие для студентов среднего проф. образования. -М.: Мастерство, 2002. -288 с.
4. Педагопчна книга майстра виробничого навчання. Навч.-метод, п od б ник / Н. Г. Ничкало,
В. О. Зайчук, H. М. Розентарг та ¡н.; За ред. Н. Г. Ннчкало. - 2-е вид., доп. -К.: Вшца школа, 1996. -383 с.
5. Педагогика: Большая современная энциклопедия / Состав. Е. С. Рапацевич. - Минск: Современное слово, 2005. -720 с.
6. Подласый И. Г. Педагогика. Новый курс: В 2 ч. - М.: Гуманитарный издательский центр Владивостока, 1999. Ч. 1. -570 с.
Галина ОМЕАЬЧЕНКО
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ЗМ1СТУ ВЗАСМОДП МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ I ВИКААДАЧА СПЕЩААЬНИХ ДИСЦИПА1Н У ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНОМУ НАВЧААЬНОМУ ЗАКААД1
У cmammi розгпянуто зшст взасыодil майстра виробничого навчання й викпадача спещальних дисцштн у профеайно-техшчяих навчапьнш, закладах швейного проф1то. Розкрито основы напрямки профоргснтацто! роботи майстра i викпадача, 'ix сптьно! учасгт у створенш навчапьно-методичного забезпечення предмета i професш, становпенш творчо'1 профеайно! dimbHocmi учшв таких навчапьнш, saxnaôie.
Практикою профеciйно-техн¡чн оÏ школи накопичено значний досвщ в оргашзацп фахового навчання майбутшх робггниюв. Забезпечення ринку npaui яюсними спещашстами, формування та оргашзащя замовлення на гадготовку квал1фжованих робочих необхщних професш, удосконалення зм1сту навчання i виховання, оптимального за обсягами i структурою, займае ниш одне з найбшьш значимих мсць у систем! професшного навчання Украши.
Серед проблем, яы виникають у зв'язку з шдготовкою май буш ix квал1фжованих
робтпшв, важливе мкце прщцляеться умовам взаемодп майстра виробничого навчання й викладача спещальних дисциплш в орган ¡заци та здшсненш процесу професшного навчання.
Анал1з науковнх праць показав, що проблема оргашзацп взаемодп майстра виробничого навчання й викладача спещальних дисциплш профсс 1 йно-тсхшч них навчальннх заклад1в (ПТНЗ) спрямована на 1хне самовираження в педагопчнш д1яльносп \ дослщжена недостатньо.
Пфспективним, на нашу думку, е пошук шлях1в подолання протир1ч, яи ¡снують в д1яльност1 майстра виробничого навчання й викладача спещальних дисциплш при шдгстовщ майОутшх квшифншваних робггаиыв у ПТНЗ швейного профшю.
На сучасному етага оргашзащя взаемодп майстра виробничого навчання й викладача спещальних дисциплш у ПТНЗ швейного профшю полягае в переход! вщ освггаьо-педагопчно! форми робота педагопчного колектаву до системно-д¡яльностно!. У цих умовах взаемод1я враховуе основш вимоги, яю ринок пращ пред'являе до професшноГ компетентное™ випускниюв ПТНЗ: фундаментальна загальнотехшчна шдготовка разом ¡з загальнокультурною грамотною; професшна компстентшсть, висока професшна майстфшсть I яисть пращ; здатшсть самостшно приймата ршення I вщповщати за результат свое! д1яльносп; готовшсть до самоосвгги тощо.
Науково-дослщницьо пщходи шдготовки майбутшх роб1тниив викладеш в провщних нормативно-правових документах, яи регламентують розвиток професшно-техшчного навчання, - Закош Украши «Про професшно-техшчну освпу» [2], «Концепцп розвитку професшно-техшчноГ (професшноО освгги» [6]; розкрит! в дослщженнях фшософ1в, психолопв, педагопв В. П. Андрущенко, Г. О. Бала, Б. С. Гершунского, С. У. Гончаренко, I. А. Зязюна [3], В. Г. Кременя, В. О. Моляко, Н Г. Ничкало [7], В. А. Сластьонша, Ю. А. Якуба [10] та ¡н. Ефектившстъ професшно1 пщготовки робггниюв, розвиток творчого потенщалу в процеа навчання науково о0Грунтован1 в дисертацшних роботах Р. С. Гуревича [1], Л. I. Денисенко, О А. Дубасенюк, О. Е. Коваленко [4], I. М. Козловсько1 [5], В. Т. Лозовецько!, МЛ. Пальчук, О. Ю. Пшаево1, Л. Л. Сушенцево!, Л. 3. Тархан, Б О. Федорошина, О. О. Фурси, ЛI. Шевчук, О. I. Щербак та ¡н.
Метою нашоТ статт1 е харжтеристика сучасних шдход1в до розробки змшту взаемодп майстра виробничого навчання й викладача спещальних дисциплш у ПТНЗ як одного з дидактичних компонент взаемодп педагопв \ розкритгя його впливу на яисну гадготовку майОутшх квал1ф1кованих робггаиыв швейного профшю.
Педагопчна взаемод1я — це процес, що складаеться з багатъох компонент, дидактичних, виховних I сощально-педагопчних взаемодш I присутнш у вс1х видах д1яльносп майстра виробничого навчання I викладача спещальних дисциплш. В основ1 його лежить сшвроб1таицтво. Взаемодп вщ1фае наЙЕажлиЕниу роль у людському спшкуванш, д¡лових I партнерськпх вщносинах. Педагопчна взаемод1я може розглядатась як процес сощально-психолопчний (взаемодп в колективО I як ¡нтефальний (об'еднук™ р1зн1 виховш впливи в конкретному суспшьств1), 1 припуска е р1вшсть вщносин [9, 296].
Основ ними характфистиками взаемодп науковщ вважають: взаемогазнання, взаеморозумшня, взаемовплив, сум1опсть. При цьому необхщно розум1ти, що взаемод1я сторш - це не самоцшь, а найважливший зааб усгашного виршення поставлених навчально-виховних [ розвиваючих завдань.
Система дидактичних компонент взаемодп майстра виробничого навчання й викладача спещальних дисциплш визначаеться вщповщно до мети, принцишв, форм, метод1в I змсту.
Характеристика кожного компонента окремо визначае опис системи загалом. Ро.ш компонент етвалентш, кожний з них обфунтований у ршенш своКх завдань. Кожний компонент характеризуе систему I з'еднуе д!Г компонент мж собою в досягненш и щлей I завдань. Координащя компонента проявляеться у взаемозумовленосп функцш р1зних з ас об ¡в, форм1 метод1в м1ж собою [11].
Розглянемо детальшше змст взаемодп' майстра виробничого навчання I викладача спещальних дисциплш як основний дидактичний компонент взаемодп, що забезпечуе обмш шформащею, мжособисг1сне газнання, оргашзац1ю й регулящю взаемин за допомогою р1зних комун1кативних засоб1в.
Змкт взаемодй' майстра виробничого навчання I викладача спещальних дисципл1н
проявляться у наступнш д1яльносп:
- взаемод1я у nponeci профopi ентащйноi роботи;
- взаемод1я у poöori з сощальними партнерами;
- взаемод1я при розробщ навчально-методичного комплексу дисциплш «Тсхнолопя виготовлення одягу» i «Виробниче навчання»;
- взаемод1я у пщготовщ та проведенш уроыв з дисциплш «Технолопя виготовлення одягу» i «Виробниче навчання»;
- взаемод1я в орган ¡зацп bhxobhoi роботи;
- взаемод1я у процей оргашзацп та проведения конкурс1в професшно I майстерносп, ол1мтад, творчих виставоктощо.
Прийнято вважати, що професшна оркнтащя учшв е частиною навчально-виховного процесу. Педагопчш пращвники ПТНЗ намагаються допомогти мол од i в таких складних питаниях, як професшне самовизначення, пошук свого Mi спя в житп.
1нтфес роботодавщв до робочих кадрщ з високим piBHCM кватпфжацп е закономрним. Сучасного робггника вони бачатъ як такого, що мае повну середню або сфедню професшну осв1ту, володк сум1жними профеаями. Bei елементи ново! системи вщносин Mi ж роботодавцями i робггниками, яы складаютъся сьогодш, з установами сучасно! професшно! ocßini [8, 96].
Для усгашного проведения профоркнтацп адмшктрацн ПТНЗ мають сшвпрацювати з адмшктращями загальноосвшпх шил, включаючи розробку заход1в, яи дозволяють учням шкш отримати ¡нформащю про певний ПТНЗ, де вони можуть отримати професшну спещальшстъ. L(i заходи будуть бшьш уешшними, якщо залучати до учасп в них майстр1в виробничого навчання i викладач1в спещальних дисциплш ПТНЗ разом ¡з класними кф1вниками випускних loiaciB шил.
Профоркнтацшна робота, зокрема, пфедбачае:
- 3ycTpi4i з випускними класами шкш (9-11 класи) для надання шформацп щодо ПТНЗ;
- оформления професшно! шформацп на стендах;
- показ моделей одягу та зачкок на загальношильних заходах;
- запрошення учшв випускних loiaciB шил навипусыи icrnrra в фупи кравщв, nepwapiE, трикотажниыв, вишивальниць ПТНЗ;
- запрошення учшв шкш на щор1чний конкурс, вщомий у р1зних Micrax Украши як «Всеукрашськнй фестиваль моди», моделей одягу та зачкок;
- 3ycTpi4i учшв шкш з випускниками ПТНЗ.
Отже, можна зробити висновок: по-пфше, потр1бна бшьш ткна сгавпраця адмшетрацш MicbKHX i альських шкш з адмшктращями ПТНЗ; по-друге, аптащя для учшв шил мае бути бшьш зрозумшою р1зномаштною, враховуючи BiKOBi особливосп старшокласниыв; по-трете, взаемод1я шк1л i ПТНЗ мае Eiipinnmi питания щодо працевлаштування випускника школи.
Наступним етапом зм1сту взаемодп майстр1в виробничого навчання та викладач1в спещальних дисциплш е здшенення роботи ¡з сощальними партнфами. На початковому еташ оргашзацшно-управлшсько1 д ¡я ль ноет] майстра виробничого навчання i викладача спещальних дисциплш проводиться мошторинг шдприемств репону, вивчаеться ринок npani швейно! ranysi, атакож матер1ально-техшчне оснащения П шдприемств.
У npoueci констатуючого етапу нашого дослщження, метою якого було вивчили попит роботодавщв Abtohomhoi Республ1ки Крим (АРК) на шдготовку квал1фжованих робггниыв за профескю «Кравець», ми встановили, що майстри виробничого навчання i викладач1 спещальних дисциплш стльно вщвщували так1 тдприемства, зустр1чалися з ix кф1вниками й управлшиями, обговорювали питания, пов'язаш з професшною спрямован1стю, визначенням р1вня квал1ф1каци майбутшх робггниив тощо.
Анал1зуючи 3i6paHi дат про сучасш провщт тдприемства АРК, нами встановлено, що, тдприемства, яы займаються тдприемницькою д1яльшстю з обслуговування населения, в тому числ! салони, ателье та майстфш з виготовлення i ремонту ¡ндивщуальних швейних вир о б ¡в. визначають види професшно1 д1яльносп майбутнього квал1ф1кованого робггника. Зпдно з цим майстри виробничого навчання i викладач1 спещальних дисциплш вносять корективи у змст' професшно-теоретично! та професшно-практично! пщготовки майбутшх пращвниыв. Так,
шдприемство «Макжен» спещал1зуеться на виготовленш веч1ршх I весшьних суконь, вироб1в ¡з ширн, замни й хутра, а тому замовниками особлива увага придшяеться на знания та вмшня майбутнього робггника виконувати роботи ще! асортиментно! групи виробш. 3 врахуванням цього майстрами виробничого навчання й викладачами спещальних дисциплш були внесен! корективи у робоч1 навчальш профами предмет! в «Технолог! я виготовлення одягу» 1 «Виробниче навчання».
Великим попитом на ринку пращ користуються робшшки, яи мають дизайнерсью вмшня виготовляння штор 1 прикрас до ¡нтер'еру будинку. 3 щею метою ми оргашзували гурток «Салон штор», де в позаурочний час бажакга можуть придбати знания дизайну й виготовлення сучасного асортименту для ¡нтер' ера будинку та о фа су.
Розробка дидактичних засоб1в з предметов профе сшно-теорети1 шо 1 та професшно-практичноГ шдгоговки вимагае ткного взаемозв'язку та единого технолопчного шдходу в створенш навчально-методичного забезпечення предмет I професш, яку ми визначили як наступну структур ну одиницю змилу взаемоди майстра виробничого навчання й викладача спещальних дисциплш. Спшьною розробкою е корегування навчальних профам, поурочно-тематичних плашв, пере.тку навчально-виробничих роб1т розробка системи контрольно-перев1рочних завдань для тематичних I поетапних атестацш, документацп письмового
1 негру ктування, тестових завдань, карток завдань, опор них конспекпв.
Так, при сгальнш робот! виконання натуральних засоСав навчання, зокрема зразюв з вузловоГ обробки, зразив одягу в натуральну величину, иеобхщне дотримання единих технолопчних процеав виконання опфащй, сучасних засойв [ метод ¡е обробки виготовлення одягу. Наприклад, обробка комра в чолов1чому шджаку мае технолопчш особливосп й умови процесу створення зразку, атому вважаемо, що необхщно сшльно координувати послщовшсть д!й технолопчно1 обробки вщповщно до обраного устаткування, матер1ал1в I способш сучасноК обробки.
Складовою зм1сту взаемоди майстра виробничого навчання та викладача спещальних дисциплш е виховна робота в закршленш фуш. Досвщ показуе, що бшьш ефектнвннм буде результат виховжм роботи в тому випадку, коли викладач спещальних дисциплш е одночасно класним кер1вником навчально! фупи. Приймаючн нову фупу учшв, класний кф1вник \ майстер виробничого навчання знайомляться з особистами справами вихованщв, 1хшми родинами, вивчаютъ сформовану систему виховно1 робота в фуш, традици, офщшну й неоф1щйну структуру колективу. Все це допомагае здшененню наступносп у виховнш робо-п.
На початку навчального року дощльио провести за допомогою психолога д1агностичш «зр1зи» у груга з метою виявлення психолопчноГ атмосффи, згуртованосп, цшшетно-ор1ентащйно1 едносп й ¡нших ¡стогних параметр ¡в колективжн життед1яльносп. Корисно виявити основш вщносини вихованщв м1ж собою, а також ¡'х ставлення до навчання, пращ, природи, мистецтва, ¡нших явищ I процеав навколишныл дшсносп. Пщготовчий етап до складання плану виховно1 роботи зводиться до збору ¡нформацп про фуповий колектив 1 окремих вихованщв, який визначнть характф домшуючих виховних завдань.
У сучасних умовах рпко зростае роль творчосп в професшнш д1яльносп квал1фжованих робпшшв, зайнятих у галузях швейного виробницгва. При цьому включения у творчу д1яльшсть вщбуваеться вже на початку професшно! кар'ери, а тому наступним етапом змсту взаемодп майстра виробничого навчання й викладача спещальних дисциплш е пщготовка та проведения конкурс1в професшного майстерста, ол1мшад, творчих виставок.
Ми вважаемо, що становления творчо1 професшжн д1яльноеп учшв необхщно ддшенювати винятково на особиспснш о с нов 1. з максимальним розвитком у них готовносп до творчосп, яка втшюеться в р1зних сферах життед1яльносп людини. Найважлившою умовою щлеспрямовано1 роботи з розвитку творчих зд1бностсй учшв е оргашзащя 1х навчально-тзнавальжн д1яльносп, що забезпечуе ¡ндивщуальний розвиток о со б исто сл.
Пщготовка майбутшх робтшюв швейного профшю до творчосп в професшнш д1яльност1 починаеться з використання на уроках навчально-дослщницько1 д1яльносп учшв, яка реа.шзуегься при виршенш проблемних \ виробничих ситуащй, дооидницьких завдань, проведенш дискусш, виконанш творчих робгг. Особливу увагу варто звфнуги на оргашзащю самостшно! д1яльносп учшв. На пфших етапах навчання основними видами самостшно!
роботи учшв е розробка реффат, складання звтв про екскурси на виробшта шдприемства, шдготовка доповщей з новинок у швейнш галузг У випускних фупах - це виконання дипломних [ пробних квал1ф1кацшнихробгг.
Як приклад розглянемо оргашзащю самостшно1 роботи з професи кравець при вивченш дисциплш «Технолопя виготовлення одягу» \ «Виробниче навчання». Залучення учшв до самостшно1 роботи починаеться з1 складання конспект, вщвщування виставок та ярмарыв товаров народного споживання I продукцп в ир об н ичо-техн ¡ч но го призначення. Викладач \ майстер виробничого навчання у процеи екскурсп орган ¡зов ус беади з учасниками й оргашзаторами виставки, а учш складають розгорнуп звгги з проведения екскурси, проводять комфщйний анал1з рекламно! продукцй' учасниив в и став ки-яр мар ку.
Пщготовка учшв до виконання конкретного виду д1яльносп здшснюетъся на практичних заняттях, у процеа навчальжн й пфеддипломно! практики. При проведенш практичних занять активно використовуються форми навчання, гцо сприяють розвитку творчих зд1бностей учшв, - конкурси, дшов1 й рольов1 ¡фИ.
Розвиток професшно! творчосп майбутшх квал1фжованих робтшюв, спрямовано! на створення рпних технолопчних проекпв \ нових вид1в вироб1в, здшснюеться й на заняттях гуфив. Виконання учнями творчих проект становить важливу умову дидактично! системи. При цьому важливо майстру виробничого навчання та викладачу спещальних дисциплш зумгги включите у творчий процес всю навчальну фупу учшв, незважаючи на р1зний р1вень зд1бностей.
Розвитку творчих зд1бностей сприяе [ проведения професшних конкурс1в «Краший за профеаею», у процеа яких в майбутшх ройтниив формуеться професшна маисгершсть. Особ.щппсгю конкурс проведених у ПТНЗ сервку й дизайну в фупах кравщв е те, що вони проводяться сфед вах учасниив процесу навчання. Таким конкурсам пфедуе велика сумкна робота майстра виробничого навчання I викладача спещальних дисциплш, що включае рофобку положения про конкурс, розробку завдань, вщб1р учасниив, визначення складу жури рофобку критерии оцшки, складання ощнних таблиць, гадготовку робочих мкць. Участь в конкурсах професшно! майстерносп тих, хто навчаеться, розвивае у них професшну мобшьшсть, самостшшсть, ¡шщатившсть, забезпечуе ¡ндивщуальний гадхщ реал1защГ творчих щей.
Отже, з огляду на вище викладене, можна зробита висновок: оргашзащя взаемодп майстра виробничого навчання 1 викладача спещальних дисциплш ПТНЗ благотворно впливае на яисть пщгоговки майбутшх квал1фжованих робггниив швейного профшю та формуе у них професшну майстершсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревич Р. С. Теоретичш та методнчш основы оргашзацп навчання у профеййно-техшчних закладах: Дне. ... д-рапед. наук: 13.00.04. -К., 1999. -481 с.
2. Закон Украши «Про профеайно-техтчну осв1ту» // Профеайно-техтчна осв1та. -1998. - № 1. - С. 2-12.
3. Зязюн1. А. Фшософ1я педагопчно! дП: Монограф1я. -Черкаси: Бид-во ЧНУ, 2008. - 608 с.
4. Коваленко О. Е. Дидакгичш основи профе айн о-методично! гадготовки викладач1в спещальних днецнпган: Дне. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. -К., 1999. -381 с.
5. Козловська I. М. Теоретичш та методнчш основы штеграцп знань учшв профеа йно-техшчнт школи: Дне. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. - К., 2001. - 464 с.
6. Концепщя розвитку профеийно-техшчно! (професшно!) оевгги в Укршш. 5 липня 2004 року // Професшна-техшчна оевгга. -2004. -№ 3. - С. 2-5.
7. Ннчкало Н. Г. Рннок пращ 1 проблеми модершзацн гадготовки квал1фжованнх роб1тннюв // Професшно-техшчна осв1та. -2004. - №1. - С. 4-12.
8. Омельченко Г. Л. Профоркнтагця I професшннй профшь // Директор школи, лщею, пмнази: Всеукрагнський науково-практичный журнал. -2008. - № 3. - С. 95-97.
9. Педагогический энциклопедический словарь / Гл. ред. Б. М. Бим-Бад; Редкол.: М. М. Безруких, В. А. Болотов, Л. С. Глебова и др. - М.: Большая Российская энциклопедия, 2003. - 528 с.
Ю.Якуба Ю. А. Взаимосвязь теории и практики в учебном процессе средних профессионально-технических училищ: Проф пед агогика. -М.: Высшая школа,1985. -175 с.
11. [Електронний ресурс] -http://www.5ballov.rU/referats/preview/33299/4
