CC BY
16
Оксана МАРКОВСЬКА
ФОРМИ ОРГАН13АЦП ПРОФЕС1ЙНО-ПРАКТИЧНОТ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В МАШИНОБУД1ВНОГО ПРОФ1АЮ
У статт1 розглянуто р1зш форма оргашзацй професшно-практичноI тдготовки майбутшх жженергв-педагоггв машинобудёвного профшю та гх застосування в навчапьному процеа залежно в1д перюду навчання, тдизгдуалъних особливостей студент1в 1 виду 1х тдготовки.
Усгах навчально-виробничого процесу, ефектившсгь кожного заняття як його структурноГ складово1 залежить вщ умшня майстра виробничого навчання пщгогувати та оргашзувати процес виробничого навчання, забезпечити мщне засвоення навчального матер1алу та формування ямсних умшь [ навнчок як в навчально-виробничих майстернях, так I на ¡ндивщуальних робочих мсцях на виробництвь Вщ вибору рацюнальних форм оргашзацп навчально-виробничого процесу залежить ефектившсгь формування ирофеайно-практично! майстерносп майбутшх фах1вщв.
Фундаментальш психолого-педагопчш дослщження проблеми оргашзацп професшно-практично 1 пщготовки за р1зними формами здшснювалися С. Я. Батишевим, О. А. Буренко, К. Г. Кязимовим, В. О. Скакуном, Н. Г. Ничкало, В. О. Радкевич, А. Ш. Френкелем, I. С. Яюманською, Ю. В. Якубою.
Метою статп е обгрунтування р1зних форм оргашзацй' професшно-практично! тдготовки майбутшх ш же иер ¡в - пе дагопв машинобуд1вного ирофшю залежно вщ перюду навчання, ¡ндивщуальних особливостей студент ВНЗ I виду пщготовки.
Форми навчання е видами оргашзацп взаемодп учшв з викладачем чи майстром виробничого навчання, окремих учшв м1ж собою на навчальному занятп. Пщ формою навчання розум1еться лопчно завершена оргашзащя, в нашому випадку - навчально-виробничого процесу, якому властив! системшсть, цшсшсть, лопчшсть, з постшним складом тих, хто навчаеться, в певному режим! проведения занять.
У нашому достдженш ми розглядаемо процес виробничого навчання, який забезпечить форм^ання у студента шженфно-педагопчних спещальностей практичних умшь I навичок 2- 4-го ква.щфжацшних розряд1в. Осюльки профеайно-практична пщгоговка здшснговатиметься протягом юлькох роюв, то, ззичайио, форми !! оргаизаци будутъ вщргаштися одна вщ одно! I залежати вщ пфюду навчання, шсця проведения практичних занять та ¡ндивщуальних особливостей студенпв.
Так, для формування початкових I складних професшних навичок з професи «Токф» у майбупнх ¡нженф1в-педагогтв шшинобущвного профшю нами були застосоваш фронтальна, фронгально-групова та ¡ндивщуальна форми виробничого навчання в урочний та позаурочний час (рис. 1).
Фронтальна форма виробничого навчання використовуеться на початковому стагп навчання 1 передбачае виконання уама студентами однакового завдання. Завдяки цьому майстер виробничого навчання працюе з вйею групою, проводить спшьне для вйх шструктування в навчальних майстфнях чи на виробниц™ з вщпрацюванням правильное^ рух1в, темпу I швидкосп виконання дш, доведения д1й до автоматизму.
Фронтально-фупова форма передбачае формування початкових навичок [ умшь з виконання комплексних робгг невеликою фупою. До виду д1яльносп тих, хто навчаеться, вщносяться: вщпрацювання вправ, у тому чис.ш за алгоритмом дш, виконання простого чи складного комплексу навчально-виробничих робп\
¡ндивщуальна форма виробничого навчання забезпечуе формування професшних навичок \ умшь :п складного комплексу роб1т самостшно 1 за допомогою документацп письмового ¡нсфуктування та модульних пакет.
Розглянемо бшын детально оргашзащю формування професшних умшь та навичок з професп «Токар» у навчальних майстфнях за фронтальною формою навчання.
Рис. 1. Форми виробничого навчання.
Ввдомо, що основною оргатзацшною формою виробничого навчання е урок, який залежно вщ виду \ змсту професшних навичок може здшснюватися в навчальних майстернях, в умовах виробниптва \ безпосередньо на виро0ництв1 (вироОн№п практики). Внутршня побудова уроку виробничого навчання, послщовшсть його окремих еташв загалом представляють структуру уроку (рис. 2). Однак урок виробничого навчання необхщно розщнювати не стшьки з точки зору поешдовиосп його еташв, скшьки з позицп постановки та досягнення дидактично1 мети, ефективжн тзнавально1 д1яльносп тих, хто навчаеться, результативносп навчання.
Формування умшь 1 навичок е складним ироцесом, що складаетъся з наступних еташв:
- усвщомпення визначених трудових дш, призначення \ будови техшчних засоб1в, яю використовуються при цьому, якостейвикористано1 сировини, прийомв пращ;
- оволодшня пфвинними навичками виконання визначених виробничих опфацш, засвоення послщовносп здшснення вщповщних трудових прийомв;
- удосконалення навичок \ иоступовий перехщ вщ розр1знених трудових рух1в до единих автоматизованих трудових рух1в [1; 3].
На перших етапах навчання велика увага повинна придшятися яисному \ ращональному шструктуванню тих, хто навчаеться. Осюльки урок виробничого навчання в навчальних майстернях складаеться з вступного, поточного та заключного ¡нструктаж1в, то яисть формування навичокзалежить вщ якосп IX проведения.
Цшшсть будь-якого з ¡нструктаж1в становить його стиапсть, чтасть, насичешсть зм1стом, який повинен розкривати сутшсть прийом1в пращ, опфацш, нових технолопчних процеав, ращональну оргашзащю робочого мкця тощо. Кр1м того, правильна оргашзащя \ проведения ¡нструктування формуе в тих, хто навчаеться, мцш виробнич1 умшня \ навички, гадвищуе ¡нтерес до оволодшня новими знаниями та умшнями.
Враховуючи те, що майсгер виробничого навчання на перншх етапах навчання в процеа уроку виробничого навчання на основ1 шжпредметних зв'язюв ¡нтегруе теоретичш вщомосп з технологи токарно! обробки з формування практичних навичок I умшь, з'явилась мояшив1сгь зменшити обсяг годин на теоретичну тдготовку. Разом з тим висуваються бшьш серйозш вимоги до оргамзаци та проведения уроюв майстромвиробничого навчання як професюнала \ педагога.
Рис. 2. Оргатзатя виробничого навчання за фронтальною формою.
В. А. Скакун вважае, що яюсть пщготовки майстра виробничого навчання до занять, в тому чис.тп проектування навчального процесу, мае велике значения для усшшно1 педагопчно! д1яльносп. Реальне проектування майбутнього навчально-виробничого процесу вимагае глибоких теоретичних знань, великого особистого досвщу практично! робота, творчого пщходу до реал11яттп' поставлено! мети [4, 189].
.Якщо звернемося до структури уроку виробничого навчання в навчальних майстернях, то в процеп вступного шструктажу майстф виробничого навчання повинен здшснити жтив1защю опорних знань \ ум нь тих, хто навчаеться, донести до них зм1ст нових способ1в дш, забезпечити формування нових професшних знань 1 умшь. Цей вид ¡нструктування, як правило, проводиться фронтально, для вас! навчальноГ групи або гадгрупи.
Час, вщведений на вхщне ¡нструктування, може бути ргзним. На пфших етапах там, хто навчаеться, необхщно докладшше [ повне ¡нструктування з виконання трудов их прийомв та трудових рух1в. Разом з тим враховуеться той факт, що завелика кшьюсть часу, вщведеного на вступне ¡нструктування, може бути неефективною. Цшьова установка на урощ при фронталынй I фронтально-фуповий ф>орм забезпечуе вщповщну мотнвацпо майбутньо! д1я.пьностк стимулюе газнавальну 1 трудову актившсть тих, хто навчаеться.
Актуалпащя опорних знань I досвщу тих, хто навчаеться, забезпечуе яюсне сприйняття та засвоення нового матф1алу. В своему дослщженш в ироцеи актуал1заци знань, ушнь \ навичок ми застосовували усне та письмове опитування, враховуючи прикладну практачну направлешсть питань [ зав дань [ набутай пржтачний досвщ студента. Таким чином, етап актуашзацп необхщно розумт! та широко реал1зувати як наскр1зний структурний елемент будь-якого уроку.
Формування ор1ентовано1 основи нових способ ¡в дш е наступною [ основною складовою вхщного ¡нструктування. Так, у процеа виробничого навчання визначають два тиии ор1ентовано1 основи д1яльносп майстра 1 тих, хто навчаеться:
1) ор1ентована основа, яка включае розгляд студентами (учнями) зразив дш, продукту I коротю вказ1вки з виконання цих дш за алгоритмом, що характерно для першого етапу навчання;
2) ор1ентована основа, яка опираеться на самоспйний пошукзасоб1в I способш виконання виробничих завдань [3, 10].
На шзшших етапах виробничого навчання, коли ть хто навчаються, на баз1 засвоених трудових прийомв, способ1в та оифацш вщпрацьовують професшш вмшня [ навички, оволод1вають цшсними технолопчними ироцесами, вступне ¡нструктування мае шший характер. В цьому випадку ¡нструктування з виконання дш проходить з залученням студенпв до анал1зу технолопчних ироцеав, вимог до якосп виконуваних робгг, обговорення дефекта вироб1в тощо.
Вступне тестування за фронтальною та фронтально-фуповою формою, як правило, завфшуеться усним закршленням нових способ ¡в дш. Однак таке опитування мае винятково прикладний, практичний харжтф.
Основною частиною уроку виробничого навчання в навчальних майстернях на пфшому еташ е самостшне виконання тами, хто навчаеться, рономанггних вправ. Вправи з освоения трудових опфащй [ технолопчних процеав е найбшып характерними, адже вони формують у студента умшня виконуватива прийоми та сиособи з певних оифацш у р1зних Гх складових.
На думку В. А. Скакуна, до дидактичних особливостей вправ при засвоенш трудових операцш [ вид1в робп1 можна вщнести:
- поетапне шдвищення вимог до кшцевого результату дш тих, хто навчаеться: правильшсть рух1в та !х координащя, рацюнальний темп дш, точшсть виконання елемен-пв дш, рацюнальна послщовшсть д1н звиконання технолопчних процеав;
- поступове шдвищення ступеня само стшн осп тих, хто навчаеться;
- поспйне навчання тих, хто навчаеться, способам самоконтролю з виконання трудових дш;
- поступова автоматизащя окремих компонентов засвоювано! операцп, тобто початок формування навички [3, 18].
Специфжа виробничого навчання пфедбачае "пений взаемозв'язок м1ж фронтальною, фуиовою та ¡ндивщуальною формами навчання.
Розглянемо ¡ндивщуальну форму виробничого навчання, яка запроваджувалась нами для формування професшних навичок i умшь з 3-го i 4-го квал1ф1кацшних розряд1в (рис. 3). Як вважае С. У. Гончаренко, ¡ндивщуальне навчання TicHO пов'язане з ¡ндивщуалшщею процесу навчання. Вважаеться, що ¡ндивщуал1защя процесу навчання е такою оргашзащею навчально-виховного процесу, при яый Riiöip cnoco6iß, прийом1в, темпу навчання враховуе ¡ндивщуалмп особливосп тих, хто навчаеться [2, 144].
Рис. 3.1ндитдуальна форма навчання
Враховуючи те, що студента маютъ рпний р1вень практичного досвщу, для вщпрацювання потр10них професшних ушнь \ навичок розробляються ¡ндивщуальш профами навчання. Змсг робочих навчальних профам з виробничого навчання 1 виробничо! практики фунтуеться на держав них стандартах з професп «Токар». Змст професшних умшь та навичок 2-го розряду зазначений в моду.тн № 1, 3-го квал1ф1кацшного розряду - в модуш № 2, а змст навичок 1 умшь 4-го квал1фжацшного розряду - в модул 1 № 3. Завдяки такш форм навчання студенти (учи!) мають змогу штефувати змст навичок, здшснювати самостшно поетапне формування визначених навичок за фафком пересування по робочих мкцях.
Так, в ход1 формуючого етапу нами розроблено фи види ¡ндивщуальних профам: для студент, яи не мали попфеднього практичного досвщу, включав ся весь перелж в ид ¡в комплексних роб1т: для студент, ям мали незначний практичний досвщ з виконання токарних
робгг, в робоч! ¡ндивщуальш профам не включалися вже сформован! навички I вмшня; для студент, яю виконували токарш робота, вказаш в сфедньому квал1ф1кащйному р1вн1 ПТНЗ, ¡ндивщуальш профами передбачали тшьки формування умшь I навичок бшып складного р1вня. Зм1ст робочих ¡ндивщуальних профам нами корегувався та допрацьовувався в процеп формуючого етапу дослщження.
Звщси можна зробити висновок, що виб1р метод ¡в 1 форм виробничого навчання е складним методичним процесом, який вимагае вщ майсфа виробничого навчання дидактично! фамитнисп з яюсного формування як иочаткових, так ! складних навичок 1 вмшь на основ! р1зних засоб1в навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Батышев С. Я. Профессиональная педагогика / Под ред. С. Я. Батышева. - 2-е изд., перераб. н доп.
-М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1999. -904 с.
2. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник. - К.: Либщь, 1997. -376 с.
3. Скакун В. А. Методика преподавания специальных и общетехнических предметов (в схемах н
таблицах): Учеб. пособие для начального проф. образования. - 3-е изд., стер. - М.: Академия,
2007.-128 с.
4. Скакун В. А. Организация и методика профессионального обучения: Учеб. пособие. - М.:
ФОРУМ; ИНФРА, 2007. -336 с.
Ольга РЕДЬКО, Ростислав РЕДЬКО
О СО БАИВО СТI ВИКОРИСТ АННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ОСВ1ТН1Х ТЕХНОЛОГ1Й У СИСТЕМ1 ПР0ФЕС1ЙН0-ТЕХН1ЧН01 ОСВ1ТИ
V статтг розгпядаються окреш аспекта обгрунтування теоретичных засад ¡'нновацшних технопогш навчання студентов техничного ушверситету. Проанатзоеано рефлексиено-гнновацшну технологию навчання, що сприяерозвитку тзнавальноI д1яльност1 студент1в.
Бурхливий розвиток техшки ! технологш висувае ифед техшчними ВНЗ завдання швидкого оновлення зм1сту навчання разом ¡з змною форм його оргашзаци в межах Болонського процесу. За цих умов виникае необхщшсть активного иошуку шлях ¡в 1 способ!в ¡нтенсиф!кащ! исвггшх технолопй у навчальному процес! сучасного техн!чного ушверситету.
Ефекгавна оргашзащя системи конфолю за навчальним процесом у цьому ВНЗ пфедбачае яюсну реал!зац1ю викладачем положень нормативних документ!в, яю регламентують навчально-газнавальну д ¡ял и петь студент ! методичне забезпечення навчання, що сприяе своечасному усуненню та попфедженню недо.тпюв у процес! засвоення знань майбутн!ми шженфами-педагогами, посиленню !х вщповщальносп за результата навчально! робота.
Мета статт1 - обфунтування теоретичних засад ¡нновацшних технолопй навчання студент!в техн!чного ушвфситету.
У процес! подготовки майбута!х ¡нженф!в-педагопв у систем! вищо! осв!ти значна роль нал ежить нов им освггшм моделям, яю е важливими складниками ¡нновацшних технолопй. Модульно-розвивальна система навчання у сучасних ВНЗ враховуе можливосп студента техшчного ушверситету в засвоенш науково-техшчних знань, сприяе здшсненню ним освпшх повед!нкових дш, самоствфдженню чи самовизначенню у процес! профес!йного становления.
Аналгз наукових психолого-педагопчних дослщжень \ публкацш з обрано! нами проблеми свщчить, що багато дослщниюв акцентують ниш увагу на таких проблемах:
- значения духовних цшностей у розвитку особистосп (М. Й. Боришевський,
A. М. Бойко, П. Р. Ггнатенко);
- таполопя варпсних позицш у навчальному процес! (Ш. А. Амонашвш, I. А. Зязюн);
- щнтсно-норматавш мехашзми регуляци навчально-газнавально! д!яльносп (Г. О. Бал, I. К. Матюша);
- психолопчш особливосп розвитку особистосп у навчанш (Н. В. Клружинш,
B. Д. Щадр!ков);
- щншсш ор1ентацп у структур! розвитку ¡ндивщуальносп (А. Л. Колесников, I. К. Матюша);
