CC BY
39
защкавлення на низькому píbhí, 31,0% - на середньому i лише 23,8% - на високому. На жаль, зпдно з прийнятими критерiями в жодного з до^джуваних гiмназистiв не виявлено зацiкавлення моторизащею на дуже високому рiвнi.
^MÍ4ero, що загалом таке зацiкавлення найчастше проявлялось у переглядi телепередач, пов'язаних з моторизащею, та читанш журналiв на цю тематику. Рiдше опиташ гiмназисти вказували свою практичну актившсть, пов'язану з цiею галуззю техшки.
Отриманi данi пiдтвердили твердження дослвднишв, як займаються зацiкавленнями шкшьно! молод^ що iснуе диференцiацiя зацiкавлень залежно вiд статi. Згiдно з нашим до^дженням, набагато частiше моторизацiею щкавляться хлопцi, нiж дiвчата. Помiчено також вплив територiального походження на проявлений рiвень зацiкавлення моторизацiею, осшльки пмназисти, що досягали вищого рiвня, частше походили з мiста, нiж з села.
Подаш з великим скороченням результати нашого дослiдження виявили, що переважна бiльшiсть опитано! пмназшно! молод^ незважаючи на те, що мае можливють отримати права мотоциклiста чи велосипедиста, а у вщ 18 рокш навiть уже володiе власним транспортним засобом (моторолером, мотоциклом, автомобшем), не проявляе зацiкавлення моторизацiею, а отже, остання не займае ютотного мiсця в системi зацiкавлень учшв гiмназiй. Припускаемо, що немалий вплив на такий стан речей мае дидактично-виховна дiяльнiсть навчального закладу, де забракло, як стверджували гiмназисти, широкого кола гуртив за штересами, в т. ч. техтчних, якi би зумовлювали iнтерес до здобування найновших знань з рiзних галузей сучасно! технiки, включаючи моторизацiю.
«Сучаснш школi потрiбнi учнi, - пише Р. Ставшога - з вiдкритим розумом, ям будуть здатнi творити конструкцп, винаходи на мiру потреб i можливостей, а також актуального рiвня розвитку, а отже, учнiв з рiзноманiтними защкавленнями» [4, с. 31]. Защкавлення, як ми вже ввдзначали, збагачують життя людини, вони е силою, що змушуе li тзнавати свiт, здобувати найновiшi знання i творчо !х перетворювати та застосовувати, а також обертають вiд деморалiзуючого впливу нудьги i бездiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Frejman S. D. O zainteresowaniach technicznych trzynastolatków // Teoretyczne i praktyczne problemy
edukacji technicznej i informatycznej. - Rzeszów, 2003.
2. Zainteresowanie uczniów. Problemy psychologiczne i pedagogiczne / red. A. Gurycka. - Warszawa,
1961. - Cz. 2.
3. Sloniewska H. Psychologiczna analiza zainteresowan. - Poznan, 1959.
4. Stawinoga R. Aktywnosc twórcza we wspólczesnej edukacji // Nowa Szkola. - 2002. - Nr. 3.
5. Super D. E. Psychologia zainteresowan. - Warszawa, 1972.
УДК: 37.013.42: 331.56 (430)
О. М. ДАНЧЕНКО
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СИСТЕМИ СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОГ1ЧНО1 П1ДТРИМКИ БЕЗРОБ1ТНО1 МОЛОД1 У Н1МЕЧЧИН1 (50-1 РОКИ XX СТ. -
ПОЧАТОК XXI СТ.)
Дослiдженорозвиток со^ально! полтики, в Нжеччит, становлення законодавчог бази тдтримки безробтних, у тому числi молодi. Проаналiзовано розвиток, со^ально! педагогжи та со^ально-педагогiчноi тдтримки безробтноi молодi в цш кран у зазначений перiод. Висвiтлено сучасш заходи соцiально-педагогiчноi тдтримки безробтноi тмецькоiмолодi. Виокремлено етапи процесу оформлення концепцп соцiальноi полтики, ii системи со^ального захисту та особливостi соцiально-педагогiчноi тдтримки безробiтноi молодi в Нiмеччинi.
Ключовi слова: соцiальна полтика, со^альна педагог^а, со^альний захист, безробтна молодь, соцiально-педагогiчна тдтримка.
Е. Н. ДАНЧЕНКО
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ СИСТЕМЫ СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОДДЕРЖКИ БЕЗРАБОТНОЙ МОЛОДЕЖИ В ГЕРМАНИИ (50-Е ГОДЫ XX В. - НАЧАЛО XIX В.)
Исследовано развитие социальной политики в Германии, становления законодательной базы поддержки безработных, в том числе молодежи. Проанализировано развитие социальной педагогики и социально-педагогической поддержки безработной молодежи в этой стране в указанный период. Раскрыты современные меры социально-педагогической поддержки безработной германской молодежи. Выделены этапы оформления концепции социальной политики, системы ее социальной защиты и рассмотрены особенности социально-педагогической поддержки безработной молодежи в Германии.
Ключевые слова: социальная политика, социальная педагогика; социальная защита; безработная молодежь, социально-педагогическая поддержка.
O. M. DANCHENKO
THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SOCIAL AND EDUCATIONAL SUPPORT FOR UNEMPLOYED YOUNG PEOPLE IN GERMANY ( END OF THE 20th - BEGINNING OF THE 21st CENTURIES)
The development of social policy ( in Germany, establishment of legal framework supporting the unemployed, including young people are investigated).Tthe development of economic, social, social and educational support to youth the unemployed in Germany during the analyzed period is viewed; the current measures of social and educational support for unemployed young people in Germany is outlined.Main stages of the process of designing the concept of social policy its, social protection systems and features of social and educational support to unemployed young people in Germany.
Key words: social policy, social pedagogy, social protection, youth unemployment, social and educational support, Germany.
Знания icTOpii' виникнення та становления системи сощально-педагопчно! тдтримки безробино! молодi у Шмеччиш важливе насамперед для того, щоб осмислити сучасне становище ще! сфери, об'ективно прогнозувати основш тенденцп розвитку кра!ни у найближчому майбутньому. З щею метою необхвдно вивчити, як виникла сощально-педагопчна шдтримка безробино! молодi у Шмеччиш, як основш етапи вона пройшла у своему становленш, ям причини стримували, а як стимулювали !! розвиток.
Питання становлення i розвитку моделi сощального захисту, сощально! полиики та сощально! роботи у Шмеччиш е предметом до^джень О. 1ваново!, П. Сшкера, Г. Тренса, Т. Семигшо!, С. Юрiя, М. Шаварино!, А. Кудряченка. Напрямки професiйно! сощально-педагогiчно! дiяльностi та становлення соцiально-педагогiчно! освiти розглянуто в працях Ю. Пришляк. Системи сощального страхування у Нiмеччинi проанатзоваш Г. Григораш, Т. Григораш, В. Олшником, I. Субачовим.
Основнi парадигми сощально! держави сучасно! Нiмеччини, структура та побудова оргашзацш у робот з молоддю в кра!нi до^джено у працях А. Кудряченка, У. Д. фон Бройхт-Опперт, Ю. Грiйс. Типологiя молодiжних органiзацiй, методолопчш основи та пiдходи цих оргашзацш щодо роботи з молоддю, сощолопчш особливоси полiтико-правового регулювання життедiяльностi та соцiалiзацi! молодi, досвiд розробки i здiйснення молодiжно! полiтики у зарубiжних кра!нах, зокрема у Нiмеччинi, висвилено М. Головатим. Окремi питання юторичного розвитку нiмецьких земель до 1945 р. розглянуто С. Бобилевою [1, с. 265-497]; в Н. Черкашина розглянула загальнi тенденцп та особливоси свiтового економiчного розвитку, зокрема шмецького, з давнiх часiв до сьогодення [2, с. 64-186].
Розумiння сучасних напрямшв роботи сощально-педагопчно! пiдтримки безробино! молодi у Нiмеччинi через юторичну призму, а також вiдсутнiсть грунтовних дослiджень
виникнення та становлення сощально-педагопчно! тдтримки безробино! молодi у цш краiнi зумовили актуальн1сть обрано! нами теми статт!
Мета статтi - проаналiзувати процес становлення та розвитку сощально-педагопчно! тдтримки безробино! молодi Шмеччини у перiод вiд 50-х рокш ХХ ст. до сьогодення.
Шсля лiквiдацii фашистського режиму в травт 1945 р. в Нiмеччинi розпочалося вiдродження демократичних норм життя i поступово розвивалася соцiальна сфера. У першi повоeннi роки прiоритет надавався пенсшному страхуванню i страхуванню в разi хвороби iнвалiдiв вiйни, сиргг, осiб, як1 переслiдувалися фашизмом, б1женщв [3, с. 337]. У цих складних умовах за активного сприяння США проводилися реформи, що призвели до «шмецького економiчного дива», сформували соцiальну ринкову економiку i перетворили Н1меччину в могутню державу.
Оргатзатором економiчних перетворень був Л. Ерхард. У 1948 р. тд його керiвництвом була проведена грошова реформа. Таким чином, практично уа громадяни кра!ни перебували у рiвних стартових умовах [4, с. 353].
1 травня 1952 р. вступив у дш закон «Про створення Федерального ведомства працевлаштування та забезпечення безробиних», що започаткувало створення едино! оргашзацп зайнятост1 у ФРН. Посилена увага з боку держави до питань профконсультування виявилася у змiнах i доповненнях до закону «Про працевлаштування та забезпечення безробиних» вiд 3 квпня 1957 р., в якому профконсультування вважалось р1вноправним фаховим завданням, як i працевлаштування i забезпечення безробпних.
Профконсультування розглядалося, спочатку як надання порад та консультацiй з питань професшного вибору i було визначено монопольним правом Федерального ведомства пращ. З метою педготовки та полегшення проведення професiйного консультування йому передували загальш заходи з професшного шформування. Федеральне вiдомство працi могло самостшно обирати форми проведення цих заходiв: шкiльнi конференцп, батькiвськi вечори, читання доповiдей, видання брошур i настiнних календарiв, перегляд дiафiльмiв i фiльмiв, прослуховування платiвок i радюпередач, вiдвiдування виставок та екскурсiй.
У 50^ роки ХХ ст. для педлишв було розроблено велику кшьшсть iнформацiйних матерiалiв про iснуючi професп, видано професiезнавчi матерiали для профконсультанлв, батьк1в, учителiв. З 1955 р. в ус народнi та середш школи безкоштовно передавалися разом з журналами i брошурами настiннi календарi «Професп в малюнках». У шнщ цього десятилiття були створенi документальш фiльми, в яких розглядалися загальш питання вибору професи та певш професii з рiзних галузей (будiвництва, металообробки, медицини тощо), а також створеш серп професiезнавчих дiафiльмiв. Профконсультанти демонстрували !х на професiезнавчих заходах, зокрема у школах. Крiм того, щ фiльми транслювалися на телебаченш. Початок роботи пересувних виставок ознаменував новий етап розвитку профконсультування [5, с. 92].
На початку 60-х роив ХХ ст. внаследок бурхливого економiчного розвитку у Нiмеччинi було досягнуто повно! зайнятосл населення. Однак надалi темпи економiчного зростання падали, а в 1966-1967 рр. вибухнула перша тслявоенна криза. У зв'язку з цим було прийнято Закон «Про педтримку стабiльностi й економiчного зростання», що вiдомий як стабшзацшний закон.
З середини 60-х рошв вiдбувалися змiни у соцiальнiй сфер^ було вироблено единий пiдхiд до роботи з колективами клiентiв залежно вiд ступеня соцiального ураження. Сенс единого педходу полягав у тому, що у колективи осiб, як потребували психолопчно! п1дтримки, пiдбирали людей з однаковими або близькими сощально-психолопчними проблемами. Взаемодiючи у колективi, щ особи могли усвiдомити себе особистостями i згодом самостшно вирiшувати сво! проблеми [3, с. 337-338].
В кшщ 60-х рок1в Нiмеччина посша друге мiсце в свiтi тсля США за рiвнем промислового виробництва. Економiсти свiту змушенi були визнати, що ведбулося «нiмецьке економiчне диво». Досвед цiеi кра!ни передбачае суворе дотримання умов формування нацiонального ринкового господарства. Одшею iз вразливих верств населення у кожнш краiнi вважаеться безробпна молодь. Вiдповiдно до потреб того перюду було видано закон «Про педтримку у працевлаштуванш» (1969 р.), головним змютом якого стала випереджувальна, пiдтримувальна, цiлеспрямована полiтика на ринку пращ.
Причинами подальшого безробтя у ФРН було те, що у 1973 i 1981 роках ввдбулося пiдняття цiн на нафту що зумовлено загалом зростання цiн. У 1971-1973 р. труднощi посилилися кризою золото-доларового стандарту. Нiмеччина як i iншi кра!ни Заходу, зiткнулася з явищем стагфляци: висок1 темпи зростання щн при спадi виробництва i скороченнi зайнятостi, чого ранiше не спостерталося [2, с. 143-144].
На виклик часу, який вимагав б№шо! превенци, профконсультацiйнi кабiнети були створеш на великих пiдприeмствах, що псно ствпрацювали зi школами та профконсультацшними центрами i пiдтримували вiддiли полиехшки пiдприeмства у проведеннi профорieнтацiйних заходiв. В цей час з'явилася посада учителя з профконсультування у старших класах шк1л, завдання якого полягало допомагати директору у справах профконсультування i пiдтримувати зв'язок з тдприемствами та вiдповiдними профконсультацiйними центрами.
Змiни у економiцi 70-х рок1в призвели до переосмислення ролi держави у сферi сощально! п1дтримки вразливих верств населення, насамперед безробiтних. Вiдбувалися дискуси про користь системних пiдходiв у сощальнш роботi, були вiдпрацьованi основш моделi i виробленi принципи сучасного И розвитку на загальнонiмецькому рiвнi [6, с. 367].
Соцiальна робота i соцiальна педагогiка утверджувались як самостшш сфери. Соцiальну роботу стали пов'язувати з допомогою, доглядом i турботою стосовно до клieнта. Сощальний працiвник концентруеться на соцiальних проблемах ктенпв, шляхах i засобах, яю допоможуть йому вирiшити буденнi питания особистост! Вiн займаеться конкретним сощальним питанням п1доп1чного, шукае шляхи його виршення. Соцiальна ж педагогiка розглядае переважно питання безпосереднього виховання i становлення клiентiв. Так, наприклад, сощальний педагог мае за мету, щоб його ктенти — дiти - були виховаш у дусi кращих традицiй европейсько! культури, його ктенти юнацького вiку могли здобути европейську освiту, психiчно хворi люди могли б отримати все те, що дозволило б !м включитися у звичне життя суспiльства [3, с. 337—338].
У 1980-1982 рр. економша ФРН пережила третю, за тслявоенну iсторiю кра!ни циклiчну кризу перевиробництва. Особливiсть дiяльностi уряду на чолi з Г.Колем полягала в «пом'якшеному» варiантi консервативно! полiтики при стратепчнш лш!, спрямованiй на забезпечення прибутку великого капiталу.
Рiзкий спад динамiки економiчного зростання припав на початок 90-х рошв XX ст. Основними причинами цього були: несприятлива кон'юнктура на свiтовому ринку збуту, попршення конкурентоспроможиостi нацiональних товарiв, глобальний спад свтово! економiки. 1х доповнило об'еднання Нiмеччини 3 жовтня 1990 р. У п'яти нових землях кра!ни почались ринковi перебудови, як1 потребували величезних кап1таловкладень, що призвело до бюджетного дефщиту, збiльшения державного боргу.
Об'еднання НДР i ФРН вплинуло на к1льк1сть учасник1в Сп1лки державного i приватного тклування. Вона значно зросла, до И складу ввiйшли представники загальнодержавного рiвня, федеральних земель, вшьних мiст i округiв та числент громадськ1 оргатзаци. В робот! Спшки взяли участь навчальнi заклади, до^дницьш iнститути, установи практично! сощально! роботи.
Зпдно зi статутом Стлки !! метою було втшення вдей сощально! роботи, особливо там, де йшла мова про державну, громадську i приватну сощальну п1дтримку, допомогу молод й охорону здоров'я. I! основш завдання: висунення iнiцiатив у галузi соцiально! полiтики; вироблення практичних рекомендащй щодо здiйснения державно!, громадсько!, приватно! соц1ально! роботи; експертна дiяльнiсть у галузi соц1ального права; створення iнформацiйного банку для фах1вц1в; тдвищення квалiфiкацi! провiдних кадрiв i ствробиниюв у соцiальнiй сферi; п1дтримка значущих для соцiально! роботи наук; вивчення досвiду й оц1нка розвитку сощально! роботи в шших кра!нах; розвиток мшнародно! спiвпрацi i обмiну досввдом; видання праць та iнших публ^щй з питань соцiально! сфери [3, с. 338].
У 1997 р. з прийняттям оновленого закону «Про тдтримку у працевлаштувант» розпочався новий етап розвитку служби профконсультування, який увiйшов до Соц1ального кодексу III.
Шмеччина нинi е однiею з провiдних европейських соцiально орiентованих держав. Незважаючи на те, що вона мае давню традищю сощального страхування i виражений характер «субсидiарностi» (участь державного, недержавного та неформального секторiв
сощального захисту) i застосовуеться принцип «солвдарносп» («менша» структурна одиниця може звернутися до «бшьшо!» за тдтримкою у виконаннi сво!х функцш, не втрачаючи контролю над своею дiяльнiстю), у цiй кра!т виникли певш проблеми [7, с. 36]. Серед них:
• труднощi сощально-полпичного вирiвнювання нових i старих федеральних земель;
• попршення соцiального становлення громадян, свiдченням того е зростання безробтя, несприятливi тенденцп демографiчного розвитку, скорочення дотацiй на житло, висока квартплата, вщсутшсть необхвдних мiсць у сощальних установах для тимчасового перебування дiтей;
• збiльшення илькосл мпраттв, внаслiдок чого держава витрачае значш кошти на соцiальну допомогу та адаптащю !х у новому соцiально-економiчному просторi.
Для подолання молодiжного безробитя, яке зростае, держава проводить рiзнi заходи активно! полiтики на ринку пращ. В 1998 р. уряд Шмеччини затвердив програму невiдкладних заходiв, спрямовану на зменшення безробiття серед молодi [5, с. 101]. З 1999 р. група науковщв Федерального шституту професiйно! освiти (Bundesinstitut für Berufsbildung розробила певш положення, як сприяли реалiзацi! цiе! програми. Зменшення безробiття серед молодi вбачалося досягти, зокрема, шляхом створення достатньо! шлькосп мiсць навчання, особливо в нових землях, а також мюць навчання для молодi з вiдхиленнями у розвитку та розробки заходiв щодо змiцнення дуально! системи професiйного навчання.
До шнця 1999 р. у кра!ш було розроблено 268 проектгв, завдяки яким створено 9 тис. додаткових мюць професiйного навчання на тдприемствах. У заходах з продовження програми стимулюеться створення надалi позатдприемницьких мiсць професiйного навчання. У 2001 р. вступив у даю оновлений закон «Про сприяння освiтi», який значно розширив можливостi отримання державно! допомоги тим, хто навчаеться [8, с. 7-8].
Осюльки професшно-техшчна освпа мае важливе значения для майбутнього життя пращвника, дуже важливо, щоб у рамках дуально! системи професшно-техшчного навчання було забезпечено достатню шльшсть робочих мiсць для проходження виробничого навчання чи практики. Однак лише третина пiдприемств сприяе проходженню практики на виробництвi.
Кiлькiсть нових укладених договорiв про професiйно-технiчне навчання у 2002 р. скоротилась порiвняно з попередшм роком приблизно на 42 тис. i склала майже 572 тис. Станом на 30 вересня 2002 р. в кра!ш було 23 383 особи, як бажали пройти професшно-технiчну тдготовку на виробництвi, але не мали робочого мюця. Однак до юнця цього року вдалося майже зрiвняти попит i пропозицiю у цш сферi. Федеральний уряд ставить перед собою мету збшьшити шльшсть тдприемств, якi проводять професiйно-технiчну пiдготовку, та зупинити процес скорочення робочих мюць для проходження практики на виробництвг
Задля збiльшения кiлькостi робочих мюць для проходження виробничого навчання або практики на виробнищш пiдприемства i представники вiльних професiй з рiчним доходом до 500 млн. евро за кожну додатково взяту на навчання особу отримують пiльговi кредити на 100 тис. евро. Крiм цього, скасовуеться дiя положення на 5 рокгв про необхiднiсть проходити спецiальний курс навчання та складати юпит на наявнiсть професiйних знань i педагогiчних умiнь у пращвнишв пiдприемств, якi органiзовують професiйно-технiчне навчання [9, с. 264].
Федеральний уряд у 2003 р. у зв'язку з особливо складною ситуащею в нових землях знову профшансував у цш частит Нiмеччини майже 14 тис. робочих мюць для проходження виробничого навчання або практики на тдприемствах. У результата спещально! «наступально! кампан^'» вдалося вибороти додатковi мюця на виробництвi. Таким способом тдприемства i профспiлки пiдтримують термiнову програму зi скорочення безробiття серед молода в рамках яко! до початку 2003 р. допомогу отримали 514 тис. молодих осiб. У 2002-2003 рр. на дотацп до зарплат i заходи з тдвищення квалiфiкацi! щороку вид!лялось понад 1 млрд. евро.
Вимоги сучасного роботодавця е такими, що претендент на роботу не може обмежитися лише знаннями та навичками, здобутими у процес навчання. Рiзнi оргашзацп займаються питаннями тдвищення квалiфiкацi!. Бiльше половини вех заходiв у сферi пiдвищення професшно! квалiфiкацi! органiзовуеться i фiнансуеться тдприемствами. Крiм цього, iснуе велика кшьшсть пропозицiй щодо пiдвищення професiйно! квалiфiкацi! у мiжзаводських та позазаводських установах. Торгово-промисловi палати, а також стлки
i навчальт центри пропонують можливостi для тдвищення професiйно! квалiфiкацi! i приймають екзамени, пiсля яких видаються ввдповвдш свiдоцтва.
У сiчнi 2002 р. набрав чинност новий федеральний закон «Про сприяння у шдвищент квалiфiкацi!». Для спецiалiстiв, якi бажають удосконалити сво! знання i навички, дшсними е тi положення, що i для студентiв, котрим надаеться тдтримка вiдповiдно до федерального закону «Про сприяння освт» [9, с. 264-266].
У сери реформ Гарц 1-1У були змiни, спрямованi на реконструкщю та реформування центрiв зайиятостi, назву яких було змшено з Федерального ведомства пращ на Федеральне агентство пращ (початок дп з 1 ичня 2004 р.). Завдання реформи - принести новi можливостi працездатним громадянам завдяки мiнiмiзацi! бюрократизацi! та посиленню посередництва робочих мiсць [11, с. 4-5].
Ввдповвдно з розвитком сустльства та економiки за останш роки активiзувалась соцiально-педагогiчна дiяльнiсть, спрямована на тдтримку вразливих категорiй населення, зокрема молодь
Орiентацiя соцiально! роботи та сощально! педагогiки, традицiйно еклектичних за своею суттю, почала набирати мiждисциплiнарного характеру, оскшьки у сощально-педагогiчнiй роботi стало необхiдним використання результапв таких соцiальних наук, як полiтико-економiчнi основи теорi! держави i соцiально! полiтики, теорi! соцiалiзацi!, iнтерракцiоналiзму тощо.
У розумiннi нiмецьких дослвднишв проблем соцiалiзацi! особистостi соцiальна педагопка i соцiальна робота - це форми професшних дiй, якi визначаються принципами iндивiдуалiзацi! i змiн. Шмецью фахiвцi вважають, що цiлi, щншсш орiентацi!, завдання та методики як сощально! педагопки, так i для сощально! роботи повинш бути стльними. Але оскiльки практична дiяльнiсть мае свою специфшу, то для професшно! квалiфiкацi! соцiальних працiвникiв та сощальних педагопв властивi певнi акценти. У сферi сощально! роботи вони насамперед пов'язан з вирiшениям конфлiктних ситуащй, вирiвнюванням соцiального дефiциту, посередницькою мiсiею в умовах надання професiйно! допомоги. Однак це не е перепоною для спшьно! дiяльностi соцiальних пращвниюв i сощальних педагогiв у виршенш завдань соцiалiзацi! рiзновiкових груп населення кра!ни [10, с. 260-265].
Здайснений iсторичний аналiз процесу оформлення концепщ! соцiально! полiтики в Нiмеччинi, !! системи соцiального захисту та особливосп соцiально-педагогiчно! пiдтримки безробiтно! молодi дав можливють визначення наступнi складовi !! розвитку у перiод з 50-х рошв ХХ ст. до сьогодення:
• привернення уваги держави до проблем безробтя, вироблення цiлiсно! системи заходiв щодо надання гарантш сощально-правового захисту пращвникш;
• зародження цшсно! та профеайно! системи профорiентацi! та профконсультування;
• реалiзацiя програм сощально-педагопчно! д1яльност1 щодо попередження безробiття молода;
• цшеспрямована полiтика держави щодо попередження безробтя як складова системи осв1ти;
• попередження безробiття у молод1жному середовищi та соцiально-педагогiчна тдтримка безробино! молодо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бобилева С. Й. 1стор!я Нiмеччини з давшх ча^в до 1945 року / С. Й. Бобилева; за ред. Н. в. Бойцун. - Донецьк: РВВ ДНУ, 2003. - 528 с.
2. Черкашина Н. К. Економ!чна 1стор1я: навч. поибник / Н. Черкашина. - К.: ЦУЛ, 2002. - 193 с.
3. Чайковський М. в. Розвиток сощально! роботи Шмеччини кшця XIX ст. - ХХ ст. та сьогодення / М. в. Чайковський, О. М. Данченко // Науков! записки В!нницького державного педагопчного ушверситету ш. М. Коцюбинського. Серш: Педагопка i психолопя. - Вип. 22. / -Вшниця: ПП «Едель-вейс i К», 2008. - 368 с.
4. Юхименко П. I. Екожяшчна 1стор1я: п1дручник / П. I. Юхименко, П. М. Леоненко - К.: Знання-Прес, 2008. - 567 с.
5. Удовиченко Н. К. Шдготовка професшних консультанта служби зай^тос^ у вищих навчальних закладах Нiмеччини: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Н. К. Удовиченко. - Шжин, 2008. - 300 с.
6. Основы социальной работы: учебник / отв. ред. П. Д. Павленок. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ИНФРА; М., 2002. - 395 с.
7. Циткилов П. Я. История социальной работы: учеб. пособие для студентов вузов / П. Циткилов. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 448 с.
8. Абашкша Н. В. Педагопчш та психолопчш основи дiяльностi служб професшно! орiентацil у Шмеччит / Н. В. Абашкша. - Шжин: Вид-во НДУ ш. М. Гоголя, 2006. - 91 с.
9. Факти про Шмеччину / пер.з шм. Н. Саповсько!. - Львiв: Кальварiя, 2005. - 484 с.
10. Пальчевський С. С. Сощальна педагопка: навч. посiбник / С. Пальчевський. - К.: Кондор, 2005. - 560 с.
11. Knäbe S. Die Hartz IV-Bestimmungen - Reform versuche für den Sozialstaat / Knäbe S. Unterrichtsentwurf: Dokument Nr. V53577 aus dem GRIN Verlagsprogramm, GRIN - Verlag für akademische Texte, Auflage, 2006. - S. 22
