CC BY
23
УДК 371.13(430)
А I. ТУРЧИН
ОСОБЛИВОСТ1 ПРАКТИЧНО! ПР0ФЕС1ЙН0-ПЕДАГ0Г1ЧН01 П1ДГОТОВКИ МАЙ БУТ Н1Х УЧИТ ЕЛ1В ПР0ФЕС1ЙН01 ШКОЛИ
В Н1МЕЧЧИН1
Выявлено та проанамзовано особливост практичноГ профеайно-ждагог1чно1 тдготовш ^Аайбутшх. учителе професшноХ школи в Нгмеччша. З'ясовано, ир набуття професшного досаду, формування необядних практичных навычок г вжнь здшснюеться в процеа виробничоХ г шкшьноХ практик та педагогХчного стажування. Щ складовг практичноX професшно-педагоггшоХ подготовки дають змогу поеднувати та узгоджувати теоретичный г практичный, компоненты навчання, сиятезувати наукоеа. знания г практычш вжння, формувати власний стиль професшноХ дьяльноста. Визначено перспективы выкористання прогресивти. 1дей досвгду ща храХни для вдосконалення педагог1чноХосвиги в Укра'М.
Кчючоы слова: вчитель професшноХ школы практична професшно-педагоггша подготовка, виробныча практика, шкХльнапрактыка, педагоггчне стажування, фаза навчання, виир. навчальш. заклады Шмеччыни
А. И. ТУРЧИН
ОСОБЕННОСТИ ПРАКТИЧЕСКОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ШКОЛЫ В ГЕРМАНИИ
Раскрыты и проанашзырованы особенности, практической, профессионально-педагогической подготовки будущих учителей профессиональной школы в Германии. Выяснено, что приобретение профессионального опыта, формирование необходимых практических навыков и умений происходит в процессе производственной и школьной практик, а также педагогической стажировки. Эти составные практической профессионально-педагогической подготовки создают возможность объединять и согласовывать теоретический и практический компоненты обучения, синтезировать научные знания и практические умения, фортровать личный стиль профессиональной деятельности. Определены перспективы использования прогрессивных идей опыта этой страны для совершенствования педагогического образования в Украине.
Ключевые слова: учитель профессиональной школы, практическая профессионально-педагогическая подготовка, производственная практика, школьная практика, педагогическая стажировка, фаза обучения, высшие учебные заведения Германии
A. I. TURCHYN
THE FEATURES OF PRACTICAL VOCATIONAL AND EDUCATIONAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF VOCATIONAL SCHOOLS IN GERMANY
The features ofpractical vocational and educational training of future teachers of vocational school in Germany have been discovered and analyzed It has been found that professional experience, necessary practical skills are gained during work placement, school practices and educational internship. Such components of practical vocational and educational training allow to combine and coordinate the theoretical and practical training components, to synthesize scientific knowledge and practical skills, to form a unique professional activity style. The prospects of German progressive ideas implementation in the process of improvement of teacher education in Ukraine have been defined.
Keywords: professional school teacher, vocational and practical pedagogical training placement, school practice, pedagogical internship, training phase, German higher educational establishments.
Шылын реформы е мариими, якщо npiuiaiiMiii один з íx напрямв не стосуеться якосп д1яльност1 педагопв, вщ квал!ф1кацн котрих залежитъ ефектившсть педагопчного процесу, проведения ocbíthíx реформ, виховання нових генфацш громадян. Тому в ycix розвинених крашах, ям ниш модфшзовують cboí ocbíthí системи, значна увага прщцляетъся вшцш иедагопчшй ocbítí.
Одним з основних напрям1в шдвищення якосп професшно! гадготовки вчител1в у Кмеччиш е актуал1защя д1яльшсного характфу педагопчно! ccbíth, íi спрямування на оволодшня фаивцем практичними вмшнями й навичками оргашзаци навчально-виховного про Lie су. PÍ3HHM аспектам ще! проблеми присвячено науков1 пращ Н. Абашыно! [1], G. Марчука [2], Т. Мойсеенко [3], Л. Пуховсько! [4], А. Турчина [5] та íh.
У статп ми ставимо за мету виявити та проанатзувати структурно-оргашзащйш особливосп практично! профеайно-педагопчно! шдготовки майбутшх учител1в професшно! школи в Н1меччиш, визиачити перспективи використання ирофесивних щей досвщу щс! кра!ни для вдосконалення педагопчно! ocbíth в УкраГш.
Головною метою niдготовки вчитслт у Пшсччит е формування íx профссюналпму, розвиток якого гад час навчаиня у ВНЗ розглядаеться як процес, котрий можливо реатзувати лише за умов едносп та взаемопроникнення теоретично! i практично! niдготовки. Тому взаемозв'язок теоретично! шдготовленосп та практично! робсти за спещальшстю -центральний компоненту систем! гадготовки вчи'шпв, зокрема, викладач1в професшних шил. Особливими елемеитами, спроможними виршити цю навчально-стратепчну проблему, е практична професшна гадготовка з обрано! спещальносп на виробництвг гакшьна педагопчна практика i педагопчне стажлвання [12, с. 510].
Отже, професшна практична гадготовка майбутшх учител1в професшних шил Имеччини здшснюеться впродовж трьох егагав:
• виробнича практика;
• шильна практика;
• педагопчне стажування - реффендар1ат.
На практичну професшну шдгстовку на виробницш вщведено 48-52 тижш. Вщзначимо важлив1сть тако! гадготовки, адже бшышстъ ВНЗ необхщною передумовою вступу до них визначають проходження иринаймш трьох м1сящв практики на виробництвк регату ж необхщно пройти шд час навчання у вуз i завфгаити !! до початку складання пфшого дфжавного ¡отиту.
Пфший етап практично! професшно! гадготовки на виробництв1 мае на Meri ознайомити майбутшх студенев з pea л ¡я ми свггу пращ та допомогти !м збагнуги умови професшного життя учшв. Його основне завдання иолягае у формуванш емшричнош фундаменту для навчання в ушвфситет!. Однак цю практичну д1яльшсть може заг.цнити заинчена професшна освгга або двор1чний практикум, що пфедуе навчанню у спещальному вузь Дуже часто професшне навчання вважають крагцим вар1антом. шж практична д1яльшсть на виробництв1 чи практикум.
ЛлалЬ плашв практично! професшно! гадготовки на виробництв! студеппв у землях Бавар1я, Баден-Вюртембфг, ГКвшчний Рейн-Вестфал1я дозволяе зробити висновок, що ця гадготовка допомагае майбутшм учителям професшно! школи набути практичних умшь i навичок, знайомить з особливостями пращ за спещальшстю та реал1ями професшного життя учшв. Все цезгодом сприяе усшшномута ефективному навчанню уВНЗ.
Практика функщонування системи шдготовки вчител1в професшно! школи в Имеччиш пфеконуе в необхщносп використання досвщу попфеднього навчання a6nypieHTÍB на виробнищш або нал вноси у них диплома про заюнчену професшну освпу як необхщну пфедумову вступу на ¡ндустр!ально-педагопчш факультети в¡тчизнян их вуз1в чи в ¡нженфно-педагопчш в уз и. Адже в Украш, як правило, на денш вщдшення вступаютъ випускники загальноосвшнх шыл, яи не мають уявлення про складшстъ i багатофаншсть робоги за обраною спещальшстю i, звичайно, ще не володпоть ирактичним до coi дом. Професшна освгга на робочому Micni (на гадприемств!, в ycraHOEi чи оргашзаци) дозволяе отримати neBHi ум1ння та знания з майбутньо! спещальноот безпосфедньо у процеа пращ на робочому мсщ. Водночас практичне навчання на виробництв1 розкривае ифед молодими людьми техшчш напрями д1яльносп пщириемства, ф1рми, opraH¡3ai;ií, дае змогу вивчати техно.пог1чн1 ироцеси,
стимулюе розвиток навичок спшкування та сгавробтшцтва, сприяе розвитку профеа иного творчого мислення, ознайомлюе з виробничою етикою, розвивае умшня оцшювати результата власно1 д1яльносп. KpiM того, профеайна осв1та на виробницш виправдовуе себе як своерщний баланс щодо динашчних змн на ринку пращ в европейському npocropi.
Шюльна практика ¡нтегрована в навчальний процес ВНЗ. Ушверситети самостийно визначають порядок проходження, складов! частини i тривал1сть педагопчно[ практики [6, с. 209]. Вузи вщкривають спещальш установи, що вщповщають за оргашзащю та проведения практики. Вони TicHO сшвпрацюють 3i школами, яю уповноважеш мш1стфством кугсьтури i осв¡ти Шмеччини приймати студенев для проходження ними професшно-практично! гадготовки, проводять спещальш навчальш заходи, призначега для гадгоговки, анал1зу й ощнювання ига ль hoi практики.
Головним завданням i метою гаюльноГ практики на пер ¡од навчання у ВНЗ е введения студента у реали вчительськоК д1яльносп в uiKo.ni та в практику викладання спещальносп й додаткового загальноосвггнього предмета. Кожен студент чи група студент на перюд практики прикршлюеться до досвщченого вчителя-методиста (ментора). Шсля пасивного спосгереження за його Д1яльшстт практикант зобов'язаний зайнятися плануванням власних занять i провести nepnii пробга уроки. Ментор консультуе студетчв гад час спосгереження та при гадгстовщ, проведенш й ощнщ власних пробних уроюв.
Водночас шюльна педагопчна практика стимулюе студен™ до проведения самоспйнш навчально! i bhxobhoi робоги гад час занять, шюструе Оагатогранш аспекта навчально! i позанавчально! робоги в шшт, сприяе усвщомленню студентами необхщносп сгавпращ з вчителями, молод1жними оргашзащями, профсгалкою. На педагог!1 шу практику в школ1 покладено ще одне важливе завдання: вона повинна гадтвфдити чи заперечити правильшсть обрано! студентом професи та його профеайну придатшсть, тобто служить профор1ентаци. Це ще раз гадкреслюе важлив1сть проходження педагопчно! практики в школ1 шд час навчання у ВНЗ i тому е невщ'емною складовою педагопчних навчальних KypciB.
Педагопчна, спещально-наукова, профе ci й но - пр а ктич на гадготовка оргагазовуеться так, щоб доповнювати i поглиблювати одна одну. 3 огляду на це внкладач! ВНЗ та ментори у професшнш школ1 перебуваюгь у посгшному контакп, спшьно та узгоджено планують i вщвщують заияття та навчальш заходи як у шиш, так i у вуз1, а викладач1, KpiM того, проводять уроки у професшнш школг
Професшна практична пщготовка гад час навчання у вуз1 здшснюеться у двох формах:
• гадготовка до практично! робоги у професшнш ншш з педагопчною основою;
• гадготовка до практично! робоги у професшнш птко.т з основним елементом диджтики спещальносп та додаткового загальноосвггнього предмета.
Як правило, кожен студент повинен пройти на ступ Hi види шюльно! педагопчно! практики: а) педагопчну ор1ентацшну блокову практику, б) блокову практику з дидактики додаткового предмета; в) навчально-супроводжуючу практику з дидактики основно! спещальносп [7, с. 217]. Студента (не Ошыле трьох в одному loiaci) проходять обида блоков! практики у вшьний вщ лекцш час. Найоптимальшшим пфюдом е бфезень та кв1тень або ж вфесень i жовтень. Кожен блок складаеться в сфедньому з 15-денного непффвного циклу з шшмальним навантаженням 50 навчальних годин.
Педагопчну ор1ентацшну блокову практику необхщно обов'язково проходити у дфжавшй професшнш школ1 дуально! системи чи в шко.ш спещальностей не paHime другого i не газгаше четвфтого семестру. Пщ час практики студента cnocrepiramTb за навчанням учгав i !х сощальною поведшкою в loiaci, за стилем викладання вчителя, оргашзацкю уроюв, виховним впливом педагога на учня, вивчають проблемш питания, що стосуються викладання, навчання i виховання у професшнш шкши, обговорюють й ощнюють ix при учасп компетентного вчителя.
Напфюд шюльно-педагопчно! блоково! практики для кожного студента директор призначае вчителя, який виконуе функцц координатора фактики, допомагае практикантам виконати завдання та досягти поставлених цшей, а також, за можливосп, вщвщуе уроки в po.ni слухача.
Отже, перший вид практики мае озиайомлювальио-навчальний характер. Кандидата на посаду вчителя включаються у навчально-виховний процес, знайомляться з учшвським контингентом, вивчають проблемн, гцо виникають у професшшй школ1.
Блокова практика з дидактики додаткового предмета е наступним видом практично! педагопчно! шдготовки, тому студента проходять !! удфжавнш професшнш шиш, зокрема у пй. гцо надае сфедню спещальну осв1ту чи право вступу до ВНЗ. Студента, яю залпсть другого предмета вивчають додаткову спещальшсгь, проходять практику в державнш професшнш ишш чи шко.1п специальностей.
Пщ час блоково! практики з дидактики додаткового предмета студента вивчають специф1чш фахов1 завдаиня I цш1 вщповщно! навчально! ирофами, спостершають на уроках за методами [ прийомами, яю використовуе вчитель для досягнення цшей навчаиня, застосуванням ТЗН та метод1в [ прийо\цв контролю, здшсиюють аиалп сиециф1чних фахових труднопцв, що виникають у школяр1в у процеа навчаиня, поглиблюють знания про виховний вплив навчання з обраного предмета.
На псршд блоково! практики з дидактики додаткового предмета до кожного студента також прикршлюють ментора, який дозволяе йому вщвщувати сво! уроки, а згодом допомагае практиканту готувати \ проводити власш заняття.
Навчально-супроводжуюча практика з дидактики основно! спещальносп лопчно завфшуе професшну практичну шдготовку гад час навчання у ВНЗ. В она також здшснюеться у дфжавшй професшнш школь а з1 спещальносп «фахова педагопка» - у професшних академ1ях, школах спещальностей або спещальних школах тд вишен ого типу. В рамках практики студенти (не бшыне шеста оаб) протягом одного семестру один раз у тиждень вдащують профес1йну школу, де у закршлеиому за ними клаа сиосгер!гають за ходом заняття, яке проводить доцент або викладач фахово! дидактики. Цей урок ¡з вщповщно! спещальносп викладач готуе на навчальному занята у ВНЗ ! за згодою директора школи та ментора випробовуе та демонструе в клаа. Навчальне навантаження сягае мш1м\м чотири години. Ця практика орган!чно пов'язуеться з навчальними заняттями з фахово! дидактики у ВНЗ, внаслщок чого теор1я та практика доповнюють та поглиблюють одна одну.
Пщ час навчально-супроводжуючо! практики з дидактики спещальносп кандидата на посаду вчителя оволод1вають специф!чно-фаховими методами \ прийомами роботи, ознайомлюються з прикладами та проектами уроив на ргзних етапах навчання, а також готують та анал1зують навчальш проекта 1 власш иробш заняття.
3 огляду на вищезазначене можна ствфджувати, що фахово-дидакгачна практика безпосфедньо спрямована на здобугтя пфшого практичного профес1йиого досвщу викладання тавиховання, однаквонавщзначаетъся шзнавальною домшантою.
Шюльна практика гад час академ1чного навчання в ^«¡верситеп. як правило, пов'язаназ педагопчною гадготовкою й отриманням знань иедагопчного спрямування. Бона вводить студент у реали життя професшно! школи та знайомить з навчально-виховною Д1я.пьн1стт вчителя; стимулюе майбугшх викладач1в до самоспйно! навчально! I виховно! роботи пщ час занять; викликае у них розлмння необхщност! сгавпращ з викладачами, вчителями, молод1жними оргашзащями. Водночас шюльна практика служить профеайнш ор1ентащ! \ впливае на те, що багато студент змнюють сво! погляди на майбутню ирофес1ю, на навчання. Тому практачне навчання у професшнш шюш розглядаюгь пфеважно як поле навчання, а не д1яльносп, практична навчальна гадготовка е завданням друго! фази.
Пщготовка вчителя професшно! школи вважаеться завфшеиою "пльки за умови усп1шного проходження иедагопчного стажування - друго! фази навчання педагопв Имеччини. Допуск до нього мають уа випускники ВНЗ, яю склали пфший дфжавний ¡спит на посаду вчителя професшно! школи чи ¡спит на звания дипломованого вчителя комфцшно! школи або ж екрлвалентний ¡спит. На законодавчому р1вш це право випливае з гарантованого Основним законом права на вшьний впб!р ирофес1! (ст. 12 Конституци Н1меччини). Майбугш викладач1 професшно! школи зараховуються на иедагопчне стажування 1 травня 1 1 листопада поточного року. Педагопчне стажування у в их федеральних землях К меч чини тривае 24 шсящ [ подкляеться на чотири фази: встуину (3 м1сящ), диффенщйну (6 шсяшв), ¡нтенсивну (12 мсяшв) та гадготовчу (3 мкяш) [10, с. 164].
Завдання друго! фази гадготовки вчите.шв профеййио! школи полягае у формуванш ши ль но- п ед аг опч но! д1яльшсно! компетентносп на баз1 академ1чно! осв1ти. Осильки вона може формуватися в активному сшлкуванш, анал1з1 та виршенш певних ситуащй, до яких ставляться конкретш вимоги, то в другу фазу навчання ¡нтегруються професшш школи р1зних тип ¡в, у яких молод! педагоги систематично включаються до самостшно оргашзованого ироцесу навчання. Однак професшш завдання вчителя не обмежуються тш.ки ифеданням знань: невщдшьним е також виховання молодо! генераци. Виховання - це державне доручення
1 за законодавством воно зумовлене визначеними щлями, що вииливають з норм та ценностей Основного закону Имеччини та конститущй федфальних земель. Для !х реалгзацп вчителю професшно! школи надаютъ дидактичну свободу д1яльносп, так звану педагопчну свободу [9, с. 215]. Тому його приймають на державну службу I вш несе фомадсько-правову вщповщальшсть, оскшьки дфжава, батьки та шгш органи, яи вщповщають за виховання [ навчання молоди змушеш покладатися нате, що вчитель добросов1сио використае иадану йому свободу дш.
Осильки викладання е необхщним для формування д1яльшсно! компетентности то кандидат на посаду вчителя професшно! школи приймають на перюд друго! фази навчання на дфжавну службу. Внаслщок цього змшюеться !х сощальний статус: вони уже не студента, тобто, не члени колективу ВНЗ з уама правами й обов'язками, а дфжавш службовщ до вщкликання - нпудаенреффендари.
Зважаючи на необхщшсть "псно! сгавпращ з1 школами, створення можливосп сшльно планувати, здшснювати, ощнювати й анал1зувати навчання майстрами та учнями, а тжож на защкавлешсть дфжави у б езп о сер е д нь ому в пл ив I на освггу педагопв, шстатут, який вщповщае за оргашзацпо та проведения реффендар1ату, вщзначаеться шгаою правовою оргашзащею, шж ушвфситет. У бшыносп федфальних земель - це навчальш семшари, що вщповщають за реал1защю друго! фази навчання [11, с. 25]. Це за1ф1тп навчальш заклади суб'ект федфаци, яи пфебувають у прямому гадпорядкуванш мш1стсрству культури I освгга. Воно запрогауе завщувача сем!нару його заступника, а також кф1вниив 31 сиещальносп та майстр!в-шструктор1в. Головне завдання семшар1в полягае у пщготовщ кандидатов на посаду вчителя професшно! школи до виконання його прямих обов'язив - навчання 1 виховання учшв. Вони також сгавробпничають М1Ж собою, з ушвфситетами \ професшними школами, дфжавними науково-дослщними установами, особливо гад час вивчення фахово! диджтики, а також бфуть участь у гадвшценш квал1ф!кащ! викладач1в. Мшстерство культури [ освгги може доручати цим ¡нститущям брати участь у склад анш навчальних профам [ плашв, у науковому супровод1 гаильних експфимента, проводити окр ем навчальш експфименти.
Отже, пщготовка вчител1в професшно! школи у другш фаз1 здшснюеться за принципом дуальности тобто подвшносп мкць навчання: професшна школа I навчальний семшар. Як правило, педагопчна пщготовка проходить з основно! спещальносп й додаткового предмета. На бажання референдар1я вона може охоплювати й додатков! предмета, якщо з них було складено пфший дфжавний ¡спит.
Завдання педагопчного стажування передуам полягае у формуванш на основ! здобуго! в ушвфситеп фахово-теоретично! гадготовки педагопчно! д1яльшсно! компетентносп у професшнш школь Для и забезпечення необхщш таю умшня: визначати з навчальних плашв [ профам педагопчш цш д1яльносп; вибирати дощльну стратег! ю навчання; умшо здшснювати планування уроив; об'ективно ощнювати знания; впроваджувати ¡нноващ! у зм1ст навчальних профам; самокритично планувати, оргашзовувати, аиал1зувата й ощнювати свою професшну д1яльшсть [13, с. 415-416]. До них додаеться також ознайомлення з уйма нормами, даними I фактами, що ¡снують в кожшй земл1 1 тому не можугь бута об'ектом надрепонально функщонуючо! пфшо! фази навчання.
Уся педагопчна пщготовка гад час друго! фази проходить у:
• навчальних семшарах, яи охоплюють заняття з педагопки 1 педагопчно! психологи (включаючи загальну дидактику), фахових дидактик спещальносп та додаткового загальноосвггнього предмета, шильного I службового права, включаючи частково батьивське та молод1жне право, гаильно! педагопки, вступу до практики виховання 1 навчання у професшнш школи
* црйфеийнмх школах у вювщування vpoKie досв1дчеш>по вч ителя-метвдиета,
СупрОВОДЖ>ВаЛ.....Л ЯН1П ШД Нф1БННЦТВОМ БЧНТС.ПЯ МСТОДНСТа СЛМ«Т.....yptJKJB.
ОСОйПИВИК ШШЬНИХ ЗаХОД|В [10, С. Ií¡6].
Загаль.ну концёпщю пщготшкн внитшв v%30<fi-eci п но« школи nia. час fjpyrof фази мо^на подаггм також увнгляд1 схсмн (рис I
Рас. I. ЗЬьнммш хонцрнщч nicfzomoeat вчнякле нрофе^ОшсЛ' иисоли у àpyiiù фая юечання.
Як &....... i .1 ; i : 11 .■ I у цснтрл навча льноТ прогнтзнцп ccm¡ нару псрсФ^вас д| д акп пса основнсн
спсща и hcktí п: додапсового ;агальноосе1тн1 ого предмета Двдакпгчна neopii коикртг^л .'я i д и if icp*w u.i ю tjTtcq. TijOTO вщО^ваггыд огшиииацЕя спроекпманих навнальнич fliñ î n*stui№icrto fx псдальшсич нстосутанщ Вежливого ¡начсння надмтъся вивченню нгальноТ дцдактнкн. загальнопрнйнят! 2нання яки' в ¡итаювному пищнанш здисвдом виьладання стають
кфишимн для joÂnoi та ефекпьнси навнащ.ио-ви>:йвнс1 д1ялыисп.
Курс педагогии i i пщагопчнсч психологи ..............: пог л1 Мясному практичному
ьиывдацькому дасва! статист. Bíh пшлн камни допомогтн иасвоГтн, сформувдтн ■ реал ¡^уаати ситуативно ^овлен! вфштн дшьшот.
Днсццпл! на (¡Орган! яцп профеаПнсч ukwih» на mctí ознайом]гти учнтсл1в почапивщв ii системою ф^икщонування школи як спрьь.;+;нього hikíi внклання i навчання в ,y,--i r..-ni V офер1 спстсмп профсайнп?! ihkí л вона !азнл£ дуге рЬномлттни?! та риноплановнх фгрм тому ijjh biib4chh¡ цього предмета ¡"иcii.cn iço тсмятику, важлмвудля П|ДГйТОЫ(.И B4HTen¡B li:n ÓLlÍÑIH I школ и
"Ik г.--с i служФове пум во VTBíp юють для ф^мування педагопч ноТ д1яльн1снсч компетентное^ надзвшаПно ва^пнвнй в^асмйзв'язок mí:+: правовнм статусом \4H¡a i педагога........ защ.......... вч «теля Bona ¡.цент........i^pae-oeiA Cüi ¡истнтугу шкал и
Додатков! спсща лисваж i фахово-дцдякт......i м-о.ш цп овта'язковоТ программ
спалит заевшими ¡нноьаи.тного навчал^нога мате|>1алу. напри клад. найно&ших досягнаь у сфер| щф^матпкп
Для нРппсченнч пост1Пного взаемозе'язку иж тсорст......ою ро^отою у címíhapí i
шальною i^aiíTiiKúKi в цен-ipi змсгу bíík осмшарськнх навчальних иашт nepefij^at практична
i -ü .............. ........—jdjo —-, ¡
д1яльшсть рефереидар1я у школь Практична навчально-виховна д1ялыпсть у профеайгай шко.щ оргашзована за принципом збагачення 1 поглиблення д1яльшсно1 компетентносп.
Пщ час вступно1 фази навчальне навантаження стажиста становить 10 годин у тиждень. Кандидат на посаду вчителя на основ1 вщвщування занять досвщченого вчителя-методиста повинен якомога швидше (до 4 тижшв) перейти до супроводжувального навчального уроку з основно[ спещальносп та додаткового предмета, який повинен вщповщати заняттям, що передбачеш у роз клад 1 вчителя. Внаслщок цього стажисг без особливих труднопцв накопичуе досвщ викладання, адже присутшсть педагога-методиста гарантуе виправлення иомилок \ л1квщащю недолга в, яю можуть виникнути гад час пробного уроку.
На диференцшшй фаз1 навчальне навантаження зросгае до 12 годин у тиждень; стажист самоспйно проводить вщ 4 до 8 \роив, а час, що залишився, присвячуе вщвщуванню занять учителя.
У юнщ пфгаого року педагопчного стажування вщбувасться загальна нарада гад головуванням кер1вника семшару, в яюй беруть участь майстри, спещал1 сти-дидакти з обох предмете, директор гаколи. Вони зобов'язаш прийняти рилсння про р1вень пщготовки реффендар1я, його придатшсть чи непридатшстъ до проведения самоспйних уроюв 31 спещальносп та додаткового предмета. Передбачаеться два вар1анти: у пфшому випадку надаеться допуск на другий ржу навчання, а в другому - продовження на швроку пфшого пфюду \ вчитель-почативець проходить повторну атестащю.
3 початком другого перЬэду, який охоплюе ¡нтенсивнута гадготовчу фази, навантаження збшьшуеться до 12-14 годин у тиждень. Пщ час ¡нтенсивно1 фази референдарш самостшно проводить 8-10 уроюв 1 чстири години вщводить на супроводжувальш заняття або вщвщування уроюв вчителя. Тому час, признан ений для навчання у се мшар к зменшуеться з попфедгах 12-13 до 6 годин у тиждень. Загальне тижневе навантаження стажиста шгожне робочому навантаженню штатного вчителя у професшнш школ1 (20 годин у тиждень).
У юнщ ¡нтенсивно1 фази майстф чи керш ник з1 спещальносп, яю вщповщають за пщготовку реффендар1я, звггують у форм! вщзиву або рецензи про р1вень пщготовки стажиста. Водночас директор школи разом з менторами також подають сво! ощнки. Результата експерпв узагальнюються 1 виводиться остаточна ощнка. У випадку розб1жносп ощнок усгашносп кандидата на посаду вчителя професшно! школи юнцеве р1шення приймае кф1вник се мшар у \ повщомляе його реффендарт
На завфшальшй фаз1 навантаження знижуеться до 4 годин у тиждень. Стажист вщвщуе уроки вчителя або за бажанням самоспйно проводить заняття. Навчалып заходи у сем нар 1 бшьше не вщбуваються. Цей перюд вщведено для складання другого дфжавного ¡спиту - так званого педагопчного. При складанш цього ¡спиту реффендарш повинен довести, що вш досяг мети педагопчного стажування 1 вол од ¡е достатньою пщготовкою для зайняття посади вчителя проф'СС1Йно1 школи. 1спит проводиться у терли ни. встановлеш репональним урядом за пропозищею кф1вника семшару: в ифшд з 1 бфезня по 30 кв1тня чи з 1 вфесня по 30 вфесня поточного року.
Педагопчний ¡спит пфедбачае певш завдання.
• Письмову роботу на дидактичну тему, яка випливае з навчально! д1яльносп референдар1я. Тему на виСпр пропонуе йому кф1вник з1 спещальносп в юнщ пфгаого року навчання, однак не шзгаше, як за три тижш до складання ¡спиту. Час, вщведений на написания домашньо! екзаменащйно1 роботи, не може виходити за мeжi шести тижшв. У екзаменащйшй робоп референдарий повинен пщтвфдити свою спроможшсть на баз1 педагопчних, сусгально-науковнх, спещально-наукових, фахово-дидактичних знань планувати навчальш процеси, представляти IX перебп та ощнювати результата. Можливим е виконання фупово! роботи, узгодивши це иопфедньо з к ф1 вником семшару.
• Проведения чотирьох екзаменацшних уроюв з основ но! спещальносп (2 уроки) та додаткового предмета (2 уроки), причому у ргзних типах профеайно! школи. Цд заняття, за бажанням реффендар1я, можна проводите в ргзш часов1 пром1жки, однак не рщше, як чфез чстири тижш. Екзаменащйга пробш уроки дозво.лястъся проводите увщомих стажисту класах. Виб1р теми вимагае згоди майстра або кершника 31 спещальносп чи фах1вця-дидакта. Строки проведения уроюв повщомляються кандидату на посаду вчителя професшно! школи не газшгае
чстирьох тижшв до дата проведения занять. Принаймш за день до проведения екзаменацшного пробного уроку референдарш подае у се мшар проекта занять, яю складаюгь тематичний блок, атакож план-конспект пробного уроку.
Екзаменацшна кол-пая, до яко! входять уповноважений представник мастерства купьтури 1 осрпти (голова комки), кер1вник семшару, майстер чи кер!вник з1 специальность директор школи або його заступник, запропонований стажисгом учитель - дорлрена особа референдар1я, обговорюе илан-конспекти уроюв, 1х хщ та результата. Обговорення вщбуваеться перед екзаменащйною инвбеидою. При ощнщ окремих уроюв бфуться до уваги результата обговорення 1 проекта уроюв. Яюцо хоча б одне пробне заняття оцшено нижче, шж на «достатаьо», то ¡спит тшьки тод1 вважаеться складеним, коли загальна ощнка р1вня гадготовки штуцкнреферендар1я тотожна «задовшьно». Яюцо ж два пробш уроки оцшено нижче «достатаьо» в той час, коли оцшки решти окремих результат становлять «задовшьно», обидва пробш заняття можуть бути проведеш повторно протягом чотирьох тижшв. У випадку, яюцо обидва повторш екзаменацшш уроки ощнеш нижче «достатаьо», то ¡спит вважаеться не складеним, незважаючи на шип ощнки.
• Сгавбесщу, яка включае по одному усному ¡спиту з: а) педагопки / педагогично! психологи; б) дидактики 1 методики основжм спещальносп та додаткового предмета; в) шюльного, службового, молод1жного та батьювського права I оргашзаци школи. Екзаменацшна сшвбесща не повинна тривати бгпьше 60 хвилин [10, с. 171].
За окремими результатами ¡сгатв встановлюеться загальна ощнка. Педагопчний ¡спит вважаеться складеним, якщо кожей його результат оцшено щонайменше на «достатаьо». Референдарш, який склав другий дфжавний ¡спит у встановлеш строки, усшшно заюнчуе педагопчне стажування. Критф1ем для прийняття ршення про зарахування його на шюльну службу в кожнш федфальшй земм е земельний ¡спит на посаду вчителя, eкзaмeнaцiйний бал якого випливае з сфеднього числа результат пфшого 1 другого дфжавних ¡спит, причому науковий ¡спит мае одиничний коефщент, а педагопчний - потршний.
Як бачимо, реффендар1ат, що включае набуття пр оф е а йн о-практичного досвщу в форли стажування в професшннх школах, вщ1фае надзвичайно важливу роль у систем! шдготовки вчител1в у Имеччиш. У цей перюд на баз1 академ1чно1, науково-теоретично! шдготовки вщбуваеться формування педагопчноГ д1я.льшсно1 компетентносп вчител1в-початювщв. На думку шмецьких учених Г. Вебфа [13], Г.Люттфа [11], Б. Шрьодфа [6], навчання на другш фаз1 вщзначаеться виникненням што! ¡нтелектуальио! д1яльносп, яка признанена сформувати поглиблену установку I позищю молодих учител1в щодо навчального закладу, учшв, IX проблем, а також характфизуеться розвитком мислення I д1яльносп, пов'язаних з ор1ентащею на особиспсгь шко.лярт. [ на щй основ1 зумовленим ¡нтфесом до способу педагопчно! д1яльносп та и дидактичного обгрунтування.
Педагопчне стажування, оргашзоване за принципом зростаючо! д1яльшсно! компетентность надае можливктъ референдар1ям накопичувати досвщ викладання. Практика створюе 1м нагоду для самостшного випробовування й самоствфдження та пропонуе прямий \ активний контакт ¡з проф есшною сффою д1яльность
Праге практична педагопчна шдготовка вчительських кадр ¡в для професшннх шюл у Имеччиш мае 1 сво! слабю мкця. Головним неделимом друго! фази навчання вважаеться и автономшеть I вщмежовашеть вщ вузу, внаслщок чого утворюеться певний розрив люк теоретичною та практичною професшною пщготовкою, а пщпорядкування педагопчного стажування м1 спев ому репональному уряду фактично виключае можливклъ кошролю з боку ВНЗ за цим етапом тдготовки вчител1в, позбавляючи цю роботу наукового коригування [5, с. 138].
Недол1ками е також: вщеугшеть достатнього контакту з учителями як одше! з ¡стотних пфедумов отримання конкретних уявлень про роботу, трудногщ \ проблеми вчите.тв; недостатня спрямовашсть практики на и основну функщю -застосовувата теоретичш знания в ситуащях шюльно! дшсность вщеугшеть гадготовки кер1внишва й висновюв про практику.
У зв'язку з цим для покращення оргашзаци практики та и ефективносп необхщно, на нашу думку, було б проводите попфедш обговорення проведених занять, стараншше здшенювати пщб1р доцент I ментор1в, проводите навчання ментор ¡в пфед початком практики, прщцляти бшьше часу [ надавата конкретно! допомоги з боку доцент I вчител1в-
методиспв при проходжеиш практики, створити студентсью гуртки з обмшу досвщом, проводите сшльш обговорення студент, ментор ¡в 1 д оцени в при ощнювання практики у закладах и проходження.
Наведет факти та !х осмислення дають гадстави сгвфджувати, що педагопчне стажування майбугшх учител1в професшно! школи в Имеччиш спрямоване на забезпечення навчальних заклад1в професшно! освтт вчительськими кадрами, здатними виконувати завдаиня, що випливають ¡з потреб часу. Кшцевим же показником гадготовки педагопчного пфсоналу е висока ирофеайна квал1ф1кащя вчител1в-почативщв та високий статус учителя професшно! школи у сусгальствь
Досвщ оргашзацп професшно-педагопчно! пщготовки вчител1в професшно! школи гад час друго! фази иавчання видаеться корисиим для вдосконалеиня системи педагопчно! освпл в Украли. Адже педагопчне стажування шмецьких рефереидарпв - це своерщна ¡нтфнатура: двор1чна гадготовча робота, що вюпочае набуття професшно-практичиого досвщу тд час навчально-внховно! д1яльносп у закладах професшно! осв1та. 24-м1сячна педагопчна практика характфизуеться специф1чною ¡нтелектуальною д1яльшсгю, яка покликана сформувати иоглиблену установку 1 позищю майбугшх викладач1в професшно! школи щодо навчального закладу, учшв, !х життед1яльносп. Бона вщзначаеться розвитком миспення 1 д1я.пьности пов'язаних з оркнтацкю на особиспсть школяр1в, I на цш основ! зумовленим ¡нтфесом до спосоСав педагопчно! д1яльносп та н дидактичного обгрунтування. Визначальним тут стае взаемопроникнення педагопчно! теорп та педагопчио! практики. Тому професшио-педагопчна д1яльшсть тд час референдар1ату потребуе иауково кер1вництва з боку вуз1в, яке вщсутае у Имеччиш.
Кр1м того, двор1чна гадготовча робота розкривае стажистам о со 6 л ив осп функщонування та напрями д1яльносп пр оф е а йно- осв 1тнього закладу, забезпечуе можлив1сть вивчення педагопчних технологш навчання, стамулюе розвиток комушкативних навичок молодого спещал1ста, сприяе розвитку професшного креативного мислення, ознайомленню з професшно-педагопчним етикетом, формуе навички лщфства, ирийняття самостшних ршень, ощнювання результатов свое! д1яльноеп та навчально! роботи учшв, сшвробтшцгва, пфеконуе в необхщносп иоглибленого вивчення конкретних дисциплш тощо.
Отже, гад час педагопчного стажування вщбуваеться формування д1яльшсно! компетентносп вчител1в професшно! школи, що е гарантом !х конкурентоспроможносп на ринку пращ. Водночас активне залучення школи до процесу пр оф ей йн о- метод и11 но I пщготовки фах1вщв сприятиме сш вр об ¡тництв у в икладач1 в педагопчних вуз ¡в тавчител1в, що забезпечить гадготовку, яка вщповщае практичиим потребам середньо! ланки освгги. Такий пщхщ одночасно дасгь змогу повшше використовувати досвщ найбшып квал1ф1кованих шюльних учител1в упщготовщ ново! генерацп педагопв.
Результата дослщження структурно-оргашзацшних особливостей практично! проф'ес1 йно-педагопчно! гадготовки майбугшх учител1в професшно! школив Имеччиш дають гадстави зробити певш узагальнення.
Набуття професшного досвщу, формування необхщних практичних навичок \ вмшь учите л ¡в професшно! школи здшснюеться в пропей виробничо! \ шкшьно! практик та педагопчного стажування.
ОсоОлиЕктю шмецько! модел1 пщготовки Ечител1в професшно! школи е те, що необхщною умовою вступу до ВНЗ е проходження принаймш трьох мкяшв практики на в проб нищим, гад час яко! формуеться емгаричний фундамент для навчання в ушверситетг Практична тд готовка на виробнищв1 розкривае молодим людям напрями д1яльносп пщприемства чи установи, дае змогу вивчати технолопчн1 процеси, стимулюе розвиток навичок сгавробшшцтва, ознайомлюе з виробничою етакою, розвивае вмшня ощнювати результата власно! д1яльносп.
Шюльна практика ознайомлюе студент з функцшнуванням профеайно-осв1тнього закладу, педагопчною д1яльшстю вчителя, стимулюе до самостшно! навчально-виховно! роботи, допомагае зробити висновки щодо прав иль но сп професшного вибору. Внаслщок цього цей вид практики розглядають як форму набуття навичок, а не як поле д1яльносп.
Формуванню педагопчно! д1яльшсно! компетентносп вчителя-початювця слугуе педагопчне стажування. Пщготовка туг проходить у професшнш niKo.ni та навчальному ceMiHapi. Основним зм1стовим компонентом ycix семшарських заход1в е практична д1яльшсть стажисга у пр оф ccifi но -о св ¡та ьому закладь Двор1чна пщготовча робота забезпечуе можлив1сть вивчення педагопчних технолопй навчання, розвивае професшне творче миспення, формуе навички комушкаци, лщфства, прийняття самостшних pinieHb, сшвробггаицтва. Пщ час педагопчного стажування найповшше реал1зовуеться едшсть та взаемоггроникнення теоретично! i практично! педагопчно! гадготовки.
Назваш складов! практично! професшно-педагопчно! гадготовки даютъ змогу поеднувати та узгодж\вати теоретичний i практичний компонента навчання, синтезувата науков1 знания i практичш вмшня, формувати власний стиль професшно! д1яльносп.
Вивчення й апалгз документальних джерел та науково! л1тфатури, присвячених питаниям педагопчних технолопй навчання майбутшх учител1в професшно! школи у ЕНмеччига, дало змогу виявита можливосп використання шмецького досвщу при гадготовщ сгудент!в в педагопчних вузах Украши. Зокрема, видаеться дощльним запровадження попфедньо! практично! д1яльност1 на виробництв! з обраного фаху як необхщно! пфедумови вступу до ВНЗ i педагопчного стажування, здшснення коопфування вуз1в з шдприемствами, установами та органпащями. Використовувати надбання н1мецьких в уз ¡в у сф epi пщготовки вчител1в профес1йно! школи необхщно продумано, ращонально, з врахуванням менталнету студенев, репональних особливостей, можливосгей втизняних ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. АбашинаНВ. Профеайн1 якост! вчителя в ощнках шмецьких дослщник1Е XX етогаття / Н. В. Абашюна// Неперервна професшна осв1та: leopin i практика науково-метод. журнал. - К., 2002. -Вип. 1 (5). - С. 191-200.
2. М арчу к Е. В. Подготовка педагогов для профшкол германии. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 22.11.2010: <http://wecomm.ru/structure/7idstucture—483>-3аг0л. з екрану. -Моварос.
3. Моисееико Т. Г. Система практической подготовки учителя массовой школы ФРГ: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01./Т. Г. Моисееико.-М., 1983.-204 с.
4. Пуховська Л П. Професшна пщготовка вчител1в у Захщнш GBponi в юнщ XX стопггтя: дис. ... д-рапед. наук: 13.00.04. / Л П. Пуховська - К., 1998. - 354 с.
5. Турчин А. I. Шдготовка вчителт для заклад1в професшно! освпи у Шмеччиш: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. / А. I. Турчин. - Тернопшь, 2003.-279 с.
6. Arndt D., Schröder В. Schulpraktische Studien - integrativer Bestandteil im Studiengang «Lehramt an berufsbildenden Schulen»//Bemard F., Schröder B. Lehrerbildung im gesellschafflichen Wandel. -Franldurt-am-Main: Gesellschafi zur Förderung Arbeitsorientierter Forschung und Bildung, 2002. -S. 195-220.
7. Bayerisches Lehrerbildungsgesetz (BayLBG) in der Fassung der Bayerischen Rechtssammlung (BayRR2238-1-K), zuletzt geändert durch Gesetzt vom 27.Dezemder 2004 (GVBI S. 492). - 233 s.
8. Flach H,LückJ.,PreussR. LehrerajsHldung im Urteil ihrer Studenten. -Frakfurt-am-Main, 1995.-Bd 2.-226s.
9. Holfelder W. Schulgesetz für Baden-Würtembeig mit Nebenbestimmungen und Sonderteil Lehrerdienstrecht / Holfelder W., Bosse W. unter Mitarbeit von Weber G. - 10. Auflage. - Stuttgart; München; Hannover, Berlin, 1991. -351 s.
10. Lehrer /Lehrerin an beruflichen Schulen I Hrsg. von der Bundesanstalt für Arbeit, Nürnberg, im Einvernehmen mit dem Bundesverband der Lehrer an beruflichen Schulen. - 11. Auflage. - Bonn /Bielefeld: Bertelsmann Verl., 1994. - 186 s.
11. Lutter H. Die pädagogische Ausbildung von Berufsschullehrern im Studienseminar. - Frankfurt-am-Main; Berlin; Bern; Bruxelles; New York; Wien, 1999. - 350 s.
12. Schulz D. Lehrerbildung und Lehrerschaft in der Bundesrepublik Deutschland // Vergleich von Bildung und Erziehung in der Bundesrehublik Deutschland und in der Deutschen Demokratischen Republik. -Verl. Wissenschaft und Politik. - Köln, 2000. - S. 510-525.
13. Sekretariat der ständigen Konferenz der Kulturminister der Länder in der Bundesrepublik Deutschland: Bologna-Prozess. Nationaler Bericht 2005 bis 2007 für Deutschland von HMK und BMBF. - Bonn, 2007. - 20 sl
14. Weber G. Zweiphasige Lehrerbildung - ein deutsches Modell // Bader R., Pätzold G. Lehrerbildung im Spannungsfeld von Wissenschaft und Beruf - Bochum: Brockmeyer, 2005. - S. 409-435.
