CC BY
53
УДК 375.52
Н. М. ПОГРЕБНЯК
РОЗВИТОК НАУКОВО-ПЕДАГОГ1ЧНИХ ЦЕНТР1В У СИСТЕМ1 ВИЩ01 ПЕДАГ0Г1ЧН01 ОСВ1ТИ ВЕАИК01 БРИТАНП
Здшснено системноАсторичнии анализ основных emanieрозвитку науково-педагоггчяих центров у систем! вищоЧ педагоггчноТ oceimu ВеликоГ Бригжш-ii, показано розвиток утверситетськоЧ та профеайно-техтчно! oceimu Розкрито деят аспекта оргашзаци наечання в британсъшх ynieepcumemax, сучасний стан i тенденцйрозеитку. Розглядаються особшвосш педагоггшого процесу в британсъких вищих наечалъних закладах (ВНЗ) його зжст, структура та функцИ
Кчючовг слова: вища педагогпна oceima, розвиток ушверситетсъкоХ oceimu, науково-педагог1чж центры, федеральна ynieepcumemu, навчалъний процес.
Н. Н. ПОГРЕБНЯК
РАЗВИТИЕ НАУЧНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ЦЕНТРОВ В СИСТЕМЕ ВЫСШЕГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ ВЕЛИКОБРИТАНИИ
Проведен системно-исторический анашз основных этапов развития научно-педагогических центров в системе высшего педагогического образования Великобритании, прослежено развитие университетского и профессионально-технического образования. Раскрыты некоторые аспекты организации учебы в британских, университетах, современное состояние и тенденции развития. Рассматриваются особенности педагогического процесса, его содержание, структура и функции
Ключевые слова: высшее педагогическое образование, развитие университетского образования, научно-педагогические центры, федеральные университеты, учебный процесс.
N. М. POHREBNYAK
THE DEVELOPMENT OF SCIENTIFIC PEDAGOGICAL CENTRES IN THE SYSTEM OF HIGHER PEDAGOGICAL EDUCATION IN GREAT BRITAIN
The systemic and. historical analysis of the main stages in the development of scientific pedagogical centres in the system of pedagogical education in Great Britani has been carried out. The development of university and technical vocational education has been reflected Various aspects of higher pedagogical education organization in British universities have been defined, as well as the stages of the development, modern state and tendencies. The peculiarities of pedagogical process at British universities, its content, structure and functions have been investigated.
Keywords: higher pedagogical education, development of university education scientific pedagogical centers, federal universities, educational processes.
Вища педагопчна осв1та у Велико! Британи мае давню icropiro i традици. Бона формувалася з розвитком суспшьства в Ясному зв'язку з його економшним. полпичним i культурным життям. Британська система вищо1 освгги, особливо ушверситетськси, е селективною та елггаою. Завдяки висоюй ¡ндивщуал1защ1 навчального процесу, в британськш систем! освш! випускниив ушверситепв вщргзняютъ иезалежшсть думки та судження, повнога знань обраного предмета та iiayKOBi доешджешю. Власне освгга дозволила Великш Британи зайняти одну з лщируючих позищй у св1товому економчному розвитку. Краша одшею з
перших у свт досягла высокого piEira фамотносп населения, шдготувала кадри висококвал1ф1кованих роб1тншоЕ i фахово!1нте.шгенцп.
На гад став 1 анашзу ¡сгоричних докуменпв з'ясовано. що на кожному ¡старинному erani розвитку людсша щея уншсрситстсько! освгги була предметом наукових дискуй й. Pi3Hi науковщ внесли CEift суггевий вклад у розвиток педагопчно! Teopii: фшософи (Apicrorenb, Ф. Бекон, В.Гумбольд, Т. Кант, М. Кв1нтшан, М. Монтень); психологи i педагоги (Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Я. Коменський, I. Песгалоцщ). В инщ XIХ- на початку XX ст. великий доробок у розвиток науки внесли ¡Hini заруб1жш науковщ: М. MoHTeccopi, С. Френе, П. Пегерсон, зокрема й Оритансьы вчеш (К. Дшс, Е. Xoiiii. Д. Ммантур, Дж. Сакс, К. Гауей, Н. 31мфер, Дж. Елюттта ¡н.).
Мета craTTi - розглянути та проаналгзлвати о снов Hi етапи розвитку науково-педагопчних центр1в Велико! Британп вщ виникнення найстарших ушвфситепв (Оксфордського i Кембрщжського), яю одночасно були i першими великими науково-педагопчними центрами, до сучасних найбшыпих ушвфситепв краши.
Бшышсть британських дослщншав icropii розвитку британсько! освгги едиш в думщ, що вона започаткована ще в давш часи, тому правом1рно виокремити ochobhI етапи розвитку науково-педагопчних центр1в. Однак, враховуючи дискусшшсгь означеного вище питания, буде доцшьним дотримуватись позицш тих ¡сториив, яы визначають наступи! етапи розвитку науково-дослщно! роботи в британських ушверситетах.
1. Етап створення перших наукових центров (XII-XVII ст.). Епоха Шдродження та Просштництеа Важливо згадати, що основна маса населения середньов1чно1 Англп отримувала знания стахшно i тшьки в результат! християшзацп англосакйв у юнщ VI ст. н. е. осв1та в краш почала наб\Еати рис оргашзащйного та масового процесу [8, с. 2]. Цфква, як i paiiiine, залишалася могутшм сощальним шститутом освтк З'являються два пер mi ушверситети Велико! Британп': Оксфордський (1169 p.) i Кембрщжський (1209 р.), яких прийнято скорочено називати Оксбрщж. Ниш це прившейоват навчальн1 заклади, яи займають провщне miciic в iepapxii британсько! ocBini, де навчаеться сощальна сл1та краши.
Протягом 800 роив свого ¡снування Кембрщж i Оксфорд були одними з провщних ueHTpiB науки й ocBini. За своею оргашзацшною структурою вони вщносяться до федеральних або колепальних ушверситегпв (collegiate universities), основу яких становлять коледж1 з високим ступенем авто но Mi!. Навчання в Оксбрщж1 велося латинською мовою i студенти спочатку вивчали «трив1ум» (фаматака, лопка i ритор¡ка), пспм «квадрив1ум» (астроном!я, геометр!я, арифметика i музнка). MaricTpH i доктори на занятгях проводили 3i студентами диспута, яи залиняли ¡спита. Деля заинчення «трив1ума» i витримавши диспут з лопки i риторики, студент одфжував cryniHb бакалавра, а теля заинчення «квадрив1ума» - cryniHb мапстра [5, с. 49-53]. 3 моменту свого ¡снування Оксбрщж створював Bci сприятлив1 умови для науково! д1яльносп стлдентш, адже основою яисно! ocsiTii тут завжди вважали науку. Студенти могли цшодобово ифебувати на факультеп i користуватися послугами Gid.nioTCKii. Ця традиция збфеглася дониш.
На початку XV ст. в Ант! з'являються nepuii публ1чш 6i6ni отеки, яи були розташоваш пфеважно у великих наукових центрах, ушвфеитетах, навпъ у кафедральних соборах. Так, за пропозищею епископа Дж. Кашнтера у 1464 р. була створена «б1бл1отека, вщкрита для Bcix» у примщенш каплищ в м. Кагантф, а шзшше розпочала свою роботу иубл1чна ОЮлютека у BpicTo.ai. Bci пращвники OiO.iioTeKii повинш були мата cryniHb бакалавра богослов'я, знати Священне писания та проводите публ1чш лекщ! [8, с. 13-14]. В цей час у Шотландп також з'являються HOBi так зваш «кам'яш» ушвфеитети: Ушвфситет Сент-Ендрюс (1411 р.), Ушверситет Глазго (1451 р.) та Ушвфситет АОердша (1495 р.), яы були розташоваш в найбшьш населених шетечках iндycтpiaльнo-eкoнoмiчнoгo розвитку.
3 инця XVI ст. Ксмбрщж i Оксфорд займають провщне становище сфед ушвсрситет1в Свропи. Кембрщж прославився на всю Свропу як великий центр математичних i природничо-наукових дослщжень. Саме туг з'явилися професори математики (С. Шоюнг), ф1зики (Е. Резффорд), бюлоги (Ч. Дарвш), xiMii та астрономи, чи! вщкриття ввдфали велику роль у розвитку CBiTOBoi науки. В ушвфеитеп ствфджували щншеть академчно! свободи, иоваги до особистосп i едшеть вуз ¡в сь ко! корпорацй', стали вщкритами евггудля багатьох представниив десятк1в кра!'н tEiTy [6, с. 161].
2. Етап розвшпку наукоео-педагоггчних центргв у nepiod промиствог рееолюцп (XVIII-XIX ст.). XVIII ст. - це еиоха становления основ них структур англшського кагатшшму сощально-економ1чних, пол1тичних, культурно-щеолопчних. У цей час Велика Бриташя пфетворилася в ифшу промислову дфжаву св1ту. Британська система освгги завжди рпдрпня.гтася своею архаГчшстю i ругиншстю, а тому дуже повшьно пристосовувала сво! навча.пьш профами до потреб розвитку сусшльства. Прикладш науки були повшсгю усунеш з циклу предмет, тому щея створення наукових товариств в ушверситетах призвела до активного залучення студен™ до науково-дослщно1 д1яльносп.
У 1836 р. був створений Лондонський ушвфситет. Це найбшыний ушв ер сит ет краши, який ув1брав до себе деилька десятив шил, ¡нститупв, коледж1в, але кожний з них е фактично самостшним навчальним закладом. У 1864 р. заснований 1нституг Нортгемптона, який у 1900 р. пфегворився в 1нженфний коледж. ГПзшше, у 1957 p., BiH змшив назву - Коледж пфедових технолопй i тшьки у 1966 р. його назвали ушверситетом [11, с. 192].
В процеа злиття деилькох коледжш. шкш та ¡нститупв з'являються федфальш ушЕсрситети - Уельський (1893 р.), Даремський (1832 р.), Ланкастфський. Так, Уельський ушвфситет угворився на основ1 ушвфситетських коледж! к розташованих в Аберистуит!, Кардифф^ BaHropi, CyoHci, та Уельсько! школи медицини. На 6aii ушвфситетських коледж1в угеорилися також mini ушвфситети - так зваш «чфвоно цегляш», основний контингент яких становить випускники Mi сцен их шил. Найбшьш шдомими сфед них е Нсгпмгемський (1879 р.), Лщський, Шеффшдський, Л1вфиупьський (1879 р.), Б1рмшгемський (1890 р.), Манчестфський (1891 р.).
На початку XIX ст., в зв'язку з бурхливим розвитком техшки у Велиий Британп виникають шституги мехашив. Пфшнй такий навчальний заклад для peMiсинив був вщкритий у Глазго в 1880 р. Дж. Бфкбеком, який газшше став ифшим президентом Лондонського мехашчного шституту, що вщкрило «фу» мехашив у Велиий Британп. Студента навчалися за комплексною профамою, що включала лекцп'з математики, xiMri, ф1зики, мехашки, лггфатури, а також працювали за науковими напрямками в наукових гургках i достдницьких лаборатор1ях.
3. Етап розвитку ушеерситетсъкого руху (ктецъ XIX - початок XXст.) В инщ XIX ст. у Велико! Британп виникли nepmi денш педагопчш коледж1, випускники яких були сгавпошукачами ушвфситетсько1 ступеш (пфший коледж вщкрив Дж. Кей-Шатглеворт у 1840 р. в м. БеттфсО. У 1921 р. в краш вщкрилися nepmi педагопчш вщцшення ушЕфситет. Вчительсьи коледж1 поступово пфеоргашзовувались у педагопчш коледжп в яких вводився cryniHb бакалавра педагопки [9, с. 292].
В зв'язку з економнними та по.штичними змшами уивфситети Велико! Британп пфеживали пфюд вщносного застою, ix навчальна профама все ще пропонувала академии предмета класичного циклу i задовольняла потреби полтшав. юриспв, священниюв тощо. Багато науковщв стали пропонувати ¡дею досгупносп ун1вфситетсько1 осени дня широких мае. Тому в инщ ХЕХ ст. Кембрщж та Оксфорд почали ергашзовувати навчальш центри з поширення ушвфситетських знань пщ назвою «народш ушвфситети» [2, с. 12-13]. Паи проходження 8-семестрового курсу лекцш та складання ¡спита з математики, латинсько! мови та шоземно! мови студента мали право отримати cryniHb бакалавра мистецш. За пропозищею Кембрщжського та Лондонського ушвфеигепв були введем додатков1 сергиф1ката, зокрема, сфтиф1кат иродовжено! освгги (Certificate of Continuous Study) з 3-р1чним тфмшом навчання, та сертиф1кат вще-канцдфа (Vice-Chancellor's Certificate) з 4-р1чним тфм1ном навчання [3, с. 23].
Багато ушверситетських д1яч1в. кфуючись християнсько-сощальними поглядами, впроваджували ocBiTy серед найбщшших прошарыв населения. Вони оселялися в районах великих промислових Micr, спшкувалися з MicucBiiM населениям i таким чином покращували стан загально! осв1ченосп народу. Внаспщок uiei добровольно! д1яльносп виникли ушвфситетсыа oce.ii (University Settlement Movement), яи поеднували сощальну роботу з проевггою [10, с. 69-75]. Таи oce.ni почали виникати в ycift Велиий Британп: Лондон i (Тойнбь Хол, Оксфорд-Хауз, Тршт-Корт, Менсфшьд-Хауз), Глазго, EpicTo.ui. ЛвфП}ш, Манчестер! та ¡нших Micrax.
В цей час профеайно-техшчна осшта, яка до ынця XIX ст. буи а пфеважно представлена шсгитутами механшв та веч1ршми школами пщвищеного р1вня, вже не вщповщала невпинно фостаючим потребам промисловосп у е и со коке ашф i кое аних кадрах. 3 щею метою британський парламент приймае «Закон про техшчну оевггу» (1889 р.), згщно з яким у Kpami з'являються HOBi навчальт заклади, а Bei ¡снук™ техтчш пор,инш були шдпорядковуватися радам фафств [7, с. 244]. Це регшнальш вузи, основне Miси,е в 3Micri навчання яких вщведено предметам науково-техшчного циклу: Ст-ушвфситет (1891 р.), Суррейський (1891 р.), Батський (1894 р.), Астонський (1895 р.), Солфордський (1896 р.), а також два ушвфеитети в Шотланди- Стартклайдський (1796 р.) i Гф1от-Устський (1821 р).
Основною рисою Bcix технолопчних навчальних заклад1в зазначеного перЬэду стала ix гнучюсть, доступшсть для широкого кола людей i особливо здатшеть швидко реагувати на Ti ocBiTHi змши, яю вщбулися в Kpaiiii. Але поряд з цим ¡снували i недолпеи вищо! техшчно! ocBini, яю гальмували професивш процеси у цш сферк по-пфше, бшышеть викладач1в ушвфеитет не мали належного р1вня ocbitti, в и со ко! квал!ф1каци; ио-друге, навчально-техшчне забезпечення не вщповщало потребам часу.
4. Emern розетту ушверситетсъког oeeimu (перша половина XX ст.) Вже на початку XX ст. у Велико! Британи були оргашзоваш 3-pi4Hi спещатзоваш коледжк яю займалися гадготовкою учител1в молодших клас1в, а в 60-i роки, також, був введений 4-р1чний курс навчання, nicra зашнчення якого студента отримували ступшь бакалавра педагопки. Bei випускники ушверситепв могли здобувати професшно-педагопчну гадготовку на однор1чних педагопчних курсах, яю д1яли при коледжах.
Вузи Велико! Британи стали под ¡.пяти ся на ушвфеитети, коледж1 вищо! оевпчт й, частково, коледж подальшо! ocBini, що надають послуги вищо! ocBira. Ниш загальна юльюсть вуив у Kpami сягае 170. Найбшьше !х в Англй (77 ушверситепЕ i 54 коледжО та Шотлавдп (14 унтерсте™. у тому 4Hcni Вщкритий ушвфеитет, який охоплюе територ1ю всього Об'еднаного Коро.гавсгва. i 9 коледжв). Найменше BysiE у niBHi4Hift 1рланди (2 ушвфеитети i 4 колсджИ.
На початку 60-х роюв вища оевгга у Велиюй Британи буна представлена пфеважно ушвфеитетами i полггехшчними коледжами, але надал! починае загострюватися протир1ччя Mi ж можливостями системи оевгги на вах и р1внях i сусгальними потребами сощально-економ1чного характфу [12, с. 49]. Так, впродовж з 1965-1975 рр. юльюсть вуз1в в крайн подвошась: вщкрились 23 ушвфеитети (на 6asi ушвфситетських коледж1в) - Ессекський, Ланкастфський, Кента, Ольстфа, Уорвжташ.
У 1969 р. б\в створений Вщкритий ушвфеитет Велико! Британи - один з перших мегаушверситет1в, який став лщфом у галуи дистанщйного навчання, иропонуючи comi pi3HHX профам студентам будь-яких кра!н св1ту. 3 сфедини 60-х роюв у Kpami розпочинаеться розвиток неутверситетськт eiiuioi осшти. У 1967-1973 р.р. внаслщок об'еднання окремих колсдж1в було створено 30 пол1техшчних шетитупв, в яких готували фахшщв не лише з техшчних, а й з гумаштарних дисцип.ш н, випускники здобували науковий cryniHb бакалавра або диплом про вищу оевпу. Здобути науковий ступшь чи диплом про вшцу оевггу можна було й у деяких спещальних коледжах, яи мали для цього вщповщш курси. У 70-х роках внаслщок злиття педагопчних коледж1в з лисцевими почали д1яти коледж! вищо! оевпи. Вони здшенювали шдготовку фах1вщв на piBHi, що пфевигцуе вимоги icnmiB на здобуття так званого пщвищеного р1вня.
У середин! 60-х роюв XX ст. окрем коледяа бут об'еднам в технолопчт ушвфеитети (Батський, Брадфордський, Ciii та ¡и.). Свофщну структуру мали «новЬ> ушверситети - Сассекський, Лесгерський, Кллсьипт. Хаплський та ¡н., в яких заметь факупьтепв i коледжш д1яла система шюл спорщнених предметов, велика увага фвдшялася мжпредметнпм зв'язкам. Найбшьшим попитом, як i paHime, корисгувалися найважлив1ш1 ун!вфситети краши - Оксфордський (11,7 тис. студент), Кембрщжський (11,6 тис. сщенпв) i Лондонський (40,5 тис. студенев).
5. Етап реформуеання euupi педагог1чнсл оевти Велико/ Британи (юнець XX ст). У другш половин! XX ст. за рекомендащями компету К. Робшса в Kpai'Hi проведено реформування вищо! педагоично! oaiirn. У цей час з'являеться новий тип вузу - технолопчний ун1вфситег. Всього було вщкрито 10 таких ун1вфситепв. У 1969-1970 рр. з'явилися 30 шштехшчних коледж1в, до яких \в1йш.ли коледж мистецгв, комфщйш та техн1чн1 коледж1 [1].
nicira прийняття «Закону про подальшу й вишу ocBiiy» (1992 р.) у Велиий Бриташ! зросла ильисть EVjiB. Ниш в кра!ш д1е 89 лтаверситепв i 70 ¡нших навчальних заювдв вищо! осв1ти (утому чист коледж1 для шдготовки вчителш). 1нсгитути отримали право надавати сво!м випускникам науков! cryneHi та дипломи, яи прир1внювалися до уивфситетських, зокрема, crynim. бакалавра осрпти (Bachelor of Education degree-Bed). Ушвфситети почали видавати сертифжат у галуз1 oceitjt (Post-graduate Certificate in Education-RGCE) cboim студентам, яи мали HaMip стати вчителями шсля заинчення навчання на педагопчних вщдшеннях, а також додаткового навчання впродовж року (36 тижшв). Пфеважно випускники ушвфсигегпв здобували додаткову професшно-педагопчну шдготсвкув шститугах иедагопки при ушверситетах.
Проведен! в краш реффми були спрямоЕaHi насампфед на пщготовку молод1 до науково! д1яльносп, оволодшня молодими фах1вцями певних наукових вмшь, знань та навичок Британський BapiaiiT реформ названий пфеходом вщ «welfare» до «workfare», тобто вщ турботи дфжави про добробут фомадянина до турботи про те, щоб фомадяиии мав роботу i сам забезпечив co6i добробут. За таких умов значения освгга зростае. Зростае i турбота дфжави про освтн ланки.
Таким чином, наприинщ XX ст. у Великш Бриташ! створена система масово! вшцо! освгга. Витца педагопчна о сита була кардинально пфебудована, а ильюсть студент зросла майже в 2 рази. В новш систем! шдготовки майбугшх фах1вщв вщображеш характерен особливосп заруб!жно! вищо! педагопчно! школи, а також нацюнальш риси, зумовлеш куньтурними традициями, р1внем економжи i техн!ки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бобыч RU [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.bobych.ru/-Заголовок з екрану.
2. ЛеклеркМ. Рабочие университеты в Англии: пер. з англ/М. Леклерк - С-Пб.: Русская школа, 1906.-36 с
3. Леклерк М. Народные университеты в Англии: пер. з англ / М. Леклерк. - С-Пб.: Русская школа, 1899. -39 с.
4. Леонтьева О. Ю. Теорш та практика навчання у педагопчних коледжах Англп (70-80 pp. XX ст.): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. Ю. Леонтьева. -X., 1995. -27с.
5. Норт Дж. Квадривиум XIV в.: история Европейского университета / Дж Норт // Вестник высшей школы. - 2003.-№3. - С. 49-53.
6. Погребняк Н. М. HayKOBi дос.тйдження в галуз1 вищо! освпи Великобритани / Н. М. Погребняк // Проблеми су час iio'i педагопчно! ocbith. С ер ¡я: Педагопка i психолопя: зб. статей. - Ялта: РВВКГУ, 2008. -Вип. 19, ч. 2. - С. 159-161.
7. Barnard Н С. History of English Education. - London: Heinemann, 1949. - 326 p.
8. Kelly T. A History of Adult Education in Great Britain. - Liverpool: Liverpool University Press, 1992. - 425 p.
9. Mallinson V. The Western European Idea in Education. - Oxford, N.Y., Toronto: Pergarnon Press, 1980. - 406 p.
10.Meacham S. Toynbee Hall and Social Reform 1880-1914. Hie search for community. - New Haven: Yale University Press, 1987. - 236 p.
11. University of London [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. london.ac.uk/-Заголовок з екрану.
12. Vroeijenstijn A. Some Questions and Answers with regard to external Quality Assessment. Higher Education in europe. - 1993. -V. XVIII - No 3. - P. 49.
УДК37.013.74
H. С. ЛЕВЧИК
ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ OCBITHIX ТЕХНОЛОГ1Й 3 BATbKIBCTBA
В НАЦЮНАЛЬНУ ШКОЛУ: ДОСВ1Д США ТА ВЕЛИК01 БРИТАНП
Розкрита специфжа сучасноТ американськоХ та британськсИ систем, шдготовки учжвськоТмолодь до вгдповгдальиого батъпвства. Висвгтлеш основш принципа i nidxodu щодо формування батьтвських шмлетещш в учшв, методи ЬнтеракшАвного навчання, роль Media-oceimu у просв1тнщьтй робогт. Покпзаш шляхи впровадження ефективних. навчально-oceimHix технологш з батыавства в нацгональну школу.
Кчючоы слова: система шдготовки, американський i британський досвгд, eidnoeidc/лъне батыйвство, inmepaxmuene навчання.
