CC BY
20
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
УДК 37.01:377
Б01: 10:25128/2415-3605.17.3.24
МИРОСЛАВ ПАГУТА
[email protected] кандидат педагопчних наук, доцент, Дрогобицький державний педагопчний унiверситет iменi 1вана Франка
Дрогобич, вул. 1вана Франка, 24
ПРОБЛЕМА ПЕРЮДИЗАЦИ РОЗВИТКУ В1ТЧИЗНЯНО1 ПРОФЕС1ЙНО1
ОСВ1ТИ
Зроблено спробу обтрунтувати перюдизацт розвитку втчизняно! професшно! освгти. Вказано, що проблема пергодизацИ' е одтею з найголовтших в ¡сторИ' педагогжи. Проанал1зовано обтрунтованI у педагоггчних працях Н. Гупана, О. Коханко, М. Пузанова, О. Сухомлинсько!, Г. Терещенка та Iнших вчених перюдизацп становлення I розвитку ргзних ланок втчизняно! професшно! освгти. На основI аналгзу педагоггчно! теорп I практики означеного перюду виокремлено дванадцять основних перюд1в розвитку втчизняно! професшно! освгти, кожен з яких характеризуешься змтами у професшнш тдготовщ зумовленими як державною полтикою, так I розвитком педагоггчно! науки загалом. Доведено, що професшну освту ниш доцшьно розглядати та аналгзувати одночасно I як соцгально-освгтню сферу, I як нев1д 'емну складову розвитку економгки кра!ни та основу безпеки сучасного сустльства. Вказано, що будь-яка перюдизащя становлення I розвитку вгтчизняно! професшно! освти характеризуется певною умовнгстю, а тому стае основою для подальших наукових пошуюв.
Ключовi слова: професшна освта, пергодизацгя, розвиток, нижча професшна освта, професшно-техтчна освта, вища освгта, управлтня освтою, професшна школа, утверситет.
МИРОСЛАВ ПАГУТА
[email protected] кандидат педагогических наук, доцент Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко
Дрогобыч, ул. Ивана Франко, 24
ПРОБЛЕМА ПЕРИОДИЗАЦИИ РАЗВИТИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Обоснована периодизация развития отечественного профессионального образования. Указано, что проблема периодизации является одной из главных в в истории педагогики. Проанализированы обоснованные в педагогических трудах Н. Гупана, А. Коханко, М. Пузанова, О. Сухомлинской, Г. Терещенко и других ученых периодизации становления и развития различных звеньев отечественного профессионального образования. На основе анализа педагогической теории и практики указанного периода нами выделены двенадцать основных периодов развития отечественного профессионального образования, каждый из которых характеризуется изменениями в профессиональной подготовке, вызванными как государственной политикой, так и развитием педагогической науки в целом. Доказано, что профессиональное образование сегодня целесообразно рассматривать и анализировать одновременно и как социально-образовательную сферу, и как неотъемлемую составляющую развития экономики страны и основу безопасности современного общества. Указано, что любая периодизация становления и развития отечественного профессионального образования характеризуется определенной условностью, а потому становится основой для дальнейших научных изысканий.
Ключевые слова: профессиональное образование, периодизация, развитие, низшее профессиональное образование, профессионально-техническое образование, высшее образование, управление образованием, профессиональная школа, университет.
MYROSLAV PAHUTA
[email protected] Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Drohobych State Pedagogical University of Ivan Franko Drohobych, Ivan Franko Str., 24
THE PROBLEM OF PERIODIZATION OF THE DEVELOPMENT OF NATIONAL
VOCATIONAL EDUCATION
The article attempts to substantiate the development of domestic vocational education's periodization. It is indicated that the problem ofperiodization is one of the most important in the humanities, in particular in the history of pedagogy. The substantiated periodization of the formation and development of various parts of the national vocational education in the works of N. Gupan, O. Kokhanko, M. Puzanov, O. Sukhomlynska,
G. Tereshchenko and others is analyzed. Based on the analysis of the pedagogical theory and practice of this period, we have identified twelve major periods of development of native vocational education, each of which is characterized by changes in vocational training, caused both by state policy and the development of pedagogical science in general. In particular, the author substantiates 1) the propaedeutic period of development of vocational education (from ancient times to the institutionalization of professional pedagogy and education); 2) from 1860s to 1890s (the emergence of specialized vocational schools); 3) from 1890s to 1905 (creation of the system of professional (industrial and agricultural) education and their management bodies); 4) from 1905 to 1920 (formation and development of the national system of education in general and vocational education as its component during the period of liberation struggles of the Ukrainian people); 5) from 1920 to 1923 (the formation of the national (pro-Ukrainian) system of vocational education in the Ukrainian SSR); 6) from 1924 to 1933 (destruction and Russification of Ukrainian educational system, including professional); 7) from 1934 to 1941 (creation of branch systems of vocational education, transfer of vocational schools to narrow-profile training, strict normative regulation of educational institutions); 8) from 1941 to 1944 (destruction of the existing education system in the occupied territories and the opening of professional schools for the training of young people to work at the enterprises of the Third Reich by the German occupational authorities); 9) from 1945 to 1958 (restoration of the Soviet system of education, creation of a centralized and rigidly regulated system of vocational education); 10) from 1958 to 1984 (the period of further development of the system of vocational and technical education, the flourishing of the system of higher technical education); 11) from 1985 to 1991 (origin and formation of the modern stage of development of vocational education within the framework of the Soviet educational system); 12) from 1991 to this day (the development of the Ukrainian system of vocational education in the conditions of the restored Ukrainian statehood and the development of Ukraine as an independent state).
Keywords: vocational education, periodization, development, lower vocational education, technical education, higher education, education management, vocational school, university.
У нишшньому cbítí штелектуальний потенщал наци стае визначальним чинником прогресивного розвитку кра!н. Майбутне будь-яко! держави визначаеться сучасною освггою, в т. ч. професшною, а тому виршення актуальних завдань останньо! е запорукою безпеки сучасного св^у, пошуком оптимальних шляхiв виходу з кризи, створенням сприятливих умов для стшкого розвитку суспшьства, творчого самовираження i самореалiзащ! громадянина.
Очевидно, що окреслення прюритетних напрямiв дiяльностi, спрямованих на виршення актуальних завдань професшно! осв^и, неможливе без критичного аналiзу й переосмислення юторичного досвщу становлення професшно! осв^и.
Вивчення стану дослщження становлення i розвитку професшно! осв^и в Укра!ш, в т. ч. !! юторико-педагопчно! перюдизацп, показав, що в наущ налiчуеться певний масив праць, присвячених цим питанням. Зокрема, методолопя неперервно! професшно! осв^и розглянута у роботах С. Гончаренка, Т. Десятова, М. евтуха, В. Лугового, Н. Ничкало, С. Сисоево! та ш. Перюдизаци становлення та розвитку втизняно! професшно! осв^и присвятили розвщки
H. Гупан [3], О. Коханок [4], I. Лшарчук [5], О. Невмержицька [6], М. Пузанов i Г. Терещенко [9], О. Сухомлинська [10] й iншi вчеш.
Разом з цим проведений ан^з засвщчив, що питання, пов'язаш з перiодизацieю ютори становлення та розвитку професшно! осв^и в укра!нському освiтньому просторi, потребують подальшого дослщження.
Мета статтi - обгрунтувати авторське бачення перiодизацi! розвитку професiйно! осв^и в освiтньому просторi Укра!ни.
Проблема перюдизаци, за твердженням О. Сухомлинсько!, е однieю з найголовнiших наукових проблем, особливо в гуманiтарнiй сферь «Вщ того, що береться за основу перюдизаци, який контекст вкладаемо в той чи шший перюд, що виступае рушiйною силою змши перiоду, вiдбуваеться розгортання певного науково-дослщницького поля» [8, с. 47]. Однак в юторико-педагопчних працях, що вщображають ставлення i розвиток вiтчизняно! професшно! освгги, вiдсутня едина загальноприйнята перюдизащя цього процесу.
М. Пузанов i Г. Терещенко [7] називають чотири основш перiоди розвитку професшно-техшчно! освiти (ПТО) в Укра!нi: 1) до 1917 р. (дореволюцшний перюд); 2) 1917-1940 рр. (перюд становлення радянсько! системи ПТО); 3) 1940-1959 рр. (розвиток системи державних резервiв); 4) 1959-1980 рр. (подальший розвиток системи ПТО; верхня межа 1980 р. обмежена датою написання пращ).
Дослщжуючи питання становлення i розвитку шдготовки квалiфiкованих роб^ничих кадрiв з середньою освiтою в Укра!нi в 1969-1994 роках, О. Коханко визначае п'ять основних еташв:
1) 1949-1968 рр., пов'язаний iз становленням прничопромислових професiйно-технiчних училищ (ПТУ), органiзацiею техшчних училищ, реорганiзацiею закладiв ПТО в мюью та сiльськi ПТУ, прийняттям Закону «Про реорганiзацiю державних трудових резервiв у державну систему професшно-техшчно! осв^и»);
2) 1969-1975 рр., позначений переходом до фахово! пiдготовки робггниюв з середньою освiтою, створенням Державного комтету професiйно-технiчно! освiти, заснуванням i становленням середнiх ПТУ (СПТУ) як навчальних закладiв нового типу, прийняттям типового Положення про науково-техшчну шформащю в системi ПТО;
3) 1976-1983 рр., що характеризуеться удосконаленням змюту, форм i нормативно правового забезпечення органiзацi! навчально-виховного процесу в СПТУ, затвердженням квалiфiкацiйних характеристик керiвникiв та iнженерно-педагогiчних працiвникiв, прийняттям Положення про майстра виробничого навчання, наданням педагопчним радам ПТНЗ права дозволу вступу випускникiв у деннi навчальнi заклади;
4) 1984-1990 рр., впродовж якого вщбулись утвердження СПТУ як единого типу закладiв ПТО, перехщ до комп'ютеризаци навчального процесу i затвердження шдготовки за новим перелшом професш, надання ПТУ права здiйснювати перешдготовку робiтничих кадрiв, передача вiдомчих училищ до системи Державного комтету професшно-техшчно! осв^и;
5) 1991-1994 рр., пов'язаний з пошуком шляхiв реформування системи ПТО вщповщно до програми «Освга (Укра!на XXI столотя)», створенням нових органiзацiйно-педагогiчних форм пiдготовки квалiфiкованих роб^ничих кадрiв, переходом до багаторiвнево! ступенево! системи навчання в закладах ПТО [2, с. 11-15].
У розвитку освгги i педагогiчно! думки в Укра!ш в ХХ ст. Н. Гупан виокремлюе три основнi перюди: 1) 1917-1920 рр. - формування нових тенденцш у вiтчизнянiй ютори педагогiки; 2) 1920 р. - перша половина 1980-х роюв - розвиток юторико-педагопчно! науки на засадах марксистсько! методологи; 3) друга половина 1980-х - 1990-т роки - переосмислення юторико-педагопчного процесу з нових методолопчних позицiй i створення нацюнально! науки [1, с. 23].
У межах втизняного освiтнього простору О. Невмержицька [6] вказуе таю чотири перюди розвитку аксюлопчних щей у Х1Х - першш третинi ХХ ст.: 1) 1800 р. - 1860-п роки (перюд впливу на розвиток осв^шх iдеалiв консервативних щеологи та цiнностей); 2) 1860-тi роки - 1917 р. (перюд кристалiзацi! i розвитку аксiологiчних iдей шд впливом лiберальних змiн суспiльного життя; вiн мае два субперiоди: 1860-^ роки - 1905 р. - поступова лiбералiзацiя суспiльного життя iз збереженням консервативних освiтнiх iдеалiв; 1905-1917 рр. - розвиток аксюлопчних щей, змют яких склали лiберальнi цшносп); 3) 1917-1919 рр. (перiод розвитку аксюлопчних щей, шдгрунтям яких стала щеолопя державотворення); 4) 1919-1939 рр. (перюд рiзновекторностi у розвитку аксюлопчних щей; вш мае два субперюди: 1919-1929 рр. - вплив
на становлення ocbîthîx цшшсних прiоритетiв нацiонально-визвольноï боротьби у мiжвоeнний перiод на захiдноукраïнських землях; 1930-1939 рр. - детермiнування процесу становлення аксюлопчних iдей комунiстичною iдеологieю на схщноукрашських землях). Кожен з цих перiодiв характеризуеться домiнуючою державною щеолопею, специфiчним iдеалом виховання та ставленням до вихованця, а також цшшсними засадами освiтнього процесу [4, с. 288-292].
Значний внесок у формування нових пiдходiв до перюдизацп становлення i розвитку педагогiчноï думки на Украш належить О. Сухомлинськiй. Так, аналiзуючи перiодизацiю розвитку нацiональноï педагогiчноï думки, вона виокремлюе шiсть основних перiодiв: 1) IX-XVI ст. (педагопчна думка княжо1' доби); 2) 1569 р. - середина XVII ст. (педагопка в контекст слов'янського Вщродження); 3) друга половина XVII - XVIII ст. (перюд украшського Бароко -педагогiчна думка i школа Козацько1' доби); 4) XIX ст. - 1905 р. (перюд педагопчного Просв^ництва i становлення модерно1' педагогiчноï думки); 5) 1905-1920 рр. (педагопчна думка i школа в перюд нацюнально-визвольних змагань); 6) 1920-1991 рр. (украшська педагопчна думка i школа за радянського режиму).
Останнш, шостий перiод розвитку укра1'нсько1' педагопчно1' думки в радянський перiод науковець додатково подшяе на п'ять етатв: 1) 1920-1933 рр. (експериментування i новаторство); 2) 1933-1958 рр. (украшська педагопка як складова «росшсько-радянсько1'» культури); 3) 1958-1985 рр. (украшська педагопчна думка в змаганнях за демократичний розвиток); 4) 1985-1991 рр. (становлення сучасного етапу розвитку украшсько1' педагопчно1' думки в межах радянського дискурсу); 5) 1991 р. i дониш (розвиток педагопки й школи в незалежнш Украшськш держав^ [8, с. 47-66].
Проаналiзувавши iснуючi пiдходи до перюдизацп розвитку освгги, в т. ч. професшно1', можна зробити висновок, що професшна освгга в свош генезi пройшла складний шлях, тому спостер^аються труднощi у намаганнях здшснити ïï iсторико-педагогiчну перiодизацiю. Вважаемо, що загальна перюдизащя розвитку професiйноï освгги в Украïнi повинна цiлiсно вщображати як загальноiсторичнi та педагогiчнi аспекти розвитку системи освГти Украши загалом, так i особливост розвитку освГти професiйноï (нижчо1', середньо1' (в т. ч. професшно-технiчноï) та вищо1') зокрема.
Загалом погоджуючись з тим, що шршГ навчальнi заклади на територп Украши, яю здiйснювали професшну тдготовку, iснували в Давньоукраïнськiй державi з X ст. [5, с. 391392], вважаемо, що нижньою межею новГтньо1' перiодизацiï ютори зародження i розвитку вГтчизняно1' професiйноï освГти повинш стати 1860-т роки, яю характеризуються початком становлення i розвитку теори i методики цiеï освГти як самостiйноï галузi наукового знания.
Все, що було до того часу, тобто перюд з X ст. до середини XIX ст., доцшьно розглядати як пропедевтичний або перший пергод становлення та розвитку професшно1' освГти. У межах цього перюду виокремлюемо три субперюди: 1) X-XIII ст., що характеризуються функцюнуванням i розвитком шкш «навчання книжного» в Давньоукрашськш державi; 2) XIV - середина XVI ст. - характеризуеться iндивiдуально-ремiсничим i професшним навчанням у цехових майстрiв методом iндивiдуального учнiвства, виробничою практикою та складанням цехового екзамену на право називатися майстром i вести самостшну професшну дГяльшсть; 3) друга половина XVI - перша половина XIX ст. - пов'язаний як з професшно-цеховим учшвством, так i дГяльнютю братських шкш, а згодом з появою вищих навчальних закладiв, починаючи вщ Острозько1' академП' (1576 р.) i до створення унiверситетiв в шршГ десятилiгтя XIX ст. [7, с. 391-396].
Другий пер1од - 1860-1890-ri роки - характеризуеться розвитком вищо1, середньоï та нижчоï професiйноï освГти, появою спецiалiзованих професiйних училищ [6, с. 296-298].
Трет1й пер1од - з кшця 1890-х роюв до 1905 р. - характеризуеться створенням системи професiйноï (промисловоï та сiльськогосподарськоï) освГти й органiв управлiння ними, початком тдготовка викладачiв для професшних шкГл.
Четвертий пер1од - 1905-1920 рр. - характеризуеться становленням i розвитком нацiональноï системи освГти в перюд визвольних змагань украшського народу. В межах цього перюду визначаемо два субперюди: 1) 1905-1917 рр. - вщбуваеться сплеск самоусвщомлення наци, розвиваеться втизняна педагопчна думка, формуються i пропагуються iдеï нацiональноï освгш; 2) 1917-1920 рр. - проходять значш трансформацiï в освГтнГй галуз^ здiйсненi спроби побудови рГзними нацюнальними урядами (Центральна Рада, Гетьманат, Директорiя) трудовоï i
професшно1 школи, розвиваеться нацюнальна система вищо! освiти, особливо в цариш пiдготовки педагогiв.
Характеризуючи розвиток професшно1 освiти в 1917-1920 рр., ми лише частково можемо погодитися з поглядами I. Лшарчука [3], котрий вказуе на те, що в цей перюд уряди, як дiяли на територи Украши, неодноразово робили спроби створити власш системи ПТО та управлшня ними, однак не мали успiху через недовготривале перебування при владi. Так, у цей час було надзвичайно складно побудувати нацюнальну систему освiти. Однак саме тод^ як зазначае О. Сухомлинська [8, с. 58], розкв^ли основш демократичнi принципи створення i функцiонування нацiональноï системи освiти: св^сьюсть, доступнiсть, безкоштовнiсть, трудовий принцип, використання рiдноï мови, розвиток освiти нацюнальних меншин,. У цей перiод нацюнальна парадигма стала теоретичною i практичною шдвалиною дiяльностi освiти разом з парадигмою розвитку трудовоï школи.
Вщбувся як якiсний, так i кшьюсний розвиток нацiональноï системи вищоï осв^и в Украïнi, свiдченням чого стала поява державних вузiв, народних ушверсите^в. Зокрема, у цей час почали дiяти Педагогiчна академiя в Киев^ Украшський державний унiверситет в Кам'янщ (нинi м. Кам'янець-Подiльський), Украшське вщдшення Кшвського вищого педагогiчного iнституту Фребелiвського товариства (його першим директором була С. Русова). У Киев^ Одеш, Катеринославi (нинi м. Днiпро) та деяких iнших мiстах почали дiяти факультети з мовами викладання нацюнальних меншин (росшською, польською, iвритом тощо). Колишнi росiйськi унiверситети Кшвський, Харювський i Новоросiйський 30 липня 1918 р. були оголошеш державними ушверситетами Украши. Велася пiдготовча робота щодо вiдкриття унiверситетiв у Полтавi i Чершговь Бурхливо розвиваеться украшська система фахово1' пiдготовки вчителiв, якi згодом, уже в радянськш Украïнi, змогли вибудувати самобутню систему професiйноï освгш.
П'ятий nepiod - 1920-1923 рр. - характеризуемся зародженням в тогочаснш радянськiй Украïнi нацiональноï (проукрашсько]_) системи професшно1' освiти, поширенням демократичних засад в управлшш закладами освiти. 2 листопада 1922 р. був прийнятий «Кодекс закошв про народну осв^у в УСРР», який визначив таку структуру трудово1' i професiйноï школи в республщк трудова семирiчна школа (учш вiком 8-15 рокiв), професшна школа (учнi вiком 1517 роюв), школи фабрично-заводського учнiвства, робiтничi факультети при вузах. Були створеш i розгорнули дiяльнiсть спецiальнi повноважш органи управлiння системою професiйноï освгги - Наркомосвiти та Укрголовпрофосвiти.
Шостий nepiod - 1924-1933 рр. - характеризуемся боротьбою бшьшовицького режиму з нацюнально свщомою iнтелiгенцiею, нищенням та русифшащею нацiональноï системи освгш, в т. ч. професшног Лiквiдовуеться академiчна свобода як освГти загалом, так професшно1' i вищо1' школи зокрема. Вс демократичнi, гуманiстичнi начала в освт та управлiннi нею придушеш i переведенi в систему авторитарно-дисциплшарного управлiння. Головними функщями управлiння стали партшно-державний контроль та iнспектування. Основною формою професшно1' шдготовки квалiфiкованих роб^нигав були визначенi школи фабрично заводського учшвства. Вiдбулася повна унiфiкацiя освГтшх систем Украши та Роси, створена едина система освГти в СРСР.
Сьомий nepiod - 1934-1941 рр. - характеризуемся наростанням репресiй влади проти украïнськоï iнтелiгенцiï, про що свщчить масове знищення ïï представниюв, особливо шд час Великого терору 1937-1938 рр., придушенням будь-якого нацюнального духу в освт, а також створенням галузевих систем професiйноï освГти, переведенням професiйно-технiчноï школи на вузькопрофшьну шдготовку, жорстким нормативним регламентуванням дГяльност закладiв освгш.
Восьмий nepiod - 1941-1944 рр. - характеризуеться вшськовими дГями в Украïнi та ïï шмецькою окупацiею, а вiдтак знищенням iснуючоï системи ПТО i вадкриттям окупацiйною владою професiйних шкш для шдготовки молодГ до роботи в нацистськш Нiмеччинi, а також створенням вщ кшця 1943 р. на звшьненш територiï УРСР державноï системи прискореного вiдновлення трудових резервiв з централiзованим i жорстко регламентованим управлшням нею [8, с. 300-301].
Дев'ятий nepiod - 1945-1958 рр. - характеризуеться комплексним вщновленням радянськоï системи освГти, створенням централiзованоï й жорстко регламентованоï системи
НТО, уведенням професiйноï спецiалiзацiï шкш та училищ системи трудових резервiв i поступовою ix трансформащею в НТУ, вiдновлениям i розширенням дГяльносп вузГв.
Десятий пер1од - грудень 1958 р. - 1984 р. - характеризуеться подальшим яюсним розвитком системи професiйноï освпи i НТО, удосконаленням вищоï теxиiчноï освгш. Цей перiод вважаемо за доцшьне подшити на два субперiоди: 1) 1958-1964 рр. - прийняття i втшення в освпню практику закону СРСР «Про змщнення зв'язку школи з життям i про дальший розвиток системи народноï освпи СРСР» вщ 24 грудня 1958 р. та закону УРСР «Про змщнення зв'язку школи з життям i про дальший розвиток системи народноï освпи в Украшськш РСР» вщ 17 квпня 1959 р., що зумовило перетворення загальноосвпшх навчальних закладГв в трудову i полпехшчну школу з виробничим навчанням, подальший розвиток радянськоï системи вищоï професiйноï освпи, реоргашзащю навчальних закладГв системи трудових резервГв в ПТУ, створення единого типу сшьських i мюьких ПТУ; 2) 19641984 рр. - посилення вимог i тдходГв до матерГально-техшчного забезпечення навчально-виховного процесу; середня школа стала загальноосвпньою, вщмовившись вщ трудовоï i полiтеxнiчноï складовоï, трудове навчання уведено до предметГв науково-практичного циклу. НауковГ та методичш розробки у зазначений перюд мали прагматичний характер i радянське, позанацюнальне спрямування [8, с. 63]. Вщбуваеться перетворення ПТУ у СПТУ, в яких учш одночасно Гз професшною (робпничою) тдготовкою мали можливють здобути загальну середню освпу.
Одинадцятий пер1од - 1985-1991 рр. - характеризуеться зародженням i становленням в рамках радянськоï освiтньоï системи сучасного етапу розвитку професiйноï освпи, утвердженням багатоступеневоï органiзацiйноï структури управлшня системою ПТО, появою тенденци до послаблення центристських засад i формування державно-громадськоï системи розвитку професiйноï освгш.
Дванадцятий пергод починаеться у 1991 р. i тривае дониш та характеризуеться розвитком системи професiйноï освгш в незалежнш державГ Украïна.
ЗдГйснений аналГз тдходГв до перГодизац^ становлення та розвитку професiйноï освГти в Украïнi не вичерпуе всГх аспектГв дослiджуваноï проблеми i свщчить про необхГднГсть подальшого вивчення i узагальнення досвГду розбудови системи вiтчизняноï професiйноï освГти. Також очевидним е те, що запропонована нами перюдизащя характеризуеться певною умовшстю, проте може лягти в основу подальших дослщжень процесу становлення i розвитку професiйноï освГти в украшськоиу освГтньому просторГ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гупан Н. М. Украшська юторюграф1я 1сторп педагог1ки / Н. М. Гупан. - К.: А. П. Н., 2002. - 224 с.
2. Коханко О. М. Становлення i розвиток тдготовки квал1ф1кованих робггаичих кадр1в з середньою осв1тою в Украш (1969-1994 рр.): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / О. М. Коханко. - К., 1995. - 24 с.
3. ЛГкарчук I. Л. Управлшня системами подготовки квал1ф1кованих робпниюв в Украшт педагопчний аспект (1888-1998 роки): монографГя / I. Л. ЛГкарчук. - К.: Вища школа, 1998. - 256 с.
4. Невмержицька О. Перюдизащя розвитку аксюлопчних 1дей у впчизняному осв1тньому простор1 XIX - першо1 третини XX ст. / О. Невмержицька // Зб1рник наукових праць Уманського державного педагог1чного ушверситету 1мен1 Павла Тичини. - 2017. - Вип. 1. - С. 284-293.
5. Пагута М. !сторико-педагопчш аспекти становлення основ професшно1 освгга в Укра1ни / М. Пагута // Проблеми п1дготовки сучасного вчителя: зб1рник наукових праць Уманського державного педагопчного ушверситету 1меш Павла Тичини. - 2017. - Вип. 15. - С. 389-396.
6. Пагута М. Перюдизащя розвитку вичизняно1 професшно1 освгш (XIX - початок XXI ст.) / М. Пагута // Зб1рник наукових праць Уманського державного педагопчного ушверситету 1меш Павла Тичини. - 2017. - Вип. 1. - С. 294-302.
7. Пузанов М. Ф. Очерки истории профессионально-технического образования в Украинской ССР / М. Ф. Пузанов, Г. И. Терещенко. - К.: Вища школа, 1980. - 232 с.
8. Сухомлинська О. В. кторико-педагопчний процес: нов1 шдходи до загальних проблем / О. В. Сухомлинська. - К.: А. П. Н., 2003. - 68 с.
REFERENCES
1. Hupan N. M. Ukrainska istoriohrafiia istorii pedahohiky [Ukrainian historiography of the history of pedagogy]. Kyiv, A. P. N., 2002. 224 p.
2. Kokhanko O. M. Stanovlennia i rozvytok pidhotovky kvalifikovanykh robitnychykh kadriv z serednoiu osvitoiu v Ukraini (1969-1994 rr.). Avtoref. dys. kand. ped. nauk [Formation and development of training of skilled workers with secondary education in Ukraine (1969-1994). Author's abstract. dis cand. ped sciences]. Kyiv, 1995. 24 p.
3. Likarchuk I. L. Upravlinnia systemamy pidhotovky kvalifikovanykh robitnykiv v Ukraini: pedahohichnyi aspekt (1888-1998 roky) [Management of Qualifications Systems in Ukraine: A Pedagogical Aspect (1888-1998)]. Kyiv, Vyshcha shkola, 1998. 256 p.
4. Nevmerzhytska O. Periodyzatsiia rozvytku aksiolohichnykh idei u vitchyznianomu osvitnomu prostori XIX - pershoi tretyny ХХ st. [Periodization of the development of axiological ideas in the national educational space of the 19th - the first third of the twentieth century]. Scientific journal of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, 2017, Vol. 1, pp. 284-293.
5. Pahuta M. Istoryko-pedahohichni aspekty stanovlennia osnov profesiinoi osvity v Ukrainiy [Historical and pedagogical aspects of the formation of the basis of vocational education in Ukraine]. Problems of preparing a modern teacher: scientific journal of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, 2017, Vol. 15, pp. 389-396.
6. Pahuta M. Periodyzatsiia rozvytku vitchyznianoi profesiinoi osvity (XIX - pochatok XXI st.) [Periodization of the development of national vocational education (XIX - early XXI century)]. Scientific journal of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, 2017, Vol. 1, pp. 294-302.
7. Puzanov M. F., Tereshchenko G. I. Ocherki istorii professionalno-tekhnicheskogo obrazovaniya v Ukrainskoy SSR [Essays on the history of vocational education in the Ukrainian SSR]. Kyiv,Vyshcha shkola, 1980. 232 p.
8. Sukhomlynska O. V. Istoryko-pedahohichnyi protses: novi pidkhody do zahalnykh problem [Historical and pedagogical process: new approaches to common problems]. Kyiv, A. P. N., 2003. 68 p.
Стаття надтшла в редакцт 20.02.2017р.
УДК 371.134/.373.3.014.53/.53/.54(4-11) DOI: 10:25128/2415-3605.17.3.25
КАТЕРИНА Б1НИЦЬКА
[email protected] кандидат педагопчних наук, доцент, Xмельницька гуманггарно-педагопчна академiя м. Xмельницький, вул. Проскурiвського Шдпшля, 139
СОЩААЬНО-ЕКОНОМШШ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ПРОФЕС1ЙНО1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕА1В ПОЧАТКОВО1 ОСВ1ТИ В КРА1НАХ СХ1ДНО1 6ВРОПИ
Розглянуто соц1ально-економ1чн1 умови розвитку системи професшноi пгдготовки майбуттх вчителгв початковоi освти в крашах Схiдноi Свропи. Узагальнено, що вгд початку сощально-економ1чних трансформацш в крашах регюну у 1990 р. розпочався демократичний розвиток освти i сформувалися новг системи професшно'1' пгдготовки педагоггв, у т. ч. вчителгв для початково'1' ланки освгти. Вказано, що в процесг розвитку освгттх систем краш Схгдно'1' Свропи в 1990-i роки були сформульован i почали реалгзовуватися практичт утверсальнг цш освгти, включаючи початкову. Показано, що змти в соцiально-економiчному, культурному, геополтичному контекстi Свропи зумовили трансформа^ю цшей i завдань освiти, як нинi спрямоваш на ii наближення до реального життя. Bid-значено, що соцiально-економiчнi трансформаци в крашах вказаного регiону позитивно вплинули на пiдвищення рiвня i зростання якостi нацiональних освiтнiх систем.
Ключовi слова: соцiально-економiчний розвиток, професшна педагогiчна тдготовка, вчитель, початкова освта.
ЕКАТЕРИНА БИНИЦКАЯ
[email protected] кандидат педагогических наук, доцент,
