CC BY
61
УДК 373.62
М. С. КУРАЧ
МЕТОД ПРОЕКТ1В ЯК ОСНОВА СУЧАСНИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У П1ДГОТОВЦ1 МАЙ БУТ Н1Х УЧИТ ЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Розкрито зшст поняття педагогтноХ технологп в навчалъно-виховному процесс вузу. Обфунтовано необхгднють використання методу проекпйв у трудовому навчанш. Звернуто увагу на особшвосгт розвитку творчих здЬбностгй студенте у процеа проектно-технолог1чно1 дтллъноспи. Висвиплено осноеш. аспекты. устшноХ реамзацй проектнсИ технологи в процеа тдготовш майбутжх учитешв трудового навчання.
Кчючош слова: метод проекпйв, педагоггчш технологи, трудове навчання, проектно-технолпг1чна д1яльшстъ.
Н. С. КУРАЧ
МЕТОД ПРОЕКТОВ КАК ОСНОВА СОВРЕМЕННЫХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТРУДОВОГО ОБУЧЕНИЯ
Раскрыто содержание понятия «педагогическая технология» в учебно-воспитательном процессе вуза. Обоснована необходимость использования метода проектов в трудовом обучении. Обращено внимание на особенности развития творческих способностей студентов в процессе проектно-технологической деятельности. Освещены основнъьг аспекты успешной реализации проектной технологии в процессе подготовки будущих учителей трудового обучения.
Ключевые слова: метод проектов, педагогические технологии, трудовое обучение, проектно-технологическая деятельность.
М. S. KURACH
THE PROJECT METHOD AS THE BASIS OF MODERN PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES IN FUTURE LABOUR TEACHERS TRAINING
The concept ofpedagogical technology in the educational process of a higher educational establishment has been revealed. The necessity of using project method in labour studies has been proved. The main attention has been paid to the peculiarities of the origin of students creative abilities in the process of design and technological activity. The main aspects of successful implementation of design technology in the process of preparation of future teachers of labor studies have been highlighted
Kepvords:project method, educational technologies, labour training, design and technological activities.
Сощальш, економ1чш та полггичш перетворення у наций дер жав i зумовлюють необхщшеть своечасного й адекватного реагування на них снстеми оевтг важливою ланкою яко1 е трудова шдготовка мол од i. В умовах, коли школа реформуеться згщно з потребами сустльсгва та евро1нтеграцшними тенденщями, беззаперечною стае необхщшеть уточнения та подальше! розробки теоретичних i практичних засад пщготовки майбутнього вчителя трудового навчання, яка ниш дещо вщетае за темпами i не вегигае реагувати на Ti змши, що вщОуваються в систем сучасно! шюльноГ о ев ¡ти.
Реал^зашя змсту чинно! шыльно1 програми з трудового навчання мае бути спрямованою на формування та розвиток принципово нов их рис особистосп школяра, перехщ вщ пасивного до активного опанування навчальним матер1алом, замну «ремкничого» формування умшь i
навичок на творчо осмыслений процес тдвшцення свое! майстфносп, використання креативного пщходу у виршенш поставлених завдань.
Ознайомлення з навчальним процесом багатьох педагопчних вищих заювдв осв1ти Украши свщчить, що в них поступово вщбуваються змши в пщходах до шдготовки студенев щодо решшацД д1ючо! програми з трудового навчання. Хоча ще М. Скатюн писав, що вчите.тп, як правило, навчають учшв так, як учили 1х самих [12, с. 117]. Ось чому иайкрагций спой б ввести у шюльну практику змши, нов1 форми та методи викладання, нов1 технологи' полягае в тому, щоб застосовувати щ технологи назаняттях з майбутшми вчителями.
Метою стаи! е об грунтования необхщносп використання проектно! технолоп! у трудовому навчанш та висвгглення основних аспект П усгашноГ реал1заци в процей гадготовкн майбутшх учител1в трудового навчання.
Практичне виршеиня проблеми розвитку педагопчних технолопй у вузах Украши потребуе подальших дослщжень, вивчення та узагальнення досягнень сучасно! психологопед агопчно! науки. Питания, що стосуються педагопчно! освгги, розглядалися багатьма авторами, причому з рпних позицш: и непффвносп (А. Алекоок, О. Мороз, В. Сластьошн та ¡и. [1; 5]), формування й розвитку педагопчно! майстфносп, творчосп (В.Моляко, В. Паламарчук та ¡и. [4; 7]) тощо.
Загальновщомо, що поняття «технолопя» м1цно увшшло в суспшьну ев1 дометь I стало своерщним вщображенням наукового та практичного мислення, домшуючою характфистикою д1яльносп людини, а це означае пфехщ на яысно новий стушнь ефективносп, оптимальное^, науком1сткосп.
Технолопя - слово фецького походження, яке в пфеклад1 означае мистецтво слова, навчання. Використовуючи це наукове поняття, вчеш мають на увазк з одного боку, сукупшсть поешдовних виробничих процейв у певшй галуз1 виробництва, а з ¡ншого - науку, що описуе способи виробнинтва. Поняття технологи використовуеться у прикладних дослщженнях, у т. ч. педагопчних, спрямованих на радикальне вдосконалення д1яльносп людини, штенсифтщю техшчного оснащения та ¡н.
Анал1з опублжованих праць св1дчить про недоощнку окремими науковиями рол1 та значения запровадження ¡нтенсивних педагопчних технолопй у педагопчному вуз1, а також про те, що цей напрямок науки ще недостатньо розвинений 1 потребуе подальших дослщжень.
Навколо поняття «педагопчна технолопя» точаться серйозш дискусн, дой воно не отримало однозначного, консенсусного визначення. До головних характфистик педагопчно! технолоп! дослщники [8; 9] зараховують и системшсть, концептуальшеть, науков1сть, ¡нтефатившеть, гарантова1Йсть результату, вщтворювашеть, ефектившеть, яисть навчання, вмогавовашеть навчання, новизну, алгортчуичшеть, шформацшшеть, оптимальшеть, доцшьшеть, можлив1сть тиражування 1 пфенесення в нов1 умови тощо.
Головш ознаки технолопчносп в навчальному процей розкрив П. Сжорський:
• постановка конкретних щлей, планування та оргашзаци !х виконання;
• використання системи рацюнальних сиособ1в у досягненш поставлених цшей навчання;
• система науково о 0 грунтован их дш актив них учасниыв процесу навчання;
• взаемод1я та цшшетъ трьох компонент: оргашзацшно! форми, дидактичного процесу, квал1ф1кацн вчителя;
• проектування навчального процесу та гарантований юнцевий результат,
• педагопчна система, яка пщвищуе ефектившеть навчання внаслщок використання вщповщних засоб1в;
• системний метод оргашзаци процесу навчання та засвоення знань чфез взаемодш техшчних 1 людських ресурйв;
• алгоритмгзащя сгально! д1яльносп вчителя та учшв [11, с. 235].
Ми пщтримуемо точку зору, що педагопчна технолога - це пфедуйм педагопчна д1яльшсть, яка максимально реалгзус закони навчання, виховання та розвитку особистосп [ тому забезпечуе й юнцев1 результата. Чим 1фаще реал1зоваш щ закони, там вищою буде гаранпя результату.
Технолопя навчання, на в1дмну ввд методики навчання, означае гарантований шшмальний р1вень навченосп, що дае можлив1сть повторювати I вщтворювати результата. Вже стало звичним, що методика виникае в результат узагальнення досвщу або впровадження нових засоб1в. Технология ж проектуеться з урахуванням конкретних умов та оркнтуеться на заданий, а не передбачуваний результат [10, с. 4].
Синтезувавши р1зш погляди та дефшщн, ключовими аспектами иедагопчно! технологи вважаемо процес досягнення гарантованих, таких, що потенцшно вщтворюються, запланованих педагопчних результат, яю вкиючають формування знань 1 вмшь шляхом роз1фиття спещально оирацьованого зм1сту, реал1защя якого вщбуваеться на основ! науково обфунтованих метод1в I форм оргашзацн навчання та поетапного контролю.
У процей дослщження ми враховуемо, що пщготовка майбугшх учител1в трудового навчання д1алектично зумовлена поеднанням педагопчних технологий 1 поэтапно! системи контролю та пфедбачае:
1) запровадження блоково-модульно! оргашзацн навчально-шзнавально! д1яльносп;
2) поступовий пфехщ вщ технолопй навчання з використанням традицшних, репродуктивних метод! в до технолопй, спрямованих на самоспйну роботу 1 творчий пошук;
3) використання ¡фових (рольових, дшових, об'ектно-суб'ектних й ¡и.) та нових ¡нформацшних технолопй (наприклад, технолопй комп'ютфного моделювання нових форм вироОш та орнаментальних композицш);
4) виконання р1знотипних проектов з метою виршення навчально-шзнавальних завдань;
5) застосування поетаино! рейтингов о! системи контролю теоретичних знань студент [ вмшь застосоЕ\вати щ знания у навчальшй [ педагопчшй д1яльносп.
Отже, педагопчна технолога поеднуе в соб1 впорядковану сукупшсть дш, опфацш [ процедур, покликаних забезпечувати д1агностований 1 гарантов аний результат у навчальному процей, що постшно змшюеться.
Рсал1зашя зм1сту ново! профами трудового навчання вимагае як вщ учня, так 1 в1д вчителя активного включения в уа етаии п,1Л1сного процесу проектування 1 виготовлення вироб1в. Осильки уроки техшчно! та обслуговуючо! пращ у загальноосвггшй школ! побудоваш за пр о ектно-тех н о ло пчною системою, в основ1 я ко! лежить метод проекта, ця технолопя мае бути домшуючою 1 в процеа гадготовки майбутнього вчителя трудового навчання.
Метод проект - це система навчання, гнучка модель оргашзацн навчального процесу, ор1ентована на творчу самореал1защю особистосп учня, розвиток його ¡нтелектуальних [ ф1зичних можливостей, вольових якостей [ творчих зд ¡Он остей у процеа аворення пщ контролем вчителя нових товар ¡в [ послуг, що волод1ють об'ективною чи субъективною новизною та мають практичну значугщеть. Вш Грунтуеться на розвитку газнавальних навичок учшв, умшь самостшно конструювати власш знания й ор1ентуватися в шформацшному сустльствк продуктивно мислити. 1накше кажучи, пщ методом проекпв розумшть спойб досягнення дидактично! мети чфез детальну розробку проблеми - технолопю, яка повинна завфшитися реальним практичним, належно оформленим результатом [6, с. 66-67].
Детально особливосп реал1зацп проектно-технолопчно! системи навчання розкрили О. Кобфник, В. Бербец, В.Сидоренко, С. Яшук [3]. Вони пропонують таи основш етапи проектування та !х з\пст:
1. Оргашзацшно-пщготовчий етап (постановка й уевщомлення проблеми, можливостей и вир1шення. обгрунтування актуальное™ проблеми, пошук аналопв, анал1з банку щей та шформаци, попфедшй анал1з знайдених конструкцш, визначення пфеваг I недолшв конструкцш, виб1р оптимального вар1анта).
2. Конструкгорський етап (остаточний виб1р вар1анта конструкцн об'екта, розробка прошжннх I осгаточних есиз1в конструкцн, визначення розшрш та взаемного положения вс1х елеменпв виробу 1 способ!в з'еднання, впГпр конструкщйних матф1ал]в, розробка технолоп! виготовлення, зд! йснення елементарного економ1чного ана.шзута маркетингового дослщження).
3. Технолопчний етап (уточнения технолопчного процесу та безпосфедне виготовлення спроектованого виробу).
4. Заключний етап (випробування конструкцн, пфев1рка розм1р1в та ¡нших параметр1в, додатковий еконоличний аналгз, гадготовка до захисту 1 захист проекту).
Пщготовка майбутшх учител1в трудового навчання повинна забезпечувати Гхню готовшсть до оргашзацн та кер1вництва проектного Д1яльн1стю учшв. Осюльки в основ1 виконання будь-яких шзнавальних проект лежать досшдницыа методи, спираючись на анал1з лп~фатурних джерел [3; 6; 8] 1 власний педагопчний досвщ, можна рекомендувати студентам дотримуватися таких основних еташв проектування:
• визначення проблеми \ постановка завдань проекту,
• висунення ппотези щодо пшгав вир1шення завдань;
• обговорення метод 1в дослщження;
• проведения зборуданих, пошук аналогш;
• анал1з одфжаних даних;
• розробка авторських вар1ант виршения проблеми;
• виготовлення конструкторсько! документаци;
• економ1чне, маркетиш иве дослщження;
• розробка технолопчного процесу,
• перев1рка результат проектування;
• оформления ынцевих результат;
• захист проекту.
На ос нов 1 використання методу проект можна здшснювати засвоення вйх дисциплш фаховоГ пщготовки майбутшх учитетв. Однак використання методу проект та ¡нших сучасних технолопй спрямоване не лише на гарантоване досягнення пфедбаченого стандартом р1вня навчальних досягнень, а й на розвиток особистосп студента. Щодо пщготовки майбутшх учител1в трудового навчання нас пфеважно щкавить розвиток 1х творчих здШностсй [ можливосп пфенесення здатносп до проектно-технолопчно1 д1яльносп в 1х майбутню педагопчну практику.
В процеа засвоення зм1сту навчальних програм, формування умшь \ навичок майбугньо! педагопчно1 д1яльносп варю акцентувати увагу на практичнш робот! студент. Необхщно поступово змшювати роль викладача, адже його головне завдання - не тшьки оргашзащя навчально-тзнавально1 д1яльносп студент, а й формування розумшня необхщносп виконання певних дш з використанням сучасних педагопчних технолопй у виршенш професшиих завдань.
Удосконалення професшно1 пщготовки студент вщбуваеться у д1яльносп. Одним з п напрям1в е самостшне виконання проект, якому повинна пфедувати спещально оргашзована навчально-шзнавальна д1яльшсть, побудована на основ1 рсалгзацп м1жпредметних зв'язюв, осюльки проект завжди мае М1 жтгредметний харжтф.
Щоб ствфити сприятлирл умови для виконання проекту пгггрн1но запропонувати правила виконання творчого задуму. На початксеому етага винятково важливе значения мае процес створення конструкцц та композицн виробу. При цьому належне мкце повинш зайняти методи демонстрування, анал1зу вироб1в-аналопв, яи пщказують подалыш Д11. Вз1рцем для студент у такому раз1 е д1яльшсгь педагога, який наочно демонструе, як розробити конструкщю, визначиги форму виробу вщповщно до сво1х смаив та уподобань, як розмктити оздоблення на його повфхнях, як правильно пщ1брати кольорову гамучи вщповщш елементи та мотнви декору тощо.
Пщготовка студент у процеа навчання р1зним видам обробки матф1ал1в [ декоративно-ужиткового мистецтва на основ1 запровадження елемент ироектно-технолопчиоГ системи навчання, зокрема, виконання проект, пфедбачае:
1. Створення творчо1 атмосффи назаняттях. 3 щею метою потрШно ставитися з повагою до вс1х думок, яи висповлюю студента. Творча атмосффа в навчальних майсгернях певною мрою забезпечуеться наданням студентам широких можлив остей дискугувати, запитувати, висловлювати власш думки, пфеконувати, спфенатися тощо. Це вимагае вщ викладача творчого гадходу до використання метод ¡в навчання.
2. Впровадження активних й ¡нтфактивних метод ¡в навчання. Дбаючи про розвиток творчих здШносгей студент, викладач повинен вчити 1х не тшьки тому, як вир1ш\вати -п чи шип навчальш завдання, а й де 1 як можна знайти вщповщь на поставлену проблему. Втручання викладача у творчий пошук студент е обов'язковим, однак воно мае бути малопомтшм, зваженим, таким, що спрямовуе IX на власне вирпиення проблеми.
Дотримання обгрунтовано! послщовносп залучення студент до творчо! художньо-трудово! д1яльносг1. Розвиток творчих зд1бностей студент мае розпочинатися з формування в них емоцшно! чугливосп до поставлених проблем. Оргашзацшна шщатива та ращональш способ и вирпиення навчальних завдань мають стати насгупними сходинками на шляху до творчого зростання особистосп. Студента повинш навчитися пфеносиги отримаш спещальга знания 1 рлпння в нор,1 ситуаий' у процеа вирпиення конкретних завдань гад час виконання проекта.
Запровадження педагопчного обмеження навчального завдання творчого характфу при р1зномаштносп вар1аш1в його виршення. Студентам надаеться не безюнечна творча свобода, а обмежено цшеспрямсвана, вщповщна метт занятгя чи фоекту, конкреттй тем1, об'ектов1, який пропонуетъся для творчо! робота. Тематачна цшсшсть ирогягом семестру чи навчального року допомагае реашзов\вати педагопчш завдання з гадготовки майбугнього вчигеля трудового навчання.
Використання аиалогй' як засобу активпаци творчого мислення. Це пор1вняння, спосгфеження I з1ставлення технолопчних чи художшх можливосгей ргзпих матф1ал1в, консгрукцш, об'екпв д1яльносп, засоб1в виразносп.
Обов'язковий под ¡л студентсько! фупи на гадфупи при виконанш завдань творчого характфу та проекпв. Такий подш фупи збшьшуе можливу вар!атившсть вир1шення творчих навчальних завдань, атакож актир,1 зуе тзнавальнуд1яльшсть студенев.
«Матер1ал1защя» та пропагування виконаних студентами проекпв. Щоб захопити вйх студент фоекгною д1яльшстю. кожному з них важливо пфежити усшх у свош робоп. Завфшальною фазою проекгування мае стати пропагування власних творчих здобупов у вигляд1 тамчасових, поспйно дшчих I репрезенгативних виставок, захиспв проекпв, конффенщй та ш.
Об'екгавшсть I доброзичлив1сть в ощнюванш проекпв, конкретних творчих щей студент. Складшсть виршеиня ще! педагогтчно! проблеми полягае в тому, що студента, який дшсно знайшов адекватга засоби вщображення свого творчого задуму, важко об'ектавно ощнити, корисгуючись загальними стандарта ими критер1ями I показниками. Для нового орипнального задуму часто потр1бш шип вимрники. Однак еталошв для з1сгавлення та оцшки творчих задум1в, визначення адекватносп 1х виконання немае 1 бути не може, якщо щ задуми справд1 творч1, нов1 та самостташ [2, с. 9-11].
Загальновщомо, що розвиток творчосп особистосп е складною проблемою, проте викладач1 на практищ часто обмежуються винятково навчанням вщомих правил розробки кон ар у кип', виконання зображення, створення композицп, засвоення яких можна ощнити однозначно.
На основ1 критичного аналгзу питань акпшзаци розумово! д1яльносп особистосп, опосфедкованосп процесу навчання взаемод1ею й сталкиваниям викладача та майбуппх учител1в можна ствфджувати, що творч1сть студент при виконанш проекпв зал ежить насампфед вщ творчо! д1яльносп викладач1в, котр1 оргагазовують навчальний процес.
Таким чином, виконання майбутшми вчигелями трудового навчання проекпв з фахових дисциплш повинно бути спрямоване на засвоення змсту цих курав, формування мжпредмстних умшь \ навичок, вмшь самостшно виконувати поставлен! завдання, а також на розвиток творчих зд1бностей студенпв. 3 ¡ншого боку, розвиток творчих зд1бностей, твфчо! шщативи \ самостшносп у майбугшх учител1в даезмогу усгашно виконувати проекта, створювати оригшальш предмета, а основне - будувати в майбугньому навчально-виховний фоцес у шиш за такою схемою, з використаннямтих форм [ метод1в, заякими навчались увузг
Проблеми, поставлен! I розкритт у нашш статп, мають пфспективи подальшого розгляду гад кутом зору зм1стового наиовнення проектно! технолог!! з окремо взятих навчальних дисциплш фахово! гадготовки майбутшх учител1в трудового навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. АлексюкА. М. Педагопка вищо! освгти Укршни. кторш. Теор1я: пщручник для студетв, астранив та молодих викладач1в еуз1е / А. М. Алексюк. - К.: Либщь, 1998. - 560 с.
2. Коберник О. М. Проектно-технолопчна система трудового навчання / О. М. Коберник // Трудова шдгоговкав закладах осв1ти. - 2003. -№4. - С. 8-12.
3. Методика навчання учшв 5-9 клаов проектуванню у процес1 вивчення технологи обробкн деревннн 1 метану: навч.-метод, поабник / О. М. Кобфник, В. В. Бербец, В. К Сидоренко, С. М. Ящук; за ред. О. М. Коберника, В. К Сидоренка. - Умань: Вид-во УДПУ, 2004. - 114 с.
4. Моляко В. О. Психолопчна готов шел. до творчо! пращ /В. О. Моляко. -К: Знания, 1989. - 84 с.
5. Мороз О. Г. Подготовка майбутнього вчителя: зьпсг та оргашзаци / О. Г. Мороз, В. О. Сластъонш, О. I. Фгапченко. -К., 1997. - 168 с.
6. Освггш технологи : навч.-метод. поибник / О. М. Пехота, А. 3. Кктенко, О. М. Любарська; зазаг. ред. О. М. Пехоти. - К.: А.С.К, 2002. - 255 с.
7. Паламарчук В. Ф. Як виростити штелектуала; по а б ни к для вчителш 1 кер1вншав шкш / В. Ф. Паламарчук. -Терношль: Навчальнакнига-Богдан, 2000. - 152 с.
8. Педагопчш технологи: Досвщ Практика. - Полтава; ПОШОП, 1999. - 376 с.
9. Педагопчш технологи у неперервнш педагопчнш освт: монографш / С. О. Сисоева, А. М. Алексюк,П. М. Воловик та ш.; заред С. О. Сисоево!. -К: ВШОЛ, 2001. -502 с.
10. Пщласий I Педагопчш шноваци /1 Пщласий, А Пщласий // Г'щнашко.тп. - 1998. - № 12. - С. 3-17.
11. Сжорський П. I. Теор1я 1 методика диференцшованого навчання / П. Ь Сжорський. - Льв1в: СПОЛОМ, 2000. -421 с.
12. Скаткин М. Н. Проблемы современной дидактики / М. Н Скаткин. - М.: Педагогика, 1980. - 268 с.
УДК 371.134
Г. М. ОА1ЙНИК
ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА СОЦ1ААЬНИХ ПЕДАГОГ1В: КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д
Проанстзовано компетентшений тдх1д до тдготовки сощальних педагоггв, напрями та функци компетентшеного тдходу. Обтрунтовано зшет понять «компетентность» i «компетентшений тдяд». Проведено поргвняльний анамз компетентшеного тдходу з особистюно-оргснтованим та дгяхьшеним тдходами у тдготовщ майбутшх фахгеще. Представлено структуру г визначено компонента професшног компетентности, сощалъного педагога.
Кчючош слот: профеайна тдготовка, компетентшений шдх:д, компетентность, соцьальний педагог.
Г. М. ОАИЙНЫК
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА СОЦИАЛЬНЫХ ПЕДАГОГОВ: КОМПЕТЕНТНОСТНЫЙ ПОДХОД
Проанализирован компетентностный подход к подготовке социальных педагогов. Обосновано содержание понятий «компетентность» и «компетентностный подход». Определены направления и функции компетентностного подхода. Раскрыта структура и представлены компоненты профессиональной компетентности социального педагога.
Ключевые слот: профессиональная подготовка, компетентностный подход, коялпетентность, социальный педагог.
G. М. OLIYNYK
COMPETENCE APPROACH ТО THE PROFESSIONAL TRAINING OF SOCIAL PEDAGOGUES
The article analyzes functions and application areas of the competence approach to training ofspecialists in the system of higher education. The meaning of such concepts as «competence», «competence approach» has been grounded. The comparative analysis of competence approach and person-oriented approach has been carried out The structure and components of social pedagogue pmfessional competence have been defined.
Kepvords: professional training competence approach, competence, social pedagogue.
