CC BY
34
та методíe иавчально-виховного процесу, забезпечення педагопчиих умов на кожному з етатв технологи' формування творчосп сприяе поступовому розвитку кожного з компоненив творчосп - професшно-шзнавального (когштивного), емо ш йно-мотиващйного (мотив ащ иного) та д ¡я льн i сно-те орч о го (процесуального). Результатом комплекс впливш, передбачених технолопею, е сформовагпсть творчосп як профеайно1 якосп майбутшх офщер1в ДПСУ.
Педагопчна технолопя формування творчосп майбутшх сфщер1в ДПСУ фунтуеться на ткному взаемозв'язку ycix íí складових: ефектившсть та результатившсть формувальних вплшш шд час попфеднього етапу створюе основу для формування творчосп на наступному erani; досягнення результату формування творчосп, вщбуваеться не стихшно, а щлеспрямовано упродовж всього процесу профеайно1 шдготовки у ВВНЗ.
Подалыпу розробку Teopií та практики формування творчосп майбутшх офщер1в-прикордонниюв можна здшснювати за такими напрямами: шформацшно-педагопчне забезпечення формування творчосп майбутшх o(j)iцерщ-прикордонншов; формування вм1нь та навичок творчого вир1шення конфл1кпв у прикордонному середовипц; ананз впливу вказано! якосп на профеайну адаптащю молодих офщер1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ковалевский В. Ф. Военная профессиаттогия. Проблемы теории и практики / В. Ф. Ковалевский. -М., 1983. -25 с.
2. Педагопка вшцо! шкопн: навч. поабник / 3. Н. Курлянд, Р. I. Хмелюк, А. В. Семенова [та ¡н.]; за ред. 3. Н. Курлянд. - 2-е вид., перероб. i доп. - К.: Знания, 2005. - 399 с.
3. Лихачев Б. Т. Педагогика: курс леидй: учеб. пособие для студентов вузов и слушателей ин-тов и фак. повышенняи переподготовки науч.-пед. кадров / Б. Т. Лихачев-М.: ЮРАИТ, 1999. -522 с.
4. Гончаренко С. У. Украшськийпедагопчннй словник / [гол. ред. С. Головко]. - К.: Либщь, 1997. -374 с.
5. Педагогика и психология высшей школы. - Ростов н-Д: Феникс, 1998. - 544 с.
УДК 007.355.232 (477)
Андргй Б1АОРУС
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ 1НФ0РМАЦ1ЙН01 КУАЬТУРИ У МАЙБУТШХ ОФ1ЦЕР1В-ПРИКОРДОННИК1В
Стаття присвячена важливому питанию - обтрунтування педагоггчних умов формування шформац1йно1 культури майбутшх офщергв-прикордоннитв. Доведено, що на процес формування шформащйно! культуры, майбутшх офщер1в-прикордонник1в позитивно впливас сукупшсть педагог1чних умов: використання в навчальному процесс су час них ¡'нформацшних технологш, що застосовуютъся органами та тдрозд^лами охорони державного кордону; створення у вищих вшськових навчальних закладах 1нформацшно-технолог1чного середовища; впровадження в навчальний процес акадешI национальной ДержавноI прикордонноI службы спецкурсу «Основи шформащйноI кулътури офщергв-прикордонниюв»; удосконашння система, ощнювання сформованост1 шформащйноI купьтури курсант1в. Головною метою застосування педагоггчних умов е тдвищення р1вня готовности курсантке до професИшоI д1яльност1 в умовах шформатизацй професшного середовища та тдвищення р1вня сформованостг шформащйноI кулътури офщер1в-прикордонник1в.
Статья посвящена важной проблеме - обоснованию педагогических условий формирования информационной культуры будущих офицеров-пограничников. Доказано, что на процесс формирования информационной культуры будущих офицеров-пограничников положительно влияет совокупность педагогических условий: использование в процессе обучения современных информационных технологий, используемых органами и подразделениями охраны государственной границы; создание в высших военных учебных заведениях информационно-технологической среды; внедрение в учебный процесс Национальной академии Государственной пограничной службы спецкурса «Основы информационной культуры офицеров-пограничников»; усовершенствование системы оценивания сформированной информационной культуры курсантов. Главной цепью использования педагогических условий является
повышение уровня подготовки курсантов к профессиональной деятельности в условиях информатизации профессиональной среды и повышения уровня сформированности информационной культуры офицеров-пограничников.
The article is devoted to an important issue of substantiation pedagogical conditions of future borderguards forming informational culture. S has been proved that the process of development informational culture of future borderguards is positively influenced by complex of the following pedagogical conditions: utilization of modern information technologies by bodies and units of state border guard service; creation of information technological society at higher military educational institutions; implementation of a special course «Bases of borderguards informational culture» into the teaching process of the National Academy of State Border Service; improvement in evaluating the level of cadets informational culture. The main aim of applying pedagogical conditions is raising the level of the cadet's readiness to the professional activity in the conditions of informing professional surroundings and raising the level of future borderguards forming informational culture.
На сучасному етага переходу вщ ¡ндустр1ального до шформащйно-технологтчного суспшьства вщбуваються значш змши в культур! поведшки вшськово! людини. Перед нею постае проблема навчитися жити i працювати в шформащйному суспшьствк що потребуе гадготовки людини до швидкого сприйнятгя й опрацювання значного обсягу шформацн, оволодшня сучасними засобами, методами, технолопями робота.
Стр1мкий розвитокта актавне використання у вшськовш сфер! сучасних ¡нформацшних i телекомунiкацшних технолопй вимагають сугтевих змш у систем! професшно! пщготовки майОутшх офiцер1в-прикординниюв. Особливе мкце в структур! тако! пщготовки займакггь питания формування ¡нформацшно! культури. У зв'язку з цимвиникае потреба в удосконаленш системи формування шформащйно! культури майОутшх офщф1в-прикордоншшв, пошуку нових, ефектившших шлях ¡в и виршення.
Питания формування шформащйно! культури знайшли висв1тлення у працях Н. Апатово!, М. Бургина, В. Галана, Б. Гершунського, В. Клочка, М. Жалдака, Л. Уварова. М. Угриновича, С. Христовського. Проте недостатньо дослщженими залншаються проблеми та педагопчш умови формування ¡нформацшно! культури у майбутшх оф1 цср¡в-прикордонниыв гад час ix навчання у вшцих вшськових навчальних закладах.
Мета нашоТ статт1 - обфунтувати педагопчш умови, яю забезпечать формування ¡нформацшно! культури у майбутшх офi цер¡в- прикорд онниив.
Аншпз педагопчних умов формування ошбистосп майбутнього офщера-прикордонника, ознайомлення з вимогами, яи висуваються до офщф1в-прикордонншав з урахуванням специфжи ix професшно! д1яльносп, дають змогу висунути прииущення, що для формування ¡нформацшно! культури як професшно! якосп майбутшх о ф i цер ¡в-пр и корд он ниыв у вищому вшськовому навчальному закладi необхщно створити та забезпечити Taxi педагопчш умови: використання в навчальному процей сучасних ¡нформацшних технолопй, що застосовуються органами та шдроздшами охорони державного кордону, створення у вищих вшськових навчальних закладах навчального шформацшно-технолопчного середовигца; впровадження в навчальний процес вищого вшськоеого навчального закладу спецкурсу «Основи ¡нформацшно! культури офiцер!в-прикордонниюв»: удосконалення системи ощнювання сформованосп ¡нформацшно! культури у курсант. Д?ип розглянемо детальшше зазначеш педагопчш умови.
Результата анал1зу свщчать про те, що лише 25,71% з опитаних курсанпв виявили позитавне ставлення (використання обов'язкове) до використання ¡нформацшно-комушкацшних технолопй у майбугнш професшнш д1яльносп. Тому Державна прикордонна служба Украши спшьно з 1нститутом ирограмних систем Нащонально! академп наук Украши в межах Нащонально! профамн ¡нформатизацн та державного оборонного замовлення здшснюе розробку глобально! (на дфжавному piBHi) автоматизовано! ¡иформащйно! системи (Г AI С) «Гарт» [1].
Концепщя створення системи «Гарт» передбачае формування ¡нтегрованого ¡нформацшного ресурсу й автоматизащю ¡нформацшних процеав основних видш дшльносп Дфжавно! прикордонно! служби та визначае основш шляхи !! використання для гадвищення якосп служби й управлшня органами та шдроздшами Дфжавно! прикордонно! служби Украши. Такими шляхами е необхщшсть створення:
- единого шформацшного простору Дфжавно! прикордонно! служби Украши - сукупносп взаемозалежних баз I банюв даних, уяких юпочову роль ввдграе аворення единен ГАЮ;
- корпоративних автоматизованих ¡нформащйних систем залежно вщ визначених завдань у межах ГАЮ, яи функцюнують в единому ¡нформацшному простор! Дфжавно! прикордонно! служби Украши;
- функцюнальних автоматизованих гадсистем як корпоративних, так I глобально! систем;
- вщомчо! 1нтранет-мфеж1 (1нтранет-веб-портал, 1нтранет-веб-сайти, 1нтранет-пошта) як сполучно! ¡нформащйно! ланки для тфитор1ально розподшених пщроздиш;
- единих засоб1в адмшстрування для в ах корпоративних систем, що входять у ГА1С як и ¡нтегроваш компоненти;
- единого ¡шгерфейсу користувача для вах складових ГАЮ, що забезпечить високу надшшсгь введения й обробки ¡нформацп користувачем за мш1мальних вимог до комп'ютфно! фамотносп;
- засоб1в взаемодн ¡з зовшшшми стосовно ГАЮ ¡нформацшними системами, розробленими вщповщно до загальновизнаних стандарт 1 водночас з урахуванням р1Р,ня конфщенцшносп ¡нформацп.
Результата експфиментально! робота, власний досвщ автора дали змогу розробита алгоритм упровадження ¡нформащйних технолопй органами та шдроздшами охорони дфжавно го кордону.
Етап 1. Стратепчне планування. Кф1вники структурних тдроздшв органу управлшня мають сформулювати службов1 завдання та !х стратепю на найближч1 1-3 роки. Саме а цьому еташ впфше ясно й чггко формулюеться мета.
Етап 2. Оргашзацшне проектування. Шсля формулювання завдань наступний етап -постановка завдань на автоматизащю. Мають бути коротко та зрозумшо для фах1вщв з упровадження ¡нформащйних технолопй описано, яы завдання будуть aвтoмaтизoвaнi й чому. На цьому етагп в робо-п бфуть участь провщш фяхпвтп з автоматизащ!, кф1вники тдроздшв \ представники виконавця. Результатом цього етапу е те, що задач1 кф1вництва сформульоваш мовою конкретних функцш I завдань.
Етап 3. Оптимтщя службових процейв. На цьому еташ визначеш формшшоваш цш \ д1Г, яи сприятимуть IX досягненню, що дае змогу коректно скласти пер ел ¡к службових процеав, яи шдлягають автоматизащ!, 1 план робгг з автоматизацн. Визначати оптимгзащю навчально-виховного процесу, за Ю.К. Бабанським, можна одночасно за деылькома критф1ями: ефектившсть навчально-виховного процесу, яисть виршения навчально-виховних завдань; витрати часу у навчально-виховному процес1 [2].
Етап 4. Тактичне та техшчне завдання. Опираючись на постановку завдань, можна розробляти тжтичне, а дай й техшчне завдання. Гншими словами, тактичне завдання рпдпов1дяе на запитання: «Що треба автоматизувати?», а техшчне - «Як конкретно треба автоматизувати?». Тактичне завдання складаеться кер1в никами тдроздшв, вщповщальними виконавцями - «власниками службових процес1в» за участю фах1вщв з автоматизащ!, в якому визначаеться перел ¡к службових процейв, яы неоСшдно автоматизувати. У техшчному завданш, що створюетъся вже спшьно з представ никами Виконавця, детально описуються ва об'екти ¡нформацшно! системи, !хш функцн тощо. I чим детальшше буде техшчне завдання, там крагце.
Етап 5. Кодування. Шсля затвфдження техшчного завдання проводиться кодування. Цей етап виконуеться оргашзащею-виконавцем.
Етап 6. Розроблення посадових ¡нструкщй. Завдання цього етапу - шдготовка до доопдно! експлуатацп: навчити користувач1в працювати ¡з системою (а ¡нод1 й ¡з ПК) 1 видати !м посадов1 ¡нструкци. Без цього створена система «пропаде», якою б гарною вона не була.
Етап 7. Навчання користувач1в. У результат впровадження посадових шструкцш практично завжди вщбуваеться решжишринг 1 реструктуризащя. Це означае, що сшвробшшки будуть змушеш працювати по-новому. I проблема не тшьки в тому, що до !х в ¡дома шлрШно довести подалыш змши, а ще й навчити працювати в нових умовах. Основне, мабуть, у тому,
щоб перебороти психолопчний onip змшам, позитивно налаштувати колектив, так би мовити, -«урахувати людський фактор».
Етап 8. Дослщна сксплуатащя. Етап, на якому можна об'ективно ощнити виконане paHinie. Оскшьки система починае працювати не на nanepi, необхщно вимагати íi чггко! i правильно! робота.
Етап 9. Упровадження. У складнш справ i впровадження велику роль Biflirpae до куме нтов 3HÍ сть результата.
Отже, е складна, але результативна послщовшсть еташв. Кожний етап мае бута задокументований i затверджений Замовником. Перший документ етапу - план його виконання. Другий - план-факт виконання po6ÍT. Tperifl - його результата: «Тактичне завдання», «Схеми службових процейв, що автоматазуються», «Техшчне завдання», «Посадовi шструкцп» тощо. Основною p\xuiñ]ioio силою bcíx етатв с офщер-прикордонник, обов'язкова участь якого дозволяе яюсно провести весь алгоритм дш до досягнення юнцево! мети.
Тому у BiñcbKOBOMy навчальному заклад! потр1бно проводита вщповщну роботу з упровадження в навчальному процеа сучасних ¡нформацшних технолопй, яы застосовуються органами та тдроздшами охорони державного кордону для надання курсантам необхщних теоретачних знань i практичних навичок у po6oT¡ та формування у майбупнх офщф1в-прикордонниюв р1вня ¡нформацшно! культури, що сприятаме ефектавному виконанню поставлених завдань з використанням сучасних ¡нформацшних технолопй.
Отже першою важливою педагопчною умэвою формування ¡нфоршщйно! культури майбутнк оф1цф1Е-прикордонниыв е використання в навчальному процеа сучасних ¡нформацшних технолопй, яи застосовуються органами та тдроздшами охорони дфжавного кордону.
Офщерський склад ДПСУ пщ час навчання в НАДПСУ та на курсах в установах Мшстерства оборони Украши набувають вщповщних знань, умшь i навичок з експлуатацп hobíthíx комплекав. Зазвичай, на навчання направляють молодих офщф1в, яи мають вщповщну освпу. 3 огляду на сучасний стан i нформащйно го сфедовища в академп, в тому mic.ii щодо створення ¡нформащйно! системи (1С) спещального призначення, розроблено! i н ф ор мащ й но-анал ¡тич ним вщдшом (IAB), удосконалення ¡нформацшно! взаемодп IAB 3Í структурними тдроздшами академп проводять за такими основними напрямками:
• удосконалення ¡снуючого виключного доступу користувач1в академй' до ¡нформащйних pecypciB IAB «Пошта», «Б1блютека службових документа», «A6iiypieHT», «Кадри», «Усп1шн1сть» та ¡н.;
• удосконалення наявно! ¡нформацшно! взаемодп' IAB з вищими навчальними закладами в межах глобально! комп'ютерно! мереж! «1нтернет» через розширення складу i змкту ¡нформацп, що виставляеться на Web-сайт] академп, пщвищення ефективносп доступу до ще! ¡нформацп, розширення наданих cepBÍcÍB;
• створення ¡нформацшно! системи спещального призначення структурних пщроздшв академй' на 6a3Í ¡снуючих електронних ¡нформацшних фондíb IAB [3].
Пщсумовуючи сказане, можна констатувата, що впровадження ГА1С «Гарт», мереж! «1нтфнет» у повному об casi створило сприятливе сфедовище для формування ¡нформащйно! культури офщфського складу, що позитивно позначиться на виконанш завдань, поставлених перед Дфжавною прикордонною службою Украши.
Створення навчального i н ф ормат i,i йн о-тех но л о ri чн о го сфедовища навчання у вищому вшськовому навчальному заклад! е одшею з педагопчних умов формування ¡нформащйно! культури у майбутшх офщер1в-прикордонниыв. Сучасне навчальне сфедовище вищого вшськового навчального закладу мае максимально стимулювата д{ялыпсть тих, кого навчають. 1хня д1яльшсть, як i будь-яка шша, е умовою для розвитку особистосп та прояву !! якостей. Бона може бута способом задоволення потреби або потреби можуть задовольнятися за рахунок благ, що отримуються в результат! д1ялыюсп.
Вивчення навчального ¡нформащ йно-технолопчного середовища вищого вшськового навчального закладу дало змогу видшити наступи i його с кладов i:
• ¡нформащйш TexH¡4H¡ засоби навчання (ПЕОМ, мультимед1я, ¡нформащйш накопичувач1 даних);
• профамне забсзпсчсння (прикладга (навчальш) профами, д1агностичш (контроллюючО профами, ¡нструметальш профами);
• електронш джфела даних (електронш гадручники, електронш ¡нформацшш бази даних, ГАЮ «Гарт», система «Аркан», мфежа «1нтернет»);
• ¡нформацшш засоби пфетворення шформацн.
Результата дослщження I досвщ практично! робота свщчать про те, що провщним чинником удосконалення процесу професшно! гадготовки е ¡нформатизащя, яка дае змогу на яисно новому р1вн1 оргашзувати процес управлшня та ¡стотно гадвищита його ефектившсть. Необхщною умовою шформатизаип освгги е готов шсть педагопв до використання нових технолопй навчання в про не а передяч! знань, що означае постшну, непффвну самоосв1ту. А проте, вибираючи комп'ютф з навчальною метою, варто усвщомлювати т1 цш, яы змшюються ¡з розвитком самого суспшьства. Скаж1мо. на початку комп'ютф изацн основна мета була сформульована як: «Профамування - друга фамотшсть». 3 плиномчасу почали з'являтися так зваш педагопчш профамш засоби (ГТПЗ) [ було сформульовано ¡нгау мету: «комп'ютфна фамотшсть», що пфедбачало вивчення основ профамування. Згодом стало фозумшим, що за умов ¡нформатизованого суспшьства в щому абсолютно немае пофеби, тому натомсть суспшьство висунуло завдання:
- шформатазацн суспшьства. Означае те, що у будь-якому навчальному заклад1 (вщ школи до вищого закладу осв1ти ПНУ ршня акредитацп) педагоги та учга иовинга мати доступ до «електронно!» ¡нформацпз навчальних предмета;
- ¡нформащйно! культури. Пфедбачае те, що викладач1 володггимуть методами пошуку необхщно! ¡нформацп, матимуть певний р1вень культури для вщбору шформацн, навчаться н перфобляти й пропонувати учням у друкованому виглядц
- гумашзацп освгги через ¡нформатизащю. Таил мети можна досягти з появою мультимедшних комп'ютф1в, за допомогою яких подавати не тшьки текстову, а й фаф1чну, аудю- та вщеошформащю, розповсюджувати таи профамш продукта, як комггютерш енциклопедп, електронш книжки, довщники з лтератури тощо.
Як показали результата доопдження, необхщшсть використання сучасних комп'ютфних засобщ у навчальному ироцеа е незаперечним фактом I одним ¡з виршгальннх у ход1 реального гадвпщення ефектавносп навчання в його основних видах. Використання комп'ютфа у навчальному процеа поеднало три головш ф\тгкт1,11': комп'ютер як знаряддя, комп'ютф як партнер, комп'ютф якджерело формування обстановки [4].
В останш роки у вищих вшськових навчальних закладах набувае поширення модульне навчання, особлив1стю е те, що курсант може частково або повшстю самостшно працюватн за запропонованою йому ¡ндивщуальною навчальною профамою. Модульна система е перспективною формою навчання. Вона гарантуе яисть гадготовки фах1вщв, скорочуе термш навчання, зменшуе вшрата на професшну гад готовку. Модульна система передбачае те, що навчання проводить одна особа - майстф-викладач, [ дае можлив1сть оволодт! фахом у кшька еташв. Конкретний квал1ф1кащйний розряд присвоюеться курсантам залежно вщ фактичного оволодшня ними професшними знаниями та вмшнями, що пщтвфджуеться тестуванням наприинщ кожного елементу модульного блоку.
Використовуючи модульний гадхщ до навчання 1 контролю, нами був створений спецкурс, що забезпечуе гадвищення р1Р,ня ¡нформащйно! культури майбугшх офпт,ер1Р,-прикордонниив.
У розробщ спецкурсу було враховано те, що служб ов ад ¡я ль шсть оф 1 цер а-11р икордо нн ика проходить гад впливом залежносп вщ отримано! ним шформацн в ход1 виконання службових обов'язюв [ необхщносп використання нов1тшх шформацшних технолопй для и пфетворення та передач!. Все це певною мроюзмшило уявлення, погляди, поведшку, споаб життя та мислення сучасного офщфа-прикордонника та висунуло до нього вимогу - оволодшня шформацшною фамотшстю та шформацшною культурою. Тому головним завдання м спецкурсу «Основи шформацшно! культури офщф1в-прикордонниюв» е забезпечення належного ршня гадготовки майбутшх офщер1в-прикордонниюв для усшшного виконання службових завдань в ¡нформацшному сфедовигщ вщповщно до вимог сьогодення.
Розроблений спецкурс мстить теоретичний та практичний блок, необхщний обсяг навчального матер 1алу для подальшого ефективного використання ¡нформацшно-комушкацшних технолопй. Кожен модуль мае лекцшний блок, а також блок фупових та семшарських занять для закршлення отриманих знань 1 формування ¡нформацшних умшь. Усгашшсть засвоення дан ого спецкурсу зал ежить вщ ступеня усвщомпення курсантами результат свое! д1яльносп.
Програма спецкурсу «Основи ¡нформацшно! культури оф ¡цер1в -прикордониикш» для курсанпв вищих вшськових навчальних заклад1в складаеться ¡з трьох модул ¡в. Перший модуль передбачае оволодшня теоретичними знаниями щодо наукового визначення поняття «¡нформащя», и основних характеристик, видш та форм ¡снування, функцш, видами ¡нформацшних потреб та ¡нформацшних 0 ар'ер ¡е. Пщ час проходження цього модуля курсант оволод1вае знаниями ¡нформацшних ре суров та !х оргашзацшною основою - шформацшною системою, ¡нформацшними потоками та ¡нформацшно-пошуковими системами. Другий модуль передбачае гадготовку майбутнього о ф I цсра-прпкор д он ни ка до використання шформацшно-комушкацшних технолопй в професшнш д1яльносп. У ньому розглянуто питания ¡нформацшно! д1яльност1 31 задоволення ¡нформацшних потреб, ан а л 1 ти ко-синтетич ну обробку документов 1 переробку ¡нформацп, ¡нформащйний потж I його застосування у процеа оперативно-службово! дшльносп. Трети! модуль, його теоретична частина, поеднуе оволодшня 1 н ф ор мащ й но - комун \ каш й ни ми технолопями, психолого-педагопчними й оргашзацшно-методичними основами ефективного впровадження 1КТ; практична частина вивчае основи роботи на персональному комп'ютерк Зм1ст те матичного плану подано в табл. 1.
Таким чином, третьою важливою педагопчною умовою формування ¡нформацшно! культури майбутшх офщер1в-прикордонииюв е впровадження в навчальний процес вищого вшськового навчального закладу спецкурсу «Основи ¡нформацшно! культури офщф1в-прикордонниив».
Особиспсть офIцсра-ирикордонника, здатного ефективно вир1шувати ирофесшно-педагопчш завдання, можна сформувати в результат! дотримання низки компонентен оргашзацп процесу пр оф еа йн о- п ед аго пч но 1 гадготовки: зш стов и о - щ л ьов ого. оргашзацшно-процесуального та операцшно-технолопчного.
Таблиця 1
Тематичний план спецкурсу «Основа гнформацтног культури офгцергв-прикордонникге»
№ з/п Теш Кшьисть годин
« I и Групових из ч> и
Модуль I
Вступ. Предмет, задачу структура курсу. Поняття «шформацшна фамотшсть» та «шформацшна культура». Складов! ¡нформацшно! культури офщера-прикордонника. 2 - -
1 Ушвфсальшсть феномену ¡нформацп. 2 8 4
2 1нформац!я та!! основ ш характеристики. - 6 2
3 1нформацшш комушкацп та !х роль в забезпеченш охорони державного кордону. 2 4 -
4 Загальна характеристика ¡нформацшних потреб та ¡нформацшних бар'ер!в. - 14 4
5 1нформац!йн! ресурси. Структура ¡нформацшних ресурав ДПСУ. 2 4 2
6 Iнфopмaцiйнi системи - як opгaнiзaцiйнa основа ¡нформацшних ресурав (ГА1С «Аркан», «Гарт». - 6 2
7 Тнформацшш потоки та !х взаемозв'язокз ¡нформащйними системами. - 8 -
8 1нформацшно-пошуков1 системи. I нф ор мащ йно - по шуков 1 мови, що застосовуються в ДПСУ. 2 12 4
Всього 10 62 18
Модуль II
9 1нформацшна д1яльшсть як спойб задоволення ¡нформащйних потреб. - 6 -
10 Анал1тико-синтетична обробкадокуменпв (АООД) \ пффобка ¡нформацц. - 8 2
11 1нформацшний пошук. Особливосп застосування в ДПСУ. 2 10 2
Всього 2 24 4
Модуль III
12 1нформацшна культура офщера як вщображення розвитку ¡нформащйних процес1в в вшськах. 2 - -
13 Роль дфжавив ¡нформащйнш д1яльносп вшськ. 2 2 -
14 Морально-етичш норми в систем! ¡нформащйних комушкацш. 2 6 -
15 Гтешчш та ергоношчш умов и оргашзацп робочих мкць 1 режиму робота ¡з використанням 1КТ 2 2 -
16 Загальна харжтфистика 1КТ 2 4 -
17 Можливосп використання 1нгернетта його значения в професшнш дшльносп 2 4 6
18 Застосування 1КТ у сфер! навчання та управлшня гадлеглими 2 2 -
19 Арх1тектура пфсонального комп'ютфа. Д1алогова взаемод1я офщфа з комп'ютером 2 2 -
20 1ндив1дуал1защя навчання 2 2 -
Всього 18 24 6
3 М1СГОЕ но-щ льовий компонент означае спряшвагасть процесу пщготовки офщфа-прикордонннка на постшний сощально-моральний, загальнокультурний ро^иток, а також вщображення в мегп та зм1сп професшно-педагопчно! гадготовки досвщу вшськово-педагопчно! д1яльност1 у взаешж'язку його чотирьох елемента, зокрема, знань, умшь, досвщу творчо! д1яльносп та досвщу щншсного сгавлення до вшськово-педагапчно! д1яльносп загалом.
Орган ¡зацшно-про цесуальний компонент пфедбачае забезпечення з урахуванням мети вшськово-педагопчно! пщготовки д1алектично1 едносп процеав конструювання викладачами, командирами зм1сту 1 засоб1в гадготовки; активно! взаемодп викладача, командира 1 курсант; самоосвгги I самовиховання тих, кого навчають, в умовах навчально-шформащйного профеайно-ор1ентованого сфедовища.
В основ1 опфащйно-технолопчного компоненту е ор1ентащя на використання заданного пщходу пщ час оргашзацп навчально! профеайно-ор1ентовано1 д1яльносп курсант, мжсимальна реал1защя !хньо[ суб'ективно! позици в педагопчному процеа за допомогою рефлексивного кфування; регулювання ¡нформащйно-комушкативних ^'язив у систем! «викладач-курсаш», використання ¡нформащйних технологш у процеа пщготовки офщера-пришрдонника.
Серед принцишв, що характеризуюсь повноцшшсть отриманих знань \ враховукггь специфжу ¡нформацшно-комушкащйних технолопй, були видшеш оператившсгь та гнучысть. Вони були визначеш показниками якосп сформованосп ¡нформацшно! культури майбугшх офщер1в-прикордонниыв.
Важливою умовою формування шформацшно! культури у майбутшх офщф1в-прикордоиниив гад час !х навчання у вищих вшськових навчальних закладах е правильний виб1р викладачем критерпв ощнювання р1вня сформованосп ¡нформащйно! культури курсанта. В основ1 кртфню "л ознаки, що вщображають д!Г курсанта й дозволяють оцшити результата його д ¡ял ь но сл. У рол1 таких ознж були оператившсгь, гнучисть та яисть знань, що забезпечуе Гх актуальшсть в умовах птвидко! змши ¡нформацшно-комушкацшних технолопй.
Опфатавшсть знань, за визначенням 1.Я. Лфнера, передбачае готовшсть та вмшня застосовувати !х у подЮних ситуащях [5]. Чим бшыие тигав ситуащй, за яких курсант зможе застосувати знания, чим досконшпше застосування, тим точшше виявляеться оператившсгь знань. При цьому важшш таи вмшня:
- самостшного переносу знань i вмшь у нову ситуащю;
- бачення hoboí проблеми в традицшнш ситуацп;
- врахування альтернативи у розв'язуванш проблеми новими способами.
М. Гриньова зазначае, що гнучисть знань виявляеться в розв'язуванш вар1ативних завдань у нових ситуациях. Це вимагае пошуку нового способу застосування ранптте отриманих знань. Показником гнучкосп знань е також здатшсть запропонувати илька cnoco6ÍB íx застосування для одше! ситуацп [6]. При цьому важливими е таи вмшня:
- бачити нов i функцп знайомого об'екта;
- створювати оригшальш сиособи розв'язування поставлених задач при вщомих ¡нших. Ргзниця mí ж гнучисгю та опфатившсгю полягае в тому, що опфатавшсть характер изуе точне
знания cnoco6ÍB застосування для певного випадку та вмшня íx використовувати. Водночас гнучисть пфедбачае вмшня використовувати закладений у пам'ять необхщний у певний момент споаб дп та вмшня сшорювати новий комбшований cnoci6 з paHiuie вщомих. Гнучисть завжди виявляеться в опфативносп, але опфатавшсть не завжди св1дчить про гнучисть знань [6].
Зазначеш способи вдосконалення методики ощнювання сформованосп ¡нформащйно! культури у майбугшх о ф i т i,epi р,-пр икорд он ни kíe дало змогу nincinie визначати р1вень сформованосп у них ¡нформацшно! культури та своечасно вносите необхщш корегування у навчально-виховний процес.
Таким чином, четвфтою важливою педагопчною умовою формування ¡нформащйно! культури майбутн1х офщф1в-прикордонниив е вдосконалення методики ощнювання сформованосп ¡нформащйно! культури у курсант.
Отже до основних педагогтчних умов формування ¡нформащйно! культури у майбугшх оф i nepíe - прикорд о hi iiikíb , на нашу думку, можиа вщнести:
- використання в навчальному процес i сучасних ¡нформацшних технологш, що застосовуютъся органами та гадроздшами охорони дфжавного кордону;
- створення у вищих вшськових навчальних закладах навчального ¡нформацшно-технолог1чного середовища;
- упровадження в навчальний процес вищого вшськового навчального закладу спецкурсу «Основи ¡нформацшно! культури оф1 цер1в -пр икорд о нн iikíe »;
- удосконалення системи ощнювання сформованосп ¡нформащйно! культури у курсант.
Наступним кроком мае стати впровадження !х у навчально-виховний процес вищих вшськових заклад1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про Нацгональну програму шформатизацп [Електронний ресурс]: Закон Украши в1д 04 лют. 1998р. № 74/98-ВР [Í3 змшами i доп., внес. Законом Украши вщ 13 верес. 2001 р. № 2684-Ш] // Комп'ютерна ¡нформацшно-правова система «Jlira». - Споаб доступу: www. liga. net.
2. Бабаиский Ю.К. Оптимизация процесса обучения (общедидактический аспект). - М.: Педагогика, 1977.-252 с.
3. Про принняття на озброення гад системи «Гарт-ПС». Наказ Головн Державно! прикордонно! служби Укра!ни №811 в1д 5 листопада. 2004 року. -Киш: Адмшктращя Державно! прикордонно! служби Украши, 2004.
4. Ершов А.П. Компьютеризация школы и математическое образование // Программирование. -1990. -№ 1.-С. 5-25.
5. Л ери ер И. Я. Качество знаний учащихся и пути его совершенствования. -М.: Педагопка, 1987.-208 с.
6. Гриньова М.В. Саморегулящя навчально! д1яльносп школяров (теоретично-методичний аспект). -Полтава: «К об ел яки», 1996. -253 с.
