CC BY
46
Марш михнюк
СУЧАСН1 ШДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1 МЕТОД1В ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
У статт1 роз глянуто су част тдходи до застосування комплексу методов виробничого навчання в професШно-практтнш тдготовщ учшв професШно-техшчнш, навчальных закладов. Охарактеризовано вказаш иетоди за ознакою джерела шформацй.
Пщвищення вимог до професшио-ква.щф1кацшиого р1вия майбутшх робггииюв, збшьшення рол1 розумових операцш в процеа виробничо1 д1яльносп вимагають пщвищення IX тзнавальжн актив носп, самостшносп виконання трудов их дш [ розвитку творчого мислення, що досягаеться завдяки запровадженню в навчально-виробничий процес професшно-техшчних навчальних заклад1в (ПТНЗ) рпних метод¡р, навчання.
Великий внесок у розробку теорп метод¡р, навчання зробили Я. Каменський, К. Ушинський, Й. Пестолоцщ, А.Макаренко, В. Сухомлинський та шип видатш педагоги. Проблем класифпсаци метод ¡в навчання присвячеш робота Ю. Бабанського, В. Бондаря, I. Лернера, М. Скатана, е. Голанта, М. Данилова. Запровадження метод1в виробничого навчання розглядаеться в працях С. Батишева, А. Бшяево1, С. Гончаренка, Р.Гуревича, Н. Ничкало.
Метою статт1 е обГрунтування впливу метод¡е виробничого навчання на формування професпню1 майстерносп майбутшх квал1фжованих робтшыв.
Враховуючи вимоги до зд1йснення пщготовки майбутн1х фах1вщв у сфер1 виробництва, перед майстром виробничого навчання постае питания як 1 завдяки чому можливо гадвищити ефектштсть навчально-виробничого процесу в ПТНЗ. Дня того, щоб здшснити яысне формування профеайних умшь \ навичок тих, хто навчаеться, необхщно вмло застосовувати р1зш методи виробничого навчання.
Методи навчання е одним з найважливших структурних компонента навчального процесу в будь-якш шко.ш. Вважаеться, що метод е серцевиною процесу навчання, тю ланкою, яка зв'язуе запроектовану мету [ юнцевий результат. 3 позици сучасних иедагопчних погляд1в методи навчання характеризуются як багатосторонне, багатовим1рне, багатояюсне, тшфуикцюнальне педагопчне явище [5, 492 493].
Виробниче навчання - обов'язкова складова професшно1 пщготовки квал1фжованих роб1тниив у ПТНЗ, метою яко1 е формування у тих, хто навчаеться, профеайних умшь I навичок з вщповщно1 професи.
Розглянемо гадходи до запровадження метод ¡к навчання в навчально-виробничий процес \ сугтре! ix ознаки.
Насамперед методи навчання е способом взаемодп майстра виробничого навчання \ учшв; отримання шформацп та оволодшня учнями практичними умшнями 1 навичками; управлшня в процей навчання професшно-практичною д1яльшстю учшв; стимулювання та мотиваци учшв; сукупшстъ прийомЕ [ способ1в дш, необхщних для досягнення яюсних результат в процеа виробничого навчання учшв.
Визначення метод ¡в навчання як системи в навчально-виробничому про и ее 1 здшснюеться в едносп викладання та учшня, способу засвоення нових дш [3, 120]. Акцентуючи увагу на характер! навчально-газнавально1 д1яльносп. способ! засвоення р1зних вщцв зшету. можна ч1тко видшити сутшсть кожного методу виробничого навчання та його застосування. Усгах виробничого навчання залежить не тшьки вщ правильного визначення його мети 1 зм1сту, а й правильного вибору метод ¡р, навчання.
В теорп 1 практищ виробничого навчання найпоширешшою е класиф1кащя метод1в за ознакою джерела шформацп': словесш, наочш \ практнчш.
Зазначимо, що живе слово майстра виробничого навчання в процеа виробничого навчання вщ1грае меншу роль, шж слово викладача теоретичного навчання, але без пояснения, д1алогу та бесщи не обходиться жоден урок виробничого навчання. Здшснюючи розповщь, майстер виробничого навчання повинен передбачити та врахувати, що вона мае будуватися
вщповщио до послщовшстю викладу шформаци та забезпечувата полтехшчну спрямовашсть викладання.
Як правило, розповщь присутня на кожному урощ виробничого навчання. Це стосуеться питань запровадження ново! техшки, матср1ата, змш в тсхнолопчних процесах тощо. Пояснения за своею сугтю мае характер м1ркувань \ доказ1в. Розглянемо деяю внмогн до пояснения, як методу виробничого навчання: вщповщшсть змкту навчального матф1алу достав¡рним фактам; умлий пщб1р конкрегних приклад1в; при поясненш майстф не повинен дублювати викладача спещально! технологи'; дотримання послщовного та системного викладу навчального матер1алу, пояснения мае бути чггким та переконливим; активна позищя майстра виробничого навчання в процеа пояснения [2, 20-22].
Окр1м того, пояснения мае будуватися в стропй лопчнш послщовносп, яка передбачае озиайомления з видом дш, вимогами до оргашзацп робочого мкця учия, застосуваииям рацюнальних пристро!в, робочого та контрольно-вим1рювального ¡нструменту, механтив. обладнання, вибором матер ¡ал ¡в. Однак головну увагу надаеться пояснению практичних показу виконання р1зних способ1в дш. Зшсг пояснения залежить вщ виду навички, що формуеться. На перших етапах - це доскональне пояснения показано го практичного прийому, обговорення правильно! робочо! пози, яка може змшюватася в процеа виконання самостшних роб1т по деылька раз1в, хватку ¡нструмента тощо.
Бесща, як р1зновид словесного методу, застосовуеться у практищ виробничого навчання на вйх етапах уроку. Разом з там, плануючи бейду, майстф виробничого навчання мае пам'ятати, що вона е складним методом навчання. Як зазначае I. П. Пщласий, бесща вимагае часу, напруги, сил, вщповщних умов, атакож високого р1вня фахово! майстерносп педагога [6, 301]. Так, при актуал1заци опориих зиань майстер виробничого навчання звергаеться до учшв з питаниям, я и викликають у них зацкавлешеть, пропонуе зробита анал1з, поршняння. висновки. Для досягнення поставлено! мети майстф виробничого навчання може ставити I питания у ВНГ.ПЯД1: Чим вщр1зняеться ...?, Зробпъ пор1вняння ..., Вияв1ть тотожшеть у ..., Як на вашу думку...?
У процеа формування нових спосоСив дпт доречно застосовувати проблемну беещу, яка не ильки пщвищуе шзнавальну актившеть учшв, а й розвивае у них творче мислення. Це досягаеться завдяки д1алогу м1ж майстром виробничого навчання та учшв. Однак, розробляючи питания для проблемно! бесщи майстров1 необхщно враховувати особливосп змсту теми виробничого навчання, ¡ндивщуальш особливосп окремих учшв, попфедню !х гадготовлешеть, актив шеть [ защкавлешеть. Ставлячи питания, майстф заздалегщь мае продумати вихщ з иепфедбачеиих ситуацш. Так, питания для проблемно! бесщи, наприклад, «Що буде, якщо ...?» можуть трактуватися учнями по-р1зному, а тому мета майстра виробничого навчання - спрямувати !х в необхщне русло наступними проблемними питаниями.
Як вщомо, наочшеть в навчанш - один з перших 1 основних принцишв, вироблених педагопкою в ход! !! ¡старинного розвитку. Важпивим з оргашв чутгя, за допомогою якого людина сприймае навколишню дшешеть, е з1р. Вченими встановлено, що чфез органи зору в мозок поступае вщ 80 до 90% шформаци з огочуючого св1ту, 80% в ах робочих операщй здшснюеться шд зоровим контролем [1, 257]. Все це зумовлюе необхщшсть в мл о го включения в процес сприйняття з ас о б ¡в навчання, пов'язаних з органами зору, тобто засоб1в наочносп.
Вважаеться, що функци засоб1в наочносп можуть бути р1зними: в одних випадках вони е шюстращею до пояснения нового навчального матер1алу, в других - засобом для складання в учшв уявлення про навальний предмет, явище, технолопчш ди, а в трет - иаочш засоби навчання е самостшним джерелом навчально! шформаци [2].
Вщомо, що у виробничому навчанш застосовуються ргзномаштш наочш методи, яы можна подшита на три основш фупи:
1) демонстрация об'екпв 1 процес1в, що вивчаються, у натуральному та природному виглядг 3 щею метою використовуються макета, мэдел!, показ прийошв робота, проведения дослав;
2) демонстращя зображень - креслень, монтажних, ынематичних 1 радю-електричних схем, виробничо-технолопчно! документацн;
3) демонстращя технолопчних процейв та явищ за допомогою ¡нформацшних техшчних засоб1в навчання, передуам комп'ютф1в I вщеозапийв.
Усгашне застосувания наочних засоб1в навчання та ¡х демонстращя залежить ввд дотримання таких дидактичних вимог:
- учш мають знати, що 1м необхщно с по стер ¡гати 1 з якою метою;
- забезпечення яисного демонстрування наочного засобу май строи виробничого навчання;
- забезпечити включения в сприйняття учнями не -ильки зору, а й слуху \ дотику [2,3 8-40].
Але головна вимога - це ефективне кер1вництво процесом сприйняття учнями того, що
демонструеться. Так, демонструючи мехашзм чи обладнання, сиочатку майстер звертае увагу на його загальний вигляд, по™ розглядае окрем1 його складов!, прагнучи забезпечити сприйняття кожно! з них, а лише теля цього переходить до демонстраци принципу д!Г. Результата сприймання будуть значно вищими, яйцо майстер буде ставита супутш питания до учи ¡в, заставляючи ¡'х анашзувати, уточиювати дш, самоспйно узагальнювати та робити висновки. Наочшсть у виробничому навчанш застосовуеться як у процеа вхщного i поточного шетруктування, так I при заключному, коли майстер демонструе учням та разом з ними анашзуе 1х виконанш робота.
Вщомо, що практичний показ трудов их прийом1в \ процеав теж вщноситься до наочного методу навчання, завдяки якому майстер демонструе найскладшип та незнайом способи дш. Цей вид иовшетю залежить вщ практичного доевщу й об1знаносп майстра виробничого навчання у виконанш вщповщних ирийомв та операщй, яи в1 и демонструе.
Яюсть виконання практичного показу буде досягнута в тому випадку, коли майстер правильно вибере обсяг практичного показу, роздшить його на складов!, визначить основш дп в даному практичному показов! [ забезпечитъ ефективне сприймання елемент показу учнями та IX шзнавальну жтившеть.
Для бшьш ефективного сприймання учнями ново! ди майстер виробничого навчання розчленовуе трудовий процес на о крем прийоми. Виконуючи обпилювання металу, в1н повинен показата та пояснита учням, як тримата напилок, яю рухи мають бута, коли напилок знаходиться в крайньому передньому положении в крайньому задньому та в середин! робочого ходу. Пояснюючи положения, майстер мае зробити паузу, обговорите прийом I лише шел я цього здшенита повний прийом обпилювання.
Практичний метод виробничого навчання полягае у виконанш ргзномаштних вирав. Основою вирав е цшеспрямоване й багаторазове повторения трудових прийом1в для зд1йснення послщовного IX удосконалення. Так1 д!1 впливають наяюсть формування профес1йних навичок й умшь з профес11.
У практищ ПТНЗ ¡снують два шляхи формування у тих, хто навчаеться, практачних трудових д1й. Пфший - це кошювання дш майстра, спрямоване на швидке формування рухових навичок, однак вони не вщр1зняються гнучистю дш, а розумова сторона д1яльносп учшв залишаеться нерозвиненою. Другий шлях забезпечуе вир1шення практичних д1й частково самоспйно тими, хто навчаеться: вибрати пристро!, ¡нструмент, самоспйно координувати рухи, слщкувата зарезультатом виконаних д1й тощо.
Погр1бно пам'ятата, що вправи з виробничого навчання проводятъея у вщиовщн1й систем!: кожна попфедня вирав а повинна здшенювати гадготовку до наступно!, а наступна -допомагата засво!ти нову та закршита попфедню [2, 51]. Так встановлена система вирав мае привести до уевщомленого I яисного формування навички в учшв. Це спостф1гаеться протягом всього навчально-виробничого процесу: вправи з виконання простах прийом1в, трудових рух1в, вправи з виконання опфацш, вправи з виконання трудових процеа в. яи в сво1Й структур! складаюгь прост! та складн! комплексн! робота.
У нашому досл!дженн! звергаеться особлива увага ¡нструктуванню як методу виробничого навчання, який по сут! поеднуе перфахован! вище методи виробничого навчання. Прийнято вважата, що ¡нструктаж - це чпкий виклад характфних вказ!вок! рекомендаций для практичного виконання трудових дш. Кр1м того, вважае Н. Ничкало, ¡нструктаж е основним методом д1яльносп майстра виробничого навчання та учшв, який спрямований на формування професшних знань, ум1нь 1 зд1бностей [4, 39].
Структурними складовими уроку виробничого навчання е вступний, поточний I заключний ¡нструктаж1. Мета вступного ¡нструктажу - гадготовка учшв до активного та
свщомого виконання вправ. Дуже важливою ланкою е вироблення певно1 стратеги' Його проведения, а саме:
- спрямування тих, хто навчаеться, на осмислене виконання Д1Й;
- забезпечення розвитку в учшв навички самостшно1 д1яльносп; -розкриття мжпредметних i внутршньопредметних зв'язив;
- дотримання HacTynHocri i технолопчноГ послщовносп у виконанш трудових процеав. Поточний iнструктаж здiйснюеться майстром виробничого навчання в процес1 виконання
вправ тими, хто навчаеться, завдяки якому забезпечуеться контроль за виконанням навчально-виробничого завдання. На даному erani метод ¡нструктування доцшьний у вигляд1 ¡ндивщуально1 допомоги учнямв pa3i необхщносп.
В процес1 заключного ¡нструктування здшснюеться анал1з виконаних вправ, звергаеться увага на типов i недолжи та ïx усунення, а тому цей вид ¡нструктування передбачити важко.
Навщмшу вщ визначених шструктаж1в, у практищ виробничого навчання застосовуеться i письмове ¡нструктування учшв. Вщомо, що виробничо-техшчна i виробничо-технолопчна документащя, до яко1 вщносяться 1феслення, шструкци, алгоритми дш, операщйш, ¡нструктивш i технолопчш карти, е важпивим джерелом техшчно1 та технолопчно1 шформацп для здшснення самостшного виконання технолопчних процейв. Дослщження в щй галуз1 показали, що лише текстов! ¡нструктаж1 негативно впливають на усшшне формування уявлень в учшв про правильну послщовшсть дш. Тому обсяг шформацп у в казан ш документацп повинен буги приведении у вщповщшсть з р1внемзнань учшв та ïx практичним досвщом.
Отже, 3MÎCT i особлив1сть метод iE виробничого навчання залежать вщ змсту навчального матер1алу, форм оргашзаци навчально-виробничого процесу, етатв формування професшно-практичиих умшь i навичок, досввду майстра виробничого навчання, а також врахування bîkobhx та ¡ндивщуальних особливостей тих, хто навчаеться.
Л1ТЕРАТУРА
1. Батышев С. Я. Профессиональная педагогика. - М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1999. - 904 с.
2. Жиделев М. А. Методы обучения трудовым действиям. -М.: Высшая школа, 1972. - 208 с.
3. Никитина H. Н., Жшезнякова О. М., Пегухов М. А. Основы профессионально-педагогической деятельности: Учеб. пособие для студентов среднего проф. образования. -М.: Мастерство, 2002. -288 с.
4. Педагопчна книга майстра виробничого навчання. Навч.-метод, п od б ник / Н. Г. Ничкало,
В. О. Зайчук, H. М. Розентарг та ¡н.; За ред. Н. Г. Ннчкало. - 2-е вид., доп. -К.: Вшца школа, 1996. -383 с.
5. Педагогика: Большая современная энциклопедия / Состав. Е. С. Рапацевич. - Минск: Современное слово, 2005. -720 с.
6. Подласый И. Г. Педагогика. Новый курс: В 2 ч. - М.: Гуманитарный издательский центр Владивостока, 1999. Ч. 1. -570 с.
Галина ОМЕАЬЧЕНКО
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО РОЗРОБКИ ЗМ1СТУ ВЗАСМОДП МАЙСТРА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ I ВИКААДАЧА СПЕЩААЬНИХ ДИСЦИПА1Н У ПРОФЕСШНО-ТЕХН1ЧНОМУ НАВЧААЬНОМУ ЗАКААД1
У cmammi розгпянуто зшст взасыодil майстра виробничого навчання й викпадача спещалъних дисциптн у профеайно-техшчних навчальних закладах швейного проф1лю. Розкрито основы напрямш профоргснтацто! роботи майстра i викпадача, 'ix cnwbHöi участ! у створенш навчально-методичного забезпечення предмета i професш, становленш творчо1професШно'1 dimbHocmiучшв таких навчапьних saxnadie.
Практикою профеciйно-техн¡чн оÏ школи накопичено значний досвщ в оргашзаци фахового навчання майбутшх робггниив. Забезпечення ринку пращ яюсними спещал1стами, формування та оргашзащя замовлення на гадготовку квал1фжованих робочих необхщних професш, удосконалення зм1сту навчання i виховання, оптимального за обсягами i структурою, займае ниш одне з найбшьш значимих мсць у систем! професшного навчання Украши.
Серед проблем, яы виникають у зв'язку з пщготовкою май буш ix квшпфжоканих
