CC BY
11
2. Computing Curricula 2005. The Overview Report. - A volume of the Computing Curricula Series. - A cooperative project of the ACM, the AIS, the IEEE-CS. 30 September 2005. -55 p.
3. Абасова С. Э. Подготовка специалистов в области информационной безопасности [Электронный ресурс] / Судаба Эйбалы кызы Абасова // Институт информационных технологий Национальной Академии наук Азербайджана. - Режим доступу: www.science.az - Заголовок з екрана.
4. Маклаков Г. Научно-методологические аспекты подготовки специалистов в области информационной безопасности / Центр исследования компьютерной преступности. 28.01.2005 // Режим доступу: http://www. crime-research.ru. - Заголовок з екрана.
5. Коваль Т. I. Теоретичш та методичш основи профеайно! тдготовки з шформащйних технологи майбутшх м сн сджс-pi в - ск он o\ii cii в: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Тамара 1вашвна Коваль - К., 200В. -574 с.
6. Strater М.Н. University Professor of Electrical Engineering [Електронний ресурс] / Michael Henry Strater // Princeton University, Department Electrical Engineering. Режим доступу: http://www.princeton.edU/main/facstaff/.htm - Заголовок з екрана.
УДК 004.85: 004.031.42 -057.2 (73) (045)
Натал1 я Б1ДЮК
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРЛКТИВНИХ ТЕХНОЛОГШ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСШНШ П1ДГОТОВЦ1 АМЕРИКАНСЬКИХ БЕЗРОБ1ТНИХ
У cmammi розглядаеться проблема використання жтерактивних технологш навчання безробтних в oceimnm практищ США. Окрема у вага прид1ляеться розгляду проектних технологш, ¡грових технологш, кейс-навчанню, технолога коопероеаного навчання. Теоретична модель педагог1чних технологш навчання безробтнш, включае таю компоненты: гумашстичну складову, прагматизм, алгоритм використання ефективних технологш.
В статье рассматривается проблема использования интерактивных технологий обучения безработных в образовательной практике США. Отдельное внимание приделяется рассматриванию проектных технологий, игровых технологий, кейс-обучению, технологии коопероеаного обучения. Теоретическая модель педагогических технологий обучения безработных состоит из компонентов: гуманистический, прагматизм, алгоритм использования эффективных технологий.
The problem of use of interactive technologies of education in training unemployed in educational practice in the USA has been viewed. Special attention is paid to consideration of projected technologies, play technologies, case-studies, technologies of cooperative teaching. Theoretical model of educational technology training of unemployed includes the following components: humanistic component, pragmatism, an algorithm using efficient technologies.
Процес засвоення знань дорослою людиною мае cboi особливосп, яю насамперед пов'язаш з активною визначеною позищею слухача щодо навчання. Як показують експериментальш достдження, доросла людина, на вщмшу вщ дггей та молодь бшыпою мрою е не об'ектом, а суб'ектом навчання. Доросш бшып незалежш та щлеспрямоваш, вимоглиш та зацжавлеш в отриманш ¡нформацн i використанш знань на практищ. Як правило, вони мають сформован! погляди, здатш вщстоювати ix, спроможт вести дискуаю, рецензувати отриману ¡нформащю; i'x життевий досвщ гадвищуе здатшсть до навчання. Водночас ¡снують neBHi труд но mi, яы впливають на навчання дорослих, зокрема: труд но mi пов'язаш з особливостями розумових процеив, психолопчш бар'ери, сощальний статус, громад ська думка, ставлення близьких та рщних. Зв1сно, використання педагопчних принцитв, на яких базуеться навчання дггей та молодо у цьому вииадку е малоефектиЕним. У зв'язку з цим, в американсьюй дидактищ виникла нагальна потреба у розробщ нових иринцишв навчання, нових гадход1в, метод¡е, технологш навчання, opiciiTOBaimx на дорослу аудиторт
Осюльки освгга дорослих у США розглядаеться як складова неперервно1 освгги. профеийне навчання, що отримуе кожний дорослий студент, повинно опиратися навже ¡снукга у нього знания,
досвщ i надавати йому можлиыстъ як змшити CBift професшний, социальный та особиспсний статус, так i продовжига освпу. Вщповщно форми та методи навчання дорослих, у т. ч. безробтвк. повинн1 бути р1зномаштними, гнучкимиташноващйними.
Анал1з заруб 1жно1 та в1тчизняно! педагопчжн лтератури дав змогу констатувати, що детальне дослщження ¡нтфактивних технолопй навчання тако1 KaTeropii населения, як безробтн у педагопчш Teopii та практищ США не було предметом окремого наукового розгляду, що пщтверджуе актуальшсть ща проблеми. Процес удосконалення та модфшзацп системи форм оргашзацн освпи безроб1тних вимагае переосмислення i нових оцшок, вивчення досвщу оргашзаци навчання безробггаих в США, врахування недо.шк1в i прорахуныв, а також викорнстання у вггчизнянш практищ пфспективннх щей цього досвщу.
Зазначене внще визначнло мету статт1 - розкрити особливосп викорнстання ¡нтфактивних технолопй навчання безробггаих в систем! ocßiTii дорослих у США.
У сучасшй впчизнянш педагопщ амфиканська система осв1ти стала об'ектом дослщницько1 уваги Р. Беланово!, А. Джуринського, Б. Свтуха, В. Жуковського, В. Коваленка, Т. Кошманово!, О. Лещинського, А. Олексюка, С. Романовой А. Сбруевсм, О. Сухомлинсько1, В.Чорного та ¡н. Становления i розвиток американсько1 дидактики вивчали Дж. Адаме, А. Бойдстон, В. Бр1кмен, Дж. Гутек, I. Доутон, Дж. Дью1, С. Kepric, Р. Коуен, Р. Раек, М. Седкф, П. Сетлф, С. Холл.
Об'ективна необхщшеть забезпечення bhcokoi якосп професшно! пщготовки безроб1тних, спрямовано! на рожиток ix творчих здбностей, зумовила значш змши в двдактищ вищо! школи в США. Як вщзначакггь бшышеть амфиканських фах1вщв, cyiacHi дороап студента pi3Hi за cboim життевим доевщом, цшями навчання, поглядами на осв1ту, ифспективами на майбутне, проте вах ix об'еднуе недов1ра до традищйних форм навчання. Не е винятком i безробггш. У зв'язку з цим остани три десятипття у вищй шиш США здшснюються багато експериментш. иов'язаних ¡з трансформащею форм i метхщв навчання, де акцент змшусться вщ традищйних пасивних форм навчання (лекщя, семшар) до активних видш навчально1 д1яльносп (¡нгерактавне навчання).
На сучасному еташ американсью педагоги вщдають ифевагу професивним штер актив ним технолопям: фуповим, ¡фовим, рефлексивним, комб1нованим, ¡нтефованим, проектним технолопям, брейнстормшгам, презентащям тощо. Провщними технолопями навчання залишаються ipynoßi технологи, проблемно-пошукове навчання, саморозвивальне навчання, трешнги, о со биспсн о- opi ентов ане навчання, педагогжа ствпращ, д1алог культур то що.
Результата наукового пошуку дали змогу виявити певш супфечносп м1ж необхщшетю викорнстання ¡нтфактивних технолопй навчання амфиканських безробггаих i традицшною парадигмою навчання дорослих, а саме супфечносп м1ж:
- центральною ф1гурою безробтюго в ¡нтфактивних технолопях i навчанням i центральною позищею викладача-андрагога при викорисганш традищйних педагопчних технолопй;
- активним, самостшним творчим ироцесом отримання знания безробггними при викорисганш ¡нтерактивних педагопчних технолопй i репродуктивною д1яльшстю, що обмежуе ix участь у традицшнш систем! викладання;
- необхщшетю пщвшцення внутршньо! мотиваци безробггних i ¡снуючою зовшшньою мотиващею;
- розвитком зд1бностей до самостшного отримання знань, прагненням навчатися протягом життя та умшням ефективно працювати пщ кер1вництвом викладач1в-андрагопв;
- розвитком особистосп загалом та отриманням грунтовних знань у межах вузько! спещал1зацп;
- врахуванням специфпси навчальжн дисцигшни та м1ждисцип.шнарним пщходом до навчання;
- необхщшетю поеднання навчання у сшвпращ, фупово! навчально! д1яльност1, ¡ндивщуального пщходу та завдань, ям сприяють розвитку самоспйносп.
Основ ними тенденщями розвитку американсько! Teopii i практики навчання у вишш ппыш е фундаментал1защя, ¡ндив1дуал1защя та актив1защя навчання. При цьому типовими гадходами до професшного навчання безробггних е _\иждпециiиинарний i проблемний, а провщними принципами орган1защГ навчально! д1яльност1 безробп~них - принцип активного отримання знань i принцип сгавпрац1.
Зауважимо, що термш «педагопчна технолога» в амфиканськш педагопчшй .nhepaTypi зародив ся б1льше трьох десяттшть тому i не включае поняття «виховання». KpiM того, в педагопщ США ¡снуе два принципово pi3Hi тсрм1ни: «технолопя навчання» (teaching technology) i «техшка навчання» (teaching technique). Пфший термш, незважаючи на лексичну тщбшсть, вщноситься до сфери використання техшчних засоб1в навчання, переважно комп'ютфних. Другий бшыиою мрою е аналогом впчизняного тер Mi на «педагопчна технолопя навчання» й означае системний метод навчання вщносно викладача i студент. За визначенням американських педашпв Т. А. Анжело, К. П. Кросс, яи спещшизуюгься на педагопчних технолопях, педагопчш технологи - це «системш спосоОи орган ¡заци д1яльносп викладача та студеипв для ефективного досягнення навчальних цшей» [1, с. 11].
Вщомий педагог Дж. В. Махер розглядае педагопчну технолопю як «системний цшеспрямований педагопчний шдхщ до навчання, який включае використання певних методик навчання, техшчних засоб1в, а також психолопчний аспект взаемовщ носин викладача та студент» [2, с. 90]. Ми подшяемо цю думку, осильки процес навчання не ¡нтуттний, педагопчна технолопя е там тдгрунтям, вщ я кого залежить ефектившсть навчального процесу, а основ оположними принципами вищевказаних тлумачень е принципи системности i цшеспрямування.
Теоретична модель педагопчних технолопй навчання безробтшх в США включае таы структурн1 компонента: гумашстичну складову як провщну компонента навчання безроб1таих; прагматизм, який базуеться на Teopii розвивального навчання i Teopii навчання у стЕпращ; алгоритм використання ефективних технолопй.
Анал1з оргашзаци иедагопчного процесу в навчальних закладах США дозволив нам сформулювати алгоритм ефективного використання технолопй навчання безробтшх, який охоплюе таю аспекта: визначення цшей навчання; Eii6ip метод ¡в навчання; Bii6ip метод ¡в ощнювання знань; доб1р ТЗС; розробката створення ¡нновацшних прийомв; конструювання механ1зм1в атшзу зворотно1 реакци безробппих.
Особлив ий ¡нтфес у контекст) дослщжувано1 проблеми викликае ¡нтерактивне навчання. Слово «¡нтфактив» походить з англшсько! мови вщ слова «interacb>, де «inter» -спшьний, a «act» - д1яти. Отже, ¡нтерактивний - готовий до сгальних дш, д1алогу. Термш «¡нтерактивне навчання» означае певний зв'язок шформацшно1 взаемодп Mi ж суб'ектом навчального процесу i навчальним середовищем. 1нтфактавне навчання безробппих не може здшснюватися без врахування психологи' людських взаемин. У ироцеа такого навчання його суб'екти активно взаемодшть один з одним з метою спшьного виршення визначеного завдання. При цьому вони мають змогу обмшюватися думками, ¡деями, проиозищями. Оргашзащя ¡нтерактивного навчання безробтшх передбачае моделювання життевих ситуацш, використання рольових irop, стльне вирушення життевих ситуацш на основ! анал1зу вщповщно! ситуацп. Воно ефективно сприяе формуванню навичок iyMiHb, створенню атмосффи сшвдружносп, взаемодп. Vci технологи ¡нтфактивного навчання мають проблемний характф i базуються на д1алоговш основ1.
Найбшып продуктивними технолопями, яи дозволяють ефектившше реал1зувати ¡нтфактивне навчання безроб1тних, е проекта, ¡гри, коопероване навчання (навчання у сгавпращ), трешнги, «мозковий штурм», дискусп. дебати, кейс-навчання, д1алог, портфолш та ¡и. Bci технологи' об'еднуе ос о бисп с но - ор ¡ентов ан е спрямування оргашзаци навчального процесу. Вони дозволяють, не змшюючи зшсту осени, забезпечити реал1защю ocBiraix стандарта шшими, альтернатив ними традищйним методами, розвиваючи при цьому самостшшсть, доброзичлив1сть, комушкатившсть, взаемодов1ру, здатшсть до взаемодоиомоги, ирагнення до творчого виршення завдань.
Активне використання ¡нтерактивних технолопй дуже иоширене в навчальному процеа на курсах гадвищення квал1фжацп безробггних. В центр1 навчання перебувае особиспсть доросло! людини з и життевим i професшним досвщом, сталою системою (вже стшкою) погляд1в, щнностей, переконань, з певним ставленням до свое! професшно! д1яльносп та оамченисп, життевими пфспективами i проблемами, решпзованими та потенщйними зд1бностями, можливостями, потребами. Тому прюритети формування системи знань, умшь i навичок у навчальному процеа иоступаються прюритетам актиызацп
особиспсних функцш у навчанш I з мети оргашзацп навчального процесу перетворюються на п зайб. Застосування ¡нтфактивних технолопй навчання дае змогу оргашзувати творчу взаемод1ю суб'ект навчання, результатом яко1 е «вщкриття» нових знань у ироцеп вирнлсння навчально1 проблеми.
Розглянемо деяи з зазначених вище технолопй. Найбшьш характфною для реа.тпзацп особиспсно-д1яльшсного гадходу у навчанш безроб1тних в США е проектна методика, яка визнаеться вщносно новою педагопчною технолопею навчання. Необхщшсть застосування ще1 методики зумовлена очевидними тенденщями творчого розвитку особистосп безроб1тного, його пщготовки до ново! реально! д1яльносп. Вона забезпечуе не лише Грунтовые засвоення навчального матер1алу а й моральний розвиток безробггних, 1х самостшшсть, комушкатавшсть, бажання доиомогти ¡ншим.
Сфед вимог, яы висуваються до ефективного використання проектно1 технологи у навчанш ОезроСнтних в амфиканськш дидактищ, Ч1льне шсце займають: наявшсть проблеми, складшсть та актуальшсть яко! вщповщае навчальним I життевим потребам безробггних; дослщницький характер пошуку шлях1в розв'язання проблеми; структурування д1яльносп вщповщно до класичних стадш проектування; створення умов для виявлення безробггнимн навчальноГ проблеми (постановка, дослщження, пошук шлях1в виршення, експфтиза та апробащя вфеш, конструювання гадсумкового проекту чи його вар1анпв. захист проекту, корекщя та впровадження) творчий характер активносп безробггних; практична чи теоретична щншеть проекту; педагопчна щншеть д1яльносп безробтшх, проблемно-креативне спрямування, емоцшна насичешсть й ¡нтерактивна оргашзащя освггньо1 д1яльносп.
Проекта мэжугь бута ¡ндивщуальними, фуповими, колективними. Найчаспше в амфикансьий дидактищ викорисговують фупов1 проекта. Кр1м того, вони можуть виконуватися якз одного предмета, так I з багатъох. Наприклад, метод проектування припускае роботу безробтих над виконанням двох проекта - в галуз1 промислово1 технологи 1 галуз1 сощальних наук. Викладач1 та представники певних промислових оргашзащй е консультантами 1 надають необхщну допомогу у виконанш проекта. У результат! безробтн отримунлъ безпосфедш 1 повш уявлення про технолопчш процеси на пщфиемств1, вивчаютъ його проблеми I завдання.
Для штенсиф1кацп навчального процесу дуже ефективними е ¡гров1 технологи, яю надають процесу навчання бшьшу практичну сирямовашсть, сприяють розвитку комушкативних якостей бефобггаих, пщвищують 1х творчий потенщал та стимулюють активну позищю. 1фов1 методи включають ситуащйно-рольов1, дидактичш, творит оргашзащйно дильшеш, ¡мггащйш та дшов1 ¡фи. Щ методи е найбшьш поширеними в фуиовш робот!. Гра дозволяе долати бар'ери, вщчужешеть, «зшмати маски», вщкриватися, ¡мпров1зувати, творчо виражати свое «Я» тощо. Часто ¡фи стають ¡нструментом д1агностики й самод1агностики, оскшьки в невимушешй форм дозволяють м'яко виявляти трудногщ епшкування та серйозш психолопчш проблеми.
Популярними у навчанш безробггних е дшов1 ¡фи, яю дають змогу моделювати р1зномаштш педагопчш та виробнич1 ситуаци, проектувати певш дп у визначених умовах, продемонструвати процес систематизаци теоретичних знань навколо певноГ практично! проблеми. У певному розумшш дшова фа - це ¡мпжщ професшно! д1яльносп, один з метод ¡в оргашзацп жтивно1 роботи безробггних, спрямований на рофобку певних способ1в ефективно! професпшо1 д1яльносп. Завдяки цьому методу учасники, спираючись на власний доевщ, можуть створити новий продукт, який е чинником виршення актуальних проблем.
Американсьи методиста вважають, що 90% навчального матер ¡алу засвоюеться у дшових ¡фах, тод1 як лише 20% матер1алу - на лекщях. Запровадження дшових ¡гор на заняттях дозволяе зменшити час, який выводиться навивчення окремих дисцип.шн, на 30-40%, що особливо актуально при обмеженш часу на навчання [3, с. 345-346]
Не менш щкавими е рольов1 ¡фи, суть яких полягае у «профаванш ролей», що дозволяе уявити члена фупи не лише в м1жособиспснш взаемод11 в фуга, а в процеа виконання певно! сощально! рол1. Така фа тжож використовуеться для формування психолопчних навичок у сфер1 комушкащь Сфед педагопчних засоб1в актив1зац11 навчального процесу безроб1тних особливе м1сце належить навчальн1й дидактичшй ф1 яка е щлесирямованою орган1защею навчально-профес1йно1 д1яльносп.
Таким чином, концеитуальними основами ¡грових технолопй е психолопчш мехашзми irpoBoi д1яльносп, що спираються на фундаментальш потреби особистосп у самовиражеши, самоствсрджснш, самовизначенш, саморегуляци, саморсал1заш1.
Технологи коопфованого навчання або навчання у сгавпращ е втшенням самих принципш коопфацп - добровшьносп, демократизму, взаемовигщно! сгавпращ та взаешдопомоги. Пфевагою технолопй коопфативного навчання е те, що вони вжористовукпъся у роних сффах дшльносп людей, адже дають змэгу за короткий промжок часу вирипувати завдання ¡нтенсивного формування тарожитку иевних професшних навичок i вмшь. У найбшыи широкому розумшт вказага технолоп! е практикою ефективного психолого-педагопчного впливу.
Анатш ocraHHix дослщжень показав зростання уваги науковщв i практик до ще! технологи'. Pi3Hi EapiaHTii технолоп! кооперованого навчання дають змогу найбшып повно реалпувати особиспсиий i ирофесшно ор1ситований пщходи до шдготовки безробггиих. Безробти систематично ведуть дискуси, обговорюють pi3Hi вартнти виршення проблем, будують лопку вщиовщей. Д1яльшсть малих груп за технолопею кооперативного навчання дозволяе гадготувати безроб1тних до сгавпращ, сформувати необхщш профссшш, проектувальш та комушкативш умшня.
Амфикансыа педагоги М. Л. Пк i К. Дж. Холуак рекомендують використовувати протягом декшькох занять однотипш кейс-навчання для розвитку зд1бностей пор1вняння аналопчних ситуащй, !х Ю1асиф1кащ! i самостшного визначення необхщносп тих або ¡нших дш в р1зних тииових ситуащях. У таких вииадках кейс-технологи не здаватимуться хаотичним набором проблемних ситуащй. Студента усвщомлюють лопку !х виршення i не будуть губитася при 3ycipi4i з нестандартними обставинами у реальному жита [4, с. 345-347].
Американська методика кейс-навчання припускае використання значно! pi3H0MaHiTH0CTi прийом1в, вибф яких залежить вщ педагога, студента, щлей навчання, матер1альних можливостей техшчного забезпечення та ¡нших чинниив. Таке навчання вважаеться ефективним методом гумашзацп, оскшьки вимагае розгляду будь-яко! проблеми в р1зних аспектах, у т. ч. психолопчному та етичному.
Отже, суттевою вщмшшстю технолопй ¡нтфактивного навчання безробггаих у США е оперативна змна темпу подання навчального матер1алу, форми подання, модифжацп його зм1сту тощо залежно вщ результата навчання. 1нтерактившсть пфедбачае насамперед д1алог, у якому вщбуваеться взаемод1я. За умов застосування ¡нтерактивних метод ¡в навчання навчальний процес оргашзусться так, що пржтачно Bci безроСптш залучеш до процесу газнання, мають змогу розумти, про що мовиться, здшснювати рефлекаю власно! навчально-шзнавально! д1яльносп чфез опфативне визначення й результат.
За допомогою штфакгивних технолопй можуть досягатись i додатков1 Ц1Л1 навчання безробггаих, зо!фема: розвиток комушкативних умшь i навичок, у линия налагоджувати емощйний контакт mi ж иредставниками р1зних нащональностей, працювати у команда приспухатися до думки ¡нших; зшмати нфвове i психолопчне навантаження, давати можпирпсть змшювати форми !х д1яльносп, пфеключати увагу на ключов1 питания проблеми тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Angelo Т. A. Classroom techniques: a handbook for college teachers / Т. A. Angelo, K. P. Cross. - [2 nd ed]. - San Francisco: Jossey-Bass, 1993. - 59 p.
2. Maher F. A. Gender and teaching: Reflective teaching and the social conditions of schooling a series for prospective and practicing teachers / F. A. Maher & J. V. i £ г - NJ. Lawrence Erlbaum Associates, Publishers, 2002. -456 p.
3. Handbook of adult and continuing education / [editors L. A. Wilson, E. R. Hayes], - San-Francisco: Jossey-Bass, 2000. -505 p.
4. Gick M. L. Analogical problem solving // M. L. Gick, K. J. Holyoak. Cognitive Psychology, 1980. -Vol. 12. -P. 306-355.
