CC BY
36
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
УДК 371 (477.84)
О. С. БОДНАР
ПЛАНУВАННЯ АНАЛ1ТИКО-ЕКСПЕРТНИХ ПРОЦЕДУР У ШК1ЛЬНОМУ
МЕНЕДЖМЕНТ1
Розглянуто сучасш науковi погляди на планування як функцт управлтня освтою та технологieю. З'ясовано суттсть понять «планування» i ««процедури». Проаналiзовано структуру процедур, 1х специфiку та класифiкацii. Сформульовано дефтщп «аналтико-експертна дiяльнiсть та «аналтико-експертш процедури» у контекстi управлтня загальноосвттм навчальним закладом. Описано технологт планування аналтико-експертних процедур у сферi шкыьного менеджменту у виглядi вiдповiдного алгоритму i розкрито змкт кожного етапу. Подано приклад циклограми аналтико-експертних до^джень на поточний мiсяць.
Ключовi слова: планування, процедури, аналтико-експертш процедури.
О. С. БОДНАР
ПЛАНИРОВАНИЕ АНАЛИТИКО-ЭКСПЕРТНЫХ ПРОЦЕДУР В ШКОЛЬНОМ МЕНЕДЖМЕНТЕ
Рассмотрены современные научные взгляды на планирование как функцию управления образованием и технологию. Выяснено сущность понятий «планирование» и «процедуры». Проанализированы структуры процедур, их специфика и классификации. Сформулированы дефиниции «аналитико-экспертная деятельность» и «аналитико-экспертные процедуры» в контексте управления общеобразовательным учебным заведением. Описана технология планирования аналитико-экспертных процедур в сфере школьного менеджмента в виде соответствующего алгоритма и раскрыто содержание каждого этапа. Показан пример циклограммы аналитико-экспертных исследований на текущий месяц.
Ключевые слова: планирование, процедуры, аналитико-экспертные процедуры.
O. S. BODNAR
PLANNING OF EXPERT AND ANALYTICAL PROCEDURES IN THE SCHOOL
MANAGEMENT
The article deals with the modern scientific view on planning as a function of education management and technology. The essence of the concepts «planning» and «procedures», the structure of procedures, their pecularities and classification are analyzed. The concept «analytical and expert activities, «expert and analytical procedures» in the management of secondary school are formulated. The planning technology of the expert and analytical procedures in the field of school management in the form of the corresponding algorithm is described and the content of each stage is presented. An example of sequence diagram of analytical and expert studies on the current month is proposed.
Keywords: planning, procedures, analytical and expert procedure.
Планування вважаеться прюритетною функщею в управлшш школою, адже ввд його якосп залежить вся осв^ня дiяльнiсть навчального закладу. Важливим сегментом ще1 функцп е планування аналтико-експертних процедур, яке спрямоване на моделювання шляху досягнення мети контрольно-оцшювальних дш адмшстрацп загальноосв^ньо1 школи. Актуальшсть до^дження ще1 проблеми обумовлена такими факторами: широким використанням анаттико-експертних технологш в ощнюванш педагопчних об'екпв школи;
високим рiвнем технолопзаци управлшського процесу; залежнiстю ефективност рiшень ввд чiткостi i послiдовностi здiйснення аналпико-експертно1 дiяльностi у навчальному закладi.
Планування аналiтико-експертними процесами в освiтньому менеджмента переважно дослiджене. Зокрема, розроблено технологи у сферi планування таких дiяльностей: аналггичнох (В. I. Бондар [4], Ю. К. Конаржевський [12]); експертно! (А. М. ермола [10], I. П. Шдласий [17], Ю. М. Швалб [20], Д. А. 1ванов [11]); мошторингово1 (Г. В. ельникова [9], Т. О. Лук1на [13]), шновацшно! (Л. М. Ващенко [5], Л. I. Даниленко [15]); дiагностичноl (В. П. Шдласий [17], В. П. Беспалько [2]); прогностично! (Б.С. Гершунський [6]); контрольно-ощнювально! (В. М. Маслов [14], М. I. Сметанський [1]).
Однак практика управлшня навчальними закладами i надалi ставить новi виклики щодо розробки та теоретичного обгрунтування технологiй планування аналиико-експертно1 дiяльностi, зокрема !х процедур, оск1льки вони е головними iнструментами внутрiшкiльного контролю.
Мета статп — на основi аналiзу функци планування в освiтньому менеджмента описати змiст його технологiчних етатв.
Планування - це заздалегiдь передбачуваний порядок, послiдовнiсть здiйснення певно1 програми чи змiсту дiяльностi; його вважають початковою функщею управлiння [7, с. 684]. Найчасташе планування розглядають як функщю управлiння i технологiю тдготовки планiв роботи.
е. М. Павлютенков розглядае суперечноста у функци планування мiж: вимогами комплексного пiдходу i необхвдноста конкретизаци цiлей, необхiднiстю взаемозв'язку мiж елементами плану i поетапним ршенням практичних задач, необхiднiстю рацiонального розпод^ в часi та можливiстю такого розпод^ в конкретних умовах школи [16, с. 11].
Управлiнську дiяльнiсть планують за процесами, цiлями, об'ектами, напрямками дiяльностi, функцiями управлiння, колективами [10, с. 19].
Планування мютить процедури i може бути спрямоване на структуризацiю процедур. Процедура - це встановлення порядку дiй при проведенш певних операцiй чи науково-практично1 дiяльностi [18, с. 160]; визначена послвдовтсть пiзнавальних i оргашзацшних заходiв при застосуваннi вибраного методу до якогось складного об'екта до^дження [8, с. 73]. Аналогами процедур вважають форми [11, с. 311], шструментарш експертного оцшювання (рецензування, штерв'ювання, анкетування) [12, с. 157], алгоритми [3]. Л. I. Даниленко класифшуе процедури в експертизi iнновацiй на оргашзацшно-педагопчш та психолого-педагогiчнi [15, с. 41].
Структура процедур аналпично1 та експертно1 дiяльностей дослiджена в багатьох роботах. Ю. К. Конаржевський у процедурах педагопчного аналiзу встановлюе там етапи: опис структури об'екта аналiзу; виявлення причин появи i розвитку предмета; опис умов, як зробили цi причини дiевими; узагальнення [12, с. 64]. З точки зору В. I. Бондара, повний цикл процедур педагопчного аналiзу включае наступш ланки: конкретизацiя мети; вибiр об'ектав; визначення змiсту; розробка програми; складання графiка вiдвiдування; пiдготовка i прийняття управлiнських рiшень [4, с. 22]. е. М. Павлютенков процедури аналиично1 дiяльностi описуе через так1 алгорштшчш кроки: вибiр достовiрних фактав зi статистичних даних; систематизацiя вдабраних матерiалiв, зiставлення з плановими показниками, виявлення тенденцш, аналiз причин недолiкiв та успiхiв [16, с. 34].
В експертнш дiяльностi Д. А. !ванов розрiзняе два види процедур: громадсько-державш та у виглядi дшових, органiзацiйно-дiяльнiсних iгор. Процедури першого типу плануються за етапами: ознайомлення експертав з критерiями, концепцiею i програмами; повiдомлення керiвника закладу про цш експертизи i можливi результати; збiр iндивiдуальних експертних оцiнок; загальна дискуия, формування експертних висновк1в. Для другого типу передбачено базову схему проектування: замисел - реалiзацiя - рефлекая [11, с. 311-312].
Планування й аналiз у теори та практищ управлiння - взаемозалежнi процеси. Ю. К. Конаржевський дотримуеться думки, що аналiтичний пiдхiд до планування дае можливють лiквiдувати неконкретнiсть, аморфшсть, формальний характер планiв, дозволяе !х зробити дiевими документами [12, с. 13]. Ввдповвдно, планування аналiтичноl дiяльностi дае змогу структуризувати И процес, розробити покроковий шлях суб'ект1в для досягнення цiлей.
Результатом планування е план - документ, який мiстить конкретний змют управлшсько! дiяльностi, спрямований на досягнення запрограмованого результату [10, с. 19].
Отже, теоретична складова функцп планування в освiтньому менеджментi розроблена: сформовано понятiйно-категорiальний апарат, визначено класифшацп, розвинуто принципи планування, дослiджено закономiрностi, описано технологи процесу планування, визначено методику планування рiзних освiтнiх дiяльностей, окреслено форми, запропоновано класифiкацiю плашв. У плануваннi процедур визначають етапи, кроки, ланки, алгоритми, ди. У педагогiцi й освiтньому менеджмент процедури аналогично! та експертно! д1яльностей розглядаються окремо, хоча практика управлiння доводить 1х необхiдну iнтеграцiю. Тому i надалi залишаеться актуальною проблема дослдження технологи планування аналиико-експертних процедур, зокрема, на рiвнi загальноосвiтнього навчального закладу.
Завдяки iнтенсивному впровадженню управлшських технологiй контролю, серед яких значне мюце вводиться педагогiчному аналiзу та освггнш експертизi, шкiльний менеджмент активно розвиваеться.
Анаттико-експертна дiяльнiсть (АЕД), на нашу думку, може розглядатись як процес моделювання та оргашзацп науково обгрунтованих i практично орiентованих аналиико-експертних до^джень, спрямованих на пiзнання, аналiз, професшно компетентну, вичерпну експертну оцiнку простих та складних педагогiчних об'екпв i процесiв у загальноосвiтньому навчальному заклада Аналiтико-експертнi процедури трактуемо як запрограмоваш, регламентованi, цiлеспрямованi управлiнськi ди керiвника щодо впорядкування та алгорштшзацп аналиико-експертно! дiяльностi.
Планування аналiтико-експертних процедур е трудомюткою працею. Апробуючи декiлька р^в технологiчнi кроки i щоразу при цьому вносячи корективи у процедури, керiвник навчального закладу набувае певного досвщу, а планування стае все бшьше алгоритмiзованим процесом. Структура i змiстова наповненiсть планування аналiтико-експертних процедур залежить вiд складносп об'екта до^дження та цiлей, як1 ставить керiвник.
Планування не тшьки передбачае послщовтсть еташв, опис окремих сташв, дш, а, насамперед - рiвномiрний розподш процесу АЕД, збереження стабiлiзуючих оргатзацшних факторш и ефективносп, оновлення системи, включення засобiв удосконалення, вивiльнення резервш з метою оптишзаци моральних, штелектуальних, матерiальних, фiнансових затрат або навпаки - залучення додаткових ресурсiв для отримання максимально об'ективного результату анатзу та оцшки за мiнiмальний час. Формами планування управлшня АЕД можуть бути програми, плани, циклограми, покроковi алгоритми, опис операцiй i дш, дорожнi технолопчно! карти.
Одним з найпопуляршших метсдв формалiзацil планування АЕД е циклограми. У табл. 1 подано приклад циклограми аналтгико-експертних дослщжень на один мюяць.
Директор навчального закладу, спираючись на власний досвщ, може моделювати нестандартну структуру циклограм, однак суть в них залишаеться одна - опис структури певного типу дальность
Для забезпечення цшсносп та оргатзацшно1 едносп АЕД у навчальному заклад! кер1вник повинен навчитись моделювати й за ввдповвдними етапами. Прикладами таких еташв е: нормативно-установчий, постановки аналиико-експертно! задачi, психолого-корекцшний, дальтсно-технолопчний, узагальнюючо-корекцiйний, прогностично-регулюючий.
1. Норматив но-установчий етап. Завдання керiвника на цьому еташ - забезпечити оргатзащю аналiтико-експертних процедур у рамках нормативно-правового поля. Для цього керiвнику варто розробити певнi нормативнi акти, як регулювали би процес АЕД. До таких локальних нормативних документ1в можна ввднести: положения про внутршшльний контроль, положення про органiзацiю та змют аналиико-експертно! дальноси у закладi, положення про сертифшацш внутршкшьного експерта-аналiтика, положення про внутр!шкшьну аналиико-експертну шформацш, положення про портфолю педагога, положення про громадських та дорадчих експерпв тощо.
Таблиця 1
Приклад циклограми аналтико-експертних до^дженъ (на вересень)_
Об'ект контролю Предмет анал^ико-експертного дослщження ТехнологН дослщжень Методи та шструменти дослщження Форма узагальнення Сфера прийняття управлшськи х ршень
Облж учшв. Формування мереж1 клашв. Контроль за всеобучем. Охоплення учшв навчанням в рад!уш мжрорайону школи. Доцшьшсть комплектування клашв та визначення профтв. Вивчення р1вня комфортност учшв у класах та задоволеност роботою класних керiвникiв. Експрес-анал{з. Експрес- експертиза. Перев{рка книги облжу учшв. Опитування учшв. Анкетування батьгав. Бесщи з класними кер!вниками. Ыформащя для оперативноi' наради, батькiвських збор{в. Комплектацi я клашв та 'х закршлення за навчальними кабшетами. Внесення коректив у р1чний план роботи.
Працевлашту вання випускнигав 9 1 10 клашв. Вщповщшсть виявлено' обдарованост дггей г вибраного профшю навчання. Ефектившсть впливу профорiентацiйноi' роботи у заклад! на ви61р професш. Анал{з. 361р шформацп за документальними даними. Довщки. Банк даних про випускнигав. Анкети для випускника. Д!аграми. Допомога у працевлашту ванш. Визначення випускнигав, яга будуть залучеш до профорiента цшно' роботи.
Превентивш заходи щодо вадв^вання учшв. Формування мотивацп до навчання. Визначення ефективност заход!в контролю за вiдвiдуванням. Прогнозування засоб!в спiвпрацi з батьками. Експрес-експертиза. Опитування учшв. Д!агностика причин пропущення урогав. Аналiтичнi висновки для ршення педагогiчноi' ради. Розробка системи контролю за вiдвiдування м учшв.
Адаптащя учшв першого, п'ятого клашв та новоприбу- лих учшв. Оцшка результативной заход{в з налагодження адаптацп учшв, проведених попереднього навчального року. Д!агностика р1вня задоволеност класними кер!вниками. Визначення р1вня комфортност новоприбулих учшв. Анал!з проблем у забезпеченш сприятливого мiкроклiмату в класах. Комплексне анал^ико-експертне дослщження. Експертна оцшка статусноi' структури колективу. Анкетування новоприбулих учшв. Опитування першокласнигав та п'ятикласникiв. Опитування батьгав. Д{агностика та облж проблем. Експертнi висновки про р!вень адаптацп учшв. Розробка критерпв адаптацп учшв. Заходи щодо адаптацп учшв. Рекомендацп психолога. Рекомендацп для батьгав.
Дотримання держаних стандарта у календарних планах учител{в. Дотримання методичних рекомендацш. Оптимiзацiя навчального матер{алу. Оптимальний розподш контрольних робгг. Передбачення повторення матер{алу. Експрес- анал!з. Експертне консультуван ня. Вивчення документацп. Спiвбесiда з педагогами. Дiагностична таблиця. Циклограма контрольних робт Науково- методичний супровщ виконання державних стандарта осв1ти.
Перед початком аналиико-експертного до^дження кершник не тшьки окреслюе об'ект, а передуам вивчае нормативно-правовий супровiд функцiонування цього об'екта. Важливим моментом цього етапу е розробка алгоритмш аналiтико-експертних дослiджень, визначення прав та обов'язк1в експертiв, встановлення вимог до аналпико-експертнох шформаци, обговорення органiзацiйних моменлв (вибiр кур'ерiв, надання примiщень для роботи експертiв, визначення засобiв матерiально-технiчного забезпечення).
2. Етап постановки аналиико-експертно1 задачi. Правильне формулювання завдання е обов'язковою передумовою досягнення цiлей аналiтико-експертного дослiдження. Важливими критерiями адекватностi задачi е И ввдповвдшсть метi та врахування реальних можливостей
експерпв-анал^ишв школи. Тому, як правило, задача повинна мютити комплекс питань, на як будуть шукатись ввдповвд, та постановку проблем, що будуть предметом аналiзу та оцшки. Задачу формуе i формулюе керiвник закладу, враховуючи при цьому таи фактори, як! е найбшьш важливими для прийняття рiшень. Для доповнення та уточнення задачi можуть запрошуватись експерти-аналiтики школи. Важливо, щоб задача була зрозумша i керiвнику, i членам аналиико-експертно! групи.
Оск1льки АЕД закладу багатогранна i багаторазова, не варто ставити гром!здш задачi. 1нколи !х можна розв'язати за допомогою вже наявно! шформаци. Для розв'язання аналиико-експертно! задачi важливими е такi компетенци експертiв: знання аналiтико-експертних методiв; умшня робити грунтовний аналiз, давати вичерпну експертну оцшку педагогiчним об'ектам; виявляти тенденци у розвитку об'екта; прогнозувати вплив соцiально-психологiчних фактор1в та виробляти заходи для змши стану об'екта.
Для розв'язку кожно! задачi можна укласти ввдповвдний алгоритм. Наприклад, для задачi на отримання об'ективно! шформаци про рiвень залишкових знань учшв з окремих предмепв алгоритм II розв'язання буде наступним:
1. Формулювання цiлей до^дження.
2. Затвердження однаковох структури дiагностичних роби ввдповвдно до р1вшв навчальних досягнень учшв.
3. Видшення змютового домену та його основних концеппв, на як1 буде орiентуватись педагогiчна дiагностика.
4. Розробка дiагностичних контрольних робт
5. Експертиза змюту та структури дхагностичних робхг.
6. 1нструктаж з учителями, яш будуть проводити дiагностичнi роботи.
7. 1нструктаж та пiдготовка учшв до дiагностичних робхг.
8. Дотримання однакових умов проведення у класах.
9. Проведення пробних дiагностичних роб^ у сьомих-одинадцятих класах.
10. Уточнення дiагностичних завдань на основ! результатiв пробного дхагностування.
11. Проведення контрольного дiагностування.
12. Обробка та аналiз результапв.
13. Обговорення результатiв дхагностичного до^дження адмiнiстрацiею школи та групою експерпв-аналиикхв.
14. Укладання узагальнюючих таблиць за результатами контрольних робт
15. Проведення бесвд з учнями та вчителями для тдтвердження достов!рносп результапв та, при необхiдностi, внесення корективiв.
16. Оприлюднення результатiв дiагностики перед учнями, педагогами, батьками.
17. Перегляд календарних плашв та акцентування навчальних тем, на яш необхiдно зробити наголос учителевг
3. Психолого-корекцiйний етап. Метою цього етапу е психолопчне налаштування педагогiчного колективу, експертiв-аналiтикiв на ствпрацю та вироблення у суб'екпв колективного позитивно-тдтримуючого ставлення до об'екпв АЕД. Зрозумшо, що будь-як1 процедури, пов'язанi з аналiзом та оцшкою педагогiчноI дхяльносп вчителя, викликають у нього супротив. Психолопчний дискомфорт у людини, як правило, виникае ввд незнання та нерозумiння обставин, в яких !й доведеться д!яти. Реалiзацiя цього етапу великою м!рою залежить також ввд психолопчних установок керiвника, його комунiкативних компетенцiй, розвитку емоцшного iнтелекту, вмшня адаптувати стил! поведшки та силу психолопчного впливу на людей. Тому необхiдно розробити алгоритм заходiв психолопчного налаштування, як1 сприятимуть утвердженню внутршнього переконання вчителя у тому, що аналиико-експертнi процедури здшснюються для тдвищення ефективностi його педагогiчноI дхяльносп. Такими заходами можуть бути наступш:
• Нарада експерпв-аналииюв. Оприлюднення цiлей, задач та методики здшснення аналiтико-експертних процедур. Ознайомлення з технолопчними аспектами аналиико-експертного дослвдження. Обговорення прав та обов'язк1в експерлв та респондентiв. Налаштування експерлв на позитивно-тдтримуюче ставлення до вчителiв, д!яльшсть яких буде вивчатись.
• Ознайомлення експертiв-аналiтикiв з основними принципами та правилами здшснення аналпико-експертного дослiдження (наприклад, встановлення таких принцитв: неупередженостi, права вчителя на самооцшку, позитивного налаштування експерпв-аналпишв, етичностi процедур, врахування практичного досвiду вчителя тощо).
• Обговорення форм, методiв та засобiв дослiдження. Вивчення пропозицiй експертш щодо коректностi засобiв отримання iнформацiï.
• Iндивiдуальнi бесвди з вчителями. Налаштування ïx на позитивне ставлення та спiвпрацю з експертами-аналпиками. Експрес-тренiнги щодо моделювання процедури самооцшки окремих педагогiчниx об'екпв.
• Розробка шструкцш для експертiв-аналiтикiв, як будуть проводити вимiрювальнi процедури.
• Ознайомлення вчителiв з ïxнiми правами та обов'язками, можливостями апеляцiï аналiтичниx оцшок та експертних висновк1в. Передбачення меxанiзмiв апеляцiï в разi незгоди з висновками експерлв-аналпиив.
• Зустрiч з учнями та позитивне налаштування ïx ефективну на роботу з експертами-аналiтиками. Ознайомлення з методами отримання шформацп та ïï використання.
4. Дiяльнiсно-теxнологiчний етап передбачае планування основних технолопчних крок1в, спрямованих на збирання iнформацiï, серед яких: аналiз функцюнування педагогiчниx об'ектiв (наприклад, розкладу занять гуртив, ïx систематичнiсть та ефектившсть проведення); вибiр одиниць вимiрювання (5-, 20-, 100-бально1' шкали оцiнювання); дiагностування рiвня розвитку, якостi педагогiчниx об'екпв через анкетування, тестування, опитування тощо; формалiзацiя отриманих показник1в (аналiз результапв анкетування, отримання к1льк1сних оцiнок та виведення пiдсумковиx); укладання узагальнюючих таблиць для поршняння дiагностичниx даних (таблиц щодо результатiв анкетування); узгодження колективних експертних оцiнок (формування експертних висновшв про позитивнi тенденцiï розвитку педагопчних об'ектiв та вiдxилення).
5. Узагальнюючо-корекцшний етап. Планування цього етапу е найскладшшим процесом для кер1вника, осшльки тут необxiдно застосувати весь арсенал науково обгрунтованих методiв: абстрагування, сходження вiд конкретного до абстрактного, моделювання, дедукщю, iндукцiю, систематизацiю, колективну експертну оцiнку. Експертам може бути запропонований такий алгоритм узагальнення iнформацiï: збiр самооцiнок вчителiв щодо свое].' педагопчно].' дiяльностi; iндивiдуальна бесiда з кожним вчителем про виявлеш позитивнi та негативш показники дiяльностi; зiставлення результапв самооцiнок з експертними оцiнками; обговорення та аргументування остаточних експертних висновшв (обираються лише так1 оцiнки, з якими згодш експерти i кожен вчитель); встановлення суперечливих оцiнок та оцшочних суджень; формування списку виявлених вiдxилень та ix сортування за важливютю впливу на навчально-виховний процес; прийняття остаточних експертних висновшв стосовно стану педагопчного об'екта з шльшсними та яшсними оцiнками; розробка заxодiв щодо подолання вiдxилень у навчально-виховному процесi.
6. Прогностично-регулюючий етап. Для планування доцшьних дiй при побудовi прогностичного розвитку педагогiчного об'екта керiвнику загальноосвiтнього навчального закладу важливо самому оволодати теxнологiею прогнозування. Орiентовно алгоритм цього етапу може включати: промiжнi дiагностичнi процедури щодо можливих повторень виявлених ввдхилень (повторнi окремi спостереження, анкетування, опитування для об'ект1в, в яких були виявлеш найбшьш системш розходження), моделювання наближеного варiанта нормативного та пошукового прогнозiв; реалiзацiя намiчениx заходов щодо анулювання найбiльш складних вiдxилень, посилення уваги до цих об'екпв та вiдповiдниx суб'ектiв (наприклад, допомога вчителю в оргашзаци предметного гуртка); стимулювання вчителiв, в яких виявлеш тд час контрольно-оцiнювальноï дiяльностi позитивнi оцiнки та прогресивний педагопчний досвiд; визначення концевого термiну, в якому питання реалiзацiï прогнозу розвитку об'екта буде на контролц ощнка роботи експертiв-аналiтикiв; обговорення прорахунк1в та позитивних результатiв; врахування здобутого досв^ оцiнювання педагогiчного об'екта у плануванш навчально-виховного процесу.
АЕД в загальноосвпньому навчальному закладi складна за своею суттю i структурою. Оскхльки т керiвник, ш вчител! не отримують у ВНЗ ввдповвдних компетенцiй для И здiйснення, то основне навантаження щодо оргашзацп цiеI д!яльносп лежить на директоров! школи. Ввдтак кершник повинен сам освогги ази аналпики та експертизи ! навчитись планувати свою АЕД ввдповвдно до специф!ки ощнок педагопчних об'ектш. Отже, плануючи аналпико-експертш процедури за етапами, важливо осмислити структуру об'екта ощнювання, його змютове наповнення ! перспективи розвитку, передбачити необх!дш компетенци експерпв-аналпикхв.
Подальших досл!джень потребують розробка критерпв ефективносп планування аналпико-експертних процедур, розвиток шструментарш ощнювання на кожному етат, пошук нових форм його представлення через шформацшно-комушкативш технологи та вивчення нових шлях!в алгорштшзацп АЕД.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Атестащя ! самоатестащя загальноосвпшх шкш / М. I. Сметанський, В. М. Галузяк, М. I. Слободянюк, В. I. Шахов.- Вшниця: Книга-Вега, 2002. - 320 с.
2. Беспалько В. П. Слагаемые педагогических технологий / В. П. Беспалько. - М.: Педагогика, 1989. - 192 с.
3. Боднар О. С. Процедури та алгоритми експертного ощнювання // [Електронний ресурс] Режим доступу: www.narodnaosvita.kiev.ua.
4. Бондар В. I. Теор!я ! технолопя управлшня процессом навчання в школ! / В.1. Бондар - К.: ФАДА, ЛТД, 2000. - 191 с.
5. Ващенко Л. М. Управлшня шновацшними процесами в загальнш середнш освт репону: монограф!я / Л. М. Ващенко. - К.: ВО «Тираж», 2005. - 380 с.
6. Гершунский Б. С. Прогностические методы в педагогике / Б. С. Гершунский. - К.: Вища школа, 1974. - 186 с.
7. Енциклопед!я освгти /гол. ред. В.Г. Кремень. - К.: Юршком !нтер, 2008. - 1040 с.
8. Экспертные оценки в социологических исследованиях / С. Б. Крымский, Б. Б. Жилин, В. И. Паниотто и др.; отв. ред. С. Б. Крымский. - К.: Наукова думка, 1990. - 320 с.
9. ельникова Г. В. Науков! основи розвитку управлшня загальною середньою осв!тою в репош: монограф!я / Г. В. ельникова. - К.: ДАККО, 1999. - 303 с.
10. ермола А. М. Технолопя планування управл^сь^ д!яльноста в освт (р!чний управлшський цикл): наук.-метод. поибник / А. М. ермола, О. Р. Суджик. - Харюв: Курсор, 2004. - 251 с.
11. Иванов Д. А. Экспертиза в образовании: учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений / Д. А. Иванов. - М.: Академия, 2008. - 336 с.
12. Конаржевский Ю. А. Педагогический анализ учебно-воспитательного процесса и управления школою / Ю. А. Конаржевский. - М.: Педагогика, 1986. - 144 с.
13. Лукша Т. О. Державне управлшня яюстю середньоl освгга в УкраШ^ монограф!я / Т. О. Лукша. -К.: Вид-во НАДУ, 2004. - 292 с.
14. Маслов В. I. Науков! основи та функцп процесу управлшня загальноосвпшми навчальними закладами: навч. поЫбник. - Тернопшь: Астон, 2007. - 134 с.
15. Науково-оргашзацшш основи експертизи iнновацiйноl дшльноста в репош: наук.-метод. поЫбник / Л. I. Даниленко, В. Ф. Паламарчук, О! . Зайченко та ш; за ред. Л. I. Даниленко. - К.: Логос, 2006. - 196 с.
16. Павлютенков е. М. Мистецтво управлшня школою / е. М. Павлютенков. - Харюв: Вид. група «Основа», 2011. - 320 с.
17. Шдласий I. П. Д!агностика та експертиза педагопчних проекпв: навч. поЫбник / I. П. Шдласий. -К.: УкраШа, 1998. - 339 с.
18. Полонский В. М. Словарь по образованию и педагогике / В. М. Полонский. - М.: Высшая школа, 2004. - 512 с.
19. Соловьев В. П. Методологические и информационно-технологические аспекты экспертного оценивания в сфере научно-технической деятельности / В. П. Соловьев, О. И. Ткаченко // Наука ! наукознавство. - 1994. - № 1-2. - С. 156-166.
20. Шваб Ю. М. Психологические модели целеполагания / Ю. М. Шваб. - К.: Стилос, 1997. - 240 с.
