CC BY
79
ЗА РУБЕЖЕМ
дотриманням ycix вимогам i правил, повинш бути ддачим елементом державно1 системи профтехосвiти i мати фшансову пiдтримкy з боку держави.
Аби покращити теперiшню ситyацiю, необхщно було би:
• провести загальнонащональну iнформацiйнy кампанiю, метою яко1 стала би презентащя достовiрних даних, що чiтко вказують на потребу дефщитних професiй,
• орieнтyвання молодих людей, яю виходять на ринок пращ, на дефiцитнi професiï,
• встановлення сшвроб^ництва новостворених ПТНЗ з юнуючими центрами професiйноï пiдготовки, в яких можна було би проводити практичне навчання,
• спрощення процедур центрiв зайнятостi, пов'язаних i3 спiльним фшансуванням пiдготовки працiвникiв дефiцитних професiй,
• приведения нормативiв центрiв зайнятостi щодо кiлькостi годин програм пiдготовки зварниюв згiдно з рекомендацiями 1нституту зварювання в м. Глiвiце.
Якщо законодавець вiзьме до уваги вищевказанi пропозицп, це, безсyмнiвно, сприятиме вiдновленню i вдосконаленню профтехосвiти в Польщi.
REFERENCES
1. Banka A. Psychologiczne doradztwo karier, PRINT-B, Poznan, 2007.
2. Denek K. Edukacja dzis - jutro, Wyd. LWSH, Zary, 2006.
3. https://www.mpips.gov.pl/analizy-i-raporty/raporty-sprawozdania/rynek-pracy/zawody-deficytowe-i-nadwyzkowe/rok2014/
4. Kargulowa A. O teorii i praktyce poradnictwa, Wyd. PWN, Warszawa, 2006.
5. Lamb R. Poradnictwo zawodowe w zarysie, Wyd. Krajowy Urz^d Pracy, Warszawa, 1998.
6. Muszynski A., Zukowski P., Podstawy organizacji pracy, Wyd. WSZiA, Opole, 2007.
7. Pilch T. Spór o szkolç. Pomiçdzy tradyj a wymogami wspólczesnosci, Warszawa, 1999.
8. Plewka Cz., Kierowanie wlasnym rozwojem zawodowym. Studium teoretyczne i egzemplifikacje praktyczne, Koszalin, 2015.
9. Szydlik-Leszczynska A., Funkcjonowanie wspólczesnego rynku pracy. Wybrane uwarunkowania, Warszawa, 2012.
10. Wiatrowski Z. Podstawy pedagogiki pracy, Bydgoszcz 1994, wyd. 4 - Bydgoszcz, 2005.
11. Wisniewski Z., Wojdylo-Preisner M. Diagnozowanie stopnia zagrozenia dlugotrwalym bezrobociem. Teoria i praktyka. Poradnik profilowania bezrobotnych na lokalnym rynku pracy, Centrum Rozwoju Zasobów Ludzkich, Warszawa, 2014.
12. Witek S. Jak osi^gn^c sukces zawodowy, Kraków, 2002.
13. Wojtasik B. Podstawy poradnictwa kariery. Poradnik dla nauczycieli, Krajowy Osrodek Wspierania Edukacji Zawodowej i Ustawicznej, Warszawa, 2011.
14. Zukowski P., Muszynski A. Zarz^dzanie strategiczne. Marketing strategiczny i operacyjny (zarys problematyki), Koszalin, 1998.
Стаття надтшла в редакцт 09.03.2017р.
УДК 377 (73) (09)
В1ТАЛ1Й ЛОЛА
кандидат педагопчних наук, доцент Бердянський державний педагопчний ушверситет, м. Бердянськ, вул. Шмвдта, 4
ТЕНДЕНЦИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРОФЕСIЙНО-ТЕХНIЧНОÏ
ОСВ1ТИ В США
Схарактеризовано основнi тенденцИ' становления професшно-техтчног oceimu в США як прое1дно'1 ланки пiдгomoвкu фахiвцiв. Виокремлено три перioдu розвитку прoфеciйнo-mехнiчнoï ocвimu, зокрема: 1) I перioд (XVII ст. - 1862 р.) - створення перших професшних штл та кoледжiв; 2) II перioд (1862 р. - 1950 р.) - становлення та розвиток системи ленд-грант кoледжiв; 3) III перioд (II половина XX ст. - до нашого часу) - реформування ocвimu згiднo з новими вимогами наукoвo-mехнiчнoгo прогресу та потребами cуcпiльcmва у кoнmекcmi cвimoвuх змiн. Прoаналiзoванo сучасну структуру nрoфеciйнo-mехнiчнoï ocвimu в США.
Акцептовано увагу на дiяльностi молодших deopÍHHUx (ком 'юнiтi) коледжiв як основног ланки професiйно-технiчноi освiти в США.
Ключовi слова: професiйно-технiчна освiта, «ком 'юнiтi» коледж, профе^йна пiдготовка, академiчна програма.
ВИТАЛИЙ ЛОЛА
кандидат педагогических наук, доцент Бердянский государственный педагогический университет,
г. Бердянск, ул. Шмидта, 4
ТЕНДЕНЦИИ СТАНОВЛЕНИЯ И РАЗВИТИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В США
Охарактеризованы основные тенденции становления профессионально-технического образования в США как ведущего звена подготовки специалистов. Выделены три периода развития профессионально-технического образования, в том числе: 1) I период (XVII в. - 1862 гг.) -создание первых профессиональных школ и колледжей; 2) II период (1862 - 1950 гг.) -становление и развитие системы ленд-грант колледжей; 3) III период (II половина ХХ в. - до нашего времени) - реформирование образования в соответствии с новыми требованиями научно-технического прогресса и потребностями общества в контексте мировых изменений. Проанализирована, современна структура профессионально-технического образования в США. Особое внимание обращено на деятельность младших двухлетних (комьюнити) колледжей как основного звена профессионально-технического образования в США.
Ключевые слова: профессионально-техническое образование, «комьюнити» колледж, профессиональная подготовка, академическая программа.
VITALIJ LOLA
candidate of pedagogical sciences, associate professor Berdyansk State Pedagogical University, Berdyansk, Schmidt 4Street
THE TRENDS IN FORMATION AND DEVELOPMENT OF VOCATIONAL
EDUCATION IN THE USA
The article examines the main tendencies of vocational education in the US as a major aspect of training professionals. Three periods of vocational education have been singled out. The First Period (the XVII-th century -1862) is the creation of the first professional schools and colleges. The Second Period (1862-1950) is the formation and development of land-grant colleges. The Third Period (the second half of the XX-th century-till these days) is about the education reform under the new requirements of science and technology and the needs of society in the context of global changes. It has been stated that the establishment of the US higher education began with the foundation of the first colleges such as Harvard, the College of William and Mary, Yale College, Princeton. The first professional US labor schools were established in the late XVIII-th-early XIX-th century. In the first half of the XIX century professional colleges and schools of a new type were established. Their main focus was on practical curriculum. In the middle of the XIX-th century land-grant colleges («land-grant colleges») were started. In the XX-th century there was an education reform which implied two stages: 1) academic reform (improving educational standards); 2) implementing programs that involved graduates to the production. The article also analyzes a current structure of vocational education in the US. Special focus of the article is on the activities of junior biennial (community) colleges as a basic level of vocational education in the US. It has been concluded that these college were formed by the union of technical and professional schools with junior colleges degree. Community colleges (both public and private) have no similar educational institutions in the world of teaching practice and they offer training for technical professions.
Keywords: vocational education, community college, professional training, academic program.
На сучасному еташ розвиток професшно-техшчно! осв^и е досить актуальною темою, адже вона перебувае тд глибоким впливом змш у сучасному сустльствь У процес осв^шх трансформацш основним завданням системи професшно-техшчно! осв^и е
ЗА РУБЕЖЕМ
тдготовка висококвалiфiкованих, конкурентоспроможних фахiвцiв, здатних оперативно реагувати на швидкозмшш умови працi, зростаючi обсяги науково-техшчних знань, глобалiзацiю та iнформатизацiю у^х сфер суспiльного життя. Проблема тдготовки молодi до професшно1 дiяльностi, самореалiзацiя особистостi - одна з основних освггшх проблем, яка мае соцiально-економiчний характер, що визначае в майбутньому шлях краши, li мiсце в сучаснш цивтзацп та культурi.
Протягом останшх десятилiть у багатьох крашах свiту вiдбувалась змiна суспшьно1 парадигми - вщ технократично! до iндустрiальноl, вiд шдус^ально1 до шформащйно1. На розвиток професшно-техшчно1 освiти здiйснили значний вплив глобалiзацiя, демократизацiя, створення единого шформацшного простору тощо. Цi змши призвели до потреби перегляду та реформування осв^и на всiх рiвнях, оскiльки iснуючi системи не повшстю вiдповiдали сучасним запитам та потребували переорiентацil.
Ураховуючи актуальнiсть проблеми, можна окреслити мету статп, яка полягае у дослщженш основних тенденцiй становлення професшно-техшчно1 освiти в США як провщно1 ланки пiдготовки фахiвцiв i виявлення прiоритетiв ll розвитку на сучасному етат.
Проблеми виникнення й розвитку професшно! освiти в США представлен у працях В. Бондаренко [1], О. Ельбрехт [2], В. Кудш [3], Л. Тарасюк [4], С. Брюннер [5], Е. Едi [6], Е. Джеймс [7] та ш.
Розвиток вищо! освiти США розпочався iз створенням перших коледжiв, зокрема: Гарвард (1636 р.), коледж Вшьгельма та Марп (1693 р.), Сльський коледж (1701 р.), Пршстон (1746 р.). Гарвардський коледж став першим вищим навчальним закладом, заснованим у Сполучених Штатах. Вш запозичив статут Кембрщжського унiверситету та назви студенев рiзних рокiв навчання: першокурсник - «freshman»; другокурсник -«junior»; третьокурсник - «sophomore»; та студент четвертого курсу навчання -«undergraduate». Другий американський навчальний заклад - коледж Вшьгельма та Марп - був заснований у Вшьямсбурз^ Вiрджинiя. Коледж Вшьгельма та Марп у свош дiяльностi ураховував досвщ шотландського коледжу Квшс (зокрема, його професшну спрямованiсть). Гарвард конкурував з неподалш розташованим Сльським унiверситетом, вiдкритим вже через вюм рокiв пiсля створення коледжу Вшьгельма та Марп. Пршстон був заснований як консервативний заклад та альтернатива Гарварду та Слю, яю вже стали вщомими в кра1ш. На початок революцп 1775 р. у колошях вже юнувало 9 коледжiв, бiльша частина яких тзшше була перетворена в ушверситети. Станом на 1800 р. у США функщонувало 34 ВНЗ.
Аналiз джерел свiдчить [3; 5; 6], що першi професiйнi трудовi школи США були створенi наприкiнцi XVIII - початку Х1Х ст. на основi досвiду европейських шкiл, зокрема швейцарських та нiмецьких. 1х виникнення було частиною загального освiтянського руху проти старих класичних коледжiв за створення науково1 професiйноi освiти. Устшним прикладом трудово1 школи став лщей, створений Р. Гардiнером (1823 р.), та Промислова та сшьськогосподарська школа Р. Оуена, де навчання поеднувалось iз виробничою практикою.
У XIX ст. численш винаходи та вщкриття в технiцi та науцi спонукали до сощальних та економiчних перетворень в кра1ш та сприяли виникненню рiзних професiй. Потреба в наукових знаннях здшснила значний вплив на розвиток теорп та практики професшно1 освiти США. Все це стало поштовхом до змiни свiтогляду прогресивних верств та до розумшня необхщносп створення принципово ново! системи вищо! професшно1 освiти.
У першiй половиш XIX ст. було засновано невелику кшьюсть професiйних коледжiв та шкш, якi представляли повний вiдрив вщ традицiй минулого, оскiльки !х дiяльнiсть була основана на практичних навчальних планах (Державна Академiя у Вестпойни 1802 р., Перший приватний шженерний iнститут в штатi Вермонт 1819 р.) [5; 6].
Усередиш XIX ст. були створеш ленд-грант коледжi («land-grant colleges») за рахунок кошив, отриманих вiд використання федеральних земель. Вони тдпорядковувались мiсцевим урядам Конгрес США запропонував видшяти земельнi гранти кожному штату США з метою створення вщповщних коледжiв. Фiнансуючи навчальш заклади, уряд кра1ни йшов назус^ч освiтянським проблемам та не висував власних вимог щодо органiзацii навчання [1].
В цей перюд тд впливом гуматстичних iдей розпочався активний рух за започаткування доступно! вищо! професшно! освiти. Пропагуючи ще! ново! практично! осв^и, Дж. Тернер у 1850 р. пропонуе проект закону щодо створення вищих навчальних закладiв для фермерiв та ремiсникiв у кожному штат кра!ни [7]. Згодом цей законопроект був доповнений та шщшований у Конгрес сенатором Дж. Морршлом. В результатi, у 1862 р. був схвалений закон про створення системи державних аграрних та техшчних ВНЗ - так званих ленд-грант коледжiв (ЛГК), дютавши назву Перший Акт Морршла («First Morrill Act»). Для фшансування новостворених коледжiв урядом було видшено земель площею 17,4 млн. акрiв загальною вартютю 7,5 млн. доларiв[8].
На початку ХХ ст. в умовах переходу вщ аграрного до шдус^ального виробництва професшно-техшчна освiта стае основною темою дискусш американських освiтян. Змiни, що були викликанi глобалiзацiею економiки, невщповщшсть традицiйно! освiтньо! практики реалiям сучасного св^у, низький рiвень знань й умшь випускникiв середнiх шкiл стали причинами переощнки системи освiти та спонукали до !! реформування. Реформування осв^и вiдбувалося у два етапи: 1) академiчна реформа (вдосконалення осв^шх стандартiв,); 2) реструктуризацiя шкiл й навчального процесу (впровадження програм залучення до виробництва випускниюв шкш, яю не вступають до коледжiв). Особлива увага придшялася проблемам професiйно! тдготовки. Законом про професiйну освiту 1984 р. (The Carl D. Perkins Vocational Education Act), бшьше вщомим як закон Перкшса (the Perkins Act), наголошувалося на необхiдностi вдосконалення й впровадження професшних программ [9]. Закон про професшну й прикладну техшчну освiту (the Carl D. Perkins Vocational and Applied Technology Education Act), вщомий як Perkins II, прийнятий Конгрессом у 1990 р., доповнював й розширював попереднш закон [10]. Закон прийнятий у 1994 р.(The School-to-Work Opportunities Act) наголошував на необхiдностi озброення випускниюв шкiл знаннями, навичками, вмiннями й шформащею про професi! та ринок пращ з метою полегшення переходу вщ школи до подальшого працевлаштування через поеднання навчального матерiалу iз професiйною пiдготовкою [11].
У 2013 р. адмшстращя президента Б. Обами пропонуе видшити 69,8 млрд.долл. на професшну освггу як у середшх школах, так й у коледжах, а також тдвищити бюджетнi асигнування на освггу на 2,2% (на 1,7 млрд. долл.)
Вища школа США - це складний, багатоступеневий комплекс, де тдготовка фахiвцiв високо! квалiфiкацi! поеднуеться iз проведенням наукових дослщжень на основi тих традицш, якi склалися за всю юторт !! iснування. На сучасному етат професшно-технiчна освiта США откуеться пiдготовкою спецiалiстiв для розвитку виробничих галузей економши кра!ни, поширенням науково-техшчних досягнень в цих галузях та представлена мережею рiзнорiвневих коледжiв. До системи вищих навчальних закладiв США належать: 1) молодшi дворiчнi (ком'юнт) коледжi; 2) чотирирiчнi коледжi; 3) ушверситети; 4) вищi професiйнi школи.
Основною ланкою професшно-техшчно! освiти в США е молодшi дворiчнi (ком'юнт) коледж^ якi утворилися в результат об'еднання технiчних та професiйних шкш з коледжами молодшого ступеня. Ком'юнт коледж^ (як державт, так i приватнi) пропонують навчання для отримання техшчних професш. Цi навчальнi заклади не мають аналопв у св^овш освiтнiй практицi. Комунальнi коледжi (community colleges) знаходяться тд керiвництвом мюцево! влади, а молодшi (junior colleges) - це, переважно, приватш навчальш заклади. Дослiдниками вiдзначаеться, що зараз ця рiзниця нiвелювалася i загальноприйнятим термшом iз 1970-х рокiв е термш «ком'юнiтi», хоча в назвах деяких коледжiв, заснованих ранiше термш «молодший» залишився. У деяких в^чизняних джерелах зустрiчаеться назва «громадськi», оскшьки пiдкреслюеться той факт, що у цих навчальних закладах навчаються, переважно, студенти iз мюцево! громади (local community), i знаходяться щ заклади на балансi мiсцевого бюджету.
Особливютю цих коледжiв е те, що вони пропонують курси загально! осв^и, технiчно! освiти та професiйно! осв^и, якi дають студентам можливiсть отримати вщповщну спецiальнiсть, оск!льки !х завданням е надання можливостi отримання освгга кожному охочому. Ui коледжi, зазвичай, приймають бiльшiсть студентiв, якi вщповщають основним вимогам i пропонують широкий вибiр можливостей за низьку вартють навчання [4, c.42].
ЗА РУБЕЖЕМ
Молодшi (ком'юнт) дворiчнi коледжi пропонують широкий вибiр академiчних програм, якi розраховано на рш, або бiльше з вщривом вiд виробництва:
• трансфер-програма (liberal arts - transfer program);
• програма шдвищення квалiфiкацi! (розрахована на навчання протягом декiлькох тижшв чи мiсяцiв);
• програма фахово! пiдготовки першого ступеня (occupational program).
Випускники коледжiв отримують дипломи про усшшне закiнчення двор!чно! програми, а також посвщчення по закiнченню бшьш короткотривалих програм вивчення техшчно! освгги. Студентам присвоюеться нижчий вчений стушнь - молодшого спецiалiста (Associate of Arts, Associate of Science, Associate in Business Administration тощо), а також видаються сертифкати за професшми, яю не потребують спещально! вищо! освiти. Цей ступiнь е найпершим i найнижчим в американськш системi вищо! освiти. Приватнi навчальнi заклади, яю спецiалiзуються в однiй галузi е альтернативними варiантами отримання профеайно-техшчно! освiти [4, c.50].
У чотирирiчних коледжах студенти здобувають ступiнь i диплом бакалавра (Bachelor's degree). Бакалаврат - повноцiнна вища освiта. У чотирирiчних коледжах навчатися можна з першого курсу, а можна зробити трансфер (liberal arts - transfer program) iз молодшого (ком'юнт) дворiчного коледжу вщразу на третiй курс за пею ж спецiальнiстю. Програма навчання в дворiчних коледжах, як i протягом перших двох куршв чотирирiчних, складаеться iз курсiв General Education (загально! освiти), а також iз спецiалiзованих предметiв вiдповiдно до вибрано! спецiальностi. Навчальний план молодшого (ком'юнт) дворiчного коледжу зi конкретно! спещальност повинен вiдповiдати навчальному плановi унiверситету (унiверситетiв), в який студент хо^в би перейти, та з яким коледж тдтримуе тiснi партнерсью вiдносини. Програма «трансферу» обговорюеться з осв^ньою агенцiею та, вiдповiдно, iз дворiчним коледжем ще на еташ пошуку та вiдбору навчального закладу.
Заюнчивши чотирирiчний коледж, студент мае право на працевлаштування або продовження навчання на мапстерськш програмi.
До основних переваг навчання протягом перших двох роюв у дворiчному (ком'юнт) коледжi можемо вiднести:
• низью вимоги до вступу;
• значно нижча вартють навчання (рiзниця у порiвняннi iз чотирирiчним коледжем - в середньому 6-10 тис. дол. США на рк);
• невелик! за обсягом класи (середня юльюсть студентiв у групi - 15-20 оаб, що дае змогу професорам прид^ти бiльше уваги iндивiдуальним потребам кожного студента);
• надання можливосп випробувати власнi знання i вмшня перед продовженням навчання у чотирир!чному коледж1;
• доступ до мюцевих компанiй та фiрм-партнерiв двор!чних коледжiв (молодш! (ком'юнт) двор!чш коледжi тдтримують партнерськi вщносини з мiсцевими компашями з метою допомоги у працевлаштуванш студентам, знаходження мюць для проходження практики, а також проведення численних «воркшошв» (workshop) i семiнарiв ¡з спецiалiстами конкретно! галузi - пращвниками цих компанiй).
Отже, аналiз наукових джерел та !х узагальнення [2; 5; 6; 7] дае тдстави виокремити в юторн становлення та розвитку професшно! осв!ти США три основш перiоди:
1) I перюд (XVII ст. -1862 р.) - створення перших професшних шк!л та коледжiв;
2) II перiод (1862 р. - 1950 р.) - становлення та розвиток системи ленд- грант коледж1в;
3) III перюд (II половина XX ст. - до нашого часу) - реформування освгги зпдно з новими вимогами науково-технiчного прогресу та потребами сустльства у контекст1 св!тових зм!н.
Здшснений аналiз становлення та розвитку професшно-техшчно! осв!ти в США пiдтверджуе, що одшею з !! основних рис е гнучюсть та вм!ння швидко реагувати на потреби сустльства та економши кра!ни. Американському сусп!льству притаманне усвiдомлення того, що освiта е рушшною силою прогресу, однiею з основних умов розвитку держави.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондаренко В. Ф. Ленд-грант коледж1 США: основн1 пер1оди розвитку / В. Ф. Бондаренко //
Науков1 записки: зб. наук. статей НПУ 1м. М. П. Драгоманова (сер1я Педагог1чн1 та 1сторичн1
науки). - К., 2008. - Вип. 73. - C. 18 - 33.
2. Ельбрехт О. М. Подготовка менеджер1в у вищих навчальних закладах Велико!' Британи, Канади, США: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / О. М. Ельбрехт. - К., 2010. - 40с.
3. Кудш В. О. Професшна освгга на р1зних етапах людсько! д1яльносп / В. О. Кудш // Професшна освгга в зарубiжних кра1нах: пор1вняльний анал1з. - К., 2002. - С. 11 - 45.
4. Тарасюк Л. Н. Освгга США / Л. Н.Тарасюк, К. Н. Цейкович // Сощально-полгтичний журнал.
- 1997 - С. 45 - 52.
5. Brunner S. H. Land-grant colleges and universities: 1862-1962 /H. S. Brunner. - Washington: USA Government Printing Office, 1962. - 78 p.
6. Eddy E. D. Colleges for our land and time: the land-grant idea in American education / E. D. Eddy. - New York: Harper & Brothers Publishers, 1957. - 328 р.
7. James E. J. The origin of the land-grant act of 1862 (the so-called Morrill Act) and some accounts of its author Jonathan B. Turner / Edmund J. James // University of Illinois Bulletin, University Studies. - 1910.
- Vol. 4. - №1 - pp. 100 -111.
8. First Morrill Act: approved on July 2, 1862 (12 Stat. 503) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.csrees.usda.gov/about/offices/legis/morrill.html#f16.
9. The Carl D. Perkins Vocational and Technical Education Act [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www2.ed.gov/offices/OVAE/CTE/perkins.html.
10. The Carl D. Perkins Vocational Education Act [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.govtrack.us/congress/bills/98/hr4164.
11. The School-to-Work Opportunities Act [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www2.ed.gov/pubs/Biennial/95-96/eval/410-97.pdf.
LITERATURA
1. Bondarenko V. F. (2008) Lend-hrant koledzhi SSHA: osnovni periody rozvytku [Land Grand colleges in the USA: main stages of development]. Pedahohichni ta istorychni nauky, Vol. 73, pp. 18 - 33.
2. ElDbrekht O. M. (2010) Pidhotovka menedzheriv u vyshchykh navchalUnykh zakladakh Velykoyi Brytaniyi, Kanady, SSHA. Avt. diss, ped.nauk [Professional training of managers in the universities of Great Britain, Canada and the USA. Dr. ped.sci.diss.]. Kyyiv, 40 p.
3. Kudin V. O. (2002) Profesiyna osvita na riznykh etapakh lyuds'koyi diyal'nosti [Vocational education on the different stages of human development]. Profesiyna osvita v zarubizhnykh krayinakh: porivnyal'nyy analiz. Kyyiv, pp. 11 - 45.
4. Tarasyuk L. N., Tseykovych K. N. (1997) Osvita SSHA [Education in the USA]. Sotsial'no-politychnyy zhurnal, pp. 45 - 52.
5. Brunner S. H. (1962) Land-grant colleges and universities: 1862-1962. Washington: USA Government Printing Office, 78 p.
6. Eddy E. D. (1957) Colleges for our land and time: the land-grant idea in American education New York: Harper & Brothers Publishers, 328 р.
7. James E. J. (1910) The origin of the land-grant act of 1862 (the so-called Morrill Act) and some accounts of its author Jonathan B. Turner. University of Illinois Bulletin, University Studies, Vol. 4, pp. 100 - 111.
8. First Morrill Act: approved on July 2, 1862 (12 Stat. 503) (unpublished) Available at: http://www.csrees.usda.gov/about/offices/legis/morrill.html#f16 (accessed 14.04.2017).
9. The Carl D. Perkins Vocational and Technical Education Act. (unpublished) Available at: https://www2.ed.gov/offices/OVAE/CTE/perkins.html (accessed 14.04.2017).
10. The Carl D. Perkins Vocational Education Act. (unpublished) Available at: https://www.govtrack.us/congress/bills/98/hr4164 (accessed 14.04.2017).
11. The School-to-Work Opportunities Act. (unpublished) Available at: https://www2.ed.gov/pubs/Biennial/95-96/eval/410-97.pdf (accessed 14.04.2017).
Стаття надтшла в редакщю 02.03.2017р.
УДК 378. 22
ХРИСТИНА МАРЩХГВ
[email protected] асшрант
Нацюнальний ушверситет «Л^вська политика», м. Л^в, вул. Степана Бандери, 12
