CC BY
7
свщомосп, а й предметом розгляду в пронесi формування найбшып важливого етапу становления свщомосп - формування «Я» i «не-Я» в ix протиставленш i злитп [11, 13].
Таким чином, здшс исний аншпз психолого-педагопчно1 та фшософсько! лггератури дозволяе ствфджувати, що проблема сформованосп еколопчного евггогляду особистосп завжди булав no.ni зору науковщв - фшософ1в. еколопв, психолопв, педагопв й ¡н.
Вчеш, KOTpi дослщжуюгь проблеми еколопчного виховання та еколопчно1 оевгги, одностайш в тому, що Bci люди, зокрема майбутш фгшвщ, сьогодш повинш мати такий р1вень сформованосп еколопчного евпигляду, який би забезпечував ефективними розвиток сощально-еколого збалансованого сусшльства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дробноход М. I., Вольвач Ф. В., 1ващенко С. Г. Концептуальш основн формування еколопчного мислення та зд1бностей людини, будува™ гармоншш вщноенни з природою: Монография. - К.: МАУП, 2000. -75 с.
2. Швейцер А. Культура н етика: Пер. с нем. -М.: Прогресс, 1973. -344 с.
3. Вернадский В. И. Размышления натуралиста: В 2-х книгах. - М.: Наука, 1975. - Книга П: Научная мысль как планетное явление. - 191с.
4. Киселев Н. Н. Мировоззрение и экология / Ин-т философии АН УССР; Отв. ред. А. Я. Мороз. - К.: Наукова думка, 1990. -216 с.
5. Kroeber Н., Kluckhonn К. Culture // Acritical review of concepts and difmitions. - Cambridge, 1952. -223 p.
6. Гумилев JI. H. Этногенез и биосфера Земли. - М.: ДИДИКД994. -638 с.
7. Ноосферогенез i гармонШний розвиток / Шевчук В. Я., Бшявський Г. О. та ¡н. - К.: Геопринт, 2002.-127 с.
Б. ПеччеиА. Человеческие качества / Пер. с англ. О. В. Захарова. -М.: Прогресс, 1985. -312 с.
9. Шинкарук В. И. Мировоззрение, наука и философия// Философские науки. -2001. -№ 1. - С. 96-99.
Ю.Кант И. Приложение к «Наблюдениям над чувством прекрасного и возвышенного» // Сочинения: В 6-и томах. / Под общей ред. В. Ф. Асмуса. -М.: Мысль. 1964. -Т. 2. -510 с.
11. Медведев В. И., Алдашева А. А. Экологическое сознание: Учеб. пособие. -М.: Логос, 2001. -357 с.
Алла МАРТИНЮК
СТРУКТУРУВАННЯ ЗМ1СТУ Ф1А0А0Г1ЧН01 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ПЕДАГОГ1ЧНИХ КОАЕДЖ1В
V cmammi розгпядаеться проблема структурування зшету фтоп.ог1чно1 тдготовки cmydenmie педагоггчних коаеджгв. Достдження спираешься на розумшня категорш «зшет oceimu» i «suicm навчання». Визначаються основш критерй структурування зм-icmy фтопог1чно1 тдготовки.
Сучасш глобальш трансформацн суспшьства, закони i нормативы! акта про оевпу зумовлюють cyrreBi змши в Teopii i практищ оевпи. формування компетентних фаивщв, здатних до постшного оновлення. Одшею з важливих передумов входження Украши до единого европейського оевггнього простору е формування готовносп викладач1в i студентов ВНЗ до ¡нновацшно! д1яльносп.
Зм1ни в педагопчшй наущ призвели, зокрема, до того, що визначальним критер1ем у формуванш особистосп студента педагопчного коледжу е яысть навчання, змщнення дов1ри м1ж суб'ектами ocBira в навчальних закладах такого р1вня. Переважна бшышеть дослщжень з теми зор1ентована на ушверситетське навчання. Проблема залучення студент педагопчних коледж1Р, до засвоення зм1 сту фшолопчжм тдготовки, яка передбачае врахування психолого-педагопчних закожмрностей, посгпдовтсть i системшсть дидактичних засад, форм, метод1в та прийомв оргашзаци навчально-шзнавально1 д1яльносп, е недостатаьо дослщженою теоретично i практично увпчизнянш педагопчшй наущ.
Структурування з Mi сту фшолопчно1 тдготовки студенпв иедагопчних коледж1в - це, на нашу думку, процес, який полягае у системшй побудов1 и ав чаль но-и ¡зн ав ал ьиoi' д1яльносп i спрямований на обробку, щльову ор1ентащю науково! ¡нформацп та ii адаитащю до навчальних умов, тобто надання реально!, конкретно! за зшегом i формою побудови навчального матер1алу, що пропонуеться студентам. Бшыиою Mipoio це стосусться структурування змкту
фшолопчних дисцшшн як системотворио! складово!1х професшно! гадготовки.
Метою нашоТ сгатт1 е анал!з структурного змсту фшолопчно! гадготовки студенпв педагопчних колсджш.
У процеа дослщження ми спиралися на чгосс розумшня таких категорш, як «зшст осшти» \ <«М1 ст навчання». Змст осрлти - це зумовлеш цшями та потребами сусгальства вимоги до системи знань, умшь 1 навичок, св1тогляду та громадських I професшних якостей майбутнього фах1вця, що формуються в процеа навчання з урахуванням пфспектив розвитку науки, техгаки, технологш 1 культури [1, 44].
Анал!з вггчизняних [ заруб1жних джерел дае змогу виокремити систему наукових вимог до формування змкту освгги. Основними з них е:
1. Провщна роль у визначенга змкту освгги для гадростаючого поколшня належить мет1 й завданням виховаиня, яи ставить суспшьство ифед освггшми закладами.
2. Гумашстична спрямовашсть зг.'Псту освгги зумовлюе його вщповщгасть сучасним потребам I можливостям особи, прюритст загальнолюдських щнностей, здоров'я людини, и вшьний розвиток.
3. Науковкть зм1сту осшти пфедбачае включения сюди лише тих факт 1 теоретичних положень, яы е сталими в наущ; матер1алу, що вщиовщае сучасному стану науки, и новпшм досягненням; ч1тюсть висновюв з иитань розвитку природи \ сусгальства. Це означае, що в кожнш теш, яка вив чисться, повинга бути визначеш вщиовщга св1тоглядга, моральш, естетичш, еколопчга ще!.
4. Шшкультуршсть полягае в поеднанга гумагатарно!, природничо-математично! освп~и й трудово! пщготовки, класично! спадщини та сучасних досягнеиь науково! думки, забезпеченш оргашчного зв'язкуз нащональною ¡стор! сю, культурою, традищями.
5. Свггський характер освгги. Закон Украши «Про осе ¡ту» з акр ¡плюс св1тський характф освгги. Зм1ст освгги пфедбачае можлив1сть розкриття перед учнем реальноси об'ективного свпу, його супсрсчливосп, газнаваносп.
6. Гнтефативгасть, що означае ор1ентащю на ¡нтефальга курси, пошук нових гадход1в до структурування навчального матер ¡ату як засобу цшсного розумшня та газнання свпу.
7. вдшсть зм1стово1 й процесуально! сторш навчання при формуванш 1 структуруванш зм1сту навчально! шформацп, що пфедбачае наявшсть у в их навчальних предметах газнавально! й практично! перетворювально! д1яльносп. Навчання в цьому зв'язку е не тшьки способом одержаиня знань I формування умшь та навичок, а й засобом озброення студентов методами здобування нових знань, самоспиного набування умшь та навичок.
8. Вщповщгасть осиовиих компонента загально! освгги структур! базово! культури особистоси. Ц1 компонента представлен! у вигляд1 досвщу шзнавально!, практично!, творчо! д!яльносп й досвщу ставлень особистост!.
9. Послщовшсть полягае в плануванш зм!сту, який розвиваеться по висхщгай л!н!!, де кожне нов е знания спираеться на попфедне ! випливае з нього.
10.Вщповщгасть вжовим можливостям ! ривню гадготовки студенпв, яким та чи шша система знань, умнь пропонуеться для засвоення.
П.Доступшстьвизначаеться структурою навчальних плашв ! профам, способомвикладу наукових знань у навчальних книгах, а також порядком уведення й оптимальною юльистю наукових понять ! тершшЕ, яю необхщно засво!ти.
12.П!дтримка свтвого стандарту в змст! освгги допомагае навчальним закладам ¡нтефувати в свгговий осв!тянський прост!р.
Головними завданнями, що вирипуються в процес1 засвоення фшолопчно го матер!алу в педагопчних коледжах, е:
- виховання свщомого прагнення до вивчення украшсько! й англ!йсько! мов;
- вироблення у студент компетенцш комушкативно виправдано користуватися засобами мовив р!зних життевих ситуац!ях;
- ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умнь ! навичок: орфоегачних, фаматичних, лексичних, правописних, стил!стичних;
- формування духовного ев ¡ту студент, цшених евтглядних уявлень, загальнолюдських шншених ор!ентар1в, тобто прилучення через мову до культурних надбань
украшського народу й людства.
3míct навчання е науково обгрунтованим методичним i навчальним матер1алом, засвоення якого забезиечуе здобуття ocbitii i квал1ф1кащ1 вщповщно до освггньо-квал1ф1кащйного р1вня. Так, В. Якушн вважае, що 3míct навчання ¡снуе в трьох формах: у форм! навчально! дисциплши; у вид1 навчального тексту; у форм! навчального завдання [6, 65].
Адаптована форма наукового знания генеруе навчальну дисцишину, що включае, з одного боку, предмету галузь знань, а з шшого - знания закономрностей шзнавально! д1яльносп.
Мовна форма вияву навчальних знань утворюе навчальний текст. За видами код1в, знакш. за допомогою яких фжсуються знания, навчальш текста розподшяюгься на письмов1 (алфавита, тктофаф!чш), ycHi (розмовна мова) й технотронш (рад i о i звукозапис).
Навчальне завдання може буги визначене i як певний етап навчально-газнавально! д1яльносп, i як спрощена, рафшована форма реальних проблемних ситуащй, i як навчальний текст або його частана, призначення яко! - регулящя газнавально! дальность В останньому визначенш ршення навчального завдання означае розумшня навчального тексту.
3míct навчання визначаеться ирофамами пщготовки квал1фкованих фах1вцш иевних осв i тньо - кт, я л i ф] Kauj йних p¡bhíb, структурно-лопчною схемою пщготовки, ирофамами навчальних дисциплш, шшими нормативними документами та навчальною й навчально-методичною лггературою.
Навчальш ирофами з украшсько! (рщно!) та англшсько! мов рофоблеш на основ i Закону У'краши «Про загальну середню ocbítv», «Про вищу осв i ту» й Державного стандарту ocbíth. У них враховано державний статус украшсько! мови, !! сусп!льн! функщ!, взято до уваги специфжу навчальних предмета, що мають певн! ¡нтефативш функщ! та спрямован!сть на формування особистосп, готово! до творчо! д1яльиосп у bcíx сферах житгя демократичного суспшьства, сучасш оргашзащйш форми, методи i технологи навчання.
Вщповщно до цього 3míct профам диференцшовано на чотири 3míctobí лши, яю tícho пов'язаш mí ж собою: мовленневу, мовну, сощокультурну й д1ялыпсну (страте пчну).
3míct мовленнево! 3míctoboí nim! реал1зуеться шляхом поступового ускладнення й поглиблення мовленневознавчих понять i формування вмшь у bcíx видах мовленнево! дшльностг
Мовна зм1стова лш1я реал!зуеться чфез систему зв'язив mí ж елементами зм1сту предмета, яы зумовлюють систематичне й pÍ3HoOÍ4He збагачення мовлення учшв лексико-фразеолопчними, фаматичними, стшпстачними засобами, удосконалення мовних i мовленневих ум!нь.
Зазначеш дв! 3míctobí лши (мовна i мовленнева) - ochobhí, оскшьки визначають безиосфедшй предмет навчання, його структуру, ыльисть годин, що видшяються на !х засвоення, а також супроводжуються певними вимогами до навчальних досягнень учшв. Соцюкультурна i Д1яльн1сна .iíhíí е засобами досягнення основно! ocBÍTHboí мети вивчення фшолопчних дисциил!н.
Вимогами до засвоення змкту мовленнево! й мовно! 3míctobhx лшшвиступають критер!!, за якими визначаеться pÍBCHb навчальних досягнень студенпв з предмета. А вимоги до соцюкультурно! й д1яльшсно! лшш пщпорядковуються ocbíthím заеданиям перших двох 3míctobhx лшш, тому !х реал1защя контролюеться опосфедковано через вимоги, що ставляться до засвоення мовного й мовленневого компонент!в змкту профами. Водночас володшня цими загальними вмшнями й навичками е важливою умовою формування спещальних компетенщй (мовно!, мовленнево!, комушкативно!), умовою та показником особиспсного розвитку учня.
Комушкатавно-функщональний пщхщ, який иокладено в основу навчання мов, передбачае прюритетаий розвиток умшь i навичок мовленнево! д!яльносп, а робота над мовною Tcopiero, формування знань та умшь з мови пщпорядковуеться ¡нтересам розвитку мовлення. Тому змкт профамового матср1алу розпочинаеться мовленневою змктовою лшкю, яка полягае в забезпеченш навичок ауд1ювання, читання, говоршня та письма.
Призначення мовно! змктово! nÍHÍi' здшснюеться в процес1 засвоення учнями системних знань про мову i е пфедумовою формування вщповщних умшь як засобу газнання, сшлкування, самовираження людини (мовна компетенция).
Роль д1яльшсно! змютово! лш! виявляеться у вдосконаленш загальних тзнавальних, оргашзащйних, контрольно-ощнних, творчих умшь, цшшсних ор!ентацш, яи роживають у студенттв
копитивга зд1бносп, в опануванш стратегш, що визначають оптимальгасть мовленнево! д1яльносп, спрямовано! на розв'язання навчальних завдань I життевих проблем (стратепчна компетенщя). Рсалшщя ще! змстово! лМ' вщб^ваеться в процей робота над засвоенням навчального матф1алу мовно1, мовленнево! й сощокугсьтурно! змстовнх Л1Н1Й. а також використання ¡нтелектуально-оператп иного та н]нн1сного зм1 сту з ¡нших навчальних предмет.
Сощокультур на зм1стова лш1я е засобом опанування нащональних I загальнолюдських культурних та духовних щнностей, нормами, я и регулюютъ стосунки м1ж поколшнями, сприяють естетичному й морально-етичному розвитку особистосп, оргашчному входженню !! в сощум (сощокультурна компетенщя). Реатшуеться ця змктова лш1я на основ1 д1браних текспв вщповщно! тематики, що використовуються як дидактичний матер1ал мовно! [ мовленнево! зм1стових л1н1й, а також за допомогою системи спещальних та ¡нтелектуально й емоцшно ор1ентованих завдань.
Отже, змст навчального матер1алу фшолопчних днсцншин у педагопчному коледж1 включае таю компоненти: 1) сфери спшкування, теми, ситуацп; 2) мовний, мовленневий, крашознавчий та лшгеокраГнознавчий навчальний MaTcpia.ii; 3) знания, навички та вмшня мовлення.
Ефективне опанування студентами зм1сту навчання й досягнення щлей навчання з засвоення фшолопчного матер ¡ату вщбуваеться за умови оргашзацй навчального процесу згщно з основними принципами.
Сощокультурний принцип - це вивчення мови на основ1 створено! народом оригшально! та яскраво! культури, вщображено! в шфолоп!, традищях [ звичаях, уснш народгай творчосп, творах красного письменства, а також акумульовано! в пфекладних л1тфатурних творах ¡нших народ1в.
Принцип оргашчного поеднання навчання мови I мовлення як засобу й способу мовленнево! д1яльносп, й змкту [ форми означае, що вивчення мовних понять, правописних правил, орфоешчних норм не е самоцшлю, а засобом досягнення основно! осв1тньо1 мети.
Принцип здшснення пол1функцюнальносп рщно! мови в ироцей навчання -комун¡катив но 1, шзнавально!, культуроносно!, експресивно!, естетично!, ¡дентифжацпгног креативно! та ¡н. - реал1зуеться шляхом використання необхщних комплекав навчальних за со б ¡в, яю би задовольняли освтп потреби студенев.
Принцип практично! спрямованосп навчання виявляеться в систематичному збагаченш мовлення учшв лексичними, фразеолопчними, фаматичними, стшнстичними та ¡ншими виражальними засобами мови, що мають забезиечити стабшьний приркт 1 розширення лексичного запасу студент, ур1зномаштнення фаматично! будови !хнього мовлення, вдосконалення вправносп учшв у слововживанш, добор1 найбшыи вииравданих синошм1в на р1вш лексеми, словосполучення, фразеолопзму, речения в конкретному контексп й ситуацп спшкування тощо.
Накопичення певного фонду знань е важливою умовою ¡нтелектуально! й активно! газнавально! д1яльносп. Без запасу структур ованих знань ¡нтелектуальний розвиток особистосп неможливий. Вони становлять певну сукупшсть понять, визначень, твфджень, властивостей 1 характеристик, умшь I навичок, яи можуть угворювати структурш компоненти, що пов'язаш мж собою зв'язками р1зного характеру, - так зваш моду.ш знань.
Процес засвоення студентами змкту навчання характфизуеться насамперед мщшстю, гад якою розтацють незалежшсть використання засвоених знань [ сформованих умшь вщ часу, особливостей ситуащй та умов. Мщшсть засвоення знань зал ежить вщ системносп, смислово! оргашзованосп навчального матф1алу (тобто структурованосп), його особиспсно! значущосп для студент та !х емоцшного ставлення до нього.
Правильно оргашзований процес навчання сирияе формуванню яюсних знань, невщ'емними характфистиками яких е !х усвщомлешсть, повнота, глибина, опфатившсть, гнучисть, конкретгасть й узагальнегасть, системш сть \ структуршсть (А. С. Нгамчук, Г. В. Рогова, I. О. Смолюк, О. В. Хоменко й ш.).
Контроль за яюстю знань е оргашчною частиною всього педагопчного процесу \ засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоення) зли ету фшолог1чного матф1алу. В1н - наскр1зна умова ефективносп оргашзащ! навчально- газнавально! д1яльност1 ст\дент1в педагопчного коледжу. Основними способами здшснення контролю можуть бути: блщ-опитування,
виконання тестових завдань, колокв1ум, контрольний зашр знань, написания po6iT пошукового i творчого характфу, ¡спит (за и'ятибальною системою) [4].
При структуруванш змсту фшолопчно! пщготовки обов'язково враховуеться змстоеий компонент модульно! побудови навчання, що сприяе використанню сучасних дидактичних технологии забезпечуе структурування змкту фшолопчно! гадготовки, дае змогу шляхом ni знав ал ь но -i н стру ментал ь но ! сукупносп дш в и га ад ач ¡в та студент] в реал1зувати професшний аспект становления особистосп студента педагогичного коледжу.
Аншпз дослщжень i практичного досвщу дав можлив1сть визначити певш особлив ocii модульного навчання. В оно:
• забезпечуе обов'язкову траисформащю кожного компонента дидактично! системи i свщомого ix иредставлення в модульнш профаш й модулях;
• вимагае hitko! структуризацп зм!сту навчання, послщовного викладу теоретичного матер1алу, забезпечення навчального процесу методичним матер1алом i системою оцшки й контролю засвоення знань, що дозволяе корегувати процес навчання;
• передбачае вар1ативгасть, адаптащю навчального процесу до ¡ндивщуальних можливостей i ¡нтфейв студенпв.
Особливосп модульного навчання дозволяютъ виявити його високу технолопчшсть, що визначаеться:
- структуризащею зм1сту навчання;
- чггкою послщовшстю иодання Bcix с л смен™ дидактично! системи (щлей, змсту, cnoco6iB кфування навчалынм процесом) у форм1 модульно! профами;
- BapianiBHicTio структурних оргашзацшно-методичних одиниць. 1снують таш моде.1и компонування знань:
- лопчна модель, яка використовуеться для символ1чного запису понять, суджень, процеав;
- продуктивна модель, що е набором правил, шструкцш, алгоритме для виконання газнавальиих завдань i здшснення творчих робгг,
- фреймова модель (фрейм - рамка, тобто одиниця уявлення здобутих знань), яка сфуктуруе й систематизуе ¡нформащю в сиещальга таблищ, схеми, презентацп;
- модель семантично! мерсжг що базуеться на представленга знань з використанням фаф1в, блок-схем, малюнюв [2, 21-22].
Таким чином, встановлено, що сфуктурування зм1 сту фшолопчно! пщготовки майбуттпх педагопв визначаеться пфеважно освтими технолопями. Yci вщом! мод ел i оргашзацп навчально-газнавального процесу решпзуються за допомогою стратегш виршення навчально-газнавальних завдань. Основними критер1ями сфуктурування 3Micry фшолопчно! пщготовки студента педагопчного коледжу вважаемо: наявшсть чггко! та д!агностично зумовлено! мети навчання; модульну иобудову змкту предмета; представления знань у вигляд1 системи газнавальиих i практичних завдань; наявгасть чггко! послщовносп, лопки, певних eraniB засвоення зм!стових модул ¡в навчальних KypciB фшолопчиого спрямування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондар В. I. Дидактика. - К.: Лнбщь, 2005. - 262 с.
2. Гризун JL Е. Фреймова модель представления знань як основа структурування навчально'1 дисциплины на засадах шгеграцп наукових знань // Ьформащйш технологи в освт: материалы Всеукрашсько! науково-практично! конференцп (24-26 травня 2006 року). - Me. ii i oiкшь: МДПУ, 2006. - С. 21-22.
3. Шамчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасш педагопчш технологи: Навч. поабник - К.: Просв1та, 2000. -368 с.
4. ОншцукВ. О. Урок в современной школе. -М.: Просвещение, 1981. -181 с.
5. Смолюк I. О. Педагопчш технолоп!: .'locniдженнм сощально-особист1сного аспекту. - Луцьк: Вежа, 1999. -294 с.
6. Якунин В. А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. - СПб: Издательство Михайлова В. А., 2000.-173 с.
