4. Жалдак М. I. Формування шформащйно1 кулыури вчителя [Елекгронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.icfcst. Kiev.au / SYMPOSIOM / Pr - content -r.html
5. Калугин С. Ю. Преподавание информационных дисциплин студентам гуманитарных факультетов на примере юридического факультета РГУ. - Ростов, 1998. - 127 с.
6. СелевкоГ. К. Современные образовательные технологи. -М.: Народное образование, 1998. -256 с.
Роман ГОРБАТЮК
КО МП' ЮТ EPH Е МОДЕЛЮВАННЯ У П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТШХ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В ДО ПР0ФЕС1ЙН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
У cm ammi окреслено еажлиекть комп'ютерного моделювання е тдготоещ майбутшх ¡нженергв-педагогш. Встановпено, що важшвою особливютю програмних комтекав е наявшсть графшноI внуатзаци, результатов моделювання, а також можпивгстъ його проведения в реальному euuipi.
Осшта як основа сощального та еконсж-пчного розвитку сусгальства займае прюритетш позици в загальнодфжавнш полтщ Укра1ни. Особливо це стосуеться системи пщготовки шженфно-педагопчиих фах1вщв комп'ютфного профшю, вщ яких залежить pißCHb надання освтнських послуг у навчальних закладах профееiйно-техHiчнoi' осшти. Сучасний стан реформування ща ocßini вимагае нового ¡нформацшно-методичного забезиечення. Ниш гостро стопъ проблема вщбору, систематизации накопичення та передач! знань, формування вмшь i навичок, тому зростае роль ¡нтелектуальних комп'ютерних систем у гадготовщ майбутшх шженф1в-педагопв [1, 43].
3 огляду на це комп'югфт технологи е необхщним i невщ'емиим елементом процесу пщготовки фах1вщв. Компчотерш засоби широко викорисговуються в навчальному процеа, зокрема, при виконаиш студентами навчального ексифименту. Таю дисцишпни, як «Техшчна механжа» й «Основи технологи!» даюгь знания про пфетворення матери. «Теплстехшка» та «Електрогехшка» - про пфетворення енфги, «Електрошка» й «Автоматика» - про пфетворення шформацп. Вказаш дисциплши е фундаментальними i становлять шженфну складову системи професшно1 гадготовки майбуплх ¡нженф1в-педагопв комп'ютфного профшю.
Проведений нами аншш показуе, що вивчення пффахованих вигце навчальних предмет неможливе без використання ексифиментальних метод ¡в шзнання та дослщження. Це становить основу принципу науковосп в процес1 гадготовки студеттв, який е базовим дидактичним принципом технолог! чно1 оевгги поряд ¡з принципами фундаментальности системносп, ¡нтефативносп, еколопчносп.
Враховуючи ¡нтефальний характер професшноГ д1яльносп майбутшх ¡нженер1в-педагопв, спираючись на власиий доевщ робота в педагопчному ушверситет!, можна передбачити необхщш методи навчания засобами ¡нновацшиих техиолопй. Осюльки, покращення якосп професшно! пщготовки шженер1в-педагопв TicHO пов'язане з пщвищенням ефективносп педагопчжн системи ВНЗ, то в процеа пщготовки майбутшх шжснерщ-псдагопв до професшноГ д1яльносп необхщно використати, кр1м традицшних метод ¡в навчання (вфбалып, практичш), комп'ютерне моделювання.
Питания комп'ютфного моделювання у навчально-виховному процеа ВНЗ розкрип в доапдженнях С. Архангельського, В. Mixeeea, А. Свиридова, Й. Турбовича. Оптим1зацп навчального процесу присвячеш роботиВ. Беспалька, П. Гальпфша, С. Машбиця, Н. Тализ1но1, Г. Атанова, М. Жалдака, Н. Морзе, Ю. Рамського, М. Бурди, Б. Гфшунського, I. Пщласого. Використання методу моделювання у гадготовщ майбутшх фах1вщв дослщжували О. Бфезюк, I. зязюн, Ю. Кулютина, Г. Сухобська, П. Щфбань TaiHuii вчеш.
Однак проблема впровадження комп'ютерного моделювання в навчальний процес у випцй niKo.ni гце далека вщ свого виршення. Викладач, прагнучи опттшзувати свою д1яльшсть у повсякденнш практищ, змушений шукати i впроваджувати педагопчш шноваци для гадтримки свого професюнал1зму на належному pißHi. Теоретичного прогнозування результата педагопчних ¡нновацш недостатньо, а тому ix впровадження у навчальний процес вимагае обфежносп якз гумашетичних, так i з матф1альних м1ркувань. Звщси випливае необхщшеть розробки такого шетрументального засобу, який дозволив би здшенювати проведения та
перев1рку результат педагопчного експерименту без втручання в реальный навчальний процес. Одночасно мало вивченим питаниям залншаеться впровадження комп'ютерного моделювання у пщготовку майбутшх ¡нженер1в-иедагопв.
Метою нашого дослщження е теоретичне обгрунтування особливостей комп'ютерного моделювання для забезпечення профее 1 йно-особисп сного розвитку майбуппх ¡нженер1в-педагопв у педагопчному ушверситеи.
Розвиток комп'ютфно1 техшки I вщповщних технологш змшив постановку навчального експерименту 1 дозволив багатократно скоротити термин проведения р1зних втирювань та обробку результата. Тжа ¡нтенсиф1кащя вщкрила невщом рашше можливосп динамчного моделювання в навчально-внховному процеа ВНЗ. Проведения педагопчного чи виробничого експерименту за допомогою комп'ютерних засоб1в мае назву комп'ютерного моделювання. Пщ комп'ютфним моделюваиням ми розушемо метод наукового шзнання, якнй базуеться на системному иеретворенш матери. енергп, та иризначений для вир1шення завдань анал1зу або синтезу складно! системи шляхом створення та дослщження суб'ектом навчання щеально! модель
Суть комп'ютерного моделювання полягае в отрнманш яысних 1 ильюеннх результат з фазичноГ або комп'ютерно1 моделг Лк1сн1 показники дозволяють виявити властивосп системи професшно1 пщготовки майбутшх ¡нженер1в-иедагопв, зо!фема: структуру, динамку розвитку. стшысть, цшешеть тощо. Кшыисш показники мають ирогностичний характер щодо и (системи) ефективносп. Цш комп'ютфного моделювання можуть бути р1зними, проте найчаепше моделювання е основною процедурою системного анализу, пщ яким ми розумемо сукупшсть метод олопчних засоб1в, що впкористовуються для пщготовки та прийняття р1шень р1зного характфу. Комп'ютерна модель складно! системи повинна вщображати основш чинники та взаемозв'язки, яю характфнзують реальн1 об'екти, ситуацн, критерп. Комп'ютфна модель мае бути уншерсальною, гцоб забезпечити опис наближених за значениям об'екпв-орипнал1в I виконати необхщш дослщження з м1шмальними затратами.
Зауважимо, що основними якостями методу комп'ютфного моделювання в пронес! професшно1 пщготовки майбутшх ¡нженер1в-педагопв комп'ютфного профшю е:
- об'еднання теоретичних I практичних знань студента в умов ах створення професшного сфедовища, якому властив1 азарт \ захоплешеть, що гадвишують шзнавальний ¡нтфес студент, IX творчу актившеть I засвоення матер ¡алу;
- закршлення знань, отриманих у процес 1 вивчення психолого-педагопчних 1 фахових дисцигапн;
- розвиток пржтичиих професшних навичок.
Використання комп'ютерного моделювання у процеа пщготовки майбутшх ¡нженф1в-педагопв мае певш переваги, зокрема:
- моделювання з використанням коми'ютфних засобш е менш варпеннм поршняно з експфиментальними доепщженнями на лабораторному об.паднанш;
- моделювання ¡мтацшних процеав дае змогу демонстращйно наблизитися до реальних умов майбугньо! професшно! дшльноеп;
- ¡снуе можливкть багато!фатного повторения експфименту за допомогою комп'ютфних засоб1в [2, 22].
Немаловажною пфевагою комп'ютерного моделювання пор1вняно з експфиментом на спецобладнанш е тимчасове припинення та вщновлення процесу експфиментальних дослщжень на певиий час, потр1бний для анал1зу його результат [ прийняття р1шень про змии параметр1в модеш або продовження експфименту при тих же значениях [3, 34]. Це дозволяе застосовувати послщовш та евристичш методи, яы можуть бути нсрсатшованими в ¡нших внпадках.
Ниш комп'ютфне моделювання можна класиф1кувати так: концептуальне, ¡нформащйне, структурно-функцюнальне, математичне та ¡мтацшне (рис. 1.).
концеитуальне
<и Ж л
S
о
шформащйне
ч>
«
I s а.
т©.
структурно-функщональне
X
cd
О -f
X
3"
es &
математичне
ж о
.2 Я
о. о 1
и К
cd
штацшне
U
К
«
S
S
Комп'ютерне моделювання
Рис. 1. Види комп 'ютерного моделювання.
Зауважимо, що реа.шзащя кожного виду моделювання за допомогою комп'ютфних засоб1в вщображае розвиток комп'ютерного моделювання в систем! ирофесшно! освгги. Проаншнзуемо кожний вид комп'ютерного моделювання.
До концептуального комп'ютерного моделювання вщносяться системи уявлень про об'ект, що сформувалися у свщомосп людини. Вихщним матер1алом створення тако! модел! е не тшьки результата вщображення властивостей i характеристик об'екта, а й теоретичний MaTepian суб'екта, досвщ, аналоги, лопчш внсновки. Проте синтез цнх компонент в едине щле е неформальним, осюльки вщбуваеться вннятково у мислительних ироцесах i, як правило, рефлексивно не усвщомлюеться. Обов'язковим компонентом uieï модел! е сиещальш мовн, яю представляють собою единий 3aci6 внраження понять суб'екта. У систем! професшно! гадготовки майбутшх фах1вщв комп'ютерш засобн використовуються для реал1защ! концептуального моделювання гад часвивчення студентами процеав i систем уиравлiння. KpiM цього, все вищесказане повшстю гадходить для оиису вербально! модель яка е сукуишстю властивостей i характеристик орипналу та иродовженням концептуально! модель
Основу шформацшного комп'ютерного моделювання становлять ¡нформацшш модели яи е багаточисельними та р!зномаштними як за характером завдань (i и ф ор мащ й но - и ошуков i системи р!зних вид!в, бази даних, автоматизоваш системи уиравл!ння (АСУ), системи автоматизованого ироектування (САПР) та ш.), так i з точки зору використовуваних спещальних мов. Загальною особлив1стю ¡нформацшних моделей е вщносно нескладш алгорнтми - иошук i BH6ip даних за деякими ознжами, можлив! сортування даних, актуатзащя ¡нформацн тощо. 1нформащйш модел!, як правило, вузь коси с щап ¡з ован i. За cboïm призначенням i характером завдань ¡нформацшш системи реа.пповуються за допомогою комп'ютфних засоб!в. ¡нформацшш модел1 в систем! професшно! гадготовки майбутшх i и же нер ¡в - пед ai о пв застосовуються в ироцес! вивчення KypciB «1нформацшш технологи», «Комп'ютерна фаф!ка», «WEB-технологи» та ¡н.
Наступним видом комп'ютерного моделювання е структурно-функцюнальне комп'ютфне моделювання, ищ яким розумшть умовний образ орипнала-об'екта або деяко! системи об'екпв чи процеав, описаних за допомогою взаемопов'язаних комп'ютфних таблиць, блок-схем, д!аграм, фафшв, рисуиив, ашмацшних фрагмент тощо. До них вщносяться граф!чш та фафоаналггичш модел!.
Граф!чш модел! створюють засобами комп'ютфно! граф!ки. До таких моделей вщносяться pi3Hi гранки, д1аграми, схеми в ироцес! вивчення дисциплши «Коми'югфна фаф!ка», «Комп'ютфне моделювання» та ¡н. Загальними ознаками графи чних моделей е абстрактний характер bcîx структурних компонента мод ел i, яи повинн! представляти собою формально описан! елементи, що визначакггь допустим! операци над цими елементами, атакож порядок ïx виконання.
Настуиний тип модел!, що входить до складу структурно-функцшнального
компьютерного моделювання, - графоаналггачний - вюпочае в себе можшш геометричш конструкций геометричш штфпретаци аналггичних залежностей, ус1 ргзновидносп фафшв тощо. Графоаналггичш мод ел 1, зазвичай, застосовуються як ¡нструмент дослщника на шляху до формування робочо! модсл1 - аналогичной алгоритм1чно1 або ¡мггащйно1. В наш час за допомогою комп'ютфних засоб1в графоаналггичш мод ел 1 викорнстовуються при вивченш майбуппми ¡нженфами-педагогами дисцигшн «Техшчна мехашка», «Електротехшка», «Комп'ютерна графша», «ШЕВ-дизайн» та ш.
У процеа пщготовки майбутшх фах1вщв ¡нженфно-педагопчного профшю найбшьш важливим аспектом е використання комп'ютфного моделювання в навчальному експфимент! Процес побудови комп'ютфних моделей гармоншно вписуеться в хщ занятгя, дозволяючи педагогу продемонструвати бшышсть властивостей об'екта, оргашзувати нов1, нетрадищйш види навчально1 д1яльносп. У процеа пщготовки майбутшх шженф1в-педагопв метод моделювання е основнпм ¡нструментом шзнання педагопчиих явищ, технолопчнпх I виробничпх процеав у тих випадках, коли провести педагопчний експфимеит у реальних умовах неможливо. Евристичиа сила методу моделювання визначаеться тим, що за його допомогою вдаеться звести складне до простого, тобто зробити предмет доступним для ретельного тавсеб1чного вивчення [4, 229].
Проведений ананз показав, що ¡мпацшне комп'ютфне моделювання, на вщмшу вщ ¡нших в ид ¡в комп'ютерного моделювання, безпосфедньо застосовуеться при вивченш студентами як суб'ектами шзнання явищ процес1в 1 закон ¡в природи та технолопчних систем. Це моделювання в систем! професшно1 освгга найбшьш широко використовуеться в процеа вивчення дисцигшн «Техшчна механпса», «Електротехшка», «Комп'ютфна фаф1ка», «Комп'ютерний дизайн», «ШЕВ-дизайн» та ¡н.
Пщ 1штац1Йним моделювання ми розум1емо спещальиу форму щеально1 математичноК модель за допомогою яко! майбутш шженфи-педагоги дослщжуюгь об'ектну систему-орипнал, зовшшш впливи та алгоритми функщонування системи. Ц1 алгоритми не дають можливосп викорнстовувати наявш математичш методи анал1тичного та числового ршення, проте дозволяють ¡мггувати процес функщонування системи та здшснювати втпрювання необхщних характеристик [5, 44].
1мпицшне моделювання е одним ¡з засоб1в полшшення профеайно1 шдготовки майбутшх фах1вщв, оскшьки методи традицшного навчання не забезиечують зменшення розходження м1ж наявшстю знань 1 вщсутшстю вмшь вир1шувати проф ее шно-ор[ентованI задача Тому навчання на ¡мтацшнго; моделях, яы мжеимальио наближають реальну ситуащю та сприяють формуванню в студента професюнал1зму, е доцшьним.
Розглянемо бшып деталыпше особливосп використання комп'ютерного ¡штащйного моделювання в процей шдготовки майбутшх шженерщ-педагопв у Тфнопшьському нащональному педагопчиому ушверситет! ¡меш Володимира Гнатюка (ТИПУ).
Засоби комп'ютфного моделювання, яи використовуються в процеа пщготовки фах1вщв шженерно-педагопчного профшю, мають вщповщати двдактичним принципам, зокрема:
- науковосп змсту навчального матер ¡алу;
-доступности
- наочносп;
- систематичносп [ послщовносп;
- творчо! активносп I самоспйносп;
- ¡ндивщуальному пщходу;
- зв'язку те ори з практикою;
- пол1техшзму та професшног спрямованосп;
- мшносп результат навчання та розвитку шзиавальних сил студент;
- обл1ку психолого-педагопчних особлив остей сприйнятгя шформапп.
Застосування вищевказаних в ид ¡в комп'ютерного моделювання (рис. 1) в процеа
вивчення курав «Комп'ютфна графжа». «Техшчна мехашка», «Електротехшка», «Основи електрошки» представлено на рисунках 2, 3 1 4. Важливою особлив1стю для в их профамних комплекйв е наявшеть фаф1чно! в1зуал1зацп результалв моделювання, а також можлив1сть проведения процесу моделювання як у реальному, так 1 кв аз!реальному в им1рг
V щоцса фяф1чно1 пщ готовки маПАуш?!1нжснср1е педагог ¡в спец1ал|.нктю б 0101 СИ <(1нженфна та ксняГютерна графин» вимрнстов}«ть£я р1зш>ман1тш прнклалш программ ясоАн (рис До них вшносчтъсч прогрямш исоФп. я и эдаптшаж у н»чалыю-в1 ровному процгч а пкож прогрями. [»зро^.псн! для компьютерного моделюваннч Сезлоссредньо вирсйнищв! р1ангс -технолог^ ння проце^в. Зпдно ^ подлом геометрнчннх моделел на
ДВОВПНрН! I трмв11м1рн1 ва ЦЮф^......комп'ютерного мсщслкшння 1кщ|л1ютмч и:: двi
групн двгоннрне плосне моделюван.......... трюпнрне ойЧше моделювання (30).
Рис. 2. Сяапелш.ко.\т'к>1гкрног.о забезпечення хКолт 'химерна графика».
Предстаьлена система комп'кжркого шделювання застое® утся при вмшнанш
студентами лаборатории?! ро^т, на лекцпк у внгляд! демонстрац.....ого екепернменту I
суп ров од} теоретичного матер1алу, що лепечу*: гамтансыс} пройлешнх заьдань \ снтуацШ. Т:;к- напрпклад и 51 лаборатории* яняттяя ! к^рсу «Компьютерна графнеа» студент I внконуюп явданш пов'язаш з "фивнирнпи мвделюванням оФЧкгв I формушь навпчкн впкорпегання допик*:+:но|' геометра в режим ЗЬ (внкорнстання допомжнну точок, осей, пшш.ин. поеерхо-нь.!-. Працюючп за комп'ютером войн часто внкон^оть вдняксв! вдеавн ш.одо повудовн моделей вузл1в, менашзм1в. вдосконалюючн сво( навичкн, до&одячн |">: до автоматизм Закртлення иавнчок ^¡йснются гцпи виконант студентами ¡цдшйуал^ннк \ сам^ьсгйних зацдань.
Оучясн! ЗР-спстемн (Котяс Л С VI о. ЯоНнМ^гк* "га ¡н.) волвдцотг ефекп сними засоАаш миделювання, яь дслюлянлъ створюваш -трнвнмрм модел1 складннх моделей \ иборок [6, 12]. Викорнаов^чн наочн! методн ствфення об^ших йлеменш, ш оперусмо 1^ростим1 та ншм1 понятпмн основа. Аовншкл. фаска. заокруг леиня. отвф рефск оболонка Прн цьому, (фоцее проеиування часто в1 дтворю*: тек нияопчинй процее внгопжлеиня детал1 Орис. Зн.
Рис Л № -.хи . ч
Внвчення студентам! ¡нтегрованоГ диецнплшн «Течн1чна мечашкд» траднщйно иод1ля*п сч на три складов! п нфо :.м "ън1 модул! «Теоретична меяан1ка». «Оп1р матер1ал1в» I «Теор1я машин \ механ Ьилвэ*. Ц1 иодул! с осиовиимн складсьнми ¡н^нернси тдготовки маПСутню ¡нженер1в-педагог1В ксняТютернопо профипо. Головною В|дмнн1стю к>'рсу «Тскжчня иехатка^ б ¡я шшнх Д№цнпл1н у тдготовщ найА^ттк ¡нженер1в тдагопв < ЁкслЕртжнтальннп х^ракт^. закладенип в основу прое«д«ння лаборатг^ннх занять.
Сы>подм1 натлрннп експ«рнмент в процес1 в1вченчя 1жхан1к№ може йутн
доповнсннП I розшпреннй ::: рахунок ............... ..................модслюваннч Про&исннП
:г- :; - ■; --u: i | ::; ь.....ч м со у h si допомогою як№1 можна проводит розракунковнП скспсримснт in
¡мтащйне мсделнлдння ь цроциН ывчення текн!чш>( мехашки. можна псд1пити на три групп:
I; моделюваннчв тсоретич............ Î) иоделювяння в onopi мятер1ал1в: Î) моделювання в
теори ишнн i мскяшзмге (рнс J} р:втаПна. що такнй под1л профяшия засоФю ¡умовлсннП кшюм ^аьдан1>, яы ыэни заат-ni внкюнувати для шделювання o&'tktîb, явит, i процесс при ВМВЧСНН1 текниноТ МС7СИН1КМ ЕМдзначнмо. "к: цкдспшлен! ня рис I прогрямт исоФи використовуються в демонстряшйному скслернмснг. m ляйораторннк ¡анятпк :i тидаж в oprahihuif ayflirophthfia camlhctinhoi д1яльност1 ctw.rtîb.
Рис. 4. Система, комп'¡опорного забезпечення курсу вТехичнзмехамка.". Пакет цэофамного яФслкчснш « \РМ WinMflctine» скоплюе 20 щзнкладння мвдул1в. ikî
ПОЖНЯ умивно С1РУ1ПУРУВ!ПИВ|ДЛ0В|Д1ЮД0 Гл ВНКОрНСТЯННЯ пр|1в1ечснн1 вшщпгздяши ДИСЦНПЛ1Н
[7]. Так, №1|)11кщ АРМ StiuctuitÎD, АРМ Води, АРМ iiliafl-.. - для «Опору матфалью i <(Т«ретнчнсч мскання». АРМ Slichr ^РМ Cam длч «"ftopiT машнн i мкан^яв^
Ро^глянемо mlhwiiiboti «АРМ WinMadi ine» при вншнанш лабораторных poGir î «оперу MarepianiBio i «T&cpii машин i MexaubMiB».
На рисунку 5 ювражений ¡нтерфейс модуля winShafl : прикладом позади валу доыльно!1 tjtopMH (а) та Гришине представления йоп> результатов на запас мщнйсп За допом^п>и> вказажч программ можна виконуватн граф1чш побудовн вит доешьно! конфпурацН : yciwa HcoflxiflHiiwi понструстпвншш слементами (фаскн. omopn uinoHKwi канавьи гли.о), задавать № н&обшдм po^Mipn та зпдно постаьленич ^аьдань, вказуьати точки ptiLhii.ii опор i точи! прпкладання вщпоййннх сил та момент. Шсля отримання результат
ро^акунку. -рочлпмт.гп гт1пф1чннП анялЬ .ччну ойЧкта досл(джень. ........... постановка
jaflani в дннамц!. отрнмуютыа анал1тнчн1 та |рафшш реаультати дооцдженк в1зуапьно bîдсЛ1 д ковуеткя про&еден ня всього ц| i клу poi¡т
LlSEjH IçH-l J J rJlipj ныэ. ЗйЗ^ iiiî ail Us _i ■- . ■ ж 5T
Ш \ .1.. T .Л. ..7. '...." . ! .!■! i .. SI "i " ii"ii ' h jJ
Li 71 -
r p,
РСРЗТИЖИЛП г:
T
f , rm IfalH ïmlîrw hWHÎ ■
ai С:
Рис у Рюрякун&к волу ф&рмщф w г^фчм щхостшммя
його резуяыпаипе из запзс лйцнскив (6).
Процес компьютерного моделюванн...... час внвчення днсцпплш <*Електротсхн1 ка» п
«Основн ejietrpoHiKH^ сркнтованнП на внконання електршннх схем 1адопомигою гра^нчннк редаktopíb. редагувяння пяряметрге компоненгв 1 денсдняння з метою формування снгнял1в
¡нднкацМ вплшу «ыртуал.....к» прнладге (генератора. риннк bhmípkusmib тощо) Прнклядш
nporpami иасоон, як! внкорнстовуютъся для в1вчення цннх днсцнплш. мн подшяьмо на три групн" 1) моделюван ня аналогов! к прнстроТв: 2) ноделювання цнфровнк ц!нстро1в> 3)
моделюван.....*нялогово цнфровнк ц!нстро1в (рис б,) У цнк цюграг......л продуктах
комп'ютфного моделювання внкорнстовуються -^¡рт^чшьн Ь» прнладн. п1д якнмн mii poj;initMii млтемаг 1чну моде л i ню i мтус crpjitrrypHi та функщонал нн принцип и роРотн при ладу
При внвченш «Електротехшки» та «Основ електрошкн» широю внкористовуетъся середовнще MmLa£ íj bmíqichhm i негру ментом в дуального моделювання Sirnulink [3, 51-54].
Mal Lab í потужнпм засовом для створен..... досл1дження в1ртуал|.нпл моделей синтезу -::
аышш\ систем автоматичного керування реальннми оО tmtfi
Рис. 6. Cuci№.u3 колвг 'химерного забезпечення днецитин чЕ.Ч£киротехн1ка" i
■■ ; >■но н/.ч едектротки ■■
На рисунку ~ зовряжена в1р!уяльна юдель установки для дослцження ...........ого
кола 3m¡ иного струму i поелшовно иЧднаннми R. L. С наванта^еннямн. Вона дозволяь проводнти комплекеннп анал!з побудовано! електрнчно1 cxewi на предмет д|£здатноет1. вп^алгащю результат моделювання як у чпслов1Й фор%я - нклрумент «display». тач i у ьнгляд1 граф1кА здлежностеЛ р1зннх величин - в1кна <(Зсореч та «XY (Uraph)>.
Рис, ' Досяюэюню м&<у))рйчн#го кола злвнюгоструилуз Р С наеантаженнямы (а! тарезуяытти лю0еяк>еяння (Si
За^важимо. що впкорпстання методу комп'ютерного моделюван...... npoueci пцготшкн
MafHymiy ¡нженер1в-педагог1В у педагогично^1 ^¡верентег не повинно бути самоц1плю, а буд^атися на floro оптимальному стввшношенш з на-т^рннмекспернментом [3.-11].
У ifioneci профес........ щдготовкн мяйРутню ¡нженерю педагопв основну увагу трейя
придиати 3mílt\ i методам навчання, а такоя; впроваджен ню ншчальниН процес сучасннч
¡нформацшних технологш [9, 144]. Все це, безумовно, мае значний вплив на формування профеаонал1зму у фах1вщв шженерно-педагопчного профшю. Але для ефективно1 реал1заци щлей, формування ui.nicHoi особистосп, а не окремнх ii властнвостей та якостей необхщно, щоб набуття професшних компетентностей реал1зовувалося через системний шдхщ, забезпечувало розвнток свггоглядно1 мотивацшно! сффи, творчого потенциалу, наповнювало об'ективним значениям навчальннй процес [10, 197].
3 огляду на це, використання комп'ютфного моделювання дозволяе ефектившше оргашзувати навчально-виховний процес i гадвищити р1вень готовносп майбутшх шженерш-педагопв до професшноГ д1яльносп.
Отримаш результата не претендують на остаточне та повне вир1шення проблеми впровадження комп'ютфного моделювання у навчально-виховний процес, осюльки актуальними залишаюгься питания формування ui.niciioi системи комп'ютеризацн иавчальио-виховиого процесу загалом i кожно! дисцигшни зофема.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зеер Э. Ф., Павлова А. М., Сыманюк Э. Э. Модернизация профессионального образования: компетентносшый подход: Учеб. пособие. - М.: Московский псих ото го-социальный институт, 2005.-216 с.
2. Фридман JI. М. Наглядность и моделирование в обучении. - М.: Знание, 1984. - 80 с.
3. Воронин Ю. А., Чудинский Р. М. Натурный и модельный эксперимент в учебном познании // Наука и школа. -2002. -№ 3. - С. 33-41.
4. Рубинштейн С. JI. Проблема способностей и вопросы психологической теории // Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973. - С. 220-235.
5. Шеннон Г. Р. Имитационное моделирование систем // Искусство и наука / Пер. с англ. под ред. Е. К. Масловского. -М.: Мир, 1978. -418 с.
6. Потемкин А. Трехмерное твердотельное моделирование. -М.: Компьютер-Пресс, 2002. -296 с.
7. [Електроннийресурс]. -Режим доступу: http://cadsoftware.chat.ru/mech/winmachine.html.
8. Гультяев А. Визуальное моделирование в среде MATLAB: Учебный курс - СПб: Питер, 2000. - 432 с.
9. Горбатюк Р. М., Павх I. I., Луцик I. Б. Застосування шформацшних технолопй у процеа профеайно! гпдготовки ¡нженер^в-педагопв // HayKOBi записки Терногальського натцонального педагопчного умверситету ¡мет Володимира Гнатюка. Сер1я Педагопка. -2006. -№7. - С. 144-149.
Ю.Федорейко В. С., Горбатюк Р. М., Бочар I. Й. Використання сучасннх технолопй у професшнш тдгоговгц i нжен epi в-пед а го пе // Проблеми ¡нженерно-педагопчно! осегти: 36. наук, праць. -Харив: УША, 2005. -№ 10. - С. 189-197.
Ельв1за АБ1АЬТАРОВА
МОДЕЛЬ ПРОФЕСШНОТ ШДГОТОВКИ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В У ГАЛУ31 ОХОРОНИ ПРАЦ1 3 ВИКОРИСТАННЯМ КО МП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОПЙ
НАВЧАННЯ
У cmammi запропоновано модель професшно1 подготовки майбутшх ¡нженеров-педагогов в галузо охорони пращ. Розкрито оргашзащшо-педагогочш умови застосування комп 'ютерних техношэгш i запропоновано техноаоггю побудови модеш на основi змгстовного, дидактичного та методичного компонентов.
Одним ¡з m.iraxiß гадвищення я ко tri гадготовки спешатпспв е рофобка його мод ел i, вщповщио до ят повинна бути оргашзована д1яльшсть ВНЗ. Вважаемо, що створення модел1 професпню1 пщготовки майбутшх шженф1в-педагопв в галуз1 охорони пращ з використанням комп'ютфних технолопй навчання, згщно з якою буде побудована методика викладаиия професшних дисциплши з охорони npaui. значно шдвшцить ефектившсть навчально-виховного процесу та яысть знань студснпв. Тжа модель е ор1ентиром для викладач1в ВНЗ при розробщ власно! методики викладання дисциплши з використанням комп'ютфних технолопй навчання.
Проблема моделювання посягае у педагопчнш наущ одно з пфших М1сць. Побудовою модел1 сиещалкта i мод ел i навчання займалися Н. В. Кузьмша, Т. В. Леонтьева, А. В. Литвин, Л. В. Макарова, О. Г. Мороз, С. О. Сисоева, О. Е. См1рнова, В. О. Сластьонш, Н. Ф.Тализша й iHHii BiflOMi вчен1.