CC BY
23
Таким чином, сучасна система сощального захисту в Шмеччиш, й основш складов! та специфжа мають ¡сторично зумовлене тдгрунття, в основ1 якого лежить комплекс сощальних реформ, що проводилися в крапн з останшх десятилпъ XIX ст. Для створення реформ у цш краш був використаиий ¡ноземний досвщ, зокрема США. Сощальиа пол1тика, система социального захисту та особливосп сощально-педагопчно! гадтримки безробггно! молод! в перюд вщ инця XIX ст. до сьогодення, за винятком нацистсько1 диктатури 1933-1945 pp., розвивалися та вщповщно вщбувалися змши, що й створило Шмеччину як одну з найбшын социально розвинених кра!н сучасного сипу.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1ванова О. Л. Сощальнаполтика: теоретичш аспекти: курс лекцш / О. Л 1ванова - К.: Вид. д1м «КМ Академ1я», 2003. - 107 с.
2. Семигша Т. Сощальиа полггика у глобальному Biiiviipi / Т. Семигша - К.: Вид-во «Пульсари». 2003.-252 с.
3. Лоренц У. Социальная работа в изменяющей Европе / У. Лоренц. - К.: Ассоциация психиатров Украины, 1997.-211 с.
4. Юрш С. I. Сощальне страхування: шдручник/ С. L Юрш, М. П. Шаварина, Н. В. Шаманська. -К.: Кондор. - 2004. - 464 с.
5. БобилеваС. И. 1стор1я Нлмеччини з давшх чаав до 1945 року /заред Н G. Бойцун / С. И. Бобилева -Донецьк: РВВ ДНУ, 2003. - 528 с.
6. Чер кашина Н. К. Е кон ом ¡ч на кторш: навч. пособник /Н. К. Черкашина. -К.:ЦУЛ, 2002. -193 с.
7. Чайковський М. G. Розе шок сощально! роботи Шмеччини инця XIX ст. - XX ст. та сьогодення / Чайковський М. С., Данченко О. М. // Науков1 записки Вшницького державного педагопчного ушверситету ¡м. М. Коцюбинського. Сер1я: Педагопка i психолопя. 36. наук, праць. Вии. 22 / Редкол: М. I. Сметанський (голова) taih. - В1нниця: ПП «Едель-вейс ¡К», 2008. - 368с.
8. Удовиченко Н. К. Подготовка професшннх консультант служби зайнятосп у вшцих навчальних закладах Кмеччини: дис.... канд канд пед наук: 13.00.04/Удовиченко Н К. -Ыжин, 2008. - 300 с.
9. Васильченко А. В. Арийский миф Ш Рейха/А. В. Васильченко. -М.: Яуза-Пресс, 2008.-512с.
удк 376.54
п. о. taaesb
ПЕДАГОГ1ЧН1 ПОГЛЯДИ ТА ПРАКТИЧНА ДШЛЬШСТЬ АМЕРИКАНСЬКОГ ДОСЛ1ДНИЦ1 ЛЕТИ ГОЛ1НГВОРТ У ГАЛУ31 ОСВ1ТИ ОБДАРОВАНИХ
ШКОЛЯР1В
Висвгтлено педагог1чш погляди i практичну дгяльшстъ одшс'Из засновнщъ у США галузЬ освггш обдарованих школяргв Лети Гомнгворт. Основну увагу акцептовано на и теоретичных концепции, обдарованосгт i практичних. досягненнях у цш галуз1. Вгдзначена важлший внесок Л. Голхнгеорт у вивчення психолог1чних якостей школяргв з IQ вищим за 180, та и оргашзаторсъкий талант при назчанш обдарованих школярш у загальноосвгтжх школах, Нью-Йорка.
Кпючоа слова: Лета Гомнгворт, обдаровангстъ, школа Спейер жгноча обдаровашсть.
п. о. тадеев
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ВЗГЛЯДЫ И ПРАКТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ АМЕРИКАНСКОЙ ИССЛЕДОВАТЕЛЬНИЦЫ ЛЕТЫ ГОЛИНГВОРТ В ОБЛАСТИ ОБРАЗОВАНИЯ ОДАРЕННЫХ ШКОЛЬНИКОВ
Рассматриваются педагогические взгляды и практическая деятельность Леты Голингворт -одной из основательниц системы образования одаренных школьников в США. Основное внимание, акцентируется на ее теоретических концепциях и практических достижениях в этой области. Подчёркивается особый вклад Л. Голингворт в изучение психологических свойств школьников с 1(2 выше
180, а также её организаторский талант в обучении одаренных учеников в общеобразовательных школах Нью-Йорка.
Ключевые слова: Лета Гошнгворт, одаренность, шкала Спейер, женская одаренность.
р. о. tadejey
PEDAGOGICAL VIEWPOINTS AND PRACTICAL ACTIVITY OF AMERICAN RESEARCHER LETA HOLLINGWORTH IN THE SPHERE OF TEACHING GIFTED SCHOOLCHILDREN
The article deals with the analysis of educational views, ideas and practical activity of Leta Hollingworth, the founder of gifted children education in the USA. Special attention is paid to her theoretical conceptions and practical achievement in this field. The author defines Leta Hollingworth's important contribution into studies of schoolchildren psychological qualities with IQ higher than 180 and her organizational abilities in gifted children education practice in some secondary schools of New-York.
Keywords: Leta Hollingworth, giftedness, Speyer School, female giftedness.
У США формальш зусилля в оргашзацн осшти школяр ¡в з високими акадешчними здабностями шляхом впровадження спещальних програм розпочались у серед иш XIX ст. Початок XX ст. визначаеться дослщниками як перюд операщонал1зац11 обдарованосп за допомогою теспв на виявлення ¡нтелекту, спещально розроблених Альфредом Бше та адаптованих Льюком Терманом.
Краще зрозумгги процес становления галуз1 обдарованосп у США дае змогу той факт, що осв1та обдарованих виникла в перюд американського прогресишстського руху, викорнстовуючн прагматичний погляд, згщно з яким школа мае бути спрямована на розвиток творчих зд1бностей, самовираження, критичного мислення та ¡ндивщуальносп учшв.
Започаткування сффи осрпти обдарованих ткно ифетитаеться з досягненнями педагопчно1 психологи. Психологи Омон Б ¡не, ЛьюГс Терман i Джеймз МакКлн Кател застосовували науков1 методи для чисельного вираження ¡нтелекту.
Шзшше дооидниюв защкавила не лише щентиф1кащя, а й шип питания, яы почали виникати у процей навчання обдарованих д1тей. ПотрЮио було з'ясувати, якою мае буги навчальна програма, з якими емоцшними проблемами стикакггься зд1бш учш. Щ та iHmi аналопчш питания вщнесемо до проблем друго! хвшп в галуз1 о ев ¡ти обдарованих.
Над виршенням друга хвшп завдаиь у галуи освгги обдарованих американських miio.irapiB на початку XX ст. працювали вчен1 ЛетаГолшгеорт, Гай Binn, ЛулуСмедман та ¡н.
Внеску С. EiHe i Л. Термана присвячено велику ильюсть иублпсащй впчизняних та заруб1жних дослщниюв, тод1 як багатогранна праця ¡нших вищезгаданих учених у галун навчання обдарованих школяр1в практично не рпдображена в публ1кац1ях заруб! жних та впчизняних науковщв.
Анал1з д1яльносп основоположнике галуз1 обдарованосп у США важливий також з Tiei причини, що сучасна американська педагопка й психолопя досягли у цьому напрямку особливих ycnixiB. Тому необхщно висвилити ¡сторичну пфсиективу, аби сьогодшшш устхи амфикансько! наци' в галуз1 навчання обдарованих були вщповщно ощнеш i в Украли.
Вивчення науково-педагопчного доробку засновниив г ал уз i обдарованосп дае змогу також оцшити, як здобутки окремих дослщниыв вплинули на розвиток галул загалом, чи вщбувалося в ¡сторичному розвитку галуз1 повфнення до ¡дей, започаткованих у перюд формування г ал уз i обдарованих.
Акцент у нашш статп на д1яльносп Л. Голшгворт не випадковий, адже вона, на нашу думку, належить до вчених, ям зробили значний вплив на розвиток освтт обдарованих, але сьогодш е незаслужено забугими у науково-педагопчних колах.
Вивчення педагопчно1 д1яльносп Л. Голшгворт, як i ¡нших яскравих представниюв галуз1 навчання обдарованих школяр1в, допоможе збагнути яюсш змши в концепщях обдарованосп, що вщбулися упродовж останнього столптя. Це також дасть змогу проанал1зувати
перетворення за цей перюд i з'ясувати, як вони вплинули на Tenepiiiiino ситуащю в галул об даровано en. Осюльки Л. Терман вщомий як «батько навчання обдарованих», Л. Голшгворт по праву можна вважати «мапр' ю виховання в галуз1 обдарованих».
У впчизнянш психолого-псдагопчшй наущ вивченню пфсоналш у галун навчання обдарованих амфиканських школяр1в факгично не придгляеться увага. В росшсьюй icropiï педагопки на цю тему захистила дисфтащю Ю. Кузнецова [1]. Вивчаючи лонптюдш дослщження у США на печатку XX ст., вона охарактеризувала дв1 книги Л. Голшгворт: пфша книга «Обдарсваш дгга: 1хня природа i виховання» у 1926 р. [7], а друга - в 1942 р., уже теля смерп авторки, i називалася «Дли з IQ за шкалою Стенфорда-Бше вище 180: походження та розвитою> [6].
Пфшою фундаментальною працею, в якш вщображено життевий i творчий шлях Л. Голшгворт, е ¡люстрована бюфаф1я, написана ïï чолов1ком Tappi Голшгворгом [2]. Три видання uicï книги евщчать про ïï популяршеть в ocbíthíx та наукових колах. Структурно книга 1990 р. видання складаеться ¡з пфедмови упорядниив i 26 роддиив. У пфших 14 роздшах розповщаетъея про предюв Л. Голшгворт та ïï юнацьи роки, навчання у шиш та коледж1, а також роботу в ктшчшй психолопчнш лаборатори та написания докторсько1' дисертацп. Особливий акцент зроблено на поетичних зд1бностях Л. Го.шнгворт. У 15-22 роздшах описуються науковий доробок i практична робота до от i днищ в галун навчання обдарованих школяр1в.
Останш чотири роздши книги присвячено особисгому життю Л. Голшгворт - вщ захисту дисфтацп' до опису ÏÏ особисгих ¡нтфеав та приватного життя.
1нтфес до наукового i практичного доробку Л. Голшгворт spic в амфиканських автор1в у 90-х роках XX ст. Яйцо звернутися до найбшыши у cbítí в1ртуально1 OiO.niотеки педагопчно1' лифатури (World's largest digital library of education literature ERIC) [17], то пошук за ключовими словами «Leta Hollingworth» за BciMa галузями становить 40 джфел, а щ ж слова у назвах праць ведугь до 23 наукових доробок. Пфеважна бшышегь ¡з них (20 статей) написан i у 90-i роки XX ст. Аналопчний пошук за ключовими словами «Lewis Terman» складав вщповщно 39 i 4 джфела.
На початку XXI ст. з'явилася низка статей, присвячених Л. Голшгворт. Так, у пращ Дж. Дщз «Жшки в icropiï - Лета Голшгворт: педагог та ¡шщатор ocbíth обдарованих» [3] ироаншизовани педагопчну Д1яльшсгь Л. Голшгворт як видатно1 дослщнищ в галул ocbíth обдарованих, фем1шстки, вщомого фах1вця з педагопчно1' психологи, що присвятила себе також вивченню ж1ночо1' пегопки у процеа професшно! д1яльносп.^У статтях Е. Клейн [4; 5] bhcbí тлено дитяч1 роки вчено!, ïï роботу в школ i № 165 Нью-Йорка та шко.ш Спейера, охарактеризовано HayKOBi дослщження в галун навчання обдарованих школяр1в.
Mera crani - проанал1зувати науков1 погляди та практичну д1яльшсть у галуз1 навчання обдарованих школяр ¡в амфикансьим дос.шднищ Л. Голшгворт у контексп ïï св1тоглядних opieHTHpiB.
Лета Стеттф Голшгворт бупа ключовою ф1гурою у запровадженш ocbíth для обдарованих школяр1в. Вона - один з пфших психолопв, хто вивчав ушкальш сгфони i потреби обдарованих Д1тей, а також палка прихильниия розробки особливих навчальних плашв для навчання таких д1тей. Л. Голшгворт спростувала багато наукових припущень щедо неновнощнносп жшок, зруйнувала багато cycni.nbHiEí кордошв, що обмежевали жшок на початку XX ст. Ïï пам'ятаютъ за великий внесок до pi3HHX галузей, зокрем, ocbíth для обдарованих, гад.ттково1 психологи, ocBiTHboï психологи, ioiíhíhhoí' психологи та психологи жшок.
Л. Голшгворт народилася 25 травня 1886 р. в urraTi Небраска. Ïï мати помфла при нар од жен hí дитини, коли Леп було 3 роки, i дшчина разом 3i cboïmh сестрами виховувалася батьками матер i до 13-р1чного в iky. Ïï батько одружився вдруге i шзшше вщновив oniKy над дтми, хоча м1ж Летою i мачухою виникали значш супфечки. Лета була не за роками розвиненою дитиною, ïï BÍpni опуб.ткували в mí спев i й газеп у 14 роюв, а маючи 15 роив вона вступила в коледж Ушвфситету Небраски. Лета проявила себе як зразковий студент, заинчивши навчання з вщзнакою у 1906 р. У цей час д1вчина заручилася 3Í cboïm майбугшм 40.ii0bík0m Г. Го.шнгвортом. Шсля випуску Лета працювала homíhhhkom директора школи i вчителькою у Небрасщ, a Tappi nepeïxaE у Нью-Йорк, аби вступити до асгарантури
Колумбшського ушверситету. Через два роки чоловж д1став посаду в коледяа Баранрд, яка давала фшансову можлишсть ш одружитися у 1908 р.
Л. Голшгвфт не могла пращовати у Нью-Йорку, осюльки за законом одруженнм жшкам не дсзволялося вчителювати. Лета була приголомшена. Це був й' пфший досвщ гендфно! упфедженосп. Г. Голшгворт так описав стан дружини у щ пфгш роки теля шлюбу «Було демлька випадюв, коли Лета безиричинно починала плаката. У таю ди вона не могла назвати меш причину. Ппише пояснила, що це було чфез те; що ш було несгерпно уевщомлювати себе як сильну \ кмггливу жшку, розумну та з гарною оевггою, \ водночас не мата змоги зробити свш внесок у матф1альну складову нашого благополучия...; на щ п'ять роив вона Оугга приречена до хатньо! робота, яку жшка може робити [ без -пе! пщготовки, яку мала Лета. Тод1 бую незрозумшо, як скоро, [ чи взапш коли-небудь настане й пора сгупити на дорогу слави» [5, с. 97-103].
Без сумшву, Л. Голшгворт страждала вщ деиресп. Вона вщчувала себе ш на що не здатиою, плакала [ часто була сумною. Лета згадувала про цей перюд свого життя словами: «самотне пощання свинячихвщбивних удома» [2, с. 73].
Становище Лети полшшилося у 1911 р., коли компашя «Кока-Кола» найняла Гарри тод1 доктора психологи, для проведения дослщження про вплив кофешу [2, с. 97-100]. Вш одразу найняв Лету науковим пом1чником, тож почалася и" наукова кар'фа. Гропп, яы вона отримала вщ «Кока-Коли», дали змогу вщвщувати асшрантуру Колумбшського ушверситету та педагопчного коледжу. НезаОаром, теля здобуггя ступеня мапстра в 1913 р., Л. Голшгворт запропонували тимчасову посаду на частину ставки психолога в шформацшному центр! псих1чних вад кшшки асшрантського госгаталю, де вона проводила психолопчш тести Бше [2, с. 101-104]. У 1914 р. влада \пста Нью-Йорк постановила, що вс1 психолопчш екзаменатори вщтепер будуть складати ¡спит ¡з сощальиих питань. Л. Голшгворт склала цей тест найкраще. Вона була призначена пфшим психологом у сощальнш служб1 Нью-Йорка в 1915 р. I пфеведена до пситтричноГ служби в лпеарш Бельвю. Досвщ Лети у цих закладах був неощненним. Вона навчилася бути психологом I познайомилася з доевщченими психологами, котр! стали и наставниками. Кр1м цього, ¡сторп' хвороб, яи мкти.пися у баз1 даних цих установ, створили базу для и психолопчних дослщжень статевих вщмшностей.
Пщ час навчання в асгарантур1 Л. Голшгворт зарекомендувала себе як приб1чник руху за виборче право жшок шляхом запфечення таких поширених припущень, як вроджена неповноцшшеть ж1нок, що були типовими на початку XX ст. [ використовувалися для виправдання вилучення ж1нок з багатьох сусгальних ролей. Одним ¡з таких припущень була гшотеза мшив осп. вщповщно до яко! вважали, що чолов1кам властив1 ширил ф1зичш й розумов1 можливосп, 1пж жшкам. Л. Голшгворт спростувала цю теор1ю шляхом збору даних щодо ваги I росту 1000 новонароджених д1вчаток I 1000 хлопчшав. II анал13 показав, що насправд1 д1вчатка були бшыи мшливк шж хлопчики, 1 тому, використовуючи лопку гшетези мнливосп, це евщчило про те, що саме д!вчатка були вроджено вищими. Дослщження [ тбл1кятт,11 Л. Го.т нгворт гад час и навчання в асгарантур! (1911-1916 рр.) зосфеджеш майже винятково на психологи \ сощологи ж1нок. Своею докторською дисфтащею вона довела помилковктъ загальноприйнятого положения того часу про те, що жшки пфюдично обмежеш ф!зичними, когнпивними та емощйними труднощами, спричиненими 1хшми ф!зюлопчними особливостями. У 1916 р. Л. Гол ¡нгворт стала од шею ¡з 80 жшок у США, яю здобули докторський стугань. Водночас вона брала активну участь в обговоренш виборчого права [ ф>емн ¡сгському р. Належала, зокрема, до оргашзатор1в Фем1шсгського альянсу, заснованого у 1914 р., основним завданням якого була боротьба за р1вноправшсть жшок при встуш до навчальних заклад1в [5, с. 97-103].
Л. Голшгворг спочатку викладала курси у галул, яка тепф називаеться спещальною оевггою, а також педагопчну психолопю. 11 пристрасть до об даров аних д1тсй можна про!люструвати на приклад1 одного випадку, що трапився в 1916 р.: «Я викладала курс з психологи розумово вщеталих Д1тей. Меш здавалося, що мош фуш слщ заради контрасту пс'спс'стержати за якимсь блискучим учнем гад час тестування. Я запитала, чи хтось ¡з присутшх учите.1пв може запропонувати дуже розумного учня для демонаращ1. Е. представили на насгупному занято. Необх1дно було два повш заняття для проведения цього тесту за шкалою тесту Стенфорда-Бше, який був нещодавно опу0л1 кований. Е. вичфпав усю шкалу, яка
так \ не вишряла повшстю його зд1биостей, досягши коефщеит розумового розвитку (КРР) щонайменше 187. Йому на той час було 8 роив I 4 мшящ..., я поштила ч1тку та бездоганну роботу його розуму на фош робота повшьного 1 недолугого розуму ¡нших. Це було незабутне спосгереження» [6, с. Х1-ХП].
Усвщомлюючи недостатшсть дослщжень обдарованнх дтй, вона починае пошук таких висоыинтелектуальних Д1тей для навчання, гцо тривав два десятилггтя. Л. Голшгворт упродовж науковоГ \ педагопчноГ д1яльносп знайшла тшьки 12 таких школяр ¡в. Психолопя \ виховання обдарованих дггей стали и профеаею \ иокликанням. У весняний семестр 1918-1919 навчального року Л. Голшгворт започатклвала нову сферу освгги для обдарованих, заироионувавши педагопчному коледжу Колумбшського ушвфситету курс «Освт 254», що стосувався освгги р1зних тип ¡в обдарованих школяр1в [5, с. 97-103].
На початку XX ст. Л. Голшгворт дшшла висновку, що иайважлившими питаниями для освгги обдарованих е таи:
1. Чи можуть амфикансьы фомадсью школи визначити обдарованих д1тей та забезиечити 1хню освггу?
2. Чи варто вир1шувати проблему вщповщно1 роботи шляхом ирискореного проходження шильно! профами?
3. Чи необхщно вир1шувати цю проблему збагаченням основно! навчально! профами без прискорення 1 виокремлення?
4. Чи варто фупувати обдарованих дггей у спещальш школи чи класи I навчати Гх за допомогою поеднання збагачених профам [ по мри ого прискорення? [9, с. 196].
У 1922 р. Л. Голшгворт з деилькома викладачами педагопчного коледжу, адмшстраторами та викладачами з школи № 165 в Нью-Йорку ¡шщювали трир1чне дослщження обдарованих дггей. Експфимент ифедбачав виконання двох зав дань: по-пфше, учш залучеш до нього, мали д1стати осв1ту. а, по-друге, 1х повинш були вивчати. Були вщ1браш 1 зараховаш до «вищого» (серсднш КРР 165) або до «нижчого» (ссрсдшй КРР 146) класу 50 обдарованих дггей. Навчальна стратепя полягала у забезпеченш можливостг кожнш диташ навчатися за и власним темпом, а там часом постшно робилися коригування вщповщно до ¡ндивщуальних покращень з будь-якого предмета дослщження. Збагачення було у центр1 уваги навчально! профами для швидкого навчання уфомадсьюй шко.ш 165 [2, с. 148-154].
Кр1м фадицшних предмет початково! школи, Д1ти вивчали розмовну французьку мову, бюфафи, ¡стор1ю цившзаци, мушку, сощальш науки, алгебру [ фгзичне виховання. 1х навчали одш [ 11 ж два класш вчител1 упродовж трьох роив поспшь I плеть фах1вщв, призначених для р1зних ифюд1в навчання з1 збагачених предмет!в. По!здки до культурних пам'яток були невщ'емною частиною навчально! профами. Музей природничо! ¡сторп 1 музей «Метрополией» сгавпрацював з учителями школи № 165 для забезпечення спещального навчання. Вважаючи, що оОдароваш Д1ти мають схильшсть багато сид1ти на мсид. у шко.ш проводилися суботш та позашюльш заняття з ф1зкультури [5, с. 97-103].
Л. Голшгворт викпадала збагачеш уроки з жанру бюфафш в обск експфиментальних класах. «Ми вибрали бюфафи, - зазначала вона, - бо вважали, що це тдготуе молодих, дуже обдарованих дггей до житгя, яке вони спроможш прожиги, оскшьки увщ 8-10 роив вони ¡нтелектуально готов 1 до нього, \ тому що погляди та щеали, яи ффмуються у дигинсге!, мають великий вплив, \ тому що бюфафи' не вивчаються в ¡нших профамах ¡нших шюл» [8, с. 281 ].
Письмове вираження вимагалося I заохочувалося; учш щоденно писали листа, звпп про книги та вели журнали про екскурси. Дтг яы читали вище р1вня 8 класу, вщповщали за иевелику б1бл1отеку, каталопзащю нових надходжень та видачу книг додому шшим дням. До класних ресурав належали друкарська машинка, м1фоскоп, лшзи, теслярш лавки, робоч1 столи тощо [2, с. 148-154].
Хоча експфимент у шко.ш № 165 тривав усього три роки, 31браш даш стали багатим джфелом для дослщниюв. Було опуб.п!ковано понад 30 праць з висновками про обдарованих дггей ¡з школи № 165. Ц1 доповщ! засноваш на чггких когштивних, ф1зичних 1 психолопчних тестах, яы дгш проходили упродовж навчання. Змкт нуОлшщш, заснованих на експфимеип з обдарованими дггьми з1 школи № 165, включав !х рухову координацию, нфвово-м'язовий пстенщал, розвиток особистосп, емоцшну та сощальну адаптащю, чутлив1сть до музики,
особиспсш i Mi>Koco6ncTicni стосунки, амейш структури. Було вивчено тдабносп та в ¡длинно tri Mi ж вищим i нижчим обдарованими класами. Перший шдручник про освиу обдарованих «Обдароваш Д1ти. ixHifi характер та виховаиия» [7], написаний Л. Голшгворт, базувався бкльшою мрою на дослщженнях i спостфеженнях у школ1 № 165. Шляхом ретельного, пфев1реного критиками доандження в га луз i освтт вона створила прецедент у галун осв1ти обдарованих.
Л. Голшгворт школи не оч1кувала, що педагопчний коледж разом з управою Нью-Йорка надасть спшьну сионсорську доиомогу шко.и для виняткових дней, яка називалася школою Сиейфа або школою № 500. Експфимент школи Спейера був кульмшащею в Ii po6oTi у сфер1 осв1ти для обдарованих.
Завданням ще1 школи було навчання i вивчення виняткових дггей - як обдарованих, так i когн1тивних ¡нвалщш. Педагопчний коледж мав надати примщеиня, професор1в i сгудентсько-викладацьку допомогу для вчител1в. Рада з освтт повинна була забезпечити вчител1в, учшв, директора i його заступника меблями, шкшьним приладдям, послугами з прибирания, теплом i CBiraoM. Досшдна лаборатор1я педагопчного коледжу проводила випробування i навчальш ексиерименти з винятковими дггьми; також були на д a m можливосп для навчання вчител1в за фахом в га луз i спещальних предмет. Ii' план було затвфджено, i осрлтня рада визнала фомадську школу № 500 як школу Спейфа [2, с. 160-168].
Завданням Л. Голшгворт було виявити 50 обдарованих дней 3i звичайних клаав з усього Нью-Йорка для вступу до школи Спейфа. Восени 1935 р. вона проводила сшвбесщи i тестування за шкалою ¡нтелекту Стенфорда-Б1не сфед сотш заявниыв ще! школи. Коли дослщниця фозумша, що не Bei нащональш фуии були иредставлеш сфед вступниив, то особисто вщвщувала школи i будинки потенцшних кандидат, пояснюючи мету школи Спейфа, i тестувала кожну дитину. Деяю батьки неохоче дозволяли дитиш долати велию вщсташ до школи, а дехто не xoriß, аби i'xHi дгга брали участь в ексифиментальнш профама Багато амсй були на мсж1 зубожшня. Вони ледь могли силачувати щоденш витрати на провд CBoi'x дней на метро або автобус! до школи Спейфа. Л. Голшгворт, очевидно, була дуже пфеконливою, осильки дгги 23 р1зних нащональностей вщ кожного з п'яти райошв Нью-Йорка вщвщували школу Спейфа. Сфед представлених нащональностей i расових фуп були афро-амфиканщ, китайщ, японщ, мексиканщ та ¡и. 1хнш склад був також економчно р1зноман1тним [10, с. 119-128].
Експфимент розпочався 28 йчня 1936 р. ¡з загальною чисельшстю 225 учшв. У шко.щ Спейфа бугсо дев'ять юшпв, кожен з яких нашчував 25 д1тей. 50 обдарованих учшв були роддшеш на два «класи Тфмана», назван! на честь педагога та психолога Л. Тфмана. Середиш КРР у «класах Тфмана» був 145. 1нших 175 учшв було взято з геофаф¡чного району школи Спейфа i протестовано в д1апазош КРР 75-90. Вони були зараховаш у п'ять «клаав EiHe», названих на честь французького психолога А. EiHe - рофобника тесту на IQ [10, с. 119-128]. Вщзначимо, що експфиментальна профама для д1тей з особливими потребами була такою ж радикальною, як1 проекти швидкого навчання учшв.
Сощальна фшософ1я школи Спейфа була реконструктив1стською у свош основг Вона визнавала «динам1чний характер сусшльства» i наполягала на тому, аби «школа була активним i свщомим учасником сощального удосконалення». А тому обдароваш учш сощально взаемод1яли з дтми клайв EiHe. Пред ставники семи клашв EiHe i двох клайв Тфмана спшьно брали участь у студентськш рад! шюльнш газет! загош скаупв-д1вчат i баскетбольшй команд! хлопщв. KpiM того, дгга завжди проводили уроки фазичного виховаиня i кашкули разом. Толерантшсть i повага до ¡ндивщуальиих вщмшностей буни визначальними, цьому навчали i реал1зовували напрактищ [2, с. 160-168].
Навчаючись за власним темпом, школярi класу Тфмана засвоювали встановлену в Нью-Йорку профаму на догов1рн1Й основ1, що була розроблена вщповщно до i'xmx досягнень за результатами тесту Стенфорда-Бше. Профама у цих класах була радше розширеною, шж звуженою. Л. Голшгворт радила: «Освт ... мае буги такою, щоб Д1яти конкретно й ушкально в ¡'хньому житп. Вона повинна дата i'M багате фонове знания, в межах якого вони можуть сприймати визначш ознаки ix власного часу... Освгга для кращих мислите.шв мае бути освпою для ¡шщативних та орипнальних. Ефектившсть орипнальносп залежить иередуам вщ гарних i
вичфпних знань про те, що вщбувалося в минулому. Щоб зайняти свое ушкальне мсце в цившзованому сустльствь ¡нтелектуально обдарованим особливо необхщно знати, якою була еволющя культури. I осильки у BiciM чи дев'ять роыв вони ще не rcroBi до спещал1заци, то повинш знати еволющю культури, осильки вона стосуеться загальних речей» [11, с. 297-298].
Навчальш одинищ, завдяки яким школа Спейера здобула всесвггне визнання, були пфедбачеш Л. Го л ¡игр, орт; рофоблеш i впроваджеш в життя учнями, викладачами та консультантами школи. Сф1я навчальних одиниць Miждисциилiнарного циклу пщ назвою «Еволющя звичайних речей» пропонувалася як прискорена профама. Загалом чотирнадцять одиниць Оуло розподпено сфед учитаив Нью-Йорка.
Учш та викладач1, працюючи разом, вибирали галуз1 дослщження. Обраш студентами ком1тети вивчали сегменти ширшо! тематики, а папм дшилися досвщом з yciM класом. Куль мшащего д1яльносп 3i збагачення для кожного школяра була гадготовка незалежно! доповщ1 на окрему тему з одинищ дослщження «Еволющя звичайних речей». Нью-Йорк став головним джфелом збагачення. Лише протягом пфшого семестру було здшснено б1.пьш шж двадцать екскурсш назаводи i музег Музика, мистецгво i драмавикладалися фахшцями si шил Micra та були включеш до вказано1 одинищ дослщження. Половина шильного дня присвячувалась традицшнш профам1 початково! школи. Вчител1 могли вшьно вибирати, змшювати i адаптувати зшст навчальних одиниць вщповщно до псих1чного типу учшв. 1накше кажучи, викладач1 диффенщювали навчальну профаму [2, с. 160-168].
Наприннщ третього року експфименту школи Спейера Л. Голшгворт зауважила: «Коли запитують про и ami методи, то ми вщповщаемо, що наш основний метод - це метод вщбору. Ми вибираемо наших учшв за науковими методами, рофобленими визначними психологами XX ст. Вибравши дггей, методики викладання адаптуються до попередньо визначеного KaniOpy учшв. Основним завданням е надання нашим учням змоги ор1ентуватися у npocropi та 4aci i розширювати CBifi кругоз1р, кожен вщповщно до CBoei здатносп до газнання. Ми хочемо, аби вони знали, де вони знаходяться у npocropi i 4aci» [12, с. 128].
Новина про школу Спейера швидко поширювалася. I хоча ciM ¡з дев'яти клас1в було створено для виховання i навчання учн1в нижче вщ звичайного р1вня, пфеважна бшышсть новин стосувалася експфимент1в в освт для обдарованих. Обов'язки Л. Голшгворт знову розширилися: тепф вона вщповщала за пщготовку доповщей, роботу з журнал1стами, фотофафами i гостями. Дослщниця пишалася такою защкавлешстю школою Спейера у фомадськосп, вважала це дивовижним. Новини про усшхи ще! школи поширилися не лише у США. Л. Голшгворт отримала запити вщ окремих ociO i шил з усього се ¡ту. Тжож викладач1 з багатьох Kpai'H вщвщували школу Спейера з метою вивчення досвщу [5, с. 97-103].
Шсля OaraTo.iiiTHix дослщжень Л. Голшгворт вважала можливим виявляти обдарованих д1тей, а також ствфджувала, що тест на КРР е найбшыи точним i об'ективним критер1ем визначення ¡нтелекту. Учнк Korpi за результатами тестування пфебували у вфхньому одновщсотковому д1апазош (КРР 130 i вище), були обдарованими. KpiM того, обдароваш Д1ти шзшше ставали обдарованими доросшими. Ранне виявлення обдфованосп було необхщним з метою забезпечення оптимальних можливостей для навчання. Хоча Л. Голшгворт була психометриком до глибини дуин, вона також прихильно ставилася до використання деилькох iqjurepiiB для виявлення обдарованих дггей. На додаток до теспв на КРР вона зустр1чалася з батьками i дитиною, перев1ряла претендент на учител1в i директора, а також анал1зувала сощальнута емощйну зршкть дитини [5, с. 97-103].
Л. Гол ¡иге орт виявила, що обдарован1 дтг здатн1 засвоГти стандартну навчальну профаму майже вдв1ч1 швидше, шж iumi дгга. Вона ствфджувала, що «у звичайшй початковш miio.ni ситуащя тжа, що дпи з КРР 140 марнлтоть половину свого часу. Ti, що маюгь КРР вище 170, марнлтоть практично весь свш чао> [13, с. 585]. Аби ращонально використовувати ¡Hiiii п'ятдесят вщсотив навчального дня, иотр1бно збагачувати i прискорювати ocBirai профами.
Згщно з Л. Гол1 нгр.орт, в щеальному шильному сфедовигщ обдярован! дгги повинн! буги зфуповаш однор1дно i мати умови для прискореного навчання. Якщо школа або район не може надати 01фемих itiaciB для обдарованих дггей, пропонувалася диффенщащя навчальних профам у межах звичайного класного сфедовища для швидкого навчання учшв. Разом з тим, Л. Голшгворт з розумшням ставилася до шильних учите.тие, яи несуть тягар створення
вщповщних матерia.niB для обдарованих дней OKpiM викладання за встановленими профамами з рештою класу. Хоча можна збагатити найбшьш обдарованих учшв у межах звичайного класу, вона сгвфджувала, що глибоко обдароваш Д1ти з КРР 160 i вище повинш навчатися в однорщному серсдовиш]. Для нш категори учшв необхщш OKpcMi класи, так само як i для когштивно нед1ездатних учшв.
Л. Голшгворт вважала, що слратепя, яка видаеться найбшьш рациональною на ирактищ, полягае у наданш додатковоГ робота зд1бним учням вщповщно до ixHix ¡нтелектуальних штереив. Водночас виявилося дощльним поеднувати це збагачення з пом1рним прискоренням навчального процесув школ! [14, с. 359, 361, 372].
Л. Голшгворт мала HaMip написати велике дослщження на основ1 анал1зу школяр1в 3i школи № 165 i школи Спейфа включно з 1хшми досягненнями у дорослому житп, однак не встигла це зробити. Сорокар1чне дослщження 20 учшв прискореного навчання школи Спейфа, проведеие В. Уайтом i Дж. Рензулл! виявило, що великий експфимент Л. Холлшгворт в освт для обдарованих фобив значний позитивний внесок у житп багатьох обдарованих дней. «Хоча не Bci школяр i вщчували, що ирофама школи Спейфа визначально вплинула на i'xHift доросший ycnix, однак yci вони... вважають, що 1хшй досвщ у тттко.гп Спейфа був корисним для забезиечення пфшо[ взаемодп з ровесниками, пщдаючи ix конкуренцн, що впфше змусило ix вчитася i любита школу, даючи 1м сильне бажання удосконалюватися, що було б неможливо в ¡нших школах Нью-Йорка у той час; i саме визнання ix «особливими» мало значения... ycnix експерименту призводить до неминучого висновку, що участь у спещальнш профам1 може мата позитивний вплив на життя учасниюв. ...сорок роив по тому, уже доросшими, учасники дос1 пам'ятають... позитивний освпшй досвщ у niKo.ii Спейфа. Для деяких учасниюв цей досвщ до по Mi г зм1нити власну думку про себе i розширив можливосп для майбутнього. Для ¡нших BiH безпосередньо вплинув на i'xHifl BH6ip... коледжу i кар'ер и. Для декого школа Спейеера дала пфший досвщ у сферк яка шзшше стала ¡хшм покликанням», - иишуть науковщ [15, с. 90-94].
Життя Л Го.ш нгворт об ¡рвалось 27 листопада 1939 р. Вона отримала численш профеайш нагороди за внесок у розвиток психологи, освшт i дослщження статевих вщмнностей та под1бностей. Дослщниця внесена до пфелжу «Амфикансьга науковщ» i е одшею з небагатьох жшок, вмщених у книгу «Ввдатиий внесок у исихологно» Р. Вотсона. Вона спримала почесний докторський ступшь Ушвфсигету Небраски, а стипеьда на и честь запроваджена в Колумбшському ушвфситет! KpiM того, в 1940 р. вийшов зб1рник i'i noesiii i звфнень до громадськосп.
У 1942 р. опублжувано результата и тривалого дослщження Л. Голшгворт, пов'язаного з «Дитаною Е» та шшими обдарованими дтми у пертд зршосп в Kinni «Д1та з КРР бшьше 180». Вона була приб1чником освпньоГ реформи i особливо! осв1та, яка надавала б шдтримку потребам обдарованих дпей i пщл1тюв. Незважаючи на те, що да ochobhI i'i пращ були вщом1 науковш фомадськосп, i'i багатофанна наукова i псдагопчна д1яльшсть залишалася hcbiдомою багатьом освпянам до повторного вщкриття Л. Го.ш нгворт науковцями у 1990-х роках. Вона похитнула домшуюч1 уявлення, що непфеачш дгги можугь потурбуватися про себе caMi, i фобила вагомий внесок у встановлення подальшоГ мод ел i пошукуталановито! амфикансько! молод!.
Проаншизхвавши життевий i творчий шлях Л. Голшгворт у галуз1 навчання обдарованих амфиканських школяр1в, стае очевидно, що вона була глибоко обдарованою. У становленш i'i' як особистосп npncyrai когштивш та емоцшш показники обдарованосп. Г. Голшгворт згадував, що вона почала посмхатися. наслщувати ¡нших, повзати i розмовлята набагато рашше, Hi ж сфедньостатастична дитина. Пщ час навчання в acnipamypi Л. Голшгворт опублжувала роздш у шдручнику, п'ять статей, мапсгерську роботу та докторську дисфтащю, що вказуе на и високу творч1сть та актившсть. Загалом Г. Голшгворт стала автором бшьше 9 книг i 80 наукових статей. Тому лопчно, що вчена стала засновницею галуз1 виховання обдарованих шко.пярщ. осюльки добре розумша навчальш, сощальш та емоцшш потреби таких Д1тей.
Серед найважливпттих результат!в i'i' науково-педагопчно1 д1яльносп знаходимо одне з пфших визначень обдарованосп та оригшальну концепцп виявлення та навчання обдарованих школяр1в, вивчення особливих характфистик обдарованих школяр1в з КРР 180 i вище. Останшй результат став початком рофоблення мод e.ni пошуку обдарованих школяр ¡в, яка ¡нтенсивно впроваджуеться ниш багатьма амфиканськими ушвфситетами.
Найбшьше педагопчний талант Л. Голшгворт розкрився гад час opraHoaují ютаав для обдарованих школяр ib у загальноосвггшй шко.ш № 165 Нью-Йорка та шиш Спейера. Незважаючи на те, що науковець вважала тест на КРР основним iqiirrepieM у внзначенш обдарованих особистосгей, вона пропонувала використовувати й íhuií Kpirrcpii для вивчення обдарованих Д1тсй.
Л. Гол i нгворт св1домо запфечувала Teopi ю про вроджену неповнощншсгь Ж1 но к, твфдження про те, що жшки пфшдично обмежеш ф1зичними, когштивними та емощйними труднощами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кузнецова Ю. К Изучение и обучение одаренных детей в американской педагогической психологии XX века: дис. канд ... исихол наук / Ю. И. Кузнецов а - Нижний Новгород, 1996. -156 с.
2. Hollingworth, Н L. A biography / Leta Stetter Hollingwarth,. Bolton, MA: Anker, 1990. (Original work published 1943). -204 p.
3. Deeds Jan. Women is history - Leta Steffer Hollingworth: educate and advocate fur Gifted children / Jan Deeds // Journal of women in educational leadership. - 2008. - V. 6. - N. 1. - P. 5-6.
4. Klein Ann G. A Forgotten voice: a biography of Leta Steffen Hollingworth / Ann G. Klein. - 2002. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.amazOT.com/Forgotten-Voice-Biography-Stetter-Hollingworth
5. Klein Ann G. Fitting th school to the child the mission of Leta Steffer Hollingworth, founder of gifted education / Ann G. Klein // Reaper review. - 2000. -V. 23. -N. 2. - P. 97-103.
6. Hollingworth L. S. Children above 180 IQ Stanford-Bin et: Origins and development /L. S. Hollingworth. - Yonkers-on-Hudson, NY: World Book, 1942. - 3 5 0 p.
7. Hollingworth L. S. Gifted children: Their nature and nurture / L. S. Hollingworth. - New York: Macmillan, 1926. - 398 p.
8. Hollingworth L. S. An introduction to biography for young children who test above 150 IQ // Teachers College Record 2 /L. S. Hollingworth. 1924. - P. 277-287.
9. Hollingworth L. S. How should gifted children be educated? / L. S. Hollingworth //Baltimore Bulletin of Education. - 1930.-№50.-P. 196-199.
10. Hollingworth L. S. Hie founding of Public School 500: Speyer School / L. S. Hollingworth // Teachers College Record 38. -1936. -P. 119-128.
11. Hollingworth L. S. An enrichment curriculum for rapid learners at Public School 500, Speyer School / L. S. Hollingworth //Teachers College Record, 1938. -№ 39. - P. 296-306.
12. Hollingworth L. S. Public addresses / L. S. Hollingworth. - Lancaster, PA: The Science-Press, 1940. - 148 p.
13. Hollingworth L. S. What we know about the early selection and training of leaders / L. S. Hollingworth // Teacher College Record, 40. -1939. - P. 575-592.
14. Hollingworth L S. Facts about bright children / L S. Hollingworth. -Babjliood, 1929. -№54. -P. 359,361,372.
15. White W. L. A forty year follow-up study of students who attended Leta Hollingworth's school for gifted students / W. L.White & J. S.Renzulli // Roeper Review. - 1987. - № 10. - P. 89-94.
16. Stanley J. C. Atoast. October 19, 1989/J. C. Stanley//Roeper Review. - 1990.-№12. -P. 236.
17. World's largest digital library of education literature ERIC. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www. eric/ed/gov
удк 377/378-057.19(73)
н. м. б1дюк
ОСОБАИВОСТ1 ПРОФ ЕС1ЙНОГО НАВЧАННЯ БЕЗРОБ1ТНИХ У СИСТЕМ1 ОСВ1ТИ ДОРОСАИХ США
Проанамзовано проблема профеайного навчання безробипних у педагогсчнш теори I прахтщг США. Рожршпо принципы, осв1ти дорослих, охарактеризовано основы вимоги ринку прац1 до професшного навчання безробгтних, а також нстрямш забезпечення сощалъною захисту г зайнятоспи безробипних в краШ. Обтрунтовано принципи оргашзацй професшного навчання безробтних, розкрито дидактичнг аспекти професшного навчання безробипних в осв1тшй практищ США.
Кчючовг слова: освшю, дорослих, професШне навчання безробшних, освЬтш г федеральш программ, злйст навчання, технологи навчання, портфошо.
