CC BY
19
файли називаються слайдами. 3i спещально видшених б1блютечних мультимедшних фонд1в студенты мають змогу завантажити файли як в МПЗ формат!, так i мультимедшш файли i вивчати анатомчш особливосп мушжв без викладача.
Ще одшею формою застосування шдкастшгу у ветеринара е озвучування анатом1чних особливостей того чи ¡ншого органу рпиих те арии. Це дае змогу викладачев1 гад час лекци порт шов ати анатсмчш особливосп рпних тварин, не вдаючись до ix детального опису. Передбачаеться, що якщо студент забуде ту чи ¡ншу ¡нформащю, BiH зможе в оперативному режим ii' почути, використовуючи гадкастшгову систему. Професивним з педагопчно1 точки зору е поеднання пщкаспнгу i вщеокастшгу у так званий вщеотдкаспнг. При цьому студента мають змогу не ходите в анатомчш музе! i вивчати анатомю у трьохвимрнолгу об'ем1 у зручних умовах перед моштором комп'ютфа.
Зпдно з даними офщшного сайту Коро.швського ветеринарного коледжу [4], тдкастшгов1 профами популярш серед його студент. Основними позитавними моментами використання гадкастшгу можна назвати:
- стимулювання газнавально! д1яльносп, що виражаеться комбшованим вивченням навчального матер1алу з улюбленою музикою тощо;
- можлишеть багаторазового прослуховування незрозумшо1 шформацп;
- можливкть прослуховування в будь-якому мещ i в будь-який час;
- можливкть сслскцп навчального матер1алу,
- можливкть самостшно вибирата навчальний темп;
- можливкть самонавчання.
До негатив них момента використання пщкаспнгу варто вщнеста вщволжання гад час перебуваиня в зонах з шдвищеним транспортним рухом, а також негативний вплив навушниыв на слух студент.
ЛИТЕРАТУРА
1. Матвкнко О. В. Cipaierii розвитку середньо'1 осетш у крашах Европенського Союзу: Монограф1я. -К.: JleHBiT, 2005. -381 с.
2. Сбруева А. А. Тенденци реформування середньо! ocBim розвиненнх анптомовннх краш в контексп глобашзагц! (90-ii pp. XX -початок XXI ст.): Монограф1я. - Суми: Козацькнйвал, 2004. -499 е.
3. [Електроннийресурс]. -Режим доступу: www.rcvs.org.ua
4. [Електроннийресурс]. -Режим доступу: www.rvc.ac.uk
5. Mobile technologies and learning: A technology update and m-learning project summary. Attewell J. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.m-learning.org/docs/19 April, 2007
6. Podcasting, student learning and expectations. Tynan B. and Colbran S. 23rd annual ASCILITE conference: Who's learning? Whose technology? [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ascilite.org.au/conferences/19 April, 2007.
7. Dictionary of С ontemporary English/Longman/Pearson Education Limited, 2005. -112 p.
Тетяна КОЗАК
ОСОБЛИВОСП ОРГАН13АЦ11 ПРОФЕСШНОТ П1ДГОТОВКИ СТАРШОКЛАСНИК1В У ПРОФ ЕС1ЙНИХ СПЕЦ1АА130ВАНИХ УЧИЛИЩАХ
Н1МЕЧЧИНИ
У cmammi охарактеризовано особпиеосгт оргашзацй професшно! тдготовки старшокпасште у професШних спецштзованих учшшщах Шмешини. Визначено основш Ьс типа, проанатзовано переваги та недошки, професШних спещатзованш училищ пор1вняно з дуальною системою професшно! oceimu.
Кардинальш змши, що вщбуваються протягом останнього часу в нашому cycni.ibCTEi. входження Украши у евповий геопол1тичний та освшшський проспр вимагають змш в оргашзацй тдготовки сиещшпспв у середгах i вищих закладах освгги. У зв'язку з цим зростае необхщшетъ фунтовного анал1зу та ефективного використання кращого заруб1жного доевщу. У цьому контекст! важливим для Hanioi держави е доевщ Шмеччини - крайни з високоефективною системою професшно1 ocBim
Проблема професшно! освгги НЪлеччини е предметом дослщження багатьох в1тчизняних
i заруСпжних дослщншав: Н. Абашыной, I. Аюмовой, Г. Андрощука, Л. Бикасовой, В.Кларша, Р.Арнольда, У. Бека, X. Беннера, В.Грайнфта, Г.Грунера, А. Келя, Г. Кершенштайнера, В. Лемперта, G. Мунха, Г. Патцольда, X. Фюра, Р. Цедлера, О. Щербак, В. Штратенверта й ш.
Структура системи професшно1 освш! Шмеччини е диференцшованою, про що свщчить наявшсть великоГ кшькосп професшних ocßiTHix заклад1в. 1нтфес для нашого дослщження стан овить професшш спещалповаш училища (Berufsfachschule).
Розкрити й ох арактер изув ати особливосп орган шцп професшно! гадготовки старшокласниюв у профсайних спещал1зованих училищах Имеччини е метою нашоТ craTTi.
Професшш спещал1зоваш училища (Berufsfachschule) - це, як правило, училища з повним тижневим навантаженням (Vollzeitschule) i тфм1ном навчання не мгнше одного року. Необхщною умовою вступу до цюго навчального закладу е наявн1сть атесгата про заинчення середньоГ осв1ти першого ступеня.
Постшна конференщя MiHicrpiE осв1ти i культури федеральних земель Шмеччини (Ständige Konferenz der Kultusminister der Länder in der Bundesrepublik Deutschland) розробила таке визначення: «Професшне спещал1зоване училище е навчальним закладом, у якому професшне навчання тривае не менше одного року; в умов ах вступу не передбачено наявшсть попереднього виробничого досвщу або попередньо! професшноГ гадготовки в ¡нших професшних навчальних закладах. Основна мета професшного спещал1зованого училища -створення ycix необхщних умов учням для ефективного одержання загальних та спещальних знань з одше! або з декшькох визнаних державою професш» [3].
Уа профеайш спещалповаш училища, незалежно вщ статусу - державш чи приватш, гадлягають контролю з боку лишстерства ccbith i культури. Виняток становлять медичш школи, яы входять до складу лжарень та юпшк i готують майбутшх медсестер i caHiTapiB.
Профес1йн1 спе1ла.тшоваш училища можуть забезпечувати як однор1чну допрофесшну гадготовку, що сприяе одфжанню знань з певно! професн або групи професш та не надавати КЕал1фжаци спещал1ста, так i, навпаки, надавати иовну квал1фжац1ю та видавати свщоцтво про заинчення середиьо! професшно! освгги другого ступеня. У цьому раз1 терм1н навчання стан овить в1д 2-х до 3-х роыв, залежно вщ обрано1 професн. ycniuine складання випускних ¡спит надае можлив1сть вступу до ВНЗ [1, 51-62].
Профеайш спсн1ал13оваш училища подшяються, як правило, натри тиии:
1) професшш спещал1зоваш училища з повним тижневим навантаженням, випускники яких оволод1ваютъ квал1ф1кащю асистента з ображн професн та мож.тшрлггю вступу до вищих учбових заклад1в (Fachhochschulreife);
2) професшш спещал1зоваш училища, в яких учш оволод1вають пфеважно знаниями з одшеГ професн торгово-еконоMiчного спрямування;
3) профеайш спещал!зоваш училища, що надають допрофесшну гадготовку з одше1 або декшькох професш [6].
В училищах пфшого типу навчання тривае вщ 2-х до 3-х роив та здшсшосться за такими напрямами: «TexHiKa», «Природознавство i промислов1сть», «Економжа», «Домашне господ ар ств а i сощальне забезиечення», «Охорона здоров'я». «Гноземш мови», «Ресторанна справа», «Кулшар1я>>, «Мистептво, дизайн та арх1тектура», «Харчова промислов1сть», «Мода i одяг», «Туризм i органпагая дозвшля», «Спорт». У таких училищах навчаються переважно Ti старшокласники, KOTpi планують продовжити здобугтя осв1ти у професшних спещал1зованих училищах вищого р1вня (Höhere Berufsfachschulen), а noTiM у ВНЗ. Навчання заинчуеться складанням випускних ¡спггпв, яи включають: письмову, усну i практичну частини. Випускники професшного спещашзованого училища пфшого типу здобувають квал1ф1кащю асистента з обрано! про феей [6].
У сучасних умов ах до професшних спещал1зованих училищ другого типу вщносять торпвельш професшш школи (Kaufinänische Berufsschule) та економ1чш школи (Wirtschaftsschule). Навчання у цих училищах тривае два роки (10-11 класи) i заинчуеться складанням випускних ¡спипв. Обов'язковими предметами у таких училищах е «Шмецька мова», «Англшська мова», «Ре.шпя», «Соцюлопя», «Дшоводство», «Статистика», «Економжа гадприемства», «Народне господарство», «Облт>, «Проектна робота», «Спорт». Обов'язков! предмета на Riiöip - «Математика», «Французька мова», «Комушкащя в 6i3Heci» i занятгя на навчально-тренувальшй ф1рм1 [7; 8]. Зауважимо, що практичну гадготовку учш профеайних
спещшшованих училищ другого типу одержують на навчально-тренувальних ф1рмах (Lernfirma/Ubungsfirma/Juniorenfirma). Навчально-тренувальна ф1рма е ¡мтац1йною i становить спрощену модель реально д1ючо! фар ми в конкретнш сфер1 д1яльносп. Таи ф1рми працюють як реальш пщприемства i сгав працюють з ¡ншими ¡мтацшними ф1рмами Шмеччини та заруб ¡жшк краш (Польпц, Украши й ¡и.) за допомогою лисив, факав, електрониоГ пошти. Роль викладача с обмежеиою та полягае лише у гадтримщ учшв [9].
НайОшьш популярними е професшга спещал1зоваш училища третього типу. У них здшснюеться допрофесшна гадготовка старшокласниив. Осиовиим контингентом е випускники 9 класу головно! школи (Hauptschule). Навчання тривае вщ одного до двох роив та здшснюеться, як правило, за такими професшними напрямами: «Економ1ка», «Металурпя та техшка», «Ел ектр отехн i ка», «Виробництво вантажного транспорту», «Деревообробна промислов1сть», «Текстильна про ми словить», «Шыряна промислов1сть», «Готельне господарство» й ¡и. Заинчення такого двохр1чного училища прир1внюеться до заынчення реально! школи i надае можлив1сть навчатися у будь-якому училигщ другого ступеня. Ж правило, половина випускниив професшного спещал1зованого училища третього типу виявляе бажання продовжити навчання за дуальною системою професшно! освгга.
1з 90-х роив XX ст. спостершаеться тенденщя до збшьшення la.nbKocri бажаючих навчатися у професшних спещал13ованих училищах [3, 565]. Чисельшсть старшокласниив зросла вщ 266 084 (1992 р.) до 566 219 ойб (2006 р.) (табл. 1) [5, 178]. У 2006/07 навчальному poni було 290 175 випускниыв професшних с пе щ ал ¡зов аних училищ (табл. 2).
Таблищ 1
Динашка зростання тлъкосш старшоклаениюв профеаших спещамзованихучилищ
Шмеччини (з 1992 по 2006pp.) *
Роки Кшьысть старшокласниив (у тисячах)
1992 266 084
1995 316 853
1998 383 231
1999 391 943
2000 415 310
2001 425371
2002 452 250
2003 498 275
2004 541 830
2005 560 656
2006 566 219
*Джерело: Statistisches Bundesamt // Bildung und Kultur. Berufliche Schulen. - Wiesbaden, 2007. -S. 319.
Зважаючи на кшыасть учшв, що навчаються у професшних спещал1зованих училищах, ми дшшли висновку, що щ училища роблять св1й самостшний внесок у шмецьку систему професшно! освгги i в жодному раз1 не е резерв ним мехашзмом для дуально! системи осв1ти Шмеччини (де професшна гадготовка здшснюеться паралельно у професшних школах та на гадприемовах).
Проте, незважаючи на розмаитя професшних спещал1зованих училищ i збшьшення кшькосп бажаючих навчатись у них, необхщно акцентувати увагу не лише на перевагах, а й на незначних недол1ках професшно! осв1ти, зд обуто! старше класниками в таких училищах. Ми подшяемо точку зору шмецького дослщника Г. Феллфа, котрий, поршнюючи оволод1ння основами професй' у торпвельиш i техшчнш сффах профеайного спещал1зованого училища та дуально! системи професшно! освтт Шмеччини зауважуе, що професшна гадготовка, здобута у таких училищах, е дещо пршою, шж у дуальн1й систем! освгги. На думку дослщника, це зумовлено в1дсутн1стю можливосп одфжання професшно! шдготовки безпосфедньо на робочому Mici;i (нашдприемсге1), нестачею техшчного устаткування тощо [2, 17-23].
1нший шмецький вчений Б. Майфорт, вивчаючи р1вень пщготовки у галуз1 медичного обслуговування i сощального догляду, виокремлюе Taxi ж недолжи, що й Г. Феллер, наголошуючи на недостатньому практичному застосуваиш здобутих теорегачних знань i навичок у професшних спещал1зоваиих училищах [4, 141-166].
Табдищ 2
Тпфорлшщя про юлыёсть шюл кзж/е учшв та выпускник! в професшних спещамзованихучилищ (станом на 2006/07 наечальнийрт) *
Федеральш земл1 Кшьысть Кшьысть Кшьисть учшв Кшьысть
шил класш Загальна ильисть учшв Кшьисть шоземщв випускник ¡в 2006 року
Баден-В юртемберг" 529 5 213 120 504 16 671 80 341
Бавар1я 348 1 180 27 199 2 101 13 991
Берлш 74 824 17 852 2 558 6 435
БранденбурГ 58 676 13 706 60 4 568
Бремен 18 232 4 648 931 2 077
Гамбург 46 493 11 808 2 379 7 754
Гессен 121 1 251 26 239 4 216 11 543
Мекленбург-Передня Померашя 57 538 11 559 55 3 769
Нижня Саксошя 233 2 798 61 159 3 122 37 594
ГПвтчний Рейн-Вестфал1я 310 6 457 144 670 16 209 62 357
Рейнланд-Пфальц 85 1 096 26 062 2 576 19 220
Саар 40 181 4 363 433 1 680
Саксошя 240 1 960 40 778 247 14 857
Саксошя-Ангальт 142 863 18219 131 7511
Шлезвп-Голыитейн 138 644 14 593 857 7 019
Тюршпя 108 1 182 22 860 71 9 459
Загальна ильюсть 2 547 25 588 566 219 5 2617 290 175
*Джерело: Statistisches Bundesamt // Bildung und Kultur. Berufliche Schulen. - Wiesbaden, 2007. -S. 178
Аналгз наукових матер1ал1в, документальних джерел, вивчення досвщу фаховоК гадготовки старшокласниюв у професшних спсщалгзованих училищах Шмеччини дае гадстави для висновку, що, незважаючи на ¡снування певних недолшв, щ навчалмп заклади користуеться високою популяршстю серед мол од i. 3 90-х роив XX ст. у крапп спостеркаеться тенденщя до покращення якосп професшно! практично1 пщготовки учн1в таких училищ зокрема у тор пв ел ьн о - еко но Mi чн i й сфер1. Це зумовлено створенням навчально-тренувальних ¡MiTaniiiHKi ф1рм навчання в яких максимально наближено до реальних умов. Тенденщя до збшьшення ылькосп учшв, Korpi бажають навчатись у професшних спещалгзованих училищах, пояснюеться й там, що ycniuiHe зак1нчення училищ першого типу надае ix випускникам можливклъ кар: сриого зростання i вступу у ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Euler D. Bekannt, aber nicht anerkannt - zur Weiterentwicklung der Berufsbildung in schulischer Trägerschaft. In GEW (Hrgs.), Krise und Aufbruch in der beruflichen Bildung. - Frankfurt am Main: GEW-Verlag, 2000. - S. 51-62.
2. Feller G. Berufsfach schulen - loker auf dem Weg zum Beruf. Berufsbildung in Wissenschaft und Praxis (BWP), 2,2000. -S. 17-23.
3. Führ Ch. Deutsches Bildungswesen seit 1945. - Bonn. -Inter Nationes, 1996. -342 S.
4. Gesetz zur Ordnung des Handwerks (Handwerksordnung) in der Fassung der Bekanntmachung vom 28. Dezember 1965, zuletz geändert durch Art. 43 des Gesetzes vom 28. luni 1990 // Ausbildung und Beruf, Rechte undPflichten während der Berufsausbildung. - Bonn. - BMBW, 1992. - S. 42-64.
5. Statistisches Bundesamt // Bildung und Kultur. Berufliche Schulen. - Wiesbaden, 2007. -319 s.
6. Ausbildungsort Berufsfachschule. - Режим доступу: 29.10.2008 р.: <http://www.wissen.de/wde/ generatar/wissen/ressorts/bildung/ausbildung/index,page=...> - Заголовокз екрану. -Мова шмецька.
7. Stundentafel der Zweijärigen Wirtschaftsschule. - Режим доступу: 19.11.2008 р.: -<http://www.wirtschaflsschule-noerdlingen.de/cms/cms/front_content.php?idcat=129> - Заголовок з екрану. - Мова имецька.
8. Stundentafel Zweistufige Wirtechaftsschulé. - Режим доступу: 19.11.2008: - <http:ws.wsbs2-deg de/Wirtschaftsschule-D eggendorf-ZweistufigeWS-200-170.htm/> - Заголовок з екрану. - Мова нмецька.
9. Übungsfirmenarbeit. - Режим доступу: 19.11.2008. - <http:www.wirtschaflsschule-nördlingen. de/cms/iront_content.php?idcat=81> - Заголовок з екрану. - Мова шмецька.
Олена ЦИМБААЮК
СТАТУС ВЧИТЕА1В НАРОДНИХ ШК1АУ ДРУГ1Й РЕЧ1 ПОСПОАИТ1Й
(1920-1939 РР.)
V cmammi проанатзовано сощаяъно-поттичнш статус учите ni в Вопинського воеводства Полыщ у тжвоенний nepiod. Розгпядаються особаивосгш осв1тньо-шк1п.ьно1 nonimiuai пояьськсИ в кади у 1920-1939 рр.
I стори ко - п ед агопч ний аспект нашого дослщження зумовлюеться необхщшстю формування об'ективного уявлення про ¡сторичш шляхи розвитку педагопки. Педагопчний аспект проблеми полягае у виявленш специфш! становища вчител1в нар од них шил Волиш у 1920-193 0-i роки, коли край входив до Польсько! дфжави- ДругоК Peni Посполито!.
Дослщження ocBÍTHboi no.niTHiai польськоГ влади щодо нащональних меишин пев ною мрою BiicBÍT.ncHO у науково-icropiHHiix, публщистичних i мсглуарних пранях, яи торкалися coTFj ял ьн о - пол i тичних аспект тогочасного становища захщноукрашських земель, проблеми нащональних меншин у Полыщ. Однак, за винятком окремих фрагменту них матер1ал1в (наукових статей, тез, повщомлень на науково-практичних конференщях, замтж у мкцевш npeci), ще не створено фунтовно! пращ, яка би вщтворила багатофанну д1яльшсть численних волинських педагопв, kotpi Оагато зробили для збфеження i розвитку нащональних традицш, ocbíth, культури, Bipn.
Метою стагп е цшсне висвгглення статусу вчите.тпЕ народних шил на Волиш у 1920-1939 рр., коли край входив до Полыщ.
Мета дослщження зумовила таю завдання: проапалЬувати освггньо-шильну полггику польського уряду та сощально-екоhomihне становище вчителт Волинського воеводства у м1жвоенний пфюд.
Вщ початку польського правлшня в Захщнш УкраУт у 1919 р. почалося створення нових оргашв дфжавно! влади, в тому чиап в ocbítí. 3 nieto метою 4 чфвня 1920 р. сейм Полыщ прийняв закон «Про тимчасовий устрш шильних властей», а 13 липня того ж року - закон «Про акэдешчш школи». У другому закош докладно вщображено найважиив™ складов! д1яльносп ВИЗ у кра!ш, в i'x пере.нку були i льв1всьи (галицьи) ВИЗ: Ушверситет Яна Казимира, Льв1вська пол1техшка та Академ1я ветфинарп [9, 17]. На Волиш ВИЗ не функщонували. Вища освгга була у безпосередньому вщанш MÍHicrepcma в1росповщань i народно! ocbíth Полыщ.
Не менш важливим був червневий (1920 р.) закон «Про тимчасовий устрш шильних властей». У ньому зазначалося, що вище кер1вництво загальною о се ¡тою здн'кнюе у Полыщ míhíctp в1роспов1дань i народно! ocbíth. 3 щею метою територ1я держави (включаючи Захщну Украину) подшяються на шкшып округи, очо.пювят кураторами, права i обов'язки яких були 4Ítko визнячеш [4].
Загалом мережа ocbíth у мжвоенний пер i од у Захщнш Укра!ш, KpÍM вищеназваних закон1в, складалася на ochobí р1зних розпоряджень Ради míhíctpíb та мшктра в1росповщань i народно! ocbíth. Зпдно з цими актами, натеритори Захщно! Украши уторювалися два шильш округи (Льв1вський i Волинський), затвфджувалися обов'язки посадових oci6 у галуз1 ocbíth. Тфитор1ально JIbEÍECbKiift шкшьний округ охоплював Льв1вське, Сташслав1вське i Тфнопшьське воеводства, Волинський - одне Волинське воеводство.
