CC BY
30
ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ПОДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
УДК 352:37.013.42
В. В. ДУБ1НЕЦЬКИЙ
ОЦ1НКА Р1ВНЯ УПРАВЛ1НСЬКО1 КУЛЬТУРИ ВИКЛАДАЧ1В ТЕХН1ЧНИХ
КОЛЕДЖ1В
Охарактеризовано проблему оптимгзацИ пгдготовки квал1ф1кованих кадргв у систем1 техн1чно'1 oceimu, що пов 'язана з пгдвищенням ргвня управлтсько'Х культури викладач1в технгчних коледжгв як важливоХ складовоХ Хх педагoгiчнoгo прoфеcioналiзму i майcmернocmi. До^джено iндuвiдуальнo-muпoлoгiчнi ocoблuвocmi управлтсько'Х культури вuкладачiв mexHi4Hux кoледжiв, виявлено вiдмiннocmi та виокремлено типи вuкладачiв цих навчальних закладiв за ступенем ii cфoрмoванocmi. Наведено результати педагoгiчнoгo експерименту. Визначено причини недостатньо високих показниюв cфoрмoванocmi структурних кoмпoненmiв управлтсько'Х культури вuкладачiв mехнiчнuх кoледжiв.
Ключовi слова: управлiння навчальним процесом, управлiнcька культура, рiвень, методи дiагнocmuкu, методична робота.
В. В. ДУБИНЕЦКИЙ
ОЦЕНКА УРОВНЯ УПРАВЛЕНЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ
ТЕХНИЧЕСКИХ КОЛЛЕДЖЕЙ
Дана характеристика проблемы оптимизации подготовки квалифицированных кадров в системе технического образования, которая связана с повышением уровня управленческой культуры преподавателей технических колледжей как важной характеристики их педагогического профессионализма и мастерства. Исследованы индивидуально-типологические особенности управленческой культуры преподавателей технических колледжей, выявлены различия и выделены типы преподавателей этих учебных заведений по степени ее формирования. Раскрыты результаты педагогического эксперимента и определены причины недостаточно высоких показателей формирования структурных компонентов управленческой культуры преподавателей технических колледжей.
Ключевые слова: управление учебным процессом, управленческая культура, уровень, методы диагностики, методическая работа.
W. DUBINETSKIY
EVALUATION OF TECHNICAL COLLEGES TEACHERS' MANAGEMENT
CULTURE
The problem of skilled personnel training optimization in the system of technical education is associated with the increase in the level of management culture of technical colleges teachers as an important characteristics of their professionalism and skills. In the article the individual typological features ofmanagement culture of teachers of technical colleges have been researched, differences have been revealed and types of teachers in the degree of management culture development have been determined. The results of pedagogical experiment have been shown and reasons for insufficient rates offormation of structural components of technical colleges teachers' management culture have been defined.
Keywords: learning management, management culture, level, level detection methods, methodological work.
Демократизацiя ocbîthîx процешв пов'язана з пiдвищенням ролi управлшня цими процесами у педагогiчнiй практищ. Пошуки нових шляхiв пiдвищення ефективносп навчально1 дiяльностi в пiдготовцi конкурентоспроможних фахiвцiв i пiдвищеннi рiвня педагопчного професiоналiзму тих, хто реалiзуe осв^ш процеси, зумовили необхiднiсть розробки та теоретичного обгрунтування системи управлiння освггшми процесами в рiзних типах навчальних закладiв, визначення ïx ролi у професшному розвитку особистостi, пiдвищеннi рiвня ефективностi педагогiчноï працi. Управлiння особливо актуальне на етапi органiзацiï i реалiзацiï навчання, унаслiдок чого змшюються функцiï, структура, змiст, стиль управлшня освггою з боку викладачiв рiзних типiв навчальних закладiв ( у тому чист i технiчних коледж1в).
Сутнiсть управлiнськоï культури зумовлюеться характером управлшня, управлшсь^' дiяльностi, управлiнським стилем i поведшкою керiвника освiтнього процесу. В сутносп педагогiчноï дiяльностi викладача технiчного коледжу закладений ïï управлшський аспект, значне мiсце займае управлшська дiяльнiсть. Вiд того, як викладач володiе методами управлiння, готовий до виконання управлшських i виконавських функцш, залежить ефективнiсть його педагогiчноï пращ. Тому останшм часом проблема управлшня навчально-виховним процесом, готовнiсть педагопчних працiвникiв до управлiнськоï дiяльностi привертае увагу багатьох дослiдникiв.
Тенденцiï становлення i вдосконалення сучасно1' освiти, суттевi змiни в педагогiчнiй теорiï та практики висувають не тiльки перед керiвництвом навчальних закладiв, а й вшма викладачами вирiшення проблем управлшня осв^шми процесами, пiдвищення рiвня ïx готовностi до реалiзацiï управлiнського аспекту педагогiчноï дiяльностi, усвiдомлення ними ролi управлiнськоï культури в досягненнi яюсних результатiв педагогiчноï працi. В. Сухомлинський розглядав управлшську культуру як цшсну властивiсть особистостi, що проявляеться в процес професiйноï управлiнськоï дiяльностi й може виступати умовою ïï розвитку, одшею з характеристик та змютовою складовою [3, с. 89].
Розглядаючи управлiння розвитком освiти, Л. Калшша i Л. Грицяк вiдзначають, що тдготовка молодi мае засновуватися на демократичних цiнностяx i повазi прав людини. В. Крижко, I. Мамаева визначають специфiку управлiння навчальним процесом. Г. Балихш вивчае сощально-економiчнi передумови трансформацiï системи освiти, ïï управлшський аспект. Науковщ дослiджують сутшсть управлiнськоï дiяльностi, меxанiзми, ресурси ïï реалiзацiï.
Для визначення ролi управлшсь^' культури викладачiв в пiдвищеннi якост педагогiчного процесу необxiдно вивчати динамшу рiвня ïï сформованостi у викладачiв навчальних закладiв.
Мета статт - виявлення стану i можливостей формування управлшсь^' культури викладачiв засобами методичноï роботи в теxнiчниx коледжах.
Управлшська культура викладачiв теxнiчного коледжу е складовою професшно-педагогiчноï культури, штегральним особистiсним утворенням, яке характеризуеться не лише особистютю, ïï духовною, матерiальною, педагогiчною, правовою культурою, а й задоволенням в управлiнському аспектi педагогiчноï дiяльностi, знаннями в теорiï управлшня осв^шми процесами, вмiннями у виконанш управлiнськиx функцiй, якостями, що забезпечують особистюно^яльшсне управлiння викладачами освiтнiми процесами у техшчному коледжi. Управлiнська культура викладача зумовлюеться не тшьки набором особистюних якостей, а й стилем його дiяльностi, керiвництва, манерою поведшки щодо студентiв (об'ектiв управлiння) i колег по робота
Управлiнська культура викладачiв теxнiчного коледжу - це штегральне утворення, яке поеднуе в собi систему управлiнськиx знань i вм№, професiйно-особистiсниx якостей i мотивiв загальнокультурних i професiйниx цiнностей, що реалiзуються в управлiннi освiтнiми процесами.
З метою виявлення стану i можливосп формування управлiнськоï культури викладачiв засобами методичноï роботи було проведено констатувальний експеримент, яким було охоплено 200 викладачiв ( 30 - до 5 роюв стажу; 90 - бшьше 5 роюв стажу; 80 - бшьше 10 роюв стажу).
Констатувальний етап експерименту був спрямований на виршення таких завдань:
- виявити ставлення викладачiв до можливостей методичноï роботи в управлiннi формуванням управлшсь^' культури;
ТЕОР1Я I МЕТОДИКА П1ДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
- визначити мотиващю викладачiв в процесi практично! дiяльностi;
- визначити рiвень сформованостi знань з теори управлiння навчально-виховним процесом i управлiнських умiнь у сферi педагопчно! дiяльностi у викладачiв;
- провести дiагностичний зрiз знань з теори управлiння педагогiчними процесами викладачiв у контрольних та експериментальних групах.
За допомогою рiзних методiв (анкетування, тестiв, контрольних робiт, методичних матерiалiв) нами вивчалися iндивiдуально-типологiчнi особливостi управлшсько! культури викладачiв коледжу. Опитування проводилося адмiнiстрацieю i методичною службою техшчних коледжiв, що передбачало отримання бшьш достовiрних даних.
Ступiнь сформованостi цього складного особистюного утворення оцiнювалась за наступними критерiями:
- здатнiсть до усвщомлення необхiдностi управлшсько! культури як важливо! характеристики професiоналiзму викладачiв техшчного коледжу;
- наявнiсть системи знань i сукупностi умiнь, необхiдних для управлшня педагогiчним процесом;
- ступiнь розвиненосп професiйно-значущих комунiкативних якостей та емпати, емоцiйний настрiй у процесi методично! роботи;
- креативнють, здатнiсть до прийняття i творчо! реалiзацi! управлшських рiшень;
- оцiнка можливостей методично! роботи в управлшш формуванням управлшсько! культури викладачiв технiчного коледжу в режимi особистiсно-орieнтованого навчання.
При визначенш рiвня сформованостi управлiнсько! культури виокремлювався ступiнь сформованостi !х конструктивних, оргашзацшних i комунiкативних умiнь, креативних i рефлексивних здiбностей, що концентрують у собi як спецiальнi риси, так i якостi, необхiднi викладачу техшчного коледжу для виконання управлiнсько! дiяльностi, управлiння формуванням управлiнсько! культури, активiзацi! його особисто! позицi! в методичному процесс так i загальнi (актившсть, iнiцiативнiсть, самостiйнiсть, оригiнальнiсть суджень, самокритичшсть i т. д.).
У ходi роботи використовувалися статистичнi методи. Це насамперед стосувалося контрольних завдань, оскшьки об'eктивнi результати обробки могли бути отримаш тiльки за наявностi оцшок вiдповiдей i дiй викладачiв. Широко використовувалися тести й контрольш роботи рiзних типiв i рiвнiв складносп.
Обробка даних проводилась за единою програмою, що дозволяло одержати однаковий набiр статистичних даних. Значна увага придшялась статистичнiй вiрогiдностi. З метою забезпечення позитивно! динамши рiвня вiрогiдностi дослiдного навчання.
Аналiз зiбраних даних i спостереження за педагогiчно! дiяльнiстю викладачiв виявив суттевi вiдмiнностi в рiвнi розвитку !х управлiнсько! культури. Наявна тенденщя зростання негативного ставлення до методично! роботи з накопиченням педагопчного досвiду: якщо «позитивне» ставлення викладачiв до 5 рокiв стажу виявляе 19,2 %, то тсля викладання 5 та 10 роюв - 14,0 % та 11,1 % вщповщно; «негативне» ставлення виявляе на початковому етапi педагогiчно! дiяльностi 6,2 % викладачiв, пiсля 5 роюв стажу - 11,2 % , а тсля 10 роюв стажу цей показник вже становить 13,0 %.
Бшьше 20 % опитаних викладачiв продемонстрували негативне ставлення до методично! роботи, що дозволяе говорити про вщсутнють у них штересу до оволодiвання знаннями, необхщними для прийняття управлiнських рiшень, виконання управлшських функцш у педагогiчному процесс
Цi вiдмiнностi зумовленi характером поеднання якостей !х особистостi, що визначаються якiстю оволодiння знаннями з теори управлшня педагопчними процесами i вщношенням !х до виконання управлiнських функцш в навчально-виховному процесi. Виявленi вщмшносп управлiнсько! культури дозволили видiлити чотири типи викладачiв.
У викладачiв першого типу поеднання якостей особистостi, що проявляються в навчальнiй дiяльностi, визначаеться !х високою якiстю i забезпечуе систематичний устх в засвоеннi знань з теори управлшня та набутп досвщу управлiнсько! дiяльностi. В цьому випадку передумовою формування управлiнсько! культури е отримання високих результатiв i досягнення успiху в процесi навчально! роботи i рiзних видiв управлшських дш у педагогiчно! сферi.
Викладачi другого типу демонструють поеднання важливих якостей особистосп, що дозволяе отримати вiдносно висок результати i досягти успiху в оволодшш управлiнськими функцiями педагопчно! дiяльностi. 1х iнтереси пов'язанi з деякими сферами педагопчного менеджменту та окремими видами практично! роботи з метою прийняття управлшських рiшень i !х виконання.
Недостатньо розвинений iнтерес до управлшсько! дiяльностi в педагогiчнiй сферi виявляють викладачi третього типу, в яких важливi якостi особистостi, що визначають якiсть засвоення теори управлшня, вступають у протирiччя. Наприклад, гарш потенцiйнi можливостi в засвоеннi знань з теори управлiння сприяють, при здшсненш рiзних видiв практично! роботи, появi iнтересу до управлiнсько! дiяльностi у педагогiчнiй сферi, однак недостатньо розвинена самооргашзащя гальмуе розвиток управлшсько! культури, ускладнюе формування управлiнського стилю дiяльностi.
Викладачi з негативним поеднанням якостей особистостi, що визначають яюсть засвоення знань з теорi! управлшня педагопчними процесами i досвiду практично! управлшсько! дiяльностi вiдносяться до четвертого типу. 1х iнтереси з процесом формування власно! управлiнсько! культури не пов'язаш.
Аналiз отриманих даних тд час анкетування i систематичного спостереження дозволяе говорити про вщмшносп управлшсько! культури викладачiв видiлених типiв.
У викладачiв першого типу добре розвинеш пiзнавальнi i професiйнi iнтереси, як результат цього - яскраво виражений штерес !х до управлiння навчально-виховним процесом i рiзних видiв управлшсько! дiяльностi. Gднiсть пiзнавальних i професшних iнтересiв проявляеться в бажаннi викладачiв не лише оволодiвати теорiею управлшня, а й набувати досвщ прийняття управлшських ршень. Викладачi цього типу характеризуются легкiстю засвоення знань з теори управлшня, високою самореалiзацiею, що проявляеться в !хнш активностi та самостшносп дiй пiд час рiзних видiв педагогiчно! дiяльностi (в т.ч. i виконаннi управлiнських функцiй).
У викладачiв другого типу iнтереси до отримання знань з теорi! управлшня виражеш на достатньому рiвнi. Разом з цим викладачi цього типу проявляють недостатню самоорганiзацiю, що проявляеться в небажанш систематично оволодiвати теоретичними знаннями у ходi методично! роботи. Можливосп таких викладачiв до засвоення навчально! iнформацi! створюють пiдrрунтя для виникнення iнтересу до прийняття управлшських ршень, однак, несистематична, недбала участь у методичних заняттях зумовлюе появу прогалин у !хшх знаннях з теори управлшня навчально-виховним процесом ^ як наслщок цього, зниження штересу до управлiнсько! дiяльностi (в т.ч. до надбання управлшського стилю). 1нтерес до методично! роботи, спрямовано! на управлшня формуванням управлiнсько! культури, у таких викладачiв мае поверховий характер.
Викладачi третього типу характеризуються невисоким рiвнем управлiнсько! культури. Це проявляеться передуем спрямованiстю !х професiйних установок, негативним вщношенням до виконання управлшських функцш у педагогiчному процесi. Викладачам ще! групи властива належна стараннють, певна органiзованiсть, сприйнятливiсть до вимог управлшсько! дiяльностi. Однак у них слабо розвинений штерес до практично! роботи прийняття i виконання управлшських ршень, а бшьшють часу витрачаеться ними на дiяльнiсть, не пов'язану з методичною роботою i самоосв^ою в галузi управлiння навчально-виховним процесом, формуванням !х управлiнсько! культури.
Викладачi четвертого типу мають слабо виражеш шзнавальш iнтереси, в тому чи^ й до управлiнсько! дiяльностi в педагопчнш сферi. У них втрачено, в основному, прагнення до яюсного оволодiння знаннями з теорi! управлшня i набуття управлiнського стилю дiяльностi у процесi методично! роботи (в т.ч. й до формування власно! управлшсько! культури).
Все вище зазначене свщчить про наявшсть зв'язку мiж якостями особистостi i характером !х управлiнсько! культури. Ця залежнiсть проявляеться в тому, що своерщшсть культури визначаеться характером особистiсних якостей, яю впливають на якiсть оволодiння викладачами теоретичними знаннями i накопиченням досвщу практично! дiяльностi, i до управлшня, зокрема.
ТЕОРШ I МЕТОДИКЛ ПIДГОТОВКИ ВИКЛAДAЧIВ ВИЩИX HAВЧAЛЬHИX ЗAКЛAДIВ
Пiд чaс експеpиментy бyлa виявлета зaлежнiсть мiж piвнем знaнь, пpaктичниx yмiнь, вiдношенням до yпpaвлiнськоï дiяльностi i нaявнiстю yпpaвлiнськоï кyльтypи y виклaдaчiв теxнiчного коледжy.
Виклaдaчi, вiдповiдaючи нa зaпpопоновaнi пигання aнкети, пояснювaли вiдсyтнiсть в нж iнтеpесy до методично1' pоботи i пpaктичниx видiв yпpaвлiнськоï дiяльностi тим, що бiльшiсть з ниx не володдать вмiннями aнaлiзy, yзaгaльнення, мaють низький piвень зaгaльного зaпaсy зтань з теоpiï yпpaвлiння, не вмдать paцiонaльно мислити, мipкyвaти сaмостiйно, pозмipковyвaти, пpиймaти yпpaвлiнськi piшення». Бiльшiсть вкaзaли, що «нaвченi дiяти зa шaблоном, згiдно з визнaченим aлгоpитмом», «методичне нaвчaння мae 6ути пpивaбливим, цiлеспpямовaним нa yпpaвлiння педaгогiчним пpоцесом i оволодшня методикою виконaння yпpaвлiнськиx функцш, a не фоpмaльним, як це бyвae зaзвичaй», «потpiбно дaвaти мaксимyм знaнь зa мiнiмyмy нaпpyження ^и ïx зaсвоeннi, не допyскaти пеpевaнтaження тa пеpевтоми нa методичниx зaняттяx».
Бiльше половини опитaниx виклaдaчiв вщзшчили необxiднiсть змiни xapaктеpy методично!' pоботи, вкaзaли нa фоpмaльний xapaктеp, вщсутшсть умов для нaкопичення досвiдy yпpaвлiнськоï дiяльностi. Знaчнa чaстинa виклaдaчiв, що пpиймaли yчaсть в опитyвaннi, зaзнaчили необxiднiсть моделювaння ситyaцiй для pозвиткy твоpчого мислення, сaмостiйностi тa iнiцiaтивностi, коли пошук виxодy з ниx зaкpiплюe досвiд yпpaвлiнськиx дiй i нaбyття yпpaвлiнського стилю. Cеpед вщповщей пеpевaжaють: «недостaтньо нaвичок твоpчого мислення й дiяльностi», «не вистaчae сaмостiйностi тa оpигiнaльностi думок i дш», «вiдсyтнiсть yпpaвлiнськиx вмiнь», «пpaктикyвaти зaвдaння з метою pозвиткy вмiнь поpiвнювaти, спiввiдносити фaкти, pобити висновки», «потpiбно бiльше пiдкpiплювaти теоpiю пpaктикою, aктивiзyвaти сaмостiйнiсть i твоpчiсть зa допомогою моделювaння пpоблемно-pольовиx ситyaцiй, yпpaвлiнськоï спpямовaностi».
Cеpед опитaниx виклaдaчiв бiльше тpетини говоpить пpо необxiднiсть зв'язку теоpiï i пpaктики, сaмостiйноï твоpчоï pоботи, pозвиткy пiзнaвaльниx здiбностей i вмшь пpaцювaти з piзними джеpелaми iнфоpмaцiï.
Виклaдaчi вiдзнaчaють недостaтню pозвиненiсть умшня сaмооpгaнiзaцiï до методичноï pоботи, нaбyття пpaктичного досвiдy, невмiння сaмостiйно виконyвaти твоpчi зaвдaння, нестaчy yмiнь сaмостiйно i нестaндapтно pозв'язyвaти постaвленi пеpед ними yпpaвлiнськi зaдaчi. Всi щ пpоpaxyнки негaтивно впливaють не лише m зaсвоeння теоpетичниx знaнь, a й та вiдношення до piзниx видiв методичноï pоботи, i як таслщок цього, вiдсyтнiсть достaтнього piвня сфоpмовaностi yпpaвлiнськоï кyльтypи.
Зaлyчення виклaдaчiв до пpaктичноï pоботи щодо фоpмyвaння yпpaвлiнськоï кyльтypи в педaгогiчнiй сфеpi е склaдним, динaмiчним i тpивaлим пpоцесом. Розглядaючи yпpaвлiнськy кyльтypy виклaдaчiв як вaжливy склaдовy нaвчaльно-виxовноï дiяльностi, ми виxодили з того, що pозpобити пpогpaмy дослiдно-експеpиментaльноï pоботи з фоpмyвaння цього склaдного особистiсного yтвоpення неможливо без чiткого пpедстaвлення ^о мipy пpоявy ïï в педaгогiчномy пpоцесi тa пiд чaс piзниx видiв методичноï pоботи.
Зaгaлом у пpедстaвленняx виклaдaчiв мaють мiсце позитивш очiкyвaння вiд методичноï pоботи. Пщсумки опитyвaння покaзaли, що yсi виклaдaчi yсвiдомлюють знaчимiсть методичноï pоботи в ïx ^офесшному стaновленнi, необxiднiсть дбaйливого стaвлення до yпpaвлiнськоï дiяльностi як pезеpвy ефективностi ïx пpaктичниx дш. Ha жaль, лише 20,8 % виклaдaчiв бaжaють aктивно бpaти yчaсть у виконaннi yпpaвлiнськиx фyнкцiй. ^и цьому 28,7 % з ниx вiдмiтили, що не готовi до цього виду pоботи.
У xодi експеpиментy були виявлеш:
• сгавлення виклaдaчiв до методичноï pоботи з метою фоpмyвaння ïx yпpaвлiнськоï кyльтypи тa пpичин, якi пояснюють негативне i пaсивне стaвлення до пpaктичноï pоботи стосовно виконaння yпpaвлiнськиx функцш у нaвчaльно-виxовномy пpоцесi;
• уявлення виклaдaчiв теxнiчного коледжу пpо сутшсть yпpaвлiнськоï кyльтypи як вaжливоï склaдовоï ïx пpофесiонaлiзмy;
• зaлежностi мiж фоpмaми, зaсобaми оpгaнiзaцiï piзниx вцщв методичноï pоботи i xapaктеpом сгавлення виклaдaчiв до неï i зaгaлом до yпpaвлiння фоpмyвaнням yпpaвлiнськоï кyльтypи пiд чaс методичноï дiяльностi.
Hay^ßi зaписки. Cеpiя: педaгогiкa. - 2016. - № 2.
191
ТЕОР1Я I МЕТОДИКА ШДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ НАВАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В Встановлено, що формування управлiнсько! культури викладачiв засобами методично! роботи багато в чому залежить вщ того, наскiльки конкретнi !х уявлення про !! сутнiсть i значення в професiональному становленнi, створеш оптимальнi умови для прояву цього складного особистюного утворення викладачiв в процес рiзних видiв управлiнсько! дiяльностi. Враховуючи цi факти, ми намагались з'ясувати, як викладачi усвiдомлюють значення управлшсько! культури у власному професшному зростаннi, яка залежнiсть мiж рiвнем управлiнсько! культури та успiшнiстю власно! професiйно-педагогiчно! дiяльностi. На основi зiбраних даних виявленi рiвнi сформованостi управлшсько! культури у викладачiв технiчних коледжiв (див. табл. 1).
Таблиця 1
Р1вт сформованост1 структурних компонент1в управлшсько! культури_
Рiвнi Структурш компоненти управлiнсько! культури (у %)
мотивацшно-цiннiсний когштивний креативно-дiяльнiсний комушкативно-операцшний оцшно-рефлексивний
КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ
Високий 16,0 13,3 14,9 12,2 9,6 10,2 7,0 3,3 11,7 15,3
Середнiй 43,6 35,7 41,5 39,8 25,5 18,4 6,2 9,6 24,5 29,6
Низький 40,4 51,0 43,6 48,0 64,9 71,4 46,8 7,1 63,8 55,1
Результати продемонстрували недостатньо висок показники сформованосп структурних компонента управлшсько! культури викладачiв технiчних коледжiв. Це свiдчить про те, що методична робота не повною мiрою забезпечуе формування стшкого iнтересу до реатзаци управлiнського аспекту педагогiчно! дiяльностi, усвiдомлення практично! значущостi цього складного особистюного утворення в шдвищенш якост педагогiчно! працi.
Причини такого стану речей потрiбно шукати в недооцшщ з боку викладачiв виховних можливостей методично! роботи, неготовност бiльшостi з них реалiзувати управлiнськi функцi! в навчально-виховному процесi. На рiвень управлшсько! культури викладачiв технiчного коледжу негативно впливае вщсутнють систематично! та цшеспрямовано! методично! роботи з розвитку стшко! позитивно! мотивацi! до управлiнсько! дiяльностi, органiзацiйних здiбностей у ходi виконання рiзноманiтних !! видiв i формуванню !х iнтересу до якiсного виконання управлшських функцiй у педагогiчному процесс
Ступiнь управлiнсько! культури багато в чому визначаеться спрямованiстю завдань методично! роботи на особистють викладача, характером його мотивiв, потреб, установок i цiннiсних орiентацiй, емоцiйним налаштуванням на вивчення теори управлiння педагогiчними процесами i оволодiння методикою управлiнсько! дiяльностi. Важливу роль вiдiграе усвiдомлення викладачами значущостi теорi! управлiння педагогiчним процесом в !х професiйному зростаннi i самоствердженнi в професiйнiй дiяльностi. Рiвень управлiнсько! культури багато в чому визначаеться тим, наскшьки викладачi активно беруть участь в рiзних видах методично! роботи.
Подолання цих недолшв у педагогiчно! практищ технiчного коледжу зумовлюе впровадження в методичний процес спецiально розроблено! моделi системи управлiння формуванням управлiнсько! культури викладачiв пiд час рiзних видiв методично! роботи.
За результатами проведеного дослщження серед викладачiв технiчних коледжiв можна говорити, що реалiзацiя вищезазначених проблем потребуе нових пiдходiв до оргашзаци та проведення методично! роботи в коледжах, яю забезпечують еднють наукового знання та методичного навчання, адаптацiю викладачiв до управлiнсько! дiяльностi в освiтнiй сферi, стимулювання позитивно! динамши рiвня !х управлiнсько! культури та творчого виршення професiйних проблем.
ТЕОР1Я I МЕТОДИКА П1ДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В Вивчення та ан^з стану дослщжувано! проблеми показали, що основними завданнями в системi осв^ньо! практики е:
- усвiдомлення викладачами ролi й значення управлшсько! культури як важливого фактора формування !хнього професiйного образу та готовностi до творчо! професшно-педагопчно! працi (особливо !! управлiнського аспекту);
- створення сучасно! системи управлiння формуванням управлшсько! культури в умовах технiчного коледжу засобами методично! роботи;
- опанування методикою й технолопями управлiнсько! дiяльностi;
- забезпечення оптимальних органiзацiйно-педагогiчних умов для реалiзацi! системи управлiння формуванням управлшсько! культури викладачiв засобами методично! роботи техшчного коледжу;
- опанування вмшнями самоконтролю досягнень у шдвищенш рiвня управлiнсько! культури як важливого чинника професшного зростання та самооргашзаци управлiнсько! дiяльностi викладачiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Калшша Л. М. Науков1 основи та функцп процесу управлшня загальноосвггшми навчальними закладами: навч. поабник / Л. М. Калшша, В. I. Маслов - Тернопшь: Астон, 2007 - 134 с.
2. Крижко В. В. Аксюлопчний потенщал державного управлшня освгтою: навч. поабник / В. В. Крижко, I. О. Мамаева. - К.: Освиа Укра!ни, 2005. - 224 с.
3. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором / В. О. Сухомлинський. - К.: Рад. школа, 1988. - 284 с.
REFERENCES
1. Kalinina L. M. Naukovi osnovy ta funktsiyi protsesu upravlinnya zahal'noosvitnimy navchal'nymy zakladamy: navch.posibnyk [Scientific bases and features of the management of secondary schools], Ternopil', Askon, 2007. 134 p.
2. Kryzhko V. V. Aksiolohichnyy potentsial derzhavnoho upravlinnya osvitoyu: navch.posibnyk [Axiological potential of the government education], Osvita Ukrayiny, 2005. 224 p.
3. Sukhomlyns'kyy V. O. Rozmova z molodym dyrektorom [A conversation with a young director tekst], Kyiv, 1988. 284 p.
УДК 370.67.98.
Л. О. САВЧЕНКО
ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ВИЩ1Й
ПЕДАГОПЧНШ ШКОЛ1 ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
Розкрито проблему впровадження продуктивних технологгй у практику роботи вищо'1 педагог1чног школи. Показано, що технологгя продуктивного навчання базуеться на основI практичного досвгду, що допомагае студентам у Iхньому професгйному пошуку, виргшеннг соцгальних, освгттх, психологгчних I культурних проблем. Учасники продуктивного навчання беруть на себе контроль I самоконтроль за навчанням, використовують р1зн1 методи (колаж1, рольовI 1гри, проектне навчання, вправи, що мгстять ¡нформацгйнг та комунгкативнг медгатехнологИ). В1дзначено, що в системI продуктивного навчання вгдбуваеться якгсне оцгнювання 1ндив1дуального освгтнього процесу, що ф1ксуе особисте просування кожного учня в1дпов1дно до персональних завдань I якостг продукту. Акцент в оцгнюваннг робиться на вмгннг використовувати знання, 1нформац1ю в ргзних видах дгяльностг.
Ключовi слова: продуктивш технологи, професгоналгзм, тдвищення якостг освти, педагоггчна дгагностика.
