CC BY
14
3. Кравець В. П. ПсихофшолопчHi та психолого-педагопчш аспекти формування усвщомленото батьывства/В. П. Кравець. -К: Акздемш, 2001. - 244 с.
4. Кравець В. П. Гендерна сощалпащя учшвсько! та студентсько! молод1 в контексч i ново! парадигмы сучасно! украшсько! ocbith // Особнсткш внм1ри становления ново! парадигми еучасно! украшсько! ocbith: монограф ¡я / за наук. ред. Т. I Власово! i Т. М. Талько. -Дншропетровськ: ДНУ залтзничного транспорту, 2010. - С. 187-198.
5. Сухомлинський В. О. Вибраш твори: в 5 т. - К.: Радянська школа, 1976. - Т. 1. - 654 с.
6. Sawney F., Sykes S., Keen M., Swinden L., McCcrmick, G. й Opened my Eyes: Using theatre in education to deliver Sex and Relationship Education. London: Health Development Agency, 2003. - 52 p.
7. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.teachemet.gov.uk/casestudies/search.cfm
8. McDermott, DanaR. Rationale Supporting Parenting Education in Schools, 2001. [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.parenting project.org
9. Oxford University Press. International Journal of Low, Policy and the Family. V. 17, № 2, August, 2003. «Child Support» by Scott Altaian. - P. 182-210.
удк: 37.013.42:331.56 (430)
о. м. данченко
ЗАРОДЖЕННЯ СИСТЕМИ С0Ц1АЛЬН0-ПЕДАГ0Г1ЧН01 П1ДТРИМКИ БЕЗР0Б1ТН01 МОЛОД1 У Н1МЕЧЧИН1 (КШЕЦЬ XIX СТ. - 1939 Р.)
Представлено досшдження зародження система сощального захисту в Шмечшш у пергод з ¡анця XIX ст. до 1939 р. Обфунтовано економг-ш причини виникнення ЬезрюЫття, проанал1зовано першi кроки у сфер1 сощально-педагоггш.о1 тдтримки безробтших, у тому чисм молодг.
Кчючовг слова: сощальна пом тика; сощальний захист; безроб1тна молодь, сощально-педагоггчна шдтримка; Пилеччина..
е. н. данченко
ЗАРОЖДЕНИЕ СИСТЕМЫ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОДДЕРЖКИ БЕЗРАБОТНОЙ МОЛОДЕЖИ В ГЕРМАНИИ (КОНЕЦ XIX ВЕКА - 1939 Р.)
Представлены исследования зарождения системы социальной защиты в Германии в период с конца XIX в. до ¡939 г. Обосновано причины возникновения безработицы, проанализированы первые шаги в сфере социально-педагогической поддержки безработных, в том числе молодежи.
Ключевые слова: социальная политика; социальная защита; безработная молодежь, социально-педагогическая поддержжа; Германия
о. n. danchenko
THE BIRTH OF SOCIAL AND EDUCATIONAL SUPPORT OF YOUNG UNEMPLOYED PEOPLE IN GERMANY (THE END OF THE NINETEENTH CENTURY - 1939)
Research of the origin ofsocial support in Qermany in the period from the end of the nineteenth century -1939 has been presented. The economic causes of unemployment and analysis of the first steps in the sphere of social and educational support for the unemployed, including the youth have been substantiated.
Kepvords: social policy, social protection, youth unemployment, social and educational support for unemployed youth in Qermany.
Потреба сощально-педагопчно! гадтримки безробггио! мол од i е об'ективиою необхщшстю, що иостае незалежно вщ ршня с о щ альн о- еконог.пч ного розвитку суспшьства. Завдання сощально-педагопчно! гадтримки безробггно! молод1 поставали пфед людством завждн, але в pisHiix сощально-сконomihних формащях, у pisHiifi ¡сторичний час вони вирттувалися неоднаково.
У виробленш цшсно!, ефективно! системи сощально-педагопчно! тдтримки безробггно! молод1 варто врахувати усгашний досвщ розвинених кра!н, зокрема Шмеччини.
Анал1з питань становления i розвитку моде.ш сощального захисту та сощально! робота у Имеччиш е предметом дослщження 0.1ваново! [1]. Питания розвитку та реформ системи сощального захисту у ФРН, вплив щеолопчних погляд1в на формування модеш сощально! гаштики розглянуго у пращ Т.Семигшо! [2]. Проблемам концептуальних змш у механизмах надання сощально! допомоги рЬшш категор1ям населения присвячена робота I. Лоренца [3]. Мехашзми здшснення рпних вщцв сощального страхування як одшс! ¡з засад ycniniHoi сощально! гаштики Нмеччини вивчали С. Юрш, М. Шаварина i Н. Шиманська [4], а oicpeMi питания ¡сторичного розвитку шмещ>ких земель проанал1зовано в пращ С. Бобилево! [5]. У po6ori Н. Чфкагаино! детально розглядаються загальш тенденцп та особливосп срптового економ1чного розвитку зокрема шмецького, з давшх час1в i до сьогодення [6].
Намагання глибоко осмислити минуле на основ1 наукових принцип ¡в i метод ¡в безумовно сприяе кращому розумшню зарубежного досвщу, в нашому випадку - шмецького, у сфер1 сощально-педагопчно! тдтримки безробтю! молодг Разом з цим вщсутгасть грунтовних дослщжень з вивчення проблеми становления згадано! тдтримки безробггно! молодi у Н1меччин1 зумовлюють актуальшсгь обрано! проблеми нашого дослщження.
Мета crani - проанал1зувати ¡сторичний розвиток становления сощально-педагопчно! гадтримки безробггно! молод1 у Имеччиш вщ юнця XIX ст. до 1939 р. - початку Друга
CBiTOBOl BiftHH.
Вщповщно до мети поставлено BiipioiiiTii наступш завдання:
- дослщити зародження системи сощального захисту в Имеччиш;
- проана.шзувати пфпи кроки у сфер! сощально-педагопчно! гадтримки безробггних у щй крапп в зазначений пфюд.
Розгляд проблеми сощально! та сощально-педагопчио! тдтримки безробггних, у тому числ1 молодг иеможливе без дослщження особливостей становления сощально! иолггики, економ1чно1 гаштики дфжави та системи сощального захисту Нмеччини загалом. Од Hiera з найбшьш д1ев их та 'птко структурованих е неоконсфвативна модель сощально! иол1тики сучасно! Нмеччини. Концептуальною особлив1стю модел1 с пршритетшстъ мехагазму сощального страхування. Заслуга у формуванш страхового законодавства належить «зал1зному» канцлфу Отто фон Бкмарку, котрий дом гея иослщовного ирийняття трьох закошв, яы сформували систему сощального страхування краши.
В1дзначимо, що nepnii закони у щй сфф1 стосувалися питань сощального захисту саме працюючих фомадян. Так, у 1883 р. був прийнятий закон «Про страхування промислових робтшюв вщ захворювань». Згщно з ним страхування зосфеджувалось у лкарняних касах, яи видавали застрахованим робшшкам фошову доиомогу на пфюд хвороби i забезпечували надання допомоги .писаря. Наступного року тмецький рейхстаг прийняв закон «Про страхування вщ нещасних випадив на пщпришеш» вщповщно до якого пщприемщ були зобов'язаш страхувати сво!х робтшюв, KOTpi вступали у страхов! товарисгва за галузевим принципом. Yd витрати за цим видом страхування компенсувалися роботодавцями. В 1889 р. спещальним законом у Имеччиш введене страхування робггаиюв на випадок ¡нвалщносп i в зв'язку 3i crapicrro. Такому страхуванню пщлягали yci робггники, яю досягли 16 роив [7, с. 336]. У 1927 р. введено закон «Про страхування вщ безроб1ття».
Паралельно упроваджувались форми сощально! пщтримки для ¡нших категорш oci6. У 1880 р. за ¡шщативою Нмецького конфесу благодшносп була заснована Имецька благодшна епшка турботи про бщних. У 1919 р. и пфейменували у Стлку державного i приватного ткяуеання Шмеччини. Ця центральна сишка об'еднала дфжавш, приватш та фомадсыа установи, а також окремих oeiö, що займалися реа.тшащею сощально! робота в
краш. Спшка слугувала платформою для сшвдружносп практаив, сощальних педагопв, учених у справах сощальних шщатив, зо крема, догюмоги молод г / охоронг здорое'я
У 1898 р. засновала Спшка захисту д1тей вщ жорстокого сгавлення 1 експлуатаци. Цей орган виступав протп непосильно! дитячо! пращ, за належний догляд за дггьми, наполягав на трпвалому чаа 1х навчання у iTiKo.ni \ був Т1 сно пов'язаний з освггою \ дфжавною благодшшстю [7, с. 337].
Об'еднаиня шмецьких земель, яке завершилось у 1871 р., створило умови для докоршних змш у краЫ. В 1890-1914 рр. вщбулося остаточне перетворення Шмеччини з аграрно! краши на ¡ндустр1альну. Швидке промислове пщнесеиня неодноразово пффивалося еконошчними кризами у 1873, 1883, 1893,1900-1903 11907-1908 рр.
Ршень розвижу сощальноГ сффи на инець XIX ст. та нестача кадр1в у щй сфф1 стали передумовою для створення системи фахово! гадгоговки сощального пращвника. У 1905 р. вщкрилась пфша християнська сощальна жшоча школа. Протягом наступних чотирьох роив розпочали роботу ще 13 ¡нших сощальних шил, де д1вчата вивчали професш огакунки благодшно! установи. Одним з важливпх вщцв д1япьносп жшочого руху було тривалий час й залпшалося професшне консультуваиня. Вщ 1908 р. центральне бюро робггничо1 молод1 Кмсччиии займалося профеайним консультуванням та влаштуванням молод! на навчалын м1сця [8, с. 77].
У инщ 1912 р. у Берлш! розпочала свою роботу пфша дфжавна служба професшного консультуваиня у Кмеччиш, яка займалась також влаштуванням безробггаих ос1б на навчання. На початку XX ст. виник брак бажаючих навчатися рем1сничих професш, осильки багато пщлггив, пфедуйм з роОггничих амей, були змушеш, в1дразу теля заинчення школи заробляти гропп та йти працювати у сффу промисловосп без професшно! гадгоговки.
У той час вчител1 та вчительсьи спшки не ор1ентувались в екоиомчному жита та вщповщно не були професшно пщготовленими до д1яльносп профконсультування, тому кф1вницгво шил не мало бажання нести вщповщальшсть за оргашзащю профеайного консультуваиня. Однак, розумючи значения правильного вибору професп, а також визначення придатносп до професп, деяи вчитсл1 иародних шюл проводили з учнями та батьками беади стосовно подальшого навчання.
На виклик часу пред ставник напряму експ ери ментально! психологи', засновник психстехшки Г. МюнстфбфТ опублжував у 1912 р. книгу «Психолопя та еконошчне життя». Бона стала поворотним пунктом у розвитку проблем професшного консультуваиня в Кмеччиш. На думку вченого, якщо перев1рити пагачш якосп претендента пфед пошуком шсця навчання чироботи, то це принесе користь I йому, [ працедавцю [8, с. 83].
У цей час виникла погреба у створенш централ1зуючого органу, який б и регул ював проблеми професшного консультуваиня у дфжавних масштабах. 8 лютого 1913 р. для виконання ще! роботи засновало Ммецький ком1тет профеайного консультуваиня, оргашзаторами якого були представники промислових ил, торпвл1, рем1сництва та Сирж1 пращ. Такий ¡нтфес до питань професшного консультуваиня був зумовлений особливостями зовшшньо! та внутрттньо! по.гптики крайни. Кртм того, розвиваючи «мирну» експанаю, кайзф1вська Шмеччина посилено гстувалася до пффозиодшу св!ту. Почалася мштаризащя економ!ки, внаслщок чого у краГш р1зко зросло вшськове виробнищво. Отже, знову створювалися робоч1 мкця, населения, ифеважно молодь, було зайняте у вшськовому виробництвг
1з загостренням м1жнар одного становища, конфронтащею двох вшськово-лопчних блоив - Четвфтого Союзу та Атланта, яка все посилювалася, завдання боротьби за ¡нтегращю молод1 висувалося урядом на пфший план. Кмеччиш потр1бен був солдат, спроможний найближчим часом вести боротьбу з «внутршшм» ворогом I гоговий стати «гарматним м'ясом» при реал1зацп загарбницьких плашв шмецьких правлячих ил. Для здшснення цих плат в дуже важлива роль вщводилася роль робел з молоддю, вихованню и в «ура-патр1отичному дуй».
В сфпш 1914 р. в вврош спалахнула Пфша срптор.я вшна. Мобшзащя позбавила шдприемств найбшьш молодо! 1 квал1фжовано[ робочо! сили, а для поповнення ваканйй пстр1бен був час. Розрив мяснародних зв'язив бол1сно вдарив по пщприемствах \ галузях промисловосп, яи працювали на експорт або залежали вщ ¡мпорту сировини, 1х зупинка негативно впливала на все господарство краГни. Чфез розрахунки шмецького кф1вниптва на корогку вшну не збшынувалися замовлення на вшськов1 матф1али, тож наслщок почали
закриватися тисяч1 фабрик, завод1в I майстерень. Зросло безробптя, яке охопило в сфпш 1914 р. 22,4% члешв вшьних профсшлок, тод1 яку лиши воно становило 2,5% [5, с. 329-330].
Пщ час вшни вщбулися суттев1 змши у ставленш дфжави до працюючих фомадян. У 1916 р. рейхстаг прийняв закон про «Допом1жну службу для батьювщини» (обов'язкова трудова повиншсть для в ах чо.повшв рпд 18 до 60 роив \ для Ж1 нок вщ 20 до 55 роив).
15 листопада 1918 р. мж пщприемцями та профсгалками було гадписано угоду «Трудове сшвр о б пн ицтв о». Згщно з нею профспшки визнавалися професшними представниками робпшшв, вщ ¡меш яких вони одфжували право укладати колективш договори з пщприемцями. Роком газшше була прийнята Веймарська конститущя, в якш м1стився пер ел ¡к демократичних прав 1 свобод фомадян, зокрема, р1вшсть «\тах шмщв пфед законом», свобода пфесування, право вибору професи, свобода особи, недоторкашстъ житла, свобода слова, збор1в, сокшв. Конститущя надавала можливкть здобувати соб1 засоби проживания працею, також пфедбачалася допомога безробггним.
Шсля поразки Имеччини у Пернпй свгговш вшш у промисловосп до иния 1918 р. було зайнято лише 84% робггниюв у иор1внянш з 1914 р. Загальний обсяг промислового виробництва кра1ни становить лише 57% довоенного р1вня. Матф1альш ресурси краши у результат! непродуктивних витрат на вшну швидко виснажувалися. Загальний обсяг промислового виробництва у 1918 р. знизився пор1вняно з 1913 р. на 43%, нацюнальне багатство зменшилося вдв1чг Впродовж 1918-1924 р. у Нлмеччиш продовжувалася екожтчна криза. Ситуащю иоглибила св1това економ1чна криза, яка розгорнулася у 1920-1921 рр. Имеччина пфетворювалася на крашу убогосп, безробптя, голоду, безвиход1 [ розпачу для мшьйошв людей [5, с. 401].
У иовоенний перюд було зроблено перни кроки (на основ1 вивчення досвщу США) гцодо розробки 1 методики у сфер1 сощально1 роботи. 3 метою л1квщацп наслщнв вшни, безробптя, масового зубожшня населения вироваджувався патронажний метод. Повна концеищя цього методу включала псрсдуам врахування питания про причини потреб. Запозичений ¡з США метод базувався на принципах поваги до особистосп, розрахунку на власш сили, на особисту ¡шщативу, актившсть \ свщому участь юленив у подоланш сво1х трудногщв, на вившьнення в1д впливу дфжавних структур, знания сощальним пращвником сильних I слабких сторш юиента, вщиовщальносп 01фемих оаб пфед сусгальством.
Шсля ешни усе сощальне забезиечення в краш бую об'еднане у благодшне вщомство. На початку 20-х роив XX ст. незалежш благодшш спшки об'едналась у Шмецьке сгавтовариство основних незалежних спшок благодшносп. Згодом у великих метах виникли органи дфжавного сощального забезиечення, гцо ¡снують [ сьогодш. Структурно сощальне забезпечення роздгпялося на благодшне вщомство (мкький вщдш сощального забезпечення) I м1ське управлшня з охорони здоров'я 1 управлшня у справах молод1 [7, с. 337].
Вивчення джфел ¡з сощально! педагопки евщчить, що у важю часи сконом1чно1 розрухи та безроб1тгя шмецыа сощальш педагоги надавали вагоме значения питаниям допомоги молодь Так, Г. Вебф вщзначав у своему докторському дослщженш, що сощальш робиники псвинш бута компетентними у питаниях фахового вибору, професшного консультування, посфедництва та ирацевлаштування. У 1920 р. в шетитуп еконошчних та сощальних наук Ушверситету м. Мюнстф вчений був започаткував додатковий курс «Практика психолопчного профконсультування». Посфедники та ирофконсультанти мали право вщвщувати семшари.
На початку 1920-х рр. найбшыпим нещастям для Шмеччини стала шфлящя, випуск папфових фошей набув астрожмчних масштаб ¡в. Пфед дфжавою стояло нагальне завдання подолання шфляцп та безробптя. Так, згщно з законом «Про б1рж1 пращ», з 12 травня 1923 р. дфжавне вщомство працевлаштування встановило «Загальш положения профконсультування та посередницгва» I здшенювало фаховий нагляд за установами, яю проводять профконсультування та посфедництво.
7 липня 1927 р. був прийнятий закон «Про працевлаштування та забезпечення безробггних», тому завдання профконсультування вже не гадлягали сумшву, як у 1922 р., але розглядалися разом ¡з ирацевлаштуванням, влаштування на навчальш шсця прир1внювалося до працевлаштування. Приватне професшне консультування теля вступу в силу закону бую заборонене [8, с. 85].
3 1924 р. розпочалася стабшЬащя шмецьим економ1ки. Леля вступу у силу 30 сфпня 1924 р. «плану Дауеса» Шмеччину заповнив полк американських 1 англшських позик (експорт амфиканських кагатал1в до Шмеччини у 1924-1929 рр. складав 70%вйх и ¡ноземних позик.
Але виникли нов1 сощальш проблеми: ¡з зростанням рацюнал1зацп збшьшувалося й безробптя; скорочувався внутршнш ринок; позитивш наслщки рацюналгзяцп поглинали ¡ноземш кредита.
3 усього цього «нащонально-мисляч1 теоретики» робили висновок, що Шмеччина - це колошя свиового фшаисового кагаталу. Насправд1, головною причиною складного еконоьичного становища Шмеччини були структурш особливосп шмецьга еконог.пки [ наслщки безвщповщально1 економчио! полынки кайзер1всько1 Шмеччини пщ час Пфшо! св1тово1 вшни, що загалом призвело до безпрецедентно1 шфляцп 1 руйнування сфеднього класу шмецького сусгальства [5, с. 399].
3 кшця 1929 р. до сфпня 1932 р. продовжувалося безупинне падшня промислового виробницгва. Кшьюсть безроб1тних у Шиетчши досягла 4,4 млн. ойб. Внаслщок цього робота профконсультування сильно ускладнилась. У 1932 р. кожна шоста молода людина до 21 року була безробггною. Чфез зниження юлькосп навчальних мкць не могла готуватися необхщна квал1ф1кована робоча сила. У 1930 р. б утю 200 тис. наявних М1сиь навчання, у 1931 р. - лише 160 тис., а в 1932 р. - вже 120 тис., помггно знизилася юльисгь навчальних мсць у сфф1 рем1сницша. Професшш навчальш заходи профконсульт^вання були у роки великого безробптя для багатьох молодих людей единою над1ею на квал1фжоване навчання. У 1931-1932 рр. таю навчальш заходи (бшыпе шж 11700 к\рсш) вщвщало 330 тис. безробпних пщлггюв [8, с. 88].
У зв'язку з важким економтчним становищем Н1 меч чина практично не могла здшснювати «план Дауеса». Захщш краши, ям теж пфеживали кризу, призупинили ¡нвестищГ у шмецьку економ!ку. На реиарацшних конффенщях було прийнято новий план виплати репаращй так званий «план Юнга». Вш пфедбачав дострокове припинення окупацп Рейнсько! обласп, скорснення суми репаращй з 132 до 113, 9 млрд. марок, зменшення тривалосп пер ¡од у виплат до 1959 р., скасуванню контролю над економкою Имеччини, скорочення натуральних постачань, створення Банку мжнародних розрахунив для здшснення прийнятих ршень. Поглиблення криз и, однак, продовжувалося, екоиошчне 1 сощальне становище в крапп загоарювалося. Реал1защя «плану Юнга», з огляду на це, стала небезпечною, тож було зменшено суму вйх платеж1в до 3 млрд. марок 1 визначено тфмш Гх виплат до 15 роив [5, с. 401].
У фашистсьий Н1мсччиш було припинено демократичний рожиток кра1ни. Сощальна робота була зеедена до жорсгкого контролю населения 1 стала одним з полггичних знарядь нациспв.
3 пфших дшв встановлення фашистсько[ диктатури у ачш 1933 р. нацисти розпочали пфеводити госиодарство краши на шлях мштаризацп. За рахунок мштаризацп еконошки зменшилося безробптя. У чфвш 1935 р. була введена трудова повиншсть для мол од 1 18-25 роив, у 1938 р. вона стала загальною. До початку Друга свиово! вшни бшыие шж 2,5 млн. юнаив I майже 300 тис. д1вчат пройшли чфез трудов! табори, де вони працювали на буд1внищв1 стратепчних автострад [ прикордонних укршлень [5, с. 401 ].
Для шдготовки до вшни уряд А. Птлфа рекрутував насампфед, молодь. Одним з найефсктпеи ¡ших джфел нацистського виховання стала гсопо.штика. Вона була зведена на р1вень дфжавно1 доктрини I покладена в основу фашистського виховання мол од 1 в школах та ушвфситетах. Геополника замшила собою ¡сторш еконо\пчних учень, геофафт, 1 сторш та шип навчальш дисциилши. Вщбулася «геопол1тична» ушфпсащя вйх галузей осе п и I науки, натом1сгь виникли «геоеконимжа», «геопсихолопя» тощо.
Виховаиням молод1 поза школою займалися численш молод1жш оргашзацп. Школяр1в Е1д 10 до 15 роыв охоплювала нацистська орган ¡защя «Юнгфолью>, яка згодом пфедала 1х «Гплфюгенду» або «Союзу шмецьких д1вчат», де юнаки та д1вчата пфебували до 18 роюв. 3 фудня 1936 р. «Птлфюгенд» формально пфесгав бути добровольною оргашзащею, членство в ньому стало обов'язковим для васл молод1 [9, с 451 458].
Загалом, в часн птлерщсько! диктатури режим найбшыну увагу прнд1.пяв нацистському вихованню мол од ¡. Для такого виховання були створеш молод1жш оргашзащ!, школи, кр1м цього, молод 1 люди зобов'язаш були проходити трудову повиншсть. Звщси Тож молодь у цей пфюд булазайнятою.
Таким чином, сучасна система сощального захисту в Шмеччиш, и основш складов! та специф1ка мають ¡сторично зумовлене тдгрунття, в основ1 якого лежить комплекс сощальних реформ, що проводилися в крапн з останшх десятилпъ XIX ст. Для створення реформ у щй краш був використаний ¡ноземний досвщ, зокрема США. Сощальна по.штика, система социального захисту та особливосп сощально-педагопчно! гадтримки безробггно! молод! в пфюд вщ инця XIX ст. до сьогодення, за винятком нацистсько! диктатури 1933-1945 pp., розвивалися та вщповщно вщбувалися змши, що й створило Шмеччину як одну з найбшьш социально розвинених кра!н сучасного сипу.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1ванова О. Л. Сощальна полтика: теоретичш аспекти: курс лекцш / О. Л 1ванова - К.: Вид. д1м «КМ Академ1я», 2003. - 107 с.
2. Семигша Т. Сощальна полтика у глобальному Biiiviipi / Т. Семигша - К.: Вид-во «Пульсари». 2003.-252 с.
3. Лоренц У. Социальная работа в изменяющей Европе / У. Лоренц. - К.: Ассоциация психиатров Украины, 1997.-211 с.
4. Юрш С. I. Сощальне страхування: шдручник/ С. L Юрш, М. П. Шаварина, Н. В. Шаманська. -К.: Кондор. - 2004. - 464 с.
5. БобилеваС. И. 1стор1я Нлмеччини з давшх чаав до 1945 року /заред Н G. Бойцун / С. И. Бобилева -Донецьк: РВВ ДНУ, 2003. - 528 с.
6. Чер кашина Н. К. Е кон ом ¡ч на кторш: навч. пособник /Н. К. Черкашина. -К.:ЦУЛ, 2002. -193 с.
7. Чайковський М. G. Розе шок сощально! роботи Шмеччини инця XIX ст. - XX ст. та сьогодення / Чайковський М. С., Данченко О. М. // Науков1 записки Вшницького державного педагопчного ушверситету ¡м. М. Коцюбинськото. Сер1я: Педагопка i психолопя. 36. наук, праць. Вии. 22 / Редкол: М. I. Сметанський (голова) taih. - В1нниця: ПП «Едель-вейс ¡К», 2008. - 368с.
8. Удовиченко Н. К. Подготовка професшннх консультант служби зайнятосп у вшцих навчальних закладах Кмеччини: дис.... канд канд пед наук: 13.00.04/Удовиченко Н К. -Ыжин, 2008. - 300 с.
9. Васильченко А. В. Арийский миф Ш Рейха/А. В. Васильченко. -М.: Яуза-Пресс, 2008.-512с.
удк 376.54
п. о. taaesb
ПЕДАГОГ1ЧН1 ПОГЛЯДИ ТА ПРАКТИЧНА ДШЛЬШСТЬ АМЕРИКАНСЬКОГ ДОСЛ1ДНИЦ1 ЛЕТИ ГОЛ1НГВОРТ У ГАЛУ31 ОСВ1ТИ ОБДАРОВАНИХ
ШКОЛЯР1В
Висвгтлено педагог1чш погляди i практичну дгяльшстъ одшс'Из засновнщъ у США галузЬ освггш обдарованих школяргв Лети Гомнгворт. Основну увагу акцептовано на и теоретичных концепции, обдарованосгт i практичних. досягненнях у щй галуз1. Вгдзначена важлший внесок Л. Голхнгеорт у вивчення психолог1чних якостей школяргв з IQ вищим за 180, та и оргашзаторський талант при назчанш обдарованих школярш у загальноосвгтжх школах. Нью-Йорка.
Кпючоа слова: Лета Гомнгворт, обдаровангстъ, школа Спейер жгноча обдаровашсть.
п. о. тадеев
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ВЗГЛЯДЫ И ПРАКТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ АМЕРИКАНСКОЙ ИССЛЕДОВАТЕЛЬНИЦЫ ЛЕТЫ ГОЛИНГВОРТ В ОБЛАСТИ ОБРАЗОВАНИЯ ОДАРЕННЫХ ШКОЛЬНИКОВ
Рассматриваются педагогические взгляды и практическая деятельность Леты Голингворт -одной, из основательниц системы образования одаренных школьников в США. Основное внимание, акцентируется на ее теоретических концепциях и практических достижениях в этой области. Подчёркивается особый вклад Л. Голингворт в изучение психологических свойств школьников с 1(2 выше
