CC BY
34
студента необхiдних знань i вмiнь на репродуктивному рiвнi; сформовашсть основних дослiдницьких умiнь; володiння сучасним IКТ-шструментарiем проведения дослiджень у певнш предметнiй галузi; наявнiсть мотиваци та емоцшно-вольовох налаштованосл до тако! дiяльностi; наявнiсть системи рiзнорiвневого iндивiдуалiзованого управлшня самостiйною роботою майбутнього фахiвця.
Систематична педагопчна дiагностика дае змогу викладачу з'ясувати рiвень пiдготовленостi студента, рiвень потрiбноl йому допомоги з боку викладача, оптимальний вид управлiния самостшною роботою студента.
Перспективи подальших до^джень вбачаемо у деталiзацil методiв дiагностики готовностi студента до навчальних до^джень та апробацп нових методiв iндивiдуалiзованого управлiния його самостiйною роботою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Колгатiн О. Г. Обчислювальний експеримент при вивченнi процесiв переносу в школьному курсi фiзики / О. Г. Колгатш, О. В. Харченко // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье: сб. науч. трудов ХГПУ.- Харьков, 1998. - Вып. 6. - Ч. 4. -С. 437-439.
2. Кухаренко В. Н. Методика проведения вычислительного эксперимента / В. Н. Кухаренко,
A. Г. Колгатин // Тезисы докладов 1 Междунар. конф. «Компьютерные программы учебного назначения» (3-5 сентября 1993 г.). - Донецк: ДонГУ, 1993. - С. 276-277.
3. Синельник Н. В. Управление учебной деятельностью студентов с помощью компьютерных средств: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Н. В. Синельник. - Харьков, 1995. - 250 с.
4. Раков С. А. Оргашзацш навчальних дослвдницьких робгг з основ математичного аналiзу засобами пакета МаШСАЭ: навч. поЫбник / С. А. Раков, Т. О. Олшник, М. I. Школаевська. -Харюв: Основа, 1993. - 132 с.
5. Обчислювальний експеримент як елемент педагопчно! технологи / Л. I. Бшоусова, Т. В. Белявцева, О. Г. Колгатш, Л. С. Пономарьова // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье. Труды Междунар. науч.-тех. конф. (12-14 мая 1997 г.): в 5 ч. - Харьков, 1997. - Ч. 5. - С. 373-375.
6. Ввдкриття геометрй через комп'ютерш експерименти в пакета БО; за ред. С. А. Ракова,
B. Ю. Бикова. - Харюв: ХДПУ, 2002. - 134 с.
7. Лабораторний практикум з чисельних метсдав на базi пакету МаШСАБ: навч. поибник / Л. I. Бшоусова, Т. В. Белявцева, О. Г. Колгатш, Л. С. Пономарьова. - К., 1998. - 164 с.
8. Теплицький I. О. Елементи комп'ютерного моделювання: навч. поибник / I. О. Теплицький. -Кривий Р1г: КДПУ, 2009. - 267 с.
9. Програма спещального курсу «Навчальт дослвдження та !х тдтримка засобами ГКТ у кури математики загальноосвп'шх навчальних закладiв» / М. I. Жалдак, В. Ю. Биков, Ю. О.Жук та ш. // Теорiя та методика навчання математики, фiзики, шформатики: зб. наук. праць. Вип. VI: в 3-х томах. - Кривий Р^: Вид. ввддш НметАУ, 2006. - Т. 1: Теорiя та методика навчання математики. - С. 4-20.
УДК 378.2
Л. I. КРАМАРЕНКО
СИСТЕМА МОН1ТОРИНГУ ЯКОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В У Н1КОПОЛЬСЬКОМУ
ПЕДАГОГ1ЧНОМУ УЧИЛИЩ1
На основi аналiзу науковог лтератури визначено суттсть i значення використання мотторингу як засобу забезпечення якостi вищог освти. Розглянуто функцп мотторингу та проаналiзовано його оргатзацт i проведення на прикладi Нжопольського педагогiчного училища Державного вищого навчального закладу «Криворiзький нащональнийутверситет». Окреслено основт завдання мотторингу для здшснення методичного керiвництва рiзними видами дiяльностi, пов'язаними iз забезпеченням якостi тдготовки майбуттх фахiвцiв педагогiчноi галузi. Визначено мехатзм управлтня я^стю освттх послуг i тдготовки конкурентоспроможного компетентного майбутнього фахiвця.
Ключовi слова: мотторинг, мотторинг в освiтi, педагогiчний мотторинг, призначення мотторингу, я^сть освти.
Л. И. КРАМАРЕНКО
СИСТЕМА МОНИТОРИНГА КАЧЕСТВА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ В НИКОПОЛЬСКОМ ПЕДАГОГИЧЕСКОМ УЧИЛИЩЕ
На основе анализа научной литературы определены сущность и значение использование мониторинга как средства обеспечения качества высшего образования. Рассмотрены функции мониторинга и проанализированы его организация и проведение на примере Никопольского педагогического училища Государственного высшего учебного заведения «Криворожский национальный университет». Определены основные задачи мониторинга для осуществления методического руководства разными видами деятельности, связанными с обеспечением качества подготовки будущих специалистов педагогической сферы. Раскрыт механизм управления качеством образовательных услуг и качеством подготовки конкурентоспособного компетентного будущего специалиста.
Ключевые слова: мониторинг, мониторинг в образовании, педагогический мониторинг, назначение мониторинга, качество образования.
L. I. KRAMARENKO
THE VOCATIONAL TRAINING QUALITY MONITORING SYSTEM OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN NIKOPOL PEDAGOGICAL COLLEGE
The essence and importance of monitoring as a means to ensure the higher education quality on the basis of the theoretical analysis of scientific literature is defined in the article. The monitoring functions are considered, and the process of monitoring organization and its carrying out on the example of Nikopol Primary School Teachers' Training College of the State Higher Educational Establishment 'Kryviy Rih National University' is analyzed. The main tasks of monitoring for methodological guidance implementation of different activities related to ensuring the quality of training of pedagogical sphere are defined. The mechanism of educational services quality management and the quality of competent and competitive future specialist training are described.
Keywords: monitoring, education monitoring, pedagogical monitoring, monitoring purpose, the quality of education.
Нацюнальна доктрина розвитку осв^и Украши, враховуючи суспшьш штереси, прюритетним напрямом визначае тдвищення якосп осв^и i наголошуе на оновленш ii змюту та форм оргашзацп навчально-виховного процесу. Яшсть освии е нацюнальним прюритетом i передумовою нацюнально! безпеки держави, додержання мiжнародних норм i вимог законодавства Укра!ни щодо реалiзацп права громадян на освггу. Проблема забезпечення якост освии е наскрiзною в Болонському, Копенгагенському i Туринському процесах, ведповедт програми заходiв реалiзуються як на репональному, нацюнальному i галузевому рiвнях, так i на рiвнi окремих навчальних закладiв.
Одним з шструменлв забезпечення якосл освии е мошторинг. Здшснення мошторингу освинього процесу держава бере на себе шляхом регулярного збору шформацп, об'ективного аналiзу та прийняття вiдповiдних рiшень. Всебiчний мошторинг навчально-виховного процесу дае змогу оперативно вирiшувати поточш проблеми, не чекаючи !х можливого розвитку.
Загально ведомо, що умовою устшно! дiяльностi вищого навчального закладу (ВНЗ) е наявшсть чико! системи забезпечення i контролю якосп осв^шх послуг. Основний заиб вивчення якосл освiти - це мошторинг, система шструментарш якого здатна оцшити ефективнiсть освiтнього процесу та передбачити подальшi кроки до ii пiдвищення.
За останнi роки штерес до монiторингу в педагопщ актимзував. Сучаснi дослiдження акцентують увагу на управлшт як1стю освiти (М. Поташнк), управлiннi як1стю освiти на основi новiтнiх шформацшних технологий (Д. Матрос, Д. Полев, Н. Мельнiкова), вдосконалент оргатзаци освiтнього процесу (Л. Мойсеева), оргатзаци поточного вiдслiдковування системи набутих знань, умiнь i навичок (В. Аванесов); ощнювант навчальних програм (Д. Кемпбелл) [3, 8, 9].
У теорп й практицi освiти юнують рiзнi пiдходи до монiторингу. Одш вченi та практики (П. Ангамов, В. Зуев, О. Майоров, Л. Шибаева) вважають його засобом удосконалювання системи iнформацiйного забезпечення управлiння освиою, iншi (А. Галаган, А. Савельев, Л. Семушша) - пiдвищення ефективност стратегiчного планування розвитку середньо! й вищо! професшно! освiти. А. Орлов розглядае мошторинг у контекст тдвищення якосл управлiнських рiшень i здшснення педагопчних iнновацiй; В. Кальней, Н. Мiхайлова,
H. Селезньова - як заиб оцiнки якостi освiти; М. Гуза!ров, I. елiсеев, А. Сапронов - як шформацшну основу в систе!Ш оцiнювания й управлiния яшстю освiти на регiональному рiвнi;
I. Вавшова, Л. Виноградова, В. Лукманов, Т. Макарова, Н. Нiкiтiн й iншi дослiдники - на рiвнi навчального закладу, особистостi педагога, студента, учня [1; 4; 5].
Натомють в сучаснiй украшськш педагогiчний наущ недостатньо розробленi тдходи до выявления критерив якосл освiти, механiзмiв мониторингу та процесiв його використания.
Мета статт - визначити заходи i вказати процедури забезпечення якостi освии в Нiкопольському педагогiчному училищi (НПУ) Державного вищого навчального закладу «Криворiзький нацiональний унiверситет».
Ввдповщио до мети передбачено виконання наступних завдань: на основi аналiзу науково1 лiтератури розробити значения використания мониторингу як засобу вивчення якост1 вищо1 освiти; розглянути функци монiторингу; дослвдити процес оргатзацц i проведения монiторингу на приклада НПУ.
У сучасному розумiннi монiторинг виконуе роль процесу дiагностування. Вiн використовуеться в рiзних сферах сустльно1 дiяльностi, а отже, належить до рiзних галузей наукового знания: його застосовують в психологи, медицинi, педагогiцi та шших науках. Аналiз науково1 лиератури дае пiдстави вважати, що залишилося мало галузей наукового знания, де б мониторинг не використовувався.
Мошторинг розглядаеться як механiзм контролю й ввдстеження якост освiти, постiйне спостереження за навчально-виховним процесом з метою виявлення його вiдповiдностi бажаному результату або першочерговим пропозицiям, що дозволяе виявити тенденцп розвитку системи освии.
Отже, монiторинг - це спещально органiзований, постiйний, щльовий контроль i дiагностика стану освiти на базi систематизацп наявних джерел шформацп, а також спещально оргашзованих дослiджень i вимiрювань з метою зiставлення реального стану з оч^ваними результатами, ввдстеження ходу будь-яких процесiв за чико визначеними показниками. Призначенням його е забезпечення зворотшм зв'язком всiх учаснишв освiтнього процесу, що дае можливють вносити послiдовнi змiни в хвд реалiзацil осв^ньо1 програми для шдвищення и якостi та результалв [7].
У педагопщ монiторинг мае сво! етапи становления й розвитку. Ытерес до нього як явища педагопчного процесу виник в 30-тi роки ХХ ст. Шлях становления та розвитку мошторингу у свиовш системi педагогiки, за дослiдженням О. Ляшенко [5], пройшов три етапи: структурування змiсту освiти; проведения мiждержавних мошторингових дослiджень; завершения формування монiторингу як цшсно1 системи.
У роботi О. Майорова [6] розглянуп не лише iсторiя становления монiторингу, а й подана розгорнута класифiкацiя його вид1в за рiзними ознаками, сформульованi вимоги до шформацп зворотного зв'язку, визначеш основнi функцп. За визначенням вченого, мониторинг в освiтi -це система збору, обробки, збереження i поширення шформацп про освiтню систему або окремi И елементи, що орiентована на iнформацiйне забезпечення управлшня, дозволяе робити висновки про стан об'екта у будь-який момент часу i дае прогноз його розвитку [6].
На думку В. Андреева, педагопчний мошторинг становить «системну дiагностику як1сних i кiлькiсних характеристик ефективносп функцiонування i тенденцiй саморозвитку освиньо1 системи, включаючи И цiлi, змют, форми, методи, дидактичнi й техшчш засоби, умови i результати навчання, виховання i саморозвитку особистостi i колективу» [1].
Таким чином, мошторинг в освт - це система збирання, обробки, зберiгання i поширення шформацп про осв^ию систему або окремi И компоненти, яка орiентована на iнформацiйне забезпечення управлiння, що дозволяе робити висновки про стан об'екта в будь-який момент часу i дае прогноз його розвитку.
Педагопчний мошторинг е формою оргашзацп, збирання, збереження, обробки та розповсюдження шформацп про педагопчт системи, що дае можливють безперервного стеження за !х станом i прогнозування вiдповiдно 1хнього розвитку.
Як1сть освии - становить iнтегральну характеристику системи освии, котра вiдображае ступiнь ввдповвдносп досягнутих реальних освiтнiх результатiв та умов освинього процесу нормативним вимогам, сощальним й особистiсним очiкуванням [7].
Проте аналiз дослiджень монiторингу в галузi освiти засвiдчив, що юнуе чимало ряд невирiшених проблем як методолопчного, так i прикладного характеру.
Розглянемо, як ввдбуваеться монiторинг якосп пiдготовки студентiв у НПУ.
Як1сть шдготовки майбутшх учител1в мае так1 складов^ як1сть освии (знань, способ1в виршення завдань); яшсть метод1в навчання i виховання (оргашзацп, мотивацп i контролю навчально! даяльносп); як1сть осв1ченост1 особистосп (засвоення знань, умшь та навичок, моральних норм); сформовашсть професшно! i життево! компетентност випускник1в.
Мошторинг якосп шдготовки майбутшх педагопв на будь-якому етат в училищ1 - це одночасно i перев1рка якосп д1яльност1 викладача, оргашзацп навчально-виховного процесу, основним результатом якого е комплексна тдготовка фах1вця до самореатзаци в суспшьствг
Мошторинг проводиться на р1внях:
• викладач - предметно-циклова комгая - вщдшення - училище;
• студент - група - курс - ввддшення - училище;
• навчальна дисциплша - цикл шдготовки - навчальний план.
Мошторинг якосп освии в НПУ здшснюеться навчально-методичною комгаею ввдповвдно до нормативно-правових докуменпв i спещального положения. У склад навчально-методично! котси входять заступники директора з навчально!, навчально-методично!, гумаштарно! осв1ти i виховання студенпв, зав1дувач ввддшень, зав1дувач1 виробничо! практики, сощальний педагог, кер1вники творчих лабораторш. До проведення мошторингу залучаються й 1нш1 фах1вц1, зокрема, голови предметно-циклових комюш, кер1вники тимчасових творчих об'еднань залежно ввд напряму i змюту досл1джень. Склад навчально-методично! комюп для проведення мошторингу затверджуеться наказом директора училища.
Мета мошторингу НПУ - забезпечення ефективного об'ективного шформацшного вщображення стану якосп вищо! осв1ти, ввдстеження динам1ки якосп наданих освггшх послуг, результативносп управлшня як1стю шдготовки педагопв.
Основними завданнями мониторингу е здшснення методичного кершництва р1зними видами робгг, пов'язаними !з забезпеченням якосп п1дготовки майбутшх фахiвцiв в училищ^ а саме:
• розробка нормативно-методичного забезпечення системи контролю якосп освии, визначення показник1в i чинник1в забезпечення якосп освии;
• науковi розведки щодо перспектив розвитку вищо! освии i педагогiчна експертиза навчально-виховно! дiяльностi училища в контекстi стратегiй розвитку вищо! школи;
• вивчення та узагальнення стану органiзацi!' навчально! та методично! роботи ввддшень i предметно-циклових комiсiй училища;
• експертиза та мошторинг, розробка експертних схем аналiзу навчальних плашв, освiтньо-професiйних програм i освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик, засобiв дiагностики щодо !х вiдповiдностi державним стандартам;
• оргашзащя i проведення анкетування студенпв i викладачiв з питань якосп освии;
• розробка й апробування системи комплексного рейтингування викладачiв училища ^агностика науково-методичного забезпечення викладання навчально! дисциплши, методика дiагностики науково-педагогiчно! дiяльностi викладачiв, орiентовнi норми контролю та критерп якостi викладання, орiентовна схема аналiзу вiдвiданого заняття, методика дiагностики «Викладач очима студенпв», «Рейтинг викладача» (думка колег), схема самоаналiзу дiяльностi викладача тощо);
• розробка методик самодiагностики успiшностi студентiв (за результатами - поточного, тематичного, пiдсумкового видiв контролю; виконання шдивщуальних планiв, самостшно! роботи тощо);
• розробка орiентовного графiка внутршньоучилищного контролю;
• розробка рекомендацiй для прийняття управлiнських рiшень за результатами аналiзу якостi освiти;
• тдготовка пропозицш щодо формування планiв видання (придбання) науково!, навчально! та методично! лиератури на основi аналiзу науково-методичного забезпечення якосп освии;
• тдготовка i проведення науково-практичних i навчально-методичних конференцiй, семiнарiв, тренiнгiв, «круглих столiв», педагогiчних читань, майстер-класiв тощо;
• видання матерiалiв вищеперелiчених заходiв, публшацп передового досвiду у фахових виданнях;
• тдготовка й участь в процедурах самоаналiзу та комплексно! оцшки даяльносп училища;
• наукова робота викладачiв, кершництво студентською дослiдницько-пошуковою роботою.
• тдготовка щорiчних звiтiв дiяльностi структурних шдроздшш зокрема та училища загалом;
• проведения сощолопчних, соцiометричних та соцiально-психологiчних до^джень, анкетувания, опитування щодо конструктивних, гуманних вiдносин у колективi;
• спостереження за навчальним процесом (проведения декад, фестивалш методично1 творчостi викладачiв, вщкритих занять, контрольне !х вiдвiдування адмшстращею, взаемовiдвiдувания тощо), метою якого е визначення шляхiв його штенсифшацп, зокрема, внаслвдок удосконаления оргашзацп, використания шновацшних освiтнiх технологiй, впроваджения результалв творчих i науково-дослiдницьких робiт, активiзацil тзнавально1 дiяльностi студенпв, пiдвищення ршня квалiфiкацil викладачiв, ефективнiшого використания навчальних, кадрових, шформащйно-комуткацшних, матерiальних i технiчних ресурив;
• розробка та впроваджения технологш стандартизованого тестувания якостi навчания;
• розробка пакепв контрольних завдань, теспв для оцiнювания навчальних досягнень i проведения iнших форм атестацп абiтурiентiв, студентiв i випускник1в училища;
• сощальний монiторинг, з метою до^джения сучасного стану регiонального освiтнього середовища, вивчення попиту на освiтнi послуги, як1 пропонуе училище, визначения рiвня компетентнюно1 пiдготовки випускник1в, задоволения яшстю освiти випускник1в роботодавцями, вирiшения питань профорiентацil та працевлаштувания випускникiв тощо;
• вивчення та узагальнення досвщу iнших ВНЗ I-II рiвнiв акредитаци щодо дiяльностi експертних служб i монiторингових дослiджень, взаемодiя та ствпраця з провiдними ВНЗ, МОН Украши, вiддiлами управлiния як1стю освiти;
• аналiз матерiалiв монiторингу i проектування системи управлiння як1стю освiти.
Об'ектами мошторингу в училищi е:
- навчальне середовище (контингент студенпв, його диференщащя; кадрове (педагогiчне) забезпечення);
- навчальний процес (аналiз стартового, промiжного та тдсумкового контролю за ршнем навчальних досягнень);
- яшсть та результатившсть педагопчно1 дiяльностi викладачiв.
Монiторинг в НПУ здшснюеться за рiзними напрямками залежно вiд його мети, рiвня здiйснения та обстежуваного об'екта.
Основними напрямками мониторингу в училищi е:
• реалiзацiя державно1 полiтики у сферi вищо1 освiти, контроль за дотриманням законодавчих актiв i нормативно-правових документiв про вищу освiту структурними пiдроздiлами, предметно-цикловими комiсiями, викладачами училища;
• оснащенють навчального процесу;
• рiвень навчальних досягнень у розрiзi окремих студентiв, групи, курсу, ввддшень;
• вивчения та узагальнення стану оргашзацп навчально1 та методично1 роботи предметно-циклових комiсiй, вiддiлень;
• вивчения стану ввдповвдност1 навчальних та робочих навчальних програм нормативних та вибiркових дисциплiн встановленим нормам;
• оргашзащя управлiнськоl дiяльностi;
• оргашзащя та проведения директорських, комплексних контрольних робщ
• пiдведения пiдсумкiв екзаменацшних сесiй тощо.
Залежио вiд обраних напрямкiв в НПУ використовуються рiзнi види вимiрювань: педагогiчнi, дидактичнi, сощолопчт, психологiчнi, статистичнi тощо.
Реалiзацiя мониторингу передбачае органiзацiю постiйного вiдстежения i накопичения даних на основi:
1) документа i матерiалiв, отриманих у ходi акредитацil та лiцензування, державно1 п1дсумково1 атестацЦ випускиик1в, пiдвищення квалiфiкацil та атестацЦ педагог^чних прац1вник1в.
2) результапв планових i спецiально оргашзованих мон1торингових дослiджень.
Отримана в процеа мон1торингу iнформацiя мае вiдповiдати таким вимогам: об'ективнiсть
(вiдображения реального стану справ); точтсть (мiнiмальнiсть у похибках вимiрювань); повнота (оптимальнiсть джерел шформаци); достатнiсть (прийняття обгрунтованих рiшень);
систематичнiсть (приведення рiзноджерельно! шформаци до спiльного знаменника); оперативнiсть (своечастсть iнформацii); доступнiсть (реальнiсть вирiшуваних проблем).
Таким чином, мошторинг в освт - це сучасний мехашзм управлiния !! якiстю. Вiн допомагае ввдстежувати та своечасно коригувати будь-який процес в освiтнiй сферi. Однак варто знати, що лише той студент, який чико уявляе мету свого навчання, може бути вмотивований до свщомих дiй, спрямованих на позитивну динамiку якiсного зростання. I тшьки тодi викладач працювати над сво!м професiйним рiвнем, буде самоудосконалюватись, буде постшно, запроваджуватиме ефективнi методики навчання та виховання, надаватиме послуги студентам, ям б задовольнили потреби сьогодення, якщо вiн буде зацiкавлений у результата Це обов'язкова умова забезпечення яшсно! освiти в умовах педагопчного училища.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев В. Н. Проблемы педагогического мониторинга качества образования / В. Н. Андреев // Известия Российской Академии наук. - 2001. - № 1.- С. 37-40.
2. Бачинський П. I. Мошторинг якосп управлшня загальноосвггшми навчальними закладами / П.Бачинський // Ефектившсть державного управлшня: зб. наук. праць - Львiв: ЛР1ДУ НАДУ, 2006. - Вип. 11. - С. 205-209.
3. Гура О. I. Психолого-педагопчна компетентшсть викладача вищого навчального закладу: теоретико-методолопчний аспект / О. I. Гура. - Запорiжжя: ГУ «З1ДМУ», 2006. - 332 с.
4. Лукша Т. О. Освпнш мошторинг як складова частина управлшсько! дiяльностi в ЗНЗ // Управлшня освиою. - 2006. - № 4. - Вкладка № 1. - С. 1.
5. Ляшенко О. I. Концептуальш засади мошторингу якосп освии / О. I. Ляшенко // Мошторинг якост освии: свiтовi досягнення та украшсью перспективи. - К.: К1.С., 2004. - С. 21-23.
6. Майоров А. Н. Мониторинг в образовании / А. Н. Майоров. - СПб.: Образование-Культура, 1998. Кн. 1. - 344 с.
7. Положення про мошторинг якосп освгга у Шкопольському педагопчному училищ Державного вищого навчального закладу «Криворiзький нащональний ушверситет». - Нiкополь, 2013. - 5 с.
8. Хриков е. М. Теоретико-методолопчш засади мошторингу професшно! шдготовки. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
9. Шишов С. Е. Школа: мониторинг качества образования / С. Е. Шишов, В. А. Кальней. - М.: Педагогическое общество России, 2000. - 320 с.
УДК 37.013.73
Г. М. ГРУЦЬ
ФОРМУВАННЯ НАЦ1ОНАЛЬНО1 МОВНО1 ОСОБИСТОСП ЗАСОБАМИ
ГУМАН1ТАРНИХ ДИСЦИПЛ1Н
Розглянуто проблему формування мовно! особистостi засобами гуматтарних дисциплт. Проаналiзовано думки науковщв про роль рiдноi мови у розвитку духовноI культури особистостi. Охарактеризовано суттсть поняття «мовна особистiсть». З'ясовано, що нию здшснюеться манкуртизащя мешканщв схiдних регютв Украши. Проаналiзовано семантичне наповнення ^в «честь», «гiднiсть», «освта». Доведено, що важливим фактором розвитку мовно! особистостi е формування переконань майбуттх фахiвцiву тому, що психiчне i духовне здоров'я краши залежить вiд вiдповiдального ставлення до слова як нащонального коду. Наведено приклади ментально! вiдмiнностi украшсько! та ростсько! мов. Представлено результати анкетування студентiв стосовно необхiдностi формування мовно! особистостi i захисту рiдноi мови.
Ключовi слова: духовна культура, мовна культура, манкуртизащя, мовна особисткть, мовш символи.
Г. М. ГРУЦЬ
ФОРМИРОВАНИЕ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЯЗЫКОВОЙ ЛИЧНОСТИ СРЕДСТВАМИ ГУМАНИТАРНЫХ ДИСЦИПЛИН
Рассмотрена проблема формирования языковой личности средствами гуманитарных дисциплин. Проанализированы мысли научных деятелей о роли родного языка в развитии духовной культуры личности. Охарактеризовано сущность понятия «языковая личность». Определено, что сегодня осуществляется манкуртизация жителей восточных регионов Украины. Проанализировано семантическое наполнение слов «честь», «достоинство», «образование». Доказано, что важнейшим
