CC BY
23
ВИВЧА6МО ДОСВ1Д
Роман ГОРБАТЮК
ФОРМУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНО! КУЛЬТУРИ В МАЙБУТШХ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В НА ОСНОВ11НТЕГРАЦП ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНО11 ФАХ0В01 П1ДГОТОВКИ
У статт1 проанатзовано актуальность формувант комп "ютернся культури в майбутшх тженер1в-педагоггв. На основ/ штеграцй дисцшшн психолого-педагог1чно'1 та фаховоI подготовки побудована модель та визначеш компонента педагоггчного процесу. Доведено, що для формування комп'ютерних здгбностей студентов потр£на система методов навчання, побудована на засадах ¿нтегращйного анатзу.
Вдосконалення освпньо! системи на сучасному еташ потребуе переосмислення педагопчного процесу, розробки та впровадження нових концептуальних гадход1в до оргашзацп навчання на вах його р1внях, адекватного вщбору зшсту, метод ¡в [ форм робота. Останне десятшнття визначаеться новою фазою, де «зростання науковнх знань, модершзащя виробництва, необхщшсть багаторазового та радикального оновлення ирофеайних знань протягом жнття одного поколшня об'ективно внсунулн ва внди освгга та и основннй компонент зм1сту в розряд вир1шальних чинниюв национального розвитку» [1, 4]. Основними принципами освгга в Украли е ¡нтегращя з наукою I виробнищвом; взаемозв'язок з освггою ¡нших краш; гнучюсть \ ирогностичшсть системи освгга; едшсть 1 наступшсть [2].
Для решпзаци розвитку шновацшних процеав 1 завдань, що постали на сучасному еташ розбудови впчизняно1 системи освгга в умовах вщтворення та змщнення ¡нтелектуального потенщалу держави, штефаци у свгговий освггаш проспр, необхщне посилення рол1 профеайних компетента остей майбутшх ф ах ¡еще, що потребуе перегляду способ1в ix залучення до робота з опанування знань, вмшь I навичок, [ застосування IX у профеайиш д1яльносп на основ1 штефаци навчальних дисцишин [3].
Проведен! теорстичш дослщження з зазначено! проблеми дають нам право стерджувата, що на сьогодн1 дослщжеш лише деяю аспекта ¡нтефативного пщходу в навчальному процеа у випцй птко.ш. Науков1 достдження, яю ор1ентоваш на професшну пщготовку майбутшх фах1вщв до ¡нтегративно1 педагопчно 1 д¡яльносп, були спрямоваш на виршення наступних завдань:
— дослщження мжпрсдмстносп, практично 1 та культурно1 ор1ентованосп вшцоК педагопчно1 осешт (В. А. Бордовський);
— формування цшкних уявлень про св1т, свтэглядну цшсшсть особистосп (С. У. Гончаренко, I. М. Козловська);
— визначення теоретико-методолопчних основ иедагопчжи штефаци (В. Р. 1льченко);
— штефаци евристачного [ технолопчного шдход1в до проектування дидактачних комплекйв уВНЗ (В. М. Воронш).
Проте в дослщженнях науковщв недостатньо уваги придшено вивченню питания штефаци психолого-педагопчних [ фахових дисциплш у процеа гадготовки майбутшх 1 н же нер 1е - пед аго пе комп'ютерного профшю.
Метою стагп е розкриття особливостей формування комп'ютфжи культури в майбутшх 1 н же нер 1е - пед аго пе на основ I штефаци психолого-педагопчних 1 фахових дисцшшн у педагопчному ушверситсп.
Формування комп'ютерно1 культури в майбутшх ¡нженер1в-педагопв Тернопшьського национального педагопчного ушверситету ¡меш Володимира Гнатюка ми розглядаемо у двох взаемозумовлених аспектах:
— як конкретний вид д1яльносп з обгрунтування, впорядкування, систематизации
вивчасмо досв1д
проектування та решшацп педагопчного процесу професшжл та ¡нформацшно! пщготовки на основ1 IX штефацп'з метою досягнення прогнозов аного результату;
— як визначений пер ¡од розвитку студенев пщ час реал1зацп педагопчного процесу ¡нтегращ! професшно! та ¡нформацшно! пщготовки, що забезпечуе майбутшм фах1вцям можлпв1сгь досягнення ршня комп'ютфно! культурн та сприяе подальшому професшному зростанню.
3 огляду на це процес формування комп'ютфно! культури в майбутшх шженерш-педагопв ми сприймаемо як систему д1яльносп викладач1в I студент. У зв'язку з цим виникае необхщшстъ здшснити проектування педагопчного процесу як ¡ерарх1чно! системи, що включае в себе теоретнчний I практичний р1вш систематизацй.
Формування комп'ютфно! культури як сисгемний багатор1вневий процес характеризуемся наступними ршня ми. Прогностичний ршснь е вихщним I пфедбачае формування методолопчних гадход1в та основннх принципт. Консгруктивно-проектувальний - передбачае побудову модел1 педагопчного процесу, визначае й яюсн! параметри, структуру та змст д1япьносп учасниюв викладач1в I студент. Технолопчний компонент спрямований на визначення дидактичного ¡нструментар1ю, реал1защю адекватного обставинам стилю кфування навчальним процесом. Результативно-рефлексивний компонент сприяе ощнюванню вщповщносп зм1сту та ефективносп процесу щодо вибраних засоб1в навчання 1 передбачае внесения коректив.
Враховуючи багатограншсть дослщжуваного об'екта, складшсть формування компьютерно! культури в майбутшх ¡нженер1в-педагопв, вважаемо за необхщне застосування комплексного пщходу в процеа !х пснхолого-педагопчно! та фахово! пщготовки.
Система формування комп'ютфно! культури майОлттх фахшцш комп'ютерного профшю на основ1 ¡нтсграцп психолого-педагопчно! та фахово! пщготовки пфедбачае провщга об'екти, що визначають структуру дидактично! мэделг Така модель М1 стать наступи струкгурш компонента:
— визначення цшей педагопчного процесу формування комп'ютерно! культури;
— зм1ст навчання з врахуванням вимог до спещальносп випускника та загальних дидактичних вимог,
— розробка методики навчання (визначення методш, засоб1в формування, оргаизащйних форм).
Взаемозв'язок компонента [ цшсисть процесу формування комп'ютфно! культури
опосфедковуетъся з опорою на метидолопчш положения дшльшсного пщходу. Згщно з концепщею д1ялыисного гадходу (Л. С. Виготський, С. Л. Рубшштейн, Н.Ф. Тализша й ¡н.), роззиток особистосп вщбуваетъся в процеа включения и в рпш ввди д1яльносп. Оскшьки пщ час формування професшних компетентностей студенти готуютъся до визначено! д1яльносп, принципи цього пщходу мають важливе значения в органпацп навчального процесу. На думку Д. В. Чфнилевськош, саме в процеа Д1 яльносп вщбуваетъся пфехщ форм зовшшньо! Д1 яльносп у внутрший план [4].
Професшна та ¡нформацшна пщготовка в умовах педагопчного ушверситету мае чггку функщональну спрямовашсть - шдготовити майбутнього ¡нженфа-педагога комп'ютфного профшю до професшно! д ¡яльносп в навчальних закладах системи профее 1 йно-техн¡чноI оевгги. 3 урахуванням цього виправданим е контекстний пщхщ як напрямок розвитку д1яльшсного пщходу до навчання, сформульований А. О. Вфбицьким [5]. Контекстний пщхщ забезпечуе послщовну трансформащю навчально! д ¡яльносп студента чфез кваз1професшну та навчально-професшну в професшну д1ялынсть молодого спещал1ста. Отже, формування комп'ютфно! культури в майбутшх ¡нженер1в-педагопв вщбуваетъся на основ1 технолопчного процесу, який вщображае суть !х фахово! д ¡я ль но сл. Комп'ютерна культура поеднуе пс нхо л ого - пе д агоп чн 1, культуролопчш, науково-техшчш та сощально-екожмчш чинники, що зумовлюе склад теть системного проектування педагопчного процесу и формування.
На нашу думку, виршшти вказану проблему можна шляхом застосування в навчальному процей ¡нтегративного пщходу (В.С.Безрукова [6], О.П.Беляева [7], М.Н.Бфулава [8], А. Я. Данилюк [9]), який пфедбачае цшешеть зм1сту професшно! та ¡нформацшно! пщготовки на основ1 едносп шлей [ засоб1в навчання. Науковою основою ¡нгефативно-модульно! системи е перехщ вщ багатопредметного пред став лення об'екта до ¡нтегрованоГ однопредметно! його побудови [7].
На основ1 вищесказаного ми визначили наступш шдходи до формування комп'ютфно! культури майбутшх ¡нженф1в-педагопв:
— системний пщхщ - пфедбачае формування профеайно1 культури фах1вщв з позищ! щл1сно! системи, и багатор1вневих компонен-пв у р^зномаштносп зв'язив I вщносин;
— штефативний пщхщ - спрямований на розвиток осв1тньо1 системи, яка поеднуе процесуальш та результук™ складов!;
— д1яльшсний пщхщ - оркнтований на формування цйпсно! системи майбутнього фах1вця, який волод1е високимр1внем ирофесшно1 культури.
Сукупшсть цнх гпдход1Р, дае змогу доел щита процес формування комп'ютержн культури з позицп цшсно1 системи компонент.
Теоретачш науков1 гадходи до формування комп'ютерно1 культури становлять н прогностичний р1вень i потребують розроблення моде.ш процесу формування професшно! культури майбутшх i н жен ф ¡в - и ед аго пв, атакож теоретичного обфунтування засоб1в реалгзацп зазначежи мод ел i в навчально-виховному процей педагопчного ушверситету. Побудова модели визначення ii яысних парамефпв, структурн i зм1сту д1яльносп викладач1в i студенпв становлять зм1ст консфуктивно-проектувальиого р1вня.
Розглянемо особлив осп кожного компонента педагопчного процесу.
На основ1 визначених методолопчних шдходщ. яю дозволяють розкрити цгшсшсть дослщжувано! системи, нами побудована модель формування комп'ютфжи культури в процеа психолого-педагопчно1 та фахово! пщготовки (рис. 1). Технолопчш основи, яю виражаються чфез реал1защю теоретично! мод ел i в освггнш практищ, представляють сукупшсть дощльних засоб1в, метод ¡в i форм навчання, яю вщображають послщовшсть формування комп'ютфно! культури в майбутшх шженер1в-педагопв. Спираючись на структур н о-функщ о нальну характфистику педагопчно1 системи, ми виокремили настуиш компонента педагопчного процесу: цшьовий, зм1стовий, процесуальний, оцшювально-результативний.
Цшьовий компонент. Запропонована нами модель побудована на принцип! цшьово! домшантносп, який спрямований на виявлення домшуючо! мети процесу формування комп'ютфно1 культури та тдпорядкування i'ii Bcix структурних компонент цього процесу. Ц1л1 шдготовки майбутшх ¡нженф1в-педагопв ¡з заданими характфистаками в процесi професшно! пщготовки пфедбачають об'еднання процес ¡в навчання, виховання тарозвитку.
Метою формування комп'ютфно! культури е пщгатовка майбутшх фях!Рлт]в комп'ютфного профшю до конкретних актуальних в ид ¡в д1яльносп з цього напрямку, забезпечення конкурентоспроможносп випускника. Вщповщно ¡мпульс педагопчнш систем! задае компонент, який ор1ентований на сощальне замовлення, виражений тенденциями сощального розвитку та потребами ринку пращ. Формування сощального замовлення вщбуваеться гад впливом техшчного професу та культури, зростаннямвимогдо р1вня культури фах1вщв комп'ютфного профшю.
Зшстовий компонент становить конструювання зм1сту комп'ютфноГ культури як системного об'екта, що передбачае icpapxiio piBHiB i характеристику системи, яка походить ¡з вщповщносп зм1сту професшних пофеб майбутнього фах1вця, а також врахування едносп 3MicroBoi та процесуальноГ cropiH навчання.
У процеа формування комп'ютфно! культури змстовий компонент реал1зуетъся шляхом взаемовпливу та взаемозбагачення психолого-педагопчних i фахових дисциплш. Це, вщповщно, спрямовано на ефективний розвиток особиспсного потенщалу майбутнього фах1вця, вироблення в студенпв мобшьних компетентностей, що дозволяють засвогги iicихолого-нед;u ori чн i та комп'ютерш знания на основ1 ix узагальнення та едносп. Змктовий компонент проявляемся в систематизацп знань, умшь i навичок, яи ор1ентован1 на структурування еташв засвоення та piBHiB доступносп, в ¡нтефаци професшноГ д1яльносп, в погодженш ¡нтефованого зм1сту з процесом його решнзацЦ.
Процесуальний компонент - це процес вивчення психолого-педагопчних i коми'ютфних дисциплш, в якому реал1зуеться змст. BiH передбачае оргашзащю д1яльносп студенпв на основ! сформованих умшь, що сприяють накоииченню досвщу професшноГ д1яльносп, розвитку творчого педагопчного мислення, а також забезпечуе у процеа вивчення майбутшми ¡нженфами-педагогами вказаних диспип.шн роботу з ¡нформащею. у зв'язку з цим вш вкпючае органнацшш технолог!!', тобто форми та методи навчання, завдяки яким реал1зуеться зм! ст. Процесуальний компонент комп'ютфно1 пщ готовки студенпв педагопчного ушвфситету фунтуеться на таюй оргашзацп газнавально! д1яльносп майбутшх шженер¡в - пед;u oiчв, що не лише веде i'x вщ незнания до знания, вщ невмшня до вмшня i дае змогу засвогги конкретний 3Micr осв1ти, а й сприяе розвитку спрямованосптавнуфшньо! активносп, самостшносп, прояву творчих зд1бностей тощо.
Ощнюеально-результапшвний компонент становить оргаизащю та унраклшня процесом професшно! пщготовки майОугшх шженф1в-иедагогтв на оснсш всеСнчного врахування його закономрностей, принцишв, сучасних форм [ метод1в, особливостей, внутршнк 1 зовшшшх умов з метою досягнення найвищо! ефекгавноси. На^аш принципи складають пщфунтя формування готовносп майбутшх фах1вщв комп'ютерного профшю до ¡нтефативносп, вщиовщносп змкту професшно1 пщготовки и мет! I сучасним вимогам суспшьства, вар1ативиосп, врахування ¡ндивщуальних особливостей розвитку I можливостей майбутшх шженф1в-иедагопв. Вказаний компонент модсл1 формування комп'ютерно1 культури ¡нженф1в-педагопв визначае и кшцевий результат, яким майбугнш фах1вець волод1е або спрямований на творчий розвиток 1 самореал1защю кожного учасника навчально-виховного процесу згщно внутршшх мотив ¡в \ потреб.
Рис. 1. Модель формування коми 'ютерног культури на основ! ттеграцп психолого-педагоггчног
та фахоеог тдготоеки.
Вщповщно до навчального плану та розроблено[ мод ел 1 формування комп'ютерно! культури майбутш ¡нженфи-педагоги вивчаюгь курс «Педагопка», що займае провщне мкце у загальшй систем! исихолого-педагопчно1 пщготовки. Його вивчення сприяе оволодшню студентами основами сучасно! науки, формуванню у них професшних умшь \ навичок, педагопчного мислення [ компетентность Профама курсу розроблена вщповщно до кредитно-модульноГ технолог!! навчання I ифедбачае чотири зшстов1 модуль загальш основи иедагопки, теор1я виховання, дидактика, основи школознавства. Модул1 дисцигшни сконструйоваш як системи навчальних елемент з рпиими видами взаемозв'язюв, об'едианих ознакою вщповщносп функщям ирофесшноК д1яльносп.
На нашу думку, кожна тема профами мае вщображати реальний педагопчний ироцес у лопчнш ПОСП1ДОЕНОСТ1 як складова об'екта дшльносп ¡нженера-иедагога. Зростання обсяпв ¡нформаци, швидкий розвиток комп'ютфжн технжи призводить до вщповщних змш в освт.
На шдсгав1 цього у зм1стовому моду.и «Дидактика» треба розширити питания оновлення зшсту професшно1 осв1ти, сучасних технолопй щодо оргашзацп шзнавальноГ д1яльносп майбугшх iнженер¡в -пед агопе комп'ютфного профшю.
На сучасному erani розвитку педагопчних дослщжень у вищш шшш при визначенш методолопчних вимог до застосування в навчальному ироцеа комп'ютфних технолопй мова повинна йти не про замшу традицшних диджтичних приицигав на HOBi, а про пфегляд i наповнення ix таким змктом, який би дав змогу використовувати ix конструктивно [10].
Деяи фах1вщ в галуз1 ¡нформатики вважають, що в npoueci навчання засобами комп'ютфних технолопй к ихор, hi мож.пивосп mi hi мял ьш або повшстю вщсугш. На нашу думку, така думка е хибною. CnpaBfli, особиспсть може виховувати тшьки людина, а не машина. Але будь-яка профама, реалпована коми'ютерними засобами, в тому чи ¡ншому вигляд1 вт1люе особистий досвщ розробника й обов'язково впливае на почуття та емоци користувача. Тому застосування у навчально-виховному ироцеа комп'ютфних sacoOiE сприяе розумовому розвитку студент, вдосконалюе ix стиль мислення, виробляе звичку обфунтовувати сво! ршення та дп пфеконливими, точними розрахунками, формуючи таким чином чесшсть, вщповщальшсть, принципов! сть тощо [10; 11]. Тож зм1стовий модуль «Теор1я виховання» потр1бно доповнити питаниями щодо впливу комп'ютфних 3aco6iB i профамного забезпечення на формування особистоеп майбутнього ¡нженфа-педагога.
Враховуючи майбутню профеайну д1ялыпсть ¡и же Hcpi в - псд агопв комп'ютерного профшю, четвфтий imi стон ий модуль («Основи школознавства») дощльно спрямувати на висв1тлення оргашзащйних питань системи професшно-техшчно! освгги, вщповщно з мшивши його назву (наприклад, «Основи школознавства та професшно! школи»).
На подалыиих курсах навчання в ВНЗ основна увага иридшяеться застосуванню теоретичних знань на практищ. У зв'язку з цим майбутш шженфи-педагоги вивчають дисциплшу «Освшн технологи», яка спрямована на ефективне застосування техно лопчного пщходу в профеайнш д1яльносп. Структура зашкового кредиту курсу пфедбачае чотири зм1стових модуль технологи' навчання, Texno.norii виховання, сощально-виховш технологи, технологи управлшня загалыюосвпчпм навчальним закладом. На нашу думку, змстовий модуль «Технологи управлшня загальноосвптам навчальним закладом» повинен вщображати особливосп управлшня навчальними закладами р1зних тагов (професшно-техшчш училища, центри проф eci йного навчання, вигщ професшш училища, проф eci йш лще! та ¡н.) системи профeci йно-техшчиоУ ocBini i може мати назву «Технологи управлшня та органнащя проф eci йно -тех шч ною освггою».
Впровадження у навчально-виховний процес ВНЗ сучасних освших технолопй ¡з використанням активних форм i метод1в навчання (iipoBi технолоп!, проблемне навчання; технолопя розвиваючого навчання; технолопя профамованого навчання; коми'ютерш технологи' навчання; технолопя модульного навчання; технолопя актив ¡заци творчо1 д1яльносп суб'екпв навчання й ш.) дае змогу створити ¡нтелектуальне шформацшне сфедовище, що надае цьому ироцесов1 бшьшо! штфактавноеп.
У формуванш комп'ютерио! культури майбутшх шженер1в-иедагопв важливу роль вщ1фають фахов1 дисцигшни. Стабшьний розвиток виробництва пфсональних комп'ютф1в на початку 1990-х роыв дав поштовх розвитку прикладного профамного забезпечення для тривим1рного моделювання. Услщ за дизайном комп'ютфна фафжа проникла в шженфне проектування. Левову частку профамних засоб1в для автоматизаци ¡нженфного проектування зайняли фаф1чш CAD-системи (Computer Aided Design - нашвавтоматичне комп'ютерне проектування), яю використовуються для створення тривим1рних моделей машинобущвних афегат, EiipoOiB тощо. 3 метою кращого в1зуального представления трившшрш модел1 використовуються в ¡нженфних розрахунках. Для цього використовують шженерш системи проектування - САЕ-системи (Computer Aided Engineering - автоматизоваш шженерш рофахунки). Розрахунок на мшшсть, юнематика та динамка, аеродииашч1п та гщравл1чш рофахунки стали бшып простими i доступними з появою профам такого класу.
Загальна ¡нженфна пщготовка фах1вщв комп'ютфного профшю в галул САПР передбачае ¡нтефування знань ¡з мехашки, ¡нформатики, електрошки, математики, а також диспишнн фахово1 гадготовки: «Прикладне профамне забезпечення», «Дискретна математики», «Профамування», «Гнженфна фаф1ка». Це зумовлено там, що майбутш ¡нженфи-педагоги проектують профамш продукта автоматизацн ¡нтелектуальноГ д1яльносп на
6a3i сучасних засоб1в обчислювально! техшки, де об'ектом автоматизацп е процеси проектування у pisHiix сфедовищах i галузях виробництва.
На нашу думку, иоетапне ¡нтегрування у 3Micr САПР загальноосвггнк, исихалого-педагопчних, загальнотехшчних i спещальних (комп'ютфних) знань дае змогу максимально викорисгати прикладш можливосп навчального штф1алу та виробиги в майбутшх ii i>Kei юр ¡в-пед агогтв науково-техшчний пщхщ до сприйняття спещальних знань i виршення професшних завдань.
Оскшьки внвчення предметно! галуз1 майбутшми шженфами-иедагогами формуе в них практичш компетентность то вщбуваеться певне виконання студентами рол1 ¡нженера. Це дозволяе не тшьки значно ¡нтенсиф1кувати навчальний процес, а й пщвитцита теоретичний piBCHb i практичну значугщсть результат навчання, зокрема з курсу «Системи автоматизованого проектування» у педагопчному ушверситетт. KpiM того, одержання знань предметно! галуз1 методами ¡нженери мае за мету !х використання для одфжання професшних знань пщготовки фах1вщв шженфно-педагопчного профшю у р1зних проблемних галузях.
Подолата вигцезгадаш проблемн можна шляхом використання в навчальному процеа декларативных мов профамування, а саме AutoLISP. Використовуючи AutoLISP, заметь детального розпнсування кроив алгоритму розв'язування завдання студент записуе умову задач1 (мовою формально! лопки), а пстужш внутршш ушфшцдаш процедуры самостшно шукають !! розв'язок. Цю ocoO.niiBicTb вдало використовуютъ при сторенш символьно! ¡нформацц - галуа засгосування AutoLISP, що швндко розвиваеться та найкрагцевщображае Bci його можливосп [12].
Розвиток ¡нформацшних технолопй, зокрема комп'ютфних локальних i глобальних мфеж, зумэвлюе зростання вимог до пщготовки ¡нженф1в-педагопв, яи повинш волод пи досконалими знаниями та вмшням робота з мфежею Internet, створення, пцдримки та оппмзаци WEB-сайт [13]. Саме навирпиення зазначених проблем ор1штованадисци1шша«ШЕВ-технологи>>.
У результат вивчення дисцигшни в студент формуютъся головш компонента ¡нформацшно! культури, зокрема: ушння формулювати свою пофебу в шформаци; знания загальнодоступних джерел ¡нформаци та вмшня користуватася ними; умшня ефективно шуката, оцшювата, використовувати i, що дужеважливо, створювата яисно нову шформацпо.
Проте не менш важливим питаниям у процей вивчення курсу «WEB-технологи» е засгосування набутих знань до розв'язування прикладних задач. Це один ¡з напрямив формування св1тогляду в майбупж ¡нжснсрш-псдагогш, ищвищення lx творчо! активносп, розвитку альтфнатавносп мислення, фантази, розвинуго! уяви тощо. Спрямоваисть викладача на формування творчо! особисгосп пфедбачае виб1р таких метод ¡в, форм i засоб1в навчання, яю дозволяють розкрита творчий потенщал студент якомога повгаше. У цьому pa3i провщне мсце поадае доопдницький метод навчання, що сфямований на пщготовку майбутнк iнженфш-недагоiть до виконання навчальних завдань на найвищому piBHi шзнавально! активносп й самоспйносп. 3 огляду на це внесения елемента дослщження у навчальний процес сприяе вихованню в сгуденпв ¡шгцативносп, допитливосп, розвивае мислення, заохочуе потребу в самостшних пошуках [14].
Актившсть студента використовуеться для ¡нтенсиф1кащ! робота 3i створення нового, оригшального та виникнення творчих задумш i втшення !х у реальшсть. Творчу актившсть майбутшх шженерщ-педагопв потр1бно розвивати при виконанн1 навчальних проект, намагаючись, щоб виршення иосгавленого ифед студентами завдання проходив на максимально високому piBHi, стимулювати в них пошуковий ¡нтфес до нестандартних тттлях ¡в вир1шення проблем. Створення WEB-сайта е одним ¡з приклад1в, який сприяе пщвшценню творчо! активносп студента, формуванню в них дослщницьких та ¡нформацшно-пошукових вм1нь. При вибор1 тематики необхщно ор1ентуватися на використання практично значущих завдань ¡з певно! галуз1 науки чи виробництва.
1нтефащя метод ¡в навчання пфедбачае не просте використання р1зномаштних метод ¡в. а використання !х системи, побудовано! на засадах ¡нтефащйного анал1зу. Кожний з обраних метод ¡в повинен збфегти сво! пщивщуалын особливосп, але одночасно системне використання декшькох метод1в забезпечуе можливкть появи яисно нових властавостей у методищ професптного навчання. 1нтефатавш методи навчання, що вибраш ¡з загальних метод¡е навчання, характфизуються лопчною узгоджешстю з щеями штсфацн. Разом ¡з тим виб1р метод ¡в ¡нтефатавного навчання повинен враховувата готов шсть студент до сприйняття ¡нтефованого зм1сту навчального матер1алу, учасп в ¡нтефованих формах
навчання. Вщиовщно методи ¡нтефацп знань можуть використовувати весь арсенал дидактичных метод ¡в, проте з ¡ншими смисловими наголосами [15].
Впровадження ¡нтефативних метод1в навчання та ¡нтефацп' зшсту знань вимагае розробки вщповщних форм навчання. Обфунтоване поеднання ¡снуючих форм навчання на ¡нтефативнш основ! забезиечуе ¡нтефащю ¡снуючих форм навчання, яю передбачають створення нових форм на основ! ¡нтефативного гадходу. Вони фунтуються на розробщ форм iHTerpauii знань, тобто засобах оформления результат ¡нтефацп знань. Впровадження ¡нтефативних метод1в навчання та ¡нтефацп змсту знань вимагае розроблення системи профеайно[ тдготовки майбутшх ¡нженер1в-педагопв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дмитриев Г. Д. Основные направления разработки современного образования в развитых капиталистических странах: Автореф. дисс. ... канд. пед. наук. - М.,1988. -36 с.
2. Закон Укра'ши «Про освпу» № 1060-XII ¡з змшамн в1д 19 трудня 2006 р.
3. Шатковська Г. I. Реал1защя ¡нтегративного гадходу до навчання ф1зики i xiMi'i у ВНЗ I—II равшв акредитацп за модульно-рейтинговою технолопею // Зб1рник наукових праць. Педагопчьп науки. -Вии. 46. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - С. 369-376.
4. Чернилевский Д. В. Дидактические технологии в высшей школе: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. -437 с.
5. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: Контекстный подход. - М., 1991. - 207 с.
6. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. -344 с.
7. Беляева А. П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования. - СПб-Радом: РАО, 1997. -226 с.
8. Берулава М. Н. Теоретические основы интеграции образования. - М.: Совершенство, 1998. - 192 с.
9. Данилюк А. Я. Метаморфозы н перспективы интеграции в образовании // Педагогика. - 1998. -№ 2. - С. 8-12.
Ю.Образцов П. И. Психолого-педагогические аспекты разработки и применения в вузе информационных технологий обучения. - Орел: Изд-во ОрелГТУ, 2000. -145 с.
11. Повщайчик О. С. Дсяга аспекта тдготовки майбутнх согцальних прагцвниыв до попередження штернет-запежносп у мол одетому середовигщ // Шдготовка сощальних пратцвниив до фермування здорового способу життя дггей та молод!. Зб1рник MaTepianiB Всеукрашсько! науково-практично! конференцп. - Черкаси: Вид-во ЧНУ ¡м. Б. Хмельницького, 2006. - С. 112-117.
12. Джамп Д. Програмирование AutoCad/Пер. с англ. -М.: Радио и связь, 1992.-336 с.
13. Дунаев В. Сценарии для Web-сайта. PHP и JavaScript. Самоучитель. - М.: BHV, 2006. -576 с.
14. Комп'ютерио-opieHTOBara сисгемн навчання: 36ipnin; наук, праць / Редкол. - К.: НПУ ¡м. М. П. Драгоманова, 2002. -Вип. 5. - С. 194-201.
15.1нтегратця елемегтв 3Miciy осшти: Матер1алиВсеукрашсько1науково1кснферентц1. - Полтава, 1994. -234 с.
Вжтор ДУГАНЕЦЬ
ТЕХНОЛОГ1Я ВИВЧЕННЯ ТЕХН1ЧНИХ ДИСЦИПА1Н 3 ВИКОРИСТАНИЯМ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ КАРТОК ПРИ П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В 1НЖЕНЕРНОГО НАПРЯМКУ
У cmammi еиевтпеш методтш засади оргашзацй занять з еикористанням шформацшних карток в аграрному еищому навчальному заклад!.
У Подшьському дфжавному афарно-техшчному ушверситеп частина студент старших KypciB, я Iii мають можлив1сть ирацевлаштування до заынчення TepMiHy навчання, виконують навчальш плани за ¡ндив1дуальними фафками. В зв 'язку з цим практикуеться i'x навчання з використанням ¡нформащйних карток. Це зумовлено иередус)м необхщшеть доступного доведения ¡нформацй' до студент та посиленого и засвоення. Система обфунтування методичних ирийомв оргашзацй навчального процесу з використанням ¡нформащйних карток, яи е своерщними опорними сигналами, е актуальною i noipiÖHo з огляду на рац1ональне вир1шення проблем навчання в аграрному ВНЗ.
Питаниям впровадження pis них форм навчання, пошуку ращональних схем иобудови навчального процесу присвячен1 налтеово-методичн} роботи багатьох в1тчизняних i заруб1жни>; науковц1в. Розвитку ¡ниоващйних процейв у ВНЗ ирисвяче1и пращ М. Г. Чоб1тко [2],
