CC BY
17
ЗА РУБЕЖЕМ
2. Ельбрехт О. М. Подготовка менеджер1в у вищих навчальних закладах Велико! Британи, Канади, США: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / О. М. Ельбрехт. - К., 2010. - 40с.
3. Кудш В. О. Професшна освгга на р1зних етапах людсько! д1яльносп / В. О. Кудш // Професшна освгга в заруб1жних кранах: пор1вняльний анал1з. - К., 2002. - С. 11 - 45.
4. Тарасюк Л. Н. Освгга США / Л. Н.Тарасюк, К. Н. Цейкович // Сощально-полгтичний журнал.
- 1997 - С. 45 - 52.
5. Brunner S. H. Land-grant colleges and universities: 1862-1962 /H. S. Brunner. - Washington: USA Government Printing Office, 1962. - 78 p.
6. Eddy E. D. Colleges for our land and time: the land-grant idea in American education / E. D. Eddy. - New York: Harper & Brothers Publishers, 1957. - 328 р.
7. James E. J. The origin of the land-grant act of 1862 (the so-called Morrill Act) and some accounts of its author Jonathan B. Turner / Edmund J. James // University of Illinois Bulletin, University Studies. - 1910.
- Vol. 4. - №1 - pp. 100 -111.
8. First Morrill Act: approved on July 2, 1862 (12 Stat. 503) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.csrees.usda.gov/about/offices/legis/morrill.html#f16.
9. The Carl D. Perkins Vocational and Technical Education Act [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www2.ed.gov/offices/OVAE/CTE/perkins.html.
10. The Carl D. Perkins Vocational Education Act [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.govtrack.us/congress/bills/98/hr4164.
11. The School-to-Work Opportunities Act [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www2.ed.gov/pubs/Biennial/95-96/eval/410-97.pdf.
LITERATURA
1. Bondarenko V. F. (2008) Lend-hrant koledzhi SSHA: osnovni periody rozvytku [Land Grand colleges in the USA: main stages of development]. Pedahohichni ta istorychni nauky, Vol. 73, pp. 18 - 33.
2. ElDbrekht O. M. (2010) Pidhotovka menedzheriv u vyshchykh navchalUnykh zakladakh Velykoyi Brytaniyi, Kanady, SSHA. Avt. diss, ped.nauk [Professional training of managers in the universities of Great Britain, Canada and the USA. Dr. ped.sci.diss.]. Kyyiv, 40 p.
3. Kudin V. O. (2002) Profesiyna osvita na riznykh etapakh lyuds'koyi diyal'nosti [Vocational education on the different stages of human development]. Profesiyna osvita v zarubizhnykh krayinakh: porivnyal'nyy analiz. Kyyiv, pp. 11 - 45.
4. Tarasyuk L. N., Tseykovych K. N. (1997) Osvita SSHA [Education in the USA]. Sotsial'no-politychnyy zhurnal, pp. 45 - 52.
5. Brunner S. H. (1962) Land-grant colleges and universities: 1862-1962. Washington: USA Government Printing Office, 78 p.
6. Eddy E. D. (1957) Colleges for our land and time: the land-grant idea in American education New York: Harper & Brothers Publishers, 328 р.
7. James E. J. (1910) The origin of the land-grant act of 1862 (the so-called Morrill Act) and some accounts of its author Jonathan B. Turner. University of Illinois Bulletin, University Studies, Vol. 4, pp. 100 - 111.
8. First Morrill Act: approved on July 2, 1862 (12 Stat. 503) (unpublished) Available at: http://www.csrees.usda.gov/about/offices/legis/morrill.html#f16 (accessed 14.04.2017).
9. The Carl D. Perkins Vocational and Technical Education Act. (unpublished) Available at: https://www2.ed.gov/offices/OVAE/CTE/perkins.html (accessed 14.04.2017).
10. The Carl D. Perkins Vocational Education Act. (unpublished) Available at: https://www.govtrack.us/congress/bills/98/hr4164 (accessed 14.04.2017).
11. The School-to-Work Opportunities Act. (unpublished) Available at: https://www2.ed.gov/pubs/Biennial/95-96/eval/410-97.pdf (accessed 14.04.2017).
Стаття надтшла в редакщю 02.03.2017р.
УДК 378. 22
ХРИСТИНА МАРЩХГВ
[email protected] асшрант
Нащональний ушверситет «Львiвська политика», м. Львiв, вул. Степана Бандери, 12
ЗА РУБЕЖЕМ
ПРОФЕС1ЙНА ПОДГОТОВКА БАКАЛАВР1В У ГАЛУЗ1 ЖУРНАЛ1СТИКИ:
ДОСВ1Д УН1ВЕРСИТЕТ1В США
Розглянуто процес профе^йно'1 пiдготовки Maü6ymHix журналiстiв у галузi журналiстики на npumadi досвiду унiверситетiв США. Охарактеризовано стратеги навчання, що використовуються в цих вузах. Розглянуто змiстовний i структурно-органiзацiйний компоненти освiтнiх програм бакалаврiв з журналiстики. Проаналiзовано програми niдготовки бакалаврiв гуманiтарних i технiчних наук у галузi журналiстики. Визначено основнi цикли програм: сощально-гуматтарний; фундаментальний; дисциплiни професшного спрямування; навчальнi дисциплiни за вибором; практична тдготовка. Висвiтлено спiльнi та вiдмiннi риси вказаних програм. Визначено переваги та недолти освiтнiх програм для майбуттх журналiстiв, вказанi теоретичнi i практичш проблеми, як вирiшуються для досягнення навчальних цiлей в американських унiверситетах.
Ключовi слова: США, унiверситет, програма пiдготовки, профестна пiдготовка, бакалавр, журналiстика.
КРИСТИНА МАРЦИХИВ аспирант
Национальный университет «Львовская политехника», г. Львов, ул. Степана Бандеры, 12
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОДГОТОВКА БАКАЛАВРОВ В ОБЛАСТИ ЖУРНАЛИСТИКИ: ОПЫТ УНИВЕРСИТЕТОВ США
Рассмотрен процесс профессиональной подготовки будущих журналистов на примере опыта университетов США. Охарактеризованы стратегии обучения, используемые у вузах. Рассмотрены содержательный и структурно-организационный компоненты образовательных программ бакалавров журналистики. Проанализированы программы подготовки бакалавров гуманитарных и технических наук в области журналистики, освещены общие и отличительные черты указанных программ. Определены основные циклы программ: социально-гуманитарный; фундаментальный; дисциплины профессионального направления; дисциплины по выбору; практическая подготовка. Определены преимущества и недостатки образовательных программ для будущих журналистов, указаны теоретические и практические проблемы, которые решаются для достижения учебных целей в американских университетах.
Ключевые слова: США, университет, программа подготовки, профессиональная подготовка, бакалавр, журналистика.
KHRYSTYNA MARTSIHIV
postgraduate student, Lviv Polytechnic National University, Lviv, Stepan Bandera 12 Street
PROFESSIONAL BACHELOR'S TRAINING IN JOURNALISM: THE U.S.
UNIVERSITIES EXPERIENCE
The article dwells upon the problem of specification of structural components, criteria, indicators and levels of professional competence of future journalists. The article analyzes the scientific and methodological works devoted to the professional training of journalists, as well as the approaches for the formation of their professional competence. Features of the programs for the preparation of bachelors of the humanities and technical sciences in the field of journalism are considered. Their main cycles are determined: socio-humanitarian, fundamental, a cycle of disciplines of a professional direction, elective disciplines, as well as practical training. The general and distinctive features in the educational programs for bachelors of the humanities and technical sciences are covered. The author substantiates the process of professional training in journalism on the example of the experience of US universities. The teaching strategies used in the teaching process at US universities are characterized, the substantive, structural and organizational components of the bachelor's educational program in the field of journalism are considered. The advantages and disadvantages of curricula are determined, and
_ЗА РУБЕЖЕМ_
theoretical and practical problems that need to be solved to achieve the completeness of scientific knowledge on the subject matter are indicated.
Keywords: USA, university, training program, vocational training, bachelor, journalism.
1нтеграцшш процеси у р1зних галузях наукового знання е характерними для розвитку сучасного суспшьства. У США оргашзацп нащонального i м1жнародного р1вн1в сприяють актив1зацИ таких проце^в у галуз1 журналштики, розробляють стандарти та мехашзми забезпечення якост професшно! тдготовки майбутшх журналюпв, покращують методику викладання тощо.
Анал1з дослщжень свщчить, що украшсью науковщ здшснювали компаративно-педагопчш розвщки та вивчали особливост професшно! тдготовки майбутшх фах1вц1в у м1жнародному осв1тньому простор1 (Я. Бельмаз, Н. Бщюк, Г. Воронка, В. Коршенко, Н. Лавриченко, О. Локшина, О. Мат1венко, А. Сбруева); розглядали тдготовку бакалавр1в гумаштарних наук (О. Арсеньева, Л. Швнева, I. Таргунова). Пщготовка майбутшх журнал1ст1в у вузах проанал1зована А. Биковим, В. Винниченком, Г. Головченком, С. Федченком та шшими науковцями. Систему ощнювання навчальних досягнень студенпв-журнашспв розглядали американсью вчеш К. Кшфорд, В. Крют та М. Стефенс.
Мета статт полягае у виявленш особливостей тдготовки майбутшх фах1вц1в у галуз1 журналютики за осв1тньою програмою «бакалавр» в ушверситетах США.
Покращення навчальних плашв та осв^шх програм, збшьшення кшькосл треншпв та застосування шновацшних метод1в у навчанш — це одш з основних питань, яю ставлять перед собою провщш ушверситети США, в яких готують майбутшх фах1вц1в в галуз1 журналютики.
Професшна пщготовка здшснюеться за осв^ньо-професшною програмою бакалавра, мапстра та освгтньо-науковою програмою доктора. Акредитацшна рада осв1ти з журналютики та ЗМ1 (The Accrediting Council on Education in Journalism and Mass Communication) при Ушверситет Канзасу займаеться Акредитащею цих програм 1з журналютики в ушверситетах США.
Для вступу у коледж або ушверситет майбутшм аб1тур1ентам-журнал1стам необхщно мати середнш бал атестата (Grade Average Point) не менше 3, а також скласти 1спити: схоластичний ощнювальний тест (Scholastic Assessment Test), американське тестування (American College Test - ACT). Якщо аб1тур1ент-шоземець, то обов'язковою умовою для нього е складання тесту на знання англшсько! (Test of English as a Foreign language). Зазначимо, що вступна кампашя у вузи ур1зномаштнюеться: одш з них приймають лише результати SAT (вщ 1120 бал1в), шш1 - ACT (щонайменше 22 бали). Розглянемо особливост цих 1спит1в: SAT ощнюе навички грамотност у написанш лист1в, як1 необхщш для устшного навчання в ушверситет^ i показуе, наскшьки добре кандидати справляються iз завданнями, що охоплюють знання, навички i вмшня, освоенi ними у школ1 i будуть потр1бн1 !м надал1. 1спит складаеться з трьох роздтв: анал1зу тексту, математики i написання листа, за кожен з них можна отримати вщ 200 до 800 бал1в. Загальний результат формуеться складанням результапв цих трьох роздтв.
ACT - це стандартний тест для вступу в коледж та ушверситет, а також при переведенш з одного вузу в шший. Вш перевiряе загальш знання учня, який переходить у старшi класи, i його можливiсть виконувати завдання рiвня коледжу з рiзних галузей знань. ACT найчастше складаеться абiтурiентами учнями з Середнього Заходу i пiвденних штатiв, тодi як SAT бшьш популярний у схiдних i захiдних штатах США. ACT складаеться з чотирьох предметних теспв: англшсько! мови, математики, читання та наукового мислення. Кожен предметний тест ощнюеться за шкалою вщ 1 до 36 балiв. Англiйська, математика i тести на читання мають також додатковi результати вiд 1 до 18 балiв (вони не пов'язаш iз загальною оцiнкою за предметний тест) [3; 4; 5; 6; 7].
Пщготовку бакалаврiв у галузi журналiстики здiйснюють чимало американських ушверситепв: Школа журналiстики та ЗМ1 Вольтера Кронката при Ушверситет Арiзони, Коледж журналштики i комунiкацii при ушверситет Флориди, Школа медiа та комушкацп при Унiверситетi Темпл, Школа комушкацп при Американському
ЗА РУБЕЖЕМ
ушверситет у Вашингтон^ Школа медiа при Колумбiйському коледжi у Чикаго, Школа журналютики та комушкацп Грiнлi при Унiверситетi штату Айови й шшь
Фахiвцi у галузi журналiстики пiсля завершення пiдготовки за осв^ньо-професiйною програмою «бакалавр» в умовах американських ушверситетах, можуть працювати репортерами, iноземним або вшськовим кореспондентами, видавцями, авторами статей, котрайтерами, редакторами техшчно! документацп, спортивними коментаторами, блогерами, фотожурналютами, радiо коментаторами, спещалштами i3 громадських справ, спецiалiстами з маркетингу тощо [8].
У США розрiзняють два види бакалаврських програм у галузi журналiстики, що спрямоваш на отримання диплома бакалавра гумаштарних наук (Bachelor of Arts) та бакалавра техшчних наук (Bachelor of Science).
Програма тдготовки бакалаврiв у галузi журналiстики тривае 4 роки, з яких першi два присвячеш освоенню загальноосвiтнiх дисциплiн, а наступш - вивченню дисциплiн професiйного спрямування; необхщно прослухати в обсязi 115 -130 кредита за семестр: з них вщ 40 - 50 з предмета за спещатзащею та 75 -80 - з циклу гумаштарних або техшчних наук.
Бшьшшть вузiв США розглядають бакалавра техшчних наук i бакалавра гумаштарних наук як еквiвалентнi категорп. Однак студенти, як здобувають диплом бакалавра техшчних наук зосереджуються переважно на вивченш природничих та фундаментальних дисциплiн. Натомшть бакалаврам гуманiтарних наук необхiдно отримати певну кшьюсть кредитiв з цих наук. Для журналютських шкiл блок гумаштарних наук включае вивчення мов, л^ератури, шторп, музейно! справи тощо. В Ушверситеп Схiдного Мiчигану, наприклад, 75 iз 124 кредитiв студенти повинш отримати лише iз цього циклу дисциплш [3].
Аналiз осв^шх програм унiверситетiв США [3; 4; 5], згщно з якими студенти здобувають диплом бакалавр гумаштарних наук, свщчить, що !х компонентами е цикл сощально-гумаштарних дисциплiн, цикл дисциплш професшного спрямування, навчальнi дисциплiни за вибором i практична пiдготовка. Сощально-гумаштарна пiдготовка сучасного фахiвця у галузi журналiстики е важливою з перспективи фахово! дiяльностi, тому студенти, як навчаються за цим напрямком, освоюють основи таких галузей знань, як л^ература, полiтологiя, економiка, iсторiя, фiлософiя тощо.
Цикл дисциплiн професiйного спрямування передбачае формування фахово! компетентност за допомогою освоення наступних навчальних дисциплш: громадське стлкування, практика письма, практика висв^лення новин, стратепя та методика переконання, риторика та пол^ична культура, мiжкультурна комунiкацiя.
Процедура вибору навчальних предмеив за бажанням студента в укра!нських унiверситетах мае високий рiвень номiнативностi. Зовсiм iнша ситуацiя у зарубiжних унiверситетах, зокрема у США. Студенти, як навчаються за спещальшстю «журналiстика» або «комунiкацiя» для отримання диплома бакалавра гумаштарних наук освоюють предмети за вибором, а саме: природничi та суспшьш науки, шторт, статистику, пол^олопю, економiку тощо, а також курси з перелшу обов'язкових дисциплш. Навчальш дисциплiни за вибором подшяються на два види: 1) п, що визначаються унiверситетом i спрямованi на поглиблення знань, формування та розвиток професшних умiнь i навичок майбутнього фахiвця у галузi журналiстики (вiзуальна грамотнiсть; принципи техшчно! комушкацп; практика письма, стиль та технолопя; фотографiчна комунiкацiя; репортаж тощо) ; 2) дисциплши за вибором студента, освоення яких сприяе загальноосв^ньому та сощально-культурному розвитку особистостi. Варто вщзначити органiзацiю спiвпрацi мiж ушверситетами США, яка дозволяе освоення дисциплш за вибором студента, незалежно вщ того, в якому вузi вш навчаеться. Для елективних дисциплiн видшяють 9 кредитiв, з яких 6 выводиться для практики, а 3 кредити - для дисциплш за вибором [3; 4; 5].
В ушверситетах студенти отримують три види знань: знання, необхщш для практики; знання, отримаш на основi практики; знання, отримаш за межами професшно! практики. Стосовно практично! тдготовки у галузi журналштики, то слщ зазначити, що ушверситетами США використовуються рiзноманiтнi !! види: вiд позанавчально! дiяльностi до iнтернатури та стажування [2].
ЗА РУБЕЖЕМ
Розглянемо як приклад одну з типових програм iз журналютики для майбутшх здобувачiв диплома бакалавра гуманiтарних наук у Школi медiа та комушкацп при Унiверситетi Темпл. Освiтня програма школи вузу базуеться на вивченш дисциплiн гуманiтарного, професiйного та спещального блокiв.
У загальному гуманiтарному циклi присутнi обов'язковi для вивчення дисциплши категорii «Гуманiтарнi науки»: «Iсторiя США», «Американська полiтична система», «Американська державна та мюцева полiтика», «Вступ до сощологп». 1з 124 обов'язкових кредипв не менше 65 належать до гумаштарного циклу, що вiдповiдае вимогам тдготовки бакалаврiв гуманiтарних наук [3; 4; 5].
У Школi медiа та комунiкацii при Унiверситетi Темпл вщсутня окрема дисциплiна, присвячена свободi слова. Розумiння та уявлення про цю сферу формуються у студенев у процес вивчення iсторii США, журналютсько! етики, курсу «Журналiстика i закон». Питання свободи слова i преси у США обговорюються з позицп використання Першо! поправки до Конституцп при вирiшеннi рiзноманiтних питань юридичного характеру. Таю дисциплши становлять приблизно 10 - 15 % основних кур^в [6].
Факультет масово! комушкацп i центр нових медiа (The Mass Communications Department and center for New Media) при Ушверситеп Пуебло (штат Колорадо) пропонуе осв^ню програму бакалаврiв гумаштарних наук, згщно з якою студенти вивчають технолопчш iнновацii, гуманiтарнi та сощальш дисциплiни. Отримання 42 кредитiв упродовж навчання дае можлившть студентам працювати у сферi реклами, тележурналiстики, громадських вщносин. Освiтня програма фокусуеться на трьох аспектах медiа: електроннi медiа, iнтегрована комунiкацiя, журналiстика. Студенти повинш отримати 18 кредитiв зi спецiалiзованих предметiв i 9 кредитiв з вибiркових курсiв. Навчальними результатами студенев е iхнi вмiння та навички критичного мислення, висловлення нових та складних щей стосовно поточних проблем - написання члких та зрозумiлих текспв з використанням сучасного формату, демонстращя вiдмiнних технiчних навичок та налагодження мiжособистiсноi комушкацп перед аудиторiею [1].
Навчальнi програми, згiдно з якими студенти здобувають диплом бакалавра техшчних наук, охоплюють цикл фундаментальних дисциплш, цикл дисциплш професiйного спрямування, цикл навчальних дисциплш за вибором, а також практику або стажування. До циклу фундаментальних дисциплш вщносяться: математика, моделювання, шформатика, статистика тощо.
Цикл професшних дисциплш спрямований на формування фахово1' компетентност за допомогою освоення таких навчальних дисциплш: математичне моделювання, журналютика в шформацшному свт, фiлософiя сучасно1' журналiстики, закони та етика журналштики, iнформатика, iнтерактивне мультимедiа тощо. 10 кредитiв вiдводиться на освоення предмеив за вибором студенев, серед яких: полiтологiя, економiка, шоземна мова, iсторiя, комп'ютернi науки тощо, а також ri, якi визначаються в ушверситетп дизайн медiа, дослщницька журналiстика, журналiстськi пошуковi методи, лщерсью стратегii, спорт, суспiльство та медiа, мистецтво мультимедiа та технологiя й шшь
Як приклад розглянемо одну з типових програм iз журналютики для бакалаврiв технiчних наук. Коледж журналштики i комунiкацii Унiверситету Флориди присвоюе бакалавра в галузi реклами та телекомушкацп. Обов'язковими в коледжi е предмети теоретичного характеру. Спещальш дисциплiни охоплюють такi напрямки практично1' роботи, як редакторська дiяльнiсть, дизайн, онлайн-медiа, фотожурналiстика, репортерська робота, журналштське дослiдження. Елективнi дисциплiни, як правило, вщповщають спецiалiзацii студента та пропонуються разом iз спецдисциплiнами упродовж останнього року навчання [7].
Аналiзуючи осв^ню програму цього навчального закладу, можна виокремити курси, яю пов'язанi з проблемою свободи слова. До блоку обов'язкових належать «Вступ до журналштики» (одна з тем присвячена питанням журналютсько1' етики) та «ЗМ1 i ви» (обговорюеться проблематика демократичних цшностей i ЗМ1, свободи у висловленш думки та ii контролю у держав^. Також сюди можна вщнести «Етичнi проблеми журналiстики» (курс присвячений здебшьшого питанням самовисловлення, контролю журналшив за дiями влади), «Законодавство регулювання масово1'
ЗА РУБЕЖЕМ
комушкацп» (значна увага придшяеться Першш поправщ до Конституцп та законодавчим актам США). Прийняття першо! конституцп i розвиток принципiв свободи обговорювалися в рамках «1сторп США». Принцип свободи слова та його реалiзацiя вивчаються на теоретичних курсах «Американський устрш та мiсцеве правлiння», «Американське федеральне правлшня» тощо.
До блоку спещальних дисциплiн та елективних дисциплiн належать предмети, яю фрагментарно стосуються проблем свободи слова.
Вiдзначимо, що уявлення про принцип свободи слова в коледжi журналштики i комунiкацi! Ушверситету Флориди студенти отримують з рiзних дисциплiн гуманiтарного i професiйного циклiв. Кiлькiсно такi предмети становлять майже третину приблизно третю частину вщ обов'язкових i 15 % загального перелшу дисциплiн.
Можемо зробити висновок, що в основу забезпечення професшно! тдготовки майбутшх фахiвцiв у галузi журналiстики в унiверситетах США покладена ч^ка структуризацiя компетентностей, що е прюритетом в освiтнiй полiтицi кра!ни, надае можливiсть забезпечити принцип мобшьносп, пристосування особистостi до соцiальних, пол^ичних, духовних, полiкультурних умов розвитку сучасного суспшьства.
REFERENCES
1. Colorado State University [Electronic resource]. - URL:
2. http://www.bacheloistudies.com/Bachelor-in-Mass Communication/USA/Colorado-State-University-Pueblo.
3. Cochran-Smith M. Beyond certainty: taking an inquiry stance on practice / M. Cochran-Smith, S. Lytle // Teachers caught in the action: professional development that matters ; eds. A. Lieberman, L. Miller. -New York: Teachers College Press, 2001. - P. 45-60.
4. Eastern Michigan University. Media Studies and Journalism Maior [Electronic resource]. - URL: http://catalog.emich.edu/preview_ program.
5. Indiana University, School of Journalism [Electronic resource]. - URL: http://mediaschool.indiana.edu/degrees/undergraduate/bachelor-of-arts-in-journalism/.
6. School of Communication American University, Washington [Electronic resource]. - URL: http://www.american.edu/soc/journalism/BA-JOURNO-Degree-and-Cost-Requirements.cfm.
7. Temple University, School of Journalism and Mass Communications Department of Journalism. [Electronic resource]. - URL: http://smc.temple.edu/journalism.
8. University of Florida. College of Journalism and Communications. Undergraduate Catalog 2014-2015 [Electronic resource]. - URL: https://catalog.ufl.edu/ugrad/current/journalism/majors/ journalism.aspx.
9. United States Department of Labor [Electronic resource]. - URL: https://www.bls.gov/careeroutlook/2016/article/hot-jobs.htm.
Стаття надтшла в редакщю 21.02.2017р.
