CC BY
76
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В П0ЧАТК0В01 ШКОЛИ НАВЧАЛЫЮ-МЕТОДИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
УДК 371.315.6+373.3-051 ЛемараБGKIPOBA
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В ДО ЗАСТОСУВАННЯ 1НТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й НАВЧАННЯ
У cmammi розглядаетъся проблема формування zomoenocmi майбуттх учителгв початкових Kiiacie до застосування ттерактивних технологш навчання, (розроблена модель zomoenocmi, визначено оргатзацшно-педагоггчт умови и реалгзацИ).
В статье рассматривается проблема формирования готовности будущих учителей начальных классов к применению интерактивных технологий обучения, (разработана модель готовности, определены организационно-педагогические условия ее реализации).
The paper addresses the problem offormation ofpreparedness for future elementary school teachers to use interactive technologies in teaching, identified organizational and pedagogical conditions, defined model of this type ofpreparedness.
Стр1мкий розвиток навчальних технологш зумовлюе появу нових завдань, що потребують перегляду змюту освпи, форм, метод1в, прийо\пв навчання. Серед основних шновацш у галуз1 освгги вирпняються штерактивш технологи навчання. Упм учител1 початкових клаав знайоли лише з окремими елементами цих технологш навчання; використання 1х у практищ початково! школи носить фрагментарний, ешзодичний характер; педагоги неготовi до застосування ¡нтерактивних технологш навчання, тому icHye величезна проблема в предметно-методичнш шдготовщ вчител1в початкових клаав у вищих навчальних закладах. Учитель початково! школи повинен не тшьки знати про штерактивш технологи навчання, а й у\пти застосовувати 1х на практищ, а для цього необхщно, щоб мета, зм1ст, форми i методи професлйно! п1дготовки були зор1ентован1 на використання студентами цих технологий. Важливо п1дготувати вчителя з творчим науково-педагопчним мисленням, з певною системою особиспсних, профес1йних якостей, необхвдних знань, у\пнь i навичок, що сприятиме формуванню готовност1 майбутн1х учител1в початкових к л ас ¡в до зазначеного виду д1яльносп.
Мета cmammi полягае у визначенш орган1зац1йно-педагопчних умов та розробщ модел1 формування готовност1 майбутн1х учител1в початкових клас1в до застосування штерактивних технолопй навчання.
Проблеми TOTOBHOCTi вчителя до професшно! д1яльност1 висв1тлен1 в роботах А. Алексюка, Н. Кузьмшо!, В. Лугового, В. Моляко, О. Пехоти, Л. Пуховсько!, М. Савшо! та шших дослщниюв.
CyTHicTb i законом1рност1 розвитку ocooncTOCTi досл1джували 3. Фрейд (засновник психоаналпу i психодинахпчно! Tepanii), А. Адлер (засновник шдивщуально! психолоп!), Е. Берн (розглядав проблеми особистосп, II ц1леспря\юваност1). У. Джеймс (вивчав питания iepapxil особистостей), Е. EpiKCOH (досл1джував BiKOBi особливост1 особистосп), А. Маслоу (вивчав формування потреб особистосп та i'x зв'язок i3 мотивами), Я. Морено (розглядав особиспсть як елемент со шуму, в якому людина стала рефлексувати себе як змшювальну, рухому систему), Ф. Перлз (засновник гештальттерапи; писав про те, що людина — цшсна система фпичних. сенсорних, е\юц1йних i когштивних npoueciB). К. Роджерс (займався проблемами самоактуал1зацИ особистосп), К. Юнг (розробляв теоретичш положения анал1тично! психологИ), К. Ясперс (розробляв теор1ю п1знання, модель формування особистосп).
KpiM цього, проблемам теори розвитку особистост1 присвячен1 роботи таких психолопв:
К. Альбуханово1-Славсько1, Б. Ананьева, А. Асмолова, Л. Божович, Л. Виготського, О. Гребенюка, В. Давидова, В. Мясищева, С. Рубш штейна. Д. Узнадзе.
Проблема технолопй навчання, 1х застосування та ефектившсть використання у школ1, у вищих навчальних закладах порушена в роботах В. Безпалька, В. Свдокимова, М. Клар ¡на. О. Пехоти, Г. Селевко, В. Серпюва. I. Якимансько!.
Теоретичш та практичш аспекти нових технологий навчання розкршт у працях В. Безпалька, Л. Бурково!, О. Пехоти, Л. Пироженко, О. Пометун, Г. Селевко та шших в1тчизняних 1 заруб1жних учених.
Проблемам ¡нтерактивного спшкування присвячеш пращ Н. Богомолове!, Б. Ломова, Р. Немова, Л. Петровсько!, Л. Уманського та ¡н.
Розглянувши роботи рпних автор1в з питань готовносп до професшно! д1яльносп, ироаналпувавши структурш компоненти зазначеного феномена, стверджуемо, що единого шдходу до трактування цього питания немае. Упм ми видияемо таю структурш компоненти готовносп до використання ¡нтерактивних технолопй навчання: цше-мотивацшний; з\1 ¡стовий; операцшний; рефлексивний; штеграцшний.
Ми вважаемо, що формування готовносп до застосування ¡нтерактивних технолопй навчання е особиспсно-д1яльшсним, осюльки: по-перше, студента повинш мати цшсне уявлення про педагопчну д1яльшсть, адже опанувати даними технолопями 1 використовувати 1х у подалышй свош професшнш робот1 вчител1 початкових клаав можуть лише в д1яльносп, знаючи суть ¡нтерактивних технолопй навчання, особливосп органпацн таких уроюв, специфжу побудови стосунюв \пж учасниками освпнього процесу 1 т. ¡н.; подруге, студента мають прагнути шзнати особиспсть кожно! дитини, забезпечити гармоншний та ефективний розвиток уах учшв класу в комфортних умовах. Готовшсть до педагопчно! д1яльносп формуеться у процесс професшно! шдготовки.
Сформувати готовшсть майбутшх учител1в початкових клаав до використання ¡нтерактивних технолопй навчання — значить провести роботу ¡з засвоення, застосування ¡нтерактивних технолопй навчання, а, отже, навчити вибирати необхвдну ¡нтерактивну технологию залежно вщ теми, цшей уроку, результату, р1вня шдготовленосп учшв, особливого стилю роботи вчителя 1 т. ш.; навчити студенпв ор1ентуватися у величезнш юлькосп ¡нтерактивних технолопй навчання; сформувати знания теори 1 практики ¡нтерактивних технологий навчання; навчити майбутшх учител1в оргашзувати ¡нтерактивний урок, забезпечити навчання в д1алоз1; навчити в\пло. грамотно керувати процесом взаемонавчання дней ¡з можливютю досягнення усшху вс1ма учасниками освпнього процесу.
3 метою визначення р1вшв готовносп майбутшх учител1в початкових клаав до використання ¡нтерактивних технолопй навчання нами розроблено вщповщш критери.
Анагпз наукового досвщу з проблеми дослвдження зумовив таю висновки:
- необхщно змшити мету навчання студенев, переор1ентувати II на розвиток особистосп суб'екта;
- необхщно вщшти в1д предметно-ор1ентовано!, знаннево-ор1ентовано! осв1ти. намагатися забезпечити суб'ект-суб'ектш стосунки \иж учасниками освпнього процесу з урахуванням особистого досвщу кожного суб'екта;
- важливо переор1ентувати освпу: головне — не обсяг отриманих знань, а 1хня иродуктившсть;
- збагатити психолого-педагопчш, методичш дисциплши знаниями про штерактивш технологи навчання, 1х вплив на психолопчний, ¡нтелектуальний розвиток 1 виховання дней;
- важливо переоцшити значения педагопчно! практики, самостшно! та навчально-дослщно! роботи студенпв.
За результатами констатувального етапу експерименту було зроблено висновок про те, що традицшне навчання у педагопчних ВНЗ характеризуеться стандартними формами, методами, засобами, змютом, цшями, завданнями навчання, вщтак не сприятиме формуванню готовносп майбутшх учит ел ¡в початкових к л ас ¡в до застосування ¿нтерактивних технолопй
навчання. Тому необхщно змшити навчал ьно-метод ичш комплексы дисциплш циклу професшно-ор!ентовано! шдготовки: збагатити !хш програми включениям тем, що розкривають поняття «штерактивш технологи навчання», «штерактивш технологи кооперативного навчання», «штерактивш технолоп! колективно-групового навчання», «штерактивш технолоп! ситуативного моделювання», «штерактивш технолоп! опрацювання дискусшних питань»; розширити знания про !хш ознаки, види, оргашзацш роботи при !х застосуванш, особливосп побудови штерактивного уроку, специфжу оргашзацн д!яльносп учшв на такому урощ, особливосп д1яльносп вчителя, шляхи створення суб'ект-суб'ектного освггнього середовища, комфортних умов навчання, оргашзацн активно! взаемоди студент ¡в на занятп, оргашзацн рефлекс!!, р!зних форм взаемонавчання.
Поняття «готовн!сть майбутнього вчителя початкових клаав до застосування !нтерактивних технологий навчання» трактуемо як один !з аспекпв спец!ально! профес!йно! шдготовки. Сформувати вщповщний вид готовности — це сформувати цш, мотиви, потреби в застосуванш !нтерактивних технолопй навчання; виробити систему знань, ум!нь, навичок про штерактивш технолоп! навчання та форми !х застосування; розвинути педагопчш зд!бносп, необх!дн! для використання !нтерактивних технолопй навчання в освггньому процес! початково! школи.
Метою формувального етапу експерименту е впровадження методики, що дозволить сформувати готовшсть майбутшх учител!в початкових клаав до застосування !нтерактивних технологий навчання. Ми вважаемо, що професшна шдготовка майбутнього вчителя початкових клаав до застосування !нтерактивних технолопй навчання буде ефективною, якщо:
- завдання, мета, зм!ст, форми орган!зац!! д!яльносп, процес викладання дисципл!н циклу професшно-ор!ентовано! п1дготовки будуть нац1лен1 на застосування штерактивних технологий навчання, створення суб'ект-суб'ектного освпнього середовища, на розвиток особистосп дитини, педагопчно! рефлекс!!;
- у процес! засвоення дисциплш циклу професшно-ор!ентовано! шдготовки шформувати студент!в про штерактивш технолоп! навчання, !х ознаки, класифшацн, особливост! орган!зац!! роботи на штерактивних уроках !з вид!ленням пор!вняльно! характеристики освтпх процес!в, що прот!кають при традицшному навчанн! та п!д час навчання, заснованому на застосуванн! штерактивних технолопй;
- включити до навчального плану профес!йно-педагопчно! п!дготовки майбутн!х учител!в початкових клас!в курс «1нтерактивн! технолоп! навчання в сучаснш початков!й школ!»;
- у процес! проведения лекцшних, практичних, сем!нарських, лабораторних занять, консультацш, педагопчно! практики, орган!зац!! самост!йно! роботи формувати у студенпв потребу в оволодшш знаниями ! в!дпов!дними вмшнями та навичками з! створення комфортних умов навчання, суб'ект-суб'ектних в!дносин у навчальному процес!, атмосфери сп!втворчост!, сшвпращ, взаемно! п!дтримки, доброзичливост!;
- пщ час проходження студентами педагопчно! практики ор!ентувати !! ц!л! й мотиви на розвиток особистосп дитини, на створення суб'ект-суб'ектних вщносин, комфортних умов навчання. Ввести у план педагопчно! практики аналпичш завдання, педагопчш ситуацн, пов'язаш !з застосуванням !нтерактивних технологий навчання; моделювання штерактивних уроюв, виховних заход!в, батыавських збор!в;
- стимулювати п!знавальну активн!сть студенпв у психолого-педагопчних, та методичних питаниях, пов'язаних п застосуванням ¡нтерактивних технологий навчання в початков!й школ!; у навчальн!й, науково-дослщнш, практичн!й, самоспйн!й д!яльност! студент!в; при написанш курсових, бакалаврських, мапстерських робгг;
- формувати у студенпв психолого-педагопчш, методичн! знания, практичн! вм!ння ! навички, пов'язан! !з застосуванням штерактивних технолопй навчання в навчально-виховному процес! початково! школи шляхом залучення !х до роботи «Дискус!йного клубу»;
- виробляти у майбутшх педагопв внутр1шню необхвдшсть у постийному профеайному розвитку, самовдосконаленш, потребу в оволодАнш ¿нтерактивними технологиями навчання, зростанш педагопчно! майстерности, збагаченш обсягу знань, удосконаленш вмшь { навичок використання р1зного виду ¿нтерактивних технолопй навчання;
- навчати майбутшх учител1в початкових к л ас ¡в грамотно сшвввдносити сво! шдршдуально-особиспсш. професАйно-педагопчш можливости з шдивщуальними особиспсними особливостями молодших гпколяр1в 1 застосуванням р1зних вид1в ¿нтерактивних технологий навчання, з дотриманням правил орган наш! та проведения ¿нтерактивного уроку.
Модель формування готовности майбутшх учит ел ¡в початкових клаав до застосування ¿нтерактивних технолопй навчання представлена на рис. 1.
Рис. 1. Модель формування готовностг майбутшх учителгв початкових класгв до застосування ттерактивних технологш навчання
Серед принцишв, на яких базувався процес формування готовности майбутшх учител1в початкових клаав до застосування штерактивних технолопй навчання, ми видшили таю: принцип взаемодн, принцип суб'ект-суб'ектних ввдносин, принцип активности, принцип рефлексн, принцип комфортности, принцип поеднання колективно!, групово! та шдиввдуально! роботи, принцип штеграци.
Принцип взаемодн передбачае включения вах студент ¡в у процес навчання на основ! 1хньо1 позитивно! (доброзичливо!, продуктивно!) взаемодн, взаемонавчання один одного з опорою на суб'ектний досввд кожного з них.
Принцип активносп нацшюе на залучення студенев до процесу навчання, що базуеться на застосуванш ¿нтерактивних технологий: рольовк дшов! ¡гри. ¡гри-1\птацп. симуляцм, треншги, виршення педагопчних завдань, дискусшних питань тощо. Включения у д1яльшсть дае змогу на соб1 ввдчути характер м!жособистисно! взаемодн (побути 1 в «рол! учня», 1 в «рол! вчителя»), сприяе особист!сному, професшному розвитку суб'екта.
Принцип рефлекс!! навчально! д!яльност! дае змогу майбутн!м педагогам усввдомити процес навчання, осмислити його результатившсть, спрямован!сть, проанал!зувати сво! ввдчуття, переживания, зрозумпи особливост! власного мислення ! мислення !нших учасниюв взаемодн, вщкоригувати п!знавальн! ц!л!, власну освпню траектор!ю профес!йного розвитку.
Принцип суб'ект-суб'ектних вщносин передбачае навчання, що базуеться на д!алоз! партнер!в, де викладач ! студент — р!вноправн!, р!внозначш суб'екти освпнього процесу (викладач — оргашзатор, пом!чник, консультант). Набутий досввд згодом стане проеюцею у ввдносинах «учитель — молодший школяр»
Принцип комфортносп нацшюе на створення комфортних умов навчання, у яких студент ввдчуе свою штелектуальну спроможн!сть, атмосферу взаемно! емоц!йно! та !нтелектуально! пвдтримки, доброзичливост!, сп!впрац!, сп!втворчост!; на забезпечення у навчальному процес! ситуац!й усшху.
Принцип поеднання колективно!, групово! та шдиввдуально! роботи передбачае побудову навчального процесу на застосуванн! чотирьох вид!в !нтерактивних технолог!й навчання: кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, ввдпрацювання дискус!йних питань, поеднаних р!зними формами оргашзацн навчально! д!яльност!.
Принцип штеграци передбачае поеднання розр!знених знань, умшь ! навичок в едине цше, що забезпечуе певну впорядкован!сть, узгоджешсть, систематизац!ю отримано! !нформац!!. Учитель початкових клаав викладае не один предмет, а цший комплекс, а тому вивчае у ВНЗ ряд методик з дисциплш, що викладаються у початковш школ!. Тому принцип штеграци сприяе зближенню ! зв'язку педагопчних, психолопчних та методичних наук; теоретичних ! практичних знань, ум!нь, навичок, набутих студентами у ВНЗ в аспект! застосування штерактивних технолопй навчання у сво!й подалышй профес!йно-иедагопчн!й д!яльносп.
Таким чином, нами розроблена модель формування готовности майбутн!х учител!в початкових клаав до застосування штерактивних технолопй навчання, яка передбачае реал!защю у навчально-виховному процес! ввдповвдних орган!зац!йно-иедагопчних умов. Перспектива подалыпих досл!джень — перев!рка ефективност! розроблено! модел! у навчально-виховному процес! ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барб1на С. С. Теоретичш аспекги профеайно! шдготовки майбутнього вчителя / С. С. Барбша // Зб1рник
наукових праць Херсонського державного ун1верситету (Сер1я: Педагопчш науки). — Херсон: вид-во ХДПУ,
2006. — Вин. 27. — С. 96-99.
2. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. — М.: Изд-во Института
проф. обр. Мин. обр. России, 1995. — 336 с.
3. Бех I. Д. Гумашстична педагопка як нова шноващйна парадигма / I. Д. Бех // Науковий вкник Микола1вського
державного педагопчного ушверситету (Сер1я: Педагопчш науки): зб. наук, праць. — Миколаш: МДПУ, 2001,— Вин. IV. —294 с. '
4. Глузман А. В. Профессионально-педагогическая подготовка студентов университета: теория и путь
исследования: монография / А. В. Глузман. — К.: Поисково-издательское агентство, 1998. — 252 с.
5. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович.
— Минск: БГУ, 1976. — 176 с.
6. Свдоюмов В. Особисткний шдхвд як кригерш шноващйносп педагопчних технолопй/ В. Свдоюмов, В.
Луценко //Пауков1 записиЮровоградського педагопчного ушверситету. —2001. —Ч. 1. —С. 21-26.
7. Кондрашова Л. В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися:
учебное пособие / Л. В. Кондрашова. — М.: Прометей, 1990. — 160 с.
8. Линенко А. Ф. Теор1я [ практика формування готовносп студенпв педагопчних вуз1в до профеайно! д1яльносп:
авгореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 - теор1я [ методика профеайно! освш1 / А. Ф. Линенко. — К., 1996. — 44с.
9. Мороз А. Г. Формирование готовности к педагогической деятельности у молодых учителей / А. Г. Мороз /
Психолого-педагогические основы совершенствования подготовки специалистов в университете. — Днепропетровск: изд-во Днепропетровского ун-та, 1980. — С. 71-75.
УДК 371.212+371.13 Зоряна БЕРКИТА
ПОЕТАПШСТЬ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В П0ЧАТК0В01 ШКОЛИ ДО ОРГАН13АЦП РОБОТИ 3 П1ДРУЧНИКОМ
У cmammi виокремлено та охарактеризовано етапи тдготовки студентгв до оргатзаци роботы з тдручником на уроках у початковш школ1 з урахуванням мотивацшного, зм1стового та процесуального компонентгв готовностг.
В статье выделены и охарактеризированы этапы подготовки студентов к организации работы с учебником на уроках в начальной школе с учетом мотивационного, содержательного и процессуального компонентов готовности.
The given article divides and characterizes the stages of the student's training preparation for their work organizing with the manual during the study period of the primary school level considering the motivating, meaningful and proceeding components of readiness.
1нтегращя вищо! осв1ти Укра1ни у европейський та свпювий осв1тнш npocrip актуалпуе проблему вдосконалення професшно! гпдготовки майбутнього педагога. Професшна д1яльшсть учителя початково! школи в цшсному контексп педагопчно! д1яльиосп мае сво! особливостк зумовлеш потребами i запитами ще! ланки осв1ти — визнання молодшого школяра суб'ектом навчально! д1яльносп; орган1зац1я навчально-виховного процесу на компетентшсно ор1ентован1й ochobI; формування в учшв початково! школи ключових компетентностей, проввдна серед яких — умшня вчитися, у тому числ! працювати з тдручником; створення умов для саморозвитку школяра та ш. Результатом тдготовки студенпв до професшно! д!яльносп е готовшсть майбутшх педагопв до цього виду д!яльносп, яка охоплюе мотивацшний, зм!стовий та ироцесуальний компонента.
Проблема тдготовки вчителя початково! школи до оргатзаци роботи з тдручником ниш викликае посилений штерес науковщв. Зокрема, особливого значения набувають методолопчш засади и!дготовки майбутн!х фах!вц!в в умовах вищого навчального закладу (I. Бех, I. Зязюн, В. Кремень, В. Мадзпюн, Н. Ничкало, О. Савченко, О. Сухомлинська та ш); педагопчн! основи формування особистост! майбутнього вчителя (О. Абдулша, В. Кравець, Н. Кузьмша, О. Мороз, А. Степанюк, Г. Терещук, В. Чайка та ш); теоретико-методичш аспекти тдготовки вчителя початково! школи (Н. BioiK. В. Бондар, Л. Коваль, Л. Петухова, О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, I. Шапошшкова).
Нами обгрунтовано педагопчн! умови и!дготовки студенпв до оргашзацн роботи з тдручником, зокрема:
