CC BY
12
ЗА РУБЕЖЕМ
удк ::78.4 / 37.014
г. в.тоб1 ■ ::--1ь
1СТОРИКО ПЦДАГОПЧН1 *СПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВНЩО! EKOHOMI4HOÏ ШКОЛИ ВСЛОВАЧЧИН1
Розаай^яяш ■.■.■■.■.■_ pjàijJwy iw; :' ■■..■.■■■. JAÎ -îjщ :' ииаши s С_v
ХХСЯ ■ ■ ■:■ ■■■: ■ ■■ '.ЭДТгу 4 ■ 1 ■ ■■■■■ ■ ÏTKTjfr ■ ■■■■■■■■ fiJif ■■■■■■ ■■ ■ GCTYflffl "LJ
ЙР ■ ■■ ■■ ■.■ рл H >.'! kl B\à06pîït03H0 : .....■ : ■ ' ' "Л . . ■ "WVhCj
¿lifcillL rt^l JddjKLJCt^J fljfliùiiiti ■ \'-rLl£>îlwMi'-J-, lOSiMU. СяШЗО HpOOfbUËSÛSOm OOSimfi*
¿iijckidijrfb M Бах/дяж-ьмаи..'.:. . Al Cfl^tiiia Ъ. ¿¡л^-лй ффму&п^ ¿sî ■ : -.ù Г
: ' ' №ЯЩ J eWOTHM1 ЧВД!
/ljjwjnm' r.iuwj.- íл^J^ùalíljumuh. йааде . ■ .-.-.^HÛ дгаяла. ^Jttwù^ijfû гкансис iut.; d ■.■.■■.. .. . ., .. ... ...
a в т :bf ■■
ИСТОРИЕО-ПЕДАГОГИЧЕСКИE АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ ВЫСШЕЙ ЭКОНОМ! 1ЧЕСКОП ШКОЛЫ В СЛОВАК! LJ L
. . ihll^hi ^àiJifliua ifi ■. ■ '. .■•■■. Jl: J. ■ ■ ■. ■. ■'. ■■ ■ .-.■. . ■ ■'. .■.■.■■ s
Сзотшши 9 XX 0BWH ■:■■■■■: i ■ ■. AW ■ ■■.'■-■ . ■. профрхлиявяыюзэ
«мтнмза и шфчюа ■■.•■-■■■ ■ ;iccs< •■ ■- : ■ •■■■■■.■: ч ■■■ e.'jywiw
ЧреЛиышжяй! ^вдщшй ■', jiiiûit; ЛЙ ■^■А^^ии-ль^ ■■ ■ .-.■:,, ■', тесрии а
ОБЩИМИ«. apOÛKlMiZipCàùtil OÔpù.oSJJ.'tiCi-.hlli ¿i.-ifl^JbitJifld- .'..'. Ai Лй^кЗ;,
'■' il îiPim^wje î ■ ч ■ 1 ■ ■■■ нрафдсситздънеЬ ■■■■ i u
■■ ■ ■■■■■ ¡чеимр ■ ■■ ■ ■■■■■■
fjnwsw r.i/ina: îae^paitj ■WTfJiT ■■■■ ".. et ■■■..... ■.. . сяоваг^ая
g. / tc /ecamets
H1STOR] CAL AN D PEDAGOG 1С AL ASPECTS OF H1GHER ECONOM1C SCHOOLFORM VTION IN SLOVAKI К
"■■■ '■fliii'i ^PJJÎ и?/-1'■■■ ie^elcpmsnt cf важяч/с № есетк^чус ясЬоЫ !> ■' ■■■■■ /'<
S-MUtiiiaSk се>&иу. attention jtj de-&iqp»/iiэJ jj^ffiftdfcMî q/" A^gW iMtMflt?niiii ^лийся. aei лмм?ch к deai niik Ecanontes has betn d^miL 7k ■.. Hiàj'tte riç}№a£niaïivesaftii£Sl&vi&
егФ'.сис pi! (У^пдт!1 о/ есф'.сис ÎY!< J!I " ■Vf'1. Bn<--f arudysi г vf
educettorai œbv.ttes oj '.' Btfii'Ajw^.j 'fwgp. ЯиИя arerf dfei ^ ii^Braw on Ewzpsm and wrfd ■■ .л ¿Jttd¿ccftùftï-:-; ■■..
A'i;ni ijrrJV ■удз'Ю'гцг ■■ ■ ■■■■■■■■ ■'■ï/ty&z?f!of?v.c educatta ftnjireœi'.cwifc •■■ i ■■= ■■■."■.r-y
■ ■■■' ■ ■-■■:■ I ■■ Crpi.n Пздесгш—SD1B." H )
L35
1итеграцшш процеси в Сврога зумовлюють необхщшсть пошуку ефективних механизме входження ¡нших держав, в тому чист Украши. в единий евроиейський проспр. Освггня сффа е одшею з найбшын важливих в об'еднавчому процеа з европейською сгальнотою. «У ситуацп всссв1тньо1 рецесн, яка впливае на р1вень працевлаштування, освт е ¡статною ¡нвестищею для в1дпорпд1 на технолопчш та демограф1чш змши, що змнюють ринки пращ» [6].
Становления вищо! професшно! школи та формування професшно! компетении як засобу забезпенення працевлаштування були предметом розглядуукрашських (Н. Абашюна, В. Базилевич, М. Вачевський, В. Геець, I. Зязюн, В. Луговий, О. Матгаенко, Н Ничкало, Л. Пуховська, В. Романовський) I заруб1жних (Ж. Баторова, П. Друкер, Й. Шумпегер та ¡н.). науковщв.
У контекст! ¡нтеграци та глобал1защ! актуальное™ набувае дослщження ¡сторичних в1х та розвитку осе1тиьо1 галуз1 Свропейського Союзу (СС), зокрема кра!н Схщно! Свропи. На нашу думку, вивчення досвщу формування еконошчно1 освгги в Словаччиш, що як I Укра!на пройшла нелегкий шлях становления та визнання, сприятиме гадвищенню в нашш держав! европейсько! культурно! щентичносп та иоступу до загальноевропейського ¡нтелектуально-освггаього сфедовища.
Мета сгатп - розкрити особлив осп ¡сторико-педагопчного розвитку економ1чно! думки та вищо! економ1чно! освтт в Словаччиш у XX ст.
Зазначимо, що Словаччина до 1918 р. була частиною Австро-Угорщини. Поразка останньо! в Пер ни й свгговш вшш призвела до практично! реал!защя плашв чеських \ словацьких пол1тичних ил щодо угеорення спшьно! дфжави. На початку листопада 1918 р. Нащональний ком1тет у Праз1 проголосив сгеорення самостшно! Чехословацько! Ресиублки [ заявив про тимчасове взяття на себе функщй вищого органу влади в кра!ш, осильки 30 жовтня в м. Мартш Словацька нащональна рада, яка була створена у вдзесш 1918 р. як вищий орган Словаччини, проголосила про вщдшення Словаччини вщ Угорщини I входження до едино! Чехословацько! Республки [1, с. 11; 14, с. 226].
Новопостала Чехословаччина складалася з двох рпних частин: бшьш розвинених чеських земель з промисловими традициями 1 менш розвинено!, сшьськогосподарсько ор1ентовано1 Словаччини. Пщкарпатська Русь, що займала украшсьы земш Захарпатгя, еконошчно на початку XX ст. була вкрай бщною. Впродовж 1918-1938 рр. р1вень розвитку в Словаччиш та Пщкарпатсьюй Руи (Карпатськш Укра!ш) покращився, однак частка !х в загальному обсяз1 промислового виробниитва [ сукупного доходу Чехословаччини збшыиилася ненабагато. У 1946 р. територ¡я Пщкариатсько! Рус1 \вп1шла до УРСР в склад! Радянського Союзу. Основш показники виробниитва [ споживання на душу населения в Словаччиш у так званий сощал1стичний и ер ¡од досягли р1вня, близького до Чехи. Зрозумшо, що пршритетним у розвитку Чехословаччини на початку XX сг. стало питания економпси. Та особливо! уваги надавалося питаниям осв1ти. Вщкривалися нов1 школи, професшш училища, вузи. 3 розвитком дфжавносп та економ1ки кра!ни иостуиово формувалася словацька скономина школа. Зазначимо, що пфедумовою розвитку словацько! економ1чно! думки на початку XX ст. була д1яльшсть економст]в час1в Австро-Угорщини.
Одним з яскравих представниыв економ1чно! думки, що мав неабиякий вплив на формування не ильки словацько!, а й укра!нсько! таросшсько! економчних шил, був Михайло Андршович Балудянський (1769-1847). Вш е автором восьми тошв праць, що иов'язаш з розглядом нащонально! екожмки [ яи вивчали студенти ушвфситепв Вщня [ Будапешта. Випускник Корол1всько! академи правознавства в Кошице М. Балудянський продовжив навчання у Вщенському ушверситет1. Шсля закшчення вищих студш обшняв викладацьку посаду в Надьварадсыай академи, невдовз1 захистив докторську дисертащю 1 став деканом Пештського ушвфситету. В 1804 р. на запрошення м1ш стер ста освгги Рос1! пфйхав у Санкт-Петфбург. В 1мпфаторському педагопчному ¡нституп М. Балудянський викладав по.штичну економт, ф] на не и 1 дипломатику.
Конспекта лекщй 1 публ1кац1й вченого тд назвою «Економ1чня система» не втратили науково! щнност11 сьогодн1. Сфед багатьох його економ1чних та осв1тянських щей заслуговуе на увагу «система, що заснована на тирпв.п». М. Балудянський наголошував, що «1рош1 як основне знаряддя торпвл1 та лира вс1х щнностей сгановлять головне багатство народу», «основне правило полягае в прискоренш об1гу фошей», «м1сьи жител1 бшьше вщ с1льських
пов'язаш з грошовыми опфащями». На думку економ1сга, основою комфцшно1 системи е примноження фошей. Особливу роль в регулюванш економ1чних вщносин вш вщводить держав1. Бона, на його думку, виконуе роль батька родннн, якнй повинен кожному визначити деякий вид д1яльносп. «Громадянин повинен вправлятися не в тих промислах, вщ яких вш огримуе бшьше прибугку, а в тих, Korpi приносять держав! бшьше корисп», - зазначав науковець.
Оцшюючи економ1чш Teopii свого часу, М. Балудянський ствфджував, що «праця виробляе Kaiiira.ii. Лише кагатали приводять у рух працю. Але всякий кагатал здобуваеться головно стараниям i ощадлив1стю. Жодне знаряддя обмшу не мае творчо1 сили. Кредит, заснований на достатку позичальника i продуктах пращ, правосуддя, покровительство та свобода промисловосп, сгально з освтзю фомадян i поширенням торпвл1, е единими засобами збагачення и anil» [3, с. 255].
М. Балудянський вщомий не тшьки як економст. a i як вмший педагог й оргашзатор вищоГ ocBi™. Hi спя вщкриття у 1819 р. Санкт-Петфбурзького ушвфситету вш був обраний в ньому деканом фшософсько-юридичного фжультету, де читав снцнклопсд1ю юридичних i тштичних наук та по.ттичну економ1ю. Згодом його б утю обрано i затвфджено пфшим ректором ушвфситету [15]. М. Балудянський е автором значно! юлькосп проект, записок з адмшсгративного права, фшанйв, афарних вщносин i мкцевого управлшня, наукових праць тощо. Мав вш вплив i на розвиток економ1чно1 освпи в Укра1ш, визнанням чого було обрання його почесним доктором Китського ушвфситету [4, с. 481].
Вщомим по.штичним д1ячем та автором багатьох наукових праць з питань економ1ки на початку XX ст. у Словаччиш був Корнель Стодола (1866-1946). BiH навчався в пмнааях Micr Лученець, Кежмарок, Братислава, Пряпнв. Активно займався полггикою, як член Словацько1 нацюнальноГ ради брав активну участь у формуванш ЧехословацькоК дфжави в 1918 р. та гадписанш МартшськоГ деклараци. Будучи членом Ради ф шансов их заклад1в Словаччини, К. Стодола мав можлившть бачити проблеми фшансово! системи 1фаю. Осюльки, на його думку, виявляеться дисбаланс Mi ж банками та малими коопфативними фшансовими установами, необхщно створити для фермер ¡в взаемну ощадну касу. В 1923 р. за його ¡шщативою та сприянням була сформована Спшка ремкниюв i кредитних установ Словаччини та Пщкарпатсько1 Pyci. Надавав важливого значения оперативнш шформацн, з щею метою заснував журнал «Економ1чний огляд» («Hospodarske rozhl'ady»). KpiMToro, що К. Стодола був досв1дченим екожмстом, BiH брав активну участь у розвитку ф1зичноГ культури, туризму i спорту в Словаччиш, передуам сфед шкшьно! та студентськоГ молод1 [8, с. 431].
Найкращим представником словацько1 екопо\цчпо1 думки та прихильником розвитку вищоГ профecifiHoi освпи в Словаччиш на рубеж1 XIX-XX ст. вважаеться Mi.naH Ходжа (1878-1944) - фшософ, юрист, економ1ст. BiH отримав вищу ocBiTy в Будапешт! та Вщш. П1стя створення Чехословаччини був одним з полггичних лщф1в Словаччини, а також лщфом Словаиько1 селянсько[ napti i. М. Ходжа неодноразово займав провщш иости в чехословацькому урядг MiHicrp ушф1каци права (1919-1920), MiHicTp сшьського господарства (1922-1925,1932-1934) MiHicrp освпи (1926-1929), прем'ф-м1шстр (1935-1938).
BiH був одним з небагатьох по.птиыв Свропи, яи висловлювали думку про небезпеку для свиу як росшського бшьшовизму, TaKi шмецького нацюнал-сощал1зму. Провщною щеею його по.штичного бачення було створення певного гаштичного й економ1чного 0 ар'еру Mi ж цими по.штичними теч1ями, в зв'язку з чим висловлював необхщшсть бшыл TicHoi сгавпращ Mi ж крашами Центрально!' ввропи. В 1936 р. ця щея (так званий «план ХоджЬ>) була використана у створенш единого економ1чного простору в цьому perioHi, де були усунеш тарифш бар'ери i створена зона вшыкм TopriB.m вщ Гданська до Салошк. М. Ходжа видав такий план як ¡шщативу Чехословаччини, яка прагне довести cbitobi cboi традицн демократ!i та фомадянських свобод заради економ1чного професу. Фактично у цей час уже визр1вала ¡дея единого евроиейського економ1чного простору.
В час, коли м1шстром освии Чехословаччини був М. Ходжа, у Пщкарпатськш Pyci надзвичайно ¡нтенсивно будувалися школи, вщкривалися peMicHimi училища, розширювала д1яльшсть Мукач1вська торгов ельна академя. Особлива увага при цьому прщцлялася
нацюнальному питанию, зокрема надавалася можлив1сть здобувата о се ¡ту украшською (русинською) мовою [2].
Шсля 1918 р. з'являються перни групи еконо^пспв. яких можнавважати представниками власне словацьга школи сконог.пчного мислення: 1мре Карваш (1903-1981), Рудольф Бр1ск (1908-1971), Юлш Пазман (1907-1982), Пегро Затько (1903-1978) [11, с. 23]. Деяю з економ1спв, яы мали значний вплив на розвиток економки та економ1чно1 освии, емгрували 31 Словаччини. Таким був зокрема Ервш Гекснф (1893-1968) - економст 1 полиолог, професор Карлов ого ушвфситету в Празв генфальний секрету \ пред ставник Чесько! сгалеливарно! промисловосп (з 1931 р.). В 1937 р. вш ем1ф}вав у США, де був професором економки та гаштологп в р1зних ушвфситетах, став вщомим фах1вцемз питань мжнародного б1знесу. Його робота «М1жнародш картелю (1943) стала одшею з основоположних праць щодо оргашзацп шжиародиого менеджменту [9].
3 формуванням чехословацьга дфжави та розвитком й економ1ки виникла иеобхщшсть у створенш вуз1в, яи би вели шдгстовку фах1вщв за економ1чними напрямами. В 1919 р. був створений Ушвфситет Коменського в Братислав1 (в 1939-1954 рр. називався Словацьким ушвфситетом), у 1937 р. - Словацький технолопчний ушвфситет, в фудш 1940 р. -Економ1чний ушвфситет в Братисттав! (вщкрився як економ1чний коледж, реоргашзований у 1944 р. в Словацьку вищу школу управлшня, а в 1949 р. - у В ищу школу економчних наук, Економчним ушвфситетом став у 1989 р.).
Шсля Друго! свиово! вшни у Словаччиш з'явилася велика юльысть талановитих економ1спв, яи розвивали економчну думку та вищу екошипчну школу. Це були пфеважно професори Економ1чного ушвфситету, а також ¡нших вуз1в 1 науково-дослщних шститупв. Вони активно виливали на екоисФичш пфетворення в Чехословаччиш в так званий сощалютнний ифюд. Деяю з них були реформаторами, дехто суворо дотримувався лши комушстично! партп Чехословаччини, шин ж були власне науковцями, яю не зовам прислухалися до тих чи ¡нших учень, а створювали сво! системи навчання студенпв-економ1спв, враховуючи прокаи1тал1стичш 1 сощал1стичш теорп. даючи мож.пирпсть майбугшм фах1вцям формуиовати власну думку, висловлювати сво! мрк\вання.
Впродовж 1948-1989 рр. економ1чна теор1я у Словаччиш формувалася пфеважно в рамках марксистсько! социально! геори1. Як зазначае Г. Вагнф, «економжа при комушзм1 не дала вражаючих нових щей, теорем, яи були б важливими для штелектуального розвитку студентства» [14]. Перюд сощал1стично1 економки не можна вщкидати зовс1м [ вважати його таким, який шчого не дав. Супфечки та дискусн в цей пфюд велися стосовно планово! та ринково! економки [ вщображали ио.штичш погляди всередиш комушстично! парти, а також у сощал! стачному економчному сшвтовариств!. У Чехосповаччиш дискусшш клуби чи з1брання з об говорения таких проблем д1яли в 1960-1, а також шзшше - в 1980-1 роки. Прихильниив ринкових механтпв розвитку економки було бшыие в Чехи'. шж у Словаччиш. У словаив виникала стурбовашсть там, що ринкова економка може пфешкоджати подальшому вир1внюванню економчного життя Словаччини та Чехи. Словацьи економ1сти ствфджували, що «реформи стосовно ринково! економки» в Словаччиш будугь складшшими, шж у Чехи.
Авторами докуменпв щодо вир1внювання економ1ки Чехи \ Словаччини були В. Павленда (1965), А. Джубан, Г. Кочтух, Е. Прачко (1968), Ю. Л1птак (1969), А. Балек (1982) та шнп е ко но мсти. Одночасно економ1чна думка Словаччини иоповнюеться досягненнями економ1чно1 теорп, що сформован! в захщних крашах. Одним з приклад1в е офщйним в уз ¡в сь кий пщручник з розробки динамчиих економчиих моделей за редакщею А. Лашчака (1985) [11, с. 27-35].
Сошалктичний и ер ¡од характфизуетъся иоявою понад 10 вуз1в ргзного сирямування, де були вщкрип й економчш спещальносп: Словацький а ль сь когос под ар сь кий ушвфситет в м. Нпра (1952), Техшчний ушвфситет в м. Зволен (1952), Техшчний ушвфситет в м. Кошице (1952), Ушвфситет в м. Жи.ги на (1960), Вшськово-полггачна академ!я (1969). Економ!сти, яи д1яли в сощал1стичний пф1од, не створили сильно! словацько! еконолпчно! школи, а бшышсть з IX ¡нтелектуальних напрацювань втратила свою щнн1сгь з пад1нням сощ ал ¡стачного ладу.
Шсля 1989 р., з часу становления Словацько! Республ1ки, з'явилося понад 30 нових вуз1в: у 1991 р. - Ушвфситет Матея Бели в м. БанськаБистриця, в 1992 р. - Ушвфситет в м. Трнава [
Полщейська академия в м. Братислава, в 1997 р. - Ушвфситет св. Кирила i Мефод1я в м. Трнава, Ушвфситет ¡м. Дубчека в м. Тренчин та Ушверситет в м. Пряиив, у 2004 р. -Ушверситет Яна Селье в м. К омар но (з угорською мовою навчання), у 2005 р. - М1жнародний б1знес-коледж ISM Словаччини в м. Пряпнв, Центральний Свропейський коледж в м. Скалща i Технолопчний ¡нституг в м. Дубнща над Вагом, у 2006 р. - Братиспавська Mi жна родня школа гумаштарних наук та ¡н.
Ниш у Словаччиш гадготовку за екошипчними спещальностями ведугь ионад 20 вуз1в. Провщним з них, що надае вищу осв1ту в галуа еконим1ки та управ лшня б ¡з нес ом, е Економчиий ушверситет в Братислава Нависокому науково-методичиому piBHi забезпечуеться гадготовка фах1вщв у сфер1 еконог.пки в Ушвфситет! Коменського, иезважаючи нате, що сфед 13 факультета наймолодшими е факультет менеджменту (1991) i факультет сощально-економ1чних наук (2002). Одшао з найкращих i популярних туг е ирофама шдготовки mricTpiB в галуз1 економ1ки. 3 метою шдвищення якосп викладання та впровадження докторськоК профами за фахом «економиса та фшанси» Ушверситет Коменського почав сшвпрацю з Гйтсбургським ушвфситетом (США). Вищу скономчну осв1ту в кра!ш забезпечують й ihitii вузи: Ушвфситет Матея Бела в м. Банська Бистриця, Сшьськогосподарський ушвфситет в м. Нпра, Тренчинський ушвфситет, Ушвфситет Жшина, Техшчний ушверситет в Кошице.
Вища еконоя'ична школа з юнщ! 1990-х роив активно включилась у впровадження щей Болонського процесу. Бона надае освпу за трьома р1внями: бакалаврський, ¡нженфний, докторський. OcBiTHi профами, як правило, починаються з профами бакалавра, навчання за якою тривае 6 семестр1в, теля чого - профама пщгстовки мапстра протягом 4 семестр ¡в. Випускники вуз1в отримують спещалыпсть «¡нженф» або науковий стушнь «мапстр», що дозволяе продовжити навчання за докторською профамою.
3 метою реал1зацп завдань Болонського процесу щодо освгги дорослих, осв1ти впродовж усього життя, прюритетного розвитку шновацшно-технолопчних доешджень словацыа в уз и активно сгавпрацюють з провщними науковими установами: 1нсгитугом сповацько1 та свггово! економ1ки АН Словаччини, 1нститугом ирогнозування АН Словаччини; 1нститугом проблем ¡нформатики i статистики (1нфостат), що спещал1зуеться на прогнозуванш макроекожшчних тенденций. До pe4i, 1нфостат був заснований на шдстав1 угоди м1ж Чехословаччиною та ООН в рамках профами розвитку сшвроб1тництва. На сучасному erani 1нфостат е агентством Словацького статистичного Officeand, де працюе майже 140 oci6. Основним ¡нформащйним продуктом е формування короткосфокових прогноз1в розвитку словацько1 економ1ки, що використовуеться як для прогнозування розвитку шдприемницьга д1яльносп, так i для розробки профамрепонального та дфжавного розвитку, формування otEiTHix профамтощо [7; 11].
Вартий уваги досвщ Центру економ1чного та сощального анатшу. який заснувала фупа економ1спв i соцюлопв з л1бфальннми цшностями i бшьш вщомий як MESA-10. BiH е незалежною, неурядовою та некомфщйною органпащею, основна мета яко[ полягае у пщтримщ вшьно! ринково! економкл прннципш i щнностей - таких, як вшьна конкуренщя, piBHicrb можливостей, свобода гадприемницгва, недоторкангасгь приватно! власносп, вщкритосп економ1ки. Щомкячн доиовщ про рсзвигок словащжо1 економкн та науков1 розробки широко викфистовуються шжнародннми i м1сцевими аналппками. Прикладом цього е ана.газ конк\рентоспроможносп ЗакарпатськоГ обл. Украши. що дае змогу потенцшним мжнародним швесторамвизначатисяз можлив1сгю науково-технолопчно! сгавпращ в пьому perioHi [10].
У Словаччиш активно функщонують фомадсью оргашзацп, яи займаються проблемами економ1ки i часто дають актуальннй шформащйний продукт, який використовуеться дфжавними i науковими шстнтущями. Такими е Федеращя асощащй роботодавщв, Центр економ1чного розвитку, Центр науково! та техшчно! ¡нформацп, 1нститут економ1чних i сощальних реформ, Оргашзащя економ1чного сшвробггництва та розвитку. Словацьке агентство ¡нвестицш та розвитку тор rip, .ii. Д1яльшсть цих оргашзацш сприяе розвитку системи 6i зн ее-консультування, проведения ceiviiHapiB, конффенщй на национальному та м1жнародному р1внях, розвитку словацько1 економ1ки i зниженню ршня безроб1ття, гадтримки ексиортно! д1яльност1 словацьких компашй та управлшня структурних фощцв GC, формуванню джфел економ1чно1 шформацп, що в умовах глобалгзащ! та1нтефацп е надзвичайно важливим.
Поглибленню i розширенню економчио! освгги сприяють профами piiimx фощцв. Актуальными е професшш профами з прикладно! економпси (РРАЕ), що були оргашзоваш спшьно з Технолопчним ушвфситетом у Вщш та Ушвфситетом Пггсбурга. За профамою РРАЕ навчалися студента з ргзних кра!н, дсяю з них продовжують навчання в докторантур! в Ti.mlypii, К a.irapi i П1тсбурз1. Викладач1, яи ведугь цю профаму, е провщними економ1стами з Вщенського техшчного ушвфситету, Цешрально-ввропейського ушвфситету в Буцапеит, Карлов ого ушвфситету у Празк Ушверситету Коменського в Братиславу Боннського ушвфситету, Ушверситету Штсбурга та АН Словаччини.
Багато наукових дослщжень з економжи ироводяться в рамках освггшх проект, яи гадтримуються i фшансуютъся Свропейською KOMiciero, наприклад: «Еразмус Мундус», «Еврщ1ка», «Сократ», «Леонардо да BiH4i» тощо [14]. Активно функщонуе Словацька академ1чна асощащя шжпародно! сшвпращ, метою яко! е сирияння та координащя профам з шжпародного сшвробггаицтва у словацьких вузах та ¡нших установах, особливо в крашах GC в рамках pi3HHX проекпв.
Анал1з формування економ1чно1 думки та вшцо! економ1чно1 школи в Словаччиш засвщчуе, що на ix розвиток i змкт впливають сощально-економ1чш трансформаип. Разом з там необхщно враховувати, що вщбувасться взаемовплив, осильки вища осрлта на сучасному erani - це передуам споаб оркнтацп сусгальства на яисш людсьо ресурси, передов1 технологи в економщ, на стан i роль дфжави в сустльствь
Наш стислий аналгз не вичфпуе Bcix проблем становления еконошчно! школи та розвитку еконошчно! осени в Словаччиш у XX сг. На нашу думку, потребують глибокого дослщження питания щодо вдосконалення форм, 3Micry i метод!в вищо! економ!чно! освгги, npiopHTeriB наукових дослщжень i розробки вщповщно! процедури ощнки в ун!вфситетах i дослщницьких шститутах, фшансування системи ocBini, зокрема екожмчно!, та регулювання ф!нансування освпянських профам приватним кашталом, проблеми гумашзацн та демократазацн вищо! школи в умовах ¡нтефац!! та глобал!защ!.
л1тература
1. Гранчак I. Утворення Чехословаччини та и вплив на долю народ1в Центрально! Свропи // Закарпаття в с клад i Чехословаччини: проблеми вщродження i нащонального розвитку / I Гранчак.
- Ужгород, 1999. - С. 3-20.
2. Договip з Чехословацькою державою i м. Мукачевом про заснув ання торговельио! академи, виданий 1925 року // Держнкний ирхш Знкиришськш об.шсп: Ф. 1513. - On. 1. - Спр. l.-Арк. 1.
3. 1стор1я економ1чно1 Teopi'i: навч. иоибник / за ред. С. М. Злупка -К.: Знания, 2005. -719с.
4. кторш сконом1чннх учень: паучник. У 2 ч. /заредВ.Д Базилевича -К.: Знания, 2005. -Ч. 1. - 567 с.
5. Михайло Балудянський. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ethnos. lemky.com/ history 280-mikhal-mikh ajjl o-mikhayil
6. Commission welcomes OECD report underlining high return on investment in education. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ec. europaeu/
7. Demograficky vyvoj a döchodkovä reforma [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://hnonline.sk/cl-21336835 -demograficky -vyvoj
8. Encyklopedia slovenska - Bratislava: Veda, 1981. - 603 s.
9. Hexner E. Grundlagen des tschechoslowakischen Kartellrechtes / E. Hexner; Herausgegebenvon R. Jsay. -Berlin: Carl Heymanns Verlag, 1929. - 133 s.
10. Konkurencieschopnosti ukrajinskych regiönov na priklade Transcarpathia [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.mesalO.sk/subory/Projekt Slovak Aid KUCR
11.KorcekL. Vyvin ekonomickeho my si en i a Strucny prehl'ad. - Bratislava, Etprima: 1996. -42 s.
12. Politickä elita mezivälecneho Ceskoslovenska 1918-1938. Kdo byl kdo. (edit. F. Kolär akol.). - Praha, Prazskä edice, 1998.
13. Pripravenost malych astrednych podnikov na vstup Slovenska do Europskej unie. [Електронний ресурс]
- Режим доступу: http://www.nadsme.proxiask/mediafiles/Publikacie/pripravenost_MSP
14. SAAIC. Slovenska akademickä asociäcia pre medzinärodnü spolupräcu. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.saaic.sk/
15.Uncovsky Ladislav: Michal Balud'ansky, a Russian Economist of Russinian Origin from Slovakia (in Slovak)//Ekonomicky casopis. Volume48. -N. 5. - 2000. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //www. sav.sk/
