CC BY
35
Дмяра ГЕЛЬФАНОВА
ОСОБЛИВОСТ1 ФАХ0В01 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В
У статт1 розкриваються особшвост/ подготовки майбутшх тженеров-педагогов у закладах професШно-педагог1ч.но1 освти. Визначено сутшсть шженерно-педагог1чно1 освти, проанатзовано особшвост1 фаховог подготовки майбутшх ¡нженеров-педагогов. Ввернуто увагу на основш пробпеми, якл заважають удосконапенню ща робото. Окресшно шляхи вир1шення зазначених проблем. Выявлено мосце I роль математшноо тдготовки в систем! фаховоI подготовки тженеров-педагогов.
В останш роки перед вищою педагопчною школою Украши сто!ть завдання гадготовки ф'Яхшцш, яы иоеднують глибою фундаментальш теоретичш знания \ практичну пщготовку. Законы Украши «Про о ев ¡ту» [ «Про професшно-техшчну освтг» спрямоваш на формування високорозвинено!, творчо! особистосп, зокрема в процеа пщготовки ¡нженер1в-педагопв. 1нженерно-педагопчна осв1та мае враховувати перспективы як удосконалення виробництва, так 1 ¡нтеграцп Украши з европейським ствтовариством. За роки економчного становления незалежно! Украши значно похитнулася впчизняна система профеййно! пщготовки спещал1спв високо! квал1ф1кащ1. Вщсутшсть достатнього фшансування, низька зарплатня викладач1в й шип фактори не дозволили гадтримати на випфеджальному р1вн! ш и матер!ально-техшчну базу, ш кадровый склад [1].
Рынок пращ, що штеисивно формуеться, входження Украши в цившзоване евггове сшвтовариство зумовлюють зростання вимог до р1вня квал1фжацы шжен фа-педагога, який здшенюе пщготовку робггничого потенщалу крайни в професшно-техшчних навчальних закладах (ПШЗ). Майбуташ ¡нженф-иедагог мае поеднувати професшш знания та вмшня, з майстершстю здшенювати пщготовку фах1вщв, здатних вчасно адаптуватися в мшливих умовах ринку.
1нженерно-педагопчна осв1та, що належить до профеайно-техшчпо! осв1ти (ПТО), е складною системою [ поеднуе в соб1 р1зн! взаемозв'язаш компонента: принципы, цш, завдання, зм1ст, засоби, фор ми, методи, функци. При виршенш проблем ефективного розвитку ще! осшти п структурна складшсть визначае необхщшеть вивчення вказаних компонент системы, атакож принцигав оргагазаип \ управлшня нею.
Анал1з праць вчених, яю дослщжували питания становления I розвитку шженерно-педагопчно! осв1ти, - С. Я. Батишева, I. Б. Васильева, М. М. Волкова, £. Ф. Зеера, О. Е. Коваленко, Ю. А. Кустова, Б. Д. Литвинова, А. Т. Маленка, А. С. Новкова, Н. Г. Ничкало, О. I. Пастухова, В. Г. Романцева, О. I. Щфбак дозволяевиявита основне протир1ччя шженфно-иедагопчно! оевгги, яке полягае в тому, що протягом тер мшу навчання у ВНЗ необхщно яюсно здшенити три виды пщготовки: ¡нженфну, психолого-педагопчну та пщготовку з робггничоК професи. 3 урахуванням зм1сту професшно! д1яльносп шженера-иедагога цю профепю ¡, вщповщно, оевггу треба вважати педагопчною, розумпочи при цьому, що шженерш знания е запетом оевгги, який в процеа майбутньо! про фсс шно - педагопчн о! д1яльност1 в закладах професшно-техшчно! оевгги буде реал1зовувати ¡нженф-иедагог. Окр1м штеграцп техшчно! I психолого-педагопчно! гадготовки, сучасний ¡нженф-иедагог повинен мата глибоку пр о ф ее 1 йн о- ор китов ану математичну гадготовку.
Мета статп - з'ясувати особливосп фахово! пщготовки майбутшх ¡нженер1в-иедагопв \ шляхи и' вдосконалення; виявити меце 1 роль математично! гадготовки в систем! фахово! гадготовки ¡нженф!в-педагопв.
Вщповщно до статп 46 Закону Украши «Про професшно-техшчну оевггу» пщготовка педагопчних пращвниив для ПТНЗ та установ ПТО здшснюеться у ВНЗ, зокрема на !х спещал!зованих факультетах, а також в шдустр1ально-педагопчних техшкумах ! коледжах, р!зних шженерно-педагопчних навчальних закладах. Професшне навчання робгппшв щлеспрямовано зд!йснюеться також на внробн1штв1, адже умовах р инков о 1 скономки вщродження та розширення тако! форми пщготовки фах1вшв набувае особливого значения.
Педагог професшно! школи, кр1м гадготовленосп до педагопчно! д1яльност1, е фах1вцем
у тш галуз1 господарства, для яко! готуються кадри в профеайному навчальному закладг Таким чином, система професшно-иедагопчно! освгги ¡нтефуе в соб1 педагопчну I професшну (спещальну, тобто вщповщну псвн1Й галуз1 народного господарства) складоег
Визначимо три основш складов1, що утворюють оргашзацшну основу гадготовки квал1фкованих робггничих кадр1в:
1) базовий загальноосвший р1вень учгав;
2) матф1ально-техшчна база навчального закладу 1 виробництва;
3) компетентш шженфно-иедагопчш кадри.
Система пщготовки кадр1в вищо! квал!фнсацп, зокрема майОутшх ¡нженер1в-иедагопв -викладач1в навчальних заклад1в ПТО, е одним з голов них напрямыв д!яльносп сучасно! впчизняно! освгги. Це зумовлено прюритетним значениям пщготовки для економжи Украши конкурентоспроможних, високопрофесшних [ комиетентних фах1вщв, а також необхщгастю ефективно! пщготовки фахщщв у ¡нженерно-педагопчному ВНЗ згщно з сучасними сощально-скономчними вимогами.
Система пщготовки викладач1в техшчних I спещальних дисциплш, майсцлв виробничого навчання, що склалася, е самостшною галуззю освтт. Особливо! актуальное!! 1 практично! значугцосп ця проблема набувае у зв'язку з прийняттям Державного оевггнього стандарту (2000 р.), в якому визначеш вимоги до зм1сту \ р1вня пщготовки вииускншав за фахом 6.010100.
Вщиовщно до цього документа, особлив е значения мають таи напрямки розвитку зазначено! освггянсько! галузк ¡нтелектуал1защя ирофесшно! освгги; врахування науково-техшчних досягнень; впровадження новшнх технолопй; формування ринку оевпшх послуг; модфшзащя шформацшного. науково-методичного та матер1ально-техшчного забезпечення !! функщонування; особиспсне оркнтований шдхщ у профеайному навчанш й впхованн1; розвиток сощального партнфства; м1жнародне сшвроб!таиитво.
Процеси глобалгзацп, шформатизаци сусгальава, тенденщ! гумашзацп 1 гумаштаризацп освтт, необхщгасть забезпечення стало го розвитку земно! цившзацн. а вщтак пщготовка людини до антикризово! поведшки вимагають системних дослщжень у галуз1 професшно! гадготовки робггничих кадр ¡в. оновлення зм1сту й вдосконалення ПТО, створення дфжавою умов для IX ефективного впровадження вщиовщно до Концеици розвитку професшно-техшчно! (професшно!) освгги в Укра!ш.
Результата науково-дослщно! робота з проблем пщготовки виробничого ифсоналу мають важливе значения для теоретичного обгрунтування концептуальних пщход1в до визначення змкту, шновацшних технолопй I методик професшного навчання у ПТНЗ р1зного типу [ форм власносп. Здобутий доевщ необхщно творчо використовувата для виявлення законом1рностей формування особистосп майбутнього конкурентосироможного фах1вця, пошуку оптамальних орган¡защ йно-педагопчних умов його сощально! та професшно! самореал1защ1 в умовах ринкових вщносин.
3 урахуванням ев¡тових тенденцш перспективних 1 вггчизняних потреб доцшьно всеб1чно аналпувати матер ¡а ли, що характеризуюсь творчий пошук у пщгстовщ квал1фжованих робпшшв педагопчних колектив1в ПТНЗ та установ ПТО, вщповщних ищроздш1в на вироОнищш, в систем! служб зайнятосп населения тощо. Таке концептуально обгрунтоване вивчення дае змогу виявляти професивш ще! шновацшного доевщу й розробляти рекомендаций спрямоваш на науково-методичне забезпечення реформування системи ПТО, обгрунтування неиерфвносп !! змкту, ¡нноващйних пщход1в, форм ! метод ¡в професшно! гадготовки молод 1 у в ах ланках, навчання ! пере навчання ргзних категорш незайнятого населения.
На важливосп вир! шеи ня цих проблем наголошувалося на Другому Всеукра!нському з'!зд1 пращвниюв освгги (2001 р.), а також на Загальних зборах АПН Укра!'ни 5 грудня 2003 р., на яких обговорювалося питания «Про концептуальш засади та основш напрями розвитку професшно-техшчно! освгги в Укра^'ш».
1нженерно-иедагопчна оевгга е угакальною за своею суттю, осыльки !! специф1чшсть дае можливкть сформувати такого гармошйно розвиненого фах1вця, який поеднуе в соб1 ¡нженфно-иедагопчн1 ум1ння, яи полягають у:
• проектуванш та виршенш техшчних завдань;
• оргашзацп навчально-виховного процесу в ПТНЗ;
• розробщ технологш i методик професшного навчання;
• створенш дидактичного забезпечення навчального процесу,
• проведенш р1зних видш i тигав контрольно д1агностичних заход ¡в в xofli теоретичного та виробничого навчання учшв ПТНЗ;
• вихованн1 учшвського колективу та ш. [2].
Розглядаючи сиещфку професшно1 д1яльносп шженф-иедагога, не можна не звфнути увагу на з\ист i прикладний характер навчального матфмалу, що вимагае вщ викладача та майстра володшня прийомами робгшичоК пращ, знань технологи обробки, метод ¡в розрахунку та ¡и.
Вони, як, наприклад, i учитель математики, теж повинш, готуючись до заняття, виконати деяк1 розрахунки, нагадати наочш ириклади, яю будуть демонструвати гад час уроку, продемонструвати методику розв'язання задачу здшснити керш ницте о предметним гуртком у позаурочнш роботг.
У Кримському шженфно-педагопчному ушвфситет! (дал1 - К1ПУ) готують ¡нженфно-педагопчних фах1вщв за напрямом 0101 «Педагопчна осв1та» за спещальшстю «Професшна навчання (за профшем пщготовки)», за вама чотирма освпнь о- квa.niфiкацшними ршнями р1внями: молодший спещал1ст 5.010104 (за 25 профшями, щор1чний обсяг ирийому в ушверситет на денну форму навчання становить 1015 oci6, на заочну - 325 ociO); бакалавр 6.010100, спещалкт 7.010104 (за 20 профшями, прийом a6iTypiemiB надеину форму навчання -869 oci6, на заочну- 620 oci6); мапстр 8.010104.
Педагог, пщготовлений до виконання pis них функцш: викладача i майстра виробничого (практичного) навчання з цшого спектру професш ПТО, методичного пращвника; викладача, шструктора виробничого навчання; ¡нженфа-педагога з пщготовки кадр ¡в у навчально-виробничих i навчально-курсових комбинатах, вщдшах техтчного навчання, на промиспових шдприемствах i шдприемств обслуговування; вихователя та оргашзатора навчально! продуктивно! пращ в школах i ПТНЗ.
Професшно-иедагопчна д1яльшсть шженера-иедагога за своею структурою i сирямовашстю е складним явищем i вщр1зняеться вщ д1яльносп фах1вщв ¡нших професш, оскшькив и структур! ¡нтефоваш компонента техшчно!, робочо! i педагопчноГ пращ.
1нженфно-педагопчна освгга - це процес засвоення систематизованих знань, умшь й навичок шженфно-техшчного, виробничо-технолопчного, психолого-иедагопчного та методичного характфу, в результат! якого на пщстав1 щлеспрямовано сформованих професшно важливих якостей особа набувае об'ективжи можливосп i документально оформленого права на гадготовку квал1фжованих фахшиш ргзних освгшьо-квал1ф1кацшних ршшв[3].
Спецш}нчним у пщготовщ з ¡нженерно-педагопчного фаху е однакова професшна значущсть дисцигшн суто техшчних i психолого-педагопчних. Мета системи професшно-педагопчно1 освгги е пщготовка фах1вщв з навчання професшним знаниям i вмнням в установах початково! i сфедньо! ПТО, а також безиосфедньо на виробниитвг Фатець повинен знати особливосп технологи галуз1 й окремо! спещальносп в нш, мати практичш професшш навички, оскшьки вш готуеться до проведения як теоретичного, так i практичного навчання. Широта мети визначае вщмшшсть проф ее iйно-педarori'ihoi оевгги не лише вщ иедагопчно1, а й ¡нших вщцв спещально! освгги (техшчно1, гумаштарней, еконог,цчно1. сшьськогосиодарськоК тощо). 1нтефатившсть ще! осе1ти означае прояв у нш ново1якосп.
B.C. Ледньов вщзначае, що оптимальн1 шляхи здшенення шженерно-педагопчжн оевгги, зумовлеш и природою та спецификою, ¡стотно iHini пор ¡в ня но з гадготовкою педагопчних кадр1в для загальноосвггньо1 школи. Головна if особлив1сть полягае в тому, що, на В1д\мну вщ студента педагопчного ВИЗ, пщготовленого до викладання одного-двох навчальних предметов, студент ¡нженфно-педагопчно! спещальносп готуеться до викладання илькох предмета. Враховуючи щ обставини, вчений робить висновок, що «випускники таких факультетгв маюгь бути пщготовлеш в спещально-технолопчному напрямку не ripuie, а, можливо, й краще, шж випускники вщповщних Оазових факультет. Педагопчну пщготовку не можна давати за рахунок технолопчно1» [4]. 3 uiei причини обсяг психо л ого - п ед агопчн oi пщготовки ¡нженфа-иедагога поступаеться цьому показнику в педагопчних вузах. Для того, щоб не втратити яысть
IX психолого-педагопчно! пщготовки, доводиться ¡нтенсиф1кувати: компактно структурувати зм!ст, розробляти 1 впроваджувати «ресурсозбф1гаючЬ> освтн технологи, шукати нов! шляхи I можливосп ¡нтефацн психолого-педагопчних 1 спещальних (¡нженерних) дисциплш.
Основ на мета профс ай но - пс д аго п чн о 1 д1яльносп у ВНЗ - формування в студент умшь виконання функцш профеайно-педагопчно! д1я.пьносп. Ц1 вмшня ор1ентоваш на структуру пращ як викладача, так I майбутнього фах1вця. Студенты повинш навчитися здшснювата перспективне планування I передбачати можлив! результата, розробляти педагопчш I техшчш проекта (проектувальш умшня), вщбирати \ структурувати навчальну ¡нформащю, конструювати нов1 педагопчш технолоп 1 навчання [ здшснювати уявну побудову техшчного об'екта, виконувата есызи, креслення, складати операцшш [ технолопчш карта на вироби (конструктивш умння) тощо.
Змкт пщготовки сучасного педагога професшиого навчання в К1ПУ е певною мрою особливим в практищ вшцо! 1 сфедньо! ПТО. Тут е три компонента - цикли: гумаштарно! та соц1 ал ьн о - сконо мчн о! пщготовки; природничонауково! гадготовки; професшно! та практично! гадготовки. Вони ¡нтефовага. Освиш профами, що включакггь щ компонента, забезпечують професшну мобшьшсть майбутнього фах!вця, його адаптац!ю до змшних умов робота 1 запит!в системи ПТО.
Анал!з змкту спещально! галузево! (фахово!) пщготовки студент у педагопчних ВНЗ показав, що вш не завжди повно вщображае специф!ку професшно-педагопчно! осв!ти, часто не враховуе сучасних тенденцш в теори I практищ навчання, а тому вимагае певного переосмислення, уточнения ! коректування. Кр1м того, вказанш проблем! не придшяеться. на жаль, належно! уваги в педагопчно!! методично! науц!. Можна сказата, що ниш для викладач!в ! студент!в ПТНЗ недостатньо розроблено науково-методичного забезпечення зм!сту дисципл!н спещально! галузево! пщготовки, а також вщсутае науково-методичне проектування змкту спещальних дисциплш, що передбачають не лише професшну пщготовку студент з галузевих дисциплш, а й формування ! розвиток його творчого мислення в процеа виршення прикладних завдань.
Таким чином, ¡снуе протир1ччя мж необхщгастю пщвищення якосп спещально! галузево! гадготовки педагопв профес!йного навчання вщповщно до концепци професшно-педагопчно! исвгш ! вщсутшстю належного науково-методичного забезпечення спещальних \ галузевих дисципл!н.
Анал1з фахово! складово! професшно-педагопчно! пщготовки майбуггах шженф!в-педагопв у К1ПУ та ¡нших ВНЗ вказуе на наявшсть певних проблем, а саме:
- розб1жшсть \иж обсягом необхщно! шформаци та часом, вщведеним на!! засвоення. Це пов'язано ¡з застосуванням нових шформацшних технолопй, прискореним впровадженням науки у виробництво, появою заруб1жно! техшки на украшському ринку й ш.;
- введения до навчальних план!в нових дисциплш (як правило, сусшльн о-гумаштарно го характеру), що призводить до зменгаення годин, вщведених на вивчення фундаментальных 1 фахових дисципл!н, а в зв'язку з цим- недостатнш р!вень математачно! пщготовки;
- поява нового устаткування та сучасних технолопй не дае змоги вилучити з навчальних курав ¡нформащю про впчизняне обладнання, осюльки воно продовжуе використовуватися в сучасному вироОнищш. Внаслщок цього вщбуваеться постшне зб!льгаення навчального матер1алу, а час на його вивчення - зменшуеться;
- суперечшсть г>иж низьким р!внем загальноосвггньо! пщготовки абпур!ент I вимогами до фах1вця на сучасному ринку пращ. Це зумовлено там, що в середшй школ! доа переважають репродуктавн! методи навчання, яи не розвиваютъ творчий потенщал учня;
- складшсть методично! пщготовки. 1нженф-педагог вивчае 10-20 навчальних дисциил!н фахово! ! фундаментально! гадготовки, причому зм!ст !х часто змнюеться, що ускладнюе вивчення методики !х викладання. Так, наприклад, для пщготовки вчителя загальноосвггньо! гаколи студенти вивчають методику викладання одше! чи максимум двох навчальних дисциплш, зм1ст яких тривалий час залишаеться вщносно стабшьним.
Сучасний р1вень оргашзацн та управл!ння виробництвом висувае приниипово нов! вимоги до розробки пщход!в забезпечення технолопчних процес!в, що базуються на шформащйно-комп'ютфнш I прикладшй математичшй технолопях. Одним ¡з базових
елемент системы професппю! гад готовки майбутшх ¡нженер1в у ВНЗ е математачна освгга. Дня студенпв ¡нженфних спещальностей математика - не пльки навчальна дисциплша, а й профеайний шструмент аналгзу, оргашзаци, управлшня технолопчними процесами. У Дфжавному освггаьому стандарт! вшцо! професшно! освгги спещальносп 6.010100 -Професшне навчання вказуеться, що випускник ВНЗ повинен умтт: використовувати математачш \ комп'ютерш технологи для обробки ексифиментальних даиих; будувати \ використовувати математачш модел1 для опису 1 прогнозування р1зних виробничих процеав; використовувати математичний апарат 1 засоби комп'ютфно! графжи для ощнки техногенних ризиыв; виконувати з використанням ЕОМ розрахунки р^зних технолопчних процеЫв I оформляти проекта о-ко нструкторську документащю. У виршенш цих завдань важливу роль вщ1грають сформован! у фах1вця в перюд навчання у ВНЗ умшня застосовувата математичний апарат для потреб професшно-шженерно! д1ялыюсп.
При формулюванш мети вивчення майбутшми шженфами-педагогами математичних дисциплш необхщно визначити систему математичних знань I вмнь, якою повинен оволодт! студент, а також тапи профеайно-прикладних завдань, що вш повинен вмгга виршувата з використанням математичного шструментарт, узага.пьнеш навички продуктивного володшня математачним апаратом, яы сприяють вивченню спещальних дисциплш («1нженерна та комп'ютфна фафка», «Надшшсть техшчних систем \ техногенний ризик», «Теор1я мехашзм1в та машин», «Управлшня техшчними системами» та ¡и.), а згодом - \ професшною д!яльшстю загалом.
В процеа навчання математищ у майбутнього ¡нженера можливе формування наступних ¡нтелектуальиих умшь:
- загальних: умшня аналЬувати. синтезувата, встановлювата лопчш зв'язки, виявлята ф'ункщональн1 залежносп м1ж процесами тощо;
- специф1чних, адекватних основним видам профссшно! д1яльносп ¡нженера: проектно-коиструкгорсько!, оргашзащйно-тарав л 1 нсько!, виробничо-технолопчно!, дос.шдннцько!.
На тдстяр,! проведеного теоретичного аналпу та викладення основних досшдницьких процедур можна зробити таи висновки: шженерно-иедагопчиа осе ¡та е специф1чним р1зновидом вшцо! освтт в нш ¡нтефуються вища техшчна I спещальиа гуманпарна осе ¡та. Специф1ка шженерно-педагопчно! исвгги зумовлюе, з одного боку, необхщшсть засвоення ¡нженфних знань, аз ¡ншого - здатшсть використовувати щ знания з педагопчною метою. При цьому спрямовашсть студента мае бути ор1ентована на майбутаю педагопчну д1яльшсгь в систем! ПТО. Профес!йно-математична гадготовка ¡нженера-педагога е одшею з важливих умов усгашно! адаптащ! фах!вця в професи, а також фактором високо! результативное!! його д!яльносп. Таюм чином, постае проблема иеобхщиосп в розробщ теоретачних положень ! методичних матер ¡?Ш1В, що забезпечують необхщний р!вень пр оф е С1 йно - мате матич но! гадготовки ¡нженфа у вузг Цд матср1али можуть бута використаш у викладанш навчальних дисципл!н: «Математичне моделювання з використанням ЕОМ», «Моделювання техшчних систем ! процес!в», «Основи ¡нженерно! математики», «Надшшсть техи!чних систем ! техногенний ризик» та ¡и. Вони можуть буги використаш студентами ! викладачами ВНЗ ¡нженфного профшю в навчальнш ! практачнш Д1яльнисп, а також у систем! шдвшцення квал1фпсащ! фах!вц!в-!нженер!в. Пщвищення р1вня професшно-математачно! пщготовки майбутн!х шженф!в-педагопв забезпечить виконання основно! мета педагопчно! осв!ти -гадготовку квал!ф!кованих фах!вщв вщповщного р!вня.
ЛИТЕРАТУРА
1. Томашенко В. Основш напрями реформування профеайно-техшчно! оев1ти Украши // Професшно-техьпчна о се ¡та: Спещальннй випуск журналу. Проект «Реформування ПТО в УкраМ». -2003. -68 с.
2. Концепщя розвитеу шженерно-педагопчно'1 осв!ти / Пщ кер. О. Е. Коваленко. - К.: МОН Украши, 2004.-20 е.
3. Гура С. О. Оргашзащйно-педагопчне забезпечення адаптащ! першокурсннюв ¡нженерно-педагопчному ВНЗ до навчання // Придншровський науковнй в ¡сник. - Дншропетровськ, 1998. -№77 (144). - С. 56-64.
4. Леднев В. С. Содержание образования: Учеб. пособие. -М., 1989. - 224 с.
