CC BY
21
Найбшьше педагопчннй талант Л. Голшгворт розкрився гад час оргашзацц клаав для обдарованих школяр ib у загальноосвггшй шко.ш № 165 Нью-Йорка та шко.ш Спейера. Незважаючн на те, що науковець вважала тест на КРР основним icpirrepieM у вшначенш обдарованих особнстосгей, вона пропонувала використовувати й íhuií кригсри для вивчення обдарованих Д1тсй.
Л. Гол i нгворт св1домо заперечувала Teopi ю про вроджену неповнощншсгь Ж1 но к, твердження про те, що жшки першдично обмежеш ф1зичними, когштивними та емощйними труднощами.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кузнецова Ю. К Изучение и обучение одаренных детей в американской педагогической психологии XX века: дис. канд ... психоя наук / Ю. И. Кузнецов а - Нижний Новгород, 1996. -156 с.
2. Hollingworth, Н L. A biography / Leta Stetter Hollingworth,. Bolton, MA: Anker, 1990. (Original work published 1943). -204 p.
3. Deeds Jan. Women is history - Leta Steffer Hollingworth: educate and advocate fur Gifted children / Jan Deeds // Journal of women in educational leadership. - 2008. - V. 6. - N. 1. - P. 5-6.
4. Klein Ann G. A Forgotten voice: a biography of Leta Steffen Hollingworth / Ann G. Klein. - 2002. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.amazOT.com/Forgotten-Voice-Biography-Stetter-Hollingworth
5. Klein Ann G. Fitting th school to the child the mission of Leta Steffer Hollingworth, founder of gifted education / Ann G. Klein // Reaper review. - 2000. -V. 23. -N. 2. - P. 97-103.
6. Hollingworth L. S. Children above 180 IQ Stanford-Bin et: Origins and development /L. S. Hollingworth. - Yonkers-on-Hudson, NY: World Book, 1942. - 3 5 0 p.
7. Hollingworth L. S. Gifted children: Their nature and nurture / L. S. Hollingworth. - New York: Macmillan, 1926. - 398 p.
8. Hollingworth L. S. An introduction to biography for young children who test above 150 IQ // Teachers College Record 2 /L. S. Hollingworth. 1924. - P. 277-287.
9. Hollingworth L. S. How should gifted children be educated? / L. S. Hollingworth //Baltimore Bulletin of Education. - 1930.-№50.-P. 196-199.
10. Hollingworth L. S. Hie founding of Public School 500: Speyer School / L. S. Hollingworth // Teachers College Record 38. -1936. -P. 119-128.
11. Hollingworth L. S. An enrichment curriculum for rapid learners at Public School 500, Speyer School / L. S. Hollingworth //Teachers College Record, 1938. -№ 39. - P. 296-306.
12. Hollingworth L. S. Public addresses / L. S. Hollingworth. - Lancaster, PA: The Science-Press, 1940. - 148 p.
13. Hollingworth L. S. What we know about the early selection and training of leaders / L. S. Hollingworth // Teacher College Record, 40. -1939. - P. 575-592.
14. Hollingworth L S. Facts about bright children / L S. Hollingworth. -Babjliood, 1929. -№54. -P. 359,361,372.
15. White W. L. A forty year follow-up study of students who attended Leta Hollingworth's school for gifted students / W. L.White & J. S.Renzulli // Roeper Review. - 1987. - № 10. - P. 89-94.
16. Stanley J. C. Atoast. October 19, 1989/J. C. Stanley//Roeper Review. - 1990.-№12. -P. 236.
17. World's largest digital library of education literature ERIC. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www. eric/ed/gov
УДК 377/378-057.19(73)
Н. М. Б1ДЮК
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФ ЕС1ЙНОГО НАВЧАННЯ БЕЗРОБ1ТНИХ У СИСТЕМ1 ОСВ1ТИ ДОРОСЛИХ США
Проанамзовано проблема грофесшяого швшиня безработных у педагоАчяш, теори I прахтщг США. Рожршпо принципы, осв1гш доросши., охарактеризовано основы вимоги ринку прац1 до професшного навчання безробтшш, а також напрямш забезпечення сощахьного захисту г зайнятосгт безробтних в краш. Обфунтовано принципы оргашзацй професшного навчання безробтних, розкрито дидактичн1 аспекты професшного навчання безробтних в осв1тшй прахтищ США.
Кчючовг слова: освта доросзшх, професШне навчання безробшних, освЬтш г федеральт программ, злйст навчання, технологи навчання, портфошо.
Н. М. БИДЮК
ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ БЕЗРАБОТНЫХ В СИСТЕМЕ ОБРАЗОВАНИЯ ВЗРОСЛЫХ США
Проанализированы проблемы профессионального обучения безработных, в педагогической теории и практике США. Раскрыты принципы образования взрослых, охарактеризованы основные требования рынка труда к профессиональному обучению безработных, а также направления обеспечения социальной защиты и занятости безработных в стране. Обоснованы принципы организации профессионального обучения безработных, раскрыты дидактические аспекты профессионального обучения безработных, в образовательной практике США.
Ключевые слот: образование взрослых, профессиональное обучение безработных, образовательные и федеральные программы, содержание обучения, технологии обучения, портфолио.
N. М. BIDYUK
PECULIARITIES OF PROFESSIONAL TRAINING OF THE UNEMPLOYED IN THE SYSTEM OF ADULTS EDUCATION IN THE USA
The article deals with the analysis of the problem of the unemployed professional training in pedagogical theory and practice of the USA. There have been revealed the key principles of adults education m the USA. The basic labour-market requirements to the professional training of the unemployed and the USA state policy trends as to the security and employment guarantee for the unemployed have been characterized. Main principles of organizing the professional training of the unemployed and its didactic aspects have been substantiated.
Kepvords: adult education, professional training of the unemployed, educational and federal programs, content, teaching technologies, portfolio.
Змша сустльного ладу в нашй краш гаспя здобугтя незалежносп поклала край державши гаранта на отримання робочого мкця та поаяла сфйозиу i вмстивовану тривогу и громадян про працевлаштування. Безробптя стало нацюнальною трагед1ао иезалежно1 Украши. НешдпоЕщшсть напрямш, обсяпв, а також якосп професшно1 гадготовки фахтщв потребам галузей сконо\пки та вимогам роботодавщв, деквал1ф1кащя широких верств населения, низька ефектившсть заход1в щодо гадвищення професшного р1вня виробничого пфсоналу гадприемств, дефщит високопродуктивних робочих Micub - ось комплекс негативних чинниюв, яи унеможливлюють забезпечення высокого р1вня трудоресурсно! безпеки Украши i призводять до насичення ринку npani неконкур ентоспроможними фах1вцями, KOTpi згодом иоиовнюють лав и безробггних. Повфнути працездатнш людиш право на працю i зароб1ток- святий обов'язок влади кожно! дфжави. Це давно зрозумли цившзоваш краши, де проблеми безробптя стали частиною дфжавно1 по л1 тики i виршуються системно. За таких умов проблема професшного иавчаиня безроб1тних в Украли набувае особливоК актуальности а и Bnpiineiiira потребуе здшснення кардииальиих змш у систем! професшноГ ocbltm дорослих на Bcix р1внях, зокрема, розробки концептуальних засад розвитку системи професшного иавчаиня безробггних на основ! вивчення пфедового заруб1жного досвщу.
Звфнення до досвщу США зумовлено поштним поширенням шжнародно! ствпращ в галуз1 освгги дорослих, високим р1внем економ1чного розвитку uiei краши, врегульованим мехашзмом забезпечення зайнятосп населения, невеликою иитомою вагою безробтя, високим р1внем оргашзаци виробниигва, розвитком науки i вищо1 школи завдяки науково обфунтованш, гнучкш i вар1ативнш структур! освпньо! д1яльносп.
Прагиення з'ясувати теоретичш та практичш засади професшного иавчаиня у США р1зних категорш дорослого населения, в тому чист безробггних, з метою впровадження передовик щей досвщу щеГ крайни у вггчизняну освггню практику визначило мету статт1 -розкрити особливосп професшного навчання безроб1тних в систем! ocsiTii дорослих США.
У контексп проблематики наукового пошуку значиий ¡нтфес становлять результати дослщжень амфиканських науковцщ з проблем профеайного навчання р1зних категорш дорослого населения, а також психолопчних аспект профеайного становления, адаптацн I самоактуал1заци безробшшх на ринку пращ (К. Гр1ффш, А. Карп, ДКолб, А. Маслоу, Ш. Мерр1ам, Дж. Мез1ров, М. Ноулз, Р. Петерсон, П. Роелфс, П. Селдш, П. Фрейре та ¡н.).
Проанал1зоваш науков1 шдходи щодо розвитку \ функщонувания осв1ти дороспих у США вщображеш в конкретизацн й мети, функцш, основних принцишв I вид1в. Незважаючи нар1зш погляди, освгга дорослнх розглядаеться як процес, що здшснюеться впродовж життя, цип якого полягають у створенш умов для задоволення осв1тшх потреб дорослнх, а також можливостей для иодальшого профеайного розвитку, самореал ¡заци, пщвищення ефективносп [ результативносп 1хньо1 житщцяльносп. Вщомий доешдник К.Гр1ффш, зокрема, вважае провщними щлями освгги дороспих потреби особистосп, вшьний доступ та яысне забезпечення навчання, що вказуе на професшну ¡деолопю осв1ти дорослих [3, с. 66-69].
Загальновизнаними принципами осв1ти дорослнх у США е базов1 фундаментальш ¡де! 1 тсорстичш положения, що визначають спшьш пщходи до и' оргашзацп, та загальносв1тов1 тенденцн й розвитку. Так, вщповщно до погляд1в А. Карпа, Р. Петерсона 1 П. Роелфса, освгга дороспих у краМ грунтуеться на таких провщних ¡деях:
- загальносп (охоплення освггою вйх категорш населения на р1зних й р1внях);
- гумашзацп (концентращя уваги на ¡нтересах та ро.п особистосп дорослого учня \ викладача);
- демократизацп (р1вшсть доступу до освгги вс1х громадян, забезпечення активно! учасп в житп сусгальства [ дфжави, забезпечення р1вносп сощальних можливостей чоловшв [ лапок, оаб з обмеженими можливостями, етшчпих меншин тощо, децентрал1защя управлшня освггою, мунщипал1защя освгги, автономшсть осв1тшх установ, що визначае самоспйн1сть навчальних заювдв у вибор1 стратеги' свого розвитку, щлей, змсту [ метод ¡в робоги, а також ¡хню юридичну, фшансовуй сконом1 чну самоспйшсть);
- випереджувальиого розвитку (р1вень освгги учасниюв виробництва повинен випереджати р1вень розвитку виробництва);
- непффвносп (здобугтя освгги е дов1чним процесом, що забезпечуе поступальне зростання творчого пстенщалу 1 р1зноб1чннй розвиток духовного свггу особистосп, формування в шй нових потреб, яю згодом призведуть до продовження освггаього досвщу);
- ¡нтефацн (забезпечення зв'язку освт! з життям ¡ндивща [ сусшльства, а також взаемозв'язку р1зних вид1в освгги);
- гнучкосп (використання роних навчальних сгратепй у вщповщь на потреби, ¡нформацши запита особистосп, самопрофамування I самоощнка навчальноГ дшльносп) [2, с. 46-49].
При цьому осв1тш профами розробляються 1 реал1зуються на основа
- щлеспрямованоеп, тобто оркнтацп на Ц1Л1 I прюритетш завдання осв1ти дорослих, адресности врахування специф1ки осв1тн1х потреб конкретних категорш дорослого населения;
- ¡ндиЕщуа.шзацп та модифжацп змсту I метод1в навчання, темгав засвоення курсу вщповщно до осв1тнього р1вня особистосп та й можливостей.
Узагальнення результат наукових иошуюв амфиканських вчених дало змогу консгатувати, що професшне навчання ргзних категорш дорослого населения у США пфедбачае врахування специфш! контингенту слухач1в за в ¡ком, сощальною зршстю, професшною спрямовашстю, життевим [ професшним досвщом, мотивами навчання. Це люди наймано! пращ, безробти, пенсюнери. колишш в1 йськовоепужбовш, м1фанти, иредставники нацюнальних меншин, швалщи. як1 ушорюють численну «фупу ризику», що потребуе сощального захисту I гадтримки засобами освгги. Вщтак 1хне профес1йне навчання мае сво! особливосп, зумовлен1 сощальними, психолопчними, рпковими 1 гендерними чинниками, врахування яких е необхщною умовою при розробщ зм1сту осв1тн1х профам, визначенш форм орган1защГ навчання, використанш вщповщних технолопй навчання, комплектуванш навчальних фуп, регулюванн1 герлин1Е \ тривалосп навчання.
Зауважимо, що для амфиканськоГ моде.ш ринку прац1 характфною е децентрал1защя законодавства, а це уможливлюе впровадження та оифативне реагування на розробку ргзних
програм, науково-методичного супр оводу, регулювання зайнятосп та надання допомоги безробшшм, дифер енщ йоЕаний пцщд до комплектування груп i профам, врахування особливостей р1зних категорш безробггних, забезпечення широких можливостей фшансування навчання безробггних за рахунок федфальних профам. Уряд краши всеб1чно стимулюе д1яльшсть ycix сегмент амфиканського б1знесу гцодо сгворення нових робочих мкць.
На початку XXI ст. ионад 70% безробггних фах1вщв з вищою оси ¡тою отримали додаткову осв1ту в ушвфситетах i коледжах за профамами гадвищення ква.щфкацп та пфегадготовки. Внаслщок цього р1вень безробптя серед фах1вщв з вищою освггою зменшився до 2,2%. Активно впроваджуеться розроблена система випфеджувально! професшно! гадготовки, пфешдготовки i пщвищення квал1ф1кащ! пфсоналу на виро0ництв1 для запоб1гання скорочень сфед cboix пращвниив i появ1 безробггних. Бшьше 80% приватних компашй i великих корпорацш оргагазовують власга профами гадготовки та пфешдготовки пфсоналу, осильки розглядають витрати (майже 70 млрд. долар1в у рж) на таю профами, як невщ'емний компонент i'xHboi довготривало1 еконошчно! стратеги'. Щороку 75-85% кф1вниив, ф'ах1вщв i роб1тниыв проходять пфепщготовку [1, с. 461]. Загалом валов1 витрати на в ищу освггу в США сягають 800 млрд. дол яр ip, щороку. В амфикансьий економ1чнш лексищ з'явився новий тер Mi н «knowledge worker» - робггник, який вол од if. знаниями. Водночас актив ¡зукггься заходи та дн щодо посилення уваги вуз ¡в до динам1чних змш на ринку пращ, вимог роботодавщв до структури, обсяпв та профшю гадготовки фах1вщв, р1вня i'xHboi професшно i гадготовки.
Швидке старшня населения, використання шформацшних технологш у в ах сффах сусгального життя, змш а в яисному склад1 робочоГ сили, нестабшьшсть i гнучюсть економжи, дштмч1Й зм1ни на ринку пращ США зумовили сучасга вимоги до профеайпого навчання безробггних. Для забезпечення свой кон кур енто с пр оможно cri на ринку пращ, вщповщносп його вимогам безробггаий повинен володгги певними вмшнями та навичками, зо1фема: вмти caMOCTiftHO та творчо мислити, волод1ти ¡ноземними мовами, мати комугакативш зд1бносп, працювати у команд!, самостшно набувати знания та вмшо застосовувати i'x на практищ, володгги ¡нформащйними технолопями, передбачати можлив1 трудной^ i шукати ращональш шляхи i'x подолання, гнучко адаитуватися в життевих ситуащях, самовдосконалюватися тощо.
Соцшлопчш опитування роботодавщв провщних амфиканських ф1рм показали, що шд час прийому на роботу 40% з них звфтають \вагу на готовшсть пращвника до постшного гадвищення професшного р1вня, 25% надають пфевагу його активносп, впевненосп i вщповщальносп, 23% вважають прюритетом наявгастъ комунжативних навичок, а 12% враховують психолопчга особливосп i поведшку гад час сшвбесщи [4]. Вивчеиия рекомендащй, побажань i вимог роботодавщв уможливило умовне об'еднання i'x утаи фупи: демофаф1чш - BiK, стать, стан здоров'я тощо; освггш - вщповщний диплом про освггу, квал1фжац1я, знания ¡ноземних мов, досвщ роботи; особиспсга - шдивщуальга особливосп та якосп людини; ¡нформацшш - абсолютне володшня техшкою i нов1тгами ¡нформащйними технолопями.
Заслуговують на увагу федфальш профами забезпечення зайнятосп pis них категорш безробшшго населения в США, зокрема, «важко! молод i», ¡нвшвдв, звшьнених у запас вшськовослужбовщв, нацюнальних меншин, ем1фанта, жшок, пращвниив афарного сектора, оаб «третього» в1ку, кор1нного населения краши тощо. Найдоступшшими сощальними та навчальними установами, що надають ¡нтефоваш, високояисш послуги для безробггних з навчання, погауку роботи i працевлаштуваиия в ycix штатах е центрирозвитку карсри i центри розповсюдження знань при ушверситетах. Провщними напрямками д1яльносп таких центр ¡в е: швидке реагування на змши в ycix сферах амфиканського сусгальства; Ha6ip i профор1ентащя безробггних; могаторинг знань, умшь та навичок; трансформащя та розробка нових ocBiTHix профам вщповщно до потреб суб'екпв навчання; оргашзащя ¡ндивщуального та фупового навчання; доб1р в исококвa.niфi кова но го ирофесорсько-викладацького i доиом1жного пфсоналу, розробка науково-методичного супр оводу, консультування та планування кар'фи; пошук роботи та працевлаштування; ¡нформування про ринок пращ та вакансп'; забезпечення безкоштовного навчання чфез вщповщш освггш провайдфи; контролювання виконання
закону «Про ¡нвестування робочо! сили» на мкцевому р!В1и; надання шформаци про рпш види сощально! допомоги; подальша гадтримка теля працевлаштування.
1сторико-педагопчний анал1з розвитку консультування в США дав змогу виявити особливосп впровадження консультащйних програм для безробггних («Життево необхщш навички», «Осрпта на робочому мсцЬ>, «Робоч! мкця», «Планування зайнятосп», «Досвщ з найму на роботу», «Дшове партнерство», «Трудовий вш>, «Подумай про свое майбугне» та ¡и.), завданнями яких е консультування щодо пошуку робота, розробка моделей поведшкн безробггних у ситуацп безробптя, допомога у визначенш можлнвостей \ зд1бностей, спрняння у формулюванш та досягненш щлей, психолопчннй супровщ тощо.
Професшне навчання безробггних здшснюеться за короткотермшовнми [ сер ед ньотермшовими профамамн, що пропонуються освггшми провайдфамн служб зайнятосп, центрами розвитку кар'ери, ушверситетами та коледжами, а також шшими навчальними I сощальними установами, що д1ють самостшио при асощащях, корпоращях, на виробництв1.
Вивчення закономфностсй розвитку та функщонування системи освгги дорослих у США дало шдстави ствфджувати, що профеайне навчання безробггних грунтуеться на загальнометодолопчних (системности науковосп, сощал1заци, професшно! спрямованосп, цшапчносп, сощально-економ!чно! дстерм1 нованосп, доступности непффвносп, вщкритосп, прогностачносп) та андрагопчних (¡ндивадушизаци, диффенщаци, свободи внбору, в ип ер ед ж\в ально го навчання, вар1ативносп I модульносп, практично! спрямованосп, особиспсно ор1ентованого навчання, самооргашзаци 1 самонавчання; мотивацн, життево! та професшно! иерсиективи, проблемно-ситуативно! орган ¡зацн навчання, розвитку творчого пстенщалу та мораль но-в о ль ов о! сффи особистосп, актуалгзацп результат навчання) принципах. Творче врахування цих принцишв сприяе кошфетизаци зм1сту, мета I завдань профеайного навчання безроб1таих, гадвищенню ефективносп використання шновацшних форм 1 технологш оргашзацн навчально! д1яльносп та !! результативности а також забезпечуе гнучмсть процесу навчання.
Здшснений анал1з змкту осв1тшх профам пщготовки та пфегадгстовки безробггних в осв1тшх закладах США (ушвфситет Тр1н1т1, Католицький ушвфситет Амфики, Амфиканський ушвфситет, Колумбшський ушвфситет, техшчннй коледж Рентой та ¡н.) уможливив виявлення !хшх особливостей, а саме: навчання на м1ждисцигаинаршй основу гнучисть I мобшьшсть навчальних плашв та профам, професшна спрямовашстъ профам, ¡нтеграц1я навчальних курав, широке запровадження модульного принципу навчання, ¡ндивщмшзашя навчання, вдале поеднання теоретично! та практично! пщгоговки, залучення до пщгстовки досвщчених фах1вщв, комп'ютфизащя навчального процесу. Модульна основа побудови навчального процесу сприяе досягненню релевантносп змсту. форм I технологи! навчання.
Проанал1зоваш традицшш та ¡нновацшш фор ми оргашзацн навчання безробггних дали гадстави констатувата, що оргашзащя профеайного навчання бефобггних фунтуеться на принципах диффенщащ! та шдивщуалпаци. Дистанцшна форма навчання е найбшьш рацюнальною та доступною для забезпечення досконало! професшно! пщгоговки та пфегадготовки безроб1тних на о снов 1 використання новггшх шформацшннх технологш. Сфед основних форм оргашзацн дистанцшного навчання безробггних у США - консультацшне навчання, кореспондентське навчання, регульоване самонавчання, телекомушкацш не навчання, мфежеве навчання.
У практичному досвда орган1защ! профеайного навчання безробггних використовують три модел1 навчання: традищйно-дидактичну, проблемно-пошукову I фасшнтовану. Пфевага надаеться фасшптованш, концептуальною щеею яко! е щея цшсного професшно-особиспсно го формування безробггного як суб'екта осв1тнього процесу впродовж усього иерюду навчання I подальшо! професшно! д1яльносп. Вщповщно до цих моделей педагопчш технолог!! навчання безробггних представлеш трьома фупами: традицшио-дидактичш (демонсфащя, опитування, вщповщ! на запитання), проблемно-пошуков! (дискуси, проблемш ситуацп, бесщи) I фасилгговаш пнтер актив ш технолог!! «круглого столу», «моз ков а атака», «кейс-навчання» тощо).
Зазначимо, що амфикансьы педагоги надають пфевагу професивним штерактивним технолопям: фуповим, ¡фовим, рефлексивним, комб!нованим, ¡нтефованим, проектним,
шфориащйно комушкащИннч супевимн «оРлпвостлмп ¡i к -—-: t акттна ми ¡пщя с с pofiim и м. проОлемннй характер навчання на ochobí cnianpaui, партнерства та n.ianory. Ефеетшне виксрнстання ¡нтераетпвних технолог i fi спрпяс залученню безробггних да цэоцесу п ¡знания,
Р03Я.|ГГКУ критичного МНСЛСННЯ. üKTIIKIIi:.'-I. СЯМ£№ПЙНОСТТь формованию 1ф0фСС.....ОГО
сйггллчд1;, рефлекс« власно( навчально-пЬнавапик^ д1ял ьночтм шляхом оперативного визнанення ii рез^пьта-пв. модепюванню жнттгвнх снтуащй. стьоренню атмосферн
, "1ч.||:ул1и:.— i .-г-г-шщ ТОЩО
НеяОхшною VMijftOHj розьитну ¡ндивдуальних ufli&HOCTen, >t.*Ht та hsbihok caMocriflHof, творчоТ д1яльност1 (!егз[хУ!|тн1к < всгановлення спйыгч ичтлАнсисноТ вмемоди у rpjni Америка нона мсцдел1 суА'ект-с^ектннк идноснн у групгаому нжчанн! topotfiTHHK представлеш навчанням у сшвпращ. партнерством, навчальниш угодами, д1апогами, дискуссиями фор^маш офкннмн годинами тощо
Мм перекона Hih що перспекпвною текнологкю ощнювання нэвчально! д1яльносп бецробпи и* t профеайне псртфсойо, мэтре активно внкористовуЕ.тьс1 як cnoci6 ^¡kcauii
якадсм1чннк i сощал.....л доолгнснь flcipofiTHHK Вивчення та унгальисния шдкодш
американских методист до викорнстання портфсош у ншчанн! q-él^úíüthiis дозволило визнанити nhm eran ¡в роботи j ним. мотиващя, внзначення типу порт ф&п!о, встансвлення перюдю poflo™ i тсрншв ¡дач i: формування змсту раздав: ощнювання Втначсно структуру i традиции! тип и профеа йного поргфопй> &É3poO¡THiis. поргфолю документ псртфшно pofiiT, ПОртфОЛГС B|flryTtÍB [?h с
Прнзнячення поргфолюдля везровпиня поля гае в ощнюванн! навчальноТ Д1яльн«л1 прп ni цеиз^ванш та ;чваленн1 pi шёнь ш.оди црацевлаштування, цлиначення на посаду вшначення
pie.....яростно! гтатн в1дпое1дно до квалфкащТ. профсийного ¡ростання ЕлсюронннП
BapiaHT псртфол1о t найкращим шляхом забезпечення ефективноги старту1 для ОезроСИтно! молод i та míkhiim тдгрунтям у потоку робот для фахшц!в. я ti тишасшо стали Ое^эоСйтннми. Зауважнмо. що в ocbíthiH пряктнщ СШ \ -(■■-■'■и едннпх. розроАлянгс державою внмог ш.одо стандартизацЛ зм1сту i структ^'р-и портфолю. атакой потреоуюп, ^досконапення Kpmepii roto ощнювання Навчальинй заклад самосг1Пно вешювлкк впмогн. стр>тлуру i перелк роздшш порттфолю м-.-, сцлш: noflBÍ його риннк вцдш Для цьогов ^шверенгет та коледткак створеш cneu.ia.nbHi центри портф&гш iPortfolio Centers, яш иаймаютыя. розребкою крнтерпБ
............ прукт>рн поргфолю: наданням допомогн в г-ф.^-шц м-чй п1дтрнмц1 Гфн Пого
pijíjxnju.i: opraHisiuitio консул^тащй J (^«дтьннкамн промнсл«ьост1п OiiHtty та сфери обсл^тш^ьання: 1^юе«денням сп1вбес1д. оглядом i р*ие.нз\кшндм кращнх poeiT i npo«kTÍB кол i iujhíк внпускнпив. квт|я нс 1наПшлн роботу фахои aflo < Pc^poííthiimh: фган1^ац1ею роОотн над помплками, дооцзаиилднням обраннх ^a^tia навчально^та 1^зактнчно|' д1яль.ност1: проведениям маПстер-tnaciB i презентаций тощо.
На щдстав! впщсвпкладсного иожемо роАнти впеновок. що ...........с навчання
бецробгтян>; у США ^¡пенют^я В|дп«1дн0 до шлей i 1&каном1рностей розвнтку американского сусшльствя. < смсгсмннц йагатовпирнни явищсм яке на*; ц- м.чг'й.
................................характер олоплюс с>купннп вза^иопов'язаннх структя>нн>;
ЁЛ^менпв (иаконодзьчу ба^у ocbíthí закладн i цштри, федерален! прогреми ^аСйапечення яПнятосп населен ня ocbithí консультащйн! протраин jmíct. формп i (фннцппн орган1защ1 навчання б«зроа1тннх, ¡нновац1йИ1 технолог^ навчання, т.дапх1чннй персонал, на^ово-ютодичннП LVi^ifftifl й i н_ н, пю впливають на ^абе^п£чення якост! профаН йного навчання та
РОЗВ1ГТОК OCOflHCTOCli
Л1ТЕРАТУРА
I. Mü4h|>hiiíh О. Б. Ек«ним1чна leúftiü. наьн. rnM¡6niiK : О. Б. Мочинрннй. - К.: Ahwmíd, JñüS. - fldi> с.
I i \ kiinaig inri «pcriences -k :'¡п1 P Petmai R«tfe In PíítkÍíi Qkhs. R John Vaiej-яИ AsíOíiít«'(Edí;l.Pl™mg rm-fradiriaialprojrwiis ¡ЗчИ FrmíiswТии^Ввя lJ 39 Cf,i
Griffin :' :'ILI-Ifiliii i -l i ::it I- :::L-1|I md ' l! '::-! -- ! :L i: ;!l ::-i / :'::' i- GnÚln - I m fl::-i л Sy:L-i! y C:u:::i. Ikl:i.. I :=H J. ílSp.
d. CiRicial siti оГ Ешеаш oí US LAoc Statisíi« [Rneiír|»«niia ресурс] - Р«ким доступу: I-1-:: iiniv hi ■ gpvi
с íi: l:Ln- Р Hit Tfítíllillf lJfirllrili:: S«0flJ E^fWII P f): l:L i' - BollGIl ^llifT ñlbliílllHg С«ГрЛП>'. 139 -ítóp
ISO .............. CifHn ........ -— ■, ¡
