CC BY
31
Таким чином, нами запропоновано модель професшно1 гадготовки ¡нженф1в-педагопв в галуз1 охорони прайд з використанням компьютер них технолопй навчання, яка вщображае мету, завдання, оргашзацшно-педагопчш умови застосування комп'ютерних технолопй та включае змктовний, дидактичний 1 методичний компоненти для технологи и побудови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богданова I. М. Професшно-педагопчна тдгоговка майбутшх учигелв на основ! застосування ¡нноващйних технолопй: Дне. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. - Одеса, 2003. -440 с.
2. Боднар Л. В. Професшна гадготовка сощальних иедагопв ¡з застосуванням електронннх засоб1в навчання: Автореф. дне. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04. - Одеса, 2006. -21 с.
3. Великий тлумачний словник украшсько! мови / Упорад. Т. В. Ковальова. -Харюв: Фото, 2005. -767 с.
4. Гончаренко С. У. Педагопчт досщдженнж методолопчи порадн молодим науковцям. - Киш-Вшниця: ДОВ «В1нннця», 2008. -278 е.
5. Лнтвнн А. В. Насту пшеть у професшнш гадтотовщ фашвтцБ машннобувдвного профилю в систем! «ВПУ -вшщ закладн осв1тн»: Дне. ... канд. пед. наук: 13.00.04. - К., 2002. -290 с.
6. Кок ар ев а А. М. Застосування шформащйних технолопй у вивченьп прнродничнх дисциплш на пщготовчих В1ддшеннях техшчнихушверситепв: Дне.... канд. пед. наук: 13.00.04. -К., 2006. -268 с.
7. Прокопенко I. Ф., Биков В. Ю., Раков С. А. 1нформатизащя вшцнх навчальннх заклад1в - як мри перетворитн на дшетегь//Коми'ютер у школ1 та ам'1. -2003. -№ 2. - С. 3-6.
8. Пурин В. Д. Педагогика среднего профессионального образования. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006.-256 с.
9. Смирнова Е. Э. Пути формирования модели специалиста с высшем образованием. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1977.-136 с.
Ю.Цырельчук Н. А. Квалификационно-содержательная модель профессии «инженер-педагог» // Образовательные технологии в подготовке специалистов: Сб. науч. статей. - Минск: МГВРК, 2003. -Ч. 2.-С. 255-267.
Роман ГУРЕВИЧ, Майя КАДЕМ1Я
ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-ОСВГГНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИЩОГО
НАВЧААЬНОГО ЗАКААДУ НА ОСНОВ1 1НТЕГРАЦН 1НФОРМАЦ1ЙНИХ I КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОАОГ1Й
У статут достджено проблемы, стеорення тформащто-осетнього середоешца вшцого наечшьного закладу (ВИЗ) на основа штеграцп шфоршщШних ¡' комушкацШнш технологш за рахунок удосконалення традщШних зшетовихргьиень 1 вжористання тноващйних форм, засобгв 1 методге навчання.
Головною метою вшцо1 осе1тн в Уьфашсьюй держаш ниш е гадготовка фах1вщв, здатних забезпечити процеси розвигку в ах сфер д1яльносл суспшьства. Це пфедбачае иошук нових засобш. методик [ ефективних технолопй освптао1 д1яльносп, що е пр1 оритетомБолонського процесу [3, 55].
У контексп вдосконалення змшту оевгги вважаемо важливнм ураховувати загальш тенденцп, що стимулюють пер.т корекцн у систем! ¡нформацшного й методичного забезпечення навчального процесу, заснованого на використанш сучасних коми'ютфних технолопй. Йдеться насамперед про необхщшеть створення ¡нф орма цш но-о ев ¡тнь ого середовища, зор1ентованого на реалгзацш цшей навчально! д1яльносп як ефективного мехашзму одфжання яисних знань та адаптацп Гх до потреб суспшьства. Сфед головних особливостей цього процесу - ¡нформатизащя вс1х ефф д1яльносп ВНЗ, запровадження коми'ютфних технолопй, розробка електронно! навчальноГ продукци, формування в1ртуальних Спблютек. розвиток електронного навчання й шформацшних центр1в тощо.
3 огляду на те, що у дишмчшй трансформацп вищо1 школи ниш дом1нують ¡нформацшш процеси ¡ндивщуально1 траекторп надання знань, розвиток творчих можливостей студент, викладач1в I вах тих, хто забезпечуе навчальний процес, основою сучасжн оевггньо! системи мають стати високояюст норл няр.чяльт продукти. Сфед них електронш гадручники, навчальш поабники, банки завдань для практичних занять, тези наукових робгг, яю передбачають штерактивш процеси навчання 1 можуть забезпечити формування власне електронного шформацшно-оевггаього сфедовища (ЕЮС).
Проблем! створення ЕЮС у вищих та ¡нших навчальних закладах присвячено чимало
теоретичных I експериментальних праць в1тчизняних 1 заруб1жних науковщв. Окреш питания ще1 проблеми розкрито в працях В. Бикова, А. Верланя, Б. Гершунського, С. Гончаренка, А. Гурж1я, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, Г. Кедровича, В. Комарова, В. Кухаренка, Ю. Мар гулка, Ю. Машбиця, Н. Пасмор, I. Пщласого, О. Полат, I.Роберт, Р. Нортона, С. Сисоево?, Б. Сыннфа, П. Стефаненка, Н. Твфезовсько!, С. Толмана, С. Торндайка, С. Трапезникова. Дж. Харт:ш та ¡нших педагопв-дослщниюв.
Узагальнення результата внвчення психолопчноГ, педагопчноГ, методично! лггератури, практичного досвщу з проблеми застосування 1КТ у иавчальиому процеа ВНЗ [1; 2] засвщчуе: педагопчш засади формування фахових компетенщй майбутшх спещал1спв засобами 1КТ ще неиовно дослщжено в теоретичному [ практичному аспектах; неповно вивченими залишаються: система науково обфунтованого впровадження технолопй електронного навчання в змст дидактичних матер1ал1в; доб1р адекватних форм [ метод ¡в навчання; ефектившсть оргашзацшно-иедагопчних умов формування компетентностт майбутшх фах1вщв за допомогою мультимедшних навчальних ирофамта ¡нтсфапд ¡нформащйних I комушкацшних технолопй у навчальному процеа ВНЗ.
Сучасш ¡нформацшш \ комушкацшш технологи, котр1 спочатку були створ еш зовам не для потреб освгги, здшснюють ниш справжию револющю в освт. Ми стали свщками того, як система освгги ¡нтефуеться в мфежний свп\ де вже мцни посши сво1 мсця засоби масово! шформацн, реклама, банывська система, торпвля \ т. ¡и. Система освгги вимагае зиачних зусиль науковщв [ практиюв, викладач1в, методиспв I профамк™ для створення вщповщного профамного забезпечеиня освггшх профам, ¡нновацшних методик I засоб1в навчання.
На жаль, ВНЗ часто-густо неспроможш задовольнити вс1 запита суспшьства чфез обмежеш ресурси, негнучистъ 1 значну варт1сть традищйних методик, а також застар1лу багато в чому освггню пол1тику. Внаслщок цього, за прогнозами багатьох експертш. саме в1ртуальш навчальш заклади е майбутшм системи осв1ти, новим I професивним кроком у п розвитку. Крок цей може дуже сильно змшити всю систему освгги, привнести абсолютно нов1 методи I принципи навчання або навггь цшком змшити основш парадигми [1, 12].
Однак цей процес вимагае детального ана.шзу особливостей шформацшного суспшьства \ наукового пщходу до здшснення реформ. Удосконалення професшно! освгги передбачае оновлення метод ¡в викладання 1 навчання, заснованих на ¡нформащйних 1 комушкацшних технолопях IX штефаци, а також вимагае переосмислення ро.ш викладача, який мае виконувати ниш функцп менеджфа ресурпв.
Отже, метою нашоТ стати е обфунтування шлях1в формування ЕЮС на основ1 штефаци ¡нформацшних [ комушкацшних технолопй у навчальному процеа чфез удосконалення традищйних змстовпх р1шень 1 використання ¡нновацшних форм, засоб1в I метод¡е навчання.
Ниш слсмснтарна коми'ютфна фамотшсть е складовою професшно1 шдготовки I компетентносп фах1вц1в у будь-якш галуз1 виробництва та сощально! сффи. Водночас можливосп комп'ютфних технолопй навчання роблять комп'ютер також привабливим засобом реал1зацп самого процесу навчання [2, 66].
Свггова спшьнота останшми роками утворила глобальну шформацшну мережу на 0аз1 комп'ютфних телекомушкацшних технолопй (1нтернет, 1нтранет й ¡и.), що дало принципово новий р1вень розвитку людського суспшьства I його економжи. Зокрема, через щ мереж1 з будь-якого робочого мсця, оснащено го сучасним коми'ютфом, реал1зуеться опфативний доступ до будь-яко! шформацн свнового р1вня [ оифативного представления споживачу р1зномаштних видщ науково! [ навчально! шформацн.
Оскшьки сучасш електронш навчальш продукта (ЕНП) стають базовим елементом ЕЮС, вони по суп вщображають структуру й ¡нтфактивну форму вказаного електронного ресурсу, забезпечують навчання студент за ¡ндивщуапьними й оптамальними профамами, наданггь базову 1 додажову профшьну ¡нформащю, зокрема за допомогою:
-повних текст1в лекцш з можливимвикористаннямвщео(ауд1о)матф1ал1в; -документтв до практичних \ сем1нарських занять: завдань для самоконтролю студента, тест1в тощо;
- вщео(аудю)матф1ал1в до роздшу,
-узагальнюючих таблиць I схем; - ифелнсу матфиалш для додаткового опрацювання.
Модсршзоваш за названими напрямами ЕНП у сучасних ВНЗ, як правило, формують шфоршщйно-освггаш портал як вщновлене дис1фетне освггае середовище, адаптоване та ч1тко зор1ентоване на реал1защю навчальних проекпв. Крш того, з огляду на можливосп диверсиф1кащ1 стратепй освгги ВНЗ, шформацшно-освшнй портал е домшантою в упровадженш й ефективному використанш електронних навчальних комплексов та ¡нших ¡нформащйних продукт.
Приваблива архтекгура розташування електронних навчальних курс1в у локальнш мереяа шформагцйно-о евггнього порталу ВНЗ, !х доступшсть, спещфчна систеш управлшня, контролю I треншгу аворюють зручш умови для викорисгання, сприяють рожижу навичок сашспйно! навчально! д1яльносп та вмпь документального [ фактаграфОчпого иошуку. Проте власне розиовсюдження електронних навчальних курав 1 формування ЕЮС не вир1шуютъ \ciei проблеми ефективносп ¡нформащйного забезиечення навчального процесу I пфедбачае зафовадження шновагий в ус1х сффах навчально-шфоршщйно 1 робота кафедр, центр ¡в, б1бл1отек.
Це важпивий ¡нформацшнпй аспект ефективносп ЕЮС. Йдеться насампфед фо гармошйну адаптацш та викорисгання деяких оргаш загцйно-методичик та ¡нформацшно-технолопчних заход1в у практичнш площиш формування единого ¡нформацшного сфедовища, що мае забезпечити нов1 освпш якосп на основ1 ¡нтефування сучасних технолопй у схему традицшно! пщготовки фах1вщв. При цьомурозвиток ¡нформацшно-комушкащйних технологш е необхщним I дуже важливим для заировадження 1х у ва сфери д1яльносп суспшьства.
Прюритетне ¡нформацшне забезпечення освгги полягае пфедуйм в шформатизаци вах сфф навчально! дкпыюсй та розвитку шфоршщйно-комушкащйио! ¡нфраструктури ВНЗ на основ! запровадження комп'ютерних систем, автоматизаци пропесш сгеорення електронних каталогтв, засгосування ¡нтелекгуальних ¡нформащйних технолопй I формування на щй платформ! високотехнолопчного ¡нфоршцшного сцзсдовиша та освггнього порталу навчального закладу.
Таким чином, ¡нформатизащя ВНЗ на т.т активного запровадження комп'ютфних 1 комушкацшних технолопй дае змогу вщчутно впливати на яюсть формування ресурсно-¡нформацшного забезпечення вах аспект навчально! д1яльносп. Передуам ур1зномантпоеться система навчально-методичних ¡нформащйних ресурив, полшшуеться продуктившсть одфжання необхщно! ¡нформацп, гадвишуеться ефектившстъ результат навчально! д1яльносп. Досвщ проведения широкомасштабно! ¡нформатизащ! роних ВНЗ дов1в доцшьшсть викорисгання системного поетапного гадходу, який залежитъ певним чином вщ р1вня оснащения засобами автоматизаци, основними з яких е комптотери, телекс мушкащйш мфеж1, а також вщповщш ¡нформащйш системи, б1блштечш профами та технологи на !х основг
Комилексний вплив сукупносп про жав шформатизаци, сирямованих на створення умов для задоволення ¡нформащйних потреб сффи навчально! д1яльносп. е очевидним ! стосуеться, насампфед посгшних зм1 н процесу навчання, що набувае форм деда.ш бшыпе ¡нтфактивних, творчо-активних, ¡ндивщуал1зованих. Сфед них: творч1 проблеми! завдання, рольов1 дшов1 ¡фи, д1яльшсть студент у малих фупах, «кейси» та ¡н. Мета ВНЗ ниш полягае не стшьки у трансляцп знань, скшьки у створенш ефективного освггнього сфедовища, що допоможе студентам вщкрити [ здобути спещальш знания для творчого викорисгання у професшнш д1яльносп. Цьому також сприятиме запровадження ¡нформацшних технолопй аналогично! перфобки значного масиву необхщних документ, вир1шення проблем рофобки I втшення електронних мультимедшних засоб1в навчання. Таким чином, вщбуваеться певна адаптащя цифрово! експанш сучасних ресурав до ¡нформащйних потреб осв1тньо! д1яльносп. Це характеризуемся гадвищенням стуиеня ¡нформативносп, значним збагаченням ¡нформащйно! складово! ЕЮС, полшшенням динамки подолання «цифрового рофиву», що забезпечуе навчальну технолопю яюсними мфежевими засобами комушкац1й 1 в1ртуальними формами ¡нформащйного обслуговування.
У процеа вщбору навчального матер1алу для ¡нформащйно-осв1тнього порталу треба враховувати так1 критерп: змст матер1алу мае сприяти створенню потоку ¡нформащ!; матер1ал мае бути адаптованим для осЮ вщиовщного вйсу та включати р1зн1 види наочност1; практичний зм1ст мае сприяти побудов1 модел1 об'ект р1зного роду та виявленню закономрностей !х
функщонування; концентраци зм1сту мають сприяти кпаак]мкацп та систематизацп потоку ¡нформаци для студент, профамш засоби мають оптимально вщповщати матф1алу, що вивчаеться, забезпечувати вийр свого темпу та р1вня навчання самим студентом.
Створення ЕЮС дае змогу акпшзувати д1яльшсть студент, наочшше демонструвати зв'язок те ори з практикою, пщвишувати р1р,ень науковосп лабораторних експфимент, наблизити IX методи \ форми до експериментально-дослщницьких метод ¡в наук, що вивчаються, забезпечити приеднання до сучасних умшь робота з ¡нформащею.
Ми умовно поеднали щ умшня в три фупи: шформацшно-дослщницыа, ¡нформащйно-методичш, ¡нформацшно-технолопчш.
Пщ ¡нформащйно-дослщницькими вмшнями розум1емо вмшня, що забезпечують ефективну дослщницьку д1яльшсть майбутнього фах1вця на основ1 ¡нформацп, одержано! з рпшЕ\ джфел: друковаш носи ¡нформацп, мед1асфедовище, предметжыфов1 сфедовища, комп'ютери та мфежа Гнтфнету. Тфмш «¡нформацшно-дослщницыа вмшня» вщображае штсгращю ¡нформацшно! й дослщницько! складових осюльки одфжання шформандя, використовуеться саме з метою и досл1дження для створення 1 нформацшно го об'екта.
Пщ шформацшно-технолопчними вмшнями розум1емо вмшня, спрямоват на освоения технолопчно! д1яльносп, на проектування та технолопчну обробку ¡нформащйного об'оста на о снов \ 1КТ. Змсг термшу «шформацшно-технолопчм в линия» вщображае ¡нтефащю ¡нформацшно! та технолопчно! складових, осюльки обробка ¡нформацп здшснюеться за допомогою 1КТ.
Пщ ¡нформацшно-методичними розум1емо таю вмшня. що забезпечують готовшсть викладача до ефективно! методично! д1яльносп, тобто для використання ¡нформацшних об'ект, 1КТ у методищ вивчення вщповщному навчальному предмету. Змкт тфмша к] нф ормащ Й11 о - метод ич ш вмння» вщображае ¡нтефащю ¡нформацшно! та методично! складових, осюльки означае оволодшня методикою використання ¡нформацшних об'ект, розроблених за допомогою 1КТ у навчальному процеа.
У сшорент ЕЮС ВНЗ важлива роль вщводиться кафедрам, кожна з яких мае свш ¡нформащйний фонд. Останнш М1 стнть оригшальну систему засоб1в 1 форм навчально! д1яльносп, побудовано! на активному використанш телекомушкацшних технологш, сучасних методичних \ дидактичних засад, що вимаганлъ наявносп: мультимедшних засоб1в в1зуал1заци навчання, професшно-ор1ентованих баз даних, алгоритм1в \ штучних моделей, використання методик \ технологш професшно! д1яльносп документального оформления управлшських р1шень тощо.
Результатом 1 наслщком д1яльносп кафедри на ¡нформацшно-змктовному р1вш мають стати процеси, спрямоваш на рофобку I формування цшого спектра нових електронних ресурав та баныв знань, професшно ор1ентованих на певний вид навчально! д1яльносп. Таким електронним банком даних як альтфнатива традицшному е створення репозиторного ресурсу.
У практичнш площиш пщготовки такого ресурсу лежить, пфш за все, здшснення оперативного збирання та обробки даних, постшного поповнення, оновлення та структурування ¡нформацп. При цьому практика свщчить, що досягнення компром1су М1 ж можливктю та доцшьшстю запровадження й оформления електронного ресурсу як джерела даних у високоефективний, загальнодоступний, ¡нформащйний електронний продукт ЕЮС мае забезпечити пщвищення якостт нових ¡нтерактивних, ¡нформативно-комушкативних зв'язюв у процеа навчально! д1яльносп в цшому [ дистанцшно! осв1ти, зокрема.
Вважаемо, що з часом репозиторш може слугувати перспективним ефективним засобом зростання ¡нформацшно! насиченосп електронного навчального сфедовища як ¡нтефована коп ¡я приоритетних даних з набором тематичних папок, фай л ¡в, реляцшних баз даних [ банив знань. Використання нового електронного ресурсу в ¡ндивщуальнш, самостшшй навчальний робои студент та оперативне, централ1зоване, профеайне кфування ЕЮС забезпечить необмежеш можливосп для одержання профшьних знань, повноту, яюсть I високу ¡нформатившсть ус1 х аспект навчальних комушкащй.
Разом з там у процеа формування ЕЮС 1 з огляду на постшний розвиток комп'ютфних технологш розширення електронного документооб1гу I зростання ¡нформащйного контенту електронного навчального сфедовища виникае необхщшсть оргашзацп заход1в, насампфед спрямованих на:
- централгзоване професшне керування ¡нформацшним потоком та електронними
ресурсами ВНЗ;
- дотримання авторського прав а у процеа викорисгання електронних навчальних ресурав;
- модсрншцпо веб-сайту ВНЗ для досягнення його структурно! прозоросп, шформатавносп, ефективного мехашзму пошуку й максимального доступу до ресурав, а також шдпорядковашсть завданням 1 щлям навчально! д1яльносп;
- вдосконалення комп'ютфно!, телекомушкацшно! мереж! тощо.
Впровадження названих вище орган 1 зашйно-технолопчних, ¡нформащйних заход ¡в мае ¡статно актив1зувати процес створення необхщних умов для розвитку 1 вдосконалення ¡нформацшно! складово! освггнього простору
Використання можливостей ЕЮС у навчальному процес 1 ВНЗ безумовно сприяе:
- актив ¡зацн газнавально!, творчо! д1яльносп, пщвищенню яысно! устшносп студент;
- досягненню щлей навчання та виховання за доиомогою сучасних електронних навчальних матер1аив;
- розвитку навичок самоосв1ти I самоконтролю;
- гадвищенню р1вня комфортносп студент;
- зниженню дидактичних ускладнень у майбугшх фах1вщв;
- пщвищенню активносп й ¡шщативносп студента у процеа занять 1 в позаурочний час;
- удосконалення навичок робота на комп'ютерг
Наприинщ вщзначимо, що реалгзащя нових зав дань ресурсних проекпв, яи виконуються за гадтримки ш формацшно-оев ¡тн ьо го простору, неможлива без потужно! локально! мереж1 ВНЗ, що поступово пфетворюеться на ушвфсальне середовище передач! та збфеження ¡нформащ! 1 потенцшно може забезпечити будь-яы сучасш й перспективш шформацшш послуги. Серед них тага: створення навчального ¡нформащйного порталу, забезпечення зв'язку м1ж yciмa абонентами ЕЮС I локально! мережк надання послуг 1Р-телефонп, електронно! пошти й електронного зв'язку; опфативний облж вщвщувань та усшшносп студент; забезпечення доступу до сайту бШлютеки, б1блютечного каталогу, електронних когай документ; гадфимка сайпв, створення веб-сторшок факультет, кафедр, окремих учених; автоматизащя проведения модульного контрою знань; доступ до ¡нформацп бази необхщних документов та ¡нформащ!; виконання навчальних функщй у комп'ютфних класах, гад'еднаних до мережевого освггнього простору; представления ргзноманггаих оГипюв. звтв тощо.
Комилексне засгосування ¡нформащйних технолопй у сучаснш оевггшй систем! надае можливосп укра!нським ВНЗ ув!йта иовноиравними членами до евтво! академчно! сгальноти [ сприяти реал1защ! загальнонац!ональних профам формування високояисного та високотехнолопчного ¡иформац!йно-осв!таього середов ища.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревнч Р. С., Кадешя М. Ю. Ьгформацшно-комушкацшт технологи в навчальному процеа 1 науковнх досшдженнях. - К.: Осв1та Укра'шн, 2006. -396 с.
2. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студентов высших пед. учеб. заведений. -М.: Академия, 2003. -192 с.
3. Чистохвалов В. Н. Баттонский процесс после 2010 г.: Вклад европейского высшего образования в глобальное общественное благо // Педагогическое образование н наука: Научно-методический журнал. -200В. -№12. - С. 54-59.
Олена КОВААЬЧУК 1НФ ОРМАЦШН I ТЕХНОЛОГИ В УПРАВЛ1НН1 ШКОЛОЮ
V статт/ розгпядаеться питания використання моею: /нформацШних технологш для яюсного управлшня в систем/ аджшетрування та навчально-еиховному процесс сучасно! школа.
За останш роки в Укра!ш був зроблений значний крок у напрямку популяризаци знань з осв!таього менеджменту (М. Антонюк, П. Власов, Л. Даниленко, Г. Дмшренко, Г. Сльникова, Л. Карамушка, О. Мармаза та ¡н.). Р1зш аспекти з проблем оевггньо! пол!таки та дфжавного управл!ння оевггою розглядають дослщники Л. Ващенко, В. Луговий, В. Маслов, Г. Опанасюк, Н. Протасова, Д Прасол, В. Шфкунова.
