Оцінка рівня інженерно-педагогічної підготовки студентів у педагогічному університеті Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

ВИВЧА6МО ДОСВ1Д

УДК 378:004.94

Роман ГОРБАТЮК

ОЦ1НКА Р1ВНЯ 1НЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГ1ЧНOl П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В У ПЕДАГО Г1Ч НОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1

У cmammi здШснено анатз готовности майбутшх шженер1в-педагог1в комп "ютерного профшю до npotpeciüHol disuihtiocmi. Встановлено, що у структурi oco6ucmocmi фах1вщв iнженерно-педагог1чного спрямування центральне шсце займас мотиващйно-щншсний компонент. Проведет досшдження дае nidcmaeu стверджувати, що формування готовности майбутшх iнженер1в-педагог1в до професШноI dixnbHocmi буде ефективним за у моей 1нтенсиф1каци навчального процесу та його ор1ентацй на отримання студентом практичных знанъ.

В статье осуществлен анализ готовности будущих инженеров-педагогов компьютерного профиля к профессиональной деятельности. Установлено, что в структуре личности специалистов инженерно-педагогического направления центральное место занимает мотивационно-ценностный компонент. Проведенное исследование дает основания утверждать, что формирование готовности будущих инженеров-педагогов к профессиональной деятельности будет эффективным при условии интенсификации учебного процесса и его ориентации на получение студентом практических знаний.

In the article the analysis of fiiture engineers-teachers readiness is carried out to their professional activity. S is set that the motivational-valued component is the main in the structure of the determinet personalities. The conducted research grounds to assert that forming of readiness fiiture engineers-teachers to professional activity will be effective on condition of intensification of educational process and its orientation on the receipt students their practical knowledges.

Змши, що вщбуваються в со щаль но - е ко н олпчн ift сфер1 нашого сусгальства, систем! сощальних, СКОНОМ1ЧНИХ i дшових стосушав, пред'являють гпдвищсш вимоги до якосп тдготовки фях1Р,тт,1Р, з вищою освггою. У даний час все бшьш актуальною вимогою до системи професшного навчання стае П гнучюсть, здатшсть ефективно реагувата на зростакт запита сустльства, швндко адаптуватнся до змшних умов на ринку освтнх послуг i npanj. Kpiiw цього, про змши в систем! професшного навчання свщчать i таю факти, як стандартизащя ocßini, поява нових тигав вищих навчальних заклад ¡в, диференщащя навчальних плашв i програмтощо.

Все це обумовлюе HOBi вимоги до випускникш ¡нженерно-педагопчних факультет. Сьогодш освтпо систему професшного навчання не влаштовуе фах1вець-виконавець, який тдготовлений до дн тшьки в певнш конкретнш ситуаци. На даному erani иотр1бний ф ах ¡ведь, який волод1е такими якостями, як творча ¡шщатпва, ушверсальшсть мислення, професшна ерудищя, ¡нновацшна готовшсть, здатшсть критично, з урахуванням ново! осв1тньо1 парад игми i локальних особливостей, оцшювати i трансформувата в реальний навчально-виховний процес змши, адекватш до сучасних вимог для тдготовки фатщв, яы можуть створювата ocbithi проекта та реал1зувати ix на практащ. 1нженер-педагог мае бути готовий до самоспйно! практики постановки педагопчних проблем i пошуку нових cnocoöiB ix виршення. Отримаш знания, повинн1 стати для нього д1ючими на практищ, формувальними в Mi ння ми-opi енташями в будь-якш ситуаци.

Pi3HomHiTHicTb дослщжень проблеми тдготовки майбутшх фах1вщв до професшно! д1яльносп в про нес i навчання у ВНЗ свщчить про значну защкавлешсть та ii актуальшсть для

сучасно1 ocEiTHboi системи. Значний вклад для вивчення дано! проблеми внесла низка вчених, а саме: В. Беспалько, I. Лопнов, Ф. Перегудов, Г. Селевко та ¡н.

Традицшна система гадготовки майбутшх фах1вщв, яка спрямована на вивчення предметного зшсту та засвоення готових методичних розробок, не враховуе шновацшного характеру д1яльносп ¡нженер1в-педагопв компьютерного профшю. Недостатньо розроблеш теоретичш основи формування готовносп до пшовацппю1 дшлыюсп майбутнього ¡нженера-педагога, як засобу ефективного вир1шення даного завдання. Пщтвфдженням цього е результата анкетування студент: понад 60% респондент волод1ють обмеженим запасом знань, необхщних для професшно!' д1яльносп в навчальних закладах системи професшно-техшчноГ освгги, хочаважливктъ ща проблеми в изнае бшышсть опитаних (90-95 %).

Метою статп е анал1з готовносп до професшно1 д1яльносп майбутшх ¡нженер1в-педагопв у Тфнопшьському нащональному педагопчному ушверситет! ¡меш Володимира Гнатюка.

Готовшсть ¡нженера-педагога до професшно1 д1яльносп, на нашу думку, е цшсним ушоренням ¡з системою якостей, яи забезпечують здатшсть до впровадження принцип ¡в ¡нженфно-педагопчно1 культури в навчальному процеа та виробншцш. Ця ¡нтегративна власптасть особистосп визначае наявшсть у майбутшх фах1вщв системи ¡нженерно-педагопчних знань i вмшь, характер структури професшних дш, операцш i nocrifiHoi спрямованосп свщомосп на ix виконання; пфедбачае установки на усвщомпення ¡нженерно-педагопчних цшей i завдань, cnoco6iB ix виконання, визначення умов, засоб1в, технологш професшно1 д1яльносп, оцшку CBoi'x можлив остей в ix сшввщношенш з можливими трудногцами i необхщшстю досягнення визначеного результату пщ час реал1зацп системи професшно! шдготовки майбутшх шженер1в-иедагопв засобами ¡нновацшних технолопй.

Виходячи з цього, визначимо склад i структуру готовносп майбутнього шженфа-педагогадо професшжм д1яльносп.

Надумку низки дослщниюв (О. Абдуллшо! [1], В. Сластьонша [2], I. Харламова [3] та ¡н.) у структур! особистосп фах1вця центральне мкце займае мотавацшио-щншсне вщношення до професшно1 д1яльносп. Яйцо майбутпш ф ах ¡ведь свщомо та обГрунтовано зробив BiiOip професи, то можна прогнозувати формування в нього чтаи конструктивно! сощально-професшно! позици. Актив но-позитавне (суб'ектнвне) вщношення до майбутаьо1 професшно! Д1яльнссп в систем! профeci йно-техHiчноi' освтт е стрижнем, навколо якого конструюються властивосп таякосп особистосп фах1в ця-профеа онала.

Готовшсть до професшно! д1яльносп TicHO пов'язана з мотиващею, яка не тшьки визначае актуальшсть такш д1яльносп, але й пфсиективу i'i розвитку у потр1бному наирямку або пфенесеиня на mini галузг Готовшсть формуеться усшшно тод1, коли у студента розвинута позитивна мстиващя засвоення ¡нженерно-педагопчних знань i вмшь. 3 огляду на це, провщним системоутворювальним чинником е усвщомпення майбутшм фах1вцем шженерно-педагопчно! д1яльносп як свого професшного обов'язку, що е результатом осмислення навчально-виробничих проблем, необхщносп та можливосп i'x виршення.

Ми вважаемо, що для визначення структури цшсного явигца готовносп майбутшх 1 нженср 1в-псдагопе до професшно! д1яльносп необхщно виявити iepapxiio i'i' компонент. На думку вчених [2; 4] структура професшно!' д1яльносп включае мотивацшно-щншений, гностичний, операцшно-д1яльшсний, емоцшно-вольовий компоненти.

Структуроутворюючим компонентом готовносп i нжен ера- пе д аго га до професшно] д1яльносп е мотав андйни-цшшений [4, с. 22]. BiH розкривае сутшсть професшно! д1яльносп; уевщомлення значимосп отриманих знань, умшь i навичок для ефективно1 профеайно! д1яльносп; задоволення вщ творчо!' робота в процеа ¡нновацшно! д1яльносп тощо. Мотиващя мае значний вилив на характер здшенення шженерно-педагопчно! д1яльносп, i'i' 3Micr, результатов Hiсть, i визначае сформовашсть Bcix компонент готовност1 майбутнього фах1вця.

Мотивацшно-щншений компонент готовносп майбутшх шженф1в-педагопв до професшно! д1яльносп включае систему щншених ор1ентащй, установок, потреб, переконань, мотив ¡в, яи визначають спрямовашсть студент на розвиток високого ршня готовносп для досягнення значних результат у навчальнш i ирофесшно-практичнш д1яльносп.

Розвиток мотивaniйно-щнн1сного компонента готовносп майбутшх iнженер1в-педагопр, до профес1йно1 д1яльносп детершнуеться гн octim ни м (з мстов но - i н ф ор мащ йнн м) компонентом

ще! готовность Гностичний компонент передбачае формування в суб'ектнш свщомосп фах1вця ищсно1, системно!, д1алектично1 картини свггу I визначаеться зм1стом ¡нженерно-педагопчно! д1яльносп.

Операщйно-д1яльшсний компонент готовносп ¡нженера-педагога до майбугньо! профеайно! д1яльносп передбачае оперування фах1вцем вама необхщними методиками отримання та обробки ¡нженерно-педагопчно! шформацн, методами створення вфтуальппх середовищ як навчального, так 1 виробничого характеру. Цей компонент визначаеться глибиною та обсягом отриманих знань, повнотою ¡нженфно-педагопчних умшь.

Емоцшно-вольовий компонент характфизуеться позитивним конструктивним вщношенням ¡нженера-педагога до професшно! д!яльностк процесу впровадження ¡нженерно-педагопчних принцигав у д1яльшсть навчальних заклад1в системи професшно-техшчно! освгги та виробництва.

Отже, структура готовносп ¡нженфа-педагога до професшно! д1яльносп включае мотивацшно-щншсний, емоцшно-вольовий, гностичний (з м стов но - ¡нф ормацшн ий). операцшно-д1яльшсний комионенти. Кр1м цього, в структур! готовносп ¡нженф1в-педагопв до майбутньо! професшно! Д1ялыгосп важливу роль вщ1грае ¡нформацшний компонент, який передбачае оволодшня комп' ютернимп технолопями та прикладним профамним забезпеченням, роботу з 1нтфнет-ресурсами й електронною поштою, оирацювання шформацн тощо.

Структура готовносп ¡нженера-педагога до майбугньо! профеайно! д1яльносп представлена на рис. 1.

Сисгемш, структурш критерп виражають «цшсш» властивосп готовносп майбугнього ¡нженфа-педагога до професшно! д1яльносп. Цд властивосп притаманш особистосп, яка готова здшснювати ¡нженфно-педагопчну д1яльшсть. 3 огляду на це, функщональш критфи включаютъ:

• мотиви шженфно-педагопчно! д!яльносп, як результат осмисленосп отриманих знань (критерш ощнки- осмислешсть);

• системшсть ¡нженерно-педагопчних знань 1 стушнь сформованосп на !х основ! щншсних професшних ор1ентащй (критфш ощнки - системшсть);

• глибину ¡нженфно-педагопчних знань (критерш ощнки - глибина);

• обсяг отриманих знань, сформовашсть I иовноту складу ¡нженерно-педагопчних умшь (крнтерш ощнки - обсяг знань).___

Цшшсш ¡нж ор1ентащ Мотиви енфно-педагопчш 1 фах1вця Мотивацшно-цшшений компонент Свтглядш ¡де! Гностичний компонент 1нженфно-педагопчш знания Знания ¡нформацшних технологш (комп'ютфш знания)

Готовшсть ¡нженфа-педагога до професшно! д1яльносп

1нженфно-педагопчш вмшня [ навички Опе Д1Я.г КОЙ эащйно-ьшеннй шонент Емоцшно-воль компонет овий Вольов1 зусилля

1нновацшш технологи 1нформацшш системи Конструктивне вщношення до ¡нженфно-педагопчно! д1ялыюсп

Рис. 1. Структура готовности /нженера-педагога до професшно! дгяльносгт.

Такими е провщш критерп ощнювання р1вня готов ноет! майбугшх ¡нженф1в-педагопв до профеайно! д1яльносп, ступеня ефективносп системи професшно! шдготовки фах1вщв комп'ютфного профшю.

Шсля проходження студентами 1У-го курсу педагопчно! практики в навчальних закладах професшно-техшчно! освгги, нами було проведено контрольний експеримент щодо ефективносп системи професшно! пщготовки майбугшх ¡нженф1в-педагопв засобами

¡нновацшних технологш. Вш ифедбачав можливосп використання ¡нтеграцшного гадходу на основ! сучасних педагопчних технолопй навчання гад час розв'язання реальних шженерно-педагопчних (професшних) завдань.

Для експериментально! перев1рки системи професшно! гадготовки студент було розроблено комплекс квал1фжащйних контрольних завдань, яи пфедбачали виконання професшних завдань, наближених до реальних умов д1яльносп майбутшми фах1вцями ¡нженфно-педагопчного профшю. Головною метою такого контролю е виявлення гадготовленосп майбутшх шжснерщ-псдагопв до реально! профеайно-виробничо! д1яльносп. У контрольних фуиах ми використовували традицшш форми 1 методи навчання. В експериментальних фупах пфедбачалась професшна гадготовка майбутшх фах1вщв на основ! ¡нновацшних технолопй навчання, яы Грунтуються на пошуково-дослщницыай д1яльносп студент!в, штеграци психолого-иедагопчних ! комп'ютфних дисципл!н, моделюванш у навчальному процес! функц!ональних умшь студент!в стосовно !х посад у систем! професшно-техшчно! освгги тавиробництв!.

3 метою проведения доопдно-експфнментально! пфев!рки системи профес!йно! гадготовки майбутн!х шжеиф!в-педагопв нами було розроблено комплекс навчально-програмних! методичних матер1атпв:

• навчальш профами з дисципл!н «Комп'ютерна графжа», «Системи автоматизованого проектування», «Комп'ютерний дизайн»;

• перел!к профес!йних умшь ¡нженфа-педагога;

• систему зм1 стов их модул1в;

• систему блоыв змктових модул!в;

• варшнти комилексних квал!ф!кащйних завдань для спещальностей «1нженерна та коми'ютфна фафпса» ! «Комп'ютфш технологи в управлшш та навчанш»;

• вар1анти комплексних контрольних робгг, професшних завдань, ¡ндивщуальних завдань для вхщного, поточного, шдсумкового контролю;

• методичш пос!бники, рско мендани гцодо виконання комплексних контрольних квал1ф1кащйних завдань, професшних завдань, навчально-виробничих задач.

У контрольних та експфиментальних фупах засвоенню шдлягав однаковий обсяг профес!йних компетентностей майбутшх !нженер!в-педагог!в, збер1галась однакова лопчна послщовшсть вивчення матер ¡ату, було використано однаковий час на вивчення роздшв дисципл!н, яи вщображають професшно заюнчений обсяг навчально! шформацп.

Анал!з дгочих навчальних плашв спещальностей «1нженфната комп'ютерна фаф1ка» ! «Комп'ютерш технолоп! в управлшш та навчанш» свщчить про те, що професшна спрямовашсть недостатньо здшснюаъся в межах шженфно-педагопчних дисциплш («Вступ до педагопчно! спещальносп», «Педагопка», «Психолопя», «Вжова ! педагог!чна психолопя», «Комп'ютерна фаф1ка», «Системи автоматизованого проектування», «Комп'югфний дизайн», «WEB-дизaйн» та ш.). Стосовно методично! пщготовки майбугнього ¡нженфа-педагога до професшно! д1я.гтьносп, вона, на нашу думку, проводиться обмежено, лише в процеа вивчення курсу «Методика професшного навчання» методична складоварозкривасться ширше.

3 огляду на це, постае необхщшсть пфегляду гадход!в до методики викладання, в ифшу чфгу, комп'ютерних дисципл!н. Необхщно !нтенснф!кувати навчальний процес ! переор!ентувати його на отримання студентом практичних знань щодо професшних проблем та шлях ¡в !х виршення.

Для виявлення р1вня сформованосп мотиваци до використання майбутн!ми шженфами-педагогами засоб!в ¡нновацшних технолопй навчання у професшнш д1яльносп нами була розроблена представлена анкета.

Анкета визначення ршня сформованосп мотивац!йного компонента у майбутшх 1 нженер1в-педягопв комп'ютфного профшю.

На шкал! вщповщей поставте свш вар1ант вщповдо, якщо:

1 - не иогоджуюся з твердженням;

2 - бшьше не иогоджуюся, шж погоджуюсь;

3 -! так,! ш;

4 - бшьше погоджуюся, шж не погоджуюся;

ВИВЧаСМО ДООВ1Д

5 - поь^спо пород ¡куюся 2 тверднання и

Ввяжяю щр кожннП сучасннй фя?пвсщ дяного профшю ПОВННСН вмпт1 ЗаСГОСОВуВЯП i .....овящйш технологи нявчянняу профссШшй дипыюсп

I-1-1-1-1

] 2 * 4 5

Цнавлюся остяншми досягнсннямпв г;:-ум сучасн»-; \ нформащ Пннх то; нолоп ¡1

I-1-1-1-1

] 2 * 4 5

Думаю, щр шновацШн! тскнологп навчяння дозволять меш пряцюватп на вшыи внсокоиу р1вни пдоищнти проф£|;1онап1ш

1-1-1-1-1

12

Отрнмую ЯДОВОЛСННЯ ВЦ ТОГО "1.1 М П|ШЦШШМ> №1 внсокоиу Пр0фСС1ЙН0Му рШН1

I-1-1-1-1

I 2 з 4 *

Меш щкаио внвчяти комп'ижрну то; н \ ну як зааО шформац........ текнолопй навчяння

оск1пьки Сачу неоОхйшйлъ м широкого 1астосуъання б маййушй г^ро-ф-ес1Пн ¡й д1яльносп.

1-1-1-1-1

] 2 ^ 4 5

Ощнкя |: иг мотивяцн проводилаа п'ятнРальною шкалою (В1Д I до 5 вялЫ. де 5 ¿м мч - еталонннй р1ьень. потреба яысно внконуъатн п|>офес1йну дюльнктъ на осноы ьнкористання

сучасннх шформящйннх текнолопйь прояв штерссу до викорнстання зясо^в .....овящйш к

технолог й навчання иначною м]рою, I бол - ьлсушсп. бажанчя внко|>И1Лввуват11 засе&и ¡нновац1Пнич технолог^ навчання, що айдчить цро нееформовашсп. мотиващГ

1ндю1дуальннй р1вен! мотюащТ маПАутнього шженера-педагога ни ощнювяли наступннм чином ыкокнй ревень - 21-25 Кит, цередмй - 17-20, низькиП - 1^-16. ПровсдтиП янинзрезультялв свдчнп про те щр у иайАутшк ¡нженерю педагопв яш наюп

впсоклП р|всн1 мотнващТ. псреважяють пЬнявзи.....тя профеайш мотпм та« фаывщ довре

ро^мють значения ¡нковащйннк ТЁХИйпаггп навчання для подалыло! про1|^пно1 дальнос-п.

у ияййугню 1нжснср1в педагопв я и маюп «рта.....ргсень. псревяжяють осоРнспон №тпвн,

тзнавальт п; профеаПш мотивн ротвинуп сляАше там студентн не ?®тап розумноп значения ¡нновашйник технолопП навчання у подальше црофшпшй ддльносп. V малоутни фгшвщв ¡нчгснерно педагопчного профшю ян маюл ннзькнй р1вснь иотнвацм пгзнявальш тя профеайн! могши ро^ьнчут! недостатяьо, ьлнн слабо розу м1 юл. значения ¡нно&ац1Пнич технолог й навчання ь продоН подал Ы1юп> профнНйного становления.

У тчШлнщ I представлен I ¡мнн в иитиващТ иайРути1х шженери педягопв щодо ьнкорнстання ¡нно&ащПнил текношопП у профес1йн1п д!яп ьнисг.

Тайш^з 1

гмиичтц,-, ■■л-.'.'.'Л.'г,;■,.", ,n.rtf.-и.■/.'.■ ч и,ч':ПОШНК} ' №

. рупи Р1вн1 сформоеаносп могшая Иного комкнента

На печлк) експерименц У и нц! эксперименту

ВнсокнП Ссрсдн1П Нмзькмй Високпй Серед Н1Й Ни :: кии

К г. % К и V Л V Т1 V г, К г.

Контрол! Н1 1? 11.4 154 155 55 " ги .10.4

Екслсрнисн тпьн! 10.5 1?6 50.1 3? 1 92 29 - 6А, 5 11 101

ВИ ВЧ АС МО ДООВ1Д Як Оачимл у студенев експернментальник ф;,п ¡стспно зросла значения мотивацН (маПтк студент^ дослглн ссреднього та впсчжого [ííbhíb сформсван«л1 мотпвящйного компонента ■ у mil час. ко.пн uj показнпкп в контрольна групак станталлть 63.6% На нашу дук*}', CLnwi ыкокпй piBeHt мотивацК сгуцентт експернментальних фуп (гнфгёняко з

контрольна i групами) повязан пй j л 14 що в процгс! рсалгацн снстсш профсс........

п1д1шшки маПбутш ¡нжекери-педашги obújiqüiíjiii сучасними i нформащ йнимн техкалопями i методикам! кавчання. i почали СНльш hítko уявляти свию npü^eciñHy д!ялинсть на еюниы jacoflib шнтаащПнпх текнопогШ Ускладнсння. пов'язш j впкирнстанням сучасшк ¡нф-с^5№щпни>[ технол1>пп 0^1Ю1пш£комп'1е1^нихтехншюпи наачання), незнания методики

розеин j .......mu засова ш ¡нновяц.....технолог^ нсемння шд^рятп noiprtHt прпкладне

прогрятс заРезпечення тощо - цс наПОшьш поинфе.....i>oftiem ¡ ikiimii можутъ зустр1тткя

маЛбутн! ¡нд^нерн-педагош у сви^Гй npofedfiHin д1яльнасп. Ро^ойпена наш система

профеи ПноТ щдготчвк.....женерю гидагопв комГютсрного профшю - .■ К I Рула поА}дована

таким чнном. mod у майрутн1й щэофсс.....1Й д1яльносп (Jhuííbuí даного профтю !ногл 11 у сунул i

пе|>еаа;кн} бшышеть них пройдем

Змнн у MOTieami маПФушх 1нженф1в педагопв контрольна та жперниеншьннк груп представлен i у внгляд! si ирам (flit. рис. 2 i 3).

г

= п

II

н

н

Í 1

£

1

5ÜJ0 ■DC' 3d.ñ jd.ñ IDjO d.d

Г ■ ■ .....

Рис. 2. Ивенъ сфармованхин люшиваф Иного компонента на початок екснернменту

■ Л :'...'.'Г.'.у,'¡. ÍM Í.I.V.' , '.М п, J-At .íj'.-. TJ.V.- 1 :..,."J ру>:ч:

70.0

H] Контрспьн! гр^чи EH EKtntti ■ ■ : Hi Гр^ .-

У tic. j. PieeHb сформованосиы моишешрйно ¿о компонента е xíhíjí екснернменту {контроль ni та

ексuefщмгчпнн груя

Очевидно, що оволодшня знаниями, умшнями та навичками, яы сириятимуть виршенню професшних завдань на основ1 шновацшних технолопй навчання, позитивно позначаеться на мотивацшнш складовш готовност1 майбутнього ¡нженфа-педагога до професшно! д1яльносп.

Експфиментальна робота показала, що процес формування готоеност1 майбугшх i и же i iep ¡в - пед аго пе комп: ютерного профшю до професшно! д1яльносп буде ефективним за умови наповнення зм1сту навчальних дисциплш щеями i поняттями, знания яких сприяють формуванню в студент готов носп до ¡нновацшно! д ¡ял ь но сл. створення освптаого середовища, яке спонукае студент до о со б iicri сно - про феа йно го росту у засвоенш психолого-педагопчних i комп'ютерних знань тощо.

У статп не охоилено Bcix проблем i ищход1в щодо пщготовки майбугшх ¡нженер1в-педагопв коми'ютфного профшю до професшно! д!яльносп. Тому перспективою подальших розвщок у даному напрям! може стати розробка модел! осв!тнього сфедовища, спрямованого на створення оптимальннх умов формування професшно! готовиоси майбугшх фах!вц!в.

Л1ТЕРАТУРА

1. Беспалько В. П. Педагогика н прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1995. -236 с.

2. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. -192 с.

3. Абдуллина О. А. Общепедагогнческая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. -М.: Просвещение, 1990. - 141 с.

4. Абдуллина О. А. Мониторинг качества профессиональной подготовки / О. А. Абдуллина // Высшее образование в России. -1998. -№ 3. - С. 21-23.

5. Горбатюк Р. М. Формуванняпрофе<лонал1зму в майбугшх ¡нженер1в-педагопв / Р. М. Горбатюк И Педагопка вшцо1 та середньо1 шкопн: зб. наук, праць Кривор^зького держ. пед. ун-ту; за ред. проф. В. К. Буряка. - Кривий Pir: КДПУ, 2008. - Вип. 21. - С. 83-93.

УДК 37.036+371.84+374 (045)

Алла ГРИГОРЬЕВА

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗД1БНОСТЕЙ СТУДЕНТ1В У ПОЗАНАВЧАЛЬНШ ДШАЬНОСТ!

У cmammi розгпядасться проблема розеитку творчих здгбностей cmydenmie. Анал1зуються риномаштш тдходи до трактування понять «творшстъ» к<теорчл 3di6Hocmi». З'ясовуються шляхи формування творчих здгбностей студентеько1 молод! у npoifeci роботиу позанавчалъних об'еднаннях.

Б статье рассматривается проблема развития творческих способностей студентов. Анализируются различные подходы к трактованию понятий «творчество» и «творческие способности». Выясняются пути формирования творческих способностей студенческой молодежи в процессе работы во внеучебных объединениях.

The problem of the development of students creative ability has been considered in the article. Different approaches to concepts «creativity», <icreative abilities» have been analyzed. The ways of the formation of student's youth creative abilities in the process of work in out of education associations have been explicated.

У наш час вища школа вщчувае потребу в оновленш науково! бази, яка би дала змогу викладачам розвивати творч! можливосп студент i забезпечувати цей складний процес на належному професшному piBHi. Для студентсько! молод! творча д!яльшсть стае природного i необхщною формою газнання матер!ально-предметного свпу; вона виявляе резфви особистосп, шляхи власного вдосконалення. Тому проблема розвитку творчих зд!бностей студента набувае особливо! актуальность