CC BY
18
учшв УШ-ГХ клайв у процеа трудового навчання // HayKOEi записки Терыогальського державного педагопчного ушвфситету ¡мем Володимира Гнатюка. C'epiii Педагопка. -2003. - № 3. - С. 68-72.
9. TTi.4H.iit) I. Комп'ютеризоват диференцшоваш завдання для учти VIII-IX клаав як ;;idn ¡нд1т1дуа.тзаци трудового навчання // HayKOBi записки Терноишьського державного педагопчного умверситету ¡мет Володимира Гнатюка. Ccpia Педагопка. -2002. -№9. - С. 43—47.
Ю.Чумак А., Клименко В. Використання компьютеров у npoqeci навчання учшв у iinconi // Рщна школа.-2000. -№ 10. - С. 36-38.
Валерш АРЕСТ ЕНКО, Людмила РОМАНИШИНА, Оксана РОМАНИШИНА
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНО АО ГШ В УМОВАХ 1НТЕГРАЦП НАВЧААЬНИХ ПРЕДМЕТ IB
V cmammi розгпянуто питания про штеграцпо хлшчних дисцитш i шформатиш. За основу прийнято стяьш поняття, вмшня i навички роботы на комп )omepi, метод тестування. У цикл об 'еднат такА дисцштни: неоргатша i оргашчна xiui'i, eiKoea ф13юпог1я, xmiwa технопог1я, методика ximi, тформатика i комп 'ютерна техшка.
Метою ¡нформатизаци освгги е шдгоговка людини до повнощнного життя в умов ах шдвищеного ¡нформацшного потоку. Власне ¡нформатизащя осв1ти спрямована на шдвищення якосп професшно! пщготовки як вчите.шв. так i cnenianicriE для ¡нших галузей народного господ ар ста. Введения нових ¡нформацшних технологи у навчальний процес спираеться на три складов!: мету, змст навчання i прннципн його оргашзацн.
На нишшньому етага розвитку освтт в иауковш педагопчшй л1тератур1 все часттше висловлюються думки про те, що вчитель-предметник повинен володнп комп'ютерною грамотною [1; 2]. Ось чому виникла проблема пщготовки вчитешв xiMii, яю пщготовлеш до роботи з комп'ютером, ум1ють складати профами. В зв'язку з цим до важливих проблем ¡нформатизаци осрлти вщносяться: створення високояюсних профамних засоб1в; пщготовка вчите.гцЕ, яи забезпечать ефективне використання цих засоб1в.
Думки автор ¡в стосовно гад готовки в чител ¡в -пр ед метн июв до використання знань ¡нформацшних наук не зав жди зб1гаються. Так, С. Ю. Калугш [5] вважае, що викладання ¡нформацшних наук для студент-гумаштарнв повинно будуватися на засвоенш ними: навички фамотного користувача; навички людини, котра BMie фамотно поставити завдання перед профашистом. Ми не подшяемо думку автора в ycix ii аспектах, осильки вважаемо, що вчитель-предметник повинен умгга складати хоча б нескладш профами i навчити цього учшв. Цей вид д1яльност1 проводиться на факультативних заняттях як у ВНЗ, так i ЗОШ.
Але оео.под1ти вмннями роботи на компьютер! тшьки пщ час вивчення предмета «Гнформатика i комп'ютфна техшка» дуже важко. Вихщ ¡з снтуацп вбачаемо в ¡нтефацп дисциплш, матер! ял яких дозволяе включати комп'ютер у навчальний процес.
Метою ciaTTi е визначення дидактичних можливостей ¡нтеграцп х1мчшк i бюлопчних дисциплш з ¡нформатикою в навчальному процес^
У бшьшосп педагопчних ушвфситет Украши викладач1 вистуиають за внесения у методику навчання формування вмшь роботи з комп'ютерною техшкою. У Харивському нащональному педагопчному ушвфситетт ¡м. Г. Сковороди розробляються експертш навчальш системи, створюються експертш оболонки, ор1ентоваш на виршення конкретних тишв завдаиь. У Чфшпвському педагопчному ушвфситегг ¡м. Т. Шевченка з початком впровадження Windows основним завданням практики стало виведення студент Bcix спещальностей наприблизно однаковий р1вень оеолодшня роботою з комп'ютером [6].
До основних напряммв формування у студент-х1мшв практичних умшь i навичок впровадження нових ¡нформацшних технологш (НТТ) у школ! вщносяться:
- гадготовка студентов як користувач1в комп'ютф1в (на основ1 предмета «1нформатика i обчислювальна техшка»);
- гадготовка студенпв-х1мшв до створення навчальних i контрольних ирофам ¡з xiMii (на основ! факультативу «XiMifl i комп'ютер»);
- набуття пржтичних yMiHb i навичок з методики використання ¡нформацшних
технологий на уроках xiMii' у шко.ш (курс «МетодикаxiMii», курсов! та дипломш робота).
3 щею метою ми розробили модель формування умнь i навичок, я и необхвдш вчите.пев1 для використання HIT у школь Ми подшили Bci вшння на фупи, яю, на нашу думку, е визначальними: загально-педагопчш; конструктивна орган ¡зашй Hi; техшчш; саштарно-ппешчш. Такий пере.тк vmi нь дав можлирп сть умовно розподшити умшня mi ж дисцишпнами, яю здатш забезпечита ix формування, оскшьки при вивченш кожно! з дисциплш формуються щ види вмшь, але з р1зним вщсотком значущосп. Основне навантаження припадае на дисцшшну «1нформатнка i обчислювальна техшка». Техшчш вмшня повинш бути сформоваш у студенпв на заняттях з ще! дисцип.шни.
Назаняттях ¡з методики викладання xiMii' практикуеться спецкурс «Педагопчш сценарп», на яких студенти навчаються складати й використовувати нав чальш i контролюкга профами, на основ1 методу моделювання. На заняттях з методики викладання xiMii, спецпрактикум; студенти вщпрацьовують програму «ймя i комп'ютер» для ЗОШ, яку склав В. В. Арестенко.
На V Kypci при ВИЕЧСНН1 предмета «Хш1чна технолога» студенти закр1плюють знания i вишня з користування коми'ютфом, складаючи навчальш й контролюк™ профами з х1мчних виробництв. Як правило, щ види робота пфеходять у дипломш. Ефектавшсть профам студенти перев1ряють пщ час педагопчно1 практики. Так здшснюеться один з важливих принцип ¡в дидактики - зв'язок Teopii' з практикою. Теми дипломних po6iT охоплюють курси неоргашчно! i оргашчноГ xiMii', xiMi4Hoi технологи. Тому в модель формування практичних ум1нь i навичок ми ввели таи психолого-педагопчш та спещальш дисцишини, як неоргашчна й оргашчна xiMii', курс xiMinHoi' технологи. На заняттях з неоргашчно! та оргашчно! xiMii' за допомогою викладач1в цих дисцигшн формуемо конструктив Hi, заф1плюемо техшчш вшння.
Наслщком тако1 сшвпращ е KypcoBi роботи 3i створення контролюючих i навчальних профам з xiMi4Horo зв'язку, будови речовин з використанням методу ¡мпацшного моделювання. На заняттях з xiMi4Hoi' технолоп! одержан! вмшня закр1плюються. Така повторювалынсть, послщовшсть сприяе шдвищенню комп'ютфжи фамотносп студент. Одночасно з практикою оволодшня роботою на комп'ютер! ми звернули увагу i на негативш сторони, яю пов'язаш з fliero комп'ютерана оточуюче середовище.
Для формування у студенев умнь контролювати й дотримуватися саштарно-гтешчних та ергоном!чних умов при po6ori, виконання правил техшки безпеки ми включили в модель шдготовки дисцишнну «В¡коеа фгзюлопя i шюльна ririeHa». Студенти повинш бути шдготовлеш до педагопчно! практики на V Kypci, пщ час яко! перев1ряеться ефектавшсть профам, що вони створювали на заняттях. При написашп дипломних i курсов их po6iT вони доповнюють, виправляють, коригують профами зпдно дослщжень, яи провели пщ час педпрактики. Допомогу в цьому i'M надають вчительексперти i методиста.
Hauii дослщження показали, що реалгзащя пщготовки Maft6yraix учите.шв xiMii' до використання комп'ютержи техшки найкраще проходить тодк коли ця техшка включена у модель навчання. Це гадтвфджуе необхщтсть системносп при робот1 студенпв з комп'ютфом.
Таким чином, у нас сформувався комплекс дисциплш, взаемозв'язок м1ж якими забезпечить шдготовку студенпв до використання HIT у шиш, зображену на рис. 1.
Формування умшь i навичок у студенпв впроваджувати HIT у навчальний ироцес ЗОШ, вщповщно до таюл модели пщпорядковуються поняттям шформатазацн, запропонованими М. I. Жалдаком [3].
Рис. 1. Модель езасмозе'язку шж дисциплинами, що забезпечують формування практичных ушнь г наеичок для застосуеання, НГГу школ
Проходячи щ етапи, студента набувають умнь робота з комп'ютфом. Ми враховували те, що ¡нформатика - це насамперед вивчення властивостей шформацп, метод ¡в I засоСпв и збирання, збф1гання, оирацювання, пфедаваиня, коректного I правильного використання [4]. Тому в модеш спостер1гаеться така гадпорядковашсть м1ж дисциплшами.
Наш дослщження були спрямоваш на вивчення процесу тдготовки вчителя-предметника, який буде не титьки користувачем, а й програлмстом. Якщо узагальнити завдання з формування фах1вця, спроможного впроваджувати ШТ у навчальний процес у тпколг то IX можназвеста до чотирьох пункпв:
1) бути користувачами коми'штерно! техшки;
2) використовувата методи вер0ал1заци шформацп в ¡нтернсп з навчальною метою;
3) застосовувати знания комп'ютфжм техшки для одфжання додатковоГ науково! шформацп;
4) складати [ використовувата контр олюкти [ навчальш профами з роздшв [ тем свого предмета.
Таким чином, пщготовка студен-пв з набуття вмшь [ навичок робота в школ1 з використанням ШТ е необхщною 1 мае здшснюватася комплексно. Забезпечита таку гадготовку можливо при створенш певних педагопчних умов.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апатова Н. В. Влияние информационных технологий на содержание и методы обучения в СШ:
Дне. ... д-рапед.наук. - К., 1999. -342 е.
2. Гриценко В. I. 1нф орматизащя осени в Украйн: конспект концепцп та завданнявищого [меня. - К.:
1СДО, 1995. - С. 31-34.
3. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в
учебном процессе. -М.: НИИ СИМО, 1989. -4Б с.
4. Жалдак М. I. Формування шформащйно1 кулыури вчителя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:www.icfcst. Kiev.au / SYMPOSIOM / Pr - content -r.html
5. Калугин С. Ю. Преподавание информационных дисциплин студентам гуманитарных факультетов на примере юридического факультета РГУ. - Ростов, 1998. - 127 с.
6. СелевкоГ. К. Современные образовательные технологи. -М.: Народное образование, 1998. -256 с.
Роман ГОРБАТЮК
КО МП' ЮТ EPH Е МОДЕАЮВАННЯ У П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТШХ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В ДО ПР0ФЕС1ЙН01 Д1ЯАЬНОСТ1
У cm ammi окреслено еажлиекть комп'ютерного моделювання е тдготоещ майбутшх ¡нженергв-педагогш. Встановлено, що важливою особлмв1стю програмних комтекав е наявшсть графшноI вмуатзаци результатов моделювання, а також можливгстъ його проведения в реальному euuipi.
Осшта як основа сощального та екононячного розвитку сусгальства займае прюритетш позицн в загальнодфжавшй по.штищ Укра1ни. Особливо це стосуеться системи пщготовки ¡нженфно-педагопчних фах1вщв комп'ютфного профшю, вщ яких залежить pißCHb надання освтнських послуг у навчальних закладах профееiйно-техHiчнoi' оевтт. Сучасний стан реформування ща оевгги вимагае нового ¡нформацшно-методичного забезпечення. Ниш гостро стопъ проблема вщбору, систематизации накопичення та передач! знань, формування вмшь i навичок, тому зростае роль ¡нтелектуальних комп'ютфних систем у гадготовщ майбутшх шженф1в-педагопв [1, 43].
3 огляду на це комп'ютфш технологи е необхщним i невщ'емним елементом процесу пщготовки фах1вщв. Комп'ютфш засоби широко викорисговуються в навчальному процеа, зокрема, при виконанш студентами навчального експфименту. Таю дисцишпни, як «Техшчна механ1ка» й «Основи технолопй» дають знания про пфетворення матери. «Теплстехшка» та «Електротехшка» - про пфетворення енфгн, «Електрошка» й «Автоматика» - про пфетворення ¡нформацн. Вказаш дисциплши е фундаментальними i становлять шженфну складову системи професшно! гадготовки майбутшх iнжеHepiв-педягопр, комп'ютфного профшю.
Проведений нами анатш показуе, що вивчення пффахованих вище навчальних предмет неможливе без використання ексифиментальних метод ¡в газнання та дослщження. Це становить основу принципу науковосп в процес1 гадготовки студенпв, який е базовим дидактичним принципом технолог! чно[ оевгги поряд ¡з принципами фундаментальносп, системносп, ¡нтефативносп, еколопчносп.
Враховуючи ¡нтефальний характер професшноГ д1яльносп майбутшх шженер1в-педагопв, спираючись на власний доевщ роботи в педагопчному ушверситетт, можна передбачити необхщш методи навчання засобами пшоващйиих технолопй. Осюльки, покращення якосп професшно! пщготовки шженер1в-педагопв ттсно пов'язане з пщвищенням ефективносп педагопчно! системи ВНЗ, то в процеа пщготовки майбутшх шженерщ-педагопв до професшноГ д1яльносп необхщно використати, кр1м традицшних метод ip, навчання (вербальнг практичш), комп'ютерне моделювання.
Питания комп'ютфного моделювання у навчально-виховному процес1 ВНЗ розкрип в дослщженнях С. Архангельського, В. Mixeeea, А. Свиридова, Й. Турбовича. Ошимтцп навчального процесу присвячеш роботи В. Беспалька, П. Гальпфша, С. Машбиця, Н. Тапизшог Г. Атанова, М. Жалдака, Н. Морзе, Ю. Рамського, М. Бурди, Б. Гфшунського, I. Пщласого. Використання методу моделювання у гадготовщ майбутшх фах1вщв дослщжували О. Бфезюк, I. зязюн, Ю. Кулютина, Г. Сухобська, П. Щфбань TaiHiiii вчеш.
Однак проблема впровадження комп'ютерного моделювання в навчальний процес у винцй шко.щ ще далека вщ свого вир im синя. Викладач, прагнучи опттшзувати свою д1яльшсть у повсякденнш практищ, змушений шукати i впроваджувати педагогтчш ¡нноваци для гадтримки свого професюнал1зму на належному pißHi. Теоретичного прогнозування результата педагопчних ¡нноващй недостатньо, а тому ix впровадження у навчальний процес вимагае обфежносп якз гумагастичних, так i з матф1альних м1ркувань. Звщси випливае необхщшеть розробки такого шетрументального засобу, який дозволив би здшенювати проведения та
