CC BY
32
Отже, формування iнформацiйно-комунiкацiйного навчального середовища вищо! техшчно! школи, а також штелектуального компонента його пiдтримки - е нинi актуальною проблемою вищо! освiти Укра1ни. Вирiшення ще! проблеми потребуе не тiльки фiнансових ресурсш та органiзацiйних i правових нововведень, а й створення шновацшного теоретичного i прикладного iнструментарiю, щодо створення, вдосконалення та пiдтримки, а також розумшия важливостi ще! проблеми та тдтримки держави та освиньо! стльноти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Биков В. Ю. Теоретико-методологiчнi засади створення i розвитку сучасних засобiв та е-технологш навчання / В. Ю. Биков // Розвиток педагопчно! i психолопчно! наук в Украш 19922002: Збiрник наукових праць до 10-рiччя АПН Укра1ни. Ч. 2. - Харюв: ОВС, 2002. - С. 182-189.
2. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: учеб. пособие для студ. высших пед. учеб. заведений / Н. Г. Захарова. - М.: Академия, 2003.
3. Казанская О. В. Формирование информационной образовательной среды технического университета / О. В. Казанская, В. Н. Гужов // Университетское управление. - 2003. - №4(27). - С. 57-61.
4. Кечиев Л. Н., Путилов Г. П., Тумковский С. Р. Информационно-образовательная среда технического вуза / Л. Н. Кечиев, Г. П. Путилов, С. Р. Тумковский // [Электронный ресурс] -Режим доступа: http://www.cnews.ru/reviews/free/edu/it_russia/institute.shtml.
5. Лобанова Е. В. Формирование новой информационно-образовательной среды вуза / Е. В. Лобанова // Дистанционное и виртуальное обучение. - 2006. - № 5. - С. 38.
6. Назаров С. А., Назаров В. А., Каменева Т. С. Педагогическая модель информационно-образовательной среды технического вуза / С. А. Назаров, В. А. Назаров, Т. С. Каменева // Педагогические науки. - № 6. - 2006. - С. 292-297.
7. Персианов В. В. Информационные и коммуникационные технологии в образовании / В. В. Персианов // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.tspu.tula.ru
8. Скороход О. М. Застосування та технолопя створення системи тдтримки прийняття ршень у вищому навчальному закладi / О. М. Скороход // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання в шдготовщ фахiвцiв: методолопя, теорiя, досввд, проблеми: Зб. наук. праць. Вип. 26. - К.-Вшниця: ТОВ фiрма «Планер», 2010. - С. 475-486.
9. Скороход О. М. Технологи створення та прикладш аспекти використання електронних наукових та навчальних ресур^ / О. М. Скороход // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання в шдготовщ фахiвцiв: методолопя, теорiя, досввд, проблеми: Зб. наук. праць. Вип. 24. - Кшв-Вшниця: ТОВ фiрма «Планер», 2010. - С. 481-486.
УДК 377.1.: 37.013.42
Л. М. ПЕТРЕНКО
АНАЛ1З 1НФОРМАЦП В ПРОЕКТУВАНН1 РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
У статтi висвтлет результати до^дження сутностi аналiзу сощально! тформацп в контекстi проектування розвитку профестно-техтчного навчального закладу. Обгрунтовано, що в управлтськт дiяльностi використовуеться аналiз як метод наукового тзнання i педагогiчний аналiз як функщя управлтня. Визначено, що аналiз сощально! тформацп мае передувати розробленню педагогiчного проекту i е невiд 'емною частиною проектування. Представлен методичт рекомендацн щодо поетапного використання аналiзу сощальноI тформацп в педагогiчному проектувант.
Ключовi слова: аналiз, педагогiчний аналiз, педагогiчний проект, со^альна тформащя
Л. М. ПЕТРЕНКО
АНАЛИЗ ИНФОРМАЦИИ В ПРОЕКТИРОВАНИИ РАЗВИТИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
В статье представлены результаты исследования сути анализа социальной информации в контексте проектирования развития профессионально-технического учебного заведения. Обосновано, что в управленческой деятельности используется анализ как метод научного познания и педагогический анализ как функция управления. Определено, что анализ социальной информации должен предшествовать разработке педагогического проекта и является неотъемлемой частью проектирования. Представлены методические рекомендации по поэтапному использованию анализа социальной информации в педагогическом проектировании.
Ключевые слова: анализ, педагогический анализ, педагогический проект, социальная информация
M. L. PETRENKO
INFORMATION ANALYSIS IN THE DESIGN OF THE PROFESSIONAL AND TECHNICAL EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS
In the article are highlighted the results of the analysis of social information nature in the planning context of technical development in educational establishment. It is reasoned, that analysis as method of scientific cognition and pedagogical analysis as a management function is used in administrative activity. It is well-proven, that the analysis of social information must be preceded to development ofpedagogical project and is inalienable part ofplanning. Methodical recommendations are presented on the stage-by-stage use of analysis of social information in the pedagogical planning.
Keywords: analysis, pedagogical analysis, analytical activity, pedagogical project, social information
Процес управлшня професшно-техшчним навчальним закладом (ПТЖ) нерозривно пов'язаний з шформацшно-аналиичною дiяльнiстю його керiвникiв. Сощальний статус шформацшно1' анал^ики як засобу аналiзy, ощнювання i розкриття суп ситуаци та прогнозування ïï подальшого розвитку нинi е загальновизнаним. Однак сучасш iнформацiйнi процеси, стримують кадри, в яких здатнiсть ставити змютовш завдання i знаходити новi способи ефективного аналiзy iнформацiï не достатньо розвинута. Адже специфiчний характер ввдомчого аналiзy мае певнi особливосп - вiн не обмежуеться лише результатами навчально-виховного процесу, а й виходить за його межь Сучасному керiвникy ПТHЗ доводиться аналiзyвати ринки освiтнiх послуг, працi, продажу товару (кватфшованих робiтникiв), чинники, що впливають на розвиток регiонy (демографiчна ситyацiя, географiчнi особливостi, промисловiсть, традицп) тощо [5, с. 246]. Це надае максимальну соцiально-педагогiчнy значyщiсть результатам аналиично1' дiяльностi i водночас актyалiзye необхiднiсть постiйного розвитку iнформацiйно-аналiтичноï компетентность Однак, як свiдчать результати вивчення наукових джерел, сyтнiснi сторони аналiзy в yправлiнськiй дiяльностi керiвного персоналу, ключовi напрями процесу його використання в проектyваннi розвитку ПТHЗ сьогодш недостатньо вивченi.
До проблеми аналiзy як фyнкцiï yправлiння соцiальними процесами, вироблення рiшень на основi аналiзy великих масивiв iнформацiï прикутий штерес учених рiзних галузей науки: економюпв, к1бернетик1в, фiлософiв, психологiв, педагогiв, юриспв, соцiологiв й iн. Так, теоретичш основи економiчного аналiзy в управлшш комерцiйними структурами та персоналом ввдображеш в наукових працях в1домих вичизняних i зарyбiжних досл1дник1в М. Альберта, В. Бавишна, В. Гончарова, Б. Грабовецького, Р. Джонсона, Ф. Каста, М. Х. Мескона, Д. Розенцвейга, Т. Стеценко, Ф. Хедоури, Ф. Хмшя, Г. Щошна та ш.
Вчеш Л. Баженов, H. Бердяев, I. Гутчин, Г. Клаус, H. Моюеев, С. Шалютш розглядають фшософський аспект анал!зу в контекстi розвитку штучного штелекту. Вагомий внесок у вивчення проблем опташзаци та системного анал!зу зробили сyчаснi наyковцi в галуз!
к1б1рнетики А. Антонов, I. Бажов, Д. Ван Гиг, Н. Винер, В. Глушков, Д. Клиланд, В. Михалевич, С. Янг та ш.
У теорп внутршньошшльного управлшня педагопчний анал1з розглядаеться як окрема функщя, основним призначенням яко1 е вивчення стану i тенденцш розвитку педагопчного процесу, в об'ективному оцiнюваннi його результапв з наступним прийняттям ршення на основi рекомендацiй щодо управлшня тдпорядкованою системою. Вагомий науковий доробок у вивчення педагопчного аналiзу як функцп управлiння керiвника школи зробили В. Бондар,
0. Касьянова, Ю. Конаржевський, Н. Островерхова, В. Симонов, Т. Шамова. В контекст теми статт наукове значения мають працi з проблем проектування дiяльностi навчальних закладiв В. Афанасьева, С. Двдковського, Д. Закатнова, С. 1збаша, В. Киричука, О. Коберника, В. Кременя, О. Купенко, В. Лукова, О. Морево", Н. Ничкало, А. Раппопорта, В. Розша,
1. Савченко, В. Шуляка й iн.
Вивчення праць вказаних авторш свiдчить, що педагопчний аналiз рiзних явищ i процеив розглядаеться переважно у контекстi внутршньошшльного управлiния. Недостатня увага до аналiзу к1льк1сно-як1сно1 оцiнки управлiнськоï iнформацiï, виявлення взаемозв'язку мiж об'емами iнформацiï i параметрами об'екпв управлiния безпосередньо в професшно-техшчних навчальних закладах рiзного типу, на нашу думку, не дозволяе з системних позицш вивчити управлшський процес, повнiше виявити реальнi управлшсьш проблеми, а тому й знайти рацюнальш шляхи 1х вирiшения.
Аналiз iнформацiï та аналiтична дiяльнiсть керiвникiв ПТНЗ не стали ще предметом глибоких теоретичних i практичних до^джень у контекстi прогнозування, конструювання, проектування i планування розвитку професiйно-технiчного навчального закладу. Недостатня увага до ще1 проблеми призвела до вiдсутностi рекомендацш щодо ïï вирiшения, виникнення диспропорцп мiж потребами об'ектiв (структурних тдроздшв та iндивiдiв) в управлiннi i можливостями керiвникiв задовольнити цi потреби. Недоощнювання аналiзу iнформацiï в управлшськш дiяльностi також призводить до перевантаження кершного персоналу i педагогiчного колективу, суперечностей в рекомендацiях щодо дiапазону управлiння (розподiлу повноважень), необ'ективному ощнюванню дiяльностi конкретних суб'ектiв управлiння, ввдсутносп рекомендацiй щодо бiльш повного i яюсного використання професiйного потенцiалу керiвникiв i можливостей конкретного ПТНЗ в забезпеченш квалiфiкованими робiтниками регiонального ринку пращ.
Таким чином, вибiр заявлено!' теми стати актуалiзуеться необхiднiстю виршення теоретичних i практичних проблем аналiтичноï роботи керiвного персоналу з шформащею з метою прогнозування розвитку професшно-техшчного навчального закладу. Метою CTaTTi е вивчення сутносп аналiзу i його мюця в педагогiчному проектуваннi.
Поняття «аналiз» (грец. analysis - розкладання, розчленування) тлумачать як метод наукового до^дження шляхом розкладання предмета на частини або розчленування об'екта засобом логiчноï абстракцп; визначення складу речовини; розгляд, дослiдження чого-небудь; результат до^дження чого-небудь (речовини, явища, процесу) як показник стану (оргашзму, розвитку, переб^ тощо) [8, с. 50].
Отже, аналiз - це метод до^дження i тому для з'ясування його суп ми звернулись до теори методу. У найзагальнiшому виглядi метод визначають як «правильний шлях, зааб досягнення будь-якоï мети, вирiшення будь-якого завдання» [8, с. 120]. Метод як заиб наукового пiзнання, споиб вiдтворення дiйсностi в нашiй сввдомосп, система принципiв та правил практичноï i теоретичноï дiяльностi достатньо до^джений в науковiй лiтературi з фшософп, соцiологiï, психологiï, педагогiки (Р. Бертран, Л. Жан Мар^ С. Жан Поль, С. Кара-Мурза, С. Максименко, С. Гончаренко, В. Сидоренко, Ю. Сурмш, В. Ядов та ш). Наука виробила значну юльюстъ методiв наукового пiзнання, як1 класифшовано за рiзними характеристиками: типу знань, виконуваш функцiï, рiвень знания, ствввдношення к1льк1сного i як1сного пiдходiв, сутшсть близькостi до об'екта тощо. На основi вивчення найпопулярнiших наукових методiв Ю. Сурмiн метод аналiзу i синтезу ввдносить до групи методiв теоретичного дослiдження i водночас включае в групу системного методу його рiзновиди - метод структурного та структурно-функцюнального аналiзу. Вiн наголошуе, що метод аналiзу використовують в процес наукового пiзнання у разi необхвдносп з'ясування того, з яких
структурних компонентiв (одиниць, станiв, зв'язшв, явищ, залежностi, взаемоди, елеменпв, змш) складаеться об'ект. На його думку, суть аналiзу як методу полягае в тому, що «предмет вивчення подумки або на практицi розчленовують на складовi елементи (ознаки, властивосп, вiдносини), кожний з яких попм до^джують окремо як частину розчленованого цшого» [8, с. 126]. Вчений вважае, що аналiз мае здшснюватись поетапно в процесi реалiзацil найважливших операцiй. Це насамперед розчленування i диференцiацiя змiсту, як1 можна проводити емпiричним шляхом (застосовувати спостереження) i в думках (використовувати методи класифшацп складових об'екта). При цьому потребують вiдповiдi так1 запитання: чи можна вважати спостережуваш структурнi компоненти (одинищ, стани, зв'язки, явища, залежностi, взаемоди, елементи, змiни) «найпростшими клiтинками об'екта», як1 далi вже не тдлягають розкладанню; чи всi важливi характеристики, що визначають поведшку об'екпв вивчення виокремлено, дослщжено i враховано в спостережент; наск1льки значущими е л характеристики, як1 покладено в основу !х класифшаци [3, с. 205]
Ввдповвд на цi запитання визначають суть шших двох операцiй: обгрунтування здiйсненого под^ об'екта на його складовi з урахуванням рiвня розчленування i ступеню елементарностi видiлених одиниць й послвдовне видiлення характеристик та !х вивчення [8, с. 126]. Варто звернути увагу на те, що в науковому пiзнаннi аналiз передбачае обов'язкову iнтеграцiю в його процес iнших емпiричних i теоретичних методiв пiзнання, зокрема, спостереження, порiвняння, експерименту, класифшаци, синтезу. Останнiй метод дозволяе подумки виконати зворотну операщю - об'еднати частини у цше i перевiрити правильнiсть розчленування до^джуваного об'екта. В практицi наукових до^джень використовуються рiзнi види аналiзу, наприклад, елементарний (видiляються елементи без урахування звязшв мiж ними) i реляцшно-лопчний (враховуються вiдношення один до одного отриманих частин i до початкового цшого).
Використання методу аналiзу шформацп в управлiннi ПТНЗ е обов'язковою процедурою. Кервники, зазвичай, працюють iз системою сощальног шформацп i мають аналiзувати рiзнi И види: статистичну, правову, документовану, науково-технiчну, масову; шформащю державних органiв та органiв мюцевого самоврядування; iнформацiю про особу [6, с. 154]. Одержана в результата перероблення iнформацiя закршлюеться в документах рiзного характеру.
Iнформацiя - це важливий стратегiчний ресурс сучасного сустльства, а шформацшно-аналiтичноl дiяльнiсть е неввд'емною частиною, атрибутом професiоналiзму керiвникiв ПТНЗ. II сутнiсть полягае в одержанш, використаннi, поширеннi та збереженш шформацп, застосуваннi рiзних методiв и аналiзу на всiх етапах виявлення, опрацювання i створення, оцiнювання зовшшшх та внутрiшнiх чинник1в функцiонування системи управлшня. У зв'язку з цим вважаемо за доцшьне зауважити, що цшшсть шформацп (управлiнська, професiйна, моральна, навчальна тощо) може бути визначена лише в контекст дослiджуваноI проблеми. Адже тiльки в певному контексп, певнiй ситуаци iнформацiя набувае смислу.
Як багатоплановий феномен iнформацiя мае рiзнi властивостi, як1 характеризуються вченими по^зному залежно вiд використаних наукових пiдходiв - атрибутивного, функцiонального, системного, синергетичного. О. Морева узагальнюе властивосп iнформацiI в контекстi дослiдження теоретичних основ педагопчного проектування: «З погляду атрибутивного пiдходу, iнформацiя - невщ'емна властивiсть (атрибут) матерil, яка може проявляти себе в усiх об'ектах, процесах i явищах як живо!, так i неживоI природи. З погляду функционального пiдходу iнформацiя е результатом дiяльностi людсько! свiдомостi i тому в неживiй природi и немае. З погляду теорiI систем, синергетики, iнформацiя - основа функцюнування будь-яких органiзованих систем. Весь оточуючий свiт е сукупнiстю iнформацiйно ввдкритих систем, неперервно взаемодiючих мiж собою в процеи еволюцil, i саме шформащя визначае напрям еволюцiйного процесу, його вектор» [4, с. 75].
Ведомо, що ПТНЗ - це ввдкрита сощальна система. Вона надзвичайно чутлива до шформацшних потоков i перевантажена масивами iнформацil, що можна розглядати як одну з причин и iнертностi. 1ншою причиною повшьно! трансформацИ вiтчизняноI системи професiйно-технiчноI освии е вплив неврiвноваженоI системи сощальних сил: «освiта змiнюеться поступово i тим повiльнiше, чим бiльш стабшьна i «важча» И конструкцiя, яка на практищ представлена корупцiею, бюрократизащею, перевантаженiстю чиновнiчого апарату»
[4, с. 75]. У зв'язку з цим, вважаемо, на чаи реалiзацiя педагогiчного проекту з децентралiзацii управлiння ПТНЗ. Але, на жаль, ниш такий проект залишаеться лише в наукових розробках учених лаборатори управлшня ирофесшно-техшчною освiтою 1нституту професшно-техшчно! освiти НАПН Украши. Ми переконаш, що перехiд до децентралiзованого управлшня в систе!Ш професiйно-технiчноi освiти значно зменшив би iнформацiйне навантаження на керiвний персонал суб'ектiв управлiння. Це вившьнило б час для 1хньо1 аналiтичноi дiяльностi з метою подальшого прогнозування розвитку ПТНЗ на основi отриманих результатiв.
Отже, безперечним е факт, що аналиична дiяльнiсть, яка псно пов'язана з педагогiчним аналiзом як функцiею управлiння, е одним з найбшьш важливих видiв дiяльностi керiвникiв ПТНЗ в умовах сучасного шформацшно насиченого середовища. На основi аналiзу стану справ за рiзними напрямами дiяльностi педагогiчного та учшвського колективiв, тенденцiй розвитку регiону, об'ективного оцiнювання результалв навчально! дiяльностi учшв приймаються управлiнськi рiшення, розробляються рекомендаций цiльовi програми та проектуеться дiяльнiсть ПТНЗ. Водночас педагогiчний аналiз е засобом до^дження фiзичного стану ПТНЗ, виявлення обгрунтованосп використання комплексу методiв i механiзмiв.
З аналiтичною дiяльнiстю керiвника пов'язана його аналiтична компетентшсть, суть яко! I. В. Бабакова характеризуе «змютом, вiдмiнним вiд описових i пояснювальних конструкт1в». Вона вказуе, що в процес аналиично! дiяльностi «об'екти пiзнання перетворюються в структури мислення, стають логiчними формами, тобто способами аналiзу, синтезу, категорiалiзацii» [1, с. 15], i зазначае, що за допомогою аналиично! дiяльностi вирiшуеться комплекс завдань: оцiнювання стану того чи шшого явища; виявлення проблемних ситуацiй та !х порiвняльний аналiз у результатi чого визначаються приорпетш напрями, найбiльш актуальнi i можливi для !х поетапного розвязання; вщслвдковуеться (монiторинг) процес !х змiн до конструктивного результату. У процес аналиично! дiяльностi мае бути створений певний мехашзм шформацшно-аналпичнох взаемодп всiх суб'екпв управлiння, як1 працюють над розв'язанням тiеi чи шшо! проблеми. Автор визначила певш особливостi аналiтичноi дiяльностi. Вона: по-перше, iз iнструмента шзнання, засобу отримання актуально! iнформацii вона стае шструментом перетворення; по-друге, спрямована на вивчення «зовшшшх» i «внутршшх» умов та обставин розвитку явища або процесу; по-трете, завжди спрямована на виршення певного практичного завдання, у зв'язку з чим у межах управлшня ПТНЗ орiентована на практику i прив'язана до конкретного об'екта [1, с. 15].
Шдсумовуючи, I. В. Бабакова зазначае, що в результата аналiтичноi дiяльностi як iнструмента наукового пiзнання формуеться уявлення про можливостi перетворення i конструювання практичноi сфери життедiяльностi. Для нашого дослiдження важливим е визначення нею практичноi значущостi аналiтичноi дiяльностi, що проявляеться в необхiдностi доведения и результалв до прогнозування, проектування, програмування. Адже необхiднiсть реалiзацii завдань, що ниш постали перед сферою професiйно-технiчноi освiти, яка органiчно пов'язана iз суспiльним виробництвом i працюе на вiдтворення робiтничих кадрiв краши, веде до розроблення державних стандарпв нового поколiння, змiсту освiти, шдготовки пiдручникiв ново! доби тощо, вимагае компетентного шдходу до розроблення проекпв. 1х конструювання зумовлюе збiльшення взаемозв'язюв i взаемозалежностей мiж рiзними iерархiчними i функцiональними ланками як у навчальному закладi, так i поза його межами (наприклад, iз сощальними партнерами в регiонi). Вiдповiдно спостер^аеться зростання iнформацiйних потоков та шформацшного навантаження на управлiнський персонал. В цих умовах квалiфiкацiя та професшна компетентнiсть керiвникiв, iхнiй досвiд, шдхвд до вирiшения органiзацiйних, економiчних, техшчних, педагогiчних, соцiально-психологiчних проблем стае важливим показником, що характеризуе потенцшш можливосп ПТНЗ. Вони можуть бути реалiзованi за умов зростання iнтелектуальноi складовоi управлiнського процесу, в якому основну роль мае вiдiграти перспективна дiяльнiсть керiвникiв, спрямована на прискорення процесу матерiалiзацii iнновацiй.
Вважаемо доцiльним ще раз наголосити, що саме на основi результалв аналiтичноi дiяльностi мае здшснюватись прогнозування, проектування i програмування подальшого розвитку ПТНЗ. Характерною особливютю цих видiв пiзнания е «не вивчення того, що вже юнуе, а створення нових продукпв i водночас пiзнания того, що лише може виникнути. Щоб
реалiзувати зараз, наприклад, полiтико-економiчнi завдання, необxiдно створити механiзми переходу i3 минулого в майбутне. Без створення сценарiïв наступних дiй, без аналiзу ïx тенденцiй, без аналiзу позицшних структур i протистоячих один одному об'екпв досягти визначених цiлей в сьогодшшньому бурхливому суспiльному контекстi не удасться» [7, с. 11]. Отже, проектування розвитку ПТНЗ в умовах сучасного ринку пращ та ринку освггтх послуг, на якому сьогодт iснуе жорстка конкуренцiя, передбачае аналпичну дiяльнiсть його керiвникiв, розвиток ïxньоï аналiтичноï компетентностi, що зумовлюе необхвдшсть розроблення ïï науково-методично1' бази.
У контексп заявлено!' проблеми вважаемо доцшьним звернути увагу керiвниx працiвникiв ПТНЗ на необхвдшсть використання таких змютових блоков переробки iнформацiï для розроблення педагопчних проектiв: блоку iнформацiï оргашзацшно-регулящйного начала в управлiннi тим чи шшим об'ектом i блока шформацп тзнання причинносп реального стану конкретного тдпорядкованого об'екта. Б. Канаев, до^джуючи структуру знань керiвникiв освiтнього закладу з педагопчного аналiзу, зазначае, що «не тзнавши проблем i причин реального стану об'екта, практично не можливо спроектувати реальнiсть i конкретшсть його нового етапу розвитку; не здшснивши органiзацiйно-регуляцiйноï «переробки iнформацiï», ми маемо реальний шанс перетворити свш «проект» у «прожект»« [2, с. 13].
Педагопчне проектування передбачае обов'язковють визначення цiлей-iдеалiв. Однак у сучасних керiвникiв ПТНЗ спрацьовуе стереотип мислення: заздалегiдь визначати п завдання, як безсумнiвно будуть реалiзованi, що виправдано в умовах соцiально-економiчноï нестабiльностi. Такий пiдxiд можна пояснити й тим, що представники контролюючих органiв ще з «застiйниx часiв» дотримуються правила: спитати не тшьки за виконання плану, а й за його перевиконання. Така «дрiбничка» як корегування планiв у процесi ïx реалiзацiï, не береться до уваги або обростае рiзними бюрократичними процедурами. Разом з тим, зауважимо, що визначення цiлей-iдеалiв передбачае аналiз рiзниx видiв соцiальноï iнформацiï про тенденцiï розвитку регiональноï соцiально-економiчноï системи, трансформацiï в освт, iнформацiйниx теxнологiяx, новiтнi науковi пiдxоди до управлiння такою складною сощальною системою як ПТНЗ.
На часi звернути увагу на модель системи освпи, розроблену О. Моревою. Така модель заслуговуе на увагу не тiльки науковщв, а й практикiв. В авторськш iнтерпретацiï вона представлена як «чотирьоxмiрний континуум, що об'еднуе простiр, час, енерпю i iнформацiю, кожна з його складових мае власне ядро i власну периферiю. Кожна переферiя стикаеться з iншими переферiями. Такий пвдхвд дозволяе представити освiту як цше, виокремити iсторичнi i географiчнi паралелi розвитку, тенденцiï, рефрени, симетрп» [4, с. 78]. Тобто, який би педагогiчний проект не розроблявся у ПТНЗ, вiн не буде маити автономного характеру, а впливатиме на вс компоненти «школи-системи», на зовшшне середовище i навпаки. Тому отримання iнформацiï про взаемодiю вих структурних пiдроздiлiв ПТНЗ в контексп визначених цiлей-iдеалiв та предмета, щодо якого розробляеться проект, ïï попереднш аналiз е обов'язковою умовою педагопчного проектування. При цьому необхвдно використовувати як статичну (забезпечуе збереження шформацп та ïï транслящю в чаа - соцiальне замовлення освiтi), так i динамiчну (забезпечуе розповсюдження шформацп в просторi - феномен соцiальноï' активностi в освiтi) складовi соцiальноï iнформацiï [4, с. 76].
Ввдтак, педагогiчне проектування передбачае обов'язковiсть аналiзу соцiальноï iнформацiï про стан функцюнування навчального закладу. В цьому випадку аналiз використовуеться як метод наукового тзнання. Водночас мае здшснюватись поетапний педагопчний аналiз у процесi розробки i реалiзацiï' педагогiчного проекту. В цьому випадку аналiз використовуеться як процес i як функцiя управлшня.
В аналiтичнiй дiяльностi керiвникiв ПТНЗв використовуеться аналiз як метод наукового тзнання. Аналiз та його рiзновиди мае здiйснюватись поетапно в процес реалiзацiï найважливiшиx операцiй: розчленування i диференщащя змiсту вiдiбраноï iнформацiï в контексп дослiджуваноï проблеми, виокремлення структурних компоненпв до «найпростiшиx клiтинок об'екта», вивчення вих найважливiшиx характеристик, що визначають поведшку об'екпв дослiдження; обгрунтування здiйсненого подiлу об'екта на його складовi з урахуванням рiвня розчленування i ступеню елементарностi видiлениx одиниць; послвдовне
визначення характеристик цих складових та !х вивчення. Доведено, що використання методу аналiзу соцiальноi iнформацii в управлшш ПТНЗ е обов'язковою процедурою i пов'язано з iнформацiйно-аналiтичною дiяльнiстю та становить основу аналiтичноi компетентносп суб'екпв управлiния.
В управлiнськiй практищ широко використовуеться педагогiчний аналiз як функщя управлiния. Виявлено, що анатз шформаци як метод наукового тзнання мае передувати розробленню педагогiчного проекту, а педагопчний аналiз як функщя управлшня супроводжувати як процес розроблення педагогiчного проекту, так i процес його впровадження.
З'ясовано, що педагопчне проектування передбачае обов'язковiсть визначення цшей-iдеалiв на основi аналiзу ^обх^но^' соцiальноi iнформацii, вiдiбраноi в контекст дослiджуваного предмета i проаналiзованоi з урахуванням сучасноi моделi системи освии та и характерних особливостей (взаемоди i взаемовпливу всiх складових мiж собою).
З огляду на важливють аналiзу iнформацii для педагогiчного проектування вважаемо перспективною для подальшого вивчення проблему розвитку аналiтичноi компетентностi керiвникiв ПТНЗ i розроблення методичних рекомендацш з використання аналiзу в педагопчному проектуваннi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабакова И. В. Развитие профессиональной компетентности специалистов информационно-аналитических служб: автореф. дисс. ... канд. психол. наук: 19.00.13 / И. В. Бабакова. - М., 2010. - 24 с.
2. Канаев Б. И. Педагогический анализ: что должен знать руководитель образовательного учреждения? / Б. И. Канаев. - М.: Сентябрь, 2010. - 208 с.
3. Методологические основы научного познания: учеб. пособие для студ. вузов. - М.: Высшая школа, 1972. - 272 с.
4. Морева О. В. Теоретические основы педагогического проектирования: монография /; ред. К. Н. Верховцев О. В. Морева. - Новосибирск: Изд-во «СОРАН», 2006. - 270 с.
5. Петренко Л. М. 1нформацшно-аналггична компетентшсть - неввдемна складова керiвника професшно-техшчного навчального закладу / Л. М. Петренко // Управлшня в освт: зб. матерiалiв V М!жнар. наук.-практ. конференцп, 14-16 кв^тня 2011 р., Л^в / вiдп. ред. Л. Д. Кизименко. -Львiв: Вид-во НУ «Л^вська полiтехнiк», 2011. - С. 246-247.
6. Петренко Л. М. Система соцiальноi шформацп в управлшш професшно-техшчним навчальним закладом / Л. М. Петренко // Комп'ютерно-штегроваш технологи: освгта, наука, виробництво. -2011. - № 4.- С. 151-155.
7. Развивающее образование. Диалог с В. В. Давыдовым. Т. 1. - М.: АПК и ПРО, 2002. -172 с.
8. Сурмш Ю. П. Майстерня вченого: шдручник для науковця / Ю. П. Сурмш. - К.: Навч.-метод. центр «Консорщум з удосконалення менеджмент-освгти в Украlнi», 2006. - 302 с.
9. Сучасний словник шшомовних ^в: близько 20 тис. сл1в i словосполучень / уклали: О.1. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. - К.: Довiра, 2006. - 789 с.
УДК 377.1.: 37.
Л. В. ОРШАНСЬКИЙ
ПРОЕКТУВАННЯ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ
СУЧАСНИХ СТУДЕНТ1В
У статтi висвтлено шляхи виршення проблеми тдвищення ефективностi профестног тдготовки студентсько! молодi, використовуючи потенщал технологи проектног дiяльностi.
Ключовi слова: професшна тдготовка, метод проектiв, проектно-технологiчна дiяльнiсть
